⚡️Важливий і позитивний сигнал від НБУ вчора, який ви могли пропустити — регулятор не буде обмежувати валютні операції
Голова НБУ Кирило Шевченко вчора заявив: "Нам цілком вистачає монетарних інструментів. Ми дотримуємось політики плаваючого курсу, дотримуємося політики інтервенцій, тому про будь-які адміністративні обмеження, які, на мою думку, є рудиментом, зараз не йдеться".
🔧В українській історії адміністративними заходами зловживали надто часто, і політика валютної лібералізації зараз має пройти перевірку на міцність.
Інвестори мають впевнитися у тому, що їх кошти не заморозять, тоді їх ризик інвестицій в Україну буде суттєво меншим.
👍Ми вважаємо політику НБУ такою, що відповідає поточним викликам, і вітаємо рішення утриматися від введення валютних обмежень.
Вчорашнє підняття облікової ставки на 100 б.п до 10% річних має зняти тиск з гривні.
💵До того ж, НБУ має приблизно 30 млрд доларів у золотовалютних резервах, і зараз саме час скористатися ними для послаблення курсових шоків за умови, якщо вони будуть тимчасовими.
Голова НБУ Кирило Шевченко вчора заявив: "Нам цілком вистачає монетарних інструментів. Ми дотримуємось політики плаваючого курсу, дотримуємося політики інтервенцій, тому про будь-які адміністративні обмеження, які, на мою думку, є рудиментом, зараз не йдеться".
🔧В українській історії адміністративними заходами зловживали надто часто, і політика валютної лібералізації зараз має пройти перевірку на міцність.
Інвестори мають впевнитися у тому, що їх кошти не заморозять, тоді їх ризик інвестицій в Україну буде суттєво меншим.
👍Ми вважаємо політику НБУ такою, що відповідає поточним викликам, і вітаємо рішення утриматися від введення валютних обмежень.
Вчорашнє підняття облікової ставки на 100 б.п до 10% річних має зняти тиск з гривні.
💵До того ж, НБУ має приблизно 30 млрд доларів у золотовалютних резервах, і зараз саме час скористатися ними для послаблення курсових шоків за умови, якщо вони будуть тимчасовими.
👍17
🏭Підприємці енергосектору оцінили роботу українського ринку газу для населення на 5 балів із 12
Про це в подкасті «Що з економікою?» розповіли співзасновники онлайн-сервісу покупки газу й електроенергії Megawatt Костянтин та Олександр Башкаленки.
☝️Нагадаємо, що з 1 серпня 2020 року в Україні почав діяти вільний ринок природного газу для населення.
Це мало позитивно вплинути на конкуренцію, і як наслідок на якість послуг.
👥Проте, лише 1,5 млн абонентів (від загальних 12 млн) скористалися можливістю змінити свого постачальника. Це виявило цілий ряд проблем новоствореного ринку газу.
По-перше, насправді вільний конкурентний ринок газу як такий не сформувався.
👎Головна причина – встановлення Кабміном граничної ціни (через півроку роботи ринку).
«Ринок газу запустився, активно зростав. Але рівно через півроку Кабінет Міністрів в ручному режимі встановив граничну ціну. І це створило ситуацію, в якій де-юре український ринок газу є, а де-факто – немає», - розповідають підприємці.
🔇Серед інших причин - необізнаність та пасивність споживачів, а також намагання чинних постачальників незаконно утримати своїх клієнтів.
Більше про механізми вдосконалення ринку газу та енергетичні ризики для України слухайте в подкасті «Що з економікою?»👇
SoundCloud
Apple Podcasts
Google Podcasts
Про це в подкасті «Що з економікою?» розповіли співзасновники онлайн-сервісу покупки газу й електроенергії Megawatt Костянтин та Олександр Башкаленки.
☝️Нагадаємо, що з 1 серпня 2020 року в Україні почав діяти вільний ринок природного газу для населення.
Це мало позитивно вплинути на конкуренцію, і як наслідок на якість послуг.
👥Проте, лише 1,5 млн абонентів (від загальних 12 млн) скористалися можливістю змінити свого постачальника. Це виявило цілий ряд проблем новоствореного ринку газу.
По-перше, насправді вільний конкурентний ринок газу як такий не сформувався.
👎Головна причина – встановлення Кабміном граничної ціни (через півроку роботи ринку).
«Ринок газу запустився, активно зростав. Але рівно через півроку Кабінет Міністрів в ручному режимі встановив граничну ціну. І це створило ситуацію, в якій де-юре український ринок газу є, а де-факто – немає», - розповідають підприємці.
🔇Серед інших причин - необізнаність та пасивність споживачів, а також намагання чинних постачальників незаконно утримати своїх клієнтів.
Більше про механізми вдосконалення ринку газу та енергетичні ризики для України слухайте в подкасті «Що з економікою?»👇
SoundCloud
Apple Podcasts
Google Podcasts
👍6
🇨🇳Китайський кредит часів Януковича, може коштувати Україні мільярд доларів і дефолту держкомпанії
Мова йде про сумнозвісну Державну продовольчо-зернову корпорацію (ДПЗКУ), яка у 2012-му році отримали від Китаю кредит на 1,5 млрд доларів під державні гарантії.
За домовленостями, ДПЗКУ мала поставляти в Китай щорічно близько 5 млн тонн зерна - однак за весь час поставила менше 6 млн тонн 👎
Нешодавно "слуга народу" Мар'ян Заблоцький повідомив, що до кінця тижня компанія і не зможе оплатити наступний транш і "може стати банкрутом".
Це не дивно, адже у різні часи, влада використовувала ДПЗКУ як “годівничку”, а китайський кредит ймовірно брався під власні інтереси. (Радимо почитати детально про це у матеріалі ЕП)
💰 Для Китаю, подібні угоди “з душком” не є табу. Ось тут ми згадували 3 найвідоміших скандали пов’язаних з кредитами з Пекіну.
Зазначимо, що Китай найбільший кредитор у світі - Пекін видав кредитів 150 країнам на 1,5 трлн доларів. Але їхні умови жорсткі - і часто заховані за секретним грифом.
✌️Дізнатися більше про роль китайських грошей в економіці України можна у стислому переказі великого дослідження Центру економічної стратегії.
Наприклад, ми порахували, що за останні 5 років, Китай наростив інвестиції в Україну у 5 разів.
Мова йде про сумнозвісну Державну продовольчо-зернову корпорацію (ДПЗКУ), яка у 2012-му році отримали від Китаю кредит на 1,5 млрд доларів під державні гарантії.
За домовленостями, ДПЗКУ мала поставляти в Китай щорічно близько 5 млн тонн зерна - однак за весь час поставила менше 6 млн тонн 👎
Нешодавно "слуга народу" Мар'ян Заблоцький повідомив, що до кінця тижня компанія і не зможе оплатити наступний транш і "може стати банкрутом".
Це не дивно, адже у різні часи, влада використовувала ДПЗКУ як “годівничку”, а китайський кредит ймовірно брався під власні інтереси. (Радимо почитати детально про це у матеріалі ЕП)
💰 Для Китаю, подібні угоди “з душком” не є табу. Ось тут ми згадували 3 найвідоміших скандали пов’язаних з кредитами з Пекіну.
Зазначимо, що Китай найбільший кредитор у світі - Пекін видав кредитів 150 країнам на 1,5 трлн доларів. Але їхні умови жорсткі - і часто заховані за секретним грифом.
✌️Дізнатися більше про роль китайських грошей в економіці України можна у стислому переказі великого дослідження Центру економічної стратегії.
Наприклад, ми порахували, що за останні 5 років, Китай наростив інвестиції в Україну у 5 разів.
Економічна правда
Дефолт трьох президентів і п'яти урядів: як зернова держкорпорація залишила українцям борг на мільярд доларів
Одна з найбільших державних компаній країни незабаром увійде в стан дефолту і залишить українцям борг на мільярд доларів, які треба буде повернути Китаю. Як це сталося?
👍12💩2
⚡️На тлі військової загрози ЄС виділить 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги Україні
За словами голови Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, новий макрофінансовий пакет допоможе Україні адресувати фінансові потреби, викликані конфліктом, а також підтримати стійкість країни.
Швидке виділення першого траншу є дуже важливим для фінансування бюджетного дефіциту зараз, коли приватні ринки запозичень фактично закриті через загрозу ескалації конфлікту Росією.
"Дуже на часі було б аналогічне рішення США щодо гарантованого Штатами випуску облігацій Україною, що США вже робили після початку російської агресії, - зауважує директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
За словами голови Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, новий макрофінансовий пакет допоможе Україні адресувати фінансові потреби, викликані конфліктом, а також підтримати стійкість країни.
Швидке виділення першого траншу є дуже важливим для фінансування бюджетного дефіциту зараз, коли приватні ринки запозичень фактично закриті через загрозу ескалації конфлікту Росією.
"Дуже на часі було б аналогічне рішення США щодо гарантованого Штатами випуску облігацій Україною, що США вже робили після початку російської агресії, - зауважує директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
👍18🔥3
📌ЦЕС спільно з іншими аналітичними центрами та експертами виступає проти законопроєкту про “економічний паспорт”
Рада може підтримати цей документ у першому читанні вже на цьому тижні.
📄Нагадаємо, що пропонується створити державний Фонд майбутніх поколінь, який наповнюватиметься з надходжень з ренти на видобуток корисних копалин.
З 2037 року Фонд одноразово виплачуватиме 18-річним українцям приблизно $8-10 тисяч на навчання, лікування або квартиру.
Ми писали про це раніше, і повторюємо зараз — це популістична ініціатива, яка буде все більше розбалансовувати держбюджет кожного року.
Чому?
1️⃣ Кошти з рент на видобуток — це гроші, які вже направляють на суспільно-важливі видатки: освіту, медицину, Пенсійний фонд тощо.
Перенаправити їх на інші цілі — зменшити і так обмежений ресурс на ці потреби.
2️⃣ За грубими підрахунками, витрати бюджету на Фонд у 2030-му році можуть скласти близько 1% ВВП на рік.
Це приблизна третина бюджетного дефіциту, який вважається безпечним (близько 3% ВВП), 1/10 витрат на пенсії або 1/3 витрат на оборону сьогодні.
3️⃣ Законопроєкт не передбачає інвестування накопичених грошей у жодні інвестиційні інструменти, окрім облігацій внутрішньої державної позики — тобто Фонд по суті одразу повертатиме кошти до бюджету.
💸Це роздуватиме державний борг та збільшуватиме майбутні зобов’язання.
Крім того, ані Норвегія, ані арабські країни (в яких працюють схожі Фонди) не інвестують накопичені кошти у свій власний суверенний борг, а натомість вкладають гроші переважно за кордон у фінансові інструменти, які приносять прибуток.
🤝Дякуємо за спільну позицію колегам: Просвітницька ініціатива “Останній капіталіст", Аналітичний центр Cedos , Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна, Інститут соціально-економічної трансформації, Bendukidze Free Market Center, Вокс Україна, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, ГО Відкритий Університет Майдану, Олександр Данилюк, голова правління, співзасновник ГО “Центр національної стійкості і розвитку”.
Повну заяву читайте на нашому сайті.
Рада може підтримати цей документ у першому читанні вже на цьому тижні.
📄Нагадаємо, що пропонується створити державний Фонд майбутніх поколінь, який наповнюватиметься з надходжень з ренти на видобуток корисних копалин.
З 2037 року Фонд одноразово виплачуватиме 18-річним українцям приблизно $8-10 тисяч на навчання, лікування або квартиру.
Ми писали про це раніше, і повторюємо зараз — це популістична ініціатива, яка буде все більше розбалансовувати держбюджет кожного року.
Чому?
1️⃣ Кошти з рент на видобуток — це гроші, які вже направляють на суспільно-важливі видатки: освіту, медицину, Пенсійний фонд тощо.
Перенаправити їх на інші цілі — зменшити і так обмежений ресурс на ці потреби.
2️⃣ За грубими підрахунками, витрати бюджету на Фонд у 2030-му році можуть скласти близько 1% ВВП на рік.
Це приблизна третина бюджетного дефіциту, який вважається безпечним (близько 3% ВВП), 1/10 витрат на пенсії або 1/3 витрат на оборону сьогодні.
3️⃣ Законопроєкт не передбачає інвестування накопичених грошей у жодні інвестиційні інструменти, окрім облігацій внутрішньої державної позики — тобто Фонд по суті одразу повертатиме кошти до бюджету.
💸Це роздуватиме державний борг та збільшуватиме майбутні зобов’язання.
Крім того, ані Норвегія, ані арабські країни (в яких працюють схожі Фонди) не інвестують накопичені кошти у свій власний суверенний борг, а натомість вкладають гроші переважно за кордон у фінансові інструменти, які приносять прибуток.
🤝Дякуємо за спільну позицію колегам: Просвітницька ініціатива “Останній капіталіст", Аналітичний центр Cedos , Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна, Інститут соціально-економічної трансформації, Bendukidze Free Market Center, Вокс Україна, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, ГО Відкритий Університет Майдану, Олександр Данилюк, голова правління, співзасновник ГО “Центр національної стійкості і розвитку”.
Повну заяву читайте на нашому сайті.
👍23👎1
🏗В Литві на 100 тис. осіб припадає 9,8 комунальних підприємств, тоді як в Україні – 34,8
Це не лише природні монополії та підприємства життєзабезпечення, але й комунальні аптеки, магазини, кафе та телеканали — які викривлюють конкуренцію.
👍Прикладом успішного реформування державних та комунальних компаній є Литва. З початку 90-х литовці запровадили директиви прозорості та політики власності, провели корпоратизацію підприємств.
Значно посприяла цьому підготовка Литви до вступу до ОЕСР, в інструментами реалізації стали:
1. Рада з конкуренції (аналог Антимонопольного комітету України), яка погоджує будь-які рішення місцевої і державної влади, що впливають на конкуренцію.
2. Законодавство, що обмежує створення нових муніципальних компаній.
☝️Наприклад, щоб створити нове підприємство чи наділити додатковими функціями наявне, муніципалітет має провести конкурс. Лише у разі відсутності зацікавленості приватних підприємств у конкурсі, муніципалітет може отримати дозвіл від Ради з питань конкуренції.
❓Чому Україна досі не реформувала 14 тисяч комунальних підприємств (кількість яких постійно зростає)?
1. Нерозуміння влади (особливо місцевої) необхідності обмежувати державну і комунальну власність та розвивати конкуренцію.
2. Низька спроможність АМКУ виконувати функцію "стражів конкуренції" (за 4 роки дії закону про державну допомогу АМКУ – винесено менше 40 рішень).
3. Потрібні зміни до законодавства (аби заборона створювати власні комунальні підприємства не сприймалася як обмеження децентралізації).
👉Більше про литовський досвід - в колонці економістів ЦЕС Богдана Прохорова та Максима Самойлюка.
Це не лише природні монополії та підприємства життєзабезпечення, але й комунальні аптеки, магазини, кафе та телеканали — які викривлюють конкуренцію.
👍Прикладом успішного реформування державних та комунальних компаній є Литва. З початку 90-х литовці запровадили директиви прозорості та політики власності, провели корпоратизацію підприємств.
Значно посприяла цьому підготовка Литви до вступу до ОЕСР, в інструментами реалізації стали:
1. Рада з конкуренції (аналог Антимонопольного комітету України), яка погоджує будь-які рішення місцевої і державної влади, що впливають на конкуренцію.
2. Законодавство, що обмежує створення нових муніципальних компаній.
☝️Наприклад, щоб створити нове підприємство чи наділити додатковими функціями наявне, муніципалітет має провести конкурс. Лише у разі відсутності зацікавленості приватних підприємств у конкурсі, муніципалітет може отримати дозвіл від Ради з питань конкуренції.
❓Чому Україна досі не реформувала 14 тисяч комунальних підприємств (кількість яких постійно зростає)?
1. Нерозуміння влади (особливо місцевої) необхідності обмежувати державну і комунальну власність та розвивати конкуренцію.
2. Низька спроможність АМКУ виконувати функцію "стражів конкуренції" (за 4 роки дії закону про державну допомогу АМКУ – винесено менше 40 рішень).
3. Потрібні зміни до законодавства (аби заборона створювати власні комунальні підприємства не сприймалася як обмеження децентралізації).
👉Більше про литовський досвід - в колонці економістів ЦЕС Богдана Прохорова та Максима Самойлюка.
👍5
⚡️Вакансія молодшого економіста в команду ЦЕС ще відкрита
Маєте досвід в аналізі даних або/та економетричному моделюванні (зокрема, з використанням R, Stata, Python)?
👉Тоді чекаємо на ваше резюме та супровідний лист на office@ces.org.ua
Наш ідеальний кандидат:
• Уважний до деталей, акуратний з цифрами;
• Має розуміння макроекономічних принципів та поділяє цінності вільної економіки;
• Комфортно працює як в команді, так і самостійно;
• Досвідчений користувач MS Word, MS Excel, MS PowerPoint;
• Вільно володіє українською та англійською.
В свою чергу, ми пропонуємо:
• Участь у покращенні економічної політики та розвитку критичного мислення громадян.
• Можливість особисто долучитися до формування та втілення економічних реформ в Україні.
• Широкий спектр напрямків роботи, підтримка творчих ідей та ініціатив
• Гідні умови праці, можливість роботи як в офісі, так і віддаленої роботи
🤝Будемо вдячні за рекомендації
Маєте досвід в аналізі даних або/та економетричному моделюванні (зокрема, з використанням R, Stata, Python)?
👉Тоді чекаємо на ваше резюме та супровідний лист на office@ces.org.ua
Наш ідеальний кандидат:
• Уважний до деталей, акуратний з цифрами;
• Має розуміння макроекономічних принципів та поділяє цінності вільної економіки;
• Комфортно працює як в команді, так і самостійно;
• Досвідчений користувач MS Word, MS Excel, MS PowerPoint;
• Вільно володіє українською та англійською.
В свою чергу, ми пропонуємо:
• Участь у покращенні економічної політики та розвитку критичного мислення громадян.
• Можливість особисто долучитися до формування та втілення економічних реформ в Україні.
• Широкий спектр напрямків роботи, підтримка творчих ідей та ініціатив
• Гідні умови праці, можливість роботи як в офісі, так і віддаленої роботи
🤝Будемо вдячні за рекомендації
👍8
💼Масова кібератака може стати поштовхом до реформи оплати праці держслужбовців
Про це розповіла заступниця директора ЦЕС Марія Репко в ефірі Громадського Радіо.
📌«Зараз важливо зробити висновки з нещодавніх кібератак на органи держвлади. Головний з яких – залучення кваліфікованих спеціалістів неможливе без ринкової оплати праці.
Це чергове нагадування про необхідність реформи оплати праці держслужбовців. Щоб залучити хороших спеціалістів – держава має їм щось запропонувати», – розповіла Марія.
💻Нагадаємо, що у ніч з 13 на 14 січня хакери масово атакували українські урядові сайти. За інформацією СБУ, загалом було атаковано понад 70 державних вебсайтів.
Про це розповіла заступниця директора ЦЕС Марія Репко в ефірі Громадського Радіо.
📌«Зараз важливо зробити висновки з нещодавніх кібератак на органи держвлади. Головний з яких – залучення кваліфікованих спеціалістів неможливе без ринкової оплати праці.
Це чергове нагадування про необхідність реформи оплати праці держслужбовців. Щоб залучити хороших спеціалістів – держава має їм щось запропонувати», – розповіла Марія.
💻Нагадаємо, що у ніч з 13 на 14 січня хакери масово атакували українські урядові сайти. За інформацією СБУ, загалом було атаковано понад 70 державних вебсайтів.
👍9
📌За 2021 рік Україна погіршила свій показник з 33 до 32 балів в рейтингу «Індекс сприйняття корупції»
Такі дані оприлюднила Transparency International.
🇺🇦Україна посіла 122 місце в рейтингу, розділивши його з африканською Есватіні (Свазіленд). Польша на 42 місці, Грузія на 45.
Корупція - одна з найголовніших перепон для іноземних інвестицій в країну. Щоправда у опитувальниках бізнесу за 2020-й рік на першому місці несправедлива судова система.
👇А що на Вашу думку найбільше заважає розвитку української економіки?
Такі дані оприлюднила Transparency International.
🇺🇦Україна посіла 122 місце в рейтингу, розділивши його з африканською Есватіні (Свазіленд). Польша на 42 місці, Грузія на 45.
Корупція - одна з найголовніших перепон для іноземних інвестицій в країну. Щоправда у опитувальниках бізнесу за 2020-й рік на першому місці несправедлива судова система.
👇А що на Вашу думку найбільше заважає розвитку української економіки?
👎2👍1🔥1😁1
❓Найбільша перепона для розвитку української економіки:
Anonymous Poll
34%
Корупція
45%
Відсутність судової реформи
7%
Монополізація ринків
6%
Мінливе законодавство
8%
Військова агресія РФ
👍7
🗣За що президент США Джо Байден назвав журналіста “stupid son of bitch”?
Байдена розлютило питання про те, чи не завадить висока інфляція політичному іміджу напередодні проміжних виборів у конгрес.
💸Нагадаємо, що інфляція у США сягнула рекордного рівня за останні 40 років (7%), а сусідня Канада побила рекорд останніх 30 років (4,8%).
👌Хоча українців згадки про зростання інфляції розлючують не менше, ніж Байдена – зростання цін не є чимось поганим.
Про це розповідає у подкасті “Що з економікою” заступниця директора ЦЕС Марія Репко.
📌«На відміну від нульової інфляції (яка означає стагнацію економіки), стійке зростання цін — свідчить про зростання попиту, а отже і добробуту людей.
Зростання цін 2-5% на рік — це окей. Це означає, що економіка розвивається і не стоїть на місці», - говорить Марія.
☝️Непокоїтися варто, якщо інфляція переходить в область двозначних чисел. За 2021-й рік споживчі ціни зросли до 10%. За таких умов у гру має вступати Нацбанк, який може впливати на інфляцію через облікову ставку.
За минулий рік НБУ підняв ставку з 6 до 9 %. Такі заходи не дали інфляції розігнатися ще більше.
👇Більше про ціни та інфляцію, в контексті України та світу слухайте в подкасті «Що з економікою?»
SoundCloud
Apple Podcasts
Google Podcasts
Байдена розлютило питання про те, чи не завадить висока інфляція політичному іміджу напередодні проміжних виборів у конгрес.
💸Нагадаємо, що інфляція у США сягнула рекордного рівня за останні 40 років (7%), а сусідня Канада побила рекорд останніх 30 років (4,8%).
👌Хоча українців згадки про зростання інфляції розлючують не менше, ніж Байдена – зростання цін не є чимось поганим.
Про це розповідає у подкасті “Що з економікою” заступниця директора ЦЕС Марія Репко.
📌«На відміну від нульової інфляції (яка означає стагнацію економіки), стійке зростання цін — свідчить про зростання попиту, а отже і добробуту людей.
Зростання цін 2-5% на рік — це окей. Це означає, що економіка розвивається і не стоїть на місці», - говорить Марія.
☝️Непокоїтися варто, якщо інфляція переходить в область двозначних чисел. За 2021-й рік споживчі ціни зросли до 10%. За таких умов у гру має вступати Нацбанк, який може впливати на інфляцію через облікову ставку.
За минулий рік НБУ підняв ставку з 6 до 9 %. Такі заходи не дали інфляції розігнатися ще більше.
👇Більше про ціни та інфляцію, в контексті України та світу слухайте в подкасті «Що з економікою?»
SoundCloud
Apple Podcasts
Google Podcasts
👍18👎1
👨👩👦Що таке сімейне декларування, яке пропонує ввести голова податкового комітету Гетманцев?
Якщо коротко – таке декларування дозволяє скористатися податковою пільгою членів сім’ї, які самі не сплачують податок на доходи.
☝️Вже зараз громадяни, які сплачують ПДФО (18% від доходу) можуть отримати від держави відшкодування у розмірі 18% від суми певних витрат (за умови їх декларування).
До переліку витрат входять: плата за освіту (дошкільна, шкільна, вища); страхування життя та недержавне пенсійне забезпечення; переобладнання авто на газ; відсотки з іпотеки; пожертвування у неприбуткові організації, та інші.
«От живе з вами тесть-пенсіонер, який переобладнав машину на ГБО. На вартість переобладнання ви зменшите дохід і на 18% від цієї суми можете отримати повернення податку. Звісно, якщо ГБО він ставив не в гаражі за готівку», – пояснює старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай у себе в Facebook.
👍Для українців це може стати додатковим стимулом працевлаштовуватись та здійснювати певні витрати «вбілу».
Також, за словами Гетманцева, ця ініціатива може зберегти інститут традиційної сім'ї. Але це вже навряд.
🤷♀️Сімейні цінності залежать від культури і формуються довгостроковими факторами, і їх не підштовхнеш економічними стимулами.
Якщо коротко – таке декларування дозволяє скористатися податковою пільгою членів сім’ї, які самі не сплачують податок на доходи.
☝️Вже зараз громадяни, які сплачують ПДФО (18% від доходу) можуть отримати від держави відшкодування у розмірі 18% від суми певних витрат (за умови їх декларування).
До переліку витрат входять: плата за освіту (дошкільна, шкільна, вища); страхування життя та недержавне пенсійне забезпечення; переобладнання авто на газ; відсотки з іпотеки; пожертвування у неприбуткові організації, та інші.
«От живе з вами тесть-пенсіонер, який переобладнав машину на ГБО. На вартість переобладнання ви зменшите дохід і на 18% від цієї суми можете отримати повернення податку. Звісно, якщо ГБО він ставив не в гаражі за готівку», – пояснює старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай у себе в Facebook.
👍Для українців це може стати додатковим стимулом працевлаштовуватись та здійснювати певні витрати «вбілу».
Також, за словами Гетманцева, ця ініціатива може зберегти інститут традиційної сім'ї. Але це вже навряд.
🤷♀️Сімейні цінності залежать від культури і формуються довгостроковими факторами, і їх не підштовхнеш економічними стимулами.
🧮Зниження штрафів за касові порушення для тих, хто встановив РРО — адекватний крок влади, який може посприяти фіскалізації. Але є свої ризики.
Головний – деякі підприємці продовжать працюватимуть «вчорну».
📌"Влада намагається зреагувати на повільніші, ніж очікувалося, темпи переходу на РРО/ПРР. Це досить оригінальний і адекватний крок.
Єдиний ризик полягає в тому, що окремі підприємці будуть працювати "повз касу". Тому що знатимуть, що у разі фіксації порушення та застосування штрафу, цей штраф буде суттєво менший за вартість проданих "повз касу" товарів", - розповідає старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай для Інтерфакс-Україна.
Нагадаємо, з 1 січня запрацювало обов’язкове використання касових апаратів для ФОПів 2 - 4 групи. Зниженням штрафів до кінця року влада намагається додатково підштовхнути підприємців, які зволікали, таки встановити (П)РРО.
👇Понижені штрафи застосовуватимуться до 1 січня 2023 року за:
- проведення розрахункових операцій на неповну суму;
- непроведення таких операцій через (П)РРО);
- невидачу фіскального чеку.
Головний – деякі підприємці продовжать працюватимуть «вчорну».
📌"Влада намагається зреагувати на повільніші, ніж очікувалося, темпи переходу на РРО/ПРР. Це досить оригінальний і адекватний крок.
Єдиний ризик полягає в тому, що окремі підприємці будуть працювати "повз касу". Тому що знатимуть, що у разі фіксації порушення та застосування штрафу, цей штраф буде суттєво менший за вартість проданих "повз касу" товарів", - розповідає старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай для Інтерфакс-Україна.
Нагадаємо, з 1 січня запрацювало обов’язкове використання касових апаратів для ФОПів 2 - 4 групи. Зниженням штрафів до кінця року влада намагається додатково підштовхнути підприємців, які зволікали, таки встановити (П)РРО.
👇Понижені штрафи застосовуватимуться до 1 січня 2023 року за:
- проведення розрахункових операцій на неповну суму;
- непроведення таких операцій через (П)РРО);
- невидачу фіскального чеку.
⚡️Позавчора Фонд держмайна провів другий аукціон з приватизації київського заводу "Електронмаш".
На першому його вартість зросла майже до мільярда гривень – але він зірвався, бо переможець вчасно не підписав договір купівлі-продажу.
💰На цей раз виграшна ставка більш ніж удвічі менша – 430 мільйонів. Відповідно, менше отримає й бюджет.
У 2021 році Фонд держмайна виконав план надходжень лише на 43% (5,1 млрд грн із запланованих 12). Це хороший рівень у порівнянні з іншими роками.
🏭Однак здебільшого це заслуга приватизації малих об’єктів. З великими - все і досі складно.
Минулого року змогли приватизувати лише колишній завод “Більшовик” (але згодом угоду оскаржило ДБР). Аукціон по іншому великому об’єкту Об'єднаній гірничо-хімічній компанії - зірвався тричі.
👎Причини – проблемність об’єктів, токсичні інтереси олігархів навколо них та небажання українських урядовців їх продавати.
Цього року в Офісі президента серйозно розраховують на продаж 3 об’єктів: АТ “ОГХК”, "Центренерго" та "Одеський припортовий завод".
💸Наприклад, спротив приватизації та поганий інвестклімат вже призвів до зниження оціночної вартості Одеського припортового заводу у 10 разів за 9 років.
Чи вдасться Фонду держмайна прискорити велику приватизацію і продати великі активи? Читайте у матеріалі економіста ЦЕС Богдана Прохорова.
☝️Нагадаємо, що за минулий рік більше 3500 державних підприємств "напрацювали" на 50 млрд грн збитків.
Держава погано управляє бізнесом — це робота не для державних службовців, а для професійних менеджерів зацікавлених у прибутку. Виключення — унікальна суспільна функція підприємства, яке не може забезпечити бізнес.
На першому його вартість зросла майже до мільярда гривень – але він зірвався, бо переможець вчасно не підписав договір купівлі-продажу.
💰На цей раз виграшна ставка більш ніж удвічі менша – 430 мільйонів. Відповідно, менше отримає й бюджет.
У 2021 році Фонд держмайна виконав план надходжень лише на 43% (5,1 млрд грн із запланованих 12). Це хороший рівень у порівнянні з іншими роками.
🏭Однак здебільшого це заслуга приватизації малих об’єктів. З великими - все і досі складно.
Минулого року змогли приватизувати лише колишній завод “Більшовик” (але згодом угоду оскаржило ДБР). Аукціон по іншому великому об’єкту Об'єднаній гірничо-хімічній компанії - зірвався тричі.
👎Причини – проблемність об’єктів, токсичні інтереси олігархів навколо них та небажання українських урядовців їх продавати.
Цього року в Офісі президента серйозно розраховують на продаж 3 об’єктів: АТ “ОГХК”, "Центренерго" та "Одеський припортовий завод".
💸Наприклад, спротив приватизації та поганий інвестклімат вже призвів до зниження оціночної вартості Одеського припортового заводу у 10 разів за 9 років.
Чи вдасться Фонду держмайна прискорити велику приватизацію і продати великі активи? Читайте у матеріалі економіста ЦЕС Богдана Прохорова.
☝️Нагадаємо, що за минулий рік більше 3500 державних підприємств "напрацювали" на 50 млрд грн збитків.
Держава погано управляє бізнесом — це робота не для державних службовців, а для професійних менеджерів зацікавлених у прибутку. Виключення — унікальна суспільна функція підприємства, яке не може забезпечити бізнес.
👍3
📲Якщо Україна серйозно ставиться до цифрової безпеки, фахівцям доведеться платити «по ринку».
І країна має на це гроші - лише у 2021 році Рада на 85 млрд грн (майже втричі) збільшила видатки на дорожнє господарство.
☝️Цих грошей вистачило б, щоб вдвічі підняти оплату праці усім, хто отримує її з держбюджету, або на 30% підняти оплату праці усім взагалі, від державного до місцевого рівнів.
Нагадаємо, що масові кібератаки продовжились – і тепер з офіційних адрес судової влади відбувається розсилка з фейковими судовими запитами.
👨💻Вирощувати «свої кадри» з нуля немає часу, а через певні причини (державна таємниця, доступ до важливих даних та систем) замовити ІТ-послуги у зовнішніх контракторів не завжди можна.
Вихід з цієї ситуації – масове залучення кваліфікованих айтівців на держслужбу із гідною зарплатнею.
📌“По-перше, у держслужбоців має бути нормальна ставка, а не надбавки, які у різні роки сягали 70% того, що працівник отримував "на руки".
По-друге, має завершитися історія, коли донори оплачують працю радників-ФОПів чи «фахівців з питань реформ» на ринкових засадах, а у міністерствах немає кому працювати.
По-третє, між рівнями тарифної сітки має бути різниця, яка мотивуватиме до кар'єрного зростання”, - пише у колонці для Speka.Media заступниця директора ЦЕС Марія Репко.
І країна має на це гроші - лише у 2021 році Рада на 85 млрд грн (майже втричі) збільшила видатки на дорожнє господарство.
☝️Цих грошей вистачило б, щоб вдвічі підняти оплату праці усім, хто отримує її з держбюджету, або на 30% підняти оплату праці усім взагалі, від державного до місцевого рівнів.
Нагадаємо, що масові кібератаки продовжились – і тепер з офіційних адрес судової влади відбувається розсилка з фейковими судовими запитами.
👨💻Вирощувати «свої кадри» з нуля немає часу, а через певні причини (державна таємниця, доступ до важливих даних та систем) замовити ІТ-послуги у зовнішніх контракторів не завжди можна.
Вихід з цієї ситуації – масове залучення кваліфікованих айтівців на держслужбу із гідною зарплатнею.
📌“По-перше, у держслужбоців має бути нормальна ставка, а не надбавки, які у різні роки сягали 70% того, що працівник отримував "на руки".
По-друге, має завершитися історія, коли донори оплачують працю радників-ФОПів чи «фахівців з питань реформ» на ринкових засадах, а у міністерствах немає кому працювати.
По-третє, між рівнями тарифної сітки має бути різниця, яка мотивуватиме до кар'єрного зростання”, - пише у колонці для Speka.Media заступниця директора ЦЕС Марія Репко.
👍18👎1
✅ Рекомендуємо підписатися на справжнього watchdog українських ЗМІ – "Детектор медіа"
Журналісти публікують експертні матеріали про найважливіші процеси в українському і світовому медійному просторі, а також критичні матеріали на фільми та шоу.
🤝 Наприклад, дивляться нове ток-шоу Гордона замість вас і аналізують його наративи.
Журналісти публікують експертні матеріали про найважливіші процеси в українському і світовому медійному просторі, а також критичні матеріали на фільми та шоу.
🤝 Наприклад, дивляться нове ток-шоу Гордона замість вас і аналізують його наративи.
Telegram
Детектор медіа
Викриваємо кремлівську пропаганду, контролюємо якість медіаконтенту, публікуємо експертні думки 🇺🇦
Сайт «ДМ» — https://detector.media/
Facebook — https://www.facebook.com/DetectorMedia
💻 Зв'язок з нами: info@detector.media
Сайт «ДМ» — https://detector.media/
Facebook — https://www.facebook.com/DetectorMedia
💻 Зв'язок з нами: info@detector.media
👍8
📢Комунікаційна компетентність напряму впливає на стійкість бізнесу. А надто в умовах ескалації військової агресії з боку РФ, карантинних обмежень та інших «моментів невизначеності».
У новому подкасті «Що з економікою?» ми спробували розібратись як бізнесу будувати ефективну комунікацію всередині і назовні в умовах військової ескалації.
☝️Про ефективну комунікацію на рівні держави, великих та маленьких підприємств розповіла комунікаційна директорка «АрселорМіттал Кривий Ріг» Ярина Ключковська.
А власник «Veterano Brownie» Роман Набожняк на прикладі свого бізнесу розповів про планування майбутніх бізнес-процесів та важливість комунікації всередині команди.
🤝Ми вже послухали подкаст та зібрали основні поради експертів як правильно комунікувати, аби не розповсюджувати паніку (до речі, ці поради універсальні, тому стануть в нагоді не лише підприємцям).
👇Більш детально – у подкасті «Що з економікою?»
SoundCloud
Apple Podcasts
Google Podcasts
У новому подкасті «Що з економікою?» ми спробували розібратись як бізнесу будувати ефективну комунікацію всередині і назовні в умовах військової ескалації.
☝️Про ефективну комунікацію на рівні держави, великих та маленьких підприємств розповіла комунікаційна директорка «АрселорМіттал Кривий Ріг» Ярина Ключковська.
А власник «Veterano Brownie» Роман Набожняк на прикладі свого бізнесу розповів про планування майбутніх бізнес-процесів та важливість комунікації всередині команди.
🤝Ми вже послухали подкаст та зібрали основні поради експертів як правильно комунікувати, аби не розповсюджувати паніку (до речі, ці поради універсальні, тому стануть в нагоді не лише підприємцям).
👇Більш детально – у подкасті «Що з економікою?»
SoundCloud
Apple Podcasts
Google Podcasts
👍5🔥1
🐲Напередодні китайського Нового року, Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) не змогла виплатити черговий транш за боргом перед Ексімбанком Китаю.
Згідно наданих державних гарантій, суму у 2,5 млрд грн покрили з бюджету. А це означає, що ДПЗКУ опиняється у стані дефолту.
👀 Виплачувати борг, який взяли ще у 2012-му році тепер будуть платники податків — це ще приблизно 1 мільярд доларів.
Нагадаємо, що 10 років тому Україна позичила у "Ексімбанку Китаю" 1,5 млрд доларів взамін на поставки українського зерна до Китаю.
З поставками не пішло — за всі роки поставили лише 6 млн тонн (замість 5 млн тонн щороку).
Це не дивно — ДПЗКУ роками використовували як “годівничку” різні політичні сили, і важко згадати керівника цієї корпорації, який не потрапляв у корупційний скандал.
(Радимо почитати детально у матеріалі Економічної правди).
💰 Для Китаю, подібні угоди “з душком” не є табу. Кредитори з Піднебесної радо дають кредити під привабливі відсотки, але прописують жорсткі санкції у випадку прострочення.
Ось тут ми згадували 3 найвідоміших скандали пов’язаних з кредитами з Пекіну.
✌️Дізнатися більше про роль китайських грошей в економіці України можна у стислому переказі великого дослідження Центру економічної стратегії.
Наприклад, ми порахували, що за останні 5 років, Китай наростив інвестиції в Україну у 5 разів.
Згідно наданих державних гарантій, суму у 2,5 млрд грн покрили з бюджету. А це означає, що ДПЗКУ опиняється у стані дефолту.
👀 Виплачувати борг, який взяли ще у 2012-му році тепер будуть платники податків — це ще приблизно 1 мільярд доларів.
Нагадаємо, що 10 років тому Україна позичила у "Ексімбанку Китаю" 1,5 млрд доларів взамін на поставки українського зерна до Китаю.
З поставками не пішло — за всі роки поставили лише 6 млн тонн (замість 5 млн тонн щороку).
Це не дивно — ДПЗКУ роками використовували як “годівничку” різні політичні сили, і важко згадати керівника цієї корпорації, який не потрапляв у корупційний скандал.
(Радимо почитати детально у матеріалі Економічної правди).
💰 Для Китаю, подібні угоди “з душком” не є табу. Кредитори з Піднебесної радо дають кредити під привабливі відсотки, але прописують жорсткі санкції у випадку прострочення.
Ось тут ми згадували 3 найвідоміших скандали пов’язаних з кредитами з Пекіну.
✌️Дізнатися більше про роль китайських грошей в економіці України можна у стислому переказі великого дослідження Центру економічної стратегії.
Наприклад, ми порахували, що за останні 5 років, Китай наростив інвестиції в Україну у 5 разів.
🔥8👍3👎2
🤨 Останній перепис населення в Україні відбувся у 2001-му році — коли президентом був Кучма, долар коштував 5 гривень, а Ґрета Тунберг ще не народилася.
З тих пір ми достеменно не знаємо скільки людей проживає в країні, але судячи із статистики — все менше з кожним роком.
☝️ Про те, як нестача людського капіталу впливає на економіку країни, та що з цим можна зробити ми поговоримо на онлайн-форумі “Як пом’якшити демографічні загрози економіці?” 10 лютого з 10:00 до 13:30.
👉Щоб отримати посилання на Zoom - реєструйтесь тут.
Політики, урядовці та експерти обговорять міграцію, смертність та народжуваність, освіту та ринок праці майбутнього. Програма:
📌10:00 – 11:10 – Які у держави пріоритети щодо розвитку людського капіталу?
- Юлія Соколовська, заступниця голови Офісу Президента України
- Галина Третьякова, голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів
- Ірина Микичак, заступниця Міністра охорони здоров'я
- Олександра Коломієць, к.е.н., старша економістка ЦЕС.
📌11:20 – 12:20 – Що зробити, щоб в Україні було кому працювати зараз і далі?
- Катерина Арданян, фахівець з міграції та розвитку, Міжнародна організація з міграції в Україні
- Олена Малиновська, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень
- Матвій Хренов, співзасновник Українського центру охорони здоров'я (UHC)
- Олексій Суховій, експерт з медичної статистики Українського центру суспільних даних
📌12:30 – 13:30 – Чому і скільки треба навчатися, щоб бути затребуваним на ринку праці?
- Олексій Дишилевий, голова освітньої програми EPAM у Центральній Європі
- Наталія Ємченко, директорка із зв’язків із громадськістю та комунікацій SCM
- Єгор Стадний, Віце-президент з бакалаврських програм Київської школи економіки
- Ірина Новак, к.е.н., провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи
- Ірина Шумік, Генеральний директор директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки
Модератор форуму: Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії.
З тих пір ми достеменно не знаємо скільки людей проживає в країні, але судячи із статистики — все менше з кожним роком.
☝️ Про те, як нестача людського капіталу впливає на економіку країни, та що з цим можна зробити ми поговоримо на онлайн-форумі “Як пом’якшити демографічні загрози економіці?” 10 лютого з 10:00 до 13:30.
👉Щоб отримати посилання на Zoom - реєструйтесь тут.
Політики, урядовці та експерти обговорять міграцію, смертність та народжуваність, освіту та ринок праці майбутнього. Програма:
📌10:00 – 11:10 – Які у держави пріоритети щодо розвитку людського капіталу?
- Юлія Соколовська, заступниця голови Офісу Президента України
- Галина Третьякова, голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів
- Ірина Микичак, заступниця Міністра охорони здоров'я
- Олександра Коломієць, к.е.н., старша економістка ЦЕС.
📌11:20 – 12:20 – Що зробити, щоб в Україні було кому працювати зараз і далі?
- Катерина Арданян, фахівець з міграції та розвитку, Міжнародна організація з міграції в Україні
- Олена Малиновська, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень
- Матвій Хренов, співзасновник Українського центру охорони здоров'я (UHC)
- Олексій Суховій, експерт з медичної статистики Українського центру суспільних даних
📌12:30 – 13:30 – Чому і скільки треба навчатися, щоб бути затребуваним на ринку праці?
- Олексій Дишилевий, голова освітньої програми EPAM у Центральній Європі
- Наталія Ємченко, директорка із зв’язків із громадськістю та комунікацій SCM
- Єгор Стадний, Віце-президент з бакалаврських програм Київської школи економіки
- Ірина Новак, к.е.н., провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи
- Ірина Шумік, Генеральний директор директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки
Модератор форуму: Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії.
👍3
🤔Чому столичні готелі не віддають на приватизацію?
Нещодавно Мінінфраструктури отримало готель “Україна” на Майдані Незалежності від Державного управління справами при президенті. Ще в грудні Офіс президента домовився з катарськими інвесторами про модернізацію цього готелю, а також створення “університету гостинності”
🤷«Успішний інвестиційний досвід» інших державних готелів викликає логічне питання – чому не приватизація?
Про це пише економіст ЦЕС Богдан Прохоров на своїй сторінці у Facebook.
🏨«Прямо навпроти стоїть “свідок” іншого інвестиційного проекту - готель “Козацький” (підпорядкований Міноборони). 20 років тому була укладена інвестиційна угода з ізраїльським інвестором про ремонт приміщень, з можливістю їх подальшого використання інвестором. Після зміни міністра оборони в 2007 щось пішло не так – інвестор почав судитися, дійшовши до Стокгольмського арбітражу - виграв справу у 2011 році.
Рішення суду - виплатити понад 13,5 млн грн на користь ізраїльтян , а також оформити право спільної часткової власності на будівлі готелю приблизною вартістю понад 60 млн грн.
Україна ці зобов’язання виконувати офіційно відмовилася, Міноборони теж не ремонтувало будівлю. Результат – пошкодження фасаду у 2011 році, що вбило 16-річного хлопця та збитки 13,2 млн грн (за 2016-2020 роки).
💰Ще трохи далі по Хрещатику стоїть готель “Дніпро”. Його гучно продали за 1,1 млрд грн у 2020 році. Після продажу окремі експерти почали говорити про надто високі ризики для продажу об’єкта у “стратегічному місці” (біля печерських пагорбів) - незрозуміло кому.
Теж в центрі стоїть “Президент-Готель”, який Ющенко повністю віддав в оренду фірмі Кауфмана-Грановського до 2037 року (обіцянка його приватизувати переходить з одного меморандуму МВФ в інший). Проте продавати договір оренди - така собі перспектива (орендарям його купувати невигідно). Значно привабливіше для держави – виставити на продаж саме готель “Україна”.
❔І ось це питання. Чому держава залишає його собі? Якою є державна політика власності щодо готелю “Україна”? Розміщувати депутатів, яким ніде жити? Тримати як стратегічний об’єкт, який треба контролювати у разі протестів на Майдані? Тримати, щоб росіяни не купили? Я чесно не розумію, чому Офіс президента вирішив не віддавати його Фонду держмайна для підготовки до приватизації».
Нещодавно Мінінфраструктури отримало готель “Україна” на Майдані Незалежності від Державного управління справами при президенті. Ще в грудні Офіс президента домовився з катарськими інвесторами про модернізацію цього готелю, а також створення “університету гостинності”
🤷«Успішний інвестиційний досвід» інших державних готелів викликає логічне питання – чому не приватизація?
Про це пише економіст ЦЕС Богдан Прохоров на своїй сторінці у Facebook.
🏨«Прямо навпроти стоїть “свідок” іншого інвестиційного проекту - готель “Козацький” (підпорядкований Міноборони). 20 років тому була укладена інвестиційна угода з ізраїльським інвестором про ремонт приміщень, з можливістю їх подальшого використання інвестором. Після зміни міністра оборони в 2007 щось пішло не так – інвестор почав судитися, дійшовши до Стокгольмського арбітражу - виграв справу у 2011 році.
Рішення суду - виплатити понад 13,5 млн грн на користь ізраїльтян , а також оформити право спільної часткової власності на будівлі готелю приблизною вартістю понад 60 млн грн.
Україна ці зобов’язання виконувати офіційно відмовилася, Міноборони теж не ремонтувало будівлю. Результат – пошкодження фасаду у 2011 році, що вбило 16-річного хлопця та збитки 13,2 млн грн (за 2016-2020 роки).
💰Ще трохи далі по Хрещатику стоїть готель “Дніпро”. Його гучно продали за 1,1 млрд грн у 2020 році. Після продажу окремі експерти почали говорити про надто високі ризики для продажу об’єкта у “стратегічному місці” (біля печерських пагорбів) - незрозуміло кому.
Теж в центрі стоїть “Президент-Готель”, який Ющенко повністю віддав в оренду фірмі Кауфмана-Грановського до 2037 року (обіцянка його приватизувати переходить з одного меморандуму МВФ в інший). Проте продавати договір оренди - така собі перспектива (орендарям його купувати невигідно). Значно привабливіше для держави – виставити на продаж саме готель “Україна”.
❔І ось це питання. Чому держава залишає його собі? Якою є державна політика власності щодо готелю “Україна”? Розміщувати депутатів, яким ніде жити? Тримати як стратегічний об’єкт, який треба контролювати у разі протестів на Майдані? Тримати, щоб росіяни не купили? Я чесно не розумію, чому Офіс президента вирішив не віддавати його Фонду держмайна для підготовки до приватизації».
👍5💩3
👎 Дорослі українці не хочуть навчатися. Лише 0,5% населення України віком 25-64 роки були залучені до будь-якої форми або виду навчання у 2020 році.
Це найнижчий показник серед європейських країн. (Результати опитування за методикою Євростату, відсоток тих, хто навчався протягом 4 тижнів до опитування. Проводиться щоквартально).
Для порівняння, в середньому по ЄС у цьому ж році навчалося 9,2% дорослого населення, а у скандинавських країнах - понад 20%.
☝️Таке небажання навчатися контрастує із вимогами ринку праці.
За даними Всесвітнього економічного форуму, у 2020 році частка роботодавців, які очікували, що їхні працівники самостійно отримуватимуть нові професійні навички, зросла до 94% (з 65% у 2018 році).
👀 Відсутність професійного розвитку загрожує не лише стабільності доходів громадян, але й економічним перспективам країни у цілому.
Чому і скільки треба навчатися, щоб бути затребуваним на ринку праці?
⚡️ Про це поговоримо 10 лютого на онлайн-форумі “Як пом’якшити демографічні загрози економіці?"
Панельна дискусія про освіту та ринок праці розпочнеться о 12:30. Її учасники:
- Єгор Стадний, Віце-президент з бакалаврських програм Київської школи економіки
- Ірина Новак, к.е.н., провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи
- Ірина Шумік, Генеральний директор директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки
- Наталія Ємченко, директорка із зв’язків із громадськістю та комунікацій SCM
Щоб отримати посилання на Zoom - реєструйтесь тут.
Це найнижчий показник серед європейських країн. (Результати опитування за методикою Євростату, відсоток тих, хто навчався протягом 4 тижнів до опитування. Проводиться щоквартально).
Для порівняння, в середньому по ЄС у цьому ж році навчалося 9,2% дорослого населення, а у скандинавських країнах - понад 20%.
☝️Таке небажання навчатися контрастує із вимогами ринку праці.
За даними Всесвітнього економічного форуму, у 2020 році частка роботодавців, які очікували, що їхні працівники самостійно отримуватимуть нові професійні навички, зросла до 94% (з 65% у 2018 році).
👀 Відсутність професійного розвитку загрожує не лише стабільності доходів громадян, але й економічним перспективам країни у цілому.
Чому і скільки треба навчатися, щоб бути затребуваним на ринку праці?
⚡️ Про це поговоримо 10 лютого на онлайн-форумі “Як пом’якшити демографічні загрози економіці?"
Панельна дискусія про освіту та ринок праці розпочнеться о 12:30. Її учасники:
- Єгор Стадний, Віце-президент з бакалаврських програм Київської школи економіки
- Ірина Новак, к.е.н., провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи
- Ірина Шумік, Генеральний директор директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки
- Наталія Ємченко, директорка із зв’язків із громадськістю та комунікацій SCM
Щоб отримати посилання на Zoom - реєструйтесь тут.
👍6👎3