Що з економікою?
10.3K subscribers
1.41K photos
12 videos
4 files
2.85K links
Канал Центру економічної стратегії (ЦЕС).

Досліджуємо та пояснюємо, що відбувається з українською економікою.

Сайт - ces.org.ua, зв'язок - press@ces.org.ua (рекламу не розміщуємо).

Instagram - https://www.instagram.com/cesukraine/
Download Telegram
​​🔮Що пророкує Вам 2022? Дізнайтеся це у передбаченнях від ЦЕС.

Поки ви стоїте в заторі, шукаєте подарунок для мами або купуєте 17-ту баночку горошку для олів'є - ми вирішили трохи відволікти вас від цих святкових клопотів та запропонувати персональне передбачення на рік.

👇Як його отримати?

1 Крок - клікніть на gif
2 Крок - зробіть скріншот екрану
3 Крок - поділіться своїм передбаченням у коментарях
Ви чудові!
​​⚡️Україна отримає нову програму від МВФ лише за умови повернення до ринкових тарифів на газ для населення.

Про це в ефірі програми "Велика політика" на 5 каналі розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

🤝«Ми маємо повернутися до переговорів щодо нової програми з МВФ, тому що ця закінчується в середині наступного року. Серед наших зобов’язань прямо прописане повернення до ринкових тарифів на газ», - зазначив Гліб.

Якщо залишити нинішню ситуацію, де “великий вождь» видає ціну в 3-5 меншу за ринкову – нової програми , що захищатиме нас від зовнішніх ризиків, не буде.

🗣Попри зростання номінальної зарплати на 20% та пенсій влада має відкрито комунікувати з суспільством.

📌"Уряд має чесно сказати людям: ви почали заробляти більше, але витрати на те, що ви купуєте в цілому світі теж зросли.

Тому не потрібно розповідати казки про те, що ціни не будуть зростати. Ціни будуть зростати, і адміністративно регульовані ціни також зростатимуть, готуйтеся до цього. Ми будемо робити це поступово, запроваджувати механізм субсидій, тому що є зовнішні чинники, які не залежать від України. Ми не хочемо зробити країну Венесуелою", – зазначає директор ЦЕС.
​​🤝Мінагро підписало меморандум про стабілізацію цін на газ з виробниками соціальних товарів

Згідно документу обмежується націнка на енергоресурс видобутий в Україні на рівні 25% для виробників хліба та борошна, молочної продукції, яєць, курятини, а також соняшникової олії.

☝️Втім, регулювання цін - тимчасовий та шкідливий крок, бо це лише намагання уряду «загасити пожежу», а не системне рішення.

До прикладу, в Європі системна компенсація проводилася шляхом тимчасового скасування ПДВ.

Натомість штучне стримування ціни, навпаки призведе до того, що згодом тариф раптово зросте в декілька разів.

📌«Мені здається, має бути "механізм Макдональдсу", коли зрозуміло, що ціни на сировину, для виробництва гамбургерів Макдональдсі, також змінюються, а велика частка так само імпортується.

Тобто в Україні були стрибки курсів, але ми ніколи не бачили, що Макдональдс тримає одну ціну, а потім бере і підвищує в два рази. Тому що вони розуміють, що для споживачів це неприйнятно, тобто така сама політика має бути в Україні», – розповів в ефірі 24 каналу директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
🏢Окрім сотень комунальних підприємств, які працюють у Києві, столиця є акціонером гігантських компаній, якими не керує з часів "дикої" приватизації початку 2000-х років.

Найбільші з них частково належать офшорним компаніям і перебувають під впливом людей бізнесмена Ігоря Тинного та керівників ОПЗЖ Юрія Бойка і Сергія Льовочкіна.

Місто володіє пакетами акцій 22 акціонерних товариств (АТ). Найбільші – "Київміськбуд", "Київводоканал", "Київгаз", "Київенергохолдинг" та "Київспецтранс" (структура власності та фінансові показники кожного підприємства - на картинках👇).

👎На всі київські товариства, які де-факто належать громаді, неформально впливають великий бізнес, міська та центральна влада.

Наприклад, "Київміськбуд" двічі "просили" закінчити скандальні об'єкти інших забудовників.

🤷‍♀️Єдиний спосіб підвищити якість комунальних послуг та усунути вплив політично пов’язаних приватних гравців - повна приватизація на прозорому аукціоні.

Більше про це у матеріалі для Економічної Правди.
👍1
​​⚡️Фіксація цін на енергоносії може привести Україну до повторення сценарію Казахстану

Про це в ефірі ТК Рада розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

📢Нагадаємо, що з 1 січня вартість автогазу в Казахстані виросла вдвічі, що зокрема, одразу призвело до масових заворушень.

Зараз влада Казахстану вимушено повернулась до ручного регулювання ціни на автогаз.

Незважаючи на зростання світових цін на енергоносії, українська влада також намагається стабілізувати їх шляхом штучного стримування.

📌“Якщо ми підемо таким шляхом, як в Казахстані — тримати ціни вручну, поки не закінчаться гроші, то пізніше різке подорожчання (де-факто повернення ринкової ціни) стане для багатьох трагедією”, - наголошує Гліб.

Нещодавні рішення уряду щодо спеціальних цін на газ для окремих виробників виглядають непродуманими, а механізм дії нововведень – незрозумілими. До того ж, є великий ризик оскарження таких рішень в суді.

📑За словами Гліба, поки проблема тільки починає розкручуватись, владі потрібно придумувати цілісний механізм не втручання в ринок, а використання грошей, які є в бюджеті.

Через механізм субсидій, зменшення ставок ПДВ на певний період для окремих товарів та енергоносіїв, а також соціальні виплати.

☝️Аби не допустити сценарій Казахстану, влада має превентивно реагувати на проблему, використовуючи гроші, що є зараз в бюджеті.
​​🔄Чому українська економіка вже 5 років “тупцює” на місці із зростанням на 2-3,5%?

За даними Світового банку, в Україні є дві довгострокові перепони до зростання економіки: скорочення капіталу через нестачу інвестицій та зменшення робочої сили.

📌Перше завдання влади – збільшити інвестиції. В окремі періоди інвестиції в країну становили менше 15% ВВП (до прикладу Польща зростала швидше завдяки інвестиціям у 25% ВВП і більше).

Для цього треба усунути ризики для інвесторів (бути економічно стабільними та мати чесні суди) та розширювати можливості (використовувати наповну ринок землі та нарощувати приватизацію).

💸Жодне десятиліття Україна не проживає без фінансової кризи, яка руйнує бізнеси і добробут громадян. Тому важливо підтримувати макроекономічну стабільність, де вимірюваним критерієм є кредитний рейтинг України (нині низький).

Друга істотна перепона – втрата людського капіталу. Швидко збільшити кількість робочої сили, звісно, неможливо, але вже зараз потрібно говорити про стимулювання народжуваності.

🍼Та сама Польща не цурається популізму і щомісяця виплачує 500 злотих (понад 3 тис грн) на дітей до 18 років.

Як реалізувати всі ці ідеї? Наприклад, піднявши зарплати політиків та держслужбовців до ринкових. Без сильних людей на службі в державі очікувати на сильну політику і сильну економіку неможливо.

👉Більше - у матеріалі директора ЦЕС Гліба Вишлінського для Економічної правди.
👍8
​​​​За 2021-й рік ціни виросли на 🔟%

Рік тому ціни зросли на 5%

⬆️Найбільше цьогоріч ціни підвищились на соняшникову олію (+39%), цукор та яйця (по +19%), електроенергію (+27%), а ще паливо та мастила (+27%).

⬇️ Знизились або найменше зросли ціни на фрукти (-10%), взуття та одяг (-4%), безалкогольні напої (+4%).

Цікаво, що не дивлячись на рекордне подорожчання природнього газу у 2021-му році, платіжки на опалення та гарячу воду виросли лише на 2%.

🧰 Це стало можливим завдяки державної регуляції цін, але уряду слід обережно використовувати цей інструмент.

💬 “У 2022 році основним каналом тиску на ціни стане надвисока вартість енергоносіїв та переніс глобальної промислової інфляції на споживчі товари

Цього року державне регулювання цін може знадобитися для згладжування пікових шоків.

Однак усі заходи мають бути вивіреними до деталей, щоб не завдати надмірної шкоди бюджету, мінімально спотворити ринкові умови та не створити довгострокових економічних перекосів”, — коментує заступниця директора ЦЕС Марія Репко.

Дані: Держстат
💩7👍1👎1
​​🤔Чи дійсно за ефективністю віддалена робота програє роботі в офісі?

Минулого тижня Financial Times опублікували статтю Камілли Кавендіш «Час визнати, що віддалена робота не працює».

📑Позицію журналістки підкріпили декілька досліджень, які показали загальне зниження продуктивності працівників під час локдауну.

Наприклад, дослідження діяльності 10 тис працівників однієї з великих техкомпаній Азії показало зниження продуктивності на 20% (і це попри більшу кількість робочих годин). Є припущення, що головною причиною стала велика кількість онлайн-зустрічей.

🧑🏻‍💻Японський Інститут досліджень економіки, торгівлі та промисловості також припускає зменшення продуктивності «роботи з дому» майже на третину в країнах, де не звикли до такого режиму роботи.

🏠Та незважаючи на результати досліджень, працівники по всьому світу не бажають повертатися до фултайму в офісі.

Головний вплив пандемії – фокус працівників на «work-life balance». Деякі дописувачі в соцмережах відмітили, що радше втратять частину від доходу, ніж повернуться до «галасного та непродуктивного офісу».

🗣А що думаєте ви з цього приводу?
👍3🔥1
​​🚆За грудень 2021-го купівля залізничних квитків зросла на 40% — це у 1,5 рази вищий показник, ніж за грудень 2020-го.

Про це свідчать дані трекера економічного відновлення ЦЕС, які ми отримуємо від Railwaybot.

💸Попит на квитки традиційно зростає під кінець року, але цього разу цей ефект підсилала “тисяча Зеленського”, яку можна було витратити на подорож потягом.

Укрзалізниця вже підрахувала, що від початку програми «єПідтримка» придбано 326 тис. квитків на суму понад 131 млн. грн.

🛬А ось купівля авіаквитків в останній тиждень 2021 року навпаки впала на 18%. Хоча середній показник бронювань в грудні 2021 зріс у 2,5 раз в порівнянні з аналогічним періодом 2020.

👇Підписуйтесь на наш трекер, щоб отримувати більше актуальних даних про стан економіки країни (оформити підписку можна тут)
👍1
​​📰Заява радника президента Олега Устенко про «продуктові картки» за декілька днів облетіла всі українські ЗМІ.

За його словами, збільшення цін на сировину (зерно, цукор, какао тощо) до 20% може призвести до інфляційного стрибка до 10%. Тому на такий крок уряд може піти “у разі потреби”.

☝️Вперше продуктові картки з’явились у країнах, які брали участь у Другій світовій війні.

Подібна програма діє в США (з 70-х років є загальнонаціональною). Раніше продуктові субсидії дійсно мали форму карток, зараз – це електронні талони на певну суму.

🤔Чи корисна така ініціатива? Картки є лише одним з варіантів підтримки малозабезпечених сімей, який має переваги у порівнянні з грошовою допомогою.

На відміну від допомоги у грошовому вимірі, продуктові картки є гарантією, що певна частина допомоги буде витрачена на продукти харчування.

📌Щоб запровадити таку систему варто знизити адміністративні витрати на роботу системи та передбачити запобіжники шахрайству (наприклад, прив’язавши картку до Дії або до інших виплат нужденним).

Альтернативною карток є зростання зарплат і соціальних виплат швидшими, темпами, ніж інфляція. Але навіть у разі, якщо економіка розвивається, зростання соціальних виплат відбувається з певним часовим лагом після зростання цін.
👍7👎1
​​💸Через високі ціни на енергоносії та розгін інфляції, 2022 рік не обіцяє бути легким.

Минулоріч населення не відчуло подорожчання газу у 5-6 разів — уряд утримував тарифи на газ, опалення та гарячу воду.

☝️Однак навіть за умови фіксації тарифів для населення, витрати «наздоженуть» українців в магазинах у вигляді нових цінників.

📈Адже зросте собівартість продукції: подорожчала сировина, перевезення (зокрема морські) та енергоносії, підвищилися витрати на оплату праці. Це зростання компанії просто «перенесуть» на споживачів.

Тим часом, політики по всьому світу намагаються заспокоїти населення обіцянками, що ціновий шок швидко минеться та пропонують різні програми підтримки (нерідко популістичні).

📍Втім, на думку НБУ та інших монетарних регуляторів, більшість драйверів інфляції, які вважались тимчасовими, трансформувались у довгострокові.

Аби зупинити інфляційний тиск доведеться скоротити популістичні програми та реагувати жорсткими та непопулярними методами.

👇Повний матеріал заступниці директора ЦЕС Марії Репко для НВ читайте тут.
👍2
​​📌Уряд просто зразково робить вигляд, що вирішує реальну проблему зростання цін у виробників продуктів харчування.

(джерело - пост директора ЦЕС Гліба Вишлінського)

💰Нагадаємо, що сьогодні уряд розширив державне регулювання цін до 11 продуктів харчування (цукор, борошно, яйця та інше).

“Складна і неробоча процедура продажу газу по заниженій ціні підприємствам харчопрому. Постанови, порядки, списки - і все це на 3 місяці.

Регулювання торгових надбавок, яке - лише зайва бюрократія для рітейлерів, і на ціни ніяк не впливає (привіт борщовому набору Азарова в 2011-му і гречці попередньої влади).

Щоденний головняк для Держстата збирати ціни на продукти для уряду. Хоча, якщо вже так хочеться, попросіть у НБУ - вони вміють парсити дані з сайтів інтернет-супермаркетів.

Замість того, щоб просто дати отримувачам субсидій щомісячну доплату "від Президента на харчі" і не морочити нікому голову”, - пише Гліб.
​​⚡️ДБР повідомило про арешт 100% акцій «Більшовика» через можливі порушення процедури приватизації та “завдання економічних збитків державі”

Мабуть, хронічна збитковість, борги і мутні договори відчуження "Більшовика” не так турбували слідчих ДБР. І не завдавали роками "економічних збитків". Зокрема, коли представник ДБР затверджував стартову ціну заводу у складі аукціонної комісії менш ніж півроку тому.

🏭Більшовик - це перший та єдиний об’єкт великої приватизації, який у жовтні приватизувала компанія пов'язана із бізнесменом Василем Хмельницьким .

Ця приватизація не була ідеальною, але навряд там було формальні порушення. Тому неочікувані дії слідчих ДБР (а тобто і влади) викликають занепокоєння.

☝️Щоб проводити приватизацію державних підприємств, на яких десятиріччями паразитували нечесні політики і бізнесмени, в Фонду держмайна має бути політична "криша" Фонду Держмайна з боку політичної верхівки (Офісу Президента, Кабміну чи ВРУ).

Інакше на об’єктах приватизації будуть неминучі "обшуки заради обшуків" та неоднозначні сигнали з ДБР та АМКУ.

🤷Схоже, що зараз ця "криша" не просто "потекла", а її навмисно розібрали по шматочках.

"Запуск великої приватизації міг стати історією успіху Зе-команди, так само як і відкриття ринку землі.

Але виглядає так, що реальні зміни цій сфері політичній верхівці не дуже потрібні. Непевність навколо приватизації "Більшовика" ризикує заморозити велику приватизацію аж до наступної зміни влади”, - пише у своєму пості економіст ЦЕС Богдан Прохоров.
💩15🔥3👍2
​​💵Яким буде курс у 2022-му році?

Є два фактори, які тиснуть на валютний ринок прямо зараз – сезонне послаблення валюти та ризик військової агресії з боку Росії.

☝️«Послаблення гривні з кінця грудня до кінця січня є щорічним явищем. Причина – великі бюджетні виплати наприкінці року та використання валюти для майбутніх імпортних закупівель.

Другий фактор підсилюється підвищенням відсоткових ставок в США та ЄС та призводить до скорочення вкладень у гривневі облігації уряду», - розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський в ефірі 5 каналу.

👍Наразі (як і протягом року) немає причин говорити про суттєве падіння гривні до долару.

В плюс гривні «зіграють» податкові виплати підприємств за результатами року (зокрема податку на прибуток) та надходження від рекордного минулорічного експорту зернових.

💰З іншого боку наприкінці опалювального сезону з’явиться потреба купувати великі обсяги газу, щоб наповнити пусті сховища.

“Якщо не буде «російського» чиннику, то коливання курсу будуть у межах, які не є настільки принциповими для українців як з точки зору вибору валюти, так і з точки зору цін на імпорт. Тобто це, умовно, будуть коливання у діапазоні 3%, які не є настільки життєво важливими”, - резюмує Гліб.
👍6
​​🍀З економічної точки зору, в 2021 році Україні просто пощастило

Про це директор ЦЕС Гліб Вишлінський розповів у підсумковому за рік подкасті “Що з економікою”.

📌«Завдяки надходженням від ренти, податку на прибуток та ПДВ, бюджет отримував гроші без великих досягнень в якості адміністрування податків чи економічній політиці загалом.

Але потрібно розуміти, що за це доведеться «відплатити» в 2022 році. Тому що, коли коливання цін грали для нас «в плюс» ми сприймали це як належне, але коли вони йдуть для нас в мінус – потрібно на це реагувати», - резюмує директор ЦЕС.

💰Головне завдання влади – розумно витратити економічну подушку минулого року аби спокійніше пройти 2022 рік.

Що ще відбувалося з українською економікою в 2021 році?

💉Минулий рік запам’ятався продовженням боротьби з пандемією та спробами вакцинувати населення, а головним зрушенням стало відкриття ринку землі.

☝️Проблемою залишається неповне запровадження ринку газу для побутових споживачів, що ставить під сумнів подальшу співпрацю МВФ з Україною.

Більше про підсумки року - у подкасті “Що з економікою”, де гостями були Гліб та Ілона Сологуб — наукова редакторка Вокс Україна.

👇Слухайте подкаст:
SoundCloud
Apple Podcasts
Google Podcasts
👍10
​​📈Зростання культу лідера в Китаї може призвести до деградації управлінських рішень

На картинці - відсоток заголовків зі згадкою лідера країни в газеті Женьмінь Жібао, який є свідченням зростання культу лідера в Китаї.

👉Про це пише наш старший економіст Юрій Гайдай на своєму Facebook.

«Окрім антропологічного інтересу, цей графік цікавий і з т.з. глобальної економіки. Жорстка монополізація веде до зменшення конкуренції політичних еліт, а відповідно, довгостроково - до деградації управлінських рішень.

А Китай - друга найбільша економіка світу. Яка досягла такого успіху в першу чергу завдяки політичній конкуренції еліт, що винесла нагору кращих управлінців і дала їм більшу свободу рішень, хоч і в рамках квазікомуністичної моделі.

Тому, як на мене, цей графік зокрема і про те, що довгострокові ризики від дестабілізації китайської економіки ростуть», - пише Юрій.
👍4
Про розуміння того, з чого ж складається бюджет країни 👀