Юрій Буца, урядовий уповноважений з питань управління державним боргом:
💬 "Ми не можемо зменшити обсяг державного боргу, можемо лише працювати над тим, аби максимально його здешевити і розтягнути у часі. Весь дефіцит бюджету покрити грантами нереально, такий об'єм коштів недоступний".
Приєднуйтеся до дискусії в Zoom або у Facebook.
💬 "Ми не можемо зменшити обсяг державного боргу, можемо лише працювати над тим, аби максимально його здешевити і розтягнути у часі. Весь дефіцит бюджету покрити грантами нереально, такий об'єм коштів недоступний".
Приєднуйтеся до дискусії в Zoom або у Facebook.
💵 Платити за відновлення України варто замороженими російськими активами.
Про це розповів Тімоті Еш, стратег Bluebay Asset Management та експерт з питань України, на дискусії ЦЕС “Борг України під час війни зростає, що з ним робити далі?”:
💬 “Платити має країна, що несе відповідальність за збитки. А всі аргументи — що це складно, що це не можна зробити, бо це посилає поганий сигнал іншим, — треба відкинути.
Не нападайте на іншу країну, не влаштовуйте геноцидів — тоді ніхто не забиратиме ваше майно. Думаю, така політика є справедливою”.
👉🏻 Однак, як зазначає економіст, поки на Заході мало людей, які поділяють таку позицію. Тому вилучення російських активів на користь України займе час.
“Треба організувати все так, щоб Україна отримала частину коштів росії. Є проміжне рішення — на відбудову можна використати проценти, які нараховуються на заморожені активи.
Якщо їх дохідність умовно 5% річних, то ми отримаємо 15 млрд дол. щороку. Це не вирішує проблему, але так активи росії можна запустити в рух”, – каже Тімоті Еш.
#дослідження_про_борг
Про це розповів Тімоті Еш, стратег Bluebay Asset Management та експерт з питань України, на дискусії ЦЕС “Борг України під час війни зростає, що з ним робити далі?”:
💬 “Платити має країна, що несе відповідальність за збитки. А всі аргументи — що це складно, що це не можна зробити, бо це посилає поганий сигнал іншим, — треба відкинути.
Не нападайте на іншу країну, не влаштовуйте геноцидів — тоді ніхто не забиратиме ваше майно. Думаю, така політика є справедливою”.
👉🏻 Однак, як зазначає економіст, поки на Заході мало людей, які поділяють таку позицію. Тому вилучення російських активів на користь України займе час.
“Треба організувати все так, щоб Україна отримала частину коштів росії. Є проміжне рішення — на відбудову можна використати проценти, які нараховуються на заморожені активи.
Якщо їх дохідність умовно 5% річних, то ми отримаємо 15 млрд дол. щороку. Це не вирішує проблему, але так активи росії можна запустити в рух”, – каже Тімоті Еш.
#дослідження_про_борг
🏗 Екосистема DREAM: як відбуватиметься управління відбудовою України?
(Допис старшого економіста ЦЕС і співведучого подкасту "Що з економікою?" Юрія Гайдая)
Записали подкаст із Віктором Нестулею, головою правління коаліції RISE Ukraine про платформу відбудови української інфраструктури DREAM. Важлива тема.
🔥 DREAM — це масштабний та амбітний проєкт, державна електронна система, яка має звести разом всі етапи і процеси відбудови:
• реєстр збитків;
• планування і пріоритезація відбудови;
• банк проєктів (і "вітрину" проєктів для донорів);
• громадські обговорення;
• проєктні роботи;
• закупівлі;
• будівництво;
• контроль.
Ця платформа має також звести органи місцевого самоврядування, громади, центральну владу, донорів, бізнес, виконавців проєктів і громадянське суспільство.
Мені імпонує ця концепція, бо в неї закладені хороші, робочі інструменти зменшення ризиків, пов'язаних з відбудовою:
1️⃣ Максимальна прозорість. Чим більше прозорості, тим більше довіри з боку донорів. Відповідно, тим легше буде контролювати відновлення — і на рівні громад, і громадським організаціям і журналістам-розслідувачам.
І цю прозорість нам ще доведеться відстояти, причому не лише всередині, а й перед зовнішніми стейкхолдерами. Бо маємо приклади непрозорої та корумпованої відбудови інших країн західним коштом.
2️⃣ Платформа має посилити спроможність громад — дати їм набір інструментів, процедур та шаблонів, звести в одному місці усі державні реєстри та послуги.
3️⃣ Здорова конкуренція. Ресурс на відбудову обмежений. Донори обиратимуть пріоритетні проєкти. І виграють громади, які зможуть запропонувати якісні, продумані проєкти, продемонструвати прозорість та ефективність.
Це має позитивно тиснути на органи місцевого самоврядування. Хоча тут є і ризики, звісно.
4️⃣ DREAM може стати добрим прикладом партнерства суспільства і держави. Розробку ініціювала Коаліція громадських організацій RISE Ukraine (до якої входить і ЦЕС).
Безпосередньо розробкою системи керують Open Contracting Partnership та BRDO за підтримки Transparency International Ukraine. Наразі DREAM фінансується Урядом Великобританії, власником системи є Мінвідновлення.
І якраз коаліція ГО є добрим запобіжником (але не гарантією) від того, що щось фундаментально піде не так. Неможливо "порішати" з кількома десятками ГО, в тому числі міжнародних та антикорупційних, які цінують власну репутацію і ставлять за мету результат для України.
На сьогодні є MVP, до якого додаватимуться елементи системи, і вже з січня 2024 року система має запрацювати на повну.
📌 Я можу ще багато писати, але краще послухайте на SoundCloud, Apple Podcast, Google Podcast, Spotify. Або почитайте текстову версію у нас на сайті.
(Допис старшого економіста ЦЕС і співведучого подкасту "Що з економікою?" Юрія Гайдая)
Записали подкаст із Віктором Нестулею, головою правління коаліції RISE Ukraine про платформу відбудови української інфраструктури DREAM. Важлива тема.
🔥 DREAM — це масштабний та амбітний проєкт, державна електронна система, яка має звести разом всі етапи і процеси відбудови:
• реєстр збитків;
• планування і пріоритезація відбудови;
• банк проєктів (і "вітрину" проєктів для донорів);
• громадські обговорення;
• проєктні роботи;
• закупівлі;
• будівництво;
• контроль.
Ця платформа має також звести органи місцевого самоврядування, громади, центральну владу, донорів, бізнес, виконавців проєктів і громадянське суспільство.
Мені імпонує ця концепція, бо в неї закладені хороші, робочі інструменти зменшення ризиків, пов'язаних з відбудовою:
1️⃣ Максимальна прозорість. Чим більше прозорості, тим більше довіри з боку донорів. Відповідно, тим легше буде контролювати відновлення — і на рівні громад, і громадським організаціям і журналістам-розслідувачам.
І цю прозорість нам ще доведеться відстояти, причому не лише всередині, а й перед зовнішніми стейкхолдерами. Бо маємо приклади непрозорої та корумпованої відбудови інших країн західним коштом.
2️⃣ Платформа має посилити спроможність громад — дати їм набір інструментів, процедур та шаблонів, звести в одному місці усі державні реєстри та послуги.
3️⃣ Здорова конкуренція. Ресурс на відбудову обмежений. Донори обиратимуть пріоритетні проєкти. І виграють громади, які зможуть запропонувати якісні, продумані проєкти, продемонструвати прозорість та ефективність.
Це має позитивно тиснути на органи місцевого самоврядування. Хоча тут є і ризики, звісно.
4️⃣ DREAM може стати добрим прикладом партнерства суспільства і держави. Розробку ініціювала Коаліція громадських організацій RISE Ukraine (до якої входить і ЦЕС).
Безпосередньо розробкою системи керують Open Contracting Partnership та BRDO за підтримки Transparency International Ukraine. Наразі DREAM фінансується Урядом Великобританії, власником системи є Мінвідновлення.
І якраз коаліція ГО є добрим запобіжником (але не гарантією) від того, що щось фундаментально піде не так. Неможливо "порішати" з кількома десятками ГО, в тому числі міжнародних та антикорупційних, які цінують власну репутацію і ставлять за мету результат для України.
На сьогодні є MVP, до якого додаватимуться елементи системи, і вже з січня 2024 року система має запрацювати на повну.
📌 Я можу ще багато писати, але краще послухайте на SoundCloud, Apple Podcast, Google Podcast, Spotify. Або почитайте текстову версію у нас на сайті.
💸 Уряд розглядає варіант залучення приватних інвестицій під заставу заморожених активів РФ.
Про це розповів урядовий уповноважений з питань управління держборгом Юрій Буца на нашій дискусії “Борг України під час війни зростає, що з ним робити далі?”.
💬 “Російські активи у якості застави – це важкий для структурування, але вартий розмов спосіб. Маючи таку кількість коштів, які генерують дохід, треба думати, як їх використати вже зараз.
Якщо через юридичні процедури ми не можемо отримати їх як репарації, то треба думати над альтернативою. Тут теж є велике питання політичної волі", — пояснив пан Юрій.
Стратег Bluebay Asset Management Тімоті Еш додав, що російські активи безумовно мають йти на відновлення України. Однак поки на Заході мало людей, які поділяють таку ж позицію.
Тому проміжним варіантом також може бути використання процентів, які нараховуються на заморожені активи. Більше про це ми писали тут.
📌 Дивіться дискусію повністю у Facebook або на Youtube.
#дослідження_про_борг
Про це розповів урядовий уповноважений з питань управління держборгом Юрій Буца на нашій дискусії “Борг України під час війни зростає, що з ним робити далі?”.
💬 “Російські активи у якості застави – це важкий для структурування, але вартий розмов спосіб. Маючи таку кількість коштів, які генерують дохід, треба думати, як їх використати вже зараз.
Якщо через юридичні процедури ми не можемо отримати їх як репарації, то треба думати над альтернативою. Тут теж є велике питання політичної волі", — пояснив пан Юрій.
Стратег Bluebay Asset Management Тімоті Еш додав, що російські активи безумовно мають йти на відновлення України. Однак поки на Заході мало людей, які поділяють таку ж позицію.
Тому проміжним варіантом також може бути використання процентів, які нараховуються на заморожені активи. Більше про це ми писали тут.
📌 Дивіться дискусію повністю у Facebook або на Youtube.
#дослідження_про_борг
Понад 147 млрд дол прямих збитків зазнала інфраструктура України через російську агресію
Про це свідчить оцінка проєкту “росія заплатить”, участь в якому беруть експерти ЦЕС.
За підсумками квітня 2023 року загальна сума прямих збитків внаслідок повномасштабної війни зросла до 147,5 млрд дол. З головного:
✔️ Втрати житлового фонду у порівнянні з лютим зросли на 1,2 млрд дол і становили 54,4 млрд дол.
Загальна кількість пошкоджених або зруйнованих житлових будинків (приватні, багатоквартирні, гуртожитки) склала майже 158 тис.
✔️ До 9,1 млрд дол зросли прямі збитки у сфері освіти. Кількість пошкоджених та зруйнованих освітніх об’єктів становить 3,2 тис.
✔️ Ще на 200 млн дол. зросли прямі втрати через пошкодження енергетичної інфраструктури. Загальна сума таких збитків складає 8,3 млрд дол.
✔️ Збільшилися і втрати галузі охорони здоровʼя (до 2,7 млрд дол). Всього внаслідок російського вторгнення було пошкоджено або зруйновано 806 обʼєктів.
Про це свідчить оцінка проєкту “росія заплатить”, участь в якому беруть експерти ЦЕС.
За підсумками квітня 2023 року загальна сума прямих збитків внаслідок повномасштабної війни зросла до 147,5 млрд дол. З головного:
✔️ Втрати житлового фонду у порівнянні з лютим зросли на 1,2 млрд дол і становили 54,4 млрд дол.
Загальна кількість пошкоджених або зруйнованих житлових будинків (приватні, багатоквартирні, гуртожитки) склала майже 158 тис.
✔️ До 9,1 млрд дол зросли прямі збитки у сфері освіти. Кількість пошкоджених та зруйнованих освітніх об’єктів становить 3,2 тис.
✔️ Ще на 200 млн дол. зросли прямі втрати через пошкодження енергетичної інфраструктури. Загальна сума таких збитків складає 8,3 млрд дол.
✔️ Збільшилися і втрати галузі охорони здоровʼя (до 2,7 млрд дол). Всього внаслідок російського вторгнення було пошкоджено або зруйновано 806 обʼєктів.
Підсумкова добірка тижня від ЦЕС
👮♂️Фірташ отримав підозру від СБУ і БЕБ. Тривають обшуки
Детальніше про це і про активи олігарха тут.
📈 Показники безробіття становили понад 20% у квітні
Рівень бідності має схожу динаміку. Читати.
💸 Платити за відновлення України варто замороженими російськими активами.
Однак поки на Заході мало людей, що поділяють таку ж позицію. Читати більше.
🏗 В Україні запускають систему для відбудови "DREAM"
Про те, що це таке і як відбуватиметься управління відбудовою, читайте тут.
💵 Уряд розглядає варіант залучення приватних інвестицій під заставу заморожених активів РФ.
Це альтернативний спосіб для України використати російські кошти. Детальніше.
🌟 Також цього тижня ми провели дискусію про те, що робити зі зростаючим під час війни боргом. Подивитися запис події можна за посиланням. Завантажити презентацію — тут.
👮♂️Фірташ отримав підозру від СБУ і БЕБ. Тривають обшуки
Детальніше про це і про активи олігарха тут.
📈 Показники безробіття становили понад 20% у квітні
Рівень бідності має схожу динаміку. Читати.
💸 Платити за відновлення України варто замороженими російськими активами.
Однак поки на Заході мало людей, що поділяють таку ж позицію. Читати більше.
🏗 В Україні запускають систему для відбудови "DREAM"
Про те, що це таке і як відбуватиметься управління відбудовою, читайте тут.
💵 Уряд розглядає варіант залучення приватних інвестицій під заставу заморожених активів РФ.
Це альтернативний спосіб для України використати російські кошти. Детальніше.
🌟 Також цього тижня ми провели дискусію про те, що робити зі зростаючим під час війни боргом. Подивитися запис події можна за посиланням. Завантажити презентацію — тут.
👉🏻 На картинці — відношення податкових надходжень до ВВП європейських країн та ОЕСР у 2021 році.
💬 "Цей графік можна зберегти і ним відповідати на доводи людей про те, що нам треба знизити податки до рівня найпрогресивніших європейських країн і от тоді заживемо.
А якщо ще подивитися на tax compliance* і tax policy gaps** по країнах, і структуру податкових надходжень, то взагалі очі відкриються", — каже старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.
*tax compliance gap — різниця між теоретичною сумою надходжень, якби всі добросовісно платили податки, і фактом
**tax policy gap — різниця, яка виникає через пільгові ставки та виключення з бази оподаткування
Графік звідси.
💬 "Цей графік можна зберегти і ним відповідати на доводи людей про те, що нам треба знизити податки до рівня найпрогресивніших європейських країн і от тоді заживемо.
А якщо ще подивитися на tax compliance* і tax policy gaps** по країнах, і структуру податкових надходжень, то взагалі очі відкриються", — каже старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.
*tax compliance gap — різниця між теоретичною сумою надходжень, якби всі добросовісно платили податки, і фактом
**tax policy gap — різниця, яка виникає через пільгові ставки та виключення з бази оподаткування
Графік звідси.
🏗 5 ризиків, які можуть завадити якісному відновленню
Із подкасту “Що з економікою?” з Віктором Нестулею — головою правління коаліції RISE Ukraine (об’єднання, що забезпечує ефективність української відбудови):
📌 Закритість системи. Ризик, що хтось захоче приховати якусь інформацію є. І цей “хтось” – не обов’язково український уряд. Досвід відбудови Афганістану показує, що рівень прозорості у міжнародних партнерів нижчий, ніж в Україні.
За словами Віктора, часом від них можна почути: “ваше Prozorro надзвичайно відкрите. Ми так не хочемо”. Тому український стандарт прозорості доведеться відстоювати.
📌 Централізовані рішення. Головну роль у відбудові мають відігравати громади. Але урядові та неурядові інституції можуть по-різному впливати на рішення місцевого рівня. Тому важливо захищати децентралізацію.
📌 Неспроможність громад. Громади не завжди здатні обґрунтовувати проєкти та їхню економічну доцільність. Але велике відновлення – це про інвестиції в технологічні, зелені та енергоефективні рішення.
Якщо ми хочемо відбудувати краще, ніж було раніше, то треба працювати над тим, щоб таке сприйняття з’явилося у всіх стейкхолдерів.
📌 Корупція. Вона не зникла, тому треба інвестувати в антикорупційну інфраструктуру. І розвивати розуміння, як тут допомагатимуть журналістські розслідування і моніторинг громадського суспільства.
📌 Відбудова без участі України. Під час розмов про відновлення можна почути щось на кшталт: “не давайте українцям гроші, бо для них це спокуса. Хай все роблять міжнародні організації, міжнародні інституції».
Але, на думку Віктора, з таким підходом ми самі собі у ногу стріляємо. Відбудова — це найбільший проєкт української держави. І в її рамках треба відновлювати спроможність громад, спроможність рахункової, аудиторської та інших інституцій.
🎧 Послухати подкаст можна на SoundCloud, Apple Podcast, Google Podcast, Spotify. Текстова версія — на сайті.
Із подкасту “Що з економікою?” з Віктором Нестулею — головою правління коаліції RISE Ukraine (об’єднання, що забезпечує ефективність української відбудови):
📌 Закритість системи. Ризик, що хтось захоче приховати якусь інформацію є. І цей “хтось” – не обов’язково український уряд. Досвід відбудови Афганістану показує, що рівень прозорості у міжнародних партнерів нижчий, ніж в Україні.
За словами Віктора, часом від них можна почути: “ваше Prozorro надзвичайно відкрите. Ми так не хочемо”. Тому український стандарт прозорості доведеться відстоювати.
📌 Централізовані рішення. Головну роль у відбудові мають відігравати громади. Але урядові та неурядові інституції можуть по-різному впливати на рішення місцевого рівня. Тому важливо захищати децентралізацію.
📌 Неспроможність громад. Громади не завжди здатні обґрунтовувати проєкти та їхню економічну доцільність. Але велике відновлення – це про інвестиції в технологічні, зелені та енергоефективні рішення.
Якщо ми хочемо відбудувати краще, ніж було раніше, то треба працювати над тим, щоб таке сприйняття з’явилося у всіх стейкхолдерів.
📌 Корупція. Вона не зникла, тому треба інвестувати в антикорупційну інфраструктуру. І розвивати розуміння, як тут допомагатимуть журналістські розслідування і моніторинг громадського суспільства.
📌 Відбудова без участі України. Під час розмов про відновлення можна почути щось на кшталт: “не давайте українцям гроші, бо для них це спокуса. Хай все роблять міжнародні організації, міжнародні інституції».
Але, на думку Віктора, з таким підходом ми самі собі у ногу стріляємо. Відбудова — це найбільший проєкт української держави. І в її рамках треба відновлювати спроможність громад, спроможність рахункової, аудиторської та інших інституцій.
🎧 Послухати подкаст можна на SoundCloud, Apple Podcast, Google Podcast, Spotify. Текстова версія — на сайті.
💵 Рятівна мотузка під час війни – та зашморг під час миру? Що треба знати про борг України
Минулого тижня ми у ЦЕС провели дискусію "Борг України під час війни зростає, що з ним робити далі?”.
Підготували для вас стислий переказ події з ключовими думками спікерів:
Юрій Буца, урядовий уповноважений із питань управління державним боргом: до початку повномасштабної війни ситуація з держборгом в Україні була однією з найкращих серед країн, що розвиваються. Ми єдина країна, яка вийшла з ковідної кризи з меншим борговим навантаженням, ніж мала до неї.
Олена Білан, директорка аналітичного департаменту інвесткомпанії Dragon Capital: треба продовжувати переговори про перенесення строків виплат за єврооблігаціями, компенсацій відсотків за кредитами. А ще — переконувати партнерів надавати більше допомоги у вигляді грантів.
Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу Concorde Capital: у 2019-2022 роках Україна витрачала приблизно 12% ВВП на рік на обслуговування та погашення боргу. У 2023 році будуть приблизно ті самі 12%.
📌 Читайте більше — за посиланням.
Подивитися дискусію повністю можна у Facebook або на Youtube. Завантажити презентацію — на сайті.
#дослідження_про_борг
Минулого тижня ми у ЦЕС провели дискусію "Борг України під час війни зростає, що з ним робити далі?”.
Підготували для вас стислий переказ події з ключовими думками спікерів:
Юрій Буца, урядовий уповноважений із питань управління державним боргом: до початку повномасштабної війни ситуація з держборгом в Україні була однією з найкращих серед країн, що розвиваються. Ми єдина країна, яка вийшла з ковідної кризи з меншим борговим навантаженням, ніж мала до неї.
Олена Білан, директорка аналітичного департаменту інвесткомпанії Dragon Capital: треба продовжувати переговори про перенесення строків виплат за єврооблігаціями, компенсацій відсотків за кредитами. А ще — переконувати партнерів надавати більше допомоги у вигляді грантів.
Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу Concorde Capital: у 2019-2022 роках Україна витрачала приблизно 12% ВВП на рік на обслуговування та погашення боргу. У 2023 році будуть приблизно ті самі 12%.
📌 Читайте більше — за посиланням.
Подивитися дискусію повністю можна у Facebook або на Youtube. Завантажити презентацію — на сайті.
#дослідження_про_борг
🇪🇺 Страх регулювання ЄС – це часто виправдання політиків, які не хочуть займатися необхідними реформами
Про це розповів Іван Міклош, ексзаступник прем’єр-міністра, колишній міністр економіки та міністр фінансів Словаччини під час інтерв’ю зі старшим економістом ЦЕС Дмитром Горюновим на конференції “Вперед і вгору: реформування України під час війни” від Вокс Україна.
👉🏻 За його словами, більшість правил гри Європейського Союзу – на боці національних економік країн-членів. Вони дозволяють здійснювати структурні реформи для розвитку економіки.
💬 “Наприклад, у Словаччині ми здійснювали великі реформи (податкова, пенсійна), що змінили систему. Жодна з них не суперечила європейським нормам, при цьому ми мали свободу дій. Тому страх регулювання ЄС – це часто виправдання політиків, які не хочуть займатися необхідними реформами”, – каже пан Міклош.
Він додає, що масштабне регулювання – це тенденція не тільки Євросоюзу, а всього світу. І на це є кілька причин:
1️⃣ Через глобалізацію, війну в Україні та інші чинники, глобальне економічне зростання буде меншим, ніж раніше.
2️⃣ Відбувається старіння населення, але тепер не тільки в багатих країнах. Це означає додаткові регуляції стосовно бюджетів на пенсії, охорону здоров’я тощо.
3️⃣ Світ переходить на зелені технології. Зокрема ще кілька місяців тому в ЄС запровадили регулювання, що нові автомобілі, які їздять на бензині, можна буде реєструвати лише до 2025 року. Згодом подібні правила ухвалили і в Китаї.
“В ЄС багато вимог, є серед них і такі, що створюють перешкоди для бізнесу. Але більшість регуляцій забезпечують фінансову стабільність і мають позитивний ефект. І це треба враховувати під час переговорів про вступ”, — резюмує Іван Міклош.
Про це розповів Іван Міклош, ексзаступник прем’єр-міністра, колишній міністр економіки та міністр фінансів Словаччини під час інтерв’ю зі старшим економістом ЦЕС Дмитром Горюновим на конференції “Вперед і вгору: реформування України під час війни” від Вокс Україна.
👉🏻 За його словами, більшість правил гри Європейського Союзу – на боці національних економік країн-членів. Вони дозволяють здійснювати структурні реформи для розвитку економіки.
💬 “Наприклад, у Словаччині ми здійснювали великі реформи (податкова, пенсійна), що змінили систему. Жодна з них не суперечила європейським нормам, при цьому ми мали свободу дій. Тому страх регулювання ЄС – це часто виправдання політиків, які не хочуть займатися необхідними реформами”, – каже пан Міклош.
Він додає, що масштабне регулювання – це тенденція не тільки Євросоюзу, а всього світу. І на це є кілька причин:
1️⃣ Через глобалізацію, війну в Україні та інші чинники, глобальне економічне зростання буде меншим, ніж раніше.
2️⃣ Відбувається старіння населення, але тепер не тільки в багатих країнах. Це означає додаткові регуляції стосовно бюджетів на пенсії, охорону здоров’я тощо.
3️⃣ Світ переходить на зелені технології. Зокрема ще кілька місяців тому в ЄС запровадили регулювання, що нові автомобілі, які їздять на бензині, можна буде реєструвати лише до 2025 року. Згодом подібні правила ухвалили і в Китаї.
“В ЄС багато вимог, є серед них і такі, що створюють перешкоди для бізнесу. Але більшість регуляцій забезпечують фінансову стабільність і мають позитивний ефект. І це треба враховувати під час переговорів про вступ”, — резюмує Іван Міклош.
🇺🇦 До 2014 року інвестори сприймали Україну як великий ринок, через війну він став меншим за польський
Про це розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський на Весняному діловому форумі у Львові.
За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень перед повномасштабною війною в Україні проживало понад 37 млн осіб (без окупованих на той час територій). А станом на початок 2023 року – трохи більше 31 млн осіб.
💬 "Для порівняння, у Польщі майже 38 млн населення. Тобто зараз ми менший ринок, ніж польський. Хоча до 2014 року Україну сприймали як великий ринок, куди можуть зайти компанії сектору споживчих товарів, бо “нас тут аж 52 млн”.
З іншого боку в Україні є багато землі, природних ресурсів і територія. Тепер це стає більш вагомою конкурентною перевагою”, – каже Гліб Вишлінський.
📊 Нагадаємо, суттєвого удару по людському капіталу країни завдала саме повномасштабна війна. Внаслідок російського вторгнення за кордон виїхало понад 5 млн українців (не враховуючи росію та білорусь) .
За нашими оцінками, після закінчення війни від 860 тис. до 2,7 млн з них залишаться за кордоном. Втрати ВВП від неповернення біженців складатимуть від 2,5 до 8% на рік.
👉🏻 Однак навіть за оптимістичним сценарієм, коли за кордоном залишається менше мільйона біженців, Україна все одно втрачає велику частину економічно активного суспільства.
Адже повертатися схильні люди старшого віку та люди з відносно нижчим рівнем освіти. Натомість багато молодих, освічених жінок з дітьми оберуть будувати життя в інших країнах, пояснює директор ЦЕС.
📌 Почитати дослідження про біженців можна на сайті. Подивитися дискусію – тут.
#дослідження_про_біженців
Про це розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський на Весняному діловому форумі у Львові.
За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень перед повномасштабною війною в Україні проживало понад 37 млн осіб (без окупованих на той час територій). А станом на початок 2023 року – трохи більше 31 млн осіб.
💬 "Для порівняння, у Польщі майже 38 млн населення. Тобто зараз ми менший ринок, ніж польський. Хоча до 2014 року Україну сприймали як великий ринок, куди можуть зайти компанії сектору споживчих товарів, бо “нас тут аж 52 млн”.
З іншого боку в Україні є багато землі, природних ресурсів і територія. Тепер це стає більш вагомою конкурентною перевагою”, – каже Гліб Вишлінський.
📊 Нагадаємо, суттєвого удару по людському капіталу країни завдала саме повномасштабна війна. Внаслідок російського вторгнення за кордон виїхало понад 5 млн українців (не враховуючи росію та білорусь) .
За нашими оцінками, після закінчення війни від 860 тис. до 2,7 млн з них залишаться за кордоном. Втрати ВВП від неповернення біженців складатимуть від 2,5 до 8% на рік.
👉🏻 Однак навіть за оптимістичним сценарієм, коли за кордоном залишається менше мільйона біженців, Україна все одно втрачає велику частину економічно активного суспільства.
Адже повертатися схильні люди старшого віку та люди з відносно нижчим рівнем освіти. Натомість багато молодих, освічених жінок з дітьми оберуть будувати життя в інших країнах, пояснює директор ЦЕС.
📌 Почитати дослідження про біженців можна на сайті. Подивитися дискусію – тут.
#дослідження_про_біженців
🪖 Витрати на оборону в усьому світі зросли майже на 4% минулого року
Сумарні видатки всіх країн на оборонну галузь сягли 2 трлн доларів, повідомляє The Economist, посилаючись на дані аналітичного центру Стокгольмського інституту дослідження проблем миру.
💵 Багато країн-членів НАТО, зокрема Німеччина, планують досягти або перевищити рівень витрат на оборону в 2% від ВВП — цільовий показник Альянсу.
Деякі країни вважають, що цей показник має слугувати точкою мінімуму, а не максимуму. Наприклад, Польща планує досягти видатків у 4% ВВП.
Нові оборонні зобов'язання, якщо вони будуть виконані, генеруватимуть, за оцінками, понад 200 млрд доларів додаткових витрат на оборону в усьому світі щороку.
🇺🇦 Нагадуємо, що очікувані видатки України на оборону цьогоріч складуть 1.6 трлн грн — і це може бути межею фінансової спроможності держави.
Про це ми говорили у подкасті з Роксоланою Підласою, очільницею комітету з питань бюджету ВРУ. Послухати можна на SoundCloud, Apple Podcast, Google Podcast, Spotify. Текстова версія — на сайті.
Сумарні видатки всіх країн на оборонну галузь сягли 2 трлн доларів, повідомляє The Economist, посилаючись на дані аналітичного центру Стокгольмського інституту дослідження проблем миру.
💵 Багато країн-членів НАТО, зокрема Німеччина, планують досягти або перевищити рівень витрат на оборону в 2% від ВВП — цільовий показник Альянсу.
Деякі країни вважають, що цей показник має слугувати точкою мінімуму, а не максимуму. Наприклад, Польща планує досягти видатків у 4% ВВП.
Нові оборонні зобов'язання, якщо вони будуть виконані, генеруватимуть, за оцінками, понад 200 млрд доларів додаткових витрат на оборону в усьому світі щороку.
🇺🇦 Нагадуємо, що очікувані видатки України на оборону цьогоріч складуть 1.6 трлн грн — і це може бути межею фінансової спроможності держави.
Про це ми говорили у подкасті з Роксоланою Підласою, очільницею комітету з питань бюджету ВРУ. Послухати можна на SoundCloud, Apple Podcast, Google Podcast, Spotify. Текстова версія — на сайті.
⚡️Україна не експортує електроенергію вже третю добу поспіль
Про це свідчать дані Європейської мережі операторів entso-e. З 23 травня і дотепер комерційний експорт електроенергії з України відсутній.
Водночас голова Укренерго Володимир Кудрицький заявляє, що зупинка експорту — тимчасове явище, пов’язане з дефіцитом електроенергії через нестачу генерації.
👉🏻 Нагадаємо, що Україна відновила експорт електроенергії 12 квітня після тривалої перерви, що виникла через російські терористичні обстріли. Урядовці мали амбітні плани на експортну виручку, але експорт досяг піку вже за тиждень і надалі став скорочуватися.
Для порівняння, у цей день минулого року Україна експортувала 5040 МВт·год. 2 роки тому, 25 травня 2021, експорт за добу сягнув 13 225 МВт·год.
📌 Ознайомитися детальніше з цим та іншими графіками ви можете в нашому Трекері економіки під час війни.
Про це свідчать дані Європейської мережі операторів entso-e. З 23 травня і дотепер комерційний експорт електроенергії з України відсутній.
Водночас голова Укренерго Володимир Кудрицький заявляє, що зупинка експорту — тимчасове явище, пов’язане з дефіцитом електроенергії через нестачу генерації.
👉🏻 Нагадаємо, що Україна відновила експорт електроенергії 12 квітня після тривалої перерви, що виникла через російські терористичні обстріли. Урядовці мали амбітні плани на експортну виручку, але експорт досяг піку вже за тиждень і надалі став скорочуватися.
Для порівняння, у цей день минулого року Україна експортувала 5040 МВт·год. 2 роки тому, 25 травня 2021, експорт за добу сягнув 13 225 МВт·год.
📌 Ознайомитися детальніше з цим та іншими графіками ви можете в нашому Трекері економіки під час війни.
🇪🇺💸 ЄС може передати Україні відсотки, згенеровані від майже 200 млрд євро заморожених російських активів
Представники Єврокомісії та держав-членів ЄС обговорили майбутнє відсотків, що генеруються російськими активами, повідомляє Financial Times.
Російські активи розміром у 196,6 млрд євро зберігаються в Euroclear, найбільшій у світі розрахунковій палаті. 180 млрд євро з них – активи Центробанку РФ.
👉🏻 Наразі активи генерують прибуток, який реінвестує Euroclear. У ЄС зацікавлені переказати ці кошти Україні.
Нагадаємо, Україна неодноразово наголошувала на важливості отримати всі активи російського суверена. Але у цьому процесі є багато законодавчих, юридичних і політичних перепон.
💬 “Не всі готові на такий крок — забрати у російського Центробанку гроші і передати їх нам. Тому перспектива отримати хоча б нараховані доходи, що можуть становити близько чверті дефіциту українського бюджету, більш досяжна” — розповіла Марія Репко, заступниця директора ЦЕС.
💵 Ще одна можливість України отримати кошти росії – це приватні кошти російських підсанкційних осіб.
Наприклад, нещодавно США вперше схвалили передачу Україні конфіскованих активів у російського олігарха Костянтина Малофєєва, який перебуває під санкціями ще з 2014 року.
🇺🇸 Цей крок США дуже важливий, бо показує, що, виявляється, так можна було. І важливо, що хтось робить цей крок першим — тоді інші можуть наслідувати приклад.
Однак за обсягами кошти приватних осіб значно менші за активи Центробанку РФ. Крім цього, їх часто переводять на рахунки членів родин чи довірених осіб. Тут вже діють інші механізми захисту права приватної власності і кожен випадок потребує окремого судового рішення.
Представники Єврокомісії та держав-членів ЄС обговорили майбутнє відсотків, що генеруються російськими активами, повідомляє Financial Times.
Російські активи розміром у 196,6 млрд євро зберігаються в Euroclear, найбільшій у світі розрахунковій палаті. 180 млрд євро з них – активи Центробанку РФ.
👉🏻 Наразі активи генерують прибуток, який реінвестує Euroclear. У ЄС зацікавлені переказати ці кошти Україні.
Нагадаємо, Україна неодноразово наголошувала на важливості отримати всі активи російського суверена. Але у цьому процесі є багато законодавчих, юридичних і політичних перепон.
💬 “Не всі готові на такий крок — забрати у російського Центробанку гроші і передати їх нам. Тому перспектива отримати хоча б нараховані доходи, що можуть становити близько чверті дефіциту українського бюджету, більш досяжна” — розповіла Марія Репко, заступниця директора ЦЕС.
💵 Ще одна можливість України отримати кошти росії – це приватні кошти російських підсанкційних осіб.
Наприклад, нещодавно США вперше схвалили передачу Україні конфіскованих активів у російського олігарха Костянтина Малофєєва, який перебуває під санкціями ще з 2014 року.
🇺🇸 Цей крок США дуже важливий, бо показує, що, виявляється, так можна було. І важливо, що хтось робить цей крок першим — тоді інші можуть наслідувати приклад.
Однак за обсягами кошти приватних осіб значно менші за активи Центробанку РФ. Крім цього, їх часто переводять на рахунки членів родин чи довірених осіб. Тут вже діють інші механізми захисту права приватної власності і кожен випадок потребує окремого судового рішення.
💵 Витрати на обслуговування держборгу набагато важливіші, аніж його обсяг
Про це розповів Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу Concorde Capital, на нашій події “Борг України під час війни зростає. Що з ним робити далі?”.
💬 “Номінальний показник відношення боргу до ВВП не є критично важливим. Якби був, то варто було би, принаймні, відняти від нього ті 3 млрд дол, які ми, очевидно, не будемо повертати росіянам.
Набагато важливішою є частка ВВП, яку ми витрачаємо на обслуговування боргів. З 2019 по 2022 рік вона становила до 12%, і в цьому році, скоріше за все, це не зміниться,” – розповів Олександр.
✔️ Нагадаємо, що “борг Януковича” – це кредит від росії у єврооблігаціях, оформлений за ініціативи Януковича в грудні 2013 року.
У 2016 році росія звернулася з позовом до України про стягнення цих коштів до Високого суду Англії. Україна виступила із запереченням проти цього позову.
У березі цього року Верховний суд Британії постановив розглядати справу за повною процедурю. Це дає Україні можливість обґрунтувати, що борг було взято під тиском, а отже, він не підлягає поверненню, як того вимагає російська сторона.
Про “борг Януковича” є навіть окрема немаленька стаття на Вікіпедії. Цікавий факт звідти:
Відповідно до чинного на той час законодавства Росії ФНД міг інвестувати за кордон лише в іноземні державні облігації найвищого рейтингу (ААА). Рейтинг України був на п'ять (!) позицій менший (В-). Тому 23 грудня, за день до емісії українських облігацій, російський уряд ухвалив спеціальну постанову, якою сам собі дозволив інвестувати в ризикові державні облігації інших країн «на основі окремих урядових постанов». Одразу ж була винесена ще одна постанова уряду РФ, якою дозволялось інвестувати саме в «українські єврооблігації»
#дослідження_про_борг
Про це розповів Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу Concorde Capital, на нашій події “Борг України під час війни зростає. Що з ним робити далі?”.
💬 “Номінальний показник відношення боргу до ВВП не є критично важливим. Якби був, то варто було би, принаймні, відняти від нього ті 3 млрд дол, які ми, очевидно, не будемо повертати росіянам.
Набагато важливішою є частка ВВП, яку ми витрачаємо на обслуговування боргів. З 2019 по 2022 рік вона становила до 12%, і в цьому році, скоріше за все, це не зміниться,” – розповів Олександр.
✔️ Нагадаємо, що “борг Януковича” – це кредит від росії у єврооблігаціях, оформлений за ініціативи Януковича в грудні 2013 року.
У 2016 році росія звернулася з позовом до України про стягнення цих коштів до Високого суду Англії. Україна виступила із запереченням проти цього позову.
У березі цього року Верховний суд Британії постановив розглядати справу за повною процедурю. Це дає Україні можливість обґрунтувати, що борг було взято під тиском, а отже, він не підлягає поверненню, як того вимагає російська сторона.
Про “борг Януковича” є навіть окрема немаленька стаття на Вікіпедії. Цікавий факт звідти:
Відповідно до чинного на той час законодавства Росії ФНД міг інвестувати за кордон лише в іноземні державні облігації найвищого рейтингу (ААА). Рейтинг України був на п'ять (!) позицій менший (В-). Тому 23 грудня, за день до емісії українських облігацій, російський уряд ухвалив спеціальну постанову, якою сам собі дозволив інвестувати в ризикові державні облігації інших країн «на основі окремих урядових постанов». Одразу ж була винесена ще одна постанова уряду РФ, якою дозволялось інвестувати саме в «українські єврооблігації»
#дослідження_про_борг
Щотижневий дайджест цікавих дописів від ЦЕС 👇🏻
🇪🇺 Страх регулювання ЄС – це часто виправдання політиків, які не хочуть займатися необхідними реформами
Більшість правил гри Європейського Союзу – на боці національних економік країн-членів. Читати.
🇺🇦 До 2014 року інвестори сприймали Україну як великий ринок, через війну він став меншим за польський
Більше про те, як війна вдарила по людському капіталу читайте тут.
💵 ЄС може передати Україні відсотки, згенеровані від майже 200 млрд євро заморожених російських активів
196,6 млрд євро російських активів досі генерують прибуток. Читати.
🪖 Витрати на оборону в усьому світі зросли майже на 4% минулого року
Багато країн-членів НАТО планують досягти або перевищити рівень витрат на оборону в 2% від ВВП — цільовий показник Альянсу. Детальніше.
🔥 Також ми зробили стислий переказ нашої події "Борг України під час війни зростає. Що з ним робити далі?". Зібрали в одному місці думки усіх спікерів.
🇪🇺 Страх регулювання ЄС – це часто виправдання політиків, які не хочуть займатися необхідними реформами
Більшість правил гри Європейського Союзу – на боці національних економік країн-членів. Читати.
🇺🇦 До 2014 року інвестори сприймали Україну як великий ринок, через війну він став меншим за польський
Більше про те, як війна вдарила по людському капіталу читайте тут.
💵 ЄС може передати Україні відсотки, згенеровані від майже 200 млрд євро заморожених російських активів
196,6 млрд євро російських активів досі генерують прибуток. Читати.
🪖 Витрати на оборону в усьому світі зросли майже на 4% минулого року
Багато країн-членів НАТО планують досягти або перевищити рівень витрат на оборону в 2% від ВВП — цільовий показник Альянсу. Детальніше.
🔥 Також ми зробили стислий переказ нашої події "Борг України під час війни зростає. Що з ним робити далі?". Зібрали в одному місці думки усіх спікерів.
💸 Верховна Рада підтримала законопроєкт про скасування “спрощенки” за ставкою 2% у першому читанні
Законопроєкт передбачає часткове повернення до "довоєнної" спрощеної системи оподаткування, зокрема, повернення 5% ставки єдиного податку та обмежень для третьої групи спрощенки.
Це сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2023 році на суму близько 10 млрд гривень, повідомили у Міністерстві фінансів.
👉🏻 Нагадаємо, зниження ставки з 5% до 2% для платників єдиного податку третьої групи без сплати ПДВ і можливість переходити на третю групу “спрощенки” усім підприємствам незалежно від річного доходу парламент запровадив після початку повномасштабного вторгнення. Рішення пояснили підтримкою бізнесу.
Але послаблення негативно позначилися на надходженнях до бюджету. Саме тому на частковому відновленні довоєнної “спрощенки” наполіг МВФ.
💬 «Ухвалення цього законопроєкту є одним із “маяків” у рамках довгострокової програми МВФ на 15 млрд дол», — коментує старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.
Він додає, поправка дала можливість і середньому, і великому бізнесу працювати на спрощеній системі, чим поставила у програшні умови підприємців, які, залишаючись на загальній системі, сплачують більші податки до бюджету.
Також можливість працювати на спрощеній системі без фактичного контролю оборотів створює додаткові побічні втрати, розширюючи можливості для збуту контрабанди, контрафакту та втрат ПДВ через схемний податковий кредит.
📌 Більше про те, чому важливо повертатися до довоєнної спрощеної системи оподаткування можна почитати в аналітичній записці старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая за посиланням.
Законопроєкт передбачає часткове повернення до "довоєнної" спрощеної системи оподаткування, зокрема, повернення 5% ставки єдиного податку та обмежень для третьої групи спрощенки.
Це сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2023 році на суму близько 10 млрд гривень, повідомили у Міністерстві фінансів.
👉🏻 Нагадаємо, зниження ставки з 5% до 2% для платників єдиного податку третьої групи без сплати ПДВ і можливість переходити на третю групу “спрощенки” усім підприємствам незалежно від річного доходу парламент запровадив після початку повномасштабного вторгнення. Рішення пояснили підтримкою бізнесу.
Але послаблення негативно позначилися на надходженнях до бюджету. Саме тому на частковому відновленні довоєнної “спрощенки” наполіг МВФ.
💬 «Ухвалення цього законопроєкту є одним із “маяків” у рамках довгострокової програми МВФ на 15 млрд дол», — коментує старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.
Він додає, поправка дала можливість і середньому, і великому бізнесу працювати на спрощеній системі, чим поставила у програшні умови підприємців, які, залишаючись на загальній системі, сплачують більші податки до бюджету.
Також можливість працювати на спрощеній системі без фактичного контролю оборотів створює додаткові побічні втрати, розширюючи можливості для збуту контрабанди, контрафакту та втрат ПДВ через схемний податковий кредит.
📌 Більше про те, чому важливо повертатися до довоєнної спрощеної системи оподаткування можна почитати в аналітичній записці старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая за посиланням.
📈 Держборг України у квітні досяг нового історичного максимуму у 124,2 млрд дол
Незважаючи на це, Україні вдається утримувати боргове навантаження контрольованим (на рівні меншому за 80% ВВП).
У новому дослідженні ми розповіли, якою має бути стратегія управління держборгом під час війни, щоб ситуація не загострилася:
1️⃣ Працювати з МВФ для зниження ставки за кредитною програмою. Також – адвокувати отримання грантів та дешевих, довгострокових кредитів від партнерів.
2️⃣ Як Україні, так і партнерам слід активніше працювати над конфіскацією активів РФ і її громадян.
3️⃣ Не вдаватися до репрофайлінгу (обмін старих облігацій у власності НБУ на нові) та відстрочки платежів за ринковими ОВДП. Це підірве довіру до облігацій – важливого джерела фінансування воєнних видатків.
4️⃣ Почати перемовини про обмін "боргу на зелене відновлення" із міжнародними фінансовими організаціями (МФО).
Саме за боргами перед МФО Україна сплачуватиме відчутні суми у наступні роки. Фінансування частини цих коштів у "зелену відбудову" інфраструктури могло би стати альтернативою, яка задовільнить кредиторів.
✅ Більше про майбутнє держборгу України можна дізнатися у нашому дослідженні. Дивіться запис презентації на YouTube.
#дослідження_про_борг
Незважаючи на це, Україні вдається утримувати боргове навантаження контрольованим (на рівні меншому за 80% ВВП).
У новому дослідженні ми розповіли, якою має бути стратегія управління держборгом під час війни, щоб ситуація не загострилася:
1️⃣ Працювати з МВФ для зниження ставки за кредитною програмою. Також – адвокувати отримання грантів та дешевих, довгострокових кредитів від партнерів.
2️⃣ Як Україні, так і партнерам слід активніше працювати над конфіскацією активів РФ і її громадян.
3️⃣ Не вдаватися до репрофайлінгу (обмін старих облігацій у власності НБУ на нові) та відстрочки платежів за ринковими ОВДП. Це підірве довіру до облігацій – важливого джерела фінансування воєнних видатків.
4️⃣ Почати перемовини про обмін "боргу на зелене відновлення" із міжнародними фінансовими організаціями (МФО).
Саме за боргами перед МФО Україна сплачуватиме відчутні суми у наступні роки. Фінансування частини цих коштів у "зелену відбудову" інфраструктури могло би стати альтернативою, яка задовільнить кредиторів.
✅ Більше про майбутнє держборгу України можна дізнатися у нашому дослідженні. Дивіться запис презентації на YouTube.
#дослідження_про_борг
🇪🇺 Комунікація з ЄС, допомога владі та нарощення експертності — головні задачі громадськості при вступі у Євросоюз.
Про це розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський на форумі "Обриси майбутнього: перемога, відновлення та модернізація України” від ІСАР Єднання.
За його словами, європейські партнери протягом років тримали Україну на відстані, натякаючи, що вступ у ЄС не відбудеться в короткі терміни. Тому ані уряд, ані громадянське суспільство не були повноцінно готовими до євроінтеграції.
Ситуацію змінило повномасштабне вторгнення росії та отримання статусу кандидата, внаслідок чого процес вступу до ЄС значно прискорився. Щоб успішно його пройти, громадському сектору треба зосередитися на кількох завданнях:
📌 Експертність. Аналітикам потрібні ресурси і час, щоб розібратися в європейському законодавстві. Цьому мають сприяти як влада, так і донори.
Також треба залучати українців, які виїхали за кордон. Вони можуть працювати над питаннями євроінтеграції у громадських організаціях або міжнародних проєктах, що допомагають Україні.
📌 Комунікація. Громадський сектор має спілкуватися з представниками Євросоюзу про потреби України на всіх можливих рівнях.
Зокрема важливо будувати міцні ділові стосунки з європейськими бізнес-асоціаціями та компаніями. Це допоможе уникнути торговельних конфліктів на кшталт того, що відбувся в агросекторі цієї весни.
📌 Механізми. З 2014 року між окремими політиками, чиновниками та представниками громадських організацій сформувалася довіра. Але немає механізмів, які б допомагали конвертувати довіру у ефективну співпрацю.
В умовах війни важко створити зрозумілі механізми залучення експертів у роботу, але над цим треба працювати.
💬 “Мені ніколи не подобалася модель, коли громадянське суспільство виконувало роль наглядача над поганою владою. Я хочу, щоб на цьому етапі української історії ми працювали спільно і згодом раділи спільним досягненням”, – підсумовує Гліб Вишлінський.
Про це розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський на форумі "Обриси майбутнього: перемога, відновлення та модернізація України” від ІСАР Єднання.
За його словами, європейські партнери протягом років тримали Україну на відстані, натякаючи, що вступ у ЄС не відбудеться в короткі терміни. Тому ані уряд, ані громадянське суспільство не були повноцінно готовими до євроінтеграції.
Ситуацію змінило повномасштабне вторгнення росії та отримання статусу кандидата, внаслідок чого процес вступу до ЄС значно прискорився. Щоб успішно його пройти, громадському сектору треба зосередитися на кількох завданнях:
📌 Експертність. Аналітикам потрібні ресурси і час, щоб розібратися в європейському законодавстві. Цьому мають сприяти як влада, так і донори.
Також треба залучати українців, які виїхали за кордон. Вони можуть працювати над питаннями євроінтеграції у громадських організаціях або міжнародних проєктах, що допомагають Україні.
📌 Комунікація. Громадський сектор має спілкуватися з представниками Євросоюзу про потреби України на всіх можливих рівнях.
Зокрема важливо будувати міцні ділові стосунки з європейськими бізнес-асоціаціями та компаніями. Це допоможе уникнути торговельних конфліктів на кшталт того, що відбувся в агросекторі цієї весни.
📌 Механізми. З 2014 року між окремими політиками, чиновниками та представниками громадських організацій сформувалася довіра. Але немає механізмів, які б допомагали конвертувати довіру у ефективну співпрацю.
В умовах війни важко створити зрозумілі механізми залучення експертів у роботу, але над цим треба працювати.
💬 “Мені ніколи не подобалася модель, коли громадянське суспільство виконувало роль наглядача над поганою владою. Я хочу, щоб на цьому етапі української історії ми працювали спільно і згодом раділи спільним досягненням”, – підсумовує Гліб Вишлінський.
🏦 Перший перегляд програми МВФ минув успішно — і це добре для нас всіх
Далі програма дозволить Україні отримати другий транш кредиту розміром у 900 млн дол.
✔️ Залучати нові кошти від Фонду важливо, щоб гасити старі борги перед ним же. Інакше Україна не уникнула б дефолту перед МВФ або довелося б виплачувати борги з коштів донорів.
"Але крім рефінансування боргів наявність програми з МВФ "якорить" інші країни та організації, які нам допомагають фінансово.
По-простому, якщо є програма з МВФ, значить інші бачать, що "в хаті є дорослі" і це створює довіру, і відповідно, нам допомагають.
Довіра та фінансова допомога необхідні, щоб держава могла платити пенсії пенсіонерам, зарплати вчителям та лікарям, ремонтувати дороги та будинки.
Адже власних податків наразі Україні вистачає по суті лише на оборону та безпеку", — пише заступниця директора ЦЕС Марія Репко у своєму Facebook.
💵 Нагадаємо, загальний обсяг програми розширеного фінансування від МВФ складає 15,6 млрд дол, з яких Україна вже залучила 2,7 млрд дол першого траншу.
Далі програма дозволить Україні отримати другий транш кредиту розміром у 900 млн дол.
✔️ Залучати нові кошти від Фонду важливо, щоб гасити старі борги перед ним же. Інакше Україна не уникнула б дефолту перед МВФ або довелося б виплачувати борги з коштів донорів.
"Але крім рефінансування боргів наявність програми з МВФ "якорить" інші країни та організації, які нам допомагають фінансово.
По-простому, якщо є програма з МВФ, значить інші бачать, що "в хаті є дорослі" і це створює довіру, і відповідно, нам допомагають.
Довіра та фінансова допомога необхідні, щоб держава могла платити пенсії пенсіонерам, зарплати вчителям та лікарям, ремонтувати дороги та будинки.
Адже власних податків наразі Україні вистачає по суті лише на оборону та безпеку", — пише заступниця директора ЦЕС Марія Репко у своєму Facebook.
💵 Нагадаємо, загальний обсяг програми розширеного фінансування від МВФ складає 15,6 млрд дол, з яких Україна вже залучила 2,7 млрд дол першого траншу.
📈 Після націоналізації Сенс Банку частка державних банків в Україні зросте до 54%
Днями Верховна Рада в другому читанні проголосувала за законопроєкт про націоналізацію Сенс Банку (колишній Альфа Банк), що належить підсанкційному російському олігарху Михайлу Фрідману.
Закон набуде чинності після того, як його підпишуть спікер ВРУ та президент.
🏦 Сенс Банк — вже п’ятий банк, який опиниться у власності держави. Після його націоналізації загальна частка державних банків зросте з 50,9% до 54,1% (за чистими активами).
На нашу думку, починати його приватизацію потрібно навіть під час війни, оскільки державні українські банки є вразливими до політичного впливу і часто страждають від неефективного управління.
💬 "Однак, як показує досвід, коли приватний банк стає державним, приватизувати його знову вкрай важко.
Це пов’язано, зокрема, з тим, що формується широке коло сторін, зацікавлених у збереженні "статусу кво" – менеджмент, наглядова рада, а щодалі більше – політики, які мають інтерес в банку (кредити пов’язаним сторонам, особисті стосунки з менеджментом тощо)", – коментує директор ЦЕС Гліб Вишлінський для Економічної правди.
Раніше ми вже досліджували державні банки в Україні. Про історію та роботу кожного з них можна почитати у нашій записці.
Днями Верховна Рада в другому читанні проголосувала за законопроєкт про націоналізацію Сенс Банку (колишній Альфа Банк), що належить підсанкційному російському олігарху Михайлу Фрідману.
Закон набуде чинності після того, як його підпишуть спікер ВРУ та президент.
🏦 Сенс Банк — вже п’ятий банк, який опиниться у власності держави. Після його націоналізації загальна частка державних банків зросте з 50,9% до 54,1% (за чистими активами).
На нашу думку, починати його приватизацію потрібно навіть під час війни, оскільки державні українські банки є вразливими до політичного впливу і часто страждають від неефективного управління.
💬 "Однак, як показує досвід, коли приватний банк стає державним, приватизувати його знову вкрай важко.
Це пов’язано, зокрема, з тим, що формується широке коло сторін, зацікавлених у збереженні "статусу кво" – менеджмент, наглядова рада, а щодалі більше – політики, які мають інтерес в банку (кредити пов’язаним сторонам, особисті стосунки з менеджментом тощо)", – коментує директор ЦЕС Гліб Вишлінський для Економічної правди.
Раніше ми вже досліджували державні банки в Україні. Про історію та роботу кожного з них можна почитати у нашій записці.
