​Чого хоче досягти держава, даючи пільгу на скраплений газ?

👉 Публікуємо лонгрід старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая про акциз на газ.

«У пропонованій урядом схемі підвищення акцизів на моторне паливо бачу один недолік, який власне про policy 一 про те, що ми стимулюємо і заради чого.

Ця схема приводить акцизи до мінімального в ЄС рівня, встановленого Євродирективою про оподаткування енергії 2003/96/EC. Як можна зрозуміти з назви, директива була ухвалена у 2003 році. Потім вона тричі доповнювалася, востаннє у 2023, але мінімальні ставки акцизів залишилися незмінними.

Є дві речі, які принципово відрізняють 2003 рік від 2024, і, тим паче, 2028:

1️⃣. У 2003 скраплений вуглеводневий газ (LPG) розглядався, як більш екологічна альтернатива бензину та дизелю. Власне тому на нього встановили пільгові акцизи.

2️⃣. У 2003 році, і надалі, у Європі було повно дешевого російського LPG.

Тим часом, у 2023 році нові реєстрації бензинових та дизельних авто у ЄС впали менше 50% від усіх авто. Натомість 15% усіх реєстрацій склали електрички, ще 33,5% 一 гібриди.

Зараз у ЄС всі розуміють, що майбутнє екологічного транспорту саме за електрикою. Ймовірно, реєстрацію нових авто з моторами на вуглеводному пальному заборонять з 2035 року. І поки навіть не зробили виключення для LPG.

Лише в двох країнах ЄС авто "на газу" складають істотну частку автопарку 一 14% у Польщі та 9% у Литві. Всюди решта 一 менше 5%, або й менше 1%.

Чому така кількість авто на LPG у Польщі та Литві? Вірно, дешевий російський скраплений газ.

До речі, про російський скраплений газ. Оте, що Україна зараз імпортує з Польщі та інших країн ЄС 一 це також переважно дешевий російський газ. В окремі місяці 一 до 90% імпорту, як пишуть профільні експерти.

⛽️ І тут у мене виникає питання. Податкові пільги 一 це завжди про нерівність. Власники авто "на газу" платять менше податків за власників бензину та дизелю. Така нерівність має бути обґрунтована цілями держави, наприклад стимулювання стратегічної галузі, чи, справді, екології (хоча під час війни 一 далеко не перший пріоритет).

А які цілі хоче досягнути держава, даючи пільгу на скраплений газ? Це стимулювання тупикової гілки автопрому, яка остаточно зачахне років за 10, а може і до 2028.

І це стимулювання споживання російського скрапленого газу, який, попри всі заборони, ломиться до нас, бо це надприбутки. Тому пропоноване посилення пільг на акциз для LPG (на графіку), мені виглядає, як невиправдана, інертна реплікація євродирективи 20-літньої давності.

На мій погляд, це варто виправити до того, як ухвалювати відповідний законопроєкт.
***
І, до речі, окрема мова про переобладнані авто на LPG. Попри всі запевнення у їхній безпеці, у Європі неможливо скористатися автомобільним паромом, якщо у вас "установка", а не заводське авто. Євротунель взагалі не пропускає жодних авто на LPG, навіть заводських. Те саме в більшості підземних паркінгів ЄС.
***
Графік на картинці виходить з незмінного курсу євро та незмінної ціни реалізації палива для ілюстрації зміни частки акцизів у ціні».

📌 «Що з економікою?» | підписатися

​​😵‍💫У Київраді пропонують заснувати чергове збиткове комунальне підприємство, тепер — щоб робити дрони

У пояснювальній записці до проєкту рішення пояснюють, що підприємство буде "створювати конкурентоспроможні умови на ринку виробництва безпілотників в Україні та Європі”.

У той час як, наприклад Львів, купує безпілотники у виробників, у Києві на статутний капітал КП пропонують виділити 400 млн грн.

📌 Станом на кінець 2020 року в Києві існувало 128 діючих комерційних КП, через які розподіляли третину бюджету міста (18,5 млрд грн). Ще до повномасштабної війни ми у ЦЕС дослідили проблеми комунальних підприємств столиці:

1️⃣ Комунальні підприємства Києва — низькорентабельні і не можуть забезпечити себе власними доходами, потребуючи регулярних дотацій з міського бюджету. Лише у 12 з 128 КП рентабельність перевищувала 3%.

2️⃣ Київські КП регулярно фігурували і фігурують у журналістських розслідуваннях та кримінальних справах про корупцію. Серед 128 КП, діяльність яких досліджувалася у 2016-2020 роках 79 стали фігурантами публікацій, а 61 були фігурантами судових справ (кримінальне судочинство).

Тим не менше, у 2020 році через комерційні КП розподілили третину бюджету міста (18,5 млрд грн).

3️⃣ Станом на 2020 рік третина КП діяли на конкурентних ринках і фактично “дублювали” функції приватних компаній, (наприклад, скандальні комунальні “інвестбуди”).

Але на відміну від бізнесу, відповідальність та збитки ніс і далі несе на собі бюджет столиці.

До того ж столичні КП гребували використовувати Prozorro для закупівель та мали хронічні проблеми із керівниками (“тєкучку” директорів та засилля в.о замість повноцінних відповідальних осіб).

Більше деталей у нашому дослідженні та спеціальному дашборді де зібраний аналіз фінпоказників київських КП та багато інших даних.