Trips and Quips
1.59K subscribers
1.42K photos
91 videos
1 file
375 links
"If you've 'eard the East a-callin', you won't never 'eed naught else."

Довгі та цікаві тексти тут: https://telegra.ph/Trips-and-Quips-Vibrane-01-01

Бот для зв'язку: @tripsnquipsbot
Download Telegram
Раніше я трошки писав про вибори в Єгипті, Пакистані та інших країнах із високим рівнем неписьменності. Там у виборчих бюлетенях та агітації разом із назвою партії використовують картинки, що допомагають ідентифікувати політичну силу. Причому це не зовсім логотип партії, а якийсь простий символ: стілець, м'яч, птах тощо.

В Пакистані, наприклад, ці зображення затверджує державна виборча комісія. Великі партії мають постійний ідентифікатор, а маленькі можуть отримати випадкову піктограму.

8 лютого в Пакистані пройшли вибори в нижню палату парламенту держави та парламенти провінцій. Там все відбувалось із гучними скандалами, бійками та вибухами. Але політичну аналітику ви краще почитаєте в інших місцях, а я вам покажу гайди щодо процесу голосування (друге відео на урду, але майже все зрозуміло).

По-перше, там можна побачити, як виглядають ті самі ілюстровані бюлетені. По-друге, цікаво, що виборець замість підпису навпроти свого імені ставить відбиток пальця — неписьменність же.

Третя цікава річ — смужка незмивними чорнилами на пальці. Можна побачити, що людина проголосувала, і відповідно, не дати їй проголосувати вдруге (привіт українським каруселям 2004-го).

Цей метод використовують не лише в Пакистані. Проте в англомовній статті на Вікіпедії пишуть, що така практика може наражати на небезпеку людину, оскільки відразу видно, чи брала вона участь у голосуванні. Зокрема, таліби в Афганістані та маоїсти в Перу погрожували людям, які в день виборів матимуть чорнильні позначки на свої пальцях. А в Зімбабве, навпаки, тітушки залякували тих, хто збирався ігнорувати вибори.
Forwarded from UkrDiaspora (Vakhtang)
Реальне фото з фб-сторінки Посольства України в Кенії. Культурна дипломатія рівня Бог)
Якийсь такий вайб у цього фото:)
Trips and Quips
Реальне фото з фб-сторінки Посольства України в Кенії. Культурна дипломатія рівня Бог)
А ось відповідь Тараса Григоровича африканцям — портрет чорношкірого актора Айри Олдріджа, з яким Шевченко познайомився в Петербурзі
“Як так могло статися? Ми й уявити про таке не могли! Завжди ж дружили” - так розмірковує чимала частина українців, коли говорить про напад Росії. Але тривожні дзвіночки з того боку лунали ще задовго до 2014-го. В Україні хтось їх не помічав зовсім, а хтось не вірив, що все це переростей у щось серйозне. 

WAS вирішив згадати, як російські політики, митці та суспільство з моменту розпаду СРСР готувалися до протистояння з нашою країною. 

Ми створили міні-серіал “Невидима війна”. У першому епізоді ви дізнаєтеся, як холодне протистояння за Крим та флот ледь не стало гарячим, за що українські бійці гинули в Абхазії та Чечні, і чому Росія тоді так і не наважилася на збройний конфлікт з Україною.
https://youtu.be/ZoPUi2MuVBM
З одного боку вони влаштовують "рік України в Росії" та "рік Росії в Україні", а з іншого - намагаються швиденько "віджати" острів Тузла.
Без кінця розказують про "вічне братерство" - і в той же час всією країною аплодують фразі "ви мені за Севастополь відповісте" в культовому фільмі.

Ось такими дивними та сповненими протиріч були російсько-українські відносини початку 2000-х. Про це ми розповідаємо в другому епізоді міні-серіалу "Невидима війна".

https://youtu.be/88hvKpu-a30?si=8c0_1KK3rm0IPXAb

Підпишись на WAS
Кулсторі від італійського туриста, якого в ЦАР затримала урядова армія, а потім передала вагнерам.

Частина перша про красоти багатостраждальної африканської республіки.

Частина друга про безпосередньо затримання.

Спойлер: закінчилось все добре, але не швидко.

Кілька років тому я писав історію громадянина України, який приблизно за таких самих обставин потрапив в полон до російських солдат. Там все було набагато сумніше. Хоча це була регулярна армія, а не найманці.
Неймовірно всрата історія, просто удача для цього каналу!

Але спочатку трохи згадаємо 2019 рік. Колеги-журналісти мають памʼятати, що тоді майже всі українські ЗМІ сіли в калюжу, бо опублікували нібито заяву тодішнього глави ОП Богдана про відставку. Злило фото заяви всім одне і те саме джерело — Кирило Тимошенко. А потім виявилося, що він так всіх вирішив наїбати. Був скандал і багато притомних ЗМІ вирішили більше ніколи не використовувати «інсайдерську» інформацію від Тимошенко.

А сьогодні Ліга опублікувала новину з посиланням на джерело, що Данілова можуть назначити послом в Буркіна-Фасо. Не перевіривши навіть, що в цій країні немає українського посольства. Коли новина, звісно, виявилася фейком, Ліга все виправила, вибачилася і вказала, хто був джерелом хибної інформації.

Вгадали хто? Звісно ж КИРИЛО ТИМОШЕНКО.

Більше навіть не знаю що сказати, бо це просто дуже смішно.
А який мій бути життєвий шлях у людини! З Луганська — в Уагадугу!
Третій, фінальний епізод мінісеріалу "Невидима війна" - про 9 останніх відносно мирних років.

Це наче й було не так давно, але хтось ті події вже забув, а хтось і не застав.

Як Москва вирощувала в Україні свою "п'яту колону", як наші спроби подивитися на свою історію власними очима викликати в неї лють, як Путін восени 2013 був переконаний, що наша країна в його руках - про це все ми та запрошені експерти розповідають у відео.

Підпишись на WAS
Forwarded from UkrDiaspora (Vakhtang)
Знайшов фото, яке зробив понад 20 років тому. Це місто Бізерта, найпівнічніша точка Африки, Туніс. Там є цвинтар моряків Чорноморського флоту. Це екіпажі тих кораблів, яким вдалося покинути Крим перед приходом більшовиків. Кораблі згодом забрали французи за борги. А люди - офіцери, матроси і їхні родини - були розсіяні по всьому Середземномор'ю. Судячи з написів на могилах - значна частина похованих з українських земель - Поділля, Таврії, де здебільшого й набирали матросів на флот. До речі, частина з них були в 1918 році підданими Української Держави гетьмана Скоропадського і підняли на своїх кораблях синьо-жовті прапори. Кому цікава ця тема - пошукайте написані російською спогади уродженки Рубіжного і мешканки Миколаєва Анастасії Ширинської (у дівоцтві - Манштейн) про цю туніську епопею. Вона прожила майже сто років.
Зі святом праці вас всіх вітає Демократична Республіка Сомалі
Фото з сувенірного магазину в місті Карімабаді, Пакистан. Серпень 2021

Походження витвору вияснити не вдалось
Ви напевне знаєте, що багато англійських слов читається зовсім не за правилами тієї ж англійської мови. З британськими топонімами ситуація ще гірше. З найвідоміших це, мабуть, славнозвісний Солсбері, який пишеться як Salisbury, Leicester, який читається як Лестер, та Worcester, що є Вустером.

Завдячуючи активній зовнішній політиці Британії, її складночитані назви можна знайти по всьому світу. Вустер, наприклад, є в ПАР, а Солсбері свого часу був столицею Зімбабве / Південної Родезії. В колишній колоніях є й інші назви, які ви могли вимовляти неправильно. Бо я, наприклад, свого часу так і робив:)


🇮🇳 McLeod Ganj, Індія
Район міста Дарамшали (не Дарамсали!), де розташований тибетський уряд в екзилі. Читається як Маклауд Ґандж, бо названий на честь лейтенанта-губернатора британського Панджаба Сера Дональда Фріела Маклауда. З клана Маклаудів. Можливо, того ж самого, що і герой фільмів "Горець"


🇵🇰 The Mall, Лахор, Пакистан
Одна з головних вулиць міста, деколонізована у шосе Кайд-е-Азам, але все ще знана за старим ім'ям. Називається зовсім не Молл, бо лахорський молл — це великий ТРЦ на сході міста.

The Mall вимовляється як Мелл, на честь однойменної широкої лондонської вулиці, що з'єднує Букінгемський палац та Трафальгар-сквер. Та, в свою чергу, ніби-то названа на честь сусідньої вулиці Pall Mall (Пел Мел), а та — на честь крокетоподібної гри пел мел.

Але місцеві кажуть Мал.


🇵🇰 Abbottabad, Пакистан
Останній прихисток Усами бін Ладена. Читається не Абботтабáд, а Éбботтабад, бо названий на честь британського офіцера сера Джеймса Ебботта. Але це "помилка" десь на рівні "не Ейнштейн, а Айнштайн".

До речі, таке поєднання англійського та хіндустанського коренів — зовсім не поодиноке. Є в Пакистані ще такі міста як, наприклад, Джейкобабад та Лоуренспур.
Найвідоміше спотворення топоніма в цьому регіоні — це назва Пенджаб.

Є історичний регіон Панджаб, що означає "п'ять вод", себто "п'ятиріччя". У Британській Індії була провінція Панджаб. Зараз тут сусідуюють однойменні пакистанська провінція та індійський штат. По обидва боки кордону живуть люди, що називають себе панджабцями та говорять мовою панджабі.

В українську мову спотворена назва Пенджаб потрапила з російської. Причому і в панджабі, і в хіндустані назва регіону читається через А. В англійській мові — теж Punjab, або Panjab у старших документах.

Французською буде Pendjab, і за правилами там вимовляється явно А, а не Е. Можливо, саме з французської таке написання і калькували в російську.

Я колись постив стару листівку, де, скоріш за все, через німецьку мову місто Газа в українській стало Ґацею. До речі, назва Сектор Газа — це теж калька з російської. І англійською, і французькою буде Сектор Гази.
Астрологи оголосили тиждень експертів з іранської політики. Тому тримайте пару картинок на цю тему