Цікаве дослідження від Gradus Research.
📌 Половина українського бізнесу (49%) вважає, що активні бойові дії закінчаться взимку цього року.
Ще 35% опитаних думають, що війна триватиме до кінця 2023 року або довше.
📌 Половина українського бізнесу (49%) вважає, що активні бойові дії закінчаться взимку цього року.
Ще 35% опитаних думають, що війна триватиме до кінця 2023 року або довше.
Зважаючи на майже повну, але тимчасову окупацію Луганської області, розібрались скільки промисловості втратила Україна.
🏭 Хоча всі головні підприємства на Донбасі зруйновані, серед заводів окупованої Луганщини росію можуть цікавити лише сєвєродонецький “Азот” та Попаснянський ВРЗ.
До війни.
До 2014 року Луганська область виробляла 3,6% національного ВВП. На початок 2021 року цей показник становив 1% ВВП України. За час війни регіон втратив статус одного з найбільших індустріальних центрів країни.
За словами старшого економіста ЦЕС Дмитра Горюнова у 2014 році на окупованій території залишилися найбільш рентабельні вугільні активи з групи SСM Ріната Ахметова («Краснодонвугілля», «Ровенькиантрацит», «Свердловантрацит»).
Серед інших найбільших підприємств — Стаханівський вагонобудівний завод, Стаханівський завод феросплавів. Алчевський металургійний завод і Алчевський коксохімічний завод.
Зараз.
З початком вторгнення 24 лютого, сильних руйнувань зазнали такі промислові об’єкти: Рубіжанський картонно-тарний комбінат, «Сєвєродонецьке об’єднання Азот».
Також суттєво пошкоджені Лисичанський НПЗ , Попаснянський вагоноремонтний завод, пивзавод «Лиспи», Рубіжанська панчішна мануфактура.
💬 “Зараз зруйновані усі ключові підприємства Донбасу. А ті, які більш-менш вціліли, спиралися на матеріальну та логістичну базу сусідніх регіонів”, — каже Дмитро.
За його словами, з того, що залишилося на Луганщині потенційно цікавими для росії можуть бути лише два підприємства: сєвєродонецький “Азот” та Попаснянський ВРЗ.
Але, якщо вагоноремонтний завод більш-менш матиме стару клієнтську базу та попит, то для відновлення “Азот” треба величезні інвестиції, які можуть не повернутися у майбутньому.
“До того ж наразі там банально немає кому працювати, поїхали усі фахівці. А спеціалісти з росії масово туди навряд поїдуть”, — резюмує експерт ЦЕС.
📷 Підприємство "Азот" у Сєвєродонецьку, 10 червня 2022 року. Фото: Marcus Yam/Los Angeles Times via Getty Images
🏭 Хоча всі головні підприємства на Донбасі зруйновані, серед заводів окупованої Луганщини росію можуть цікавити лише сєвєродонецький “Азот” та Попаснянський ВРЗ.
До війни.
До 2014 року Луганська область виробляла 3,6% національного ВВП. На початок 2021 року цей показник становив 1% ВВП України. За час війни регіон втратив статус одного з найбільших індустріальних центрів країни.
За словами старшого економіста ЦЕС Дмитра Горюнова у 2014 році на окупованій території залишилися найбільш рентабельні вугільні активи з групи SСM Ріната Ахметова («Краснодонвугілля», «Ровенькиантрацит», «Свердловантрацит»).
Серед інших найбільших підприємств — Стаханівський вагонобудівний завод, Стаханівський завод феросплавів. Алчевський металургійний завод і Алчевський коксохімічний завод.
Зараз.
З початком вторгнення 24 лютого, сильних руйнувань зазнали такі промислові об’єкти: Рубіжанський картонно-тарний комбінат, «Сєвєродонецьке об’єднання Азот».
Також суттєво пошкоджені Лисичанський НПЗ , Попаснянський вагоноремонтний завод, пивзавод «Лиспи», Рубіжанська панчішна мануфактура.
💬 “Зараз зруйновані усі ключові підприємства Донбасу. А ті, які більш-менш вціліли, спиралися на матеріальну та логістичну базу сусідніх регіонів”, — каже Дмитро.
За його словами, з того, що залишилося на Луганщині потенційно цікавими для росії можуть бути лише два підприємства: сєвєродонецький “Азот” та Попаснянський ВРЗ.
Але, якщо вагоноремонтний завод більш-менш матиме стару клієнтську базу та попит, то для відновлення “Азот” треба величезні інвестиції, які можуть не повернутися у майбутньому.
“До того ж наразі там банально немає кому працювати, поїхали усі фахівці. А спеціалісти з росії масово туди навряд поїдуть”, — резюмує експерт ЦЕС.
📷 Підприємство "Азот" у Сєвєродонецьку, 10 червня 2022 року. Фото: Marcus Yam/Los Angeles Times via Getty Images
📉 Прогноз щодо 35% падіння ВВП не стосується всіх регіонів України і може змінюватися.
Про це розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський в ефірі 5 каналу.
💬 “Показник ВВП враховує всі території України, включно з окупованими після 24 лютого.
Тому неправильно стверджувати, що падіння на 35% відчують всі, оскільки кожен регіон по-різному переживає наслідки війни”, — каже Гліб.
На заході країни падіння ВВП може бути мінімальним, бо виробництво практично не зупинялося. Зараз там працює багато релокованих підприємств. Також збільшилася кількість споживачів, через внутрішньо-переміщених осіб.
В центрі падіння ВВП можуть відчути трохи більше, ніж на заході, але теж некритично.
Суттєві зміни відбудуться в областях, наближених до бойових дій. Мова про Дніпропетровську, Запорізьку області. Хоча там є промисловість, яка відновлюється, але через логістичні проблеми ситуація залишається складною.
І остання категорія — тимчасово окуповані території та ті, де ведуться бойові дії або можуть початися незабаром. Тут падіння ВВП звісно буде великим.
👇🏻 Нижче даємо цікавий графік від The Economist щодо показника ВВП для різних регіонів України.
Дослідники зробили кореляцію між активністю людей в інтернеті та активністю економічною.
Детальніше про це у дослідженні.
Про це розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський в ефірі 5 каналу.
💬 “Показник ВВП враховує всі території України, включно з окупованими після 24 лютого.
Тому неправильно стверджувати, що падіння на 35% відчують всі, оскільки кожен регіон по-різному переживає наслідки війни”, — каже Гліб.
На заході країни падіння ВВП може бути мінімальним, бо виробництво практично не зупинялося. Зараз там працює багато релокованих підприємств. Також збільшилася кількість споживачів, через внутрішньо-переміщених осіб.
В центрі падіння ВВП можуть відчути трохи більше, ніж на заході, але теж некритично.
Суттєві зміни відбудуться в областях, наближених до бойових дій. Мова про Дніпропетровську, Запорізьку області. Хоча там є промисловість, яка відновлюється, але через логістичні проблеми ситуація залишається складною.
І остання категорія — тимчасово окуповані території та ті, де ведуться бойові дії або можуть початися незабаром. Тут падіння ВВП звісно буде великим.
👇🏻 Нижче даємо цікавий графік від The Economist щодо показника ВВП для різних регіонів України.
Дослідники зробили кореляцію між активністю людей в інтернеті та активністю економічною.
Детальніше про це у дослідженні.
Іноземні кошти покрили лише половину потреб бюджету України
Про це свідчать розрахунки Центру економічної стратегії на основі даних Міністерства фінансів.
З 22 млрд дол, необхідних на покриття бюджетного дефіциту та погашення боргів у березні-червні, Україна отримала лише 10,2 млрд дол іноземних кредитів та грантів.
💵 Динаміка надходжень дозволяє і надалі розраховувати на принаймні часткове перекриття дефіциту за рахунок міжнародної допомоги протягом другої половини 2022 року.
Наприклад, з урахуванням коштів, що надійшли на початку липня, надходження до бюджету з 24 лютого до 5 липня перевищують 11 млрд доларів.
Загалом, від початку повномасштабної війни, партнери зобов’язалися надати Україні кредити та гранти на 32 млрд доларів.
Зауважимо, що мова йде лише про гроші, що будуть направлені до бюджету України – тобто без урахування коштів на гуманітарну допомогу та військові потреби.
🇪🇺🇺🇸 Серед іноземних донорів найбільшими є Європейський Союз та Сполучені Штати. Вони пообіцяли надати Україні більше 10 млрд доларів фінансування кожен. Ці кошти надходитимуть не одномоментно, а траншами протягом декількох місяців, покриваючи частину потреб країни.
☝🏻Нагадаємо, що у перші місяці повномасштабної війни іноземні кошти надходили із затримкою. Тоді уряд був вимушений залучати кошти через облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).
Найбільшим покупцем облігацій став Національний банк (7,6 млрд доларів починаючи з 24 лютого), який фактично фінансував дефіцит за рахунок друку гривні.
💬 «Таке фінансування бюджету є виправданим, зважаючи на те, що більша частина видатків йде на воєнні потреби. Однак із часом фінансування бюджету за рахунок емісії сильніше розганятиме девальвацію та інфляцію. Зростання обсягів обіцяної іноземної допомоги та, головне, регулярні надходження дозволять зменшити цей тягар», — коментує економіст ЦЕС Максим Самойлюк.
Про це свідчать розрахунки Центру економічної стратегії на основі даних Міністерства фінансів.
З 22 млрд дол, необхідних на покриття бюджетного дефіциту та погашення боргів у березні-червні, Україна отримала лише 10,2 млрд дол іноземних кредитів та грантів.
💵 Динаміка надходжень дозволяє і надалі розраховувати на принаймні часткове перекриття дефіциту за рахунок міжнародної допомоги протягом другої половини 2022 року.
Наприклад, з урахуванням коштів, що надійшли на початку липня, надходження до бюджету з 24 лютого до 5 липня перевищують 11 млрд доларів.
Загалом, від початку повномасштабної війни, партнери зобов’язалися надати Україні кредити та гранти на 32 млрд доларів.
Зауважимо, що мова йде лише про гроші, що будуть направлені до бюджету України – тобто без урахування коштів на гуманітарну допомогу та військові потреби.
🇪🇺🇺🇸 Серед іноземних донорів найбільшими є Європейський Союз та Сполучені Штати. Вони пообіцяли надати Україні більше 10 млрд доларів фінансування кожен. Ці кошти надходитимуть не одномоментно, а траншами протягом декількох місяців, покриваючи частину потреб країни.
☝🏻Нагадаємо, що у перші місяці повномасштабної війни іноземні кошти надходили із затримкою. Тоді уряд був вимушений залучати кошти через облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).
Найбільшим покупцем облігацій став Національний банк (7,6 млрд доларів починаючи з 24 лютого), який фактично фінансував дефіцит за рахунок друку гривні.
💬 «Таке фінансування бюджету є виправданим, зважаючи на те, що більша частина видатків йде на воєнні потреби. Однак із часом фінансування бюджету за рахунок емісії сильніше розганятиме девальвацію та інфляцію. Зростання обсягів обіцяної іноземної допомоги та, головне, регулярні надходження дозволять зменшити цей тягар», — коментує економіст ЦЕС Максим Самойлюк.
Російська армія понищила інфраструктуру системи охорони здоров’я на понад 1,5 млрд доларів
🏥 Найбільше зруйновано та пошкоджено поліклінік, лікарень та центрів контролю і профілактики хвороб. Також зруйновано багато амбулаторій.
Про те, як все це відбудувати ефективно поговоримо у прямому ефірі 13 липня о 13:00 спільно з експертами Українського центру охорони здоров’я (UHC).
☝🏻 На події ми розповімо про те, як війна вдарила по системі охорони здоров’я і про те, як її відновлювати спираючись на міжнародний досвід.
Спікери події:
- Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії, сектор-лід ініціативи по підрахунку збитків від військової агресії «Росія заплатить» (KSE Institute);
- Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоровʼя (UHC);
- Олена Сініцина, експертка, керівниця проєктів Українського центру охорони здоровʼя (UHC).
📌 Реєстрація за посиланням.
🏥 Найбільше зруйновано та пошкоджено поліклінік, лікарень та центрів контролю і профілактики хвороб. Також зруйновано багато амбулаторій.
Про те, як все це відбудувати ефективно поговоримо у прямому ефірі 13 липня о 13:00 спільно з експертами Українського центру охорони здоров’я (UHC).
☝🏻 На події ми розповімо про те, як війна вдарила по системі охорони здоров’я і про те, як її відновлювати спираючись на міжнародний досвід.
Спікери події:
- Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії, сектор-лід ініціативи по підрахунку збитків від військової агресії «Росія заплатить» (KSE Institute);
- Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоровʼя (UHC);
- Олена Сініцина, експертка, керівниця проєктів Українського центру охорони здоровʼя (UHC).
📌 Реєстрація за посиланням.
🏥 Як відбудувати інфраструктуру охорони здоров’я України, пошкоджену та знищену внаслідок російської агресії?
Експерти Центр економічної стратегії та Український центр охорони здоровʼя (UHC) розповідають про те, як постраждала медична система від повномасштабної війни і як її відновити враховуючи світовий досвіт.
Спікери:
- Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії, експерт ініціативи по підрахунку збитків від військової агресії “росія заплатить”;
- Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоровʼя (UHC);
- Олена Сініцина, експертка, керівниця проєктів Українського центру охорони здоровʼя (UHC).
Захід відбувається у рамках проєкту, який втілюється Лабораторія законодавчих ініціатив/Agency for Legislative Initiatives та Український центр охорони здоров'я - UHC за підтримки програми «Громадське здоров’я» Міжнародний фонд "Відродження".
📌 Дивіться трансляцію тут.
Експерти Центр економічної стратегії та Український центр охорони здоровʼя (UHC) розповідають про те, як постраждала медична система від повномасштабної війни і як її відновити враховуючи світовий досвіт.
Спікери:
- Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії, експерт ініціативи по підрахунку збитків від військової агресії “росія заплатить”;
- Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоровʼя (UHC);
- Олена Сініцина, експертка, керівниця проєктів Українського центру охорони здоровʼя (UHC).
Захід відбувається у рамках проєкту, який втілюється Лабораторія законодавчих ініціатив/Agency for Legislative Initiatives та Український центр охорони здоров'я - UHC за підтримки програми «Громадське здоров’я» Міжнародний фонд "Відродження".
📌 Дивіться трансляцію тут.
Після війни борг України може сягнути 100 і більше відсотків ВВП — країні необхідно більше грантів замість кредитів
Про це розповіла заступниця директора ЦЕС Марія Репко у коментарі Ліга.нет.
💵 Зараз міжнародна допомога, яку Україна використовує для покриття дефіциту здебільшого надходить у вигляді кредитів.
Це суттєво збільшує боргове навантаження на країну, навіть, якщо кредити дають під наднизькі ставки.
💬 “За умов, коли центробанки країн-партнерів підвищують ключові ставки, зростатимуть і ставки за кредитами, які отримала Україна.
Найімовірніше, нашою післявоєнною реальністю буде те, що борг сягатиме 100 і більше відсотків ВВП. Тому нам потрібно більше грантів замість кредитів ”, — пояснює Марія.
Також додамо, що сьогодні радник президента з питань економіки Олег Устенко заявив, що для покриття дефіциту бюджету Україні потрібно вже не 5 млрд доларів, а 9 млрд доларів на місяць.
☝🏻Рух у бік збільшення дефіциту бюджету відмічаємо і ми у ЦЕС.
Про це розповіла заступниця директора ЦЕС Марія Репко у коментарі Ліга.нет.
💵 Зараз міжнародна допомога, яку Україна використовує для покриття дефіциту здебільшого надходить у вигляді кредитів.
Це суттєво збільшує боргове навантаження на країну, навіть, якщо кредити дають під наднизькі ставки.
💬 “За умов, коли центробанки країн-партнерів підвищують ключові ставки, зростатимуть і ставки за кредитами, які отримала Україна.
Найімовірніше, нашою післявоєнною реальністю буде те, що борг сягатиме 100 і більше відсотків ВВП. Тому нам потрібно більше грантів замість кредитів ”, — пояснює Марія.
Також додамо, що сьогодні радник президента з питань економіки Олег Устенко заявив, що для покриття дефіциту бюджету Україні потрібно вже не 5 млрд доларів, а 9 млрд доларів на місяць.
☝🏻Рух у бік збільшення дефіциту бюджету відмічаємо і ми у ЦЕС.
Міжнародні партнери поки не готові представити механізми фінансування відбудови України
Директор ЦЕС Гліб Вишлінський повернувся з конференції в Лугано і розповів про неї у новому випуску подкасту “Що з економікою?”.
👇🏻 Нижче кілька важливих пунктів:
1️⃣ Багато хто очікував, що донори підготують власне бачення фінансування “плану Маршалла” України.
Але це питання виявилося складним для партнерів. Зараз через бюрократію навіть фінансування бюджетного дефіциту відбувається зі затримками. Великий план відбудови, який коштує набагато більше спантеличує донорів, бо поки інструментів для фінансування таких обсягів у них немає.
2️⃣ Міжнародним партнерам бракує розуміння, що відновлювати Україну потрібно зараз, не чекаючи закінчення війни.
У нас є деокуповані області, які треба відбудувати, щоб люди повернулися додому. Тоді пожвавляться податки, споживчий попит. Ми матимемо більше ресурсу для протистояння росії.
3️⃣ Є відчуття, що створити одну платформу для координації всіх грошей на відбудову не вдасться. Хоч на конференції партнери з Єврокомісії та Денис Шмигаль заявляли про такий намір.
Це мало б виглядати приблизно так: Євросоюз об'єднує фінансові ресурси різних донорів і визначає певні умови прозорості. А Україна вирішує, на що потрібні гроші і якими проєктами варто займатися.
Але, крім країн ЄС, Україні готові допомагати ще США, Канада, Великобританія, Японія. Тому швидше за все буде декілька потоків фінансування.
🎧 Слухайте подкаст повністю на SoundCloud, Apple та Google Podcast. Текстову версію читайте на сайті.
Директор ЦЕС Гліб Вишлінський повернувся з конференції в Лугано і розповів про неї у новому випуску подкасту “Що з економікою?”.
👇🏻 Нижче кілька важливих пунктів:
1️⃣ Багато хто очікував, що донори підготують власне бачення фінансування “плану Маршалла” України.
Але це питання виявилося складним для партнерів. Зараз через бюрократію навіть фінансування бюджетного дефіциту відбувається зі затримками. Великий план відбудови, який коштує набагато більше спантеличує донорів, бо поки інструментів для фінансування таких обсягів у них немає.
2️⃣ Міжнародним партнерам бракує розуміння, що відновлювати Україну потрібно зараз, не чекаючи закінчення війни.
У нас є деокуповані області, які треба відбудувати, щоб люди повернулися додому. Тоді пожвавляться податки, споживчий попит. Ми матимемо більше ресурсу для протистояння росії.
3️⃣ Є відчуття, що створити одну платформу для координації всіх грошей на відбудову не вдасться. Хоч на конференції партнери з Єврокомісії та Денис Шмигаль заявляли про такий намір.
Це мало б виглядати приблизно так: Євросоюз об'єднує фінансові ресурси різних донорів і визначає певні умови прозорості. А Україна вирішує, на що потрібні гроші і якими проєктами варто займатися.
Але, крім країн ЄС, Україні готові допомагати ще США, Канада, Великобританія, Японія. Тому швидше за все буде декілька потоків фінансування.
🎧 Слухайте подкаст повністю на SoundCloud, Apple та Google Podcast. Текстову версію читайте на сайті.
Новий апдейт по підрахункам збитків від проєкту “росія заплатить”
🏚 Російська армія пошкодила та зруйнувала вже майже 121 000 житлових будинків на $36,6 млрд — близько мільйона родин залишилося без житла.
На другому місці за обсягами руйнування — дороги. Пошкоджено майже 24 тис. км доріг на суму $25.4 млрд.
Збитки, завдані підприємствам вже склали понад $8 млрд. Ще на $4.3 млрд постраждав агросектор.
☝️🏻 Загалом, у порівнянні із попередніми підрахунками, сума прямих збитків знизилася на $8.4 млрд і становить $95.5 млрд. На уточнення даних вплинуло надходження оновленої інформації від державних органів.
Також за час війни економіка зазнала $564-600 млрд непрямих втрат.
📌 Завтра о 11:00 експерти, які рахують збитки для проєкту “росія заплатить” детально розкажуть про втрати різних секторів економіки на події Київської школи економіки.
Серед них будуть і наші економісти Юрій Гайдай та Дмитро Горюнов.
Деталі та реєстрація – за посиланням.
🏚 Російська армія пошкодила та зруйнувала вже майже 121 000 житлових будинків на $36,6 млрд — близько мільйона родин залишилося без житла.
На другому місці за обсягами руйнування — дороги. Пошкоджено майже 24 тис. км доріг на суму $25.4 млрд.
Збитки, завдані підприємствам вже склали понад $8 млрд. Ще на $4.3 млрд постраждав агросектор.
☝️🏻 Загалом, у порівнянні із попередніми підрахунками, сума прямих збитків знизилася на $8.4 млрд і становить $95.5 млрд. На уточнення даних вплинуло надходження оновленої інформації від державних органів.
Також за час війни економіка зазнала $564-600 млрд непрямих втрат.
📌 Завтра о 11:00 експерти, які рахують збитки для проєкту “росія заплатить” детально розкажуть про втрати різних секторів економіки на події Київської школи економіки.
Серед них будуть і наші економісти Юрій Гайдай та Дмитро Горюнов.
Деталі та реєстрація – за посиланням.
Долар у обмінниках вже по 37, але гривню може підсилити домовленність про відкриття портів
📈 За даними порталу “Мінфін” середній курс гривні у касах банків станом на сьогодні становить 36,95-37,8 грн за долар, а в обмінниках – 37,4-37,6 за долар.
За останні 10 днів готівковий долар зріс на 2 грн, але днями курс стабілізувався і гривня навіть трохи зміцнилася.
Головною причиною падіння гривні на готівковому ринку є те, що найбільший в Україні “ПриватБанк” різко підвищив курс валюти для карткових операцій.
Це перекрило потік готівкової валюти, який знімали за нижчим курсом в банкоматах за кордоном.
💬 “Готівковий курс гривні зараз важко вважати справжнім ринковим курсом. Цей ринок дуже вузький і набагато менший, ніж безготівковий ринок, де продають та купують валюту експортери і імпортери.
Але для громадян він більш видимий, бо вони щодня стикаються з табло пунктів обміну валюти.
По суті попит на іноземну валюту на цьому ринку формують українці, які сприймають її як засіб заощадження. Вони сильно реагують на інформацію та чутки, які можуть вплинути на курс.
Зараз є кілька чинників, які можуть посилити гривню. Це по $3,5-4 млрд. зовнішнього фінансування в червні та липні, що в два рази більше, ніж в попередні місяці. Такі суми дозволяють перекрити втрати валютних резервів НБУ на підтримку офіційного курсу.
🚢 Також це високий шанс відкриття чорноморських портів для експорту продовольства.
Воно може принести Україні до $1 млрд. додаткової експортної виручки на місяць”, — каже директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
Щодо останнього, як повідомляє Wall Street Journal, на чотиристоронній зустрічі Туреччини, України, ООН та рф сторони попередньо домовилися про деблокаду трьох українських портів для експорту зерна.
Нижче графік з порталу "Мінфін".
📈 За даними порталу “Мінфін” середній курс гривні у касах банків станом на сьогодні становить 36,95-37,8 грн за долар, а в обмінниках – 37,4-37,6 за долар.
За останні 10 днів готівковий долар зріс на 2 грн, але днями курс стабілізувався і гривня навіть трохи зміцнилася.
Головною причиною падіння гривні на готівковому ринку є те, що найбільший в Україні “ПриватБанк” різко підвищив курс валюти для карткових операцій.
Це перекрило потік готівкової валюти, який знімали за нижчим курсом в банкоматах за кордоном.
💬 “Готівковий курс гривні зараз важко вважати справжнім ринковим курсом. Цей ринок дуже вузький і набагато менший, ніж безготівковий ринок, де продають та купують валюту експортери і імпортери.
Але для громадян він більш видимий, бо вони щодня стикаються з табло пунктів обміну валюти.
По суті попит на іноземну валюту на цьому ринку формують українці, які сприймають її як засіб заощадження. Вони сильно реагують на інформацію та чутки, які можуть вплинути на курс.
Зараз є кілька чинників, які можуть посилити гривню. Це по $3,5-4 млрд. зовнішнього фінансування в червні та липні, що в два рази більше, ніж в попередні місяці. Такі суми дозволяють перекрити втрати валютних резервів НБУ на підтримку офіційного курсу.
🚢 Також це високий шанс відкриття чорноморських портів для експорту продовольства.
Воно може принести Україні до $1 млрд. додаткової експортної виручки на місяць”, — каже директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
Щодо останнього, як повідомляє Wall Street Journal, на чотиристоронній зустрічі Туреччини, України, ООН та рф сторони попередньо домовилися про деблокаду трьох українських портів для експорту зерна.
Нижче графік з порталу "Мінфін".
🙌Розпочалась дискусія «Скільки коштів потрібно Україні для відновлення після війни» від Київської школи економіки.
Експерти проєкту "росія заплатить", зокрема і економісти ЦЕС презентують останні оцінки збитків, втрат та потреб для відновлення.
Дивіться трансляцію у Facebook.
Спікери:
– Тимофій Милованов — президент Київської школи економіки (KSE), професор Піттсбурзького університету, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (2019-2020 рр.)
– Іван Лукеря — заступник Міністра розвитку громад і територій
– Данило Гетьманцев — секретар Національноі ради з відновлення Украіни від наслідків війни, голова Комітету Верховноі Ради з питань фінансів, податковоі та митноі політики
– Наталія Шаповал — керівниця Інституту KSE, віцепрезидентка з економіко-політичних досліджень KSE
– Дарина Марчак — спів-керівниця проєкту «Росія заплатить» KSE Institute, членкиня робочої групи з аудиту збитків Національної ради з відновлення України від наслідків війни
– Максим Нефьодов — спів-керівник проєкту «Росія заплатить» KSE Institute
– Дмитро Горюнов — аналітик проєкту «Росія заплатить» KSE Institute, старший аналітик Центру економічної стратегії (ЦЕС)
– Юрій Гайдай — аналітик проєкту «Росія заплатить» KSE Institute, старший аналітик Центру економічної стратегії
– Роман Нейтер — дослідник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки, аналітик проєкту «Росія заплатить» KSE Institute
– Андрій Безп’ятов — старший аналітик проєкту «Росія заплатить» KSE Institute
– Анна Нижник — в.о. директора директорату стратегічного планування та європейськоі інтеграції Міністерства розвитку громад та територій
Експерти проєкту "росія заплатить", зокрема і економісти ЦЕС презентують останні оцінки збитків, втрат та потреб для відновлення.
Дивіться трансляцію у Facebook.
Спікери:
– Тимофій Милованов — президент Київської школи економіки (KSE), професор Піттсбурзького університету, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (2019-2020 рр.)
– Іван Лукеря — заступник Міністра розвитку громад і територій
– Данило Гетьманцев — секретар Національноі ради з відновлення Украіни від наслідків війни, голова Комітету Верховноі Ради з питань фінансів, податковоі та митноі політики
– Наталія Шаповал — керівниця Інституту KSE, віцепрезидентка з економіко-політичних досліджень KSE
– Дарина Марчак — спів-керівниця проєкту «Росія заплатить» KSE Institute, членкиня робочої групи з аудиту збитків Національної ради з відновлення України від наслідків війни
– Максим Нефьодов — спів-керівник проєкту «Росія заплатить» KSE Institute
– Дмитро Горюнов — аналітик проєкту «Росія заплатить» KSE Institute, старший аналітик Центру економічної стратегії (ЦЕС)
– Юрій Гайдай — аналітик проєкту «Росія заплатить» KSE Institute, старший аналітик Центру економічної стратегії
– Роман Нейтер — дослідник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки, аналітик проєкту «Росія заплатить» KSE Institute
– Андрій Безп’ятов — старший аналітик проєкту «Росія заплатить» KSE Institute
– Анна Нижник — в.о. директора директорату стратегічного планування та європейськоі інтеграції Міністерства розвитку громад та територій
"Цифри, які ми рахуємо для збитків, природньо, зосереджені на пошкоджених/знищених будівлях ("коробках").
Важливо розуміти, що фокус під час відновлення має бути не на коробках, а на послугах для населення — це особливо стосується медичної, освітньої та соціальної сфер", — розповідає Юрій Гайдай, старший економіст ЦЕС та аналітик проєкт "росія заплатить" під час дискусії «Скільки коштів потрібно Україні для відновлення після війни».
"Майбутнє планування теж має фокусуватися на послугах. Якісь заклади освіти/медицини доведеться оптимізовувати, адже географічна структура населення суттєво змінилась", — резюмує Юрій.
Дивіться трансляцію (та її запис) за посиланням.
Важливо розуміти, що фокус під час відновлення має бути не на коробках, а на послугах для населення — це особливо стосується медичної, освітньої та соціальної сфер", — розповідає Юрій Гайдай, старший економіст ЦЕС та аналітик проєкт "росія заплатить" під час дискусії «Скільки коштів потрібно Україні для відновлення після війни».
"Майбутнє планування теж має фокусуватися на послугах. Якісь заклади освіти/медицини доведеться оптимізовувати, адже географічна структура населення суттєво змінилась", — резюмує Юрій.
Дивіться трансляцію (та її запис) за посиланням.
📌Всім привіт, завтра о 20:30 ми поекспериментуємо з форматами і запустимо свою аудіокімнату у Twitter.
Кімната матиме назву "Валовий внутрішній подкаст" .
У ній економіст ЦЕС Юрій Гадай відповідатиме на будь-які (притомні) питання про економіку: від того, яким був прожитковий мінімум у будівельників єгипетських пірамід до "чи варто купувати зараз євро?"
Тривалість — 15-20 хвилин неформального монологу.
👉👉 Пишіть свої питання під цим дописом і ставте нагадування про подкаст у Twitter.
Кімната матиме назву "Валовий внутрішній подкаст" .
У ній економіст ЦЕС Юрій Гадай відповідатиме на будь-які (притомні) питання про економіку: від того, яким був прожитковий мінімум у будівельників єгипетських пірамід до "чи варто купувати зараз євро?"
Тривалість — 15-20 хвилин неформального монологу.
👉👉 Пишіть свої питання під цим дописом і ставте нагадування про подкаст у Twitter.
⚡️⚡️Ми запустили трансляцію "Валового внутрішнього подкасту" у Twitter. Слухайте за посиланням.
Нагадаємо, що на подкасті старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай наживо відповідає на будь-які питання про економіку.
Нагадаємо, що на подкасті старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай наживо відповідає на будь-які питання про економіку.
