​​📌Уряд просто зразково робить вигляд, що вирішує реальну проблему зростання цін у виробників продуктів харчування.

(джерело - пост директора ЦЕС Гліба Вишлінського)

💰Нагадаємо, що сьогодні уряд розширив державне регулювання цін до 11 продуктів харчування (цукор, борошно, яйця та інше).

“Складна і неробоча процедура продажу газу по заниженій ціні підприємствам харчопрому. Постанови, порядки, списки - і все це на 3 місяці.

Регулювання торгових надбавок, яке - лише зайва бюрократія для рітейлерів, і на ціни ніяк не впливає (привіт борщовому набору Азарова в 2011-му і гречці попередньої влади).

Щоденний головняк для Держстата збирати ціни на продукти для уряду. Хоча, якщо вже так хочеться, попросіть у НБУ - вони вміють парсити дані з сайтів інтернет-супермаркетів.

Замість того, щоб просто дати отримувачам субсидій щомісячну доплату "від Президента на харчі" і не морочити нікому голову”, - пише Гліб.

​​⚡️ДБР повідомило про арешт 100% акцій «Більшовика» через можливі порушення процедури приватизації та “завдання економічних збитків державі”

Мабуть, хронічна збитковість, борги і мутні договори відчуження "Більшовика” не так турбували слідчих ДБР. І не завдавали роками "економічних збитків". Зокрема, коли представник ДБР затверджував стартову ціну заводу у складі аукціонної комісії менш ніж півроку тому.

🏭Більшовик - це перший та єдиний об’єкт великої приватизації, який у жовтні приватизувала компанія пов'язана із бізнесменом Василем Хмельницьким .

Ця приватизація не була ідеальною, але навряд там було формальні порушення. Тому неочікувані дії слідчих ДБР (а тобто і влади) викликають занепокоєння.

☝️Щоб проводити приватизацію державних підприємств, на яких десятиріччями паразитували нечесні політики і бізнесмени, в Фонду держмайна має бути політична "криша" Фонду Держмайна з боку політичної верхівки (Офісу Президента, Кабміну чи ВРУ).

Інакше на об’єктах приватизації будуть неминучі "обшуки заради обшуків" та неоднозначні сигнали з ДБР та АМКУ.

🤷Схоже, що зараз ця "криша" не просто "потекла", а її навмисно розібрали по шматочках.

"Запуск великої приватизації міг стати історією успіху Зе-команди, так само як і відкриття ринку землі.

Але виглядає так, що реальні зміни цій сфері політичній верхівці не дуже потрібні. Непевність навколо приватизації "Більшовика" ризикує заморозити велику приватизацію аж до наступної зміни влади”, - пише у своєму пості економіст ЦЕС Богдан Прохоров.

​​💵Яким буде курс у 2022-му році?

Є два фактори, які тиснуть на валютний ринок прямо зараз – сезонне послаблення валюти та ризик військової агресії з боку Росії.

☝️«Послаблення гривні з кінця грудня до кінця січня є щорічним явищем. Причина – великі бюджетні виплати наприкінці року та використання валюти для майбутніх імпортних закупівель.

Другий фактор підсилюється підвищенням відсоткових ставок в США та ЄС та призводить до скорочення вкладень у гривневі облігації уряду», - розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський в ефірі 5 каналу.

👍Наразі (як і протягом року) немає причин говорити про суттєве падіння гривні до долару.

В плюс гривні «зіграють» податкові виплати підприємств за результатами року (зокрема податку на прибуток) та надходження від рекордного минулорічного експорту зернових.

💰З іншого боку наприкінці опалювального сезону з’явиться потреба купувати великі обсяги газу, щоб наповнити пусті сховища.

“Якщо не буде «російського» чиннику, то коливання курсу будуть у межах, які не є настільки принциповими для українців як з точки зору вибору валюти, так і з точки зору цін на імпорт. Тобто це, умовно, будуть коливання у діапазоні 3%, які не є настільки життєво важливими”, - резюмує Гліб.

​​🍀З економічної точки зору, в 2021 році Україні просто пощастило

Про це директор ЦЕС Гліб Вишлінський розповів у підсумковому за рік подкасті “Що з економікою”.

📌«Завдяки надходженням від ренти, податку на прибуток та ПДВ, бюджет отримував гроші без великих досягнень в якості адміністрування податків чи економічній політиці загалом.

Але потрібно розуміти, що за це доведеться «відплатити» в 2022 році. Тому що, коли коливання цін грали для нас «в плюс» ми сприймали це як належне, але коли вони йдуть для нас в мінус – потрібно на це реагувати», - резюмує директор ЦЕС.

💰Головне завдання влади – розумно витратити економічну подушку минулого року аби спокійніше пройти 2022 рік.

Що ще відбувалося з українською економікою в 2021 році?

💉Минулий рік запам’ятався продовженням боротьби з пандемією та спробами вакцинувати населення, а головним зрушенням стало відкриття ринку землі.

☝️Проблемою залишається неповне запровадження ринку газу для побутових споживачів, що ставить під сумнів подальшу співпрацю МВФ з Україною.

Більше про підсумки року - у подкасті “Що з економікою”, де гостями були Гліб та Ілона Сологуб — наукова редакторка Вокс Україна.

👇Слухайте подкаст:
SoundCloud
Apple Podcasts
Google Podcasts

​​📈Зростання культу лідера в Китаї може призвести до деградації управлінських рішень

На картинці - відсоток заголовків зі згадкою лідера країни в газеті Женьмінь Жібао, який є свідченням зростання культу лідера в Китаї.

👉Про це пише наш старший економіст Юрій Гайдай на своєму Facebook.

«Окрім антропологічного інтересу, цей графік цікавий і з т.з. глобальної економіки. Жорстка монополізація веде до зменшення конкуренції політичних еліт, а відповідно, довгостроково - до деградації управлінських рішень.

А Китай - друга найбільша економіка світу. Яка досягла такого успіху в першу чергу завдяки політичній конкуренції еліт, що винесла нагору кращих управлінців і дала їм більшу свободу рішень, хоч і в рамках квазікомуністичної моделі.

Тому, як на мене, цей графік зокрема і про те, що довгострокові ризики від дестабілізації китайської економіки ростуть», - пише Юрій.

Про розуміння того, з чого ж складається бюджет країни 👀

​​❗️ Директор Гнідинцівського закладу загальної середньої освіти Володимир Алєксєєв стверджує, що зарплату йому платять не платники податків, а державний бюджет": "Я не отримую заробітну плату виключно тому, що батьки сплачують податки до бюджету. Моя заробітна плата не залежить від відсотків пересічних громадян".

Пане Володимире, хочемо вас розчарувати: ви отримуєте зарплату з податків українців і, у т.ч., батьків. Зокрема, з ПДФО йде фінансування освіти. Торік середньостатистичний правцівник віддав на освіту 10 858 грн за рік. У 2022 році ця сума (на рік складе) 14 290 грн.
Ось наш калькулятор "Рахунок від держави".

До речі, саме тому у просвітницьких цілях ми у 2021 році почали поширення інформаційно-роз'яснювальних плакатів про податки та хто наповнює бюджет України. Ви можете безкоштовно замовити тут.

‼️ Підтримайте поширення своїми пожертвами на Патреоні
Дивіться просвітницьке відео та підписуйтесь на наш YouTube-канал

​​✈️ Компанія, яку пов'язують із створенням українського державного авіаперевізника, тимчасово зупинила польоти.

Air Ocean Airlines провела у жовтні перший політ із "слугами народу" на борту, відкрила кілька маршрутів у листопаді, а вже у січні заявила про скасування рейсів через затримку у поставках літаків.

У грудні ж Кабмін дозволив новоствореному державному авіаперевізнику (АТ Українські національні авіалінії) купувати частки в інших компаніях — ЗМІ пов’язували це рішення із можливим поглинанням Air Ocean.

💸 Хоча більше трьох тисяч державних підприємств "напрацювали" у 2020 році 50 млрд грн збитків, влада хоче створити ще більше державних компаній, схильних до корупції та політичного втручання.

До речі, звичайні українці навряд у захваті від такої політики.

У опитуваннях Центру економічної стратегії 2018-го року, 74% респондентів вважали, що за державної власності підприємства часто розкрадають, чого приватний власник не допустить.

☝️ Тож, щоб потім не довелося читати новини про збитки і корупцію в новій українській державній авіакомпанії, краще її взагалі не створювати.

Якщо держава хоче стимулювати авіаперевезення на конкретних маршрутах всередині країни, вона може запропонувати приватним авіакомпаніям часткову компенсацію собівартості таких рейсів.

Більше про це розповімо у колонці, яку вже готуємо. Слідкуйте за постами ⚡️

​​📚єПідтримка може «підсилити” український книжковий ринок майже на 30%

Станом на 10 січня українці витратили на книжки 361 млн гривень. За розрахунками ЦЕС “ковідна” тисяча може принести українським видавництвам приблизно 750 млн грн.

📌“Враховуючи, що річний обсяг їхнього продажу становить 2,6 млрд грн, це дуже істотна підтримка, яка додає ринку майже 30%”, - коментує старший економіст ЦЕС Дмитро Горюнов для НВ.

За оцінками НБУ, внесок єПідтримки (обсяг якої 11 млрд грн) може становити 0,1 — 0,15% додаткового річного зростання ВВП.

☝️Для масштабів економіки країни це небагато, але досить суттєво для національного книжкового ринку, який досить довгий час потерпав від низького попиту, засилля російських книжок і контрафакту.

📈Зазначимо, що зростання продажів книжок прискорилось ще у 2017-2019 роках (в номінальному виразі — на 60% за три роки). Невелике скорочення відбулося лише у ковідний 2020-й рік.

Ще 30% з єПідтримки” витратили на відвідини кінотеатру, 13,8% на концерти та розважальні заходи, 13,4% на подорожі залізницею, і 9% на спорт.

​​📢Інформаційний фон про можливу військову загрозу РФ зараз б’є по економіці так само, як било вторгнення Росії в 2014-му році

Про це в ефірі Українського Радіо розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

📌«Головна відмінність від ситуації 2014-2015го рр. – зараз ринок реагує на загрозу, а не на фактичні дії.

Якщо така ситуація зберігатиметься досить довго, це призведе до скорочення можливостей уряду виходити на ринок запозичень», – каже Гліб.

💸Позичати гроші під 25% річних в доларах – нереальна ситуація для України, за якої уряд просто заганятиме себе в банкрутство.

“Нормальні” відсотки українських облігацій до новин про потенційну ескалацію - 6-8% річних в доларах.

📉Довший інформаційний тиск збільшить ризики довгострокових інвестицій в Україні і загальмує економічне зростання.

З іншого боку – весь час тримати ринок в напрузі неможливо. Ринок ілюструє це «відкочуванням» назад, коли невтішні прогнози вкотре не підтверджуються.

Як реагує економіка РФ?

Російська економіка вже розплачується за дії політиків падінням рубля і російських фондових індексів.

☝️У довгостроковій перспективі виграш російської економіки виглядає малоймовірним.

Нагадаємо, що за підсумками 2020 року реальні доходи росіян відстають на 10,6% від рівня 2013 року, хоча зростання економіки відбувалося тими ж темпам, що і в Україні (де реальні доходи населення зростали)

Джерело ілюстрації: ICU

​​📉Підвищення облікової ставки у США означатиме дорожчі запозичення для України та відтік інвестицій

Про це розповіла заступниця директора ЦЕС Марія Репко в ефірі радіо НВ.

💸З початку пандемії ФРС США не підвищувала облікову ставку, а лише скорочувала програму викупу активів (простіше кажучи, стала друкувати менше грошей).

На тлі рекордної американської інфляції за 39 років (яку зокрема розігнали програми підтримок на час пандемії), очікується, підвищення ставок розпочнеться вже цьогоріч.

📌«Для таких країн, як Україна це означатиме довгостроковий тренд на зростання вартості грошей в цілому.

Також, як правило, в часи зміцнення долару та зростання ставок в США міжнародні портфельні інвестори тікають з ринків країн, що розвиваються (до яких відноситься і Україна)», - зазначає Марія.

📊Що стосується українських єврооблігацій зараз: наразі ціна наших паперів ситуативно обвалилася до 80-90% від номіналу. Причина – геополітичне напруження через зростанням ризику агресії РФ.

❓Чи підвищить сьогодні облікову ставку правління НБУ?

Більшість банкірів, опитаних «Інтерфакс-Україна» прогнозує підвищення ставки з 9% до 9,5%.

✅В умовах зростання інфляції жорстка монетарна політика є одним з інструментів її «приборкання».

Нагадаємо, що на початку 2021-го року облікова ставка була на рівні 6%.

👇А яким буде ваш прогноз?

​​✊ Нацбанк продовжує жорстку монетарну політику — облікова ставка підвищилась з 9% до 10% річних. Це дозволить зменшити тиск на гривню.

“Підвищення процентної ставки дещо зменшить тиск на гривню.

В сукупності із активними інтервенціями НБУ на валютному ринку (у січні він вже встиг продати 430 млн доларів) — це допоможе пройти пікові коливання, якщо геополітика не стане на заваді, і напруга на кордоні спаде”, - коментує подію заступниця директора ЦЕС Марія Репко.

У регулятора зазначили, що ключовими ризиками для прогнозу залишаються ескалація Росією військового конфлікту та довший і суттєвіший, ніж очікувалося раніше, ціновий сплеск у світі.

Відповідно до базового сценарію макропрогнозу монетарні умови залишатимуться помірно жорсткими на всьому прогнозному горизонті, йдеться у прес-релізі НБУ.

До речі, підвищення ставки до 10% спрогнозувала лише п'ята частина наших підписників.

​​👶У 2021 році вакансія няні потрапила у топ-10 найпопулярніших у Київській області

Загалом няню у столичному регіоні шукали майже 2000 разів, що становить 70% від усіх вакансій цієї професії по країні, повідомляє OLX Робота.

☝️Така популярність може свідчити про обмеження роботи дитячих садків, які впроваджувала київська влада.

Нагадаємо, що КМДА неодноразово зажорстко реагувала на пандемію, нехтуючи постановами уряду.

🏫Весною минулого року Віталій Кличко на три тижні відправив дошкільнят і молодших школярів додому, хоча чинна на той момент урядова постанова по карантин дозволяла їм далі навчатися навіть в "червоній" зоні.

Разом з обмеженнями громадського транспорту це створило надзвичайні проблеми для родин з дітьми, особливо, жінок, та найбідніших киян.

🤱Опитування жінок, яке ми проводили у 2019-му році , показало що головною перешкодою для матері у пошуку роботи є недоступність альтернативи догляду за дітьми.

Хоча збільшення охоплення дітей у садочках на 10% могло би принести країні до 60 млрд грн додатково ВВП (наше дослідження «Як покращення доступу до дошкільної освіти допоможе матерям на ринку праці»).

📌Пандемія лише підсилила проблему зайнятості жінок, тому влада всіх рівнів має зважено вводити обмеження, особливо щодо доступу до садочків.

​​💼Третина працівників радше підуть з роботи, ніж повернуться в офіс.

Про це свідчать результати міжнародного опитування консалтингової компанії McKinsey & Company.

☝️Більше половини респондентів (52%) бажали б після завершення пандемії поєднувати роботу в офісі та "дистанційку” , 11% хотіли б працювати виключно віддалено, а ось 30% - готові змінити місце роботи, якщо їх примусять повернутися в офіси.

Однак пандемія не лише вплинула на формат роботи, але й спровокувала зменшення пропозиції робочої сили загалом.

📉У США обсяг робочої сили скоротився на 4,7 млн осіб порівняно з допандемічними показниками. І ця тенденція продовжується (результати на графіку).

Навіть після зменшення американських виплат у зв’язку “пандемічним безробіттям” працівники не поспішали заповнювати робочі місця і повертатися до роботи в галузях, що постраждали під час коронакризи.

👎Явище, яке отримало назву «Ера великих відставок”(Great Resignation), може стати серйозною проблемою для діяльності великих секторів зайнятості вже найближчому майбутньому.

Найкращим рішенням для бізнесу було б закріплення гібридної моделі зайнятості з можливістю переключатися на повну “дистанційку” у разі виникнення епідемічних загроз.

👍Це не лише дозволить компаніям протистояти поширенню інфекційних захворювань, але й підвищить ефективність управління.

📌Більше - у колонці старшої економістки ЦЕС Олександри Коломієць.

​​⚡️Важливий і позитивний сигнал від НБУ вчора, який ви могли пропустити — регулятор не буде обмежувати валютні операції

Голова НБУ Кирило Шевченко вчора заявив: "Нам цілком вистачає монетарних інструментів. Ми дотримуємось політики плаваючого курсу, дотримуємося політики інтервенцій, тому про будь-які адміністративні обмеження, які, на мою думку, є рудиментом, зараз не йдеться".

🔧В українській історії адміністративними заходами зловживали надто часто, і політика валютної лібералізації зараз має пройти перевірку на міцність.

Інвестори мають впевнитися у тому, що їх кошти не заморозять, тоді їх ризик інвестицій в Україну буде суттєво меншим.

👍Ми вважаємо політику НБУ такою, що відповідає поточним викликам, і вітаємо рішення утриматися від введення валютних обмежень.

Вчорашнє підняття облікової ставки на 100 б.п до 10% річних має зняти тиск з гривні.

💵До того ж, НБУ має приблизно 30 млрд доларів у золотовалютних резервах, і зараз саме час скористатися ними для послаблення курсових шоків за умови, якщо вони будуть тимчасовими.

​​🏭Підприємці енергосектору оцінили роботу українського ринку газу для населення на 5 балів із 12

Про це в подкасті «Що з економікою?» розповіли співзасновники онлайн-сервісу покупки газу й електроенергії Megawatt Костянтин та Олександр Башкаленки.

☝️Нагадаємо, що з 1 серпня 2020 року в Україні почав діяти вільний ринок природного газу для населення.

Це мало позитивно вплинути на конкуренцію, і як наслідок на якість послуг.

👥Проте, лише 1,5 млн абонентів (від загальних 12 млн) скористалися можливістю змінити свого постачальника. Це виявило цілий ряд проблем новоствореного ринку газу.

По-перше, насправді вільний конкурентний ринок газу як такий не сформувався.

👎Головна причина – встановлення Кабміном граничної ціни (через півроку роботи ринку).

«Ринок газу запустився, активно зростав. Але рівно через півроку Кабінет Міністрів в ручному режимі встановив граничну ціну. І це створило ситуацію, в якій де-юре український ринок газу є, а де-факто – немає», - розповідають підприємці.

🔇Серед інших причин - необізнаність та пасивність споживачів, а також намагання чинних постачальників незаконно утримати своїх клієнтів.

Більше про механізми вдосконалення ринку газу та енергетичні ризики для України слухайте в подкасті «Що з економікою?»👇

SoundCloud
Apple Podcasts
Google Podcasts

🇨🇳Китайський кредит часів Януковича, може коштувати Україні мільярд доларів і дефолту держкомпанії

Мова йде про сумнозвісну Державну продовольчо-зернову корпорацію (ДПЗКУ), яка у 2012-му році отримали від Китаю кредит на 1,5 млрд доларів під державні гарантії.

За домовленостями, ДПЗКУ мала поставляти в Китай щорічно близько 5 млн тонн зерна - однак за весь час поставила менше 6 млн тонн 👎

Нешодавно "слуга народу" Мар'ян Заблоцький повідомив, що до кінця тижня компанія і не зможе оплатити наступний транш і "може стати банкрутом".

Це не дивно, адже у різні часи, влада використовувала ДПЗКУ як “годівничку”, а китайський кредит ймовірно брався під власні інтереси. (Радимо почитати детально про це у матеріалі ЕП)

💰 Для Китаю, подібні угоди “з душком” не є табу. Ось тут ми згадували 3 найвідоміших скандали пов’язаних з кредитами з Пекіну.

Зазначимо, що Китай найбільший кредитор у світі - Пекін видав кредитів 150 країнам на 1,5 трлн доларів. Але їхні умови жорсткі - і часто заховані за секретним грифом.

✌️Дізнатися більше про роль китайських грошей в економіці України можна у стислому переказі великого дослідження Центру економічної стратегії.

Наприклад, ми порахували, що за останні 5 років, Китай наростив інвестиції в Україну у 5 разів.

​​⚡️На тлі військової загрози ЄС виділить 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги Україні

За словами голови Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, новий макрофінансовий пакет допоможе Україні адресувати фінансові потреби, викликані конфліктом, а також підтримати стійкість країни.

Швидке виділення першого траншу є дуже важливим для фінансування бюджетного дефіциту зараз, коли приватні ринки запозичень фактично закриті через загрозу ескалації конфлікту Росією.

"Дуже на часі було б аналогічне рішення США щодо гарантованого Штатами випуску облігацій Україною, що США вже робили після початку російської агресії, - зауважує директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

​​📌ЦЕС спільно з іншими аналітичними центрами та експертами виступає проти законопроєкту про “економічний паспорт”

Рада може підтримати цей документ у першому читанні вже на цьому тижні.

📄Нагадаємо, що пропонується створити державний Фонд майбутніх поколінь, який наповнюватиметься з надходжень з ренти на видобуток корисних копалин.
З 2037 року Фонд одноразово виплачуватиме 18-річним українцям приблизно $8-10 тисяч на навчання, лікування або квартиру.

Ми писали про це раніше, і повторюємо зараз — це популістична ініціатива, яка буде все більше розбалансовувати держбюджет кожного року.

Чому?

1️⃣ Кошти з рент на видобуток — це гроші, які вже направляють на суспільно-важливі видатки: освіту, медицину, Пенсійний фонд тощо.

Перенаправити їх на інші цілі — зменшити і так обмежений ресурс на ці потреби.

2️⃣ За грубими підрахунками, витрати бюджету на Фонд у 2030-му році можуть скласти близько 1% ВВП на рік.

Це приблизна третина бюджетного дефіциту, який вважається безпечним (близько 3% ВВП), 1/10 витрат на пенсії або 1/3 витрат на оборону сьогодні.

3️⃣ Законопроєкт не передбачає інвестування накопичених грошей у жодні інвестиційні інструменти, окрім облігацій внутрішньої державної позики — тобто Фонд по суті одразу повертатиме кошти до бюджету.

💸Це роздуватиме державний борг та збільшуватиме майбутні зобов’язання.

Крім того, ані Норвегія, ані арабські країни (в яких працюють схожі Фонди) не інвестують накопичені кошти у свій власний суверенний борг, а натомість вкладають гроші переважно за кордон у фінансові інструменти, які приносять прибуток.

🤝Дякуємо за спільну позицію колегам: Просвітницька ініціатива “Останній капіталіст", Аналітичний центр Cedos , Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна, Інститут соціально-економічної трансформації, Bendukidze Free Market Center, Вокс Україна, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, ГО Відкритий Університет Майдану, Олександр Данилюк, голова правління, співзасновник ГО “Центр національної стійкості і розвитку”.

Повну заяву читайте на нашому сайті.