Що з економікою?
10.4K subscribers
1.43K photos
13 videos
4 files
2.87K links
Канал Центру економічної стратегії (ЦЕС).

Досліджуємо та пояснюємо, що відбувається з українською економікою.

Сайт - ces.org.ua, зв'язок - press@ces.org.ua (рекламу не розміщуємо).

Instagram - https://www.instagram.com/cesukraine/
Download Telegram
Найнижча народжуваність і гендерний дисбаланс 一 демографічна ситуація в Україні у графіках

👼 У 2023 році в Україні народилося 187 тис. дітей — це найменший показник за всю історію спостережень. Навіть у 1719 році, при населенні 5,7 млн в сучасних кордонах, кількість народжень оцінювалась у близько 280 тис.

За статево-віковим розподілом діти до 18 років становлять лише 15% наявного населення України, тоді як на вікову категорію 60+ припадає 27%.

💁‍♂️ Заборона виїзду з країни для чоловіків призовного віку дещо послабила гендерний дисбаланс. Згідно з поточними оцінками Інституту демографії та проблем якості життя НАН України на 100 жінок зараз припадає 94 чоловіки.

📌 Детальніше 一 у матеріалі старшого економіста ЦЕС Володимира Ланди для Texty.org.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢30🤯6👍51🤔1😭1🙈1
Що з економікою?
🤷 Нардепи вкотре намагаються протягнути "беззубий" законопроєкт про БЕБ. Що не так з оновленою версією? 👉 Коментар старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая в етері Радіо НВ. «Нам потрібен орган, який нарешті зосередиться на аналітичному розслідуванні найбільших…
Рада підтримала оновлений законопроєкт про реформу БЕБ у першому читанні

👉 У законопроєкті врахували визначальний голос міжнародників у виборі керівництва БЕБ та негайну переатестацію усіх працівників БЕБ.

Однак залишились без уваги важливі позиції по:

▪️ детально прописаній процедурі переатестації та відбору кандидатів;
▪️неможливості пропонувати більше, ніж одного кандидата;
▪️наданні права кадровій комісії під час переатестації кадрів керуватися обґрунтованою підозрою, яка ґрунтується на фактах та документах, коли перевіряється доброчесність кандидатів.

За словами нардепа Ярослава Железняка, голова коаліції Давид Арахамія публічно взяв зобов'язання доопрацювати законопроєкт за вимогами МВФ, G7 та бізнесу.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👎19💯9👍5🤔32😁1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🐷 «У російському «Фонді національного добробуту» ліквідних активів лишилося менш ніж до кінця року.

Зрештою це призведе до рецесії. Просто питання — коли саме», 一 Юрій Гайдай в інтервʼю Бабель.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍35🤡23❤‍🔥2🤯21
📈 Видатки з держбюджету на фортифікаційні споруди 一 графік

З допису старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая:

«Видатки за бюджетними програмами будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, фортифікаційного обладнання оборонних рубежів, улаштування системи невибухових загороджень.

Пунктиром - ковзна середня за 2 місяці. Даних за березень поки немає.

Це не обов'язково усі видатки на фортифікацію, ще щось може капати з інших програм, але цільові - ось.

Також сюди не входять видатки на захист об'єктів енергетики.

P.S. І не ведіться на дурню про те, що ніби раніше відзвітували про 100% захист Трипільської ТЕС, ааааа, на що пішли гроші. Мова йшла про захист від непрямих влучань, який виконали на 100%. Від прямих влучань ракет такий об'єкт може захистити хіба саркофаг, який коштуватиме більше, ніж сама станція».

🚀 «Що з економікою?» | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍28🤯82😁2😱1
Принаймні пара мереж, які раніше не платили податки, приходять до тями — графік продажів підакцизних продуктів

Допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

"Звів на одному графіку динаміку "білих" продажів підакцизки за даними ДПС.

Дуже синхронні графіки, за винятком різдв'яно-новорічного алкогольного стрибка.

📍 Нарешті бачимо розворот тренду. Тут багато різних факторів, і непросто якісно відділити зміни споживчого попиту від зміни частки тіні, але схоже, що алкоголь останні місяці "детінізують" успішніше за тютюн.

Ну і дані по паливному роздрібу і податковому навантаженню на мережі показують, що принаймні пара мереж, які раніше не платили податки, схоже, приходять до тями.

📈 Наприклад, зростання квартальних податкових надходжень від Авантажу - у 9 разів відносно 2 кв. 2023 року, дивовижно. Може попередні репресії допомогли.

Але треба дивитися далі, 1-2 місяці непоказово. Бо уже було зростання у першому півріччі 2023, але потім тренд розвернувся".

📊 Графік - огляд економіки у березні.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
16👍12👌2
У липні-серпні можна очікувати жорстких обмежень для споживачів внаслідок останніх атак на енергетику

👉 За оцінками Центру досліджень енергетики, до опалювального сезону ми маємо повернути 2 ГВт потужностей, з яких у кращому випадку 300-500 МВт генерації до літнього піку споживання (липень-серпень).

Про це учора розповів Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, на нашій події «Як українській економіці витримати нові удари по енергетиці?».

⚡️ Загальна втрата генеруючих потужностей через ракетні атаки в Україні на кінець березня склала 23%, а з урахуванням атак у квітні може сягнути 35-40%*.

Щоб покрити 98% добового споживання до опалювального сезону, слід не тільки імпортувати електроенергію по максимуму, але й відновити 2 гігавати потужностей теплової генерації.

«На жаль, можна зараз вже констатувати, що ще приблизно 1,5 ГВт повернуться до нас не раніше, ніж через півтора-два роки», – каже Олександр Харченко.


Станом на 31 березня 2024 енергосистема України могла забезпечувати:

▪️ 75% від прогнозованого добового максимального споживання протягом опалювального сезону 2024/25 – без урахування імпорту електроенергії;
▪️87% від прогнозованого добового максимального споживання протягом опалювального сезону 2024/25 – за умови максимального імпорту.

«Це цифри, які в нас виходили до останньої атаки 11 квітня. Тобто, фактично, можна відрізати по 10-12%* від кожного з цих показників», 一 додає пан Харченко.


Для відновлення потужностей об'єднаної енергосистеми Україні потрібно близько $5 млрд на найближчі три-п’ять років.

📌 Запис обговорення можна переглянути на Youtube за посиланням. Також залишаємо посилання на презентацію огляду економіки за березень від експертів ЦЕС.

* - Центр досліджень енергетики зможе надати оновлені розрахунки на наступному тижні.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😭31👍7🤡4🫡32🤔2🤬1🦄1
В Україні не залишилось жодної ІТ-компанія зі штатом більше 10 000 працівників, експорт послуг на найнижчому рівні від початку великої війні

💻 За даними DOU, у другій половині 2023 року всі 5 найбільших компаній на ринку скоротили свій штат.

Найбільшими компаніями галузі залишаються EPAM (9986 працівників) та SoftServe (7841).

👉 За увесь минулий рік кількість ІТ-фахівців в Україні скоротилася на 10,7 тис. людей і у січні 2024 становила 81,8 тис. Відплив торкнувся передусім технічних фахівців.

ІТ-експорт залишається на дворічному мінімумі, додавши лише 2% у лютому і досягнувши $518 млн, що є другим найнижчим показником за весь воєнний час.

Частка ІТ в національному експорті послуг у лютому оновила найнижчий рівень з початку повномасштабного вторгнення 一 37,2%.

📊 Графік 一 огляд економіки ЦЕС.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢38😱9😁7👍2👀2🫡21
“Виручка на одного працівника у зарубіжних компаніях, які працюють в Україні, значно вища, ніж у місцевих підприємствах, іноді в 10-20 разів”

👉 Про це розповідає Денис Шемякін, директор Команди підтримки реформ Мінекономіки у новому випуску подкасту “Що з економікою?”.

“Для того, щоб досягти ВВП у розмірі $246 млрд до 2032 року потрібно 8,6 млн додаткових працівників.

Якщо ми плануємо економічне зростання, потрібно робити ставку не тільки на еміграційної політику для повернення наших громадян, а й на розвиток продуктивності праці. Наприклад, за рахунок автоматизації виробництва.

Особливо враховуючи технологічну підтримку, яку готові надавати Південна Корея та Японія”.


🎙 Більше про те, як автоматизація вплине на українську економіку слухайте у подкасті “Що з економікою?”.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
27😁76🤔5👍4
Понад половина українських біженців не отримує підтримки від польського уряду станом на січень 2024 року

Тоді як у листопаді 2022 року лише 9,4% українців у Польщі повідомляли, що не отримують жодної допомоги.

👉 Продовжуємо ділитися результатами третьої хвилі дослідження ЦЕС про українських біженців.

Найщедрішою до біженців державою, як і раніше, є Німеччина, де майже три чверті українських біженців відвідують мовні курси, отримують соціальні виплати та забезпечені житлом.

Попри загальне зменшення підтримки, приблизно 71% біженців отримує бодай якусь допомогу. У листопаді 2022 року цей показник становив 92,5%.

🛒 Поза тим, стабільно збільшується частка тих, кому соціальних виплат достатньо для базових життєвих потреб.

Зростання заможності серед українських біженців також пояснюється збільшенням залученості до ринку праці 一 з 39% у травні 2023 до 45% у січні 2024.

📌 Детальніше про це у третій хвилі #дослідження_про_біженців ЦЕС.

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👌22👍9😁3😢21🔥1🤬1
🤔 Що вас найбільше цікавить про українську економіку?

Залишайте свої запитання під дописом і економісти ЦЕС спробують на них відповісти у коментарях 👇
🥰103🔥3👍1🤡1
«У пік споживання взимку ні сонячні, ні вітрові електростанції з високою вірогідністю нічим не допоможуть»

👉 На заході ЦЕС Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, ще раз підтвердив думку про децентралізацію генерації.

Як приклад він навів газотурбінні і газопоршневі установки. У якості палива вони можуть споживати як газ, так і нафтопродукти. Це найоптимальніший варіант з точки зору безпеки.

Газопоршневий двигун невеликої потужності до 2-3 МВт не дуже відрізняється розміром від морського контейнеру. Його можна легко сховати під землю.

«Мінімальний бажаний обсяг для того ж Харкова був би 100-120 МВт. 30-40 газопоршневих двигунів могли би одночасно забезпечувати тепло для заміщення уражених теплоелектроцентралей та виробляти електроенергію для міста, принаймні для критичної інфраструктури», 一 каже Олександр Харченко.


Наразі тільки обласні та місцеві теплокомуненерго мають кваліфікований персонал та технічні можливості, щоб оперувати такими установками. Проте всі комунальні та державні теплоенергокомпанії мають великі борги за газ.

«Найбільш ефективним було би залучення приватних інвесторів, які могли б надати обладнання у формі донатів або підтримки для реалізації проєктів. Це дозволило б оперативно встановлювати та експлуатувати обладнання, і взаємодіяти з ринками, включаючи закупівлю газу, продаж електроенергії та постачання тепла», 一 додає пан Харченко.


🔗 Якщо ви ще не встигли подивитись наш щомісячний огляд, залишаємо посилання на відеозапис, а також презентацію ключових змін в економіці за березень.

Карта 一 НЕК «Укренерго».

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍2814🥱2
🇺🇸 Якщо Палата представників проголосує за розділений законопроєкт 一 існує ризик затягування допомоги

Сьогодні спікер Палати представників Майк Джонсон на закритому засіданні презентував чотири окремі законопроєкти про допомогу Україні, Ізраїлю, Тайваню та про пріоритети національної безпеки.

👉 Попередній законопроєкт, який вже був затверджений Сенатом, зараз перебуває в Палаті представників Конгресу. Якщо вони проголосують до кінця тижня, законопроєкт потрапить на підпис до Байдена, і надавати військові і фінансові ресурси Україні уряд США зможе вже за кілька днів.

Про це говорив директор ЦЕС Гліб Вишлінський в етері Радіо НВ на вихідних.

«Якщо ми отримаємо ці гроші у вигляді того кредиту, про який говорять трампісти, великої проблеми немає. Те, про що від початку заявив Трамп, виглядало навіть краще, ніж ті гроші, які ми отримуємо від ЄС. Тому що у випадку з ЄС 一 це безвідсотковий кредит на 35 років і 10 років відстрочки, але врешті-решт ми ці гроші маємо повернути. Можливо, колись нам його спишуть, але поки що ніхто про це особливо не говорить.

У випадку з Трампом, він хоче, щоб це був кредит, не тому, що ці гроші настільки будуть потрібні потім Америці, а тому що він боїться, що Україна змінить своє бачення 一 хто друзі, хто вороги, і, нібито, тоді США викине ці гроші на смітник. А якщо ми будемо “котиками”, то повертати їх не треба буде. Це поки дивний механізм без технічних деталей», 一 каже Гліб Вишлінський.


🏢 Проте, якщо Палата представників вирішить проголосувати за інший законопроєкт, розділений на чотири частини, де законопроєкт про пріоритети національної безпеки зокрема включатиме арешт російських активів 一 існує ризик затягування цього процесу.

«Це означатиме, що Палата представників повинна буде провести голосування, а потім відправити його до Сенату для подальшого затвердження. І невідомо, яку позицію займуть демократи», 一 резюмує директор ЦЕС Гліб Вишлінський.


🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍20🤡63🤯1
🤱 Пряма виплата на народження дитини – це «хабар від держави»

Минулого місяця депутати запропонували збільшити допомогу при народженні дитини майже з існуючих 41 тис. грн до 128-384 тис. грн.

👉 Про те, наскільки ефективним є такі заходи, розповів старший економіст ЦЕС Володимир Ланда на Українському Радіо.

«Пряма виплата на народження дитини – це “хабар від держави” за те, що вона не змогла забезпечити належні умови. Якщо батьки працюють з високою зарплатою, є доглядові послуги і дитина забезпечується з самого початку, тоді не потрібні додаткові виплати.

Такі виплати потрібні для людей у скрутних ситуаціях. Але надавати соціальну допомогу для забезпечених людей у воєнний час – це неефективне рішення», 一 вважає Володимир Ланда, який також є учасником робочої групи по розробці Стратегії демографічного розвитку України до 2040 року.


А як ви ставитеся до стимулювання народжуваності через гроші?

Також на цю тему від ЦЕС:
“Скільки українців в Україні і за кордоном 一 графік”

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍43😨17🤔4👎21
На додаткові 70 тис. грн військовим потрібно понад 50 млрд грн 一 ЕП

Найцікавіше із матеріалу:

На минулому тижні Верховна Рада, крім оновленого закону про мобілізацію, зобов'язала уряд ухвалити постанову про виплату щомісячної винагороди військовим на фронті у розмірі 70 тис грн.

Ці виплати не були передбачені у бюджеті на 2024 рік, тому для їхнього фінансування державі потрібно вносити зміни у кошторис. За даними ЕП, на здійснення цих виплат цього року потрібно понад 50 млрд грн.

Разом з цим, уряду необхідно додатково знайти понад 400 млрд грн на закупівлю боєприпасів та військового обладнання.

За даними співрозмовників ЕП в Мінфіні, відомство лише починає готувати зміни до бюджету. Процес ускладнюється тим, що збільшення видатків необхідно узгодити з міжнародними партнерами.

Джерел покриття додаткових видатків в уряду поки немає. Серед варіантів: економія на видатках, грошова емісія та підвищення податків. Останній варіант співрозмовники ЕП називають найімовірнішим, адже лише завдяки цьому кроку можна знайти в економіці близько пів трильйона гривень на війну.

👉 Додамо, що Голова Комітету ВРУ з питань фінансів Данило Гетманцев у своєму телеграм-каналі написав про те, що кошти будуть брати за рахунок підвищення податків та за рахунок внутрішнього боргу (залучення ресурсів, насамперед, банків).

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤯28👍15😁4🤔1
Telegram з потенційним доходом від українського ринку у $3-4 млн у 2024 році має сплачувати податки в Україні. Перш за все, у вигляді “податку на Google”

👉 Про це пише старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай у матеріалі «Детектор медіа».
«З урахуванням частки українських користувачів, дохід компанії Telegram від українського ринку у 2024 році складе щонайменше $3–4 млн. Це вже в 120–160 разів перевищить мінімальний поріг суми операцій постачання електронних послуг, після якого компанія-нерезидент зобов’язана зареєструватися в Україні як платник податку», 一 пояснює Юрій Гайдай.


Загальний дохід телеграму від реклами та підписок у 2024 році може сягнути $160 млн. Змусити Telegram сплачувати податки реально. Компанія сплачує їх у тих країнах, де цього вимагає законодавство, про це, зокрема, зазначено в правилах користування телеграмом.

📲 Перш за все 一 у вигляді “податку на Google”, який є, по суті, оподаткуванням цифрових послуг, digital services tax (DST), і який уже сплачує близько ста великих цифрових компаній, таких, як Google, Meta, Etsy чи OnlyFans.

Якщо Telegram не зареєструвався і не почав декларувати та сплачувати відповідні податки, Державна податкова служба може нарахувати штрафні санкції та звернутися по допомогу у стягненні податків до податкового органу країни реєстрації.

🔗 Крім цього, оподаткування доходів власників телеграм-каналів, якщо вони резиденти України, повинно здійснюватися в рамках оподаткування доходів від підприємництва, або доходів фізосіб.
«Звісно, у випадку “тіньової” діяльності ДПС буде складно, а подекуди й економічно невиправдано “дотягуватися” до власників телеграм-каналів, але у випадку найбільших каналів це робити доцільно, бо доходи вони отримують значні, і повинні сплачувати податки, які йдуть на фінансування сил оборони», — підсумовує Юрій Гайдай.


🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍50🤡106😁2👀2
Як нам вийти з демографічної кризи?

Декілька ключових тез з нового випуску подкасту «Що з економікою?» разом зі старшим економістом ЦЕС Володимиром Ландою, який також є учасником робочої групи по розробці Стратегії демографічного розвитку України до 2040 року.

Для відтворення населення народжуваність має становити 210-220 дітей на 100 жінок. Зараз цей показник важко розрахувати, але за оцінками він знаходиться на рівні 80-90 дітей на 100 жінок. І це третій з кінця показник у світі. Гірше лише у Південній Кореї та Гонконзі.

Держава має забезпечити економічну самодостатність родин. Тоді родина спроможна заробити достатньо грошей для виховання дитини і не думати, що, наприклад, звільнення з роботи, може завадити рішенню мати дітей.

Відтворення населення 一 далеко не єдиний пункт Стратегії. Життя людей повинно бути безпечним та комфортним, хоча ми розуміємо, що війна не дозволяє цього зробити повною мірою.

Навіть якщо ви не хочете мати дітей, кожен може бути корисним. Можна створити дитячий клуб, громадський центр, облаштувати парк біля дому, взяти до себе на роботу людину літнього віку або людину з інвалідністю. Також на сайті Мінсоцполітики можна висловити свою згоду або незгоду з проєктом Стратегії демографічного розвитку та внести до неї свої пропозиції.

🎙 Послухати подкаст можна за посиланням.

📊 Інфографіка 一 матеріал Володимира Ланди на Texty.org.

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍33🤡109🤝2
Україна отримає другий транш перехідного фінансування від ЄС обсягом €1,5 млрд уже наступного тижня

Про це на Форумі партнерства США та України сьогодні заявив очільник генерального директорату Європейської Комісії з питань розширення Герт Ян Купман. Він додав, що Україна вже виконала для цього усі умови.

Водночас міністр фінансів Сергій Марченко нагадав про те, наскільки Україні зараз важлива бюджетна та військова підтримка США:

«Лише у першому кварталі ми наблизили $4 млрд витрат на оборону, щоб самостійно покрити військові потреби. Ми вжили фіскальних заходів, щоб покращити нашу спроможність збирати необхідну кількість податків та надходжень. Лише у першому кварталі ми додатково зібрали понад $5,4 млрд. Ролловер наших внутрішніх облігацій зараз становить понад 200%.

Я вірю, що цього року за підтримки наших ключових партнерів ми зможемо впоратися з дефіцитом бюджету досить добре, як і рік тому, і в 2022 році. Але ситуація для нас досить непевна, і ми хотіли б звернути увагу, що для нас дуже важливе рішення про підтримку України в Конгресі США, тому що це не тільки військова, але й бюджетна підтримка».


📲 Трансляція Форуму за посиланням.

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍247🔥2👏1
🛥️ У порівнянні з 2021 роком замовлення суперяхт впали на 35% 一 з 313 до 203.

Основна причина 一 різкий спад попиту серед росіян через санкції.

👉 Переказуємо допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая:

«З одного боку справедливо, що російських олігархів позбавили частини іграшок. Той же Усманов досі судиться з німцями за арештовану в Гамбургу Dilbar.

А з іншого 一 це менше грошей, які будуть вкрадені та виведені з економіки РФ. Суперяхти, суперкари, предмети розкоші та мистецтва... Росіяни купують, звісно, але таки менше, не все доступно, не всім можна потім скористатися.

Суперяхти, наприклад мають розкид цін від $50 до $500 млн, іноді 一 понад $1 млрд. Росіяни були схильні замовляти більші та люксовіші яхти, ніж середній клієнт. Наприклад середня американська яхта 一 54 метри, російська 一 61 метр.

Тож можемо сміливо брати середній цінник в $300 млн. Якщо припустити, що половина замовлень, які випали 一 російські, то можемо грубо оцінити, що росіяни лише на яхтах зекономили $15 млрд».

А як ви ставитеся до санкцій на купівлю предметів розкоші?

Фото 一 156-метрова яхта Dilbar Алішера Усманова за $1 млрд.

Також на цю тему від ЦЕС:
Що відбувається з російською економікою на третій рік повномасштабної війни?

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍21😁10👎21👏1
22 квітня наші партнери з Економічної правди проводять конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

👉 Одну з панелей модеруватиме старший економіст ЦЕС Володимир Ланда. Експерти говоритимуть про наступні питання:

Який ресурс Україна має для відбудови сьогодні, якими є основні джерела та чи можливо розширити фінансування в майбутньому?
На чому у відновленні інфраструктурних об’єктів фокусуються держава та бізнес?
На чому треба зосередитись в майбутньому для компенсації втрат та відбудови.

Спікери:

Мустафа Найєм, голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури.
Юрій Васьков, заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.
Джеймс Хоуп, директор Місії USAID в Україні.
Михайло Різак, директор із взаємодії з органами влади "Нібулон".
Олександр Водовіз, голова офісу СЕО Групи Метінвест.

📌 Квитки та деталі 一 за посиланням.

🚀 «Що з економікою?» канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍16😁72👎1👏1
Лише деякі стратегічні держпідприємства, як, наприклад, «Укрзалізниця», можуть бути ефективні з долею держави

💬 У решті випадків приватна власність ефективніша. Про це нагадав старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай в інтерв'ю Vox Ukraine.

«Ми втратили багато можливостей в попередні десятиліття, коли у нас були і заводи, і родовища, цікаві великим західним інвесторам, але вони не зайшли в приватизацію, тому що були непрозорі умови, корупція та інші ризики.

Одна справа, коли на Чорноморському шельфі стоять “вишки Бойка”, інша, коли там газ видобуває американська корпорація. Тому що це великий бізнес зі своїми лобістськими інтересами, який захищатиме активи та платитиме податки в бюджет».


👉 Ми у Центрі економічної стратегії ведемо тему приватизації з початку заснування у 2015-му році, для тих кому цікаво дізнатися більше, радимо наступні дослідження:

1. Наскільки державні підприємства менш прибуткові за приватні: аналіз за 10 років
2. Як за допомогою приватизації збільшити інвестиції в економіку України?
3. Як подолати корупцію на державних підприємствах?

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍316🤡3👏2🤬1
Нещодавно ми запитували, що найбільше цікавить наших підписників про українську економіку

Зібрали в одному дописі деякі з відповідей експертів ЦЕС.

🧐 Чому у нас немає фондового ринку?

💬 Зараз у це важко повірити, але в Україні був відносно розвинутий фондовий ринок. У 2012 році він перевищив $316 млрд, тобто був в 1,8 рази вищим за тодішній ВВП. У 2023 році цей обсяг впав до $13,5 млрд, з яких 93% обсягу — торгівля державними облігаціями (ОВДП), а на торгівлю акціями припало лише трохи більше $3 млн (0,025%). Що ж пішло не так? Головними інструментами ринку акцій були папери традиційних промислових підприємств, і кількість таких емітентів скорочується.

Причини — російські вторгнення 2014 та 2022 років, моральне застарівання підприємств та введення можливості примусового викупу акцій міноритарних власників. При цьому немає жодних стимулів створювати нові акціонерні товариства. Ключова причина — відсутність верховенства права і як наслідок — криза довіри, неможливість залучити іноземний капітал, і в підсумку — лістинг українських компаній на біржах Лондона або Варшави.

Традиційно складні біржові регуляції та майже нульовий внутрішній попит на фоні триваючої російської агресії роблять відродження українського фондового ринку у найближчі роки нездійсненною мрією».

🧐 Відтік/приплив капіталу. Йде інвестування чи навпаки?

💬 Прямі іноземні інвестиції в Україну перед повномасштабним вторгненням становили майже $66 млрд. За підсумками 2022 року відплив становив $15 млрд, але у 2023 році інвестиції додали $3 млрд, досягнувши на кінець року $54 млрд. Значний внесок у цей приріст здійснив Європейський банк реконструкції та розвитку, який минулого року інвестував в Україну понад $2 млрд.

🧐 Скільки збирається та відшкодовується ПДВ від українських виробників?

💬 У першому кварталі 2024 року було сплачено 101,7 млрд грн ПДВ з "місцевих" товарів та послуг. За той же час держава відшкодувала 32,6 млрд грн ПДВ, переважно експортерам. Відтак, чисті надходження "внутрішнього" ПДВ за січень-березень 2024 склали 69.1 млрд грн - трішки менше 1/5 усіх податкових надходжень до держбюджету. Для порівняння, ПДВ з імпорту принесло 109.1 млрд грн

Є запитання? Поставте їх у коментарях і наші експерти спробують на них відповісти.

Читайте відповіді на інші запитання під оригінальним дописом.

«Що з економікою?» канал Центру економічної стратегії | підписатися
👍293