ЄС планує виділити Україні до 3 млрд євро з прибутків від заморожених російських активів

🇪🇺 Financial Times зазначають, що уже в липні цього року Україна може отримати перший транш від 2 до 3 млрд євро, залежно від відсоткових ставок. Наступного тижня на саміті лідерів ЄС Брюссель має отримати схвалення плану від держав-членів.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також закликає спрямувати кошти на військову підтримку, а не на післявоєнну відбудову, як це передбачалося спочатку.

👉 Нагадаємо, що у колонці на Економічній правді стажер ЦЕС Максим Куждін пояснював, чому ідея передати Україні самі відсотки від заморожених активів 一 це лише компроміс, тоді як варто наполягати саме на повноцінній конфіскації.

📌 Детальніше у колонці.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🇪🇺ЄС шокований, що Україна починає переговори, вже будучи активною на їхньому ринку

👉 Про це заступник Міністра економіки та торговий представник України Тарас Качка розповів на нашій події про адаптацію агросектору до ЄС.

Ще кілька цікавих думок:

🔸 Євросоюз шокований не лише масштабом українського агросектору, а й тим, що ми починаємо переговори, коли вже глибоко зайшли на їхній ринок. Не тільки в рамках ATM (Autonomous Trade Measures), а й в рамках угоди про вільну торгівлю.

🔸 Коли Польща інтегрувала аграрний ринок, у ЄС було жорстке регулювання виробництва молока, цукру. Крім того, поляки отримували меншу кількість субсидій протягом десяти років, ніж інші. Також протягом десяти років доступу до внутрішнього ринку не мала Іспанія на вимогу Франції. З іншого боку, є Україна, яка вже дуже глибоко проникла на ринки. Тому будуть люди, які намагатимуться нас максимально затиснути.

🔸 Є два фронти у європейській дискусії. Один фланг у медіа та протестах з наративом, що українська продукція має нульову собівартість. "Просто кинув зернину в землю, а на ранок в тебе рефрижератор з м'ясом птиці стоїть". З іншого флангу 一 величезне коло людей кажуть, що без України неможливо реалізувати неекономічні цілі аграрної політики ЄС, тому вона потрібна.

📌 Послухати дискусію повністю можна за посиланням. Завантажити презентацію у нас на сайті.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

⚡️ Від рекордного експорту електроенергії та агропродукції до вкрай малої міжнародної фінансової допомоги другий місяць поспіль

Уже сьогодні о 17:00 в Zoom експерти ЦЕС оглядатимуть економіку за лютий 2024 року.

🚢 Спецтема місяця 一 майбутнє зовнішньої торгівлі України. Ми обговоримо:

◾ Які логістичні маршрути доступні Україні;
◾ З якими труднощами стикаються експортери різних галузей – від паливної до меблевої промисловості;
◾ Які є перспективи страхування перевезень морем.

🎙Запрошені спікери:

- Юрій Васьков, заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України;
- Юрій Кізлевіч, керівник департаменту перевалки та флоту компанії Kernel;
- Артем Куюн, співзасновник Консалтингової групи “А-95”;
- Тетяна Острікова, експертка Громадської ради Держмитслужби, голова підкомітету з митної справи у ВРУ 8-го скликання;
- Володимир Патіс, співзасновник компанії ESKADA-M, президент Української асоціації меблевиків;
- Ханс Янус, експерт з фінансового страхування у Східній Європі та Центральній Азії, колишній президент Міжнародного союзу страхування кредитів та інвестицій Бернського союзу.

🖇 Реєстрація на подію обов’язкова за посиланням.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

У січні Україна імпортувала майже стільки ж дронів, як і телефонів (у грошовому вимірі).

За місяць було ввезено дронів на $99 млн, що становить 2% від усього імпорту, 98% дронів (за вартістю) імпортовано з Китаю. Таким чином, дрони увійшли в топ-10 імпортованих в Україну товарів.

📲 Водночас телефонів імпортували на $114 млн 一 2,2% від імпорту, приблизно 70% з яких (за вартістю) з Китаю.

Для порівняння, за весь 2023 рік імпорт категорії “безпілотні літальні апарати” становив частку у 0,7%, або $441 млн.

🇨🇳 Частка китайського імпорту зросла до 21,7% з 16% у 2023 році. Тоді як частка імпорту з ЄС впала нижче 50%.

📊 Більше інфографіків 一 у нашому огляді.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🔥 Огляд економіки у лютому 一 головне.

Минулого тижня ми у ЦЕС провели щомісячну подію огляду економіки зі спецтемою 一 майбутнє зовнішньої торгівлі.

Нижче, коротко про головне.

📲 Спецтема: У січні дрони увійшли до топ-10 імпортованих товарів. Частка китайського імпорту зросла до 21,7% у січні, що вдвічі перевищує середній показник за 2023 рік.

⚡️ Галузевий аналіз: Експорт зернових та олійних культур сягнув дворічного рекорду завдяки морському коридору. Зростає експорт електроенергії.

💵 Фіскальний сектор: Іноземне фінансування залишається досить низьким – у лютому надійшло лише $0,8 млрд ($1,2 млрд у 2024 році). Тим не менш, Україні довелось збільшити свої видатки після вимушеного скорочення у січні.

📈 Монетарний та валютний сектор: Інфляція ще більше сповільнилася до 4,3%, і НБУ знизив облікову ставку до 14,5%; міжнародні резерви дещо скоротилися. Долар продовжує дорожчати, сягнувши рекордно високих рівнів.

🏦 Банківський сектор: У січні, як і очікувалось, спостерігалось сезонне зниження обсягів залучення депозитів, але в лютому ситуація покращилась. Ситуація з кредитами залишається відносно стабільною – вони повільно зростають, але 5-7-9 залишається одним з ключових драйверів кредитування.

📌 Дізнатися більше можна у презентації огляду економіки за лютий на сайті ЦЕС.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Про що говорить цей графік попиту на робочі місця у росії? Можливо росія стоїть на порозі системної рецесії

👉 З допису старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

«У січні 2023 був різкий стрибок 一 зрозумівши, що війна надовго, росіяни ухвалили новий "мобілізаційний" бюджет і одразу почали ввалювати гроші у оборонку. Купа нових вакансій у армії та ВПК, розширення виробництва.

З поправкою на сезонність (січень, зазвичай, млявий), тоді різко додалося мільйон робочих місць, і ще мільйон протягом року.

Але вже з 2-ї пол 2023 зростання уповільнилося, і в січні’24 кількість робочих місць різко просіла на мільйон.

Звісно, впевнені висновки робити зарано, але схоже підтверджується те, що давно описано в дослідженнях 一 фіскальне стимулювання через ВПК працює погано.

🪖Іншими словами, коли держава вилучає ресурс з цивільної економіки і ввалює його у вир-во снарядів, ракет, ремонти та відновлення бронетехніки 一 мультиплікатор працює слабенько. Тобто ці видатки не дуже стимулюють решту економіки.

Зокрема й тому, що більшість високотехнологічних компонентів доводиться імпортувати, часто у двадорога. І мова не лише про чіпи, а й про станки. Близько 40-50% всього виробничого процесу в ракетах/артилерії - це високоточна обробка металу.

Мова не лише про гроші, а й про висококваліфікованих спеціалістів, програмістів, що працюють з такими станками, управлінців і закупівельників, які здатні масштабувати вир-во та керувати процесами.

Особливо з урахуванням того, що з 2022 почалася переорієнтація рос.ВПК на китайські станки (до речі, відновлення спроможності РФ виготовляти тактичні ракети, зокрема ядерні носії, відбулося практично повністю руками Siemens, але це окрема сумна історія (звіт Rhodus про російську ракетну програму).

Ми бачимо, що потенціал мілітаризації рос. економіки вже впирається у обмеження, при цьому "цивільну" економіку підкосили вилучення грошей, спеціалістів та розрив економічних зв'язків.

Можливо, Росія стоїть на порозі системної рецесії. Найближчі місяці покажуть».

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Ми нечасто проводимо офлайн-заходи, але у цей четвер о 15:00 запрошуємо киян та гостей столиці на наш захід спільно з колегами з RRR4U*

Будемо аналізувати та обговорювати зобов’язання уряду перед партнерами та План для Ukraine Facility у Києві.

🇪🇺 Нагадаємо, що вчора уряд схвалив План для Ukraine Facility, за яким Україна має отримати пакет на €50 млрд підтримки від ЄС протягом чотирьох років

План від уряду включає структурні реформи 一 від державного управління до боротьби з корупцією 一 які містять понад 100 квартальних індикаторів.

👉 Дізнатися більше про План України та Матрицю Реформ, яка узагальнює зобов'язання України, можна буде на події у четвер о 15:00 у Києві.

Спільно з колегами по Консорціуму RRR4U ми проаналізуємо виконання урядом зобов'язань перед партнерами та обговоримо важливі зміни, які впливатимуть на макростійкість України найближчим часом: схвалення Плану України ЄС, перегляд програми МВФ, перспективи фінансової підтримки від США тощо.

🖇️ Реєстрація обов'язкова за посиланням.

Учасники дискусії:

▪️ Ярослав Железняк, Народний депутат, Заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики;
▪️ Тетяна Ковтун, Виконавча директорка Офісу реформ Кабінету міністрів України;
▪️ Представники Міністерства економіки України (участь уточнюється).

Модератор: Марія Репко, заступниця виконавчого директора ЦЕС.

Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

💻 У січні експорт ІТ-послуг впав до найнижчого рівня з 2021 року

👉 Про це свідчать дані з нашого щомісячного огляду економіки.

До сезонного зниження активності ІТ-сектору додалася загальна тенденція падіння у галузі. Як наслідок, експорт ІТ-послуг впав до $508 млн 一 і це найнижчий показник за останні 32 місяці.

Частка ІТ-експорту в національному експорті послуг також досягла найнижчого рівня з початку повномасштабного вторгнення 一 37,5%.

📌 Дивіться більше про секторальні зміни українського експорту у записі обговорення або у презентації огляду економіки від ЦЕС.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

👨‍👩‍👧‍👦 За межами України без урахування росії та білорусі перебуває 3,6 млн українців, за найгіршим сценарієм додому повернеться лише половина з них

👉 Про це йдеться у третій хвилі нашого дослідження про українських біженців. У ньому ми використали дані соцопитування, проведеного агенцією Info Sapiens на наше замовлення.

За нашими підрахунками, 3,3 млн українців виїхали за кордон через західний кордон України (можуть перебувати у ЄС або в інших країнах), 250 тис. 一 через росію чи білорусь, але зараз перебувають в третіх країнах та 1,3 млн перебувають в росії. Загалом 一 4,9 млн українців.

🇪🇺 Найбільше біженців серед країн ЄС перебуває в Німеччині (1,3 млн осіб), Польщі (951,6 тис) та Чехії (381,2 тис).

Скільки українців може повернутися додому?

За різними сценаріями, за межами України можуть залишитись від 1,4 млн до 2,3 млн українців. Все залежатиме від безпекової та економічної ситуації, а також асиміляції у країні перебування.

📉 Загальні втрати для економіки від такого неповернення становитимуть 3,9% від довоєнного ВВП в оптимістичному сценарії, 5,41% 一 в середньому сценарії та 6,31% 一 в песимістичному.

📌 Детальніше ознайомитися із дослідженням та презентацією можна за посиланням. Також за лінком доступний відеозапис із дискусії. Дослідження проведено за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

#дослідження_про_біженців

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Маємо цікаву інфографіку про зовнішню торгівлю України у 2023 році

Кілька слів про найголовніше:

▪️ Обсяг експорту в 2023 році становив $36,2 млрд, тоді як імпорт майже вдвічі більше 一 $63,5 млрд.

▪️Найбільше Україна експортувала у Польщу ($4,8 млрд), Румунію ($3,8 млрд) та Китай ($2,4 млрд).

▪️Імпортувала найбільше з Китаю ($10,4 млрд), Польщі ($6,6 млрд) та Німеччини ($4,9 млрд).

➡️ Нагадаємо, що у січні 2024 у десятку найбільш імпортованих товарів в Україну увійшли дрони.

📊 Більше інфографіків у нашому огляді економіки.

#ЦЕС_торгівля

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🇵🇱 Поляки найменш позитивно ставляться до українців

👉 Про це говорять результати третьої хвилі дослідження ЦЕС про українських біженців, у якому ми використали дані соцопитування, проведеного агенцією Info Sapiens на наше замовлення.

Серед країн із великою кількістю українців про найкраще ставлення кажуть біженці у Великій Британії, Франції та США. Приблизно 80% опитаних українців позитивно оцінюють ставлення місцевих до себе.

👥 Іншим показником інтеграції в іноземне суспільство є дружні зв’язки із місцевими.

Порівняно з травнем 2023, зросла частка українців з друзями серед місцевих з 55% до 63%. Водночас майже третина біженців досі не має хороших знайомих з місцевими.

📌 Детальніше 一 у звіті. Дослідження проведено за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися