Trips and Quips
1.65K subscribers
1.42K photos
91 videos
1 file
375 links
"If you've 'eard the East a-callin', you won't never 'eed naught else."

Довгі та цікаві тексти тут: https://telegra.ph/Trips-and-Quips-Vibrane-01-01

Бот для зв'язку: @tripsnquipsbot
Download Telegram
А згадав я про цей репортаж, бо вже тиждень намагаюсь з'ясувати, що це за загадкове селище в Північному Пакистані із дуже нетиповою для місцевості назвою Томскій Хутор
Відео зі стріляниною біля пам'ятника Лазару Хребеляновичу, яке вчора гуляло телеграмом із підписом "сутички на сербсько-косівському кордоні" — це не сербсько-косівський кордон, а місто Косовська Митровиця. До кордону звідти — не менше 30 км.

Митровиця розташована на річці Ібар, що є умовною межею між сербською та албанською частинами Республіки Косово. І якщо албанський берег виглядає достатньо позитивно і по-балканськи жваво, то сербські райони — це тотальний морок, який можна порівняти із депресивними індустріальними пейзажами довоєнного українського сходу. Власне, за Югославії Митровиця і була шахтарським містом.

Трохи моїх дорожніх нотаток з поїздки 2016 року:
https://34travel.me/post/mitrovica
У Митровиці важко було не звернути увагу на офіс Товариства сербсько-слов'янської солідарності "Григорій Степанович Щербина", що названо на честь російського дипломата українського походження.

У 1902 р. в тоді ще османській Митровиці відкрилось російське консульство. Щербина приїхав туди працювати у січні 1903 р. Але вже у березні його було смертельно поранено під час албанського бунту. Зараз дипломату встановлено пам'ятник у сербській частині міста.

Офіс Товариства був розташований на першому поверсі житлового будинку поряд із річкою Ібар. Також це приміщення займав сербський рух «Вітчизна». Вхід до них був позначений великими портретами політиків із Сербії та ніби-то дружніх слов'янських держав. Поруч мешканці цього ж будинку сушили білизну.

У 2011 р. "пантеон" складався з Лукашенка, Коштуниці, Путіна, Мєдвєдєва та Януковича. У 2014, коли я вперше побував у місті, останні два, мабуть, втратили повагу та були замінені на додаткових Путіна та Лукашенка, а сербського екс-прем'єра заклеїли Мілошевичем.
У 2015 всю дошку пошани віддали Путіну. На центральній фотографії він йшов на тлі палаючого Білого дому а-ля герой американського бойовика, який не обертається на вибух.

А у лютому 2017 році за іронією долі згоріли вже самі офіси "Вітчизни" та "Щербини". Члени цих організацій заявили про підпал. Але офіційною версією пожежної інспекції було неправильне використання нагрівача.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Вчора Пакистан відзначав День незалежності. На 75-му році свого існування держава вирішила, що офіційний запис її гімну не дуже відображає поточну демографічну ситуацію. Тому цього разу вони зібрали півтори сотні виконавців різних релігій та національностей і записали нову версію. Кліп зняли відповідний. Вийшло епічно.

Але про гендерне різноманіття, здається, забули. Перелік виконавців я не перевіряв, проте люди на відео виглядають занадто бінарно. Це в той час, коли в Пакистані в паспорті офіційно можна вказати стать, що відрізняється від чоловічої та жіночої
Обкладинка та сторінка з єгипетського журналу الهلال (аль-Хіляль, півмісяць). Номер 1948 року повністю присвячений СССР. На обкладинці написано "Червона Росія". Напис на чорно-білій сторінці — "рускій танець". А ви ще ображаєтесь, коли на іншому кінці світу не відрізняють українців від росіян:)

Фото взяв у Patimat Guseinova
Ще трохи про Лєніних та історичну пам'ять

Існує лише два російських регіони, де немає пам'ятників Іллічу — це Чечня та Інгушетія (за СССР вони були одним). Декомунізація там сталася ще у 1991. А до цього встигли прибрати ще й бюст Єрмолова.

Після відновлення російської влади в Чечні комуністичні монументи та назви повертати не стали. З одного боку населеним пунктам почали повертати історичні назви. Процес триває й досі. Наприклад, у 2021 році село Пєрвомайскоє було перейменовано на Хажи-Евла.

З іншого боку — почесне місце Лєніна порожніло недовго, і його швидко посів Кадиров старший. Решту пантеону склали інші родичі голови Чеченської республіки та лояльні режиму політичні діячі. Селищу Гикало, що назване на честь радянського революционера українського походження, не стали повертати історичну назву Шовдане. Натомість вирішили дати ім'я колишнього голови адміністрації Джамлайла Еліханова, що "загинув від рук бойовиків". Ну, і про проспект Путіна в Ґрозному знають, напевне, всі

📷: м. Ґрозний
Майже єдиним совєтським об'єктом, що відновили після війни, став пам'ятник трьом революціонерам: Миколі Гикалу, чеченцю Асланбеку Шеріпову та інгушу Ґапуру Ахрієву. Офіційно він називався "Монумент героям Громадянської війни", проте місцеві мешканці, залежно від своєї національності, дали йому кілька народних імен: Три богатыря, Три дурака, Гикало и два шакала, Два джигита держат бандита. Пам'ятник не зносили цілеспрямовано, проте він був сильно пошкоджений під час боїв.

Відновили пам'ятник тому, що він був не стільки про комунізм та СССР, скільки про дружбу з Москвою. Це був один з низки монументів, які встановлювали після 2СВ в національних республіках Союзу: зокрема в Майкопі, Владикавказі, Іжевську, Уфі, Бішкеку, Києві та на Воєнно-Грузинській дорозі. Зазвичай це робили в річницю входження відповідної території до складу російської держави. Офіційно — на честь "добровільного приєднання", або — як в Києві — "возз'єднання", що підкреслювало ніби-то мирний та справедливий характер цього процесу
Поки шукав Лєніних натрапив на величезну колекцію старих фото Ґрозного. Ось деякі з них
1-5 — Російська імперія
6-10 — СССР

Решта тут: http://vainahlegend.ru/