Майже єдиним совєтським об'єктом, що відновили після війни, став пам'ятник трьом революціонерам: Миколі Гикалу, чеченцю Асланбеку Шеріпову та інгушу Ґапуру Ахрієву. Офіційно він називався "Монумент героям Громадянської війни", проте місцеві мешканці, залежно від своєї національності, дали йому кілька народних імен: Три богатыря, Три дурака, Гикало и два шакала, Два джигита держат бандита. Пам'ятник не зносили цілеспрямовано, проте він був сильно пошкоджений під час боїв.
Відновили пам'ятник тому, що він був не стільки про комунізм та СССР, скільки про дружбу з Москвою. Це був один з низки монументів, які встановлювали після 2СВ в національних республіках Союзу: зокрема в Майкопі, Владикавказі, Іжевську, Уфі, Бішкеку, Києві та на Воєнно-Грузинській дорозі. Зазвичай це робили в річницю входження відповідної території до складу російської держави. Офіційно — на честь "добровільного приєднання", або — як в Києві — "возз'єднання", що підкреслювало ніби-то мирний та справедливий характер цього процесу
Відновили пам'ятник тому, що він був не стільки про комунізм та СССР, скільки про дружбу з Москвою. Це був один з низки монументів, які встановлювали після 2СВ в національних республіках Союзу: зокрема в Майкопі, Владикавказі, Іжевську, Уфі, Бішкеку, Києві та на Воєнно-Грузинській дорозі. Зазвичай це робили в річницю входження відповідної території до складу російської держави. Офіційно — на честь "добровільного приєднання", або — як в Києві — "возз'єднання", що підкреслювало ніби-то мирний та справедливий характер цього процесу
Поки шукав Лєніних натрапив на величезну колекцію старих фото Ґрозного. Ось деякі з них
1-5 — Російська імперія
6-10 — СССР
Решта тут: http://vainahlegend.ru/
1-5 — Російська імперія
6-10 — СССР
Решта тут: http://vainahlegend.ru/
Цього місяця виповнюється 30 років з дня загибелі Кріса Маккендлесса. На його тіло мисливці випадково натрапили 6 вересня 1992 року.
У 1996 році вийшов біографічний твір Джона Кракауера "Into the Wild", який став бестселером і був виданий трьома десятками мов. У 2007 році Шон Пенн випустив однойменний фільм з неймовірним саундтреком Едді Веддера. Це перетворило особистість Маккендлесса на культ.
Старий іржавий автобус, де Кріс провів останні місяці свого життя, став місцем паломництва для його фанатів. Люди діставались цього місця на снігоходах, собачих упряжках, але частіше пішки – витрачаючи кілька днів, проходячи тридцять кілометрів в один кінець і перетинаючи вбрід дві річки. Дві людини загинули, виконуючи цей хадж. Багатьом пощастило більше, і їх вивозили з аляскинського бушу рятівники.
Два роки тому я написав текст про те, яким був реальний, а не кіношний Кріс Маккендлесс, і чому ця історія навряд чи варта загального захоплення
https://34travel.me/post/supertramp
У 1996 році вийшов біографічний твір Джона Кракауера "Into the Wild", який став бестселером і був виданий трьома десятками мов. У 2007 році Шон Пенн випустив однойменний фільм з неймовірним саундтреком Едді Веддера. Це перетворило особистість Маккендлесса на культ.
Старий іржавий автобус, де Кріс провів останні місяці свого життя, став місцем паломництва для його фанатів. Люди діставались цього місця на снігоходах, собачих упряжках, але частіше пішки – витрачаючи кілька днів, проходячи тридцять кілометрів в один кінець і перетинаючи вбрід дві річки. Дві людини загинули, виконуючи цей хадж. Багатьом пощастило більше, і їх вивозили з аляскинського бушу рятівники.
Два роки тому я написав текст про те, яким був реальний, а не кіношний Кріс Маккендлесс, і чому ця історія навряд чи варта загального захоплення
https://34travel.me/post/supertramp
34travel
Смерть в диких условиях. Кто такой Александр Супербродяга и чему нас учит его история
Почему не стоит романтизировать историю Криса МакКэндлесса – персонажа книги и фильма «В диких условиях».
Щоб зупинити потік непідготовлених туристів, які наражали себе на небезпеку, місцева влада вирішила прибрати автобус з того місця, де він перебував останні шістдесят років. 18 червня 2020 року вертолітом його перенесли до Музею півночі Університету Аляски.
Зараз можна подивитись на автобус в музеї або по вебці, а також задонатити на його реставрацію чи купити модний мерч
Зараз можна подивитись на автобус в музеї або по вебці, а також задонатити на його реставрацію чи купити модний мерч
Trips and Quips
Скульптуру на цьому фото багато кто бачив в інеті. Вона знаходилась біля Будинку вільної преси в Бухаресті. Багато джерел вказує, що це така декомунізація по-румунськи: замість голови Лєніну пришпандьорили букет троянд. Насправді Лєнін-гідра з'явився на цьому…
Bird In Flight виклали інтерв'ю з художницею Йоаною Чокан, організаторкою Проєкту "1990", в рамках якого в Бухаресті створили Лєніна-гідру та солодкого Ілліча
https://birdinflight.com/nathnennya-2/dosvid/20220822-project-1990.html
https://birdinflight.com/nathnennya-2/dosvid/20220822-project-1990.html
Мій інтерес до комунізму не є суто політичним. Проєкт "1990" про те, як життя при комунізмі змінило людей в антропологічному й культурному полі, вплинуло на наші стосунки, а також сприйняття мистецтва.
Зокрема, мене цікавить феномен обміну продуктами: досі пам’ятаю всі ці історії про те, як моя мати міняла шкарпетки на масло. А також черги — навіщо було стояти так близько одне до одного в магазині? Чому французи не розштовхують чергу ліктями, щоб пробитися вперед? Крім того, я досліджую машину пропаганди та її зв’язок з рекламою — фейкові новини, те, як з’являлися певні повідомлення та як вони змінювали мислення.
Сам проєкт почався з порожнього постамента пам’ятника Леніну. У 1990-му, після революції, статую прибрали, й до 2010 року постамент лишався порожнім. Те, що він був порожній увесь цей час, також вказує на те, що Румунія не остаточно порвала з комунізмом. В Угорщині, наприклад, такі пам’ятники протягом місяця прибрали до спеціального парку. Там одразу ж обговорили, що треба робити з цією спадщиною, — і не між собою, а в парламенті. У нас подібної розмови не було. Відтак я вирішила розібратися з цим порожнім постаментом. Інакше я була би ще однією румункою, яка нічого не зробила.
Зокрема, мене цікавить феномен обміну продуктами: досі пам’ятаю всі ці історії про те, як моя мати міняла шкарпетки на масло. А також черги — навіщо було стояти так близько одне до одного в магазині? Чому французи не розштовхують чергу ліктями, щоб пробитися вперед? Крім того, я досліджую машину пропаганди та її зв’язок з рекламою — фейкові новини, те, як з’являлися певні повідомлення та як вони змінювали мислення.
Сам проєкт почався з порожнього постамента пам’ятника Леніну. У 1990-му, після революції, статую прибрали, й до 2010 року постамент лишався порожнім. Те, що він був порожній увесь цей час, також вказує на те, що Румунія не остаточно порвала з комунізмом. В Угорщині, наприклад, такі пам’ятники протягом місяця прибрали до спеціального парку. Там одразу ж обговорили, що треба робити з цією спадщиною, — і не між собою, а в парламенті. У нас подібної розмови не було. Відтак я вирішила розібратися з цим порожнім постаментом. Інакше я була би ще однією румункою, яка нічого не зробила.
Trips and Quips
Астрологи оголосили тиждень історичної пам'яті. До демонтованого ефіопського Лєніна приєднуються Іллічі з усього світу 1. 🇬🇭 28 лютого 1966, Акра, Гана. Декілька днів тому просовєтського президента Кваме Нкруму відсторонили від влади шляхом військового перевороту.…
З усіх держав, що ніколи не належали до соціалістичного блоку, найбільше Лєнінів має Індія. Встановлюють їх зазвичай там, де комуністичні партії мають велику підтримку населення. Наприклад, в штаті Трипура донедавна було два пам'ятники. Але їх повалили в травні 2018 року (фото 1, 2), після того як на виборах в парламент штату перемогу здобули націоналісти з BJP — раніше 25 років домінували комуністи з CPI(M).
Ще одним червоним штатом довго була Західна Бенгалія (фото 3, 4). В його столиці Колкаті можна знайти не тільки Лєніна (фото 5), а й Маркса з Енгельсом (фото 6).
Фото 7 — Делі
Фото 8 — Віджаявада, штат Андхра-Прадеш
Фото 9 — Тірунелвелі, штат Таміл-Наду
Ще одним червоним штатом довго була Західна Бенгалія (фото 3, 4). В його столиці Колкаті можна знайти не тільки Лєніна (фото 5), а й Маркса з Енгельсом (фото 6).
Фото 7 — Делі
Фото 8 — Віджаявада, штат Андхра-Прадеш
Фото 9 — Тірунелвелі, штат Таміл-Наду