✊ Як казав Рокі Бальбоа: “Не важливо, як сильно ти б’єш, важливо, як ти тримаєш удар".
У 2013-му році ніхто не очікував анексії Криму, у 2019-му — коронакризу, а у 2020-му — ціну на газ більше 1000 євро за кубометр
Нові виклики для країни неможливо спрогнозувати, але для існуючих проблем можна виробити стійкість.
Форум, який ЦЕС проводить 8 грудня “Стійкість України перед кризами: погляд у майбутнє” — саме про це 💪
Ми організовуємо 5 панельних дискусій за 5 ризиками, які пройдуть з 10:00 до 15:00. Всі панелі транслюватимуться онлайн через Zoom (посилання на реєстрацію тут).
Експерти урядовці та депутати говоритимуть про:
⚡️ 10:00. Як Україні пройти енергетичну кризу і до чого готуватися у майбутньому? (Людмила Буймістер, Вікторія Войціцька, Герман Галущенко (TBC), Андрій Герус, Андрій Коболєв, Олексій Хабатюк)
💰 11:00. Чи слід українцям чекати гіперінфляції у 2022-му році? (Олексій Блінов, Юрій Гайдай, Олександр Литвинов, Віктор Козюк)
🏭 12:00. Як покінчити з вічними боргами державних підприємств? (Роксолана Підласа, Богдан Прохоров, Іван Юрик, Василь Шкураков (TBC))
📉 13.00 Як зробити державний борг підйомним для України? (Олександра Бетлій, Олена Білан, Сергій Марченко (TBC), Віктор Пинзеник, Марія Репко, Ярослав Железняк)
💉 14.00 Як вакцинувати всіх і підвищити стійкість до епідемій?
(Павло Ковтонюк, Олександра Коломієць, Ігор Кузін, Ольга Купець, Михайло Радуцький)
❗️ Остаточний список спікерів може змінитися до події.
Модератори заходу: Гліб Вишлінський та Марія Репко
Реєстрація.
У 2013-му році ніхто не очікував анексії Криму, у 2019-му — коронакризу, а у 2020-му — ціну на газ більше 1000 євро за кубометр
Нові виклики для країни неможливо спрогнозувати, але для існуючих проблем можна виробити стійкість.
Форум, який ЦЕС проводить 8 грудня “Стійкість України перед кризами: погляд у майбутнє” — саме про це 💪
Ми організовуємо 5 панельних дискусій за 5 ризиками, які пройдуть з 10:00 до 15:00. Всі панелі транслюватимуться онлайн через Zoom (посилання на реєстрацію тут).
Експерти урядовці та депутати говоритимуть про:
⚡️ 10:00. Як Україні пройти енергетичну кризу і до чого готуватися у майбутньому? (Людмила Буймістер, Вікторія Войціцька, Герман Галущенко (TBC), Андрій Герус, Андрій Коболєв, Олексій Хабатюк)
💰 11:00. Чи слід українцям чекати гіперінфляції у 2022-му році? (Олексій Блінов, Юрій Гайдай, Олександр Литвинов, Віктор Козюк)
🏭 12:00. Як покінчити з вічними боргами державних підприємств? (Роксолана Підласа, Богдан Прохоров, Іван Юрик, Василь Шкураков (TBC))
📉 13.00 Як зробити державний борг підйомним для України? (Олександра Бетлій, Олена Білан, Сергій Марченко (TBC), Віктор Пинзеник, Марія Репко, Ярослав Железняк)
💉 14.00 Як вакцинувати всіх і підвищити стійкість до епідемій?
(Павло Ковтонюк, Олександра Коломієць, Ігор Кузін, Ольга Купець, Михайло Радуцький)
❗️ Остаточний список спікерів може змінитися до події.
Модератори заходу: Гліб Вишлінський та Марія Репко
Реєстрація.
👀За перше півріччя 2021 року мережа магазинів АТБ сплатила на 2,1 млрд грн більше податків , ніж весь IT сектор
Про це розповів старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай в подкасті DOU.
💸Хоча більша частина податків АТБ – це ПДВ (фактично - кошти українців, перенаправлені мережею до бюджету), даний приклад показує, що IT галузь дійсно платить помірну кількість прямих податків. 90% підприємців - ФОПи 3ї групи, які сплачують лише 5% з доходу.
IT галузь забезпечує стабільний потік валютної виручки, а високі зарплати айтівців витрачені в Україні допомагають економіці, підвищуючи споживання товарів та послуг.
📲Це розуміє і влада, яка намагається обережно впровадити новий податковий режим для айтівців — Дія City.
Адже, у випадку “закручення гайок” IT-сфера може легше за інші бізнеси переїхати в країну з комфортнішими податковими умовами.
☝️За сміливими прогнозами Президента, IT сектор зросте з 5,6% частки економіки країни до 10 % - тому в інтересах влади не “злякати” цю галузь.
Подивитися/послухати повний подкаст можна тут.
Про це розповів старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай в подкасті DOU.
💸Хоча більша частина податків АТБ – це ПДВ (фактично - кошти українців, перенаправлені мережею до бюджету), даний приклад показує, що IT галузь дійсно платить помірну кількість прямих податків. 90% підприємців - ФОПи 3ї групи, які сплачують лише 5% з доходу.
IT галузь забезпечує стабільний потік валютної виручки, а високі зарплати айтівців витрачені в Україні допомагають економіці, підвищуючи споживання товарів та послуг.
📲Це розуміє і влада, яка намагається обережно впровадити новий податковий режим для айтівців — Дія City.
Адже, у випадку “закручення гайок” IT-сфера може легше за інші бізнеси переїхати в країну з комфортнішими податковими умовами.
☝️За сміливими прогнозами Президента, IT сектор зросте з 5,6% частки економіки країни до 10 % - тому в інтересах влади не “злякати” цю галузь.
Подивитися/послухати повний подкаст можна тут.
💉Як вакцинувати всіх і підвищити стійкість до епідемій?
Це одне з питань, які ми обговоримо 8 грудня на онлайн-форумі ЦЕС “Стійкість України перед кризами: погляд у майбутнє”.
🗣На панельній дискусії о 14:00 експерти, парламентарі та урядовці обговорять, те як протистояти пандемії, скільки коштів на це потрібно та як адаптувати ринок праці під умови дистанційної роботи.
Дискусії передуватиме аналітичний бриф на ці теми від економістів ЦЕС.
Учасники дискусії:
🔹Павло Ковтонюк (співзасновник Українського центру охорони здоров’я);
🔹Михайло Радуцький (народний депутат, голова комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування);
🔹Ігор Кузін (заступник Міністра охорони здоров’я України – головний державний санітарний лікар України);
🔹Олександра Коломієць (старша економістка Центру Економічної Стратегії);
🔹Ольга Купець (консультант Світового Банку, доцентка Київської школи економіки).
Нагадуємо: подія відбудеться 8 грудня з 10:00 до 15:00.
📌Панельна дискусія “Як вакцинувати всіх і підвищити стійкість до епідемій?” розпочнеться о 14.00.
Всі панелі транслюватимуться онлайн через Zoom.
👉Зареєструватися на подію.
Більше про програму заходу.
Подія та дослідження ЦЕС представлені у рамках проекту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Це одне з питань, які ми обговоримо 8 грудня на онлайн-форумі ЦЕС “Стійкість України перед кризами: погляд у майбутнє”.
🗣На панельній дискусії о 14:00 експерти, парламентарі та урядовці обговорять, те як протистояти пандемії, скільки коштів на це потрібно та як адаптувати ринок праці під умови дистанційної роботи.
Дискусії передуватиме аналітичний бриф на ці теми від економістів ЦЕС.
Учасники дискусії:
🔹Павло Ковтонюк (співзасновник Українського центру охорони здоров’я);
🔹Михайло Радуцький (народний депутат, голова комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування);
🔹Ігор Кузін (заступник Міністра охорони здоров’я України – головний державний санітарний лікар України);
🔹Олександра Коломієць (старша економістка Центру Економічної Стратегії);
🔹Ольга Купець (консультант Світового Банку, доцентка Київської школи економіки).
Нагадуємо: подія відбудеться 8 грудня з 10:00 до 15:00.
📌Панельна дискусія “Як вакцинувати всіх і підвищити стійкість до епідемій?” розпочнеться о 14.00.
Всі панелі транслюватимуться онлайн через Zoom.
👉Зареєструватися на подію.
Більше про програму заходу.
Подія та дослідження ЦЕС представлені у рамках проекту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
💡Незначний рівень тіньової економіки — це добре, але не в такому обсязі, як в Україні
Про це розповів старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай в ефірі Радіо НВ.
Нагадаємо, що за свіжим дослідженням CASE Україна та Інституту соціально-економічної трансформації, зарплати в конвертах стали найбільшою схемою мінімізації податків в 2020 р.
💸Експерти підрахували, що це призвело до збитків бюджету від 110 до 150 млрд грн.
“Незначний рівень тіньової економіки навіть є позитивом, тому що цей сектор швидше адаптується до змін, а також дає дохід тим, хто “випав” із офіційної економіки. Наприклад, так сталося на початку першого локдауну минулоріч.
🙄Проблематично, коли тіньовий сегмент дуже об’ємний, як нині в Україні”, - зауважив Юрій.
Точно визначити оптимальний для економіки рівень тіньового сектору неможливо, можна припустити, що це не більше 10% від ВВП, залежно зосереджених у “тіні” видів діяльності.
☝️Рівень тінізації необхідно зменшувати таким чином, щоб малий бізнес не закривався, а переходив працювати у формальний сектор.
«Бізнес необхідно стимулювати не тільки кнутом у вигляді покарання і перевірок, а і пряником" у вигляді зрозумілих правил гри та прогнозованого регуляторного середовища", - резюмує Юрій.
Про це розповів старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай в ефірі Радіо НВ.
Нагадаємо, що за свіжим дослідженням CASE Україна та Інституту соціально-економічної трансформації, зарплати в конвертах стали найбільшою схемою мінімізації податків в 2020 р.
💸Експерти підрахували, що це призвело до збитків бюджету від 110 до 150 млрд грн.
“Незначний рівень тіньової економіки навіть є позитивом, тому що цей сектор швидше адаптується до змін, а також дає дохід тим, хто “випав” із офіційної економіки. Наприклад, так сталося на початку першого локдауну минулоріч.
🙄Проблематично, коли тіньовий сегмент дуже об’ємний, як нині в Україні”, - зауважив Юрій.
Точно визначити оптимальний для економіки рівень тіньового сектору неможливо, можна припустити, що це не більше 10% від ВВП, залежно зосереджених у “тіні” видів діяльності.
☝️Рівень тінізації необхідно зменшувати таким чином, щоб малий бізнес не закривався, а переходив працювати у формальний сектор.
«Бізнес необхідно стимулювати не тільки кнутом у вигляді покарання і перевірок, а і пряником" у вигляді зрозумілих правил гри та прогнозованого регуляторного середовища", - резюмує Юрій.
😁1
⚡️Тільки що Рада прийняла у другому читанні “ресурсний” (він же антиолігархічний чи антиахметівський) законопроєкт №5600.
5600 — великий законопроєкт, який зачіпає широке коло платників податків — від змін для аграрного бізнесу і акцизів на алкоголь, до нового методу нарахування ренти на видобуток руди та змін у екологічних податках..
Раніше ми звертали увагу, що у версії до другого читання зникла низка податків для фінансово-промислових груп, а також знизилась рента на видобуток руди.
Про те, як створювався і змінювався 5600 протягом року ми поспілкувалися на подкасті “Що з економікою” з Ярославом Железняком, першим заступником голови Комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
До останніх змін перед голосуванням, Ярослав очікував, що додаткові надходження до бюджету від 5600 зменшаться у 5 разів у порівнянні з першими прогнозами.
“Прем’єр говорить — ми зберемо 60 млрд грн, пізніше в уряді говорять, що зберуть 50 млрд.
Потім ми питаємо уряд на засіданні податкового комітету — говорять 40 млрд. А коли я напряму питаю у міністра фінансів — він називає цифру у 25 млрд грн.
Враховуючи історію з рентами, якщо з 5600 зберуть 10-15 млрд грн додаткових надходжень — це буде успіх, якому я здивуюсь. Це менше 1% видаткової частини бюджету”, - зауважує Ярослав.
Більше про 5600 у нашому подкасті - посилання SoundCloud, Apple Podcasts, Google Podcasts.
Розбір законопроєкту до другого читання (не фінальної версії) можна прочитати тут.
5600 — великий законопроєкт, який зачіпає широке коло платників податків — від змін для аграрного бізнесу і акцизів на алкоголь, до нового методу нарахування ренти на видобуток руди та змін у екологічних податках..
Раніше ми звертали увагу, що у версії до другого читання зникла низка податків для фінансово-промислових груп, а також знизилась рента на видобуток руди.
Про те, як створювався і змінювався 5600 протягом року ми поспілкувалися на подкасті “Що з економікою” з Ярославом Железняком, першим заступником голови Комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
До останніх змін перед голосуванням, Ярослав очікував, що додаткові надходження до бюджету від 5600 зменшаться у 5 разів у порівнянні з першими прогнозами.
“Прем’єр говорить — ми зберемо 60 млрд грн, пізніше в уряді говорять, що зберуть 50 млрд.
Потім ми питаємо уряд на засіданні податкового комітету — говорять 40 млрд. А коли я напряму питаю у міністра фінансів — він називає цифру у 25 млрд грн.
Враховуючи історію з рентами, якщо з 5600 зберуть 10-15 млрд грн додаткових надходжень — це буде успіх, якому я здивуюсь. Це менше 1% видаткової частини бюджету”, - зауважує Ярослав.
Більше про 5600 у нашому подкасті - посилання SoundCloud, Apple Podcasts, Google Podcasts.
Розбір законопроєкту до другого читання (не фінальної версії) можна прочитати тут.
Ми розпочали трансляцію презентації Chatham House про українську систему кланового капіталізму.
Якщо хочете задати питання спікерам - доєднуйтесь до нас у Zoom.
В рамках події, автор дослідження Джон Лаф разом з Олександром Данилюком, (міністром фінансів України (2016-2018), співзасновником Центру національної стійкості та розвитку) та Екою Ткешелашвілі (керівницею проекту USAID «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «ВзаємоДія», віце-прем'єр-міністеркою та міністеркою у справах реінтеграції Грузії (2010-2012) обговорять нинішню ситуацію з олігархією в Україні .
Модератор - Гліб Вишлінський, директор ЦЕС
Якщо хочете задати питання спікерам - доєднуйтесь до нас у Zoom.
В рамках події, автор дослідження Джон Лаф разом з Олександром Данилюком, (міністром фінансів України (2016-2018), співзасновником Центру національної стійкості та розвитку) та Екою Ткешелашвілі (керівницею проекту USAID «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «ВзаємоДія», віце-прем'єр-міністеркою та міністеркою у справах реінтеграції Грузії (2010-2012) обговорять нинішню ситуацію з олігархією в Україні .
Модератор - Гліб Вишлінський, директор ЦЕС
⚡️ Законопроєкт №5600: за прогнозних цін на 2022 рік рудний бізнес платитиме менше, ніж зараз
Замість тисячі слів ми проілюстрували, що змінює законопроєкт №5600 в оподаткуванні рудного бізнесу
☝️ Нагадаємо, що у вівторок депутати зняли правку, яка зменшувала базу нарахування рудної ренти на логістичні витрати (доставка з родовища у порт + фрахт у Китай).
Це означає, що рудний бізнес платитиме більше, ніж у версії до другого читання (і більше ніж платить зараз), АЛЕ лише за світових цін більше 100$/тонну 💰
За цін нижче 100$ — надходження зменшаться від тих, які діяли до існування №5600 👎
Усереднена ціна за прогнозами 4-х глобальних банків у 2022-му році становитиме 91,5 $/тонну — такий розклад зменшить надходження до бюджету на 19 млн доларів, або 518 млн грн.
Тут можна послухати подкаст про 5600 з Ярославом Железняком або почитати аналітику.
Замість тисячі слів ми проілюстрували, що змінює законопроєкт №5600 в оподаткуванні рудного бізнесу
☝️ Нагадаємо, що у вівторок депутати зняли правку, яка зменшувала базу нарахування рудної ренти на логістичні витрати (доставка з родовища у порт + фрахт у Китай).
Це означає, що рудний бізнес платитиме більше, ніж у версії до другого читання (і більше ніж платить зараз), АЛЕ лише за світових цін більше 100$/тонну 💰
За цін нижче 100$ — надходження зменшаться від тих, які діяли до існування №5600 👎
Усереднена ціна за прогнозами 4-х глобальних банків у 2022-му році становитиме 91,5 $/тонну — такий розклад зменшить надходження до бюджету на 19 млн доларів, або 518 млн грн.
Тут можна послухати подкаст про 5600 з Ярославом Железняком або почитати аналітику.
⚡️За результатами опитування Індексу реформ - закон про запобігання надмірному впливу олігархів набрав 0 балів (з -5 то 5+ можливих)
Індекс реформ комплексно оцінює впровадження економічних реформ в Україні та їх ефективність.
📉В період з 25 жовтня по 7 листопада значення індексу становило +0,1. Для прикладу, на початку 2021 року це значення було на 0,3 позначки більше.
«Очевидною метою закону є послабити олігархів. І так, цей закон створює незручності для олігархів і підштовхує їх до діалогу з владою.
Але його рецепт — це натиснути на нинішніх олігархів, щоб вони передали підконтрольні медіа комусь іншому. Не думаю, що це спрацює, бо саме медіа зараз є основним інструментом олігархічного впливу на державну політику», - резюмує директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
Падіння індексу спричинив закон про запобігання надмірному впливу олігархів. Думки експертів щодо його дієвості розділилися.
👎Один з можливих негативних ефектів закону – поява нових схем власності у медіа.
Натомість ефективнішими інструментами боротьби з олігархами є:
✅розвиток альтернативних джерел інформації (суспільних мовників, соцмережі ключових політиків тощо);
✅скасування норм, які продовжують працювати на користь олігархів (від занижених тарифів на залізничні перевезення до завищених - на тарифи енергокомпаній, якими вони володіють)
Індекс реформ комплексно оцінює впровадження економічних реформ в Україні та їх ефективність.
📉В період з 25 жовтня по 7 листопада значення індексу становило +0,1. Для прикладу, на початку 2021 року це значення було на 0,3 позначки більше.
«Очевидною метою закону є послабити олігархів. І так, цей закон створює незручності для олігархів і підштовхує їх до діалогу з владою.
Але його рецепт — це натиснути на нинішніх олігархів, щоб вони передали підконтрольні медіа комусь іншому. Не думаю, що це спрацює, бо саме медіа зараз є основним інструментом олігархічного впливу на державну політику», - резюмує директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
Падіння індексу спричинив закон про запобігання надмірному впливу олігархів. Думки експертів щодо його дієвості розділилися.
👎Один з можливих негативних ефектів закону – поява нових схем власності у медіа.
Натомість ефективнішими інструментами боротьби з олігархами є:
✅розвиток альтернативних джерел інформації (суспільних мовників, соцмережі ключових політиків тощо);
✅скасування норм, які продовжують працювати на користь олігархів (від занижених тарифів на залізничні перевезення до завищених - на тарифи енергокомпаній, якими вони володіють)
👍1
💸2021 рік точно запам’ятається стрімким зростанням споживчих цін. Що стало причиною подорожчання та якою буде інфляція у 2022-му році?
📍Про це поговоримо із заступником голови Національного банку України Сергієм Ніколайчуком вже 10 грудня о 11:00.
Інтерв’ю відбудеться в рамках дискусій про стійкість України до криз. Модератори - директор ЦЕС Гліб Вишлінський та заступниця директора ЦЕС Марія Репко.
Подія транслюватиметься у Zoom, де ви також зможете поставити питання у live-режимі.
👉Зареєструватися на подію можна тут.
Сергій має 15-тирічний досвід роботи у Національному банку, де пройшов шлях від економіста до директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу. З вересня 2019 року по квітень 2020 року був заступником міністра розвитку економіки, а з квітня 2020 року до липня 2021 року – головою департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.
📍Про це поговоримо із заступником голови Національного банку України Сергієм Ніколайчуком вже 10 грудня о 11:00.
Інтерв’ю відбудеться в рамках дискусій про стійкість України до криз. Модератори - директор ЦЕС Гліб Вишлінський та заступниця директора ЦЕС Марія Репко.
Подія транслюватиметься у Zoom, де ви також зможете поставити питання у live-режимі.
👉Зареєструватися на подію можна тут.
Сергій має 15-тирічний досвід роботи у Національному банку, де пройшов шлях від економіста до директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу. З вересня 2019 року по квітень 2020 року був заступником міністра розвитку економіки, а з квітня 2020 року до липня 2021 року – головою департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.
📌Форум Центру економічної стратегії “Стійкість України перед кризами: погляд у майбутнє” вже розпочався.
Зараз проходить дискусійна панель "Як Україні пройти енергетичну кризу і до чого готуватися далі?"
Учасники дискусії: Людмила Буймістер, Вікторія Войціцька, Андрій Герус, Андрій Коболєв, Олексій Хабатюк.
👉Щоб долучитися до трансляції - натисніть тут.
Розклад подальших обговорень:
11:00-11:45 Чи слід українцям чекати гіперінфляції у 2022-му році?
(Олексій Блінов, Юрій Гайдай, Олександр Литвинов, Віктор Козюк)
12:00-12:45 Як покінчити з вічними боргами державних підприємств?
(Роксолана Підласа, Богдан Прохоров, Іван Юрик, Василь Шкураков, Надія Кобиляк)
13:00-13:45 Як зробити державний борг підйомним для України?
(Віктор Пинзеник, Марія Репко, Ярослав Железняк, Олена Білан, Поліна Ярова, Олександра Бетлій, Поліна Ярова)
14.00-14:45 Як вакцинувати всіх і підвищити стійкість до епідемій?
(Павло Ковтонюк, Олександра Коломієць, Ігор Кузін, Ольга Купець, Михайло Радуцький)
Зараз проходить дискусійна панель "Як Україні пройти енергетичну кризу і до чого готуватися далі?"
Учасники дискусії: Людмила Буймістер, Вікторія Войціцька, Андрій Герус, Андрій Коболєв, Олексій Хабатюк.
👉Щоб долучитися до трансляції - натисніть тут.
Розклад подальших обговорень:
11:00-11:45 Чи слід українцям чекати гіперінфляції у 2022-му році?
(Олексій Блінов, Юрій Гайдай, Олександр Литвинов, Віктор Козюк)
12:00-12:45 Як покінчити з вічними боргами державних підприємств?
(Роксолана Підласа, Богдан Прохоров, Іван Юрик, Василь Шкураков, Надія Кобиляк)
13:00-13:45 Як зробити державний борг підйомним для України?
(Віктор Пинзеник, Марія Репко, Ярослав Железняк, Олена Білан, Поліна Ярова, Олександра Бетлій, Поліна Ярова)
14.00-14:45 Як вакцинувати всіх і підвищити стійкість до епідемій?
(Павло Ковтонюк, Олександра Коломієць, Ігор Кузін, Ольга Купець, Михайло Радуцький)
🤔Що буде з тарифами наступного року?
Про це розповів голова правління НАК «Нафтогаз України» (2014-2021 рр.) Андрій Коболєв на форумі ЦЕС “Стійкість України перед кризами: погляд у майбутнє”.
"Тариф 2022 має бути встановлений за комерційним прогнозом на наступний рік.
Тобто це означатиме підвищення тарифу. І це те, на що влада погодилась в останньому меморандумі з МВФ.
Але говорити треба не про сам тариф, а про те, як нівелювати його вартість для соціально незахищених верств населення. Наприклад, за допомогою субсидій.
А на це необхідні гроші. Чи будуть вони? Питання відкрите", - резюмує колишній очільник НАК Нафтогаз.
Про це розповів голова правління НАК «Нафтогаз України» (2014-2021 рр.) Андрій Коболєв на форумі ЦЕС “Стійкість України перед кризами: погляд у майбутнє”.
"Тариф 2022 має бути встановлений за комерційним прогнозом на наступний рік.
Тобто це означатиме підвищення тарифу. І це те, на що влада погодилась в останньому меморандумі з МВФ.
Але говорити треба не про сам тариф, а про те, як нівелювати його вартість для соціально незахищених верств населення. Наприклад, за допомогою субсидій.
А на це необхідні гроші. Чи будуть вони? Питання відкрите", - резюмує колишній очільник НАК Нафтогаз.
Сьогодні Національний банк підняв облікову ставку з 8,5% до 9% річних
“Це рішення спрямоване на нівелювання впливу додаткових проінфляційних ризиків, поліпшення інфляційних очікувань і забезпечення стійкого зниження інфляції до цілі 5%”, - заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук під час брифінгу.
Саме з Сергієм Ніколайчуком, завтра об 11:00 ми проведемо live-інтерв’ю на тему того, як приборкати інфляцію.
Інтерв’ю транслюватиметься у Zoom, де ви також зможете задати свої питання.
Реєстрація - ось тут.
“Це рішення спрямоване на нівелювання впливу додаткових проінфляційних ризиків, поліпшення інфляційних очікувань і забезпечення стійкого зниження інфляції до цілі 5%”, - заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук під час брифінгу.
Саме з Сергієм Ніколайчуком, завтра об 11:00 ми проведемо live-інтерв’ю на тему того, як приборкати інфляцію.
Інтерв’ю транслюватиметься у Zoom, де ви також зможете задати свої питання.
Реєстрація - ось тут.
⚡️З 1 січня запрацює “податок на гугл” - тепер Facebook, Netflix або сам Google сплачуватиме 20% ПДВ за надання своїх послуг в Україні.
І це нормально, адже схожі податки платять вже майже по всьому світу (на мапі - зелений колір).
💰За найскромнішими оцінками, річна виручка Netflix в Україні становить 1 млрд грн — це надто великий потік, щоб його не оподатковувати.
По суті, на сьогодні це дивна податкова пільга на імпорт послуг (валюта йде за межі країни), яка стимулює мультимільярдні західні корпорації.
🤔Чи подорожчає з 1 січня ваша підписка на серіали на 20% ? Не обов’язково.
Великий бізнес, особливо технологічний, вміє гарно моделювати еластичність попиту за ціною, і виставляє ціну, яка максимізує його дохід.
І коли з’являється ще 20% податку – для компанії може бути виправдано додати в кінцеву ціну лише частину цієї суми. Особливо, коли ти конкуруєш з іншими (на прикладі Netflix в Україні це - Megogo, Oll TV, піратські сайти).
☝️Наприклад, конкуренція вже призвела до того, що Netflix знизив на 25% розцінки для українського споживача.
І це нормально, адже схожі податки платять вже майже по всьому світу (на мапі - зелений колір).
💰За найскромнішими оцінками, річна виручка Netflix в Україні становить 1 млрд грн — це надто великий потік, щоб його не оподатковувати.
По суті, на сьогодні це дивна податкова пільга на імпорт послуг (валюта йде за межі країни), яка стимулює мультимільярдні західні корпорації.
🤔Чи подорожчає з 1 січня ваша підписка на серіали на 20% ? Не обов’язково.
Великий бізнес, особливо технологічний, вміє гарно моделювати еластичність попиту за ціною, і виставляє ціну, яка максимізує його дохід.
І коли з’являється ще 20% податку – для компанії може бути виправдано додати в кінцеву ціну лише частину цієї суми. Особливо, коли ти конкуруєш з іншими (на прикладі Netflix в Україні це - Megogo, Oll TV, піратські сайти).
☝️Наприклад, конкуренція вже призвела до того, що Netflix знизив на 25% розцінки для українського споживача.
⚡️Поки споживча інфляція у США сягнула 39-річного максимуму - 6,9%, в Україні теж тримаються високі показники — за рік споживчі ціни виросли на 10,3%
Для приборкання інфляції Нацбанк вчергове підняв облікову ставку — цього разу з 8,5% до 9% річних. Що нас чекає у наступному році?
📌У інтерв’ю для ЦЕС, заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук спрогнозував, що у 2022 році інфляція складатиме близько 5%.
Думки інших експертів різняться. Наводимо коментарі спікерів форуму ЦЕС “Стійкість України перед кризами: погляд у майбутнє”, який пройшов 8 грудня.👇
“Попри несприятливу ситуацію, немає причин очікувати гіперінфляцію, прогноз від Мінекономіки - 6,2% на 2022 рік”, – прокоментував головний спеціаліст департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Міністерства економіки Олександр Литвинов.
“За прогнозами Нацбанку – це повернення до 5%. Якщо абстрагуватися від військових ризиків, Нацбанку треба прагнути до того, щоб інфляція була наближена до цілі, хоча я не виключаю, що вона швидше за все буде трохи ближче до верхнього коридору - 6%”, - коментує Віктор Козюк член Ради Національного банку.
“У бізнесі всі спокійно реагують на підвищену інфляцію. Так як в нас є відкладена інфляція пропозиції, ми морально готові, що в 2022 році інфляція не повернеться до цільового діапазону. Прогноз на наступний рік – середньорічна інфляція більше 8%, - зазначив Начальник Аналітичного відділу Альфа-Банк Україна Олексій Блінов.
Для приборкання інфляції Нацбанк вчергове підняв облікову ставку — цього разу з 8,5% до 9% річних. Що нас чекає у наступному році?
📌У інтерв’ю для ЦЕС, заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук спрогнозував, що у 2022 році інфляція складатиме близько 5%.
Думки інших експертів різняться. Наводимо коментарі спікерів форуму ЦЕС “Стійкість України перед кризами: погляд у майбутнє”, який пройшов 8 грудня.👇
“Попри несприятливу ситуацію, немає причин очікувати гіперінфляцію, прогноз від Мінекономіки - 6,2% на 2022 рік”, – прокоментував головний спеціаліст департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Міністерства економіки Олександр Литвинов.
“За прогнозами Нацбанку – це повернення до 5%. Якщо абстрагуватися від військових ризиків, Нацбанку треба прагнути до того, щоб інфляція була наближена до цілі, хоча я не виключаю, що вона швидше за все буде трохи ближче до верхнього коридору - 6%”, - коментує Віктор Козюк член Ради Національного банку.
“У бізнесі всі спокійно реагують на підвищену інфляцію. Так як в нас є відкладена інфляція пропозиції, ми морально готові, що в 2022 році інфляція не повернеться до цільового діапазону. Прогноз на наступний рік – середньорічна інфляція більше 8%, - зазначив Начальник Аналітичного відділу Альфа-Банк Україна Олексій Блінов.
👌Хочемо порекомендувати перевірений та фаховий майданчик з пошуку роботи.
Lobby X – платформа з працевлаштування із вакансіями дієвих громадських організацій, урядових реформаторів, незалежних медіа та прогресивного бізнесу.
👉Слідкуйте за новими вакансіями та можливостями Lobby X тут: @lobbyx
⠀
Можливо вас зацікавлять такі вакансії: Асистент Фінансового Менеджерa до Veteran Hub, Бухгалтер до Франкфуртського Зоологічного Товариства та Головний Бухгалтер до Transparency International Україна.
Підписуйтесь. Пересилайте вакансії друзям. Звертайтесь до Lobby X із вакансіями.
Lobby X – платформа з працевлаштування із вакансіями дієвих громадських організацій, урядових реформаторів, незалежних медіа та прогресивного бізнесу.
👉Слідкуйте за новими вакансіями та можливостями Lobby X тут: @lobbyx
⠀
Можливо вас зацікавлять такі вакансії: Асистент Фінансового Менеджерa до Veteran Hub, Бухгалтер до Франкфуртського Зоологічного Товариства та Головний Бухгалтер до Transparency International Україна.
Підписуйтесь. Пересилайте вакансії друзям. Звертайтесь до Lobby X із вакансіями.
💸Третину бюджету Києва (майже 19 млрд грн) влада витрачає на підтримку комунальних підприємств — які часто є збитковішими, і менш ефективними за приватні “аналоги”.
Наприклад, у Києві діють два «конгломерати» комунальних підприємств - корпорація Київавтодор та об’єднання Київзеленбуд.
Київавтодор – складається з 17 окремих комунальних підприємств, а Київзеленбуд – з 14 КП. Сумарна кількість робітників обох організацій близько 7000.
🤔Чому бізнес не квапиться замінити комунальні підприємства?
Утримання доріг та вулиць - специфічна сфера міського господарства. Місто утримує їх з власного бюджету, а коштів зазвичай не вистачає.
👎Серйознішою причиною є зловживання комунальників під час закупівель. Наприклад, в Києві конкуренція під час закупівель значно менша, а кількість дискваліфікацій тендерних пропозицій – вища за середній показник в Україні.
Як пожвавити конкуренцію та позбутися збитків поговоримо з експертами, міськими управлінцями, урядовцями Києва та регіонів в межах круглого столу «Комунальні підприємства чи аутсорс: що заважає бізнесу надавати більше міських послуг?».
📌Подія відбудеться вже завтра (15 грудня) о 10:00 у Zoom.
👉Щоб отримати посилання на трансляцію – реєструйтесь тут.
Наприклад, у Києві діють два «конгломерати» комунальних підприємств - корпорація Київавтодор та об’єднання Київзеленбуд.
Київавтодор – складається з 17 окремих комунальних підприємств, а Київзеленбуд – з 14 КП. Сумарна кількість робітників обох організацій близько 7000.
🤔Чому бізнес не квапиться замінити комунальні підприємства?
Утримання доріг та вулиць - специфічна сфера міського господарства. Місто утримує їх з власного бюджету, а коштів зазвичай не вистачає.
👎Серйознішою причиною є зловживання комунальників під час закупівель. Наприклад, в Києві конкуренція під час закупівель значно менша, а кількість дискваліфікацій тендерних пропозицій – вища за середній показник в Україні.
Як пожвавити конкуренцію та позбутися збитків поговоримо з експертами, міськими управлінцями, урядовцями Києва та регіонів в межах круглого столу «Комунальні підприємства чи аутсорс: що заважає бізнесу надавати більше міських послуг?».
📌Подія відбудеться вже завтра (15 грудня) о 10:00 у Zoom.
👉Щоб отримати посилання на трансляцію – реєструйтесь тут.
👎 Чому Фонд майбутніх поколінь — це шкідлива ідея?
Якщо коротко, Фонд — це про дисбаланс у бюджеті, ручне управління трильйоннами гривень та звичайний популізм.
Президент пропонує з 2037 року одноразово виплачувати 18-річним українцям приблизно $8-10 тисяч на навчання, лікування або квартиру.
Фонд наповнюватимуть за рахунок рент з видобутку руди, нафти та газу.
✌️ Sounds good чи не так? Але:
1️⃣ Ми не сидимо на “нафтодоларах” — багато сфер в країні хронічно недофінансовані.
У 2030 році витрати бюджету на Фонд можуть скласти близько 1% ВВП на рік (це третина витрат на оборону у 2021 році).
Щоб профінансувати це все, доведеться критично збільшити дефіцит — навряд влада піде на непопулярне скорочення витрат 💰
2️⃣ Найуразливіші категорії – зовсім не молодь. Про соціальну функцію також не йдеться — дитина мільйонера отримає ті ж гроші, як дитина без батьків.
Якщо дитина вступить на бюджет в український університет та залишатиметься здоровою, то кошти на лікування чи навчання їй витратити не вдасться 🤏
3️⃣ Гроші Фонду не буде куди інвестувати, окрім облігацій внутрішньої держпозики.
Відсотки по облігаціям будуть накопичуватися у Фонді, але знову ж таки за рахунок бюджету. Дефіцит продовжить “роздуватися” 🎈
До того ж, українські державні фонди (як і держкомпанії) схильні до групи ризиків: корупції, ручного управління грошима та “замороження” коштів у разі криз.
❗️ Ідея з Фондом — це щорічне нарощування боргу зараз задля виплат молоді в майбутньому (насправді заради політичних дивідендів сьогодні).
Більше у матеріалі заступниці директора ЦЕС Марії Репко для Forbes
(доступно після авторизації на сайті видання)
А ви підтримуєте створення Фонду майбутніх поколінь?
Якщо коротко, Фонд — це про дисбаланс у бюджеті, ручне управління трильйоннами гривень та звичайний популізм.
Президент пропонує з 2037 року одноразово виплачувати 18-річним українцям приблизно $8-10 тисяч на навчання, лікування або квартиру.
Фонд наповнюватимуть за рахунок рент з видобутку руди, нафти та газу.
✌️ Sounds good чи не так? Але:
1️⃣ Ми не сидимо на “нафтодоларах” — багато сфер в країні хронічно недофінансовані.
У 2030 році витрати бюджету на Фонд можуть скласти близько 1% ВВП на рік (це третина витрат на оборону у 2021 році).
Щоб профінансувати це все, доведеться критично збільшити дефіцит — навряд влада піде на непопулярне скорочення витрат 💰
2️⃣ Найуразливіші категорії – зовсім не молодь. Про соціальну функцію також не йдеться — дитина мільйонера отримає ті ж гроші, як дитина без батьків.
Якщо дитина вступить на бюджет в український університет та залишатиметься здоровою, то кошти на лікування чи навчання їй витратити не вдасться 🤏
3️⃣ Гроші Фонду не буде куди інвестувати, окрім облігацій внутрішньої держпозики.
Відсотки по облігаціям будуть накопичуватися у Фонді, але знову ж таки за рахунок бюджету. Дефіцит продовжить “роздуватися” 🎈
До того ж, українські державні фонди (як і держкомпанії) схильні до групи ризиків: корупції, ручного управління грошима та “замороження” коштів у разі криз.
❗️ Ідея з Фондом — це щорічне нарощування боргу зараз задля виплат молоді в майбутньому (насправді заради політичних дивідендів сьогодні).
Більше у матеріалі заступниці директора ЦЕС Марії Репко для Forbes
(доступно після авторизації на сайті видання)
А ви підтримуєте створення Фонду майбутніх поколінь?
🤯15% державного майна або у “чорній оренді”, або просто не використовується — для порівняння — це площа 200 стадіонів “Олімпійський”
Про це в подкасті “Що з економікою” розповів Голова Фонду Державного майна Дмитро Сенниченко, посилаючись на результати аудиту 9% державного майна.
☝️Щоб це майно запрацювало - його слід приватизувати, проте цьому опираються чиновники.
“Я пишу листи від імені Фонду держмайна у різні численні органи, вказуючи конкретні об’єкти. Я мотивую своє прохання тим, що це є непрофільна задача цих органів.
Вони повинні формулювати політику і займатися регулюванням. А не управляти незліченною кількістю об’єктів, які потім ми утримуємо у збитках. Але, на жаль, отримую відповідь, що їм все це майно дуже треба. По факту, вони використовують його для якихось (незрозумілих для логіки) потреб”, - розповідає голова ФДМУ.
До того ж сама держава не розуміє до кінця, скільки у неї майна.
🗃Для того, щоб мати уявлення про те, скільки майна має держава, слід доповнити та оновити Єдиний державний реєстр державного майна, який зараз виглядає як Excel-табличка з деякими порожніми полями.
За словами, Дмитра Сенниченка, зараз оновленням реєстру займається Transparency International.
💸Нагадуємо, що в Україні налічується 3600 державних підприємств, якими управляє 96 органів влади. Ефективність такого управління наглядно показує сума збитків, яка сягнула 50 млрд гривень у 2020 році.
“Ми запустили процес модернізації реєстру для того, щоб наповнити його аналітичними даними і далі мати можливість приймати управлінські рішення. Наразі Transparency International є організацією, яка напрацьовує цю модель”, - резюмує Дмитро.
👇Послухати подкаст можна тут
SoundCloud
Apple Podcasts
Google Podcasts
Про це в подкасті “Що з економікою” розповів Голова Фонду Державного майна Дмитро Сенниченко, посилаючись на результати аудиту 9% державного майна.
☝️Щоб це майно запрацювало - його слід приватизувати, проте цьому опираються чиновники.
“Я пишу листи від імені Фонду держмайна у різні численні органи, вказуючи конкретні об’єкти. Я мотивую своє прохання тим, що це є непрофільна задача цих органів.
Вони повинні формулювати політику і займатися регулюванням. А не управляти незліченною кількістю об’єктів, які потім ми утримуємо у збитках. Але, на жаль, отримую відповідь, що їм все це майно дуже треба. По факту, вони використовують його для якихось (незрозумілих для логіки) потреб”, - розповідає голова ФДМУ.
До того ж сама держава не розуміє до кінця, скільки у неї майна.
🗃Для того, щоб мати уявлення про те, скільки майна має держава, слід доповнити та оновити Єдиний державний реєстр державного майна, який зараз виглядає як Excel-табличка з деякими порожніми полями.
За словами, Дмитра Сенниченка, зараз оновленням реєстру займається Transparency International.
💸Нагадуємо, що в Україні налічується 3600 державних підприємств, якими управляє 96 органів влади. Ефективність такого управління наглядно показує сума збитків, яка сягнула 50 млрд гривень у 2020 році.
“Ми запустили процес модернізації реєстру для того, щоб наповнити його аналітичними даними і далі мати можливість приймати управлінські рішення. Наразі Transparency International є організацією, яка напрацьовує цю модель”, - резюмує Дмитро.
👇Послухати подкаст можна тут
SoundCloud
Apple Podcasts
Google Podcasts
⚡️Податкова вже включила “задню” і скасувала 1,1 млрд грн донарахувань для Сінево
Про що говорить цей кейс? Навіть велика європейська компанія не може почувати себе в Україні на 100% безпечно.
💰Нагадаємо, що Сінево Україна входить до шведської групи Медікавер, і сплатила 312 млн грн податків лише за 2 роки.
☝️Податкове навантаження компанії складає суттєві 7,5% (а якщо врахувати податки на фонд оплати праці - 11,8%).
Податківці поставили під сумнів 6 млрд грн витрат компанії за три роки. Компанії, яка щорічно проходить зовнішній аудит та підпадає під жорсткі вимоги щодо прозорості публічних компаній.
😓У підсумку: три місяці безрезультатних перевірок, копіювання папірців та роботи в архівах за рахунок платників податків.
Та ціна цього кейсу - не лише втрачені кошти, а й тривожний сигнал партнерам про недотримання правил ведення бізнесу в Україні.
🗣Голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетьманцев вже пояснив цю ситуацію "дискомунікацією" між податківцями та Сінево щодо обсягу та якості документації.
Але це не дискомунікація, а свідчення про рівень процесів у податковій, який досі залишається далеким від сучасної сервісно-орієнтованої служби.
📌“Можливо, влада боїться чіпати "священну корову", яка сяк-так, але наповнює бюджет грошима підприємців. Але це необхідно. Не для галочки і не заради грантів. А заради бізнес-клімату та більш продуктивної економіки, а отже – добробуту кожного з нас”, - резюмує старший економіст Юрій Гайдай у колонці для Ліги.
Про що говорить цей кейс? Навіть велика європейська компанія не може почувати себе в Україні на 100% безпечно.
💰Нагадаємо, що Сінево Україна входить до шведської групи Медікавер, і сплатила 312 млн грн податків лише за 2 роки.
☝️Податкове навантаження компанії складає суттєві 7,5% (а якщо врахувати податки на фонд оплати праці - 11,8%).
Податківці поставили під сумнів 6 млрд грн витрат компанії за три роки. Компанії, яка щорічно проходить зовнішній аудит та підпадає під жорсткі вимоги щодо прозорості публічних компаній.
😓У підсумку: три місяці безрезультатних перевірок, копіювання папірців та роботи в архівах за рахунок платників податків.
Та ціна цього кейсу - не лише втрачені кошти, а й тривожний сигнал партнерам про недотримання правил ведення бізнесу в Україні.
🗣Голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетьманцев вже пояснив цю ситуацію "дискомунікацією" між податківцями та Сінево щодо обсягу та якості документації.
Але це не дискомунікація, а свідчення про рівень процесів у податковій, який досі залишається далеким від сучасної сервісно-орієнтованої служби.
📌“Можливо, влада боїться чіпати "священну корову", яка сяк-так, але наповнює бюджет грошима підприємців. Але це необхідно. Не для галочки і не заради грантів. А заради бізнес-клімату та більш продуктивної економіки, а отже – добробуту кожного з нас”, - резюмує старший економіст Юрій Гайдай у колонці для Ліги.
☝️Українські посли мають переключитися на залучення іноземних інвестицій — тому що з експортом і так все непогано. Цього року він вперше більший, за показники 2013-го року.
Про це в ефірі телеканалу Рада розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
📌“У нас економічну дипломатію традиційно використовують для збільшення обсягів експорту українських виробників.
Після початку російської агресії Україна успішно перелаштувалась до нових ринків, зокрема до ЄС. Результат – цьогорічний показник експорту вперше більший, ніж в 2013 році.
Зараз слід змістити фокус економічної дипломатії на більш уразливий сектор – привабливість України в контексті інвестицій”, - зазначив Гліб.
🤝Дипломатам слід працювати напряму з інвесторами, фокусуючись на перевагах для бізнесу в Україні.
До прикладу, після початку пандемії виникла потреба у наближенні виробничих потужностей постачальників до центрів, де споживається продукція (ніаршорінг).
📈Відповідно, це підвищує ефективність України як місця для виробництва. Ми ближчі, до європейського ринку, ніж Китай. До того ж ціни на логістику з південно-східної Азії зростають.
Про це в ефірі телеканалу Рада розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
📌“У нас економічну дипломатію традиційно використовують для збільшення обсягів експорту українських виробників.
Після початку російської агресії Україна успішно перелаштувалась до нових ринків, зокрема до ЄС. Результат – цьогорічний показник експорту вперше більший, ніж в 2013 році.
Зараз слід змістити фокус економічної дипломатії на більш уразливий сектор – привабливість України в контексті інвестицій”, - зазначив Гліб.
🤝Дипломатам слід працювати напряму з інвесторами, фокусуючись на перевагах для бізнесу в Україні.
До прикладу, після початку пандемії виникла потреба у наближенні виробничих потужностей постачальників до центрів, де споживається продукція (ніаршорінг).
📈Відповідно, це підвищує ефективність України як місця для виробництва. Ми ближчі, до європейського ринку, ніж Китай. До того ж ціни на логістику з південно-східної Азії зростають.
⚡️Канадська енергетична компанія TIU згортає інвестиції в Україні через конфлікт з Нікопольским заводом феросплавів.
Сонячна електростанція TIU працювала на території заводу, але два роки тому їх від’єднали від заводських електромереж, нібито через ремонт. З тих пір простій триває.
📌«Останньою краплею для мене було те, як з нами обійшлися в суді. І як деякі люди намагалися впливати на наших людей – через політичний тиск, через погрози. І ми вирішили: ми переїдемо, так буде краще», – заявив гендиректор TIU Canada Майкл Юркович "Голосу Америки".
За словами Юрковича, суд першої інстанції вимог позивача не задовольнив, апеляційний суд постановив ні нашим, ні вашим. При цьому судді один за одним брали самовідводи, розповідає гендиректор TIU. Як він каже: ніхто не наважується перейти дорогу олігархам.
☝️Нагадуємо, що за опитування іноземних інвесторів у 2020 році показало, що найбільшою перепоною для інвестицій в Україну стала не війна і не корупція, а нереформовані суди.
Опитування проводили Центр економічної стратегії, Європейська Бізнес Асоціація та Dragon Capital у жовтні 2020-го року.
🤷♀️І схоже, ця картинка з результатами ще довго буде актуальною.
Сонячна електростанція TIU працювала на території заводу, але два роки тому їх від’єднали від заводських електромереж, нібито через ремонт. З тих пір простій триває.
📌«Останньою краплею для мене було те, як з нами обійшлися в суді. І як деякі люди намагалися впливати на наших людей – через політичний тиск, через погрози. І ми вирішили: ми переїдемо, так буде краще», – заявив гендиректор TIU Canada Майкл Юркович "Голосу Америки".
За словами Юрковича, суд першої інстанції вимог позивача не задовольнив, апеляційний суд постановив ні нашим, ні вашим. При цьому судді один за одним брали самовідводи, розповідає гендиректор TIU. Як він каже: ніхто не наважується перейти дорогу олігархам.
☝️Нагадуємо, що за опитування іноземних інвесторів у 2020 році показало, що найбільшою перепоною для інвестицій в Україну стала не війна і не корупція, а нереформовані суди.
Опитування проводили Центр економічної стратегії, Європейська Бізнес Асоціація та Dragon Capital у жовтні 2020-го року.
🤷♀️І схоже, ця картинка з результатами ще довго буде актуальною.
