🤔Що буде з тарифами наступного року?
Про це розповів голова правління НАК «Нафтогаз України» (2014-2021 рр.) Андрій Коболєв на форумі ЦЕС “Стійкість України перед кризами: погляд у майбутнє”.
"Тариф 2022 має бути встановлений за комерційним прогнозом на наступний рік.
Тобто це означатиме підвищення тарифу. І це те, на що влада погодилась в останньому меморандумі з МВФ.
Але говорити треба не про сам тариф, а про те, як нівелювати його вартість для соціально незахищених верств населення. Наприклад, за допомогою субсидій.
А на це необхідні гроші. Чи будуть вони? Питання відкрите", - резюмує колишній очільник НАК Нафтогаз.
Про це розповів голова правління НАК «Нафтогаз України» (2014-2021 рр.) Андрій Коболєв на форумі ЦЕС “Стійкість України перед кризами: погляд у майбутнє”.
"Тариф 2022 має бути встановлений за комерційним прогнозом на наступний рік.
Тобто це означатиме підвищення тарифу. І це те, на що влада погодилась в останньому меморандумі з МВФ.
Але говорити треба не про сам тариф, а про те, як нівелювати його вартість для соціально незахищених верств населення. Наприклад, за допомогою субсидій.
А на це необхідні гроші. Чи будуть вони? Питання відкрите", - резюмує колишній очільник НАК Нафтогаз.
Сьогодні Національний банк підняв облікову ставку з 8,5% до 9% річних
“Це рішення спрямоване на нівелювання впливу додаткових проінфляційних ризиків, поліпшення інфляційних очікувань і забезпечення стійкого зниження інфляції до цілі 5%”, - заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук під час брифінгу.
Саме з Сергієм Ніколайчуком, завтра об 11:00 ми проведемо live-інтерв’ю на тему того, як приборкати інфляцію.
Інтерв’ю транслюватиметься у Zoom, де ви також зможете задати свої питання.
Реєстрація - ось тут.
“Це рішення спрямоване на нівелювання впливу додаткових проінфляційних ризиків, поліпшення інфляційних очікувань і забезпечення стійкого зниження інфляції до цілі 5%”, - заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук під час брифінгу.
Саме з Сергієм Ніколайчуком, завтра об 11:00 ми проведемо live-інтерв’ю на тему того, як приборкати інфляцію.
Інтерв’ю транслюватиметься у Zoom, де ви також зможете задати свої питання.
Реєстрація - ось тут.
⚡️З 1 січня запрацює “податок на гугл” - тепер Facebook, Netflix або сам Google сплачуватиме 20% ПДВ за надання своїх послуг в Україні.
І це нормально, адже схожі податки платять вже майже по всьому світу (на мапі - зелений колір).
💰За найскромнішими оцінками, річна виручка Netflix в Україні становить 1 млрд грн — це надто великий потік, щоб його не оподатковувати.
По суті, на сьогодні це дивна податкова пільга на імпорт послуг (валюта йде за межі країни), яка стимулює мультимільярдні західні корпорації.
🤔Чи подорожчає з 1 січня ваша підписка на серіали на 20% ? Не обов’язково.
Великий бізнес, особливо технологічний, вміє гарно моделювати еластичність попиту за ціною, і виставляє ціну, яка максимізує його дохід.
І коли з’являється ще 20% податку – для компанії може бути виправдано додати в кінцеву ціну лише частину цієї суми. Особливо, коли ти конкуруєш з іншими (на прикладі Netflix в Україні це - Megogo, Oll TV, піратські сайти).
☝️Наприклад, конкуренція вже призвела до того, що Netflix знизив на 25% розцінки для українського споживача.
І це нормально, адже схожі податки платять вже майже по всьому світу (на мапі - зелений колір).
💰За найскромнішими оцінками, річна виручка Netflix в Україні становить 1 млрд грн — це надто великий потік, щоб його не оподатковувати.
По суті, на сьогодні це дивна податкова пільга на імпорт послуг (валюта йде за межі країни), яка стимулює мультимільярдні західні корпорації.
🤔Чи подорожчає з 1 січня ваша підписка на серіали на 20% ? Не обов’язково.
Великий бізнес, особливо технологічний, вміє гарно моделювати еластичність попиту за ціною, і виставляє ціну, яка максимізує його дохід.
І коли з’являється ще 20% податку – для компанії може бути виправдано додати в кінцеву ціну лише частину цієї суми. Особливо, коли ти конкуруєш з іншими (на прикладі Netflix в Україні це - Megogo, Oll TV, піратські сайти).
☝️Наприклад, конкуренція вже призвела до того, що Netflix знизив на 25% розцінки для українського споживача.
⚡️Поки споживча інфляція у США сягнула 39-річного максимуму - 6,9%, в Україні теж тримаються високі показники — за рік споживчі ціни виросли на 10,3%
Для приборкання інфляції Нацбанк вчергове підняв облікову ставку — цього разу з 8,5% до 9% річних. Що нас чекає у наступному році?
📌У інтерв’ю для ЦЕС, заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук спрогнозував, що у 2022 році інфляція складатиме близько 5%.
Думки інших експертів різняться. Наводимо коментарі спікерів форуму ЦЕС “Стійкість України перед кризами: погляд у майбутнє”, який пройшов 8 грудня.👇
“Попри несприятливу ситуацію, немає причин очікувати гіперінфляцію, прогноз від Мінекономіки - 6,2% на 2022 рік”, – прокоментував головний спеціаліст департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Міністерства економіки Олександр Литвинов.
“За прогнозами Нацбанку – це повернення до 5%. Якщо абстрагуватися від військових ризиків, Нацбанку треба прагнути до того, щоб інфляція була наближена до цілі, хоча я не виключаю, що вона швидше за все буде трохи ближче до верхнього коридору - 6%”, - коментує Віктор Козюк член Ради Національного банку.
“У бізнесі всі спокійно реагують на підвищену інфляцію. Так як в нас є відкладена інфляція пропозиції, ми морально готові, що в 2022 році інфляція не повернеться до цільового діапазону. Прогноз на наступний рік – середньорічна інфляція більше 8%, - зазначив Начальник Аналітичного відділу Альфа-Банк Україна Олексій Блінов.
Для приборкання інфляції Нацбанк вчергове підняв облікову ставку — цього разу з 8,5% до 9% річних. Що нас чекає у наступному році?
📌У інтерв’ю для ЦЕС, заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук спрогнозував, що у 2022 році інфляція складатиме близько 5%.
Думки інших експертів різняться. Наводимо коментарі спікерів форуму ЦЕС “Стійкість України перед кризами: погляд у майбутнє”, який пройшов 8 грудня.👇
“Попри несприятливу ситуацію, немає причин очікувати гіперінфляцію, прогноз від Мінекономіки - 6,2% на 2022 рік”, – прокоментував головний спеціаліст департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Міністерства економіки Олександр Литвинов.
“За прогнозами Нацбанку – це повернення до 5%. Якщо абстрагуватися від військових ризиків, Нацбанку треба прагнути до того, щоб інфляція була наближена до цілі, хоча я не виключаю, що вона швидше за все буде трохи ближче до верхнього коридору - 6%”, - коментує Віктор Козюк член Ради Національного банку.
“У бізнесі всі спокійно реагують на підвищену інфляцію. Так як в нас є відкладена інфляція пропозиції, ми морально готові, що в 2022 році інфляція не повернеться до цільового діапазону. Прогноз на наступний рік – середньорічна інфляція більше 8%, - зазначив Начальник Аналітичного відділу Альфа-Банк Україна Олексій Блінов.
👌Хочемо порекомендувати перевірений та фаховий майданчик з пошуку роботи.
Lobby X – платформа з працевлаштування із вакансіями дієвих громадських організацій, урядових реформаторів, незалежних медіа та прогресивного бізнесу.
👉Слідкуйте за новими вакансіями та можливостями Lobby X тут: @lobbyx
⠀
Можливо вас зацікавлять такі вакансії: Асистент Фінансового Менеджерa до Veteran Hub, Бухгалтер до Франкфуртського Зоологічного Товариства та Головний Бухгалтер до Transparency International Україна.
Підписуйтесь. Пересилайте вакансії друзям. Звертайтесь до Lobby X із вакансіями.
Lobby X – платформа з працевлаштування із вакансіями дієвих громадських організацій, урядових реформаторів, незалежних медіа та прогресивного бізнесу.
👉Слідкуйте за новими вакансіями та можливостями Lobby X тут: @lobbyx
⠀
Можливо вас зацікавлять такі вакансії: Асистент Фінансового Менеджерa до Veteran Hub, Бухгалтер до Франкфуртського Зоологічного Товариства та Головний Бухгалтер до Transparency International Україна.
Підписуйтесь. Пересилайте вакансії друзям. Звертайтесь до Lobby X із вакансіями.
💸Третину бюджету Києва (майже 19 млрд грн) влада витрачає на підтримку комунальних підприємств — які часто є збитковішими, і менш ефективними за приватні “аналоги”.
Наприклад, у Києві діють два «конгломерати» комунальних підприємств - корпорація Київавтодор та об’єднання Київзеленбуд.
Київавтодор – складається з 17 окремих комунальних підприємств, а Київзеленбуд – з 14 КП. Сумарна кількість робітників обох організацій близько 7000.
🤔Чому бізнес не квапиться замінити комунальні підприємства?
Утримання доріг та вулиць - специфічна сфера міського господарства. Місто утримує їх з власного бюджету, а коштів зазвичай не вистачає.
👎Серйознішою причиною є зловживання комунальників під час закупівель. Наприклад, в Києві конкуренція під час закупівель значно менша, а кількість дискваліфікацій тендерних пропозицій – вища за середній показник в Україні.
Як пожвавити конкуренцію та позбутися збитків поговоримо з експертами, міськими управлінцями, урядовцями Києва та регіонів в межах круглого столу «Комунальні підприємства чи аутсорс: що заважає бізнесу надавати більше міських послуг?».
📌Подія відбудеться вже завтра (15 грудня) о 10:00 у Zoom.
👉Щоб отримати посилання на трансляцію – реєструйтесь тут.
Наприклад, у Києві діють два «конгломерати» комунальних підприємств - корпорація Київавтодор та об’єднання Київзеленбуд.
Київавтодор – складається з 17 окремих комунальних підприємств, а Київзеленбуд – з 14 КП. Сумарна кількість робітників обох організацій близько 7000.
🤔Чому бізнес не квапиться замінити комунальні підприємства?
Утримання доріг та вулиць - специфічна сфера міського господарства. Місто утримує їх з власного бюджету, а коштів зазвичай не вистачає.
👎Серйознішою причиною є зловживання комунальників під час закупівель. Наприклад, в Києві конкуренція під час закупівель значно менша, а кількість дискваліфікацій тендерних пропозицій – вища за середній показник в Україні.
Як пожвавити конкуренцію та позбутися збитків поговоримо з експертами, міськими управлінцями, урядовцями Києва та регіонів в межах круглого столу «Комунальні підприємства чи аутсорс: що заважає бізнесу надавати більше міських послуг?».
📌Подія відбудеться вже завтра (15 грудня) о 10:00 у Zoom.
👉Щоб отримати посилання на трансляцію – реєструйтесь тут.
👎 Чому Фонд майбутніх поколінь — це шкідлива ідея?
Якщо коротко, Фонд — це про дисбаланс у бюджеті, ручне управління трильйоннами гривень та звичайний популізм.
Президент пропонує з 2037 року одноразово виплачувати 18-річним українцям приблизно $8-10 тисяч на навчання, лікування або квартиру.
Фонд наповнюватимуть за рахунок рент з видобутку руди, нафти та газу.
✌️ Sounds good чи не так? Але:
1️⃣ Ми не сидимо на “нафтодоларах” — багато сфер в країні хронічно недофінансовані.
У 2030 році витрати бюджету на Фонд можуть скласти близько 1% ВВП на рік (це третина витрат на оборону у 2021 році).
Щоб профінансувати це все, доведеться критично збільшити дефіцит — навряд влада піде на непопулярне скорочення витрат 💰
2️⃣ Найуразливіші категорії – зовсім не молодь. Про соціальну функцію також не йдеться — дитина мільйонера отримає ті ж гроші, як дитина без батьків.
Якщо дитина вступить на бюджет в український університет та залишатиметься здоровою, то кошти на лікування чи навчання їй витратити не вдасться 🤏
3️⃣ Гроші Фонду не буде куди інвестувати, окрім облігацій внутрішньої держпозики.
Відсотки по облігаціям будуть накопичуватися у Фонді, але знову ж таки за рахунок бюджету. Дефіцит продовжить “роздуватися” 🎈
До того ж, українські державні фонди (як і держкомпанії) схильні до групи ризиків: корупції, ручного управління грошима та “замороження” коштів у разі криз.
❗️ Ідея з Фондом — це щорічне нарощування боргу зараз задля виплат молоді в майбутньому (насправді заради політичних дивідендів сьогодні).
Більше у матеріалі заступниці директора ЦЕС Марії Репко для Forbes
(доступно після авторизації на сайті видання)
А ви підтримуєте створення Фонду майбутніх поколінь?
Якщо коротко, Фонд — це про дисбаланс у бюджеті, ручне управління трильйоннами гривень та звичайний популізм.
Президент пропонує з 2037 року одноразово виплачувати 18-річним українцям приблизно $8-10 тисяч на навчання, лікування або квартиру.
Фонд наповнюватимуть за рахунок рент з видобутку руди, нафти та газу.
✌️ Sounds good чи не так? Але:
1️⃣ Ми не сидимо на “нафтодоларах” — багато сфер в країні хронічно недофінансовані.
У 2030 році витрати бюджету на Фонд можуть скласти близько 1% ВВП на рік (це третина витрат на оборону у 2021 році).
Щоб профінансувати це все, доведеться критично збільшити дефіцит — навряд влада піде на непопулярне скорочення витрат 💰
2️⃣ Найуразливіші категорії – зовсім не молодь. Про соціальну функцію також не йдеться — дитина мільйонера отримає ті ж гроші, як дитина без батьків.
Якщо дитина вступить на бюджет в український університет та залишатиметься здоровою, то кошти на лікування чи навчання їй витратити не вдасться 🤏
3️⃣ Гроші Фонду не буде куди інвестувати, окрім облігацій внутрішньої держпозики.
Відсотки по облігаціям будуть накопичуватися у Фонді, але знову ж таки за рахунок бюджету. Дефіцит продовжить “роздуватися” 🎈
До того ж, українські державні фонди (як і держкомпанії) схильні до групи ризиків: корупції, ручного управління грошима та “замороження” коштів у разі криз.
❗️ Ідея з Фондом — це щорічне нарощування боргу зараз задля виплат молоді в майбутньому (насправді заради політичних дивідендів сьогодні).
Більше у матеріалі заступниці директора ЦЕС Марії Репко для Forbes
(доступно після авторизації на сайті видання)
А ви підтримуєте створення Фонду майбутніх поколінь?
🤯15% державного майна або у “чорній оренді”, або просто не використовується — для порівняння — це площа 200 стадіонів “Олімпійський”
Про це в подкасті “Що з економікою” розповів Голова Фонду Державного майна Дмитро Сенниченко, посилаючись на результати аудиту 9% державного майна.
☝️Щоб це майно запрацювало - його слід приватизувати, проте цьому опираються чиновники.
“Я пишу листи від імені Фонду держмайна у різні численні органи, вказуючи конкретні об’єкти. Я мотивую своє прохання тим, що це є непрофільна задача цих органів.
Вони повинні формулювати політику і займатися регулюванням. А не управляти незліченною кількістю об’єктів, які потім ми утримуємо у збитках. Але, на жаль, отримую відповідь, що їм все це майно дуже треба. По факту, вони використовують його для якихось (незрозумілих для логіки) потреб”, - розповідає голова ФДМУ.
До того ж сама держава не розуміє до кінця, скільки у неї майна.
🗃Для того, щоб мати уявлення про те, скільки майна має держава, слід доповнити та оновити Єдиний державний реєстр державного майна, який зараз виглядає як Excel-табличка з деякими порожніми полями.
За словами, Дмитра Сенниченка, зараз оновленням реєстру займається Transparency International.
💸Нагадуємо, що в Україні налічується 3600 державних підприємств, якими управляє 96 органів влади. Ефективність такого управління наглядно показує сума збитків, яка сягнула 50 млрд гривень у 2020 році.
“Ми запустили процес модернізації реєстру для того, щоб наповнити його аналітичними даними і далі мати можливість приймати управлінські рішення. Наразі Transparency International є організацією, яка напрацьовує цю модель”, - резюмує Дмитро.
👇Послухати подкаст можна тут
SoundCloud
Apple Podcasts
Google Podcasts
Про це в подкасті “Що з економікою” розповів Голова Фонду Державного майна Дмитро Сенниченко, посилаючись на результати аудиту 9% державного майна.
☝️Щоб це майно запрацювало - його слід приватизувати, проте цьому опираються чиновники.
“Я пишу листи від імені Фонду держмайна у різні численні органи, вказуючи конкретні об’єкти. Я мотивую своє прохання тим, що це є непрофільна задача цих органів.
Вони повинні формулювати політику і займатися регулюванням. А не управляти незліченною кількістю об’єктів, які потім ми утримуємо у збитках. Але, на жаль, отримую відповідь, що їм все це майно дуже треба. По факту, вони використовують його для якихось (незрозумілих для логіки) потреб”, - розповідає голова ФДМУ.
До того ж сама держава не розуміє до кінця, скільки у неї майна.
🗃Для того, щоб мати уявлення про те, скільки майна має держава, слід доповнити та оновити Єдиний державний реєстр державного майна, який зараз виглядає як Excel-табличка з деякими порожніми полями.
За словами, Дмитра Сенниченка, зараз оновленням реєстру займається Transparency International.
💸Нагадуємо, що в Україні налічується 3600 державних підприємств, якими управляє 96 органів влади. Ефективність такого управління наглядно показує сума збитків, яка сягнула 50 млрд гривень у 2020 році.
“Ми запустили процес модернізації реєстру для того, щоб наповнити його аналітичними даними і далі мати можливість приймати управлінські рішення. Наразі Transparency International є організацією, яка напрацьовує цю модель”, - резюмує Дмитро.
👇Послухати подкаст можна тут
SoundCloud
Apple Podcasts
Google Podcasts
⚡️Податкова вже включила “задню” і скасувала 1,1 млрд грн донарахувань для Сінево
Про що говорить цей кейс? Навіть велика європейська компанія не може почувати себе в Україні на 100% безпечно.
💰Нагадаємо, що Сінево Україна входить до шведської групи Медікавер, і сплатила 312 млн грн податків лише за 2 роки.
☝️Податкове навантаження компанії складає суттєві 7,5% (а якщо врахувати податки на фонд оплати праці - 11,8%).
Податківці поставили під сумнів 6 млрд грн витрат компанії за три роки. Компанії, яка щорічно проходить зовнішній аудит та підпадає під жорсткі вимоги щодо прозорості публічних компаній.
😓У підсумку: три місяці безрезультатних перевірок, копіювання папірців та роботи в архівах за рахунок платників податків.
Та ціна цього кейсу - не лише втрачені кошти, а й тривожний сигнал партнерам про недотримання правил ведення бізнесу в Україні.
🗣Голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетьманцев вже пояснив цю ситуацію "дискомунікацією" між податківцями та Сінево щодо обсягу та якості документації.
Але це не дискомунікація, а свідчення про рівень процесів у податковій, який досі залишається далеким від сучасної сервісно-орієнтованої служби.
📌“Можливо, влада боїться чіпати "священну корову", яка сяк-так, але наповнює бюджет грошима підприємців. Але це необхідно. Не для галочки і не заради грантів. А заради бізнес-клімату та більш продуктивної економіки, а отже – добробуту кожного з нас”, - резюмує старший економіст Юрій Гайдай у колонці для Ліги.
Про що говорить цей кейс? Навіть велика європейська компанія не може почувати себе в Україні на 100% безпечно.
💰Нагадаємо, що Сінево Україна входить до шведської групи Медікавер, і сплатила 312 млн грн податків лише за 2 роки.
☝️Податкове навантаження компанії складає суттєві 7,5% (а якщо врахувати податки на фонд оплати праці - 11,8%).
Податківці поставили під сумнів 6 млрд грн витрат компанії за три роки. Компанії, яка щорічно проходить зовнішній аудит та підпадає під жорсткі вимоги щодо прозорості публічних компаній.
😓У підсумку: три місяці безрезультатних перевірок, копіювання папірців та роботи в архівах за рахунок платників податків.
Та ціна цього кейсу - не лише втрачені кошти, а й тривожний сигнал партнерам про недотримання правил ведення бізнесу в Україні.
🗣Голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетьманцев вже пояснив цю ситуацію "дискомунікацією" між податківцями та Сінево щодо обсягу та якості документації.
Але це не дискомунікація, а свідчення про рівень процесів у податковій, який досі залишається далеким від сучасної сервісно-орієнтованої служби.
📌“Можливо, влада боїться чіпати "священну корову", яка сяк-так, але наповнює бюджет грошима підприємців. Але це необхідно. Не для галочки і не заради грантів. А заради бізнес-клімату та більш продуктивної економіки, а отже – добробуту кожного з нас”, - резюмує старший економіст Юрій Гайдай у колонці для Ліги.
☝️Українські посли мають переключитися на залучення іноземних інвестицій — тому що з експортом і так все непогано. Цього року він вперше більший, за показники 2013-го року.
Про це в ефірі телеканалу Рада розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
📌“У нас економічну дипломатію традиційно використовують для збільшення обсягів експорту українських виробників.
Після початку російської агресії Україна успішно перелаштувалась до нових ринків, зокрема до ЄС. Результат – цьогорічний показник експорту вперше більший, ніж в 2013 році.
Зараз слід змістити фокус економічної дипломатії на більш уразливий сектор – привабливість України в контексті інвестицій”, - зазначив Гліб.
🤝Дипломатам слід працювати напряму з інвесторами, фокусуючись на перевагах для бізнесу в Україні.
До прикладу, після початку пандемії виникла потреба у наближенні виробничих потужностей постачальників до центрів, де споживається продукція (ніаршорінг).
📈Відповідно, це підвищує ефективність України як місця для виробництва. Ми ближчі, до європейського ринку, ніж Китай. До того ж ціни на логістику з південно-східної Азії зростають.
Про це в ефірі телеканалу Рада розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
📌“У нас економічну дипломатію традиційно використовують для збільшення обсягів експорту українських виробників.
Після початку російської агресії Україна успішно перелаштувалась до нових ринків, зокрема до ЄС. Результат – цьогорічний показник експорту вперше більший, ніж в 2013 році.
Зараз слід змістити фокус економічної дипломатії на більш уразливий сектор – привабливість України в контексті інвестицій”, - зазначив Гліб.
🤝Дипломатам слід працювати напряму з інвесторами, фокусуючись на перевагах для бізнесу в Україні.
До прикладу, після початку пандемії виникла потреба у наближенні виробничих потужностей постачальників до центрів, де споживається продукція (ніаршорінг).
📈Відповідно, це підвищує ефективність України як місця для виробництва. Ми ближчі, до європейського ринку, ніж Китай. До того ж ціни на логістику з південно-східної Азії зростають.
⚡️Канадська енергетична компанія TIU згортає інвестиції в Україні через конфлікт з Нікопольским заводом феросплавів.
Сонячна електростанція TIU працювала на території заводу, але два роки тому їх від’єднали від заводських електромереж, нібито через ремонт. З тих пір простій триває.
📌«Останньою краплею для мене було те, як з нами обійшлися в суді. І як деякі люди намагалися впливати на наших людей – через політичний тиск, через погрози. І ми вирішили: ми переїдемо, так буде краще», – заявив гендиректор TIU Canada Майкл Юркович "Голосу Америки".
За словами Юрковича, суд першої інстанції вимог позивача не задовольнив, апеляційний суд постановив ні нашим, ні вашим. При цьому судді один за одним брали самовідводи, розповідає гендиректор TIU. Як він каже: ніхто не наважується перейти дорогу олігархам.
☝️Нагадуємо, що за опитування іноземних інвесторів у 2020 році показало, що найбільшою перепоною для інвестицій в Україну стала не війна і не корупція, а нереформовані суди.
Опитування проводили Центр економічної стратегії, Європейська Бізнес Асоціація та Dragon Capital у жовтні 2020-го року.
🤷♀️І схоже, ця картинка з результатами ще довго буде актуальною.
Сонячна електростанція TIU працювала на території заводу, але два роки тому їх від’єднали від заводських електромереж, нібито через ремонт. З тих пір простій триває.
📌«Останньою краплею для мене було те, як з нами обійшлися в суді. І як деякі люди намагалися впливати на наших людей – через політичний тиск, через погрози. І ми вирішили: ми переїдемо, так буде краще», – заявив гендиректор TIU Canada Майкл Юркович "Голосу Америки".
За словами Юрковича, суд першої інстанції вимог позивача не задовольнив, апеляційний суд постановив ні нашим, ні вашим. При цьому судді один за одним брали самовідводи, розповідає гендиректор TIU. Як він каже: ніхто не наважується перейти дорогу олігархам.
☝️Нагадуємо, що за опитування іноземних інвесторів у 2020 році показало, що найбільшою перепоною для інвестицій в Україну стала не війна і не корупція, а нереформовані суди.
Опитування проводили Центр економічної стратегії, Європейська Бізнес Асоціація та Dragon Capital у жовтні 2020-го року.
🤷♀️І схоже, ця картинка з результатами ще довго буде актуальною.
🔮Що пророкує Вам 2022? Дізнайтеся це у передбаченнях від ЦЕС.
Поки ви стоїте в заторі, шукаєте подарунок для мами або купуєте 17-ту баночку горошку для олів'є - ми вирішили трохи відволікти вас від цих святкових клопотів та запропонувати персональне передбачення на рік.
👇Як його отримати?
1 Крок - клікніть на gif
2 Крок - зробіть скріншот екрану
3 Крок - поділіться своїм передбаченням у коментарях
Ви чудові!
Поки ви стоїте в заторі, шукаєте подарунок для мами або купуєте 17-ту баночку горошку для олів'є - ми вирішили трохи відволікти вас від цих святкових клопотів та запропонувати персональне передбачення на рік.
👇Як його отримати?
1 Крок - клікніть на gif
2 Крок - зробіть скріншот екрану
3 Крок - поділіться своїм передбаченням у коментарях
Ви чудові!
⚡️Україна отримає нову програму від МВФ лише за умови повернення до ринкових тарифів на газ для населення.
Про це в ефірі програми "Велика політика" на 5 каналі розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
🤝«Ми маємо повернутися до переговорів щодо нової програми з МВФ, тому що ця закінчується в середині наступного року. Серед наших зобов’язань прямо прописане повернення до ринкових тарифів на газ», - зазначив Гліб.
Якщо залишити нинішню ситуацію, де “великий вождь» видає ціну в 3-5 меншу за ринкову – нової програми , що захищатиме нас від зовнішніх ризиків, не буде.
🗣Попри зростання номінальної зарплати на 20% та пенсій влада має відкрито комунікувати з суспільством.
📌"Уряд має чесно сказати людям: ви почали заробляти більше, але витрати на те, що ви купуєте в цілому світі теж зросли.
Тому не потрібно розповідати казки про те, що ціни не будуть зростати. Ціни будуть зростати, і адміністративно регульовані ціни також зростатимуть, готуйтеся до цього. Ми будемо робити це поступово, запроваджувати механізм субсидій, тому що є зовнішні чинники, які не залежать від України. Ми не хочемо зробити країну Венесуелою", – зазначає директор ЦЕС.
Про це в ефірі програми "Велика політика" на 5 каналі розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
🤝«Ми маємо повернутися до переговорів щодо нової програми з МВФ, тому що ця закінчується в середині наступного року. Серед наших зобов’язань прямо прописане повернення до ринкових тарифів на газ», - зазначив Гліб.
Якщо залишити нинішню ситуацію, де “великий вождь» видає ціну в 3-5 меншу за ринкову – нової програми , що захищатиме нас від зовнішніх ризиків, не буде.
🗣Попри зростання номінальної зарплати на 20% та пенсій влада має відкрито комунікувати з суспільством.
📌"Уряд має чесно сказати людям: ви почали заробляти більше, але витрати на те, що ви купуєте в цілому світі теж зросли.
Тому не потрібно розповідати казки про те, що ціни не будуть зростати. Ціни будуть зростати, і адміністративно регульовані ціни також зростатимуть, готуйтеся до цього. Ми будемо робити це поступово, запроваджувати механізм субсидій, тому що є зовнішні чинники, які не залежать від України. Ми не хочемо зробити країну Венесуелою", – зазначає директор ЦЕС.
🤝Мінагро підписало меморандум про стабілізацію цін на газ з виробниками соціальних товарів
Згідно документу обмежується націнка на енергоресурс видобутий в Україні на рівні 25% для виробників хліба та борошна, молочної продукції, яєць, курятини, а також соняшникової олії.
☝️Втім, регулювання цін - тимчасовий та шкідливий крок, бо це лише намагання уряду «загасити пожежу», а не системне рішення.
До прикладу, в Європі системна компенсація проводилася шляхом тимчасового скасування ПДВ.
Натомість штучне стримування ціни, навпаки призведе до того, що згодом тариф раптово зросте в декілька разів.
📌«Мені здається, має бути "механізм Макдональдсу", коли зрозуміло, що ціни на сировину, для виробництва гамбургерів Макдональдсі, також змінюються, а велика частка так само імпортується.
Тобто в Україні були стрибки курсів, але ми ніколи не бачили, що Макдональдс тримає одну ціну, а потім бере і підвищує в два рази. Тому що вони розуміють, що для споживачів це неприйнятно, тобто така сама політика має бути в Україні», – розповів в ефірі 24 каналу директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
Згідно документу обмежується націнка на енергоресурс видобутий в Україні на рівні 25% для виробників хліба та борошна, молочної продукції, яєць, курятини, а також соняшникової олії.
☝️Втім, регулювання цін - тимчасовий та шкідливий крок, бо це лише намагання уряду «загасити пожежу», а не системне рішення.
До прикладу, в Європі системна компенсація проводилася шляхом тимчасового скасування ПДВ.
Натомість штучне стримування ціни, навпаки призведе до того, що згодом тариф раптово зросте в декілька разів.
📌«Мені здається, має бути "механізм Макдональдсу", коли зрозуміло, що ціни на сировину, для виробництва гамбургерів Макдональдсі, також змінюються, а велика частка так само імпортується.
Тобто в Україні були стрибки курсів, але ми ніколи не бачили, що Макдональдс тримає одну ціну, а потім бере і підвищує в два рази. Тому що вони розуміють, що для споживачів це неприйнятно, тобто така сама політика має бути в Україні», – розповів в ефірі 24 каналу директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
🏢Окрім сотень комунальних підприємств, які працюють у Києві, столиця є акціонером гігантських компаній, якими не керує з часів "дикої" приватизації початку 2000-х років.
Найбільші з них частково належать офшорним компаніям і перебувають під впливом людей бізнесмена Ігоря Тинного та керівників ОПЗЖ Юрія Бойка і Сергія Льовочкіна.
Місто володіє пакетами акцій 22 акціонерних товариств (АТ). Найбільші – "Київміськбуд", "Київводоканал", "Київгаз", "Київенергохолдинг" та "Київспецтранс" (структура власності та фінансові показники кожного підприємства - на картинках👇).
👎На всі київські товариства, які де-факто належать громаді, неформально впливають великий бізнес, міська та центральна влада.
Наприклад, "Київміськбуд" двічі "просили" закінчити скандальні об'єкти інших забудовників.
🤷♀️Єдиний спосіб підвищити якість комунальних послуг та усунути вплив політично пов’язаних приватних гравців - повна приватизація на прозорому аукціоні.
Більше про це у матеріалі для Економічної Правди.
Найбільші з них частково належать офшорним компаніям і перебувають під впливом людей бізнесмена Ігоря Тинного та керівників ОПЗЖ Юрія Бойка і Сергія Льовочкіна.
Місто володіє пакетами акцій 22 акціонерних товариств (АТ). Найбільші – "Київміськбуд", "Київводоканал", "Київгаз", "Київенергохолдинг" та "Київспецтранс" (структура власності та фінансові показники кожного підприємства - на картинках👇).
👎На всі київські товариства, які де-факто належать громаді, неформально впливають великий бізнес, міська та центральна влада.
Наприклад, "Київміськбуд" двічі "просили" закінчити скандальні об'єкти інших забудовників.
🤷♀️Єдиний спосіб підвищити якість комунальних послуг та усунути вплив політично пов’язаних приватних гравців - повна приватизація на прозорому аукціоні.
Більше про це у матеріалі для Економічної Правди.
👍1
⚡️Фіксація цін на енергоносії може привести Україну до повторення сценарію Казахстану
Про це в ефірі ТК Рада розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
📢Нагадаємо, що з 1 січня вартість автогазу в Казахстані виросла вдвічі, що зокрема, одразу призвело до масових заворушень.
Зараз влада Казахстану вимушено повернулась до ручного регулювання ціни на автогаз.
Незважаючи на зростання світових цін на енергоносії, українська влада також намагається стабілізувати їх шляхом штучного стримування.
📌“Якщо ми підемо таким шляхом, як в Казахстані — тримати ціни вручну, поки не закінчаться гроші, то пізніше різке подорожчання (де-факто повернення ринкової ціни) стане для багатьох трагедією”, - наголошує Гліб.
Нещодавні рішення уряду щодо спеціальних цін на газ для окремих виробників виглядають непродуманими, а механізм дії нововведень – незрозумілими. До того ж, є великий ризик оскарження таких рішень в суді.
📑За словами Гліба, поки проблема тільки починає розкручуватись, владі потрібно придумувати цілісний механізм не втручання в ринок, а використання грошей, які є в бюджеті.
Через механізм субсидій, зменшення ставок ПДВ на певний період для окремих товарів та енергоносіїв, а також соціальні виплати.
☝️Аби не допустити сценарій Казахстану, влада має превентивно реагувати на проблему, використовуючи гроші, що є зараз в бюджеті.
Про це в ефірі ТК Рада розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
📢Нагадаємо, що з 1 січня вартість автогазу в Казахстані виросла вдвічі, що зокрема, одразу призвело до масових заворушень.
Зараз влада Казахстану вимушено повернулась до ручного регулювання ціни на автогаз.
Незважаючи на зростання світових цін на енергоносії, українська влада також намагається стабілізувати їх шляхом штучного стримування.
📌“Якщо ми підемо таким шляхом, як в Казахстані — тримати ціни вручну, поки не закінчаться гроші, то пізніше різке подорожчання (де-факто повернення ринкової ціни) стане для багатьох трагедією”, - наголошує Гліб.
Нещодавні рішення уряду щодо спеціальних цін на газ для окремих виробників виглядають непродуманими, а механізм дії нововведень – незрозумілими. До того ж, є великий ризик оскарження таких рішень в суді.
📑За словами Гліба, поки проблема тільки починає розкручуватись, владі потрібно придумувати цілісний механізм не втручання в ринок, а використання грошей, які є в бюджеті.
Через механізм субсидій, зменшення ставок ПДВ на певний період для окремих товарів та енергоносіїв, а також соціальні виплати.
☝️Аби не допустити сценарій Казахстану, влада має превентивно реагувати на проблему, використовуючи гроші, що є зараз в бюджеті.
🔄Чому українська економіка вже 5 років “тупцює” на місці із зростанням на 2-3,5%?
За даними Світового банку, в Україні є дві довгострокові перепони до зростання економіки: скорочення капіталу через нестачу інвестицій та зменшення робочої сили.
📌Перше завдання влади – збільшити інвестиції. В окремі періоди інвестиції в країну становили менше 15% ВВП (до прикладу Польща зростала швидше завдяки інвестиціям у 25% ВВП і більше).
Для цього треба усунути ризики для інвесторів (бути економічно стабільними та мати чесні суди) та розширювати можливості (використовувати наповну ринок землі та нарощувати приватизацію).
💸Жодне десятиліття Україна не проживає без фінансової кризи, яка руйнує бізнеси і добробут громадян. Тому важливо підтримувати макроекономічну стабільність, де вимірюваним критерієм є кредитний рейтинг України (нині низький).
Друга істотна перепона – втрата людського капіталу. Швидко збільшити кількість робочої сили, звісно, неможливо, але вже зараз потрібно говорити про стимулювання народжуваності.
🍼Та сама Польща не цурається популізму і щомісяця виплачує 500 злотих (понад 3 тис грн) на дітей до 18 років.
Як реалізувати всі ці ідеї? Наприклад, піднявши зарплати політиків та держслужбовців до ринкових. Без сильних людей на службі в державі очікувати на сильну політику і сильну економіку неможливо.
👉Більше - у матеріалі директора ЦЕС Гліба Вишлінського для Економічної правди.
За даними Світового банку, в Україні є дві довгострокові перепони до зростання економіки: скорочення капіталу через нестачу інвестицій та зменшення робочої сили.
📌Перше завдання влади – збільшити інвестиції. В окремі періоди інвестиції в країну становили менше 15% ВВП (до прикладу Польща зростала швидше завдяки інвестиціям у 25% ВВП і більше).
Для цього треба усунути ризики для інвесторів (бути економічно стабільними та мати чесні суди) та розширювати можливості (використовувати наповну ринок землі та нарощувати приватизацію).
💸Жодне десятиліття Україна не проживає без фінансової кризи, яка руйнує бізнеси і добробут громадян. Тому важливо підтримувати макроекономічну стабільність, де вимірюваним критерієм є кредитний рейтинг України (нині низький).
Друга істотна перепона – втрата людського капіталу. Швидко збільшити кількість робочої сили, звісно, неможливо, але вже зараз потрібно говорити про стимулювання народжуваності.
🍼Та сама Польща не цурається популізму і щомісяця виплачує 500 злотих (понад 3 тис грн) на дітей до 18 років.
Як реалізувати всі ці ідеї? Наприклад, піднявши зарплати політиків та держслужбовців до ринкових. Без сильних людей на службі в державі очікувати на сильну політику і сильну економіку неможливо.
👉Більше - у матеріалі директора ЦЕС Гліба Вишлінського для Економічної правди.
👍8