ВВП України за третій квартал збільшився на 2,4%
Порівняно із попереднім кварталом, ВВП країни у ІІI кварталі 2021 року збільшився на 1,4%% (з урахуванням сезонного фактору).
А порівняно із третім кварталом 2020 року збільшився на 2,4% (свіжа оцінка Держстату).
Раніше Міжнародний валютний фонд погіршив оцінку зростання ВВП України в 2021 році з 4% до 3,5%.
Порівняно із попереднім кварталом, ВВП країни у ІІI кварталі 2021 року збільшився на 1,4%% (з урахуванням сезонного фактору).
А порівняно із третім кварталом 2020 року збільшився на 2,4% (свіжа оцінка Держстату).
Раніше Міжнародний валютний фонд погіршив оцінку зростання ВВП України в 2021 році з 4% до 3,5%.
☝️ Не абстрактні “бюджетні кошти”, а конкретні гроші платників податків
На всіх інформаційних матеріалах, де згадуються державні кошти слід дописувати “за кошти платників податків”.
Це має стосуватися і позичених коштів - адже їх позичають під гарантію майбутніх податкових надходжень, які знову ж лягають на плечі звичайного платника.
Підтримуємо петицію, створену колегами з CASE Україна (https://t.me/costukraine) і просимо вас також її підтримати.
Зараз зібрано 23200 голосів з 25000 необхідних, щоб президент розглянув звернення.
Посилання - ось тут.
На всіх інформаційних матеріалах, де згадуються державні кошти слід дописувати “за кошти платників податків”.
Це має стосуватися і позичених коштів - адже їх позичають під гарантію майбутніх податкових надходжень, які знову ж лягають на плечі звичайного платника.
Підтримуємо петицію, створену колегами з CASE Україна (https://t.me/costukraine) і просимо вас також її підтримати.
Зараз зібрано 23200 голосів з 25000 необхідних, щоб президент розглянув звернення.
Посилання - ось тут.
👎 Більше немає підстав називати законопроєкт 5600 “антиолігархічним”.
У версії до другого читання пільги для великих промислових груп зберегли, податки неістотно збільшили, а деякі, як рента на руду – зменшили.
5 найбільших змін, які стосуються бізнесу олігархів - на картинці.
👀 До речі, завтра, цей законопроєкт можуть прийняти у другому читанні.
Детальний розбір 5600 від старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая читайте тут.
У версії до другого читання пільги для великих промислових груп зберегли, податки неістотно збільшили, а деякі, як рента на руду – зменшили.
5 найбільших змін, які стосуються бізнесу олігархів - на картинці.
👀 До речі, завтра, цей законопроєкт можуть прийняти у другому читанні.
Детальний розбір 5600 від старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая читайте тут.
🖐 Сьогодні Дмитро Сенниченко офіційно заявив, що йде з посади голови Фонду державного майна, на якій перебував з 2019 року.
Останні 2 роки виконання плану з надходжень від приватизації були найбільшими з 2013 року, незважаючи на “заморожену” велику приватизацію під час коронакризи (деталі - на картинці) ✊
Натомість в Україні прискорилась мала приватизація - зросла кількість проданих об’єктів і конкуренція на торгах
Також на Prozorro.Продажі почали продавати вартісні об’єкти: автостанції Київпассервісу (231 млн), готель “Дніпро” (1,1 млрд грн), спиртові заводи, завод Електронмаш (970 млн грн) 💰
Але з великою приватизацією все виявилось не так гладко: Одеський припортовий завод, Центренерго та інші великі (і “токсичні”) об’єкти досі не виставлені на продаж, а аукціон з приватизації ОГХК двічі переносився 👎
Першим і єдиним об’єктом великої приватизації, який вдалося виставити на аукціон став завод “Більшовик”, проданий за 1,43 млрд грн з мінімальним зростанням ціни.
Однак договір купівлі-продажу ще не підписано: Антимонопольний комітет почав вивчати можливу змову серед учасників торгів.
☝️ Але навіть якщо в цьому році бюджет не отримає 1,43 млрд грн від продажу “Більшовика”, надходження вже склали 29% від планових 12 млрд - найбільше за останні 9 років.
Останні 2 роки виконання плану з надходжень від приватизації були найбільшими з 2013 року, незважаючи на “заморожену” велику приватизацію під час коронакризи (деталі - на картинці) ✊
Натомість в Україні прискорилась мала приватизація - зросла кількість проданих об’єктів і конкуренція на торгах
Також на Prozorro.Продажі почали продавати вартісні об’єкти: автостанції Київпассервісу (231 млн), готель “Дніпро” (1,1 млрд грн), спиртові заводи, завод Електронмаш (970 млн грн) 💰
Але з великою приватизацією все виявилось не так гладко: Одеський припортовий завод, Центренерго та інші великі (і “токсичні”) об’єкти досі не виставлені на продаж, а аукціон з приватизації ОГХК двічі переносився 👎
Першим і єдиним об’єктом великої приватизації, який вдалося виставити на аукціон став завод “Більшовик”, проданий за 1,43 млрд грн з мінімальним зростанням ціни.
Однак договір купівлі-продажу ще не підписано: Антимонопольний комітет почав вивчати можливу змову серед учасників торгів.
☝️ Але навіть якщо в цьому році бюджет не отримає 1,43 млрд грн від продажу “Більшовика”, надходження вже склали 29% від планових 12 млрд - найбільше за останні 9 років.
📉Одним з факторів, що заважають економічному зростанню України, є недостатня кількість та якість робочої сили.
☝🏼Така ситуація склалася через трудову міграцію та демографічну кризу - за останні 20 років кількість молодих людей в Україні зменшилась на 25%.
Що може змінити таку ситуацію?
Про це директор ЦЕС Гліб Вишлінський розповів на Дніпровському економічному форумі DEF'2021.
👨🎓1. Зменшення роздутого державного замовлення на вищу освіту, що дозволить залучати більше молоді на ринок праці;
👩👧👦2. Нові програми доступності садочків та шкіл для збільшення зайнятості жінок;
✅3. Зменшення регуляторних бар’єрів для роботи людей старшого віку та активніше їхнє залучення до праці;
🤝4. “Розумне” залучення мігрантів: відкриття ринку праці та спрощення працевлаштування для громадян ЄС, країн Великої сімки, Грузії, Молдови, Білорусі;
Окрім кількості робочої сили потрібно підіймати і її якість - це стосується інвестицій в охорону здоров’я. Чим більше років українець зможе працювати з належною продуктивністю - тим більше він зможе докластися до економічного розвитку країни.
☝🏼Така ситуація склалася через трудову міграцію та демографічну кризу - за останні 20 років кількість молодих людей в Україні зменшилась на 25%.
Що може змінити таку ситуацію?
Про це директор ЦЕС Гліб Вишлінський розповів на Дніпровському економічному форумі DEF'2021.
👨🎓1. Зменшення роздутого державного замовлення на вищу освіту, що дозволить залучати більше молоді на ринок праці;
👩👧👦2. Нові програми доступності садочків та шкіл для збільшення зайнятості жінок;
✅3. Зменшення регуляторних бар’єрів для роботи людей старшого віку та активніше їхнє залучення до праці;
🤝4. “Розумне” залучення мігрантів: відкриття ринку праці та спрощення працевлаштування для громадян ЄС, країн Великої сімки, Грузії, Молдови, Білорусі;
Окрім кількості робочої сили потрібно підіймати і її якість - це стосується інвестицій в охорону здоров’я. Чим більше років українець зможе працювати з належною продуктивністю - тим більше він зможе докластися до економічного розвитку країни.
Рекордний врожай може “підтягнути” показники ВВП за 2021-й рік
У III кварталі економіка України сповільнила зростання з 5,7% до 2,4%
☝️Щоб вирости за рік хоча б на 3%, у IV кварталі економіка має зрости на мінімум 5% (у порівнянні з IV кварталом 2020-го).
За останні 5 років єдиний раз, коли ВВП демонстрував таке зростання був II квартал 2021 року.
Тоді це було пов'язане із дуже низькою базою порівняння через коронакризу, яка, як раз, почалась у II кварталі 2020 року 😷
Цього разу, очікувати такого ефекту вже не варто.
🚜Єдина надія на врожай – цьогоріч він рекордний, і може потягнути квартальне зростання в останні місяці року вверх.
Також помірний позитивний ефект може дати зняття обмежень для вакцинованих громадян.
А як ви вважаєте, як українська економіка виросте до кінця року?
У III кварталі економіка України сповільнила зростання з 5,7% до 2,4%
☝️Щоб вирости за рік хоча б на 3%, у IV кварталі економіка має зрости на мінімум 5% (у порівнянні з IV кварталом 2020-го).
За останні 5 років єдиний раз, коли ВВП демонстрував таке зростання був II квартал 2021 року.
Тоді це було пов'язане із дуже низькою базою порівняння через коронакризу, яка, як раз, почалась у II кварталі 2020 року 😷
Цього разу, очікувати такого ефекту вже не варто.
🚜Єдина надія на врожай – цьогоріч він рекордний, і може потягнути квартальне зростання в останні місяці року вверх.
Також помірний позитивний ефект може дати зняття обмежень для вакцинованих громадян.
А як ви вважаєте, як українська економіка виросте до кінця року?
😳Білоруська економіка зростає попри санкції ЄС та мігрантів на кордоні
За січень-вересень економіка Білорусі виросла на 2,7% - значний показник, враховуючи середнє зростання >1% останні 10 років. Цьогоріч причиною піднесення стало зростання експорту.
Про це подкасті “Що з економікою” розповіла Катерина Борнукова, керівниця аналітичного центру Beroc, який не так давно переїхав з Білорусі до України.
🤔Чому не працюють санкції?
Введені санкції ЄС чинні лише для контрактів укладених після їх оголошення. Наприклад, договори на транзит калійних добрив зазвичай укладаються на 3-5 років.
☝️Натомість, санкції швидше зачеплять торгівлю нафтопродуктами, де терміни контрактів коротше. Хоча і тут важко передбачити точний час, коли санкції стануть відчутними.
“Експортне” диво білорусів триватиме допоки економічні міри ЄС не запрацюють на повну.
📉Окрім нестабільної ситуації всередині країни, у цьому році Білорусь отримала менше інвестицій, ніж у 2020-му, а боргове навантаження цієї країни зростає до значних обсягів, зауважує експертка.
Звісно, економічно Білорусь слабша за ЄС, тому уряд цієї країни хоче відповісти на санкції через погрози щодо нової кризи мігрантів у Європи.
📌У відповідь на збільшення мігрантів на кордонах з Польщею, ЄС вже ініціював п’ятий пакет санкцій проти фізичних та юридичних осіб Білорусі.
За січень-вересень економіка Білорусі виросла на 2,7% - значний показник, враховуючи середнє зростання >1% останні 10 років. Цьогоріч причиною піднесення стало зростання експорту.
Про це подкасті “Що з економікою” розповіла Катерина Борнукова, керівниця аналітичного центру Beroc, який не так давно переїхав з Білорусі до України.
🤔Чому не працюють санкції?
Введені санкції ЄС чинні лише для контрактів укладених після їх оголошення. Наприклад, договори на транзит калійних добрив зазвичай укладаються на 3-5 років.
☝️Натомість, санкції швидше зачеплять торгівлю нафтопродуктами, де терміни контрактів коротше. Хоча і тут важко передбачити точний час, коли санкції стануть відчутними.
“Експортне” диво білорусів триватиме допоки економічні міри ЄС не запрацюють на повну.
📉Окрім нестабільної ситуації всередині країни, у цьому році Білорусь отримала менше інвестицій, ніж у 2020-му, а боргове навантаження цієї країни зростає до значних обсягів, зауважує експертка.
Звісно, економічно Білорусь слабша за ЄС, тому уряд цієї країни хоче відповісти на санкції через погрози щодо нової кризи мігрантів у Європи.
📌У відповідь на збільшення мігрантів на кордонах з Польщею, ЄС вже ініціював п’ятий пакет санкцій проти фізичних та юридичних осіб Білорусі.
⚡️Міжнародний валютний фонд погодив другий транш у 700 млн доларів для України
Незважаючи на невелику суму траншу, за позитивним рішенням МВФ стоїть виконання надзвичайно важливих домовленостей щодо очищення судової системи від корупції.
☝️Це є ключовою передумовою збільшення інвестицій та прискорення економічного зростання в Україні.
Найближчим часом цей транш і прив'язане до нього фінансування від Світового банку стануть у нагоді уряду для фінансування видатків бюджету наприкінці року.
"Рішення МВФ особливо важливе в умовах збільшення загрози подальшої агресії з боку Росії, що унеможливлюють розміщення державних облігацій на вигідних для України умовах", - резюмує директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
Незважаючи на невелику суму траншу, за позитивним рішенням МВФ стоїть виконання надзвичайно важливих домовленостей щодо очищення судової системи від корупції.
☝️Це є ключовою передумовою збільшення інвестицій та прискорення економічного зростання в Україні.
Найближчим часом цей транш і прив'язане до нього фінансування від Світового банку стануть у нагоді уряду для фінансування видатків бюджету наприкінці року.
"Рішення МВФ особливо важливе в умовах збільшення загрози подальшої агресії з боку Росії, що унеможливлюють розміщення державних облігацій на вигідних для України умовах", - резюмує директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
🔎Негативні демографічні тенденції, що сформувалися у Донецької та Луганської областях до тимчасової окупації, значно посилилися після 2014 р.
Про це розповіла старша економістка ЦЕС Олександра Коломієць на Дніпровському економічному форумі DEF'2021.
👵🏼В обох областях відбувається рекордне старіння населення, частка дітей до 15 років зменшується, а осіб віком старше 65 років – навпаки, зростає.
Негативний вплив окупації на формування людського капіталу відчувається і в сфері освіти. Пошкоджена інфраструктура та мілітаризоване середовище знижують якість життя дітей та негативно впливають на учбовий процес.
👎Серед наслідків окупації та постійного воєнного протистояння - руйнування 750 шкіл і дитячих садків.
Хоча в Донецькій області найвищий рівень середньої заробітної плати серед усіх регіонів, за виключенням м. Києва (що пояснюється зайнятістю великої частки працівників у високооплачуваному секторі промисловості), рівень заборгованості з її виплати тут є одним з найвищих в країні (13% від фонду оплати праці минулого року).
🩺Негативно на людський капітал впливає і низька забезпеченість регіону лікарями, особливо на другому та третьому рівнях надання медичної допомоги.
Про це розповіла старша економістка ЦЕС Олександра Коломієць на Дніпровському економічному форумі DEF'2021.
👵🏼В обох областях відбувається рекордне старіння населення, частка дітей до 15 років зменшується, а осіб віком старше 65 років – навпаки, зростає.
Негативний вплив окупації на формування людського капіталу відчувається і в сфері освіти. Пошкоджена інфраструктура та мілітаризоване середовище знижують якість життя дітей та негативно впливають на учбовий процес.
👎Серед наслідків окупації та постійного воєнного протистояння - руйнування 750 шкіл і дитячих садків.
Хоча в Донецькій області найвищий рівень середньої заробітної плати серед усіх регіонів, за виключенням м. Києва (що пояснюється зайнятістю великої частки працівників у високооплачуваному секторі промисловості), рівень заборгованості з її виплати тут є одним з найвищих в країні (13% від фонду оплати праці минулого року).
🩺Негативно на людський капітал впливає і низька забезпеченість регіону лікарями, особливо на другому та третьому рівнях надання медичної допомоги.
📌Уповільнення глобалізації за останні 5-7 років змусило країни “згадати” про інструменти протекціонізму.
“Причиною таких рішень, зазвичай, є популізм політиків”, - пише старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай у колонці для НВ.
Головним аргументом на користь вільної торгівлі є свіжі дослідження за даними країн, що розвиваються.
💸Вони демонструють, що лібералізація торгівлі дає країнам по 1-1,5% додаткового зростання щороку (10-20% за десятиліття).
Крім цього конкуренція, яка є драйвером продуктивності економіки, послаблюється імпортними бар’єрами та обмеженнями.
☝️А надмірне покладання на внутрішніх виробників негативно впливає на стійкість економіки країни.
Показовими, щодо несприйняття решорінгу (перенесення виробництв "додому"), є приклади США та ЄС.
За недавнім опитуванням PwC – лише 3,7% американських компаній задумуються над перенесенням виробництв “додому”, 14% – в інші країни, а решта не планують переносити виробництво з Китаю взагалі.
А майже чверть європейських виробників за даними свіжого дослідження Роланд Бергер планують перенесення виробництва ДО Китаю.
🔗Причиною таких "настроїв" є близькість до іноземних ринків, зокрема ринку Китаю та його сусідів.
“Не можна витрачати ресурси на будівництво безглуздої греблі з патичків на шляху гірського потоку. Особливо, якщо у нас немає ресурсів та внутрішнього ринку, достатніх для умовної дамби Гувера. Потрібно ставати привабливими для цього потоку міжнародних логістичних ланцюжків. І заробляти у ньому”, - резюмує Юрій.
“Причиною таких рішень, зазвичай, є популізм політиків”, - пише старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай у колонці для НВ.
Головним аргументом на користь вільної торгівлі є свіжі дослідження за даними країн, що розвиваються.
💸Вони демонструють, що лібералізація торгівлі дає країнам по 1-1,5% додаткового зростання щороку (10-20% за десятиліття).
Крім цього конкуренція, яка є драйвером продуктивності економіки, послаблюється імпортними бар’єрами та обмеженнями.
☝️А надмірне покладання на внутрішніх виробників негативно впливає на стійкість економіки країни.
Показовими, щодо несприйняття решорінгу (перенесення виробництв "додому"), є приклади США та ЄС.
За недавнім опитуванням PwC – лише 3,7% американських компаній задумуються над перенесенням виробництв “додому”, 14% – в інші країни, а решта не планують переносити виробництво з Китаю взагалі.
А майже чверть європейських виробників за даними свіжого дослідження Роланд Бергер планують перенесення виробництва ДО Китаю.
🔗Причиною таких "настроїв" є близькість до іноземних ринків, зокрема ринку Китаю та його сусідів.
“Не можна витрачати ресурси на будівництво безглуздої греблі з патичків на шляху гірського потоку. Особливо, якщо у нас немає ресурсів та внутрішнього ринку, достатніх для умовної дамби Гувера. Потрібно ставати привабливими для цього потоку міжнародних логістичних ланцюжків. І заробляти у ньому”, - резюмує Юрій.
Для виставки-досвіду "Zемля: неймовірна Україна" присвяченій 30-річчю Незалежності України директор ЦЕС Гліб Вишлінський та літературний критик і куратор виставки Євгеній Стасіневич поговорили про землю у контексті грошей, емоцій та можливостей.
🌾 “З точки зору емоцій, земля часто рятувала українців у найважчі періоди. Найближчий з них був у 1990-х, коли економіка структурно змінювалась, а люди втрачали роботу якою займалися десятками років. Тоді багато хто повернувся до землі.
Такий тренд створив розбіжності між статистикою зарплат і реальним добробутом. У менш індустріалізованих регіонах люди отримували більшу частку добробуту саме від власної землі”, - розповідає Гліб.
☝️ Не менш важливим у контексті землі є питання мораторію. ЦЕС разом з PwC Ukraine проаналізували перші 4 місяця з відкриття ринку землі.
Результати дослідження можна подивитись тут: https://cutt.ly/WTLlNLW
🌾 “З точки зору емоцій, земля часто рятувала українців у найважчі періоди. Найближчий з них був у 1990-х, коли економіка структурно змінювалась, а люди втрачали роботу якою займалися десятками років. Тоді багато хто повернувся до землі.
Такий тренд створив розбіжності між статистикою зарплат і реальним добробутом. У менш індустріалізованих регіонах люди отримували більшу частку добробуту саме від власної землі”, - розповідає Гліб.
☝️ Не менш важливим у контексті землі є питання мораторію. ЦЕС разом з PwC Ukraine проаналізували перші 4 місяця з відкриття ринку землі.
Результати дослідження можна подивитись тут: https://cutt.ly/WTLlNLW
☝️Україна не є класичною олігархією, адже нею керує не вузьке коло осіб, а складна система із багатьма стейкхолдерами
Про це у своєму дослідженні пише експерт Chatham House, Джон Лаф.
🔎Chatham House — дослідницький британський інститут, якому більше 100 років, нещодавно випустив велике дослідження про українську систему кланового капіталізму (термін, який експерти пропонують замість “олігархії” і прямо пишуть на український манер “systema”).
“Хоча власники найбільших бізнесгруп суттєво впливають на важливі аспекти економічної політики, вони все ж залежать від того, як здійснює свої повноваження ширша група урядовців, народних депутатів, експертів з питань політики та керівників державних підприємств.
Дехто з представників цього «обслуговуючого класу» є безпосередніми членами ФПГ, але більшість до них не належать. Картину ускладнюють і конкуруючі регіональні інтереси. Тож у цьому сенсі влада є розділеною.
Для схвалення певної політики потрібно торгуватися й домовлятися з людьми, яких власники великого бізнесу не завжди контролюють напряму”, - йдеться у дослідженні.
👎Така система тримається на чотирьох основних стовпах: корупція серед вищих посадовців, які «йдуть назустріч» інтересам великого бізнесу; “оплачена” підтримка народних депутатів; лояльні особи в судовій та правоохоронній системі; контроль над медіа.
📌Більше про українську систему та шляхи її подолання можна дізнатися на презентації дослідження Chatham House, яка відбудеться 30 листопада о 18:00 у Освіторія Хаб.
Окрім презентації, Джон Лаф разом з Олександром Данилюком, (міністром фінансів України (2016-2018) і секретарем РНБО (2019), співзасновником Центру національної стійкості та розвитку) та Екою Ткешелашвілі (керівницею проекту USAID «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «ВзаємоДія», віце-прем'єр-міністеркою та міністеркою у справах реінтеграції Грузії (2010-2012), секретаркою Ради безпеки Грузії 2008-2010) обговорять нинішню ситуацію в Україні з олігархією (чи точніше “системою кланового капіталізму”).
Реєстрація за посиланням тут.
Ознайомитися із дослідженням (українська та англійська версії) можна тут.
Про це у своєму дослідженні пише експерт Chatham House, Джон Лаф.
🔎Chatham House — дослідницький британський інститут, якому більше 100 років, нещодавно випустив велике дослідження про українську систему кланового капіталізму (термін, який експерти пропонують замість “олігархії” і прямо пишуть на український манер “systema”).
“Хоча власники найбільших бізнесгруп суттєво впливають на важливі аспекти економічної політики, вони все ж залежать від того, як здійснює свої повноваження ширша група урядовців, народних депутатів, експертів з питань політики та керівників державних підприємств.
Дехто з представників цього «обслуговуючого класу» є безпосередніми членами ФПГ, але більшість до них не належать. Картину ускладнюють і конкуруючі регіональні інтереси. Тож у цьому сенсі влада є розділеною.
Для схвалення певної політики потрібно торгуватися й домовлятися з людьми, яких власники великого бізнесу не завжди контролюють напряму”, - йдеться у дослідженні.
👎Така система тримається на чотирьох основних стовпах: корупція серед вищих посадовців, які «йдуть назустріч» інтересам великого бізнесу; “оплачена” підтримка народних депутатів; лояльні особи в судовій та правоохоронній системі; контроль над медіа.
📌Більше про українську систему та шляхи її подолання можна дізнатися на презентації дослідження Chatham House, яка відбудеться 30 листопада о 18:00 у Освіторія Хаб.
Окрім презентації, Джон Лаф разом з Олександром Данилюком, (міністром фінансів України (2016-2018) і секретарем РНБО (2019), співзасновником Центру національної стійкості та розвитку) та Екою Ткешелашвілі (керівницею проекту USAID «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «ВзаємоДія», віце-прем'єр-міністеркою та міністеркою у справах реінтеграції Грузії (2010-2012), секретаркою Ради безпеки Грузії 2008-2010) обговорять нинішню ситуацію в Україні з олігархією (чи точніше “системою кланового капіталізму”).
Реєстрація за посиланням тут.
Ознайомитися із дослідженням (українська та англійська версії) можна тут.
👍1
🔥SPEKA — нове онлайн-видання про ІТ та підприємництво. Вони створюють платформу, де редакція та спеціалісти з різних компаній разом діляться цікавим та корисним контентом. А також розповідають про найважливіші кейси та події у сфері технологій.
📌Підписуйтеся, якщо прагнете розібратися в тому, як штучний інтелект змінює бізнес, чому 2021 рік став рекордним за інвестиціями в стартапи, як залучати та втримувати таланти в ІТ, навіщо інвестувати у метавсесвіт і яку книгу про технології прочитати цього місяця.
📌Підписуйтеся, якщо прагнете розібратися в тому, як штучний інтелект змінює бізнес, чому 2021 рік став рекордним за інвестиціями в стартапи, як залучати та втримувати таланти в ІТ, навіщо інвестувати у метавсесвіт і яку книгу про технології прочитати цього місяця.
✊ Як казав Рокі Бальбоа: “Не важливо, як сильно ти б’єш, важливо, як ти тримаєш удар".
У 2013-му році ніхто не очікував анексії Криму, у 2019-му — коронакризу, а у 2020-му — ціну на газ більше 1000 євро за кубометр
Нові виклики для країни неможливо спрогнозувати, але для існуючих проблем можна виробити стійкість.
Форум, який ЦЕС проводить 8 грудня “Стійкість України перед кризами: погляд у майбутнє” — саме про це 💪
Ми організовуємо 5 панельних дискусій за 5 ризиками, які пройдуть з 10:00 до 15:00. Всі панелі транслюватимуться онлайн через Zoom (посилання на реєстрацію тут).
Експерти урядовці та депутати говоритимуть про:
⚡️ 10:00. Як Україні пройти енергетичну кризу і до чого готуватися у майбутньому? (Людмила Буймістер, Вікторія Войціцька, Герман Галущенко (TBC), Андрій Герус, Андрій Коболєв, Олексій Хабатюк)
💰 11:00. Чи слід українцям чекати гіперінфляції у 2022-му році? (Олексій Блінов, Юрій Гайдай, Олександр Литвинов, Віктор Козюк)
🏭 12:00. Як покінчити з вічними боргами державних підприємств? (Роксолана Підласа, Богдан Прохоров, Іван Юрик, Василь Шкураков (TBC))
📉 13.00 Як зробити державний борг підйомним для України? (Олександра Бетлій, Олена Білан, Сергій Марченко (TBC), Віктор Пинзеник, Марія Репко, Ярослав Железняк)
💉 14.00 Як вакцинувати всіх і підвищити стійкість до епідемій?
(Павло Ковтонюк, Олександра Коломієць, Ігор Кузін, Ольга Купець, Михайло Радуцький)
❗️ Остаточний список спікерів може змінитися до події.
Модератори заходу: Гліб Вишлінський та Марія Репко
Реєстрація.
У 2013-му році ніхто не очікував анексії Криму, у 2019-му — коронакризу, а у 2020-му — ціну на газ більше 1000 євро за кубометр
Нові виклики для країни неможливо спрогнозувати, але для існуючих проблем можна виробити стійкість.
Форум, який ЦЕС проводить 8 грудня “Стійкість України перед кризами: погляд у майбутнє” — саме про це 💪
Ми організовуємо 5 панельних дискусій за 5 ризиками, які пройдуть з 10:00 до 15:00. Всі панелі транслюватимуться онлайн через Zoom (посилання на реєстрацію тут).
Експерти урядовці та депутати говоритимуть про:
⚡️ 10:00. Як Україні пройти енергетичну кризу і до чого готуватися у майбутньому? (Людмила Буймістер, Вікторія Войціцька, Герман Галущенко (TBC), Андрій Герус, Андрій Коболєв, Олексій Хабатюк)
💰 11:00. Чи слід українцям чекати гіперінфляції у 2022-му році? (Олексій Блінов, Юрій Гайдай, Олександр Литвинов, Віктор Козюк)
🏭 12:00. Як покінчити з вічними боргами державних підприємств? (Роксолана Підласа, Богдан Прохоров, Іван Юрик, Василь Шкураков (TBC))
📉 13.00 Як зробити державний борг підйомним для України? (Олександра Бетлій, Олена Білан, Сергій Марченко (TBC), Віктор Пинзеник, Марія Репко, Ярослав Железняк)
💉 14.00 Як вакцинувати всіх і підвищити стійкість до епідемій?
(Павло Ковтонюк, Олександра Коломієць, Ігор Кузін, Ольга Купець, Михайло Радуцький)
❗️ Остаточний список спікерів може змінитися до події.
Модератори заходу: Гліб Вишлінський та Марія Репко
Реєстрація.
👀За перше півріччя 2021 року мережа магазинів АТБ сплатила на 2,1 млрд грн більше податків , ніж весь IT сектор
Про це розповів старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай в подкасті DOU.
💸Хоча більша частина податків АТБ – це ПДВ (фактично - кошти українців, перенаправлені мережею до бюджету), даний приклад показує, що IT галузь дійсно платить помірну кількість прямих податків. 90% підприємців - ФОПи 3ї групи, які сплачують лише 5% з доходу.
IT галузь забезпечує стабільний потік валютної виручки, а високі зарплати айтівців витрачені в Україні допомагають економіці, підвищуючи споживання товарів та послуг.
📲Це розуміє і влада, яка намагається обережно впровадити новий податковий режим для айтівців — Дія City.
Адже, у випадку “закручення гайок” IT-сфера може легше за інші бізнеси переїхати в країну з комфортнішими податковими умовами.
☝️За сміливими прогнозами Президента, IT сектор зросте з 5,6% частки економіки країни до 10 % - тому в інтересах влади не “злякати” цю галузь.
Подивитися/послухати повний подкаст можна тут.
Про це розповів старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай в подкасті DOU.
💸Хоча більша частина податків АТБ – це ПДВ (фактично - кошти українців, перенаправлені мережею до бюджету), даний приклад показує, що IT галузь дійсно платить помірну кількість прямих податків. 90% підприємців - ФОПи 3ї групи, які сплачують лише 5% з доходу.
IT галузь забезпечує стабільний потік валютної виручки, а високі зарплати айтівців витрачені в Україні допомагають економіці, підвищуючи споживання товарів та послуг.
📲Це розуміє і влада, яка намагається обережно впровадити новий податковий режим для айтівців — Дія City.
Адже, у випадку “закручення гайок” IT-сфера може легше за інші бізнеси переїхати в країну з комфортнішими податковими умовами.
☝️За сміливими прогнозами Президента, IT сектор зросте з 5,6% частки економіки країни до 10 % - тому в інтересах влади не “злякати” цю галузь.
Подивитися/послухати повний подкаст можна тут.
💉Як вакцинувати всіх і підвищити стійкість до епідемій?
Це одне з питань, які ми обговоримо 8 грудня на онлайн-форумі ЦЕС “Стійкість України перед кризами: погляд у майбутнє”.
🗣На панельній дискусії о 14:00 експерти, парламентарі та урядовці обговорять, те як протистояти пандемії, скільки коштів на це потрібно та як адаптувати ринок праці під умови дистанційної роботи.
Дискусії передуватиме аналітичний бриф на ці теми від економістів ЦЕС.
Учасники дискусії:
🔹Павло Ковтонюк (співзасновник Українського центру охорони здоров’я);
🔹Михайло Радуцький (народний депутат, голова комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування);
🔹Ігор Кузін (заступник Міністра охорони здоров’я України – головний державний санітарний лікар України);
🔹Олександра Коломієць (старша економістка Центру Економічної Стратегії);
🔹Ольга Купець (консультант Світового Банку, доцентка Київської школи економіки).
Нагадуємо: подія відбудеться 8 грудня з 10:00 до 15:00.
📌Панельна дискусія “Як вакцинувати всіх і підвищити стійкість до епідемій?” розпочнеться о 14.00.
Всі панелі транслюватимуться онлайн через Zoom.
👉Зареєструватися на подію.
Більше про програму заходу.
Подія та дослідження ЦЕС представлені у рамках проекту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Це одне з питань, які ми обговоримо 8 грудня на онлайн-форумі ЦЕС “Стійкість України перед кризами: погляд у майбутнє”.
🗣На панельній дискусії о 14:00 експерти, парламентарі та урядовці обговорять, те як протистояти пандемії, скільки коштів на це потрібно та як адаптувати ринок праці під умови дистанційної роботи.
Дискусії передуватиме аналітичний бриф на ці теми від економістів ЦЕС.
Учасники дискусії:
🔹Павло Ковтонюк (співзасновник Українського центру охорони здоров’я);
🔹Михайло Радуцький (народний депутат, голова комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування);
🔹Ігор Кузін (заступник Міністра охорони здоров’я України – головний державний санітарний лікар України);
🔹Олександра Коломієць (старша економістка Центру Економічної Стратегії);
🔹Ольга Купець (консультант Світового Банку, доцентка Київської школи економіки).
Нагадуємо: подія відбудеться 8 грудня з 10:00 до 15:00.
📌Панельна дискусія “Як вакцинувати всіх і підвищити стійкість до епідемій?” розпочнеться о 14.00.
Всі панелі транслюватимуться онлайн через Zoom.
👉Зареєструватися на подію.
Більше про програму заходу.
Подія та дослідження ЦЕС представлені у рамках проекту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
💡Незначний рівень тіньової економіки — це добре, але не в такому обсязі, як в Україні
Про це розповів старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай в ефірі Радіо НВ.
Нагадаємо, що за свіжим дослідженням CASE Україна та Інституту соціально-економічної трансформації, зарплати в конвертах стали найбільшою схемою мінімізації податків в 2020 р.
💸Експерти підрахували, що це призвело до збитків бюджету від 110 до 150 млрд грн.
“Незначний рівень тіньової економіки навіть є позитивом, тому що цей сектор швидше адаптується до змін, а також дає дохід тим, хто “випав” із офіційної економіки. Наприклад, так сталося на початку першого локдауну минулоріч.
🙄Проблематично, коли тіньовий сегмент дуже об’ємний, як нині в Україні”, - зауважив Юрій.
Точно визначити оптимальний для економіки рівень тіньового сектору неможливо, можна припустити, що це не більше 10% від ВВП, залежно зосереджених у “тіні” видів діяльності.
☝️Рівень тінізації необхідно зменшувати таким чином, щоб малий бізнес не закривався, а переходив працювати у формальний сектор.
«Бізнес необхідно стимулювати не тільки кнутом у вигляді покарання і перевірок, а і пряником" у вигляді зрозумілих правил гри та прогнозованого регуляторного середовища", - резюмує Юрій.
Про це розповів старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай в ефірі Радіо НВ.
Нагадаємо, що за свіжим дослідженням CASE Україна та Інституту соціально-економічної трансформації, зарплати в конвертах стали найбільшою схемою мінімізації податків в 2020 р.
💸Експерти підрахували, що це призвело до збитків бюджету від 110 до 150 млрд грн.
“Незначний рівень тіньової економіки навіть є позитивом, тому що цей сектор швидше адаптується до змін, а також дає дохід тим, хто “випав” із офіційної економіки. Наприклад, так сталося на початку першого локдауну минулоріч.
🙄Проблематично, коли тіньовий сегмент дуже об’ємний, як нині в Україні”, - зауважив Юрій.
Точно визначити оптимальний для економіки рівень тіньового сектору неможливо, можна припустити, що це не більше 10% від ВВП, залежно зосереджених у “тіні” видів діяльності.
☝️Рівень тінізації необхідно зменшувати таким чином, щоб малий бізнес не закривався, а переходив працювати у формальний сектор.
«Бізнес необхідно стимулювати не тільки кнутом у вигляді покарання і перевірок, а і пряником" у вигляді зрозумілих правил гри та прогнозованого регуляторного середовища", - резюмує Юрій.
😁1
⚡️Тільки що Рада прийняла у другому читанні “ресурсний” (він же антиолігархічний чи антиахметівський) законопроєкт №5600.
5600 — великий законопроєкт, який зачіпає широке коло платників податків — від змін для аграрного бізнесу і акцизів на алкоголь, до нового методу нарахування ренти на видобуток руди та змін у екологічних податках..
Раніше ми звертали увагу, що у версії до другого читання зникла низка податків для фінансово-промислових груп, а також знизилась рента на видобуток руди.
Про те, як створювався і змінювався 5600 протягом року ми поспілкувалися на подкасті “Що з економікою” з Ярославом Железняком, першим заступником голови Комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
До останніх змін перед голосуванням, Ярослав очікував, що додаткові надходження до бюджету від 5600 зменшаться у 5 разів у порівнянні з першими прогнозами.
“Прем’єр говорить — ми зберемо 60 млрд грн, пізніше в уряді говорять, що зберуть 50 млрд.
Потім ми питаємо уряд на засіданні податкового комітету — говорять 40 млрд. А коли я напряму питаю у міністра фінансів — він називає цифру у 25 млрд грн.
Враховуючи історію з рентами, якщо з 5600 зберуть 10-15 млрд грн додаткових надходжень — це буде успіх, якому я здивуюсь. Це менше 1% видаткової частини бюджету”, - зауважує Ярослав.
Більше про 5600 у нашому подкасті - посилання SoundCloud, Apple Podcasts, Google Podcasts.
Розбір законопроєкту до другого читання (не фінальної версії) можна прочитати тут.
5600 — великий законопроєкт, який зачіпає широке коло платників податків — від змін для аграрного бізнесу і акцизів на алкоголь, до нового методу нарахування ренти на видобуток руди та змін у екологічних податках..
Раніше ми звертали увагу, що у версії до другого читання зникла низка податків для фінансово-промислових груп, а також знизилась рента на видобуток руди.
Про те, як створювався і змінювався 5600 протягом року ми поспілкувалися на подкасті “Що з економікою” з Ярославом Железняком, першим заступником голови Комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
До останніх змін перед голосуванням, Ярослав очікував, що додаткові надходження до бюджету від 5600 зменшаться у 5 разів у порівнянні з першими прогнозами.
“Прем’єр говорить — ми зберемо 60 млрд грн, пізніше в уряді говорять, що зберуть 50 млрд.
Потім ми питаємо уряд на засіданні податкового комітету — говорять 40 млрд. А коли я напряму питаю у міністра фінансів — він називає цифру у 25 млрд грн.
Враховуючи історію з рентами, якщо з 5600 зберуть 10-15 млрд грн додаткових надходжень — це буде успіх, якому я здивуюсь. Це менше 1% видаткової частини бюджету”, - зауважує Ярослав.
Більше про 5600 у нашому подкасті - посилання SoundCloud, Apple Podcasts, Google Podcasts.
Розбір законопроєкту до другого читання (не фінальної версії) можна прочитати тут.
Ми розпочали трансляцію презентації Chatham House про українську систему кланового капіталізму.
Якщо хочете задати питання спікерам - доєднуйтесь до нас у Zoom.
В рамках події, автор дослідження Джон Лаф разом з Олександром Данилюком, (міністром фінансів України (2016-2018), співзасновником Центру національної стійкості та розвитку) та Екою Ткешелашвілі (керівницею проекту USAID «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «ВзаємоДія», віце-прем'єр-міністеркою та міністеркою у справах реінтеграції Грузії (2010-2012) обговорять нинішню ситуацію з олігархією в Україні .
Модератор - Гліб Вишлінський, директор ЦЕС
Якщо хочете задати питання спікерам - доєднуйтесь до нас у Zoom.
В рамках події, автор дослідження Джон Лаф разом з Олександром Данилюком, (міністром фінансів України (2016-2018), співзасновником Центру національної стійкості та розвитку) та Екою Ткешелашвілі (керівницею проекту USAID «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «ВзаємоДія», віце-прем'єр-міністеркою та міністеркою у справах реінтеграції Грузії (2010-2012) обговорять нинішню ситуацію з олігархією в Україні .
Модератор - Гліб Вишлінський, директор ЦЕС
⚡️ Законопроєкт №5600: за прогнозних цін на 2022 рік рудний бізнес платитиме менше, ніж зараз
Замість тисячі слів ми проілюстрували, що змінює законопроєкт №5600 в оподаткуванні рудного бізнесу
☝️ Нагадаємо, що у вівторок депутати зняли правку, яка зменшувала базу нарахування рудної ренти на логістичні витрати (доставка з родовища у порт + фрахт у Китай).
Це означає, що рудний бізнес платитиме більше, ніж у версії до другого читання (і більше ніж платить зараз), АЛЕ лише за світових цін більше 100$/тонну 💰
За цін нижче 100$ — надходження зменшаться від тих, які діяли до існування №5600 👎
Усереднена ціна за прогнозами 4-х глобальних банків у 2022-му році становитиме 91,5 $/тонну — такий розклад зменшить надходження до бюджету на 19 млн доларів, або 518 млн грн.
Тут можна послухати подкаст про 5600 з Ярославом Железняком або почитати аналітику.
Замість тисячі слів ми проілюстрували, що змінює законопроєкт №5600 в оподаткуванні рудного бізнесу
☝️ Нагадаємо, що у вівторок депутати зняли правку, яка зменшувала базу нарахування рудної ренти на логістичні витрати (доставка з родовища у порт + фрахт у Китай).
Це означає, що рудний бізнес платитиме більше, ніж у версії до другого читання (і більше ніж платить зараз), АЛЕ лише за світових цін більше 100$/тонну 💰
За цін нижче 100$ — надходження зменшаться від тих, які діяли до існування №5600 👎
Усереднена ціна за прогнозами 4-х глобальних банків у 2022-му році становитиме 91,5 $/тонну — такий розклад зменшить надходження до бюджету на 19 млн доларів, або 518 млн грн.
Тут можна послухати подкаст про 5600 з Ярославом Железняком або почитати аналітику.
