Щоб виконати план уряду з відновлення, рівень зайнятості в Україні має зрости на 67% до 2032 року

🧐 Цікава аналітика Команди підтримки реформ Мінекономіки щодо ринку праці.

▪️Кількість офіційно працевлаштованих працівників в Україні у 2023 році зменшилася на 21% порівняно з 2021 роком;

▪️6,2 млн або 14% довоєнного населення зареєстровано біженцями по світу (станом на серпень 2023 року згідно оцінок Міжнародної організації праці). Нагадаємо, що за оцінками ЦЕС за межами України перебуває 4,9 млн українців (3,6 млн без урахування Росії та Білорусі).

▪️Для того, щоб досягти очікуваного розміру ВВП $246 млрд до 2032 року потрібно 8,6 млн додаткових працівників (за оцінкою Міжнародної організації праці) та 4,6 млн (за оцінкою Центру економічного відновлення). Зайнятість має зрости на 67% порівняно з 2022 роком. На 24,1% має зрости зайнятість жінок.

▪️Додаткові передумови для розвитку офіційної зайнятості може створити прийняття нового Трудового кодексу. За очікуваннями Мінекономіки, новий Трудовий кодекс сприятиме переведенню економічно неактивного населення у активне та подоланню “сірої” зайнятості, що за різними оцінками сягає 10-15%.

▪️ Ще один нерозкритий ресурс 一 люди з інвалідністю. За даними Мінсоцполітики, в Україні 2,7 млн людей мають інвалідність, більше половини з них 一 у працездатному віці, тоді як працює лише кожна третя особа з інвалідністю.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Залучити мігрантів та повернути українців 一 що передбачає Демографічна стратегія України-2040?

👉 Днями Міністерство соціальної політики оприлюднило текст Демографічної стратегії України до 2040 року. Її мають затвердити до кінця третього кварталу 2024 року.

Детальніше про неї під час Liga.Talk розповів старший економіст ЦЕС Володимир Ланда, який також є членом робочої групи по розробці Стратегії.

Що необхідно для досягнення демографічної сталості?

1️⃣. Повернути якнайбільше українців. При цьому, політика щодо повернення має фокусуватися не лише на громадянах України, які виїхали за кордон з початком повномасштабної війни, але й на тих, що виїхали раніше та представниках української діаспори.

2️⃣. Залучати мігрантів з третіх країн на спеціальності, де не вистачає людського капіталу. Створити для них економічні та соціальні умови, допомогти з їхньою інтеграцією у суспільство.

Щоб не допустити стихійної міграції, потрібно задати чіткі рамки, на які спеціальності ми залучаємо додаткову робочу силу.

3️⃣. Створити умови для відтворення населення, для поєднання батьківства із професійною зайнятістю (зокрема, покращуючи доступ до дитячих садочків, що ми у ЦЕС досліджували раніше), підвищити економічну самодостатність сімей.

🧷 Ознайомитися з проєктом Стратегії та внести до неї свої пропозиції можна за посиланням.

🇺🇦 Нагадаємо, що Україна лишається серед країн з найнижчою народжуваністю у світі.

🌅 Зображення згенеровано ШІ.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Частка українських біженців, які точно планують повертатися скоротилась з 50% у листопаді 2022 року до 26% у січні 2024 року

👉 Про це говорять результати третьої хвилі дослідження ЦЕС.

Водночас економічне становище українців за кордоном покращилось. Частка тих, хто повідомляє, що має роботу або займається бізнесом, зросла з 39% у травні 2023 до 45% у січні 2024.

✍ 23% українських біженців отримують «дещо більше» коштів за роботу за кордоном, ніж в Україні, а 38% 一 «набагато більше».

Що можна зробити для того, щоб українці поверталися:

▪ Надавати українським біженцям свободи пересування і вибору місця проживання, аналогічно до громадян ЄС. Це дозволить біженцям повертатися без страху втрати пільг або права на проживання за кордоном.
▪ Допомагати людям із постраждалих й окупованих регіонів грошовими виплатами, забезпеченням житла чи субсидуванням, пошуком роботи у безпечнішому регіон
▪ Спрощувати реінтеграцію дітей до навчання в українських школах та закладах вищої освіти.

📌 Більше про те, як змінились настрої біженців за два роки війни та хто готовий повертатись в новій хвилі #дослідження_про_біженців. Дослідження проведено за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🧑‍💻 У березні через платформу Djinni найняли 824 айтівця — це рекорд для 2024 року, але все рівно на 25% менше за березень 2023-го.

Джерело: X (MaxUA)

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

⚡️ Україна нарощує імпорт електроенергії після втрати частини генерації. Експорт, який сягав рекордних значень на початку весни призупинено

У березні росіяни відновили терористичні обстріли енергоінфраструктури. Повністю виведено з ладу ДніпроГЕС, ДТЕК повідомляє про пошкодження 80% власних потужностей.

Частково замістити втрачені генераційні потужності дозволяє імпорт електроенергії, через що чистий експорт електроенергії став негативним (графік). Також є проблема з передачею електроенергії до віддалених від західних кордонів областей.

🗓 Наступного тижня, 11 квітня о 17:00, ми проведемо подію, де спільно з головою правління НЕК «Укренерго» Володимиром Кудрицьким обговоримо готовність української енергетики до нових ударів. Крім того, традиційно оглянемо ключові зміни в економіці країни за березень.

🔗 Реєстрація 一 за посиланням.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

📈 Податкові надходження у березні +31,7% порівняно з березнем 2023-го. Ще більше вражає ПДВ +49%

👉 Допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

«Приріст надходжень від ПДВ не пояснюється ні зростанням економіки (менше 5%), ні інфляцією (базова теж менше 5%).

І при цьому частка зупинених накладних за даними ДПС у березні зменшилася.

Що це означає? На мій погляд, що ДПС вийшла на новий рівень "роботи з платниками". Це не має нічого спільного з податковим кодексом, але результат дає, а результат зараз треба.

🧐 Маю припущення щодо механіки, але їх ще треба підтвердити. Подивимося, чи зможе ДПС "розвинути успіх".

(UPD: частина ефекту пояснюється відміною 2% спрощенки без ПДВ, поверненням стандартної ставки на паливо, та дещо більшою сумою відшкодування рік тому).

📈 Акцизи +48%. Там значні коливання по джерелах надходжень від місяця до місяця, тому треба почекати деталізованих даних, щоб розібратися.

Податок на прибуток +32%. 34,7 млрд грн, причому в лютому теж були 34,7 млрд грн, і переважно це були авансові платежі, щоб якось дотягнути до приходу зовнішньої допомоги. Без авансів у лютому березнева сума ПнП була б взагалі вражаючою. І тут значна частка від оподаткування надприбутків банків.

💵 А ще ж $9 млрд зовнішньої допомоги у березні, що покриває ~2,5 місяці потреб у фінансуванні дефіциту. Після "голяка" з початку року міністр фінансів може трохи видихнути. Хоча Мінфін мабуть уже почав ламати голову над 2025».

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🇺🇦 У березні бюджет отримав рекордні $9 млрд — але нехай це не вводить вас у оману

Країни-партнери (у першу чергу Японія та Канада) посунули виплати у термінах з кінця року ближче до його початку, щоб перекрити пробіл у фінансуванні за січень та лютий.

💵 У березневі $9 млрд увійшли: $4,9 млрд кредиту від ЄС, $1,5 млрд кредиту від Канади, $1,1 млрд кредитів від Японії, $880 млн кредитного траншу МВФ та $515 млн кредиту від Великої Британії. Це найбільший місячний обсяг іноземної фінансової допомоги за весь час повномасштабного вторгнення.

👉 Рекордне фінансування дозволило покрити дефіцит державного бюджету і потребу в погашенні боргів за березень, а також компенсувати нестачу фінансування у попередні два місяці.

Що на нас чекає далі? Україна і далі не може нормально планувати бюджет — довгострокових зобов’язань окрім ЄС немає, а критично важливі кошти від США на півроку зависли на розгляді Конгресу.

📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Як українській економіці витримати нові удари по енергетиці?

Російські обстріли у березні значно пошкодили українську енергосистему. Зупинила роботу ДніпроГЕС, а ДТЕК повідомив про пошкодження 80% своїх потужностей. Після втрати частини генерації Україна вимушена нарощувати імпорт електроенергії.

💡 Попри обстріли українські енергетики активно працювали над відновленням постачання (час, що знадобився на відновлення у різних регіонах 一 на картинці).

Наскільки українська енергетика готова до нових ударів? Який це вплив матиме на економіку? Як готуватися бізнесу та населенню?

🗓 Про ці та інші питання будемо говорити на нашій події 11 квітня о 17:00 з Володимиром Кудрицьким, головою правління НЕК «Укренерго», Олександром Харченком, директором Центру досліджень енергетики та представниками бізнесу.

Традиційно експерти ЦЕС оглянуть ключові зміни в економіці за місяць.

🔗 Реєстрація на подію 一 за посиланням.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Безробіття в Україні зменшилось до найменшого показника за весь час повномасштабного вторгнення — опитування

Нагадаємо, що після 24.02.2022 Держстат не публікує даних щодо безробіття. Дослідницька агенція Info Sapiens робить власні оцінки його рівня спираючись на опитування.

👉 Відповідно до них, у березні 2024 року рівень безробіття в Україні становив 13,7%.

🛒 Проксі-показник рівня бідності — частка опитаних людей, що змушена економити на їжі — у березні 2024 року становив 23,2% (21,1% у лютому).

📊Більше графіків у нашому Трекері економіки під час війни.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

💵 У березні міжнародні резерви України зросли на 18% і становили рекордні $43,8 млрд

Динаміка зумовлена значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Нацбанком та боргові виплати країни в іноземній валюті.

Такий рівень резервів забезпечує 5,8 місяця майбутнього імпорту.

📈 Збільшення цього місяця відбулося виключно через великі обсяги іноземного фінансування, тож мова не йде про те, що Україна зробила якийсь економічний прорив.

Втім, це все одно хороша новина, бо великі обсяги резервів слугуватимуть подушкою безпеки на наступні місяці.

📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися