👍3
Сьогодні ми познайомимось з Олексієм — колишнім працівником поліції, який вирішив перейти у сферу ІТ 🤓
Поточна роль Олексія — розробник. Він працює у продуктовій команді над великою і складною системою 👨💻
На прикладі його дня розберемося, чим живе розробник, як народжується фіча і чому «написати код» — це лише частина роботи 👆
Ранок. Пріоритети та вибір задачі
Робота Олексія починається з того, що він відкриває ноутбук і заходить у Jira. Перше завдання — дослідити беклог і зрозуміти, які задачі зараз найпріоритетніші.
Jira — це система для управління задачами в команді. Простими словами, це електронна дошка, де команда бачить, хто і що робить, а також — що вже зроблено.
Беклог — список усіх задач, які заплановані до виконання, але ще не взяті в роботу.
Він переглядає опис задачі, дивиться на теги, оцінки, залежності. Далі обирає одну — або ту, що виглядає найбільш зрозумілою, або ту, що є критичною в межах поточного скоупу.
Скоуп — це перелік конкретних задач, які команда домовилась зробити, наприклад, протягом двох тижнів.
Після цього Олексій пише тімліду: «Можу взяти цю задачу?». Якщо заперечень немає, переводить її у статус In Progress, і починає працювати.
Дослідження. Зрозуміти бізнес, перш ніж писати код
Перш ніж щось імплементувати, потрібно чітко зрозуміти, як фіча має працювати з точки зору бізнесу клієнта. Наприклад, якщо користувач не має платної підписки, він не може зберігати більше 3 ГБ файлів. Або якщо документ не заповнений повністю, його не можна відправити на погодження.
Фіча — функціональна можливість системи.
Ідеальний сценарій — усе зрозуміло з опису задачі та документації. Але так буває не завжди. Якщо виникають питання, їх потрібно обов’язково уточнити у тімліда або команди ДО початку роботи.
Неправильне припущення на старті може зекономити 5 хвилин і коштувати кілька годин переробок.
Коли бізнес-логіка стає зрозумілою, починається технічний етап: потрібно визначити, які саме модулі в кодовій базі доведеться змінювати.
Кодова база — весь існуючий код проєкту.
У великих проєктах кодова база може складатися з тисяч файлів. Наприклад, кожні 20-30 файлів можуть бути окремим модулем системи. Тому важливо розуміти, де саме вносити зміни. Іноді — тільки в одному модулі, а інколи — у кількох взаємозалежних одночасно.
Імплементація. Найвідповідальніша частина
Починається друга половина дня. Далі — імплементація.
Імплементація — безпосереднє написання коду для реалізації функціоналу.
Кожен рядок коду має бути виваженим. Розробник думає не тільки про те, щоб «воно працювало». Він враховує:
🔹 чи не зламаються інші частини системи;
🔹 як код вплине на швидкість роботи продукту;
🔹 чи буде його легко зрозуміти іншим розробникам;
🔹 чи вийде просто змінити цю логіку у майбутньому.
Розробник постійно балансує між швидкістю і якістю. Написати «щоб працювало» — недостатньо. Потрібно написати так, щоб це не зламало нічого іншого.
Тести та перевірки
Коли код написаний, наступний крок — тести. Вони перевіряють, чи правильно працює нова логіка і чи не зламалися існуючі сценарії.
Після цього Олексій перевіряє типи даних, запускає лінтери, проганяє тестовий набір і перевіряє фічу вручну.
Перевірка типів — це контроль того, щоб у функцію, яка працює з текстом, випадково не передали число або інший невідповідний тип даних.
Лінтер — інструмент для перевірки стилю та якості коду.
Тільки коли все працює стабільно, можна переходити до наступного етапу.
Pull Request і ревʼю
Олексій закінчив писати код. Але просто додати його в основну версію проєкту не можна. Щоб працювати безпечно, кожен розробник створює окрему гілку — це як копія основного коду, у якій можна експериментувати і нічого не зламати для інших.
Коли задача готова, Олексій створює Pull Request.
Pull Request — це запит до команди:
«Я зробив зміни. Подивіться, будь ласка, чи все ок, і чи можна додати їх у основний код».
Тепер Олексій може очікувати код-ревʼю. Код переглядають:
🔹 розробники з команди Олексія;
🔹 розробники з суміжних команд;
🔹 іноді — архітектори;
🔹 а також — автоматичні боти (аналізатори коду).
Поточна роль Олексія — розробник. Він працює у продуктовій команді над великою і складною системою 👨💻
На прикладі його дня розберемося, чим живе розробник, як народжується фіча і чому «написати код» — це лише частина роботи 👆
Ранок. Пріоритети та вибір задачі
Робота Олексія починається з того, що він відкриває ноутбук і заходить у Jira. Перше завдання — дослідити беклог і зрозуміти, які задачі зараз найпріоритетніші.
Jira — це система для управління задачами в команді. Простими словами, це електронна дошка, де команда бачить, хто і що робить, а також — що вже зроблено.
Беклог — список усіх задач, які заплановані до виконання, але ще не взяті в роботу.
Він переглядає опис задачі, дивиться на теги, оцінки, залежності. Далі обирає одну — або ту, що виглядає найбільш зрозумілою, або ту, що є критичною в межах поточного скоупу.
Скоуп — це перелік конкретних задач, які команда домовилась зробити, наприклад, протягом двох тижнів.
Після цього Олексій пише тімліду: «Можу взяти цю задачу?». Якщо заперечень немає, переводить її у статус In Progress, і починає працювати.
Дослідження. Зрозуміти бізнес, перш ніж писати код
Перш ніж щось імплементувати, потрібно чітко зрозуміти, як фіча має працювати з точки зору бізнесу клієнта. Наприклад, якщо користувач не має платної підписки, він не може зберігати більше 3 ГБ файлів. Або якщо документ не заповнений повністю, його не можна відправити на погодження.
Фіча — функціональна можливість системи.
Ідеальний сценарій — усе зрозуміло з опису задачі та документації. Але так буває не завжди. Якщо виникають питання, їх потрібно обов’язково уточнити у тімліда або команди ДО початку роботи.
Неправильне припущення на старті може зекономити 5 хвилин і коштувати кілька годин переробок.
Коли бізнес-логіка стає зрозумілою, починається технічний етап: потрібно визначити, які саме модулі в кодовій базі доведеться змінювати.
Кодова база — весь існуючий код проєкту.
У великих проєктах кодова база може складатися з тисяч файлів. Наприклад, кожні 20-30 файлів можуть бути окремим модулем системи. Тому важливо розуміти, де саме вносити зміни. Іноді — тільки в одному модулі, а інколи — у кількох взаємозалежних одночасно.
Імплементація. Найвідповідальніша частина
Починається друга половина дня. Далі — імплементація.
Імплементація — безпосереднє написання коду для реалізації функціоналу.
Кожен рядок коду має бути виваженим. Розробник думає не тільки про те, щоб «воно працювало». Він враховує:
🔹 чи не зламаються інші частини системи;
🔹 як код вплине на швидкість роботи продукту;
🔹 чи буде його легко зрозуміти іншим розробникам;
🔹 чи вийде просто змінити цю логіку у майбутньому.
Розробник постійно балансує між швидкістю і якістю. Написати «щоб працювало» — недостатньо. Потрібно написати так, щоб це не зламало нічого іншого.
Тести та перевірки
Коли код написаний, наступний крок — тести. Вони перевіряють, чи правильно працює нова логіка і чи не зламалися існуючі сценарії.
Після цього Олексій перевіряє типи даних, запускає лінтери, проганяє тестовий набір і перевіряє фічу вручну.
Перевірка типів — це контроль того, щоб у функцію, яка працює з текстом, випадково не передали число або інший невідповідний тип даних.
Лінтер — інструмент для перевірки стилю та якості коду.
Тільки коли все працює стабільно, можна переходити до наступного етапу.
Pull Request і ревʼю
Олексій закінчив писати код. Але просто додати його в основну версію проєкту не можна. Щоб працювати безпечно, кожен розробник створює окрему гілку — це як копія основного коду, у якій можна експериментувати і нічого не зламати для інших.
Коли задача готова, Олексій створює Pull Request.
Pull Request — це запит до команди:
«Я зробив зміни. Подивіться, будь ласка, чи все ок, і чи можна додати їх у основний код».
Тепер Олексій може очікувати код-ревʼю. Код переглядають:
🔹 розробники з команди Олексія;
🔹 розробники з суміжних команд;
🔹 іноді — архітектори;
🔹 а також — автоматичні боти (аналізатори коду).
❤2
Ревʼю — це не критика, а спосіб покращити якість рішення. Іноді це швидкий апрув. Інколи — кілька раундів коментарів і доопрацювань.
Кінець робочого дня. Мерж і завершення задачі
Коли зміни заапрувлені, Олексій мерджить гілку у main.
Main — основна гілка репозиторію, що містить актуальну версію продукту.
Merge — це додавання змін з гілки Олексія до основної версії продукту.
Після цього:
🔹 задача закривається у Jira;
🔹 зміни потрапляють у релізний процес;
🔹 команда рухається далі.
І так — день за днем.
Що це означає для початківця?
Розробник — це не просто «людина, яка пише код». Це спеціаліст, який:
🔹 розуміє бізнес-логіку;
🔹 аналізує систему;
🔹 приймає технічні рішення;
🔹 відповідає за якість змін;
🔹 працює в команді.
Навички, які допомагають найшвидше:
🔹 аналітичне мислення;
🔹 уважність до деталей;
🔹 комунікація;
🔹 системність.
Професія розробника — це постійне навчання, відповідальність і робота з невизначеністю. Але й велике задоволення, коли твоя фіча потрапляє в реальний бізнес і починає приносити користь клієнтам 😊
Було корисно? Залишай реакцію цьому допису 😉
#fresh_knowledge
Кінець робочого дня. Мерж і завершення задачі
Коли зміни заапрувлені, Олексій мерджить гілку у main.
Main — основна гілка репозиторію, що містить актуальну версію продукту.
Merge — це додавання змін з гілки Олексія до основної версії продукту.
Після цього:
🔹 задача закривається у Jira;
🔹 зміни потрапляють у релізний процес;
🔹 команда рухається далі.
І так — день за днем.
Що це означає для початківця?
Розробник — це не просто «людина, яка пише код». Це спеціаліст, який:
🔹 розуміє бізнес-логіку;
🔹 аналізує систему;
🔹 приймає технічні рішення;
🔹 відповідає за якість змін;
🔹 працює в команді.
Навички, які допомагають найшвидше:
🔹 аналітичне мислення;
🔹 уважність до деталей;
🔹 комунікація;
🔹 системність.
Професія розробника — це постійне навчання, відповідальність і робота з невизначеністю. Але й велике задоволення, коли твоя фіча потрапляє в реальний бізнес і починає приносити користь клієнтам 😊
Було корисно? Залишай реакцію цьому допису 😉
#fresh_knowledge
❤4🔥2
Знаєш це відчуття, коли відкриваєш ноутбук і раптом… стає дуже треба помити посуд або відповісти на всі повідомлення? 😉
Це нормально. Нам складно підступатися до великих завдань. Особливо, коли у нас забагато очікувань. Але навчання стає легшим, якщо прибрати тиск і зробити його зрозумілішим 😌
Читай далі, щоби розібратися, як це здійснити 👆
Занадто високі очікування
Ти намагаєшся опрацювати величезний обсяг інформації за один підхід. Та мозок швидко втомлюється, а увага — розсіюється. І за кілька годин ти відчуваєш не прогрес, а виснаження. Через це наступного разу вже не хочеться вчитися 😌
Що робити
Заміни один довгий «марафон» на серію коротких забігів. Приділяй навчанню лише 15–20 хвилин, але зосереджено. Це знімає страх перед обсягом інформації і допомагає легше почати. Краще вчитися потроху, але щодня, ніж раз на тиждень осягати неосяжне 👆
Відсутність видимого прогресу
Навчання часто схоже на спробу наповнити по краплі велику бочку. Ти працюєш годинами, а здається, що всередині все одно порожньо. Коли мозок не бачить швидкого результату, він автоматично вмикає режим економії. І мотивація падає до нуля 🥲
Що робити
Зміни фокус із відчуттів на факти. Прогрес у складних темах рідко буває миттєвим. Тому фіксуй невеликі перемоги. Завершене завдання, розібраний абзац чи навіть одна виправлена помилка — це докази того, що ти рухаєшся 💫
Немає стабільного часу
Чекати на «настрій» або вільне вікно — це стратегія, яка майже ніколи не спрацьовує. Без чіткого місця у розкладі навчання завжди програє терміновим справам, гортанню стрічки або бажанню просто відпочити 😬
Що робити
Зроби навчання частиною рутини. Признач конкретний час. Наприклад, перша година після ранкової кави або після повернення додому. Коли є стабільний слот, мозок звикає до ритму і з часом перестає чинити опір 😎
Відсутність плану
Коли ти відкриваєш матеріал і не знаєш, за що хапатися, мозок сприймає це як загрозу. Кожен старт перетворюється на стрес. Треба щось шукати, вибирати, згадувати. Простіше взагалі не починати й відкласти все «на завтра» 😌
Що робити
Готуй «точку входу» заздалегідь. Завжди май чіткий наступний крок. Наприклад, подивитися конкретний урок, зробити одне завдання, виправити помилку. Мозку легше рухатися, коли він знає, що робити далі 👆
Самотність у процесі
Спиратися лише на власну силу волі — це як їхати на акумуляторі, який постійно сідає. Коли втома накопичується, самодисципліна здається занадто дорогою розвагою. І ти просто «вимикаєшся» 🪫
Що робити
Знайди зовнішній ресурс, який буде «підживлювати» твій ритм. Наприклад, ментор та дедлайни. Вони триматимуть тебе у ритмі навіть у дні, коли нічого не хочеться робити 💫
Ідеалізація навчання
Ми часто ведемося на картинку, де навчання — це суцільний «потік», натхнення та захопливі інсайти. Коли стає нудно, складно або доводиться зазубрювати щось нецікаве, здається, що ми щось робимо неправильно 😒
Що робити
Прийми той факт, що навчання — це праця. І вона не завжди приносить задоволення в процесі. Бувають дні, коли ти просто «лупаєш сю скалу», а не «летиш на крилах». Тож не чекай натхнення, просто роби необхідний мінімум 😉
Втручання подразників
Телефон, соцмережі або раптові побутові справи — це ідеальні «схованки» для мозку. Кожного разу, коли ти відволікаєшся на сповіщення, ти втрачаєш не секунду, а весь ритм, на відновлення якого йде ще 10–15 хвилин 😬
Що робити
Не сподівайся на залізну витримку. Краще створи «стерильну зону» хоча б на короткий проміжок часу. Вимкни сповіщення або залиш телефон в іншій кімнаті. Коли навколо немає подразників, мозку залишаються лише два варіанти — вчитися або нудьгувати. Зазвичай він обирає перший 🤓
Було корисно? Залишай реакцію цьому допису 😉
#fresh_advice
Це нормально. Нам складно підступатися до великих завдань. Особливо, коли у нас забагато очікувань. Але навчання стає легшим, якщо прибрати тиск і зробити його зрозумілішим 😌
Читай далі, щоби розібратися, як це здійснити 👆
Занадто високі очікування
Ти намагаєшся опрацювати величезний обсяг інформації за один підхід. Та мозок швидко втомлюється, а увага — розсіюється. І за кілька годин ти відчуваєш не прогрес, а виснаження. Через це наступного разу вже не хочеться вчитися 😌
Що робити
Заміни один довгий «марафон» на серію коротких забігів. Приділяй навчанню лише 15–20 хвилин, але зосереджено. Це знімає страх перед обсягом інформації і допомагає легше почати. Краще вчитися потроху, але щодня, ніж раз на тиждень осягати неосяжне 👆
Відсутність видимого прогресу
Навчання часто схоже на спробу наповнити по краплі велику бочку. Ти працюєш годинами, а здається, що всередині все одно порожньо. Коли мозок не бачить швидкого результату, він автоматично вмикає режим економії. І мотивація падає до нуля 🥲
Що робити
Зміни фокус із відчуттів на факти. Прогрес у складних темах рідко буває миттєвим. Тому фіксуй невеликі перемоги. Завершене завдання, розібраний абзац чи навіть одна виправлена помилка — це докази того, що ти рухаєшся 💫
Немає стабільного часу
Чекати на «настрій» або вільне вікно — це стратегія, яка майже ніколи не спрацьовує. Без чіткого місця у розкладі навчання завжди програє терміновим справам, гортанню стрічки або бажанню просто відпочити 😬
Що робити
Зроби навчання частиною рутини. Признач конкретний час. Наприклад, перша година після ранкової кави або після повернення додому. Коли є стабільний слот, мозок звикає до ритму і з часом перестає чинити опір 😎
Відсутність плану
Коли ти відкриваєш матеріал і не знаєш, за що хапатися, мозок сприймає це як загрозу. Кожен старт перетворюється на стрес. Треба щось шукати, вибирати, згадувати. Простіше взагалі не починати й відкласти все «на завтра» 😌
Що робити
Готуй «точку входу» заздалегідь. Завжди май чіткий наступний крок. Наприклад, подивитися конкретний урок, зробити одне завдання, виправити помилку. Мозку легше рухатися, коли він знає, що робити далі 👆
Самотність у процесі
Спиратися лише на власну силу волі — це як їхати на акумуляторі, який постійно сідає. Коли втома накопичується, самодисципліна здається занадто дорогою розвагою. І ти просто «вимикаєшся» 🪫
Що робити
Знайди зовнішній ресурс, який буде «підживлювати» твій ритм. Наприклад, ментор та дедлайни. Вони триматимуть тебе у ритмі навіть у дні, коли нічого не хочеться робити 💫
Ідеалізація навчання
Ми часто ведемося на картинку, де навчання — це суцільний «потік», натхнення та захопливі інсайти. Коли стає нудно, складно або доводиться зазубрювати щось нецікаве, здається, що ми щось робимо неправильно 😒
Що робити
Прийми той факт, що навчання — це праця. І вона не завжди приносить задоволення в процесі. Бувають дні, коли ти просто «лупаєш сю скалу», а не «летиш на крилах». Тож не чекай натхнення, просто роби необхідний мінімум 😉
Втручання подразників
Телефон, соцмережі або раптові побутові справи — це ідеальні «схованки» для мозку. Кожного разу, коли ти відволікаєшся на сповіщення, ти втрачаєш не секунду, а весь ритм, на відновлення якого йде ще 10–15 хвилин 😬
Що робити
Не сподівайся на залізну витримку. Краще створи «стерильну зону» хоча б на короткий проміжок часу. Вимкни сповіщення або залиш телефон в іншій кімнаті. Коли навколо немає подразників, мозку залишаються лише два варіанти — вчитися або нудьгувати. Зазвичай він обирає перший 🤓
Було корисно? Залишай реакцію цьому допису 😉
#fresh_advice
❤5👍1
Що таке acceptance criteria?
Anonymous Quiz
92%
Умови, за яких фічу чи вимогу вважають виконаною і приймають
8%
Пункти договору, які обговорюються для кожного проєкту
0%
План просування в соцмережах
Розібратись глибше з цими термінами зможеш на нашому курсі з проєктного менеджменту 😎
👍3
Багато кандидатів трохи нервують, коли чують: «Наступний етап — Tech-interview» 😥
⠀
Насправді все не так страшно. Це просто технічна співбесіда зі спеціалістом із команди — розробником або техлідом. На ній перевіряють твої знання, логіку мислення і підхід до вирішення задач.
⠀
І хороша новина: до такого інтерв’ю можна підготуватися. Читай далі, щоб дізнатися як 😉
⠀
Як зазвичай проходить Tech-interview
Формат може відрізнятися залежно від компанії 👆 Але найчастіше Tech-interview — це:
🔹 розмова про твої знання технологій;
🔹 питання про базові концепції — мови програмування, інструменти, процеси;
🔹 невеликі технічні задачі;
🔹 обговорення твого коду або навчальних проєктів;
🔹 інколи — live-coding (коли просять написати кілька рядків під час співбесіди).
Чого насправді чекають на Tech-interview
Спойлер:не ідеального кандидата 🙃
Інтерв’юери дивляться:
🔹 чи розумієш ти базові принципи;
🔹 як мислиш, коли працюєш із задачею;
🔹 чи вмієш пояснювати свої рішення;
🔹 чи можеш визнавати, що чогось не знаєш.
Тому іноді хід думок важливіший за правильну відповідь 👆
Як підготуватися до Tech-interview
Перше, що варто зробити — повторити базу.
Не обов’язково переглядати весь курс, але важливо освіжити у пам’яті ключові теми: основи мови програмування, базові концепції, роботу з інструментами тощо.
Друге — переглянути свої навчальні проєкти.
Імовірно, інтерв’юеру буде цікаво не тільки що ти зробив, а й чому саме так вирішив 🤓
Що ще допомагає на Tech-interview
Є кілька простих речей, які підвищують упевненість кандидата:
🔹 потренуватися розв’язувати задачі;
🔹 повторити популярні питання з Tech-interview;
🔹 підготувати коротку розповідь про свої проєкти.
Ще один момент, про який часто забувають: ти теж можеш ставити питання.
Наприклад:
🔹 які технології використовує команда;
🔹 як організований процес розробки;
🔹 як виглядає типовий робочий день.
Це показує зацікавленість і допомагає зрозуміти, чи підходить тобі робота у цій команді 😎
І маленький секрет 💫
Багато джуніорів уявляють Tech-interview як щось дуже складне. Насправді це просто розмова з людиною з індустрії, яка хоче зрозуміти, чи зможете ви працювати разом.
Тому найкраща стратегія перед Tech-interview:
🔹 повторити базу;
🔹 потренуватися пояснювати свої рішення;
🔹 не боятися казати «я цього ще не знаю, але обовʼязково вивчу».
Було корисно? Залишай реакцію цьому допису 😉
#fresh_career
⠀
Насправді все не так страшно. Це просто технічна співбесіда зі спеціалістом із команди — розробником або техлідом. На ній перевіряють твої знання, логіку мислення і підхід до вирішення задач.
⠀
І хороша новина: до такого інтерв’ю можна підготуватися. Читай далі, щоб дізнатися як 😉
⠀
Як зазвичай проходить Tech-interview
Формат може відрізнятися залежно від компанії 👆 Але найчастіше Tech-interview — це:
🔹 розмова про твої знання технологій;
🔹 питання про базові концепції — мови програмування, інструменти, процеси;
🔹 невеликі технічні задачі;
🔹 обговорення твого коду або навчальних проєктів;
🔹 інколи — live-coding (коли просять написати кілька рядків під час співбесіди).
Чого насправді чекають на Tech-interview
Спойлер:
Інтерв’юери дивляться:
🔹 чи розумієш ти базові принципи;
🔹 як мислиш, коли працюєш із задачею;
🔹 чи вмієш пояснювати свої рішення;
🔹 чи можеш визнавати, що чогось не знаєш.
Тому іноді хід думок важливіший за правильну відповідь 👆
Як підготуватися до Tech-interview
Перше, що варто зробити — повторити базу.
Не обов’язково переглядати весь курс, але важливо освіжити у пам’яті ключові теми: основи мови програмування, базові концепції, роботу з інструментами тощо.
Друге — переглянути свої навчальні проєкти.
Імовірно, інтерв’юеру буде цікаво не тільки що ти зробив, а й чому саме так вирішив 🤓
Що ще допомагає на Tech-interview
Є кілька простих речей, які підвищують упевненість кандидата:
🔹 потренуватися розв’язувати задачі;
🔹 повторити популярні питання з Tech-interview;
🔹 підготувати коротку розповідь про свої проєкти.
Ще один момент, про який часто забувають: ти теж можеш ставити питання.
Наприклад:
🔹 які технології використовує команда;
🔹 як організований процес розробки;
🔹 як виглядає типовий робочий день.
Це показує зацікавленість і допомагає зрозуміти, чи підходить тобі робота у цій команді 😎
І маленький секрет 💫
Багато джуніорів уявляють Tech-interview як щось дуже складне. Насправді це просто розмова з людиною з індустрії, яка хоче зрозуміти, чи зможете ви працювати разом.
Тому найкраща стратегія перед Tech-interview:
🔹 повторити базу;
🔹 потренуватися пояснювати свої рішення;
🔹 не боятися казати «я цього ще не знаю, але обовʼязково вивчу».
Було корисно? Залишай реакцію цьому допису 😉
#fresh_career
❤5🔥1