Тим часом Тінькофф вирішив, що винахідливість росіян, які у додатку купували спочатку фунти, а потім за них долари, була насправді "дестабілізацією фінансової системи росії".
Пост старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая у Facebook.
Це навіть не "сорян, була операційна помилка, експлуатація помилки суперечить умовам обслуговування, які ми швиденько поправили заднім числом". А "ви замахнулися на дестабілізацію фінансової системи росії, знайшовши шпарину, як купити долари по 88, а не по 105". Практично зрада вітчизни, гірше фарцовщиків.
Таким клієнтам, і навіть тим, хто отримували від них перекази, заблокували доступ до апки і списують "комісії за безпідставне збагачення" (!).
Колись зустрічав запитання і припущення - як би виглядав совок у епоху цифровізації, якби не розвалився? Отак би й виглядав. Стаємо свідками масштабного моделювання.
Пост старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая у Facebook.
Це навіть не "сорян, була операційна помилка, експлуатація помилки суперечить умовам обслуговування, які ми швиденько поправили заднім числом". А "ви замахнулися на дестабілізацію фінансової системи росії, знайшовши шпарину, як купити долари по 88, а не по 105". Практично зрада вітчизни, гірше фарцовщиків.
Таким клієнтам, і навіть тим, хто отримували від них перекази, заблокували доступ до апки і списують "комісії за безпідставне збагачення" (!).
Колись зустрічав запитання і припущення - як би виглядав совок у епоху цифровізації, якби не розвалився? Отак би й виглядав. Стаємо свідками масштабного моделювання.
😁34👍9
⚡️Місяць повномасштабної війни обходиться Україні в 10 млрд доларів — підрахунки Міністерства фінансів України озвучені на нараді з Президентом.
🔥17😁1
⚙️Відбудова України розпочнеться одразу після перемоги, і вона має бути добре спланованою.
Один з варіантів - фінансування та управління проєктами відбудови за лекалами допомоги ЄС менш розвиненим країнам-членам союзу.
🇵🇱У брифі ми розібрали кейс сусідньої Польщі. За допомоги ЄС поляки вивели інфраструктуру країни на новий рівень.
Після вступу Польщі до ЄС у 2004 році і до 2020 року, Євросоюз інвестував у країну майже 200 млрд євро.
🇪🇺Фінансування відбувалось через європейські структурні та інвестиційні фонди (ЄСІФ) за різними напрямками - транспорт, ринок праці, екологія, агро.
Переважний напрямок інвестицій - розбудова інфраструктури та підтримка малого бізнесу.
Детально про те, на що пішло фінансування - на картинці 👇
60% коштів спрямовувалися на національні програми (залізниця, автошляхи, енергетика тощо), 40% - на регіональні програми (освіта, міська інфраструктура, підтримка бізнесу)🔑
Основою реалізації програм ЄСІФ є рамкові партнерські угоди з ЄС. Остання з таких угод базувалася на програмі реформ Польщі, Європейській стратегії та рекомендаціях Ради Європи.
🔄 Фінансування ЄС передбачає прискіпливу систему контролю: внутрішній аудит від уряду Польщі, оцінка прогресу від спец.комітету з представниками уряду та ЄС і нарешті сертифікація аудиту в Євросоюзі.
Хоча це допомагає відслідковувати витрати, така система не є швидкою.
До того ж “вузьким” місцем може стати наявність в країні великою кількості людей з управлінським досвідом та відповідною освітою.
Детальніше - у нашому брифі.
Один з варіантів - фінансування та управління проєктами відбудови за лекалами допомоги ЄС менш розвиненим країнам-членам союзу.
🇵🇱У брифі ми розібрали кейс сусідньої Польщі. За допомоги ЄС поляки вивели інфраструктуру країни на новий рівень.
Після вступу Польщі до ЄС у 2004 році і до 2020 року, Євросоюз інвестував у країну майже 200 млрд євро.
🇪🇺Фінансування відбувалось через європейські структурні та інвестиційні фонди (ЄСІФ) за різними напрямками - транспорт, ринок праці, екологія, агро.
Переважний напрямок інвестицій - розбудова інфраструктури та підтримка малого бізнесу.
Детально про те, на що пішло фінансування - на картинці 👇
60% коштів спрямовувалися на національні програми (залізниця, автошляхи, енергетика тощо), 40% - на регіональні програми (освіта, міська інфраструктура, підтримка бізнесу)🔑
Основою реалізації програм ЄСІФ є рамкові партнерські угоди з ЄС. Остання з таких угод базувалася на програмі реформ Польщі, Європейській стратегії та рекомендаціях Ради Європи.
🔄 Фінансування ЄС передбачає прискіпливу систему контролю: внутрішній аудит від уряду Польщі, оцінка прогресу від спец.комітету з представниками уряду та ЄС і нарешті сертифікація аудиту в Євросоюзі.
Хоча це допомагає відслідковувати витрати, така система не є швидкою.
До того ж “вузьким” місцем може стати наявність в країні великою кількості людей з управлінським досвідом та відповідною освітою.
Детальніше - у нашому брифі.
🔥14👍3
🏭 За тиждень, інфраструктура України зазнала ще $5 млрд збитків.
Таким чином на 1 квітня сума збитків для інфраструктури вже сягнула понад $68,2 млрд або майже 2 трлн грн.
Підрахунки роблять експерти проєкту “росія заплатить”, зокрема, аналітики ЦЕС.
За останній тиждень було отримано детальні дані від Міністерства охорони здоров’я щодо кількості та обсягів пошкоджених медзакладів, що дозволило уточнити та дещо зменшити оцінку втрат.
Нагадаємо, що в рамках проєкт «росія заплатить» фокусується на оцінці втрат фізичної інфраструктури України внаслідок війни (руйнування житлових будинків, комунальної, дорожньої, залізничної інфраструктури; освітніх та медичних закладів тощо); та оцінці фінансової вартості цих втрат.
☝️На цей час в межах проєкту не здійснюється оцінка загальних втрат економіки.
Загальні втрати, понесені в ході війни, які озвучувало Міністерство економіки складало $564-600 млрд
Таким чином на 1 квітня сума збитків для інфраструктури вже сягнула понад $68,2 млрд або майже 2 трлн грн.
Підрахунки роблять експерти проєкту “росія заплатить”, зокрема, аналітики ЦЕС.
За останній тиждень було отримано детальні дані від Міністерства охорони здоров’я щодо кількості та обсягів пошкоджених медзакладів, що дозволило уточнити та дещо зменшити оцінку втрат.
Нагадаємо, що в рамках проєкт «росія заплатить» фокусується на оцінці втрат фізичної інфраструктури України внаслідок війни (руйнування житлових будинків, комунальної, дорожньої, залізничної інфраструктури; освітніх та медичних закладів тощо); та оцінці фінансової вартості цих втрат.
☝️На цей час в межах проєкту не здійснюється оцінка загальних втрат економіки.
Загальні втрати, понесені в ході війни, які озвучувало Міністерство економіки складало $564-600 млрд
😢5👍2
Forwarded from Фінансовий Спротив (ex Мушак official)
Яка насправді військова підтримка США?
Безпрецедентно велика? Чи критично недостатня? А якщо перше чи друге, то з чим порівнювати? А головне як це використовувати в наших перемовинах з союзниками?
«Фінансовий спротив» проаналізував військову підтримку США або Foreign Military Financing ключових країн за останні роки. Крім цього окремо була проаналізоване фінансування афганських збройних сил за 2002-2021 роки або ASFF (Afghanistan Security Forces Fund).
Нижче представлений 1-сторінкова доповідь англійською мовою з графікою та невеликим супроводжувальним текстом. Цей документ заточений під використання під час перемовин. Бо можна зразу тикнути «дивися тут і тут». А далі все залежить лише від майстерності наших перемовників.
Якщо коротко, то:
Військова підтримка України в воєнний час з боку США в 3-9 разів менше ніж подібна підтримка Єгипту, Йорданії, Ізраїлю та Афганістану в мирний час з розрахунку на одного солдата противника. Для розуміння цього достатньо лише глянути перший слайд, до порівнюються бюджети підтримки так кількість солдат противника.
При цьому російська армія значно сильніше будь-якого супротивника союзників США по іншим регіонам. І переважає українське військо як в кількісному так і технічному плані. Також підтримка США в цьому протистоянні в рази менше допомоги Афганістану, який протидіяв значно слабкішому Талібану.
Для досягнення протидії армії Росії хоча б на рівні «босого таліба з зброєю 80-их років» фінансування України має збільшитися з прогнозованих $4.2 млрд. до $12-20 млрд. в 2022 році. А також запущено 10-річну програму військової підтримки об’ємом $100-200 млрд як у випадку з Ізраїлем.
Продукт підготовлено громадською ініціативою «Фінансовий спротив» 03 квітня 2022 року, Україна.
P.s. Пізніше на цьому тижні випустимо більш розлогий документ. А поки що наші напрацювання вже сьогодні будуть використовуватися при перемовинах в Вашингтоні.
Безпрецедентно велика? Чи критично недостатня? А якщо перше чи друге, то з чим порівнювати? А головне як це використовувати в наших перемовинах з союзниками?
«Фінансовий спротив» проаналізував військову підтримку США або Foreign Military Financing ключових країн за останні роки. Крім цього окремо була проаналізоване фінансування афганських збройних сил за 2002-2021 роки або ASFF (Afghanistan Security Forces Fund).
Нижче представлений 1-сторінкова доповідь англійською мовою з графікою та невеликим супроводжувальним текстом. Цей документ заточений під використання під час перемовин. Бо можна зразу тикнути «дивися тут і тут». А далі все залежить лише від майстерності наших перемовників.
Якщо коротко, то:
Військова підтримка України в воєнний час з боку США в 3-9 разів менше ніж подібна підтримка Єгипту, Йорданії, Ізраїлю та Афганістану в мирний час з розрахунку на одного солдата противника. Для розуміння цього достатньо лише глянути перший слайд, до порівнюються бюджети підтримки так кількість солдат противника.
При цьому російська армія значно сильніше будь-якого супротивника союзників США по іншим регіонам. І переважає українське військо як в кількісному так і технічному плані. Також підтримка США в цьому протистоянні в рази менше допомоги Афганістану, який протидіяв значно слабкішому Талібану.
Для досягнення протидії армії Росії хоча б на рівні «босого таліба з зброєю 80-их років» фінансування України має збільшитися з прогнозованих $4.2 млрд. до $12-20 млрд. в 2022 році. А також запущено 10-річну програму військової підтримки об’ємом $100-200 млрд як у випадку з Ізраїлем.
Продукт підготовлено громадською ініціативою «Фінансовий спротив» 03 квітня 2022 року, Україна.
P.s. Пізніше на цьому тижні випустимо більш розлогий документ. А поки що наші напрацювання вже сьогодні будуть використовуватися при перемовинах в Вашингтоні.
👍27🤔3
Forwarded from Фінансовий Спротив (ex Мушак official)
United States Foreign Military Financing_eng.pdf
525.7 KB
1-сторінковий текст для швидкого використання під час перемовин
👍14
🎁Рада зробила “подарунок” Коломойському, який мріє отримати вплив на наглядову раду Приватбанку.
Мова йде про законопроект №7176, ухвалений минулого тижня. Згідно нього, членів наглядових рад (НР), які не встигають приїхати на держпідприємство чи до держбанку протягом двох днів, автоматично звільняють.
💻Закон виглядає дивно, враховуючи, що всі рішення давно можна проводити у онлайн-режимі (привіт захищений відеозв’язок та електронні підписи).
Навіть зараз велика частина перемовин України та росії проходить віддалено 🤷♂️
Єдина ціль, яка може бути у цього рішення - це переформатувати наглядову раду Приватбанку на користь колишнього власника банку Ігоря Коломойського 👵
Чому ціль саме Приват?🏦
З часів, коли держава націоналізувала банк, Коломойський неодноразово намагався повернути свій актив.
Його тиск успішно витримувала наглядова рада Привату, одна з найсильніших в країні.
Ключова роль у органі - фахові іноземці, на яких таким, як Коломойський, складніше чинити вплив.
Наприклад, голова НР - американка Шерон Іскі 🇺🇸
Зрозуміло, що іноземцям прибути за 48 годин до країни у стані війни може бути дуже проблематично.
Найрозумніший вихід з ситуації - вето з боку президента.
⚡️Це дозволить зберегти незалежність Привату і зберегти обличчя перед міжнародними партнерами, які не зрозуміють корупційну гру посеред війни.
🙊А олігарха, який не гребує війною для збільшення свого впливу, ми запам’ятаємо.
Мова йде про законопроект №7176, ухвалений минулого тижня. Згідно нього, членів наглядових рад (НР), які не встигають приїхати на держпідприємство чи до держбанку протягом двох днів, автоматично звільняють.
💻Закон виглядає дивно, враховуючи, що всі рішення давно можна проводити у онлайн-режимі (привіт захищений відеозв’язок та електронні підписи).
Навіть зараз велика частина перемовин України та росії проходить віддалено 🤷♂️
Єдина ціль, яка може бути у цього рішення - це переформатувати наглядову раду Приватбанку на користь колишнього власника банку Ігоря Коломойського 👵
Чому ціль саме Приват?🏦
З часів, коли держава націоналізувала банк, Коломойський неодноразово намагався повернути свій актив.
Його тиск успішно витримувала наглядова рада Привату, одна з найсильніших в країні.
Ключова роль у органі - фахові іноземці, на яких таким, як Коломойський, складніше чинити вплив.
Наприклад, голова НР - американка Шерон Іскі 🇺🇸
Зрозуміло, що іноземцям прибути за 48 годин до країни у стані війни може бути дуже проблематично.
Найрозумніший вихід з ситуації - вето з боку президента.
⚡️Це дозволить зберегти незалежність Привату і зберегти обличчя перед міжнародними партнерами, які не зрозуміють корупційну гру посеред війни.
🙊А олігарха, який не гребує війною для збільшення свого впливу, ми запам’ятаємо.
👍34🤯17🔥9🤔1💩1
🇪🇺 Один з оптимальних варіантів відбудови України після перемоги - фінансування від Євросоюзу та за їхніми стандартами та правилами.
Автор брифу ЦЕС на цю тему Юрій Гайдай простою мовою у Facebook пояснив переваги та труднощі цього шляху.
"Закопався трохи у тему з європейськими структурними фондами. Це основний інструмент заливання грошей ЄС у "відстаючі" країни союзу. Саме вони були основним джерелом розквіту Польщі в ЄС, особливо інфраструктури. На додачу до вільного спільного ринку та правильних реформ, звісно. Кілька думок озвучу тут.
1️⃣ Хоча фінансування змін у Польщі почалося ще з 1989 року (програма PHARE - реструктуризація економік Польщі та Угорщини), до 2004 року це було лише декілька мільярдів євро (у еквіваленті), переважно - на радників.
Справжнє заливання грошей почалося вже після вступу, через пять Європейських структурних фондів (ESIF), які розподіляють більше половини усіх коштів ЄС на важливі інфраструктурні та стратегічні проєкти, та на вирівнювання соціоекономічного розвитку регіонів ЄС.
З 2004 року Польща отримала 175 млрд євро. За останню семилітку - 91 млрд євро. Переважно - на інфраструктуру та підтримку малого бізнесу.
2️⃣ Обсяг інвестицій, що потрібні для відновлення інфраструктури та економіки України, вже співставні з СЕМИРІЧНИМ бюджетом УСІХ європейських структурних інвестиційних фондів (500+ млрд євро). І це приблизно довоєнні ЗВР рф, яке співпадіння.
3️⃣ Для засвоєння таких інвестицій у ЄС залучений величезний управлінський апарат - це співпраця чиновників держав-членів ЄС, місцевої влади, Єврокомісії і т.д. і т.п. через управлінські та контрольні процедури, обкатані десятиліттями.
І все-одно найбільша проблема з європейськими грішми - їх не встигають якісно засвоїти.
Десь третина затверджених коштів на 7-літній період залишається невикористаною. А засвоїти неякісно - під слабкі проєкти, без обгрунтувань, без якісної первинної документації під витрати - (майже) не дають.
Висновки.
1️⃣ Коли (!) ми переможемо, якщо (!) ми отримаємо достатнє фінансування на відновлення країни - його буде дуже непросто якісно використати. Не розпиляти, а власне реалізувати тисячі великих і середніх інфраструктурних проєктів одночасно, на горизонті 5-10 років.
2️⃣ Нам будуть потрібні тисячі якісних бюрократів - проєктних менеджерів. В т.ч. - на місцях. Готових брати відповідальність і давати результат. А не ховатися за папірцями. Значно більше, ніж у нас є зараз.
3️⃣ Нам буде потрібен якісний і жорсткий нагляд зі сторони донорів. (Я̶к̶і̶ ̶б̶и̶т̶и̶м̶у̶т̶ь̶ ̶п̶о̶ ̶р̶у̶к̶а̶х̶) З правом вето і заморозки проєктів, яким вони не боятимуться користуватися.
Дивлячись на голосування депутатів по Наглядових Радах ДП-шок і ще на кілька речей, про які не писатиму публічно - я розумію, що незважаючи на те, що наша перемога буде оплачена страшним рахунком життів найкращих українців, незважаючи на це - бити по руках доведеться багато.
4️⃣ Треба давати руці ринку керувати розподілом, де тільки можливо. Наприклад, як писав Dima Makahon, тим хто втратив житло, давати можливість вибору забудновника. Щоб не будували гівно, яке можна буде втюхати людям у безвиході.
5️⃣ НАМ ТРЕБА В ЄС. ДО ВІДБУДОВИ. (див. п 1-3)".
Автор брифу ЦЕС на цю тему Юрій Гайдай простою мовою у Facebook пояснив переваги та труднощі цього шляху.
"Закопався трохи у тему з європейськими структурними фондами. Це основний інструмент заливання грошей ЄС у "відстаючі" країни союзу. Саме вони були основним джерелом розквіту Польщі в ЄС, особливо інфраструктури. На додачу до вільного спільного ринку та правильних реформ, звісно. Кілька думок озвучу тут.
1️⃣ Хоча фінансування змін у Польщі почалося ще з 1989 року (програма PHARE - реструктуризація економік Польщі та Угорщини), до 2004 року це було лише декілька мільярдів євро (у еквіваленті), переважно - на радників.
Справжнє заливання грошей почалося вже після вступу, через пять Європейських структурних фондів (ESIF), які розподіляють більше половини усіх коштів ЄС на важливі інфраструктурні та стратегічні проєкти, та на вирівнювання соціоекономічного розвитку регіонів ЄС.
З 2004 року Польща отримала 175 млрд євро. За останню семилітку - 91 млрд євро. Переважно - на інфраструктуру та підтримку малого бізнесу.
2️⃣ Обсяг інвестицій, що потрібні для відновлення інфраструктури та економіки України, вже співставні з СЕМИРІЧНИМ бюджетом УСІХ європейських структурних інвестиційних фондів (500+ млрд євро). І це приблизно довоєнні ЗВР рф, яке співпадіння.
3️⃣ Для засвоєння таких інвестицій у ЄС залучений величезний управлінський апарат - це співпраця чиновників держав-членів ЄС, місцевої влади, Єврокомісії і т.д. і т.п. через управлінські та контрольні процедури, обкатані десятиліттями.
І все-одно найбільша проблема з європейськими грішми - їх не встигають якісно засвоїти.
Десь третина затверджених коштів на 7-літній період залишається невикористаною. А засвоїти неякісно - під слабкі проєкти, без обгрунтувань, без якісної первинної документації під витрати - (майже) не дають.
Висновки.
1️⃣ Коли (!) ми переможемо, якщо (!) ми отримаємо достатнє фінансування на відновлення країни - його буде дуже непросто якісно використати. Не розпиляти, а власне реалізувати тисячі великих і середніх інфраструктурних проєктів одночасно, на горизонті 5-10 років.
2️⃣ Нам будуть потрібні тисячі якісних бюрократів - проєктних менеджерів. В т.ч. - на місцях. Готових брати відповідальність і давати результат. А не ховатися за папірцями. Значно більше, ніж у нас є зараз.
3️⃣ Нам буде потрібен якісний і жорсткий нагляд зі сторони донорів. (Я̶к̶і̶ ̶б̶и̶т̶и̶м̶у̶т̶ь̶ ̶п̶о̶ ̶р̶у̶к̶а̶х̶) З правом вето і заморозки проєктів, яким вони не боятимуться користуватися.
Дивлячись на голосування депутатів по Наглядових Радах ДП-шок і ще на кілька речей, про які не писатиму публічно - я розумію, що незважаючи на те, що наша перемога буде оплачена страшним рахунком життів найкращих українців, незважаючи на це - бити по руках доведеться багато.
4️⃣ Треба давати руці ринку керувати розподілом, де тільки можливо. Наприклад, як писав Dima Makahon, тим хто втратив житло, давати можливість вибору забудновника. Щоб не будували гівно, яке можна буде втюхати людям у безвиході.
5️⃣ НАМ ТРЕБА В ЄС. ДО ВІДБУДОВИ. (див. п 1-3)".
👍26🔥2
☝️ Наслідки російського вторгнення для бізнесу можна умовно поділити на дві категоріїї: прямі втрати через знищення або відсутність доступу до підприємств та падіння потоків, як, наприклад, у Києві, де підприємства не працюють, хоча й не знищені.
Український Forbes запитав про наслідки війни у найбільших компаній країни.
Прикріпляємо відповіді Метінвеста, Нової пошти, COMFY, Фокстрота, Auchan та Nestle.
(Число після назви компанії - місце у списку 100 найбільших приватних компаній від Forbes.ua)
Український Forbes запитав про наслідки війни у найбільших компаній країни.
Прикріпляємо відповіді Метінвеста, Нової пошти, COMFY, Фокстрота, Auchan та Nestle.
(Число після назви компанії - місце у списку 100 найбільших приватних компаній від Forbes.ua)
👍12
🤷♂️ Вчора росія провела виплати по єврооблігаціях не у доларах, а у рублях. Через санкції банк-кореспондент не дозволив проводити виплату у валюті.
Хоча у росії такі зобов’язання вважають "виконаними", проте у більшості випадків іноземні кредитори не визнають російську валюту як погашення валютного боргу.
✖️ Якщо так станеться у випадку з виплатою у понеділок, це означатиме технічний дефолт РФ.
Однак, навіть він не вплине на здатність окупантів вести війну 🪖
Чому? Ефект від інших санкцій і так відрізав доступ росії до іноземного капіталу.
Росіяни вже не розраховують, що їм будуть давати гроші, але виплатою у рублях хочуть показати себе країною, яка виконує свої боргові зобов’язання.
📌 Хоча “дефолт” звучить гучно, але зараз йдеться не про якусь неочікувану економічну кризу на зразок дефолту 1998-го року, а про ще одну маленьку складову до економічних обмежень рф.
Як, в свою чергу,і вже є великою економічною кризою.
🇺🇦 Чи може Україна оголосити дефолт через війну?
Для нас технічний дефолт означатиме закриття можливості брати у борг з-за кордону.
Альтернативним варіантом, на який можуть піти позичальники, є їхня згода на реструктуризацію або списання боргу.
Однак це має бути за згодою обох сторін, а не вимогою України.
☝️ Краще справно платити зараз (на щастя цей рік не є складним по виплатам за зовнішнім боргом, і суттєвих виплат до вересня немає взагалі), а щойно військові ризики знизяться - продовжувати позичати на світовому ринку.
🕒У випадку ж дефолту довгострокові негативні наслідки перевершать тимчасову вигоду
Хоча у росії такі зобов’язання вважають "виконаними", проте у більшості випадків іноземні кредитори не визнають російську валюту як погашення валютного боргу.
✖️ Якщо так станеться у випадку з виплатою у понеділок, це означатиме технічний дефолт РФ.
Однак, навіть він не вплине на здатність окупантів вести війну 🪖
Чому? Ефект від інших санкцій і так відрізав доступ росії до іноземного капіталу.
Росіяни вже не розраховують, що їм будуть давати гроші, але виплатою у рублях хочуть показати себе країною, яка виконує свої боргові зобов’язання.
📌 Хоча “дефолт” звучить гучно, але зараз йдеться не про якусь неочікувану економічну кризу на зразок дефолту 1998-го року, а про ще одну маленьку складову до економічних обмежень рф.
Як, в свою чергу,і вже є великою економічною кризою.
🇺🇦 Чи може Україна оголосити дефолт через війну?
Для нас технічний дефолт означатиме закриття можливості брати у борг з-за кордону.
Альтернативним варіантом, на який можуть піти позичальники, є їхня згода на реструктуризацію або списання боргу.
Однак це має бути за згодою обох сторін, а не вимогою України.
☝️ Краще справно платити зараз (на щастя цей рік не є складним по виплатам за зовнішнім боргом, і суттєвих виплат до вересня немає взагалі), а щойно військові ризики знизяться - продовжувати позичати на світовому ринку.
🕒У випадку ж дефолту довгострокові негативні наслідки перевершать тимчасову вигоду
👍18🤔1
Forwarded from Вокс Україна/VoxUkraine
Доброго дня, друзі.
Група авторитетних економістів з усього світу підготувала концепцію плану відбудови України (є англійська та українська версії).
Головні ідеї:
✅ "власницею" відбудови має бути держава Україна
✅ кінцевою метою виконання плану має бути вступ до ЄС
✅ для виконання плану має бути створена окрема незалежна, але прозора і підзвітна агенція, яку ліквідують після виконання плану
✅ під час відбудови в Україні мають впроваджуватися найновіші технології з акцентом на енергоефективність
✅ роботу над виконанням плану потрібно починати вже зараз
Повний текст тут: https://voxeu.org/content/blueprint-reconstruction-ukraine
Група авторитетних економістів з усього світу підготувала концепцію плану відбудови України (є англійська та українська версії).
Головні ідеї:
✅ "власницею" відбудови має бути держава Україна
✅ кінцевою метою виконання плану має бути вступ до ЄС
✅ для виконання плану має бути створена окрема незалежна, але прозора і підзвітна агенція, яку ліквідують після виконання плану
✅ під час відбудови в Україні мають впроваджуватися найновіші технології з акцентом на енергоефективність
✅ роботу над виконанням плану потрібно починати вже зараз
Повний текст тут: https://voxeu.org/content/blueprint-reconstruction-ukraine
👍28
📌 У цей четвер о 17:00 економісти ЦЕС презентують дослідження щодо стану економіки України під час війни.
Після того, як українська армія зупинила російський “бліцкриг”, важливість фінансового фронту для ведення війни значно виросла.
Найгострішими питаннями зараз є великий фіскальний розрив: якщо у березні дефіцит бюджету становив 2,7 млрд доларів, то у квітні він може зрости вдвічі - до 6-7 млрд доларів (прогноз очільника Мінфіну).
14 квітня економісти ЦЕС розкажуть більше про ризики та шляхи їх вирішення, а експерти і урядовці - обговорять ці ідеї.
Серед учасників дискусії:
- Тім Еш, стратег Bluebay Asset Management, експерт з питань України,
- Сергій Ніколайчук, заступник голови Національного банку України,
- Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора від України у МВФ,
- Марія Репко, заступниця директора ЦЕС.
Модерує - директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
Отримати посилання на Zoom можна після реєстрації, ознайомитися із дослідженням - ось тут.
Після того, як українська армія зупинила російський “бліцкриг”, важливість фінансового фронту для ведення війни значно виросла.
Найгострішими питаннями зараз є великий фіскальний розрив: якщо у березні дефіцит бюджету становив 2,7 млрд доларів, то у квітні він може зрости вдвічі - до 6-7 млрд доларів (прогноз очільника Мінфіну).
14 квітня економісти ЦЕС розкажуть більше про ризики та шляхи їх вирішення, а експерти і урядовці - обговорять ці ідеї.
Серед учасників дискусії:
- Тім Еш, стратег Bluebay Asset Management, експерт з питань України,
- Сергій Ніколайчук, заступник голови Національного банку України,
- Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора від України у МВФ,
- Марія Репко, заступниця директора ЦЕС.
Модерує - директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
Отримати посилання на Zoom можна після реєстрації, ознайомитися із дослідженням - ось тут.
👍12😁1
📌Менш, ніж за годину виходимо наживо у подкаст-шоу - "Право на поплаву".
Директор ЦЕС Гліб Вишлінський розповість про найголовніші апдейти у справах української економіки та відповість на питання слухачів.
Початок о 20:00, трансляція відбуватиметься у Twitter та YouTube.
☝️Питання до Гліба, можна надіслати співавтору подкасту Олегу Новікову у приватні повідомлення.
Директор ЦЕС Гліб Вишлінський розповість про найголовніші апдейти у справах української економіки та відповість на питання слухачів.
Початок о 20:00, трансляція відбуватиметься у Twitter та YouTube.
☝️Питання до Гліба, можна надіслати співавтору подкасту Олегу Новікову у приватні повідомлення.
👍7🔥1
Forbes.ua опублікував великий матеріал на основі нашого дослідження про українську економіку на війні.
Три важливих пункта, які показують масштаб втрат.
1️⃣ Експорт у березні скоротився до лютого на 50% – до $2,7 млрд. Імпорт впав до 30% від рівня лютого - $1,8 млрд . Експорт металів майже припинився, сільськогосподарської продукції – знизився вчетверо.
2️⃣ Пошкоджено чи зруйновано близько ста підприємств (втрати – $6,7 млрд). Серед найбільших — ММК імені Ілліча, Азовсталь, Укренергомашини, Антонов, Одеський НПЗ, Сумихімпром, Харківський тракторний завод, Coca Cola Beverages тощо.
(Наочно - на мапі. Розмір кола показує дохід підприємства⬇️)
3️⃣ На девʼять найбільш постраждалих регіонів припадає 30% національного ВВП, або 21%, за вирахуванням звільнених областей. Проте джерела принаймні 70% українського ВВП залишаються більш-менш недоторканими.
💰Але одна з найкритичніших проблем зараз - бюджетний дефіцит, який у березні склав 2,8 млрд доларів, і може за кілька місяців збільшитися щонайменше вдвічі.
Детальніше проблеми та рекомендації для їх вирішення уряду ми розглянемо на завтрашній онлайн-дискусії о 17:00. Деталі у попередньому дописі.
Три важливих пункта, які показують масштаб втрат.
1️⃣ Експорт у березні скоротився до лютого на 50% – до $2,7 млрд. Імпорт впав до 30% від рівня лютого - $1,8 млрд . Експорт металів майже припинився, сільськогосподарської продукції – знизився вчетверо.
2️⃣ Пошкоджено чи зруйновано близько ста підприємств (втрати – $6,7 млрд). Серед найбільших — ММК імені Ілліча, Азовсталь, Укренергомашини, Антонов, Одеський НПЗ, Сумихімпром, Харківський тракторний завод, Coca Cola Beverages тощо.
(Наочно - на мапі. Розмір кола показує дохід підприємства⬇️)
3️⃣ На девʼять найбільш постраждалих регіонів припадає 30% національного ВВП, або 21%, за вирахуванням звільнених областей. Проте джерела принаймні 70% українського ВВП залишаються більш-менш недоторканими.
💰Але одна з найкритичніших проблем зараз - бюджетний дефіцит, який у березні склав 2,8 млрд доларів, і може за кілька місяців збільшитися щонайменше вдвічі.
Детальніше проблеми та рекомендації для їх вирішення уряду ми розглянемо на завтрашній онлайн-дискусії о 17:00. Деталі у попередньому дописі.
👍14😢3🤯1
Друзі, ми розпочали презентацію дослідження та обговорення "Економіка України під час війни: оперативна оцінка".
Дивіться за посиланням: https://www.facebook.com/watch/live/?ref=watch_permalink&v=661232561831787
Або у Zoom: https://us06web.zoom.us/j/88530780138
Поставити питання до спікерів можна у коментарях.
У публічній дискусії візьмуть участь:
- Тім Еш, стратег Bluebay Asset Management, експерт з питань України,
- Сергій Ніколайчук, заступник голови Національного банку України,
- Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора від України у МВФ,
- Марія Репко, заступниця директора ЦЕС.
Модерує - директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
Дякуємо за підтримку у медіа онлайн-виданню Економічна правда.
Дивіться за посиланням: https://www.facebook.com/watch/live/?ref=watch_permalink&v=661232561831787
Або у Zoom: https://us06web.zoom.us/j/88530780138
Поставити питання до спікерів можна у коментарях.
У публічній дискусії візьмуть участь:
- Тім Еш, стратег Bluebay Asset Management, експерт з питань України,
- Сергій Ніколайчук, заступник голови Національного банку України,
- Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора від України у МВФ,
- Марія Репко, заступниця директора ЦЕС.
Модерує - директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
Дякуємо за підтримку у медіа онлайн-виданню Економічна правда.
👍6