​​✈️ Компанія, яку пов'язують із створенням українського державного авіаперевізника, тимчасово зупинила польоти.

Air Ocean Airlines провела у жовтні перший політ із "слугами народу" на борту, відкрила кілька маршрутів у листопаді, а вже у січні заявила про скасування рейсів через затримку у поставках літаків.

У грудні ж Кабмін дозволив новоствореному державному авіаперевізнику (АТ Українські національні авіалінії) купувати частки в інших компаніях — ЗМІ пов’язували це рішення із можливим поглинанням Air Ocean.

💸 Хоча більше трьох тисяч державних підприємств "напрацювали" у 2020 році 50 млрд грн збитків, влада хоче створити ще більше державних компаній, схильних до корупції та політичного втручання.

До речі, звичайні українці навряд у захваті від такої політики.

У опитуваннях Центру економічної стратегії 2018-го року, 74% респондентів вважали, що за державної власності підприємства часто розкрадають, чого приватний власник не допустить.

☝️ Тож, щоб потім не довелося читати новини про збитки і корупцію в новій українській державній авіакомпанії, краще її взагалі не створювати.

Якщо держава хоче стимулювати авіаперевезення на конкретних маршрутах всередині країни, вона може запропонувати приватним авіакомпаніям часткову компенсацію собівартості таких рейсів.

Більше про це розповімо у колонці, яку вже готуємо. Слідкуйте за постами ⚡️

​​📚єПідтримка може «підсилити” український книжковий ринок майже на 30%

Станом на 10 січня українці витратили на книжки 361 млн гривень. За розрахунками ЦЕС “ковідна” тисяча може принести українським видавництвам приблизно 750 млн грн.

📌“Враховуючи, що річний обсяг їхнього продажу становить 2,6 млрд грн, це дуже істотна підтримка, яка додає ринку майже 30%”, - коментує старший економіст ЦЕС Дмитро Горюнов для НВ.

За оцінками НБУ, внесок єПідтримки (обсяг якої 11 млрд грн) може становити 0,1 — 0,15% додаткового річного зростання ВВП.

☝️Для масштабів економіки країни це небагато, але досить суттєво для національного книжкового ринку, який досить довгий час потерпав від низького попиту, засилля російських книжок і контрафакту.

📈Зазначимо, що зростання продажів книжок прискорилось ще у 2017-2019 роках (в номінальному виразі — на 60% за три роки). Невелике скорочення відбулося лише у ковідний 2020-й рік.

Ще 30% з єПідтримки” витратили на відвідини кінотеатру, 13,8% на концерти та розважальні заходи, 13,4% на подорожі залізницею, і 9% на спорт.

​​📢Інформаційний фон про можливу військову загрозу РФ зараз б’є по економіці так само, як било вторгнення Росії в 2014-му році

Про це в ефірі Українського Радіо розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

📌«Головна відмінність від ситуації 2014-2015го рр. – зараз ринок реагує на загрозу, а не на фактичні дії.

Якщо така ситуація зберігатиметься досить довго, це призведе до скорочення можливостей уряду виходити на ринок запозичень», – каже Гліб.

💸Позичати гроші під 25% річних в доларах – нереальна ситуація для України, за якої уряд просто заганятиме себе в банкрутство.

“Нормальні” відсотки українських облігацій до новин про потенційну ескалацію - 6-8% річних в доларах.

📉Довший інформаційний тиск збільшить ризики довгострокових інвестицій в Україні і загальмує економічне зростання.

З іншого боку – весь час тримати ринок в напрузі неможливо. Ринок ілюструє це «відкочуванням» назад, коли невтішні прогнози вкотре не підтверджуються.

Як реагує економіка РФ?

Російська економіка вже розплачується за дії політиків падінням рубля і російських фондових індексів.

☝️У довгостроковій перспективі виграш російської економіки виглядає малоймовірним.

Нагадаємо, що за підсумками 2020 року реальні доходи росіян відстають на 10,6% від рівня 2013 року, хоча зростання економіки відбувалося тими ж темпам, що і в Україні (де реальні доходи населення зростали)

Джерело ілюстрації: ICU

​​📉Підвищення облікової ставки у США означатиме дорожчі запозичення для України та відтік інвестицій

Про це розповіла заступниця директора ЦЕС Марія Репко в ефірі радіо НВ.

💸З початку пандемії ФРС США не підвищувала облікову ставку, а лише скорочувала програму викупу активів (простіше кажучи, стала друкувати менше грошей).

На тлі рекордної американської інфляції за 39 років (яку зокрема розігнали програми підтримок на час пандемії), очікується, підвищення ставок розпочнеться вже цьогоріч.

📌«Для таких країн, як Україна це означатиме довгостроковий тренд на зростання вартості грошей в цілому.

Також, як правило, в часи зміцнення долару та зростання ставок в США міжнародні портфельні інвестори тікають з ринків країн, що розвиваються (до яких відноситься і Україна)», - зазначає Марія.

📊Що стосується українських єврооблігацій зараз: наразі ціна наших паперів ситуативно обвалилася до 80-90% від номіналу. Причина – геополітичне напруження через зростанням ризику агресії РФ.

❓Чи підвищить сьогодні облікову ставку правління НБУ?

Більшість банкірів, опитаних «Інтерфакс-Україна» прогнозує підвищення ставки з 9% до 9,5%.

✅В умовах зростання інфляції жорстка монетарна політика є одним з інструментів її «приборкання».

Нагадаємо, що на початку 2021-го року облікова ставка була на рівні 6%.

👇А яким буде ваш прогноз?

​​✊ Нацбанк продовжує жорстку монетарну політику — облікова ставка підвищилась з 9% до 10% річних. Це дозволить зменшити тиск на гривню.

“Підвищення процентної ставки дещо зменшить тиск на гривню.

В сукупності із активними інтервенціями НБУ на валютному ринку (у січні він вже встиг продати 430 млн доларів) — це допоможе пройти пікові коливання, якщо геополітика не стане на заваді, і напруга на кордоні спаде”, - коментує подію заступниця директора ЦЕС Марія Репко.

У регулятора зазначили, що ключовими ризиками для прогнозу залишаються ескалація Росією військового конфлікту та довший і суттєвіший, ніж очікувалося раніше, ціновий сплеск у світі.

Відповідно до базового сценарію макропрогнозу монетарні умови залишатимуться помірно жорсткими на всьому прогнозному горизонті, йдеться у прес-релізі НБУ.

До речі, підвищення ставки до 10% спрогнозувала лише п'ята частина наших підписників.

​​👶У 2021 році вакансія няні потрапила у топ-10 найпопулярніших у Київській області

Загалом няню у столичному регіоні шукали майже 2000 разів, що становить 70% від усіх вакансій цієї професії по країні, повідомляє OLX Робота.

☝️Така популярність може свідчити про обмеження роботи дитячих садків, які впроваджувала київська влада.

Нагадаємо, що КМДА неодноразово зажорстко реагувала на пандемію, нехтуючи постановами уряду.

🏫Весною минулого року Віталій Кличко на три тижні відправив дошкільнят і молодших школярів додому, хоча чинна на той момент урядова постанова по карантин дозволяла їм далі навчатися навіть в "червоній" зоні.

Разом з обмеженнями громадського транспорту це створило надзвичайні проблеми для родин з дітьми, особливо, жінок, та найбідніших киян.

🤱Опитування жінок, яке ми проводили у 2019-му році , показало що головною перешкодою для матері у пошуку роботи є недоступність альтернативи догляду за дітьми.

Хоча збільшення охоплення дітей у садочках на 10% могло би принести країні до 60 млрд грн додатково ВВП (наше дослідження «Як покращення доступу до дошкільної освіти допоможе матерям на ринку праці»).

📌Пандемія лише підсилила проблему зайнятості жінок, тому влада всіх рівнів має зважено вводити обмеження, особливо щодо доступу до садочків.

​​💼Третина працівників радше підуть з роботи, ніж повернуться в офіс.

Про це свідчать результати міжнародного опитування консалтингової компанії McKinsey & Company.

☝️Більше половини респондентів (52%) бажали б після завершення пандемії поєднувати роботу в офісі та "дистанційку” , 11% хотіли б працювати виключно віддалено, а ось 30% - готові змінити місце роботи, якщо їх примусять повернутися в офіси.

Однак пандемія не лише вплинула на формат роботи, але й спровокувала зменшення пропозиції робочої сили загалом.

📉У США обсяг робочої сили скоротився на 4,7 млн осіб порівняно з допандемічними показниками. І ця тенденція продовжується (результати на графіку).

Навіть після зменшення американських виплат у зв’язку “пандемічним безробіттям” працівники не поспішали заповнювати робочі місця і повертатися до роботи в галузях, що постраждали під час коронакризи.

👎Явище, яке отримало назву «Ера великих відставок”(Great Resignation), може стати серйозною проблемою для діяльності великих секторів зайнятості вже найближчому майбутньому.

Найкращим рішенням для бізнесу було б закріплення гібридної моделі зайнятості з можливістю переключатися на повну “дистанційку” у разі виникнення епідемічних загроз.

👍Це не лише дозволить компаніям протистояти поширенню інфекційних захворювань, але й підвищить ефективність управління.

📌Більше - у колонці старшої економістки ЦЕС Олександри Коломієць.

​​⚡️Важливий і позитивний сигнал від НБУ вчора, який ви могли пропустити — регулятор не буде обмежувати валютні операції

Голова НБУ Кирило Шевченко вчора заявив: "Нам цілком вистачає монетарних інструментів. Ми дотримуємось політики плаваючого курсу, дотримуємося політики інтервенцій, тому про будь-які адміністративні обмеження, які, на мою думку, є рудиментом, зараз не йдеться".

🔧В українській історії адміністративними заходами зловживали надто часто, і політика валютної лібералізації зараз має пройти перевірку на міцність.

Інвестори мають впевнитися у тому, що їх кошти не заморозять, тоді їх ризик інвестицій в Україну буде суттєво меншим.

👍Ми вважаємо політику НБУ такою, що відповідає поточним викликам, і вітаємо рішення утриматися від введення валютних обмежень.

Вчорашнє підняття облікової ставки на 100 б.п до 10% річних має зняти тиск з гривні.

💵До того ж, НБУ має приблизно 30 млрд доларів у золотовалютних резервах, і зараз саме час скористатися ними для послаблення курсових шоків за умови, якщо вони будуть тимчасовими.

​​🏭Підприємці енергосектору оцінили роботу українського ринку газу для населення на 5 балів із 12

Про це в подкасті «Що з економікою?» розповіли співзасновники онлайн-сервісу покупки газу й електроенергії Megawatt Костянтин та Олександр Башкаленки.

☝️Нагадаємо, що з 1 серпня 2020 року в Україні почав діяти вільний ринок природного газу для населення.

Це мало позитивно вплинути на конкуренцію, і як наслідок на якість послуг.

👥Проте, лише 1,5 млн абонентів (від загальних 12 млн) скористалися можливістю змінити свого постачальника. Це виявило цілий ряд проблем новоствореного ринку газу.

По-перше, насправді вільний конкурентний ринок газу як такий не сформувався.

👎Головна причина – встановлення Кабміном граничної ціни (через півроку роботи ринку).

«Ринок газу запустився, активно зростав. Але рівно через півроку Кабінет Міністрів в ручному режимі встановив граничну ціну. І це створило ситуацію, в якій де-юре український ринок газу є, а де-факто – немає», - розповідають підприємці.

🔇Серед інших причин - необізнаність та пасивність споживачів, а також намагання чинних постачальників незаконно утримати своїх клієнтів.

Більше про механізми вдосконалення ринку газу та енергетичні ризики для України слухайте в подкасті «Що з економікою?»👇

SoundCloud
Apple Podcasts
Google Podcasts

🇨🇳Китайський кредит часів Януковича, може коштувати Україні мільярд доларів і дефолту держкомпанії

Мова йде про сумнозвісну Державну продовольчо-зернову корпорацію (ДПЗКУ), яка у 2012-му році отримали від Китаю кредит на 1,5 млрд доларів під державні гарантії.

За домовленостями, ДПЗКУ мала поставляти в Китай щорічно близько 5 млн тонн зерна - однак за весь час поставила менше 6 млн тонн 👎

Нешодавно "слуга народу" Мар'ян Заблоцький повідомив, що до кінця тижня компанія і не зможе оплатити наступний транш і "може стати банкрутом".

Це не дивно, адже у різні часи, влада використовувала ДПЗКУ як “годівничку”, а китайський кредит ймовірно брався під власні інтереси. (Радимо почитати детально про це у матеріалі ЕП)

💰 Для Китаю, подібні угоди “з душком” не є табу. Ось тут ми згадували 3 найвідоміших скандали пов’язаних з кредитами з Пекіну.

Зазначимо, що Китай найбільший кредитор у світі - Пекін видав кредитів 150 країнам на 1,5 трлн доларів. Але їхні умови жорсткі - і часто заховані за секретним грифом.

✌️Дізнатися більше про роль китайських грошей в економіці України можна у стислому переказі великого дослідження Центру економічної стратегії.

Наприклад, ми порахували, що за останні 5 років, Китай наростив інвестиції в Україну у 5 разів.

​​⚡️На тлі військової загрози ЄС виділить 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги Україні

За словами голови Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, новий макрофінансовий пакет допоможе Україні адресувати фінансові потреби, викликані конфліктом, а також підтримати стійкість країни.

Швидке виділення першого траншу є дуже важливим для фінансування бюджетного дефіциту зараз, коли приватні ринки запозичень фактично закриті через загрозу ескалації конфлікту Росією.

"Дуже на часі було б аналогічне рішення США щодо гарантованого Штатами випуску облігацій Україною, що США вже робили після початку російської агресії, - зауважує директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

​​📌ЦЕС спільно з іншими аналітичними центрами та експертами виступає проти законопроєкту про “економічний паспорт”

Рада може підтримати цей документ у першому читанні вже на цьому тижні.

📄Нагадаємо, що пропонується створити державний Фонд майбутніх поколінь, який наповнюватиметься з надходжень з ренти на видобуток корисних копалин.
З 2037 року Фонд одноразово виплачуватиме 18-річним українцям приблизно $8-10 тисяч на навчання, лікування або квартиру.

Ми писали про це раніше, і повторюємо зараз — це популістична ініціатива, яка буде все більше розбалансовувати держбюджет кожного року.

Чому?

1️⃣ Кошти з рент на видобуток — це гроші, які вже направляють на суспільно-важливі видатки: освіту, медицину, Пенсійний фонд тощо.

Перенаправити їх на інші цілі — зменшити і так обмежений ресурс на ці потреби.

2️⃣ За грубими підрахунками, витрати бюджету на Фонд у 2030-му році можуть скласти близько 1% ВВП на рік.

Це приблизна третина бюджетного дефіциту, який вважається безпечним (близько 3% ВВП), 1/10 витрат на пенсії або 1/3 витрат на оборону сьогодні.

3️⃣ Законопроєкт не передбачає інвестування накопичених грошей у жодні інвестиційні інструменти, окрім облігацій внутрішньої державної позики — тобто Фонд по суті одразу повертатиме кошти до бюджету.

💸Це роздуватиме державний борг та збільшуватиме майбутні зобов’язання.

Крім того, ані Норвегія, ані арабські країни (в яких працюють схожі Фонди) не інвестують накопичені кошти у свій власний суверенний борг, а натомість вкладають гроші переважно за кордон у фінансові інструменти, які приносять прибуток.

🤝Дякуємо за спільну позицію колегам: Просвітницька ініціатива “Останній капіталіст", Аналітичний центр Cedos , Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна, Інститут соціально-економічної трансформації, Bendukidze Free Market Center, Вокс Україна, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, ГО Відкритий Університет Майдану, Олександр Данилюк, голова правління, співзасновник ГО “Центр національної стійкості і розвитку”.

Повну заяву читайте на нашому сайті.

​​🏗В Литві на 100 тис. осіб припадає 9,8 комунальних підприємств, тоді як в Україні – 34,8

Це не лише природні монополії та підприємства життєзабезпечення, але й комунальні аптеки, магазини, кафе та телеканали — які викривлюють конкуренцію.

👍Прикладом успішного реформування державних та комунальних компаній є Литва. З початку 90-х литовці запровадили директиви прозорості та політики власності, провели корпоратизацію підприємств.

Значно посприяла цьому підготовка Литви до вступу до ОЕСР, в інструментами реалізації стали:

1. Рада з конкуренції (аналог Антимонопольного комітету України), яка погоджує будь-які рішення місцевої і державної влади, що впливають на конкуренцію.

2. Законодавство, що обмежує створення нових муніципальних компаній.

☝️Наприклад, щоб створити нове підприємство чи наділити додатковими функціями наявне, муніципалітет має провести конкурс. Лише у разі відсутності зацікавленості приватних підприємств у конкурсі, муніципалітет може отримати дозвіл від Ради з питань конкуренції.

❓Чому Україна досі не реформувала 14 тисяч комунальних підприємств (кількість яких постійно зростає)?

1. Нерозуміння влади (особливо місцевої) необхідності обмежувати державну і комунальну власність та розвивати конкуренцію.

2. Низька спроможність АМКУ виконувати функцію "стражів конкуренції" (за 4 роки дії закону про державну допомогу АМКУ – винесено менше 40 рішень).

3. Потрібні зміни до законодавства (аби заборона створювати власні комунальні підприємства не сприймалася як обмеження децентралізації).

👉Більше про литовський досвід - в колонці економістів ЦЕС Богдана Прохорова та Максима Самойлюка.

​​⚡️Вакансія молодшого економіста в команду ЦЕС ще відкрита

Маєте досвід в аналізі даних або/та економетричному моделюванні (зокрема, з використанням R, Stata, Python)?

👉Тоді чекаємо на ваше резюме та супровідний лист на office@ces.org.ua

Наш ідеальний кандидат:

• Уважний до деталей, акуратний з цифрами;
• Має розуміння макроекономічних принципів та поділяє цінності вільної економіки;
• Комфортно працює як в команді, так і самостійно;
• Досвідчений користувач MS Word, MS Excel, MS PowerPoint;
• Вільно володіє українською та англійською.

В свою чергу, ми пропонуємо:

• Участь у покращенні економічної політики та розвитку критичного мислення громадян.
• Можливість особисто долучитися до формування та втілення економічних реформ в Україні.
• Широкий спектр напрямків роботи, підтримка творчих ідей та ініціатив
• Гідні умови праці, можливість роботи як в офісі, так і віддаленої роботи

🤝Будемо вдячні за рекомендації

​​💼Масова кібератака може стати поштовхом до реформи оплати праці держслужбовців

Про це розповіла заступниця директора ЦЕС Марія Репко в ефірі Громадського Радіо.

📌«Зараз важливо зробити висновки з нещодавніх кібератак на органи держвлади. Головний з яких – залучення кваліфікованих спеціалістів неможливе без ринкової оплати праці.

Це чергове нагадування про необхідність реформи оплати праці держслужбовців. Щоб залучити хороших спеціалістів – держава має їм щось запропонувати», – розповіла Марія.

💻Нагадаємо, що у ніч з 13 на 14 січня хакери масово атакували українські урядові сайти. За інформацією СБУ, загалом було атаковано понад 70 державних вебсайтів.

​​📌За 2021 рік Україна погіршила свій показник з 33 до 32 балів в рейтингу «Індекс сприйняття корупції»

Такі дані оприлюднила Transparency International.

🇺🇦Україна посіла 122 місце в рейтингу, розділивши його з африканською Есватіні (Свазіленд). Польша на 42 місці, Грузія на 45.

Корупція - одна з найголовніших перепон для іноземних інвестицій в країну. Щоправда у опитувальниках бізнесу за 2020-й рік на першому місці несправедлива судова система.

👇А що на Вашу думку найбільше заважає розвитку української економіки?

​​🗣За що президент США Джо Байден назвав журналіста “stupid son of bitch”?

Байдена розлютило питання про те, чи не завадить висока інфляція політичному іміджу напередодні проміжних виборів у конгрес.

💸Нагадаємо, що інфляція у США сягнула рекордного рівня за останні 40 років (7%), а сусідня Канада побила рекорд останніх 30 років (4,8%).

👌Хоча українців згадки про зростання інфляції розлючують не менше, ніж Байдена – зростання цін не є чимось поганим.

Про це розповідає у подкасті “Що з економікою” заступниця директора ЦЕС Марія Репко.

📌«На відміну від нульової інфляції (яка означає стагнацію економіки), стійке зростання цін — свідчить про зростання попиту, а отже і добробуту людей.

Зростання цін 2-5% на рік — це окей. Це означає, що економіка розвивається і не стоїть на місці», - говорить Марія.

☝️Непокоїтися варто, якщо інфляція переходить в область двозначних чисел. За 2021-й рік споживчі ціни зросли до 10%. За таких умов у гру має вступати Нацбанк, який може впливати на інфляцію через облікову ставку.

За минулий рік НБУ підняв ставку з 6 до 9 %. Такі заходи не дали інфляції розігнатися ще більше.

👇Більше про ціни та інфляцію, в контексті України та світу слухайте в подкасті «Що з економікою?»

SoundCloud
Apple Podcasts
Google Podcasts

​​👨‍👩‍👦Що таке сімейне декларування, яке пропонує ввести голова податкового комітету Гетманцев?

Якщо коротко – таке декларування дозволяє скористатися податковою пільгою членів сім’ї, які самі не сплачують податок на доходи.

☝️Вже зараз громадяни, які сплачують ПДФО (18% від доходу) можуть отримати від держави відшкодування у розмірі 18% від суми певних витрат (за умови їх декларування).

До переліку витрат входять: плата за освіту (дошкільна, шкільна, вища); страхування життя та недержавне пенсійне забезпечення; переобладнання авто на газ; відсотки з іпотеки; пожертвування у неприбуткові організації, та інші.

«От живе з вами тесть-пенсіонер, який переобладнав машину на ГБО. На вартість переобладнання ви зменшите дохід і на 18% від цієї суми можете отримати повернення податку. Звісно, якщо ГБО він ставив не в гаражі за готівку», – пояснює старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай у себе в Facebook.

👍Для українців це може стати додатковим стимулом працевлаштовуватись та здійснювати певні витрати «вбілу».

Також, за словами Гетманцева, ця ініціатива може зберегти інститут традиційної сім'ї. Але це вже навряд.

🤷‍♀️Сімейні цінності залежать від культури і формуються довгостроковими факторами, і їх не підштовхнеш економічними стимулами.