🇮🇪 В Ірландії утворився бюджетний профіцит у розмірі €8,6 млрд, пише Financial Times.

💶 Рекордні надходження забезпечили міжнародні компанії, які сплачують корпоративний податок.

Уряд країни хоче зберегти більшу частину профіциту у суверенних фондах для майбутніх проблем: пенсії, інфраструктура, кліматичні зміни.

Водночас деякі з економістів кажуть, що гроші треба використати на нагальні питання, такі як житлова криза чи державні інвестиції вже зараз.

👉 Виникає питання, яке, на жаль, навряд буде актуальним для України у найближчі роки: як розпорядитися профіцитом державного бюджету?

Надмірне збільшення видатків – просте, але не далекоглядне рішення, адже попереду можуть чекати і гірші часи, а скорочення видатків часто виявляється надто болісною процедурою.

Одним зі стратегічних рішень може бути створення суверенного фонду.

Такі фонди є частим рішенням у країнах Перської затоки (ОАЕ, Саудівська Аравія, Кувейт, Катар) та інших розвинених країнах Азії (Китай, Сингапур, Гонконг, Південна Корея).

🇳🇴 Але найбільшим наразі є суверенний фонд Норвегії – його активи становлять понад $1,7 трлн. Заради справедливості зазначимо, що Китай має декілька суверенних фондів на загальну суму $2,9 трлн.

🐷 Не всі країни витрачають національне багатство мудро. Наприклад, російський Фонд національного добробуту на початку 2022 року мав активів на більш ніж $180 млрд. Після повномасштабного вторгнення в Україну фонд «схуд» на $40 млрд, а якість решти активів суттєво погіршилася. Центробанк Росії визнав можливість повного обнулення фонду у 2025 році.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👉 МВФ може тиснути на НБУ, щоб девальвувати гривню 一 Bloomberg

За інформацією джерел в медіа, українська влада цього тижня очікує тиску від МВФ щодо подальшої девальвації гривні, зниження відсоткових ставок і підвищення податків для покриття бюджетного дефіциту. Це пов'язано з пятим переглядом програми МВФ, за яким Україна має отримати $1,1 млрд кредиту.

▪️ Водночас Нацбанк не хоче послаблювати гривню ще більше. Національна валюта вже впала на 10% з жовтня, коли регулятор скасував фіксований курс. Такий крок підірве стабільність цін.

▪️ У дискусіях, що передували зустрічам цього тижня, МВФ розкритикував урядовий план підвищення податків як занадто м'який. Одна з їхніх пропозицій 一 підвищення ПДВ. Нагадаємо, що днями Рада провалила «податковий» з-т, що передбачає підвищення військового збору для найманих працівників.

📌 Додамо, що на 2025 рік дефіцит бюджету становить близько $15 млрд.

«Девальвація гривні робить експортерів і внутрішніх виробників більш конкурентними, але водночас підвищує вартість імпорту, зокрема військового спорядження. Це також пригнічує імпортозалежні галузі.

Водночас бюджет отримує більші доходи від оподаткування імпорту та вищої інфляції, а також від більшої гривневої вартості донорської допомоги та кредитів. Однак частину цих додаткових доходів доведеться витратити на дорожчі імпортні закупівлі і погашення зовнішнього боргу в іноземних валютах», 一 пояснює старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Гість нашого останнього подкасту Сергій Будкін прочитав ваші коментарі під дописом і детальніше розкрив тему приватизації АЕС

«”Священні корови” держкомпаній не мають бути такими священними. Я вважаю, що НАЕК Енергоатом треба було приватизувати до війни і, тим більше, НАЕК треба приватизувати якнайскоріше після того, як війна закінчиться. Не тому, що я такий собі лібертаріанець, який вважає, що приватизувати треба взагалі все, а суто з точки зору підвищення безпеки держави.

АЕС є найдешевшим і найстабільнішим джерелом електроенергії. В Україні, як і в інших країнах, вони забезпечують базове навантаження в мережі, виробляючи стабільний обсяг електроенергії цілодобово. Це правило діє для всієї атомної енергетики у світі.

Також є друге правило – якщо щось пішло не так, вартість того, аби якось впоратися з цим «не так», сягає астрономічних величин. Номінальний ВНП СРСР у 1985 році сягнув приблизно $2,2 трлн, вартість ліквідації наслідків Чорнобильської аварії наступного року – приблизно $700 млрд, з яких приблизно половину було витрачено в рік катастрофи.

Після цього в СРСР не було фінансової можливості ані продовжувати війну в Афганістані, ані тримати «в узді» країни Варшавської угоди, ані утримувати самого себе – деякі економісти вважають, що Чорнобильська катастрофа була головним чинником того, що СРСР розвалився.

Ліквідація наслідків катастрофи на АЕС Фукусіма в Японії коштувала приблизно $175 млрд, тобто приблизно стільки, скільки номінальний ВВП України у 2023 році.

☢️ Що трапиться, якщо, не дай Боже, буде якийсь великий негаразд на АЕС в Україні? З точки зору організаційної – це буде величезний іспит для всієї системи цивільної оборони в Україні. З точки зору ж фінансової це буде абсолютно непідйомним для України навантаженням. Є війна чи немає, Україна просто не має грошей для того, аби повноцінно дати раду будь-якій серйозній ситуації з АЕС, а міжнародна спільнота, хоча й прийде на допомогу, не має формальних зобов'язань допомогти і тому є ризик, що допомога прийде запізно, не та і не в тому обсязі.

Продаж НАЕК Енергоатом французькому Framatome, японській TEPCO або фінській TVO нічого б не прибрав би з цієї картини, але додав би в неї декілька додаткових бенефітів для України.

У випадку негараздів на АЕС в Україні це все одно буде величезним іспитом для всієї системи цивільної оборони. Проте, якнайменше, фінансовий тягар буде хоча б частково знятий з української держави. Бо і ризики будуть застраховані, і перестраховані, тобто фінансово боротьба з наслідками буде фінансуватися не тільки бюджетом України і суто добровільними пожертвами від інших країн, але також і світовим фінансовим сектором у вигляді страхових та перестрахових компаній, самою компанією-власником і державою походження власника НАЕК, і політична підтримка міжнародному фінансуванню буде набагато більшою.

І з точки зору довгострокової безпеки держави рішення про приватизацію НАЕК Енергоатом одразу після закінчення війни – це про безпеку держави, це не про гроші тепер і зараз, а про людські життя та гроші у тому, хай і дуже малоймовірному, випадку, коли щось серйозне трапилось в системі АЕС.

👉 Перед тим, як мені будуть заперечувати і казати про те, що в світі компанії-виробники атомної енергії є державними, пропоную подивитися на структуру акціонерів компаній, які є операторами АЕС в різних країнах, від Франції (де акціонери Framatome – Electricite de France та японська Mitsubishi Heavy Industries) до Японії (публічні компанії), Фінляндії (СП з багатьма учасниками, включаючи найбільшу публічну енергетичну компанію Fortum) і США.

Ну і я, як бачите, не наводжу інших аргументів, які мені здаються самоочевидними, ані з царини корпоративного управління або доступу до довгострокового фінансування, ані з царини трансферу технологій, для мене це – перш за все питання довгострокової безпеки країни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

В Україні засухою охоплено понад 50% площ через тривалу спеку у липні та серпні 一 Укргідрометцентр

👉 За прогнозами, у 2024 році урожай кукурудзи знизиться на 21%, ячменю – на 15%, а пшениці та соняшнику – на 10%. Крім несприятливої погоди, фермерам стають на заваді відключення світла, брак робочої сили та безпекові виклики.

🌾 Яким буде врожай цього року? І як це вплине на економіку країни? Говоритимемо про це з урядом та представниками агробізнесу уже наступного четверга, 12 вересня о 17:00.

Також експерти ЦЕС традиційно розглянуть ключові зміни в економіці країни за останній місяць. Нагадаємо, що за динамікою цифр можна слідкувати у нашому Трекері економіки під час війни.

🔗 Реєстрація на подію за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏦 Прогнозисти російського Райффайзену вдвічі помилилсь у оцінці економіки РФ. Що трапилось?

Допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

«Натрапив на прогноз російського Райффайзена річної давнини. У вересні 2023 вони очікували, що на Росії буде:

- інфляція: 4,0%. Зараз навіть офіційні дані показують річну інфляцію 9%+, а (офіційні) опитування щодо інфляційних очікувань та неофіційні оцінки вказують на двозначну інфляцію на кінець року.
- облікова ставка: 9,8%. Факт: 18%, і з огляду на дані по інфляції є шанси побачити підвищення до 19-20%.

Макропрогнози, це така штука, де хороші аналітики можуть гарно вгадати "за інших рівних". Ну помилитися на 10%. А тут ми бачимо промах хороших аналітиків на 100 і більше відсотків по ключових макроіндикаторах. А що трапилося?

🔥 А трапився перегрів російської економіки, ознаки якого аналітики рік тому не побачили.

Величезні кошти продовжують вливаються в армію та оборонну промисловість, але гроші самі по собі не воюватимуть. Треба людські ресурси, капітал і матеріали. А з усім цим у Росії проблеми.

Наприклад, бракує людей, за них всі конкурують, тому виплати ростуть 一 і зарплати в приватному секторі, і в оборонці, і за підписання "м'ясних" контрактів на СВО.

Це підтверджується і тим, що двигуном інфляції в РФ з січня 2024 є послуги, липнева інфляція в яких, перерахована на річний вимір з поправкою на сезонність, склала 28,4%. Вартість послуг завжди є добрим мірилом стану ринку праці, бо вони не можуть бути експортовані/імпортовані.

Зростання заробітних плат, не підкріплене продуктивністю 一 це завжди інфляція.

Значна частина виплат вивалюється у споживання. І його можна задовольнити або внутрішнім виробництвом, або імпортом.

З імпортом, до речі, якась аномальна ситуація. На фоні зростання економіки Мінеканомразвітія нещодавно переглянув офіційний прогноз по імпорту в бік зниження на $30 млрд 一 майже на 10%! Це багато. Імпорт держсектору в умовах війни не спадає. Отже мова про обмеження споживання приватним сектором.

Не знаю, чи це вже ефект санкцій (наприклад, проблеми у торгівлі з Китаєм наростають так, що почали вити "блогери", які ще півроку тому Китай облизували), чи є інші причини, але факт.

Для задоволення споживчого попиту залишається внутрішнє виробництво. Але в пріоритеті у РФ (особливо після виборів) оборонка, а не рівень споживання популяції. Тому ціни ростуть, упаковки меншають, якість та асортимент погіршуються.

🏙️ А ще зрубали пільгові іпотечні програми. Будівництво, яке підтримувало економіку в попередні роки, уже почало жорстко просідати через різкий спад попиту 一 при ставці іпотеки 20% охочих купувати значно менше. В липні спад продажу житла у московському регіоні був 40% до попереднього місяця, в серпні продажі просіли ще на 25%. Це теж вивільнить ресурси, і матеріали, і техніку, і, найважливіше 一 людей.

Можна сказати, що ЦБ РФ жорсткою монетарною політикою стримує інфляцію. Але це буде поверхнево. Суть радше в тому, що жорстка монетарна політика ЦБ РФ є складовою перерозподілу усіх ресурсів у економіці на користь армії та ВПК.

Росіяни будуть жерти менше та гірше, але видатки на війну Росія триматиме до останнього (і це останнє невпинно наближається, але ще далеко)».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ У нашому Трекері економіки ми щодня відслідковуємо динаміку імпорту та експорту електроенергії

Зараз Україна генерує до 11,5 ГВт, а споживає понад 13 ГВт (минулої зими на піку попиту – близько 18 ГВт).

Дефіцит електроенергії частково компенсують імпортом, але це не завжди рятує 一 максимально Україна може імпортувати лише 1,7 ГВт.

👉 У першу половину серпня попит на імпортну електроенергію впав. Про це пише директор енергетичної компанії Yasno Сергій Коваленко:

«Колеги проаналізували, як Україна імпортувала електроенергію в серпні. Основна думка 一 тенденції імпорту (комерційного) продовжують співвідноситися із бойовими діями та атаками енергосистеми.

З другого тижня серпня споживання бізнесу не обмежували, тому й попит на імпортну електроенергію впав. Зріс він після 19 серпня й до моменту, поки з ремонту не вийшов енергоблок АЕС. Наступний пік 一 після обстрілу 26 серпня. Водночас ми не досягали максимальної потужності, найвищий показник був 23 серпня 一 1581 МВт.

💸 Серпень був спекотним і в Європі, тож ціни на електроенергію там зросли до 150-190 євро/МВтг в робочі дні. Це значно вище за поточні прайс-кепи на ринку електроенергії України. Тому імпортувати електроенергію на ринкових умовах було практично неможливо.

Найбільше Україна імпортувала з Угорщини 一 203,5 млн кВт·год, Словаччини 一 125,6 млн кВт·год та Румунії 一 76,2 млн кВт·год.

Експорту протягом серпня не було».

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📊 За рік інфляція пришвидшилась до 7,5% — Держстат (+0,6% у серпні порівняно з липнем)

У місячному вимірі інфляція у серпні порівняно з липнем становила 0,6%, наприклад, продукти харчування здорожчали на 0,9%

🛒 Минулого місяця з продуктів подорожчало майже все, крім фруктів, які здешевшали на 7,4%. Найбільше зросли ціни на яйця (+7,1% м/м), овочі (+5,2%), хліб (+2,4%).

На здорожчання продуктів впливає цьогорічна посуха: овочі у серпні цього року на 36% дорожчі, ніж у серпні 2023 року. Імовірно, ціни зростають швидше також через знеструмлення та необхідність забезпечення альтернативних джерел електроенергії.

🌾 Нагадаємо, що вже цього тижня, 12 вересня о 17:00, ми проведемо подію "Посуха та війна: яким буде врожай цьогоріч, і як це вплине на економіку". Реєстрація за посиланням.

🏥 Серед інших категорій товарів помітним є здорожчання ліків та інших медичних товарів на 1,2% за місяць (та 11,5% у річному вимірі) через значні обсяги імпорту цих товарів та девальвацію гривні.

У своєму останньому Інфляційному звіті, Національний банк України прогнозував пришвидшення інфляції до 8,5% р/р наприкінці 2024 року.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 $50 млрд російських активів мають бути одним із основних фінансових ресурсів України у 2025 році

Про це на пресконференції вчора заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

За його словами, ці кошти мають бути:
— у розпорядженні України;
— безумовними;
— неповоротними (грантовими).

Це означає, що Україна хоче отримати всі $50 млрд як безумовний грант, для якого не треба імплементувати жодних реформ та який можна витратити на будь-які цілі.

Проте з рішення країн G7 про виділення «заморожених» коштів у червні, жодних конкретних механізмів для передачі грошей Україні досі не було розроблено.

👉 Нагадаємо, що за різними урядовими оцінками, наступного року Україна потребуватиме $35-38 млрд іноземного фінансування бюджету. З них підтвердженими є менше половини.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🪖 Цьогоріч видатки на оборону і безпеку вже зросли на 16%

У І півріччі 2024 року видатки держбюджету (без видатків за рахунок військової допомоги в негрошовій формі — зброя, яка облікується в доходах і у видатках бюджету) сягнули 1,93 трлн грн, збільшившись на 8,3% порівняно з аналогічним періодом минулоріч.

Видатки на оборону і безпеку зросли найбільш стрімко — на 16% до 969 млрд грн. Це на 96 млрд грн більше, ніж власні надходження до держбюджету (не враховуючи грантів).

Держава також витратила 133 млрд грн на обслуговування боргу, це на 13,6% більше, ніж рік тому.

📊 Графік: Трекер економіки під час війни.

👉 Нещодавно ми покращили методологію підрахунку видатків держбюджету:

- виокремили в окрему категорію військову допомогу від міжнародних партнерів;
- виокремили видатки на обслуговування боргу та трансферти до місцевих бюджетів;
- додали в “Оборону” видатки Держспецзв’язку на дрони;
- розділили категорію "Правопорядок та безпека" - виділили у “Безпеку” видатки МВС та СБУ, а видатки на судову владу перенесли в "Інші".

Крім цього, додали 3-місячну середню для зручнішого відстеження динаміки.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram