💡Роками українці не сплачують реальну ціну за електроенергію. Так буде і цього року: домогосподарства, що споживають до 250 кВт⋅год на місяць, платитимуть 1,44 грн. за 1 кВт⋅год
Про це розповів експерт з енергетики Олексій Хабатюк у новому випуску подкасту “Що з економікою?”. За його словам нинішня ціна в десять разів менша за реальну:
💬 “Політики будуть говорити, що підвищувати тарифи не можна – це популізм, але воно завжди все одно платиться тими самими людьми, просто з іншої кишені”.
За його словами, за дешеву електроенергію платять підприємства. В результаті з’являється багато фінансових дір, закриття яких відкладають на потім (в Енергоатомі, в Укренерго, Укргідроенерго, і навіть в Нафтогазі, бо ця компанія є джерелом газу для виробництва електроенергії).
Пізніше, діри доведеться закривати з державного бюджету, тобто за рахунок податків громадян. Або з допомоги від міжнародних партнерів, однак, ті гроші можна було б витратити на щось більш нагальне.
“Проблему дешевої електроенергії треба вирішувати, бо це самообман, який веде до бідності”, – резюмує Олексій Хабатюк у подкасті.
🔊Слухайте розмову повністю на SoundCloud, Apple Podcast або Google Podcast.
Про це розповів експерт з енергетики Олексій Хабатюк у новому випуску подкасту “Що з економікою?”. За його словам нинішня ціна в десять разів менша за реальну:
💬 “Політики будуть говорити, що підвищувати тарифи не можна – це популізм, але воно завжди все одно платиться тими самими людьми, просто з іншої кишені”.
За його словами, за дешеву електроенергію платять підприємства. В результаті з’являється багато фінансових дір, закриття яких відкладають на потім (в Енергоатомі, в Укренерго, Укргідроенерго, і навіть в Нафтогазі, бо ця компанія є джерелом газу для виробництва електроенергії).
Пізніше, діри доведеться закривати з державного бюджету, тобто за рахунок податків громадян. Або з допомоги від міжнародних партнерів, однак, ті гроші можна було б витратити на щось більш нагальне.
“Проблему дешевої електроенергії треба вирішувати, бо це самообман, який веде до бідності”, – резюмує Олексій Хабатюк у подкасті.
🔊Слухайте розмову повністю на SoundCloud, Apple Podcast або Google Podcast.
Підсумкова добірка важливих тем тижня від ЦЕС 👇🏻
📈 Українці можуть розраховувати на підвищення зарплат у окремих секторах.
В багатьох регіонах та секторах економіки виникає проблема з робочою силою. Більше про це тут.
🌾 Хто винен в експорті “чорного” зерна і як воно відбувається?
Про це економіст ЦЕС Юрій Гайдай розповів у інтерв’ю. Дізнатися більше.
💡Щоб пережити війну, генераторів буде недостатньо.
Посилити стійкість енергосистеми України може децентралізація. Тобто побудова малих об’єктів генерації навіть в умовах війни. Читати.
🏭 Виробництво недорогоцінних металів скоротилося на 72% минулого року.
Тут ми розповіли більше важливих фактів про металургію.
⭐️ Бонус: ЦЕС провів цікаву дискусію з представниками Національного банку, Міністерства економіки та J.P Morgan про те, як монетарна політика впливає на економічне зростання.
А ще ми зробили огляд змін в економіці за січень. Завантажити можна за посиланням.
📈 Українці можуть розраховувати на підвищення зарплат у окремих секторах.
В багатьох регіонах та секторах економіки виникає проблема з робочою силою. Більше про це тут.
🌾 Хто винен в експорті “чорного” зерна і як воно відбувається?
Про це економіст ЦЕС Юрій Гайдай розповів у інтерв’ю. Дізнатися більше.
💡Щоб пережити війну, генераторів буде недостатньо.
Посилити стійкість енергосистеми України може децентралізація. Тобто побудова малих об’єктів генерації навіть в умовах війни. Читати.
🏭 Виробництво недорогоцінних металів скоротилося на 72% минулого року.
Тут ми розповіли більше важливих фактів про металургію.
⭐️ Бонус: ЦЕС провів цікаву дискусію з представниками Національного банку, Міністерства економіки та J.P Morgan про те, як монетарна політика впливає на економічне зростання.
А ще ми зробили огляд змін в економіці за січень. Завантажити можна за посиланням.
⚡️Ані президент, ані міністр оборони не закликають бізнес чесно сплачувати податки. Це проблема, оскільки саме з податків Україна фінансує оборону.
Про це розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський в ефірі Громадського радіо.
За його словами, справедливо, що іноземні партнери дають нам кошти, оскільки ми захищаємо демократію світу силами наших людей, їхніми життями і здоров’ям.
Однак перетворюватися на “найману країну” теж не дуже добре.
☝🏻Тим паче, що формально наші партнери не хочуть фінансувати сили оборони безпосередньо, і їхні гроші зазвичай мають певне призначення (фінансування охорони здоров’я, освіти чи Пенсійного фонду).
Наявність коштів на фінансування цих статей бюджету дозволяє нам витрачати всі податкові надходження, які ми збираємо всередині країни, на грошове забезпечення військовослужбовців.
Тому важливо, щоб бізнес чесно платив податки. І проблема в тому, що ні від президента, ні від міністра оборони не було чути закликів про це.
💬 «Ми розуміємо, що раніше бізнес та громадяни не довіряли державі, і вважали, що вона неефективно використовує податки.
Але зараз ти бачиш, що твої друзі на фронті, їх годують, їм купують бронежилети, забезпечують їхні базові потреби, це все йде з цих податків. А ти — патріот, хочеш, щоб твоя країна вистояла під час війни. Зараз час переосмислити своє ставлення до сплати податків», – резюмує Гліб.
Про це розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський в ефірі Громадського радіо.
За його словами, справедливо, що іноземні партнери дають нам кошти, оскільки ми захищаємо демократію світу силами наших людей, їхніми життями і здоров’ям.
Однак перетворюватися на “найману країну” теж не дуже добре.
☝🏻Тим паче, що формально наші партнери не хочуть фінансувати сили оборони безпосередньо, і їхні гроші зазвичай мають певне призначення (фінансування охорони здоров’я, освіти чи Пенсійного фонду).
Наявність коштів на фінансування цих статей бюджету дозволяє нам витрачати всі податкові надходження, які ми збираємо всередині країни, на грошове забезпечення військовослужбовців.
Тому важливо, щоб бізнес чесно платив податки. І проблема в тому, що ні від президента, ні від міністра оборони не було чути закликів про це.
💬 «Ми розуміємо, що раніше бізнес та громадяни не довіряли державі, і вважали, що вона неефективно використовує податки.
Але зараз ти бачиш, що твої друзі на фронті, їх годують, їм купують бронежилети, забезпечують їхні базові потреби, це все йде з цих податків. А ти — патріот, хочеш, щоб твоя країна вистояла під час війни. Зараз час переосмислити своє ставлення до сплати податків», – резюмує Гліб.
🇪🇺 Саміт Україна-ЄС: головні висновки з підсумкового документу зустрічі
(Розібрав старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай на основі публікації Європейської правди)
1. Україна точно буде членом ЄС.
2. Щоб почати перемовини про вступ, необхідно виконати всі 7 критеріїв, пропетляти не вдасться.
3. Письмову оцінку виконання цих 7 критеріїв ЄС нам дасть не восени, як очікувалося раніше, а вже весною цього року. Це дасть конкретні цілі, досягнувши яких, провівши необхідні реформи, ми зможемо вже восени розпочати перемовини про вступ до ЄС. Це можливість прискоритися на півроку.
4. ЄС задоволений темпом реформ в Україні.
5. ЄС чітко і прямо вказує, що обходити вимоги щодо реформи Конституційного Суду та судів — недопустимо.
6. ЄС задоволений прогресом у боротьбі з корупцією та забезпеченні ефективної антикорупційної інфраструктури.
7. По нацменшинам щось бурчать Угорщина з Румунією, але рамковий закон виглядає добре, тому далі незадоволених розкатуватимуть євробюрократи з Венеційки.
8. ЄС підтримає (в т.ч. технічно) ініціативу Уряду України почати адаптацію законодавства до права ЄС ще до початку перемовин про вступ.
9. Можна очікувати подовження ще на рік особливого режиму для українського експорту, який з червня 2022 звільнений від тарифів та обмежень.
10. Невдовзі буде взаємно скасована плата за роумінг між Україною та ЄС.
11. "Промислового безвізу" можна очікувати в 2024.
12. Закладено основу для посилення санкцій, в т.ч. для обмеження можливості РФ виготовляти безпілотники.
13. ЄС зафіксував на папері, що немає різниці між окупацією Криму та східних областей і про право України військовим шляхом звільнити Крим. Я думаю, це дуже важливо в т.ч. для тиску на США, де з Кримом трохи затик.
14. ЄС підтримав створення міжнародного механізму переслідування за злочини агресії і буде готувати формат такого механізму. Україна тут наполягає на спецтрибуналі, ЄС поки не визначився.
15. ЄС підтримує умови капітуляції РФ, висунуті Зеленським
16. Право на тимчасовий прихисток українців у ЄС буде продовжуватися до завершення війни.
17. ЄС допомагатиме відбудовувати інфраструктуру України до закінчення війни (концепція fast recovery).
18. ЄС продовжить допомагати вдосконалювати залізничні та дорожні сполучення, такі важливі для торгівлі.
19. Зафіксована політична підтримка ЄС щодо використання коштів РФ для відбудови України.
📌 Детальний огляд документу з коментарями можна почитати на Європейській правді.
(Розібрав старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай на основі публікації Європейської правди)
1. Україна точно буде членом ЄС.
2. Щоб почати перемовини про вступ, необхідно виконати всі 7 критеріїв, пропетляти не вдасться.
3. Письмову оцінку виконання цих 7 критеріїв ЄС нам дасть не восени, як очікувалося раніше, а вже весною цього року. Це дасть конкретні цілі, досягнувши яких, провівши необхідні реформи, ми зможемо вже восени розпочати перемовини про вступ до ЄС. Це можливість прискоритися на півроку.
4. ЄС задоволений темпом реформ в Україні.
5. ЄС чітко і прямо вказує, що обходити вимоги щодо реформи Конституційного Суду та судів — недопустимо.
6. ЄС задоволений прогресом у боротьбі з корупцією та забезпеченні ефективної антикорупційної інфраструктури.
7. По нацменшинам щось бурчать Угорщина з Румунією, але рамковий закон виглядає добре, тому далі незадоволених розкатуватимуть євробюрократи з Венеційки.
8. ЄС підтримає (в т.ч. технічно) ініціативу Уряду України почати адаптацію законодавства до права ЄС ще до початку перемовин про вступ.
9. Можна очікувати подовження ще на рік особливого режиму для українського експорту, який з червня 2022 звільнений від тарифів та обмежень.
10. Невдовзі буде взаємно скасована плата за роумінг між Україною та ЄС.
11. "Промислового безвізу" можна очікувати в 2024.
12. Закладено основу для посилення санкцій, в т.ч. для обмеження можливості РФ виготовляти безпілотники.
13. ЄС зафіксував на папері, що немає різниці між окупацією Криму та східних областей і про право України військовим шляхом звільнити Крим. Я думаю, це дуже важливо в т.ч. для тиску на США, де з Кримом трохи затик.
14. ЄС підтримав створення міжнародного механізму переслідування за злочини агресії і буде готувати формат такого механізму. Україна тут наполягає на спецтрибуналі, ЄС поки не визначився.
15. ЄС підтримує умови капітуляції РФ, висунуті Зеленським
16. Право на тимчасовий прихисток українців у ЄС буде продовжуватися до завершення війни.
17. ЄС допомагатиме відбудовувати інфраструктуру України до закінчення війни (концепція fast recovery).
18. ЄС продовжить допомагати вдосконалювати залізничні та дорожні сполучення, такі важливі для торгівлі.
19. Зафіксована політична підтримка ЄС щодо використання коштів РФ для відбудови України.
📌 Детальний огляд документу з коментарями можна почитати на Європейській правді.
💸 Чудовий старт. У січні Україна отримала 4,2 млрд дол від міжнародних партнерів. Фінансування вистачило на покриття дефіциту бюджету та погашення боргів.
▪️Від ЄС надійшло 3 млрд євро. Це частина запланованого на 2023 рік пакету у розмірі 18 млрд євро. Очікується, що подальші виплати будуть пов'язані з прогресом України у проведенні реформ.
▪️Ще 1 млрд дол грантових коштів Україна отримала від США. У держбюджеті США на 2023 фінансовий рік передбачено додаткові 13 млрд дол грантів для України.
▪️Інші 500 тис дол у січні надійшли від Естонії.
У 2022 році Україна отримала 31,1 млрд дол іноземних грантів і кредитів, що в середньому становить 3,1 млрд дол/місяць війни.
Однак виплати не були ні стабільними, ні регулярними, в окремі місяці спостерігалися як надзвичайно високі, так і низькі обсяги фінансування. Це шкодило виконанню бюджету.
💬 “І США, і ЄС заявляють, що одним із їхніх пріоритетів є надання фінансової допомоги Україні у 2023 році вчасними та стабільними виплатами. Іноземне фінансування у січні слугує підтвердженням серйозності цих намірів”, - коментує економіст ЦЕС Максим Самойлюк.
📌 Читайте більше в огляді економіки січня від ЦЕС. Подивитися презентацію можна тут.
#щомісячні_огляди_ЦЕС
▪️Від ЄС надійшло 3 млрд євро. Це частина запланованого на 2023 рік пакету у розмірі 18 млрд євро. Очікується, що подальші виплати будуть пов'язані з прогресом України у проведенні реформ.
▪️Ще 1 млрд дол грантових коштів Україна отримала від США. У держбюджеті США на 2023 фінансовий рік передбачено додаткові 13 млрд дол грантів для України.
▪️Інші 500 тис дол у січні надійшли від Естонії.
У 2022 році Україна отримала 31,1 млрд дол іноземних грантів і кредитів, що в середньому становить 3,1 млрд дол/місяць війни.
Однак виплати не були ні стабільними, ні регулярними, в окремі місяці спостерігалися як надзвичайно високі, так і низькі обсяги фінансування. Це шкодило виконанню бюджету.
💬 “І США, і ЄС заявляють, що одним із їхніх пріоритетів є надання фінансової допомоги Україні у 2023 році вчасними та стабільними виплатами. Іноземне фінансування у січні слугує підтвердженням серйозності цих намірів”, - коментує економіст ЦЕС Максим Самойлюк.
📌 Читайте більше в огляді економіки січня від ЦЕС. Подивитися презентацію можна тут.
#щомісячні_огляди_ЦЕС
🚌 Київ недоотримав 1,7 млрд грн через простій комунального транспорту під час тривог
Про це пише громадська ініціатива "Пасажири Києва".
З серпня 2022 року діє рішення влади Києва зупиняти громадський транспорт під час повітряних тривог.
Відтак за пів року транспорт “простояв” 195 годин, через що столиця втратила понад півтора млрд грн.
“Пасажири Києва” вважають сумнівною ефективність рішення про зупинку транспорту під час тривоги.
👉🏻 Маршрутки ігнорують тривогу, отримуючи необліковану готівку. Таксі, які під час тривог продовжують приймати замовлення і возити людей за тарифами в 2-3 рази вищими, ніж зазвичай.
Так само ігнорують тривогу міські електрички та регіональні автобусні перевезення. В той час як КП «Київпастранс» і частково Київський метрополітен отримують збитки.
Про це пише громадська ініціатива "Пасажири Києва".
З серпня 2022 року діє рішення влади Києва зупиняти громадський транспорт під час повітряних тривог.
Відтак за пів року транспорт “простояв” 195 годин, через що столиця втратила понад півтора млрд грн.
“Пасажири Києва” вважають сумнівною ефективність рішення про зупинку транспорту під час тривоги.
👉🏻 Маршрутки ігнорують тривогу, отримуючи необліковану готівку. Таксі, які під час тривог продовжують приймати замовлення і возити людей за тарифами в 2-3 рази вищими, ніж зазвичай.
Так само ігнорують тривогу міські електрички та регіональні автобусні перевезення. В той час як КП «Київпастранс» і частково Київський метрополітен отримують збитки.
🌾 В січні Україна експортувала майже на 25% менше агропродукції, ніж у грудні через блокування росією інспекцій суден у Босфорі.
Про це повідомили в Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури.
За січень 2023 року Україна експортувала 5,5 млн тонн продукції. З них в рамках "зернової ініціативи" було відвантажено тільки 3 млн тонн (порівняно з 3,7 в грудні).
Через простої суден у Босфорі більшість країн отримує українську агропродукцію з величезними затримками.
Нагадаємо, що за 11 місяців війни Україна експортувала 44,4 млн тонн агропродукції.
Цікаво про те, як відбувався пошук нових логістичних шляхів розповідав перший заступник міністра економіки Тарас Качка у подкасті ЦЕС “Що з економікою?”.
🎧 Послухати можна на SoundCloud, Apple Podcast або Google Podcast. Текстова версія тут.
Про це повідомили в Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури.
За січень 2023 року Україна експортувала 5,5 млн тонн продукції. З них в рамках "зернової ініціативи" було відвантажено тільки 3 млн тонн (порівняно з 3,7 в грудні).
Через простої суден у Босфорі більшість країн отримує українську агропродукцію з величезними затримками.
Нагадаємо, що за 11 місяців війни Україна експортувала 44,4 млн тонн агропродукції.
Цікаво про те, як відбувався пошук нових логістичних шляхів розповідав перший заступник міністра економіки Тарас Качка у подкасті ЦЕС “Що з економікою?”.
🎧 Послухати можна на SoundCloud, Apple Podcast або Google Podcast. Текстова версія тут.
🇮🇪 Ірландію люблять наводити, як приклад країни, де низьке оподаткування корпорацій стимулювало економічне зростання.
Але Ірландія також приклад того, що зростання ВВП не гарантує зростання добробуту населення.
Про це пише старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай у своєму Facebook:
“Так, низька ставка податку на прибуток для корпорацій, додаткові податкові стимули для інтелектуальної власності та окремих галузей, наприклад гейм-деву, плюс доступ до європейського ринку колись зробили свою справу в 90-х та 2000-х.
Останні роки Ірландія вимушена поступово вирівнювати свою податкову систему, прибираючи можливості для розмивання податкової бази та переміщення прибутків міжнародними корпораціями.
👉🏻 Але що цікаво. З 2009 по 2012 економіка Ірландії стагнувала. З 2013 знову пішла вгору, але от споживчі видатки ірландців з 2015-го року відв'язалися від ВВП (див графік).
ВВП зростає, а рівень життя ірландців — не дуже. З 2019-го року ВВП виріс на третину (!), а споживання домогосподарств знизилося на 2%.
Зростання розриву 2020-2021 років пояснюється зростанням експорту цифрових послуг у поєднанні з жорсткими локдаунами, які стримували споживання. Але що сталося в 2015, і чому після завершення локдаунів споживчий попит в Ірландії не відновився?
Я не зміг знайти зміни в податковому законодавстві, які б пояснювали це явище. Так, там підняли ПДВ з 21% до 23%, і трішки знизили навантаження на заможніших ірландців по соціальним внескам, але це явно не те.
🤔 Будуть ідеї, в чому причина?”
Але Ірландія також приклад того, що зростання ВВП не гарантує зростання добробуту населення.
Про це пише старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай у своєму Facebook:
“Так, низька ставка податку на прибуток для корпорацій, додаткові податкові стимули для інтелектуальної власності та окремих галузей, наприклад гейм-деву, плюс доступ до європейського ринку колись зробили свою справу в 90-х та 2000-х.
Останні роки Ірландія вимушена поступово вирівнювати свою податкову систему, прибираючи можливості для розмивання податкової бази та переміщення прибутків міжнародними корпораціями.
👉🏻 Але що цікаво. З 2009 по 2012 економіка Ірландії стагнувала. З 2013 знову пішла вгору, але от споживчі видатки ірландців з 2015-го року відв'язалися від ВВП (див графік).
ВВП зростає, а рівень життя ірландців — не дуже. З 2019-го року ВВП виріс на третину (!), а споживання домогосподарств знизилося на 2%.
Зростання розриву 2020-2021 років пояснюється зростанням експорту цифрових послуг у поєднанні з жорсткими локдаунами, які стримували споживання. Але що сталося в 2015, і чому після завершення локдаунів споживчий попит в Ірландії не відновився?
Я не зміг знайти зміни в податковому законодавстві, які б пояснювали це явище. Так, там підняли ПДВ з 21% до 23%, і трішки знизили навантаження на заможніших ірландців по соціальним внескам, але це явно не те.
🤔 Будуть ідеї, в чому причина?”
🇪🇺 Ви, як і ми, стежили за Самітом Україна-ЄС та його результатами.
Детальніше за подіями європейської інтеграції України слідкує телеграм-канал Потяг "Київ-Брюссель". Його ведуть наші колеги з Центру економічного відновлення та EasyBusiness і працюють, так би мовити, провідниками на нашому шляху до Євросоюзу.
Команда Потягу зробить вашу мандрівку у світ європейської інтеграції України легкою та цікавою, покаже досвід вступу різних країн і пробріфує про останні новини нашого вступу.
Ми вже купили квитки, а ви? 😉
Детальніше за подіями європейської інтеграції України слідкує телеграм-канал Потяг "Київ-Брюссель". Його ведуть наші колеги з Центру економічного відновлення та EasyBusiness і працюють, так би мовити, провідниками на нашому шляху до Євросоюзу.
Команда Потягу зробить вашу мандрівку у світ європейської інтеграції України легкою та цікавою, покаже досвід вступу різних країн і пробріфує про останні новини нашого вступу.
Ми вже купили квитки, а ви? 😉
🔌 Понад 40% українців вважають, що відключення електроенергії сильно вплинуло на їхнє життя
Останнім часом ракетних влучань в об’єкти енергосистеми стало менше. Однак дефіцит електроенергії все одно зберігається через попередні руйнування та холодну погоду.
⚡️Наразі в третини домогосподарств відключення тривають від 5 до 9 годин на день. Водночас, повного знеструмлення більше не очікується.
В опитуванні Центру Разумкова 43% українців вказали, що відключення сильно вплинули на життя. Ще 35% вважають вплив середнім.
З боку бізнесу все більше підприємств стали забезпечувати себе електроенергією самостійно за рахунок малої генерації. Також уряд дозволив непобутовим споживачам імпортувати електроенергію, щоб уникати відключень у окремих регіонах (детальніше тут).
✔️Почитати більше про те, як відключення електроенергії впливає на економіку можна у нашому огляді економіки за січень. Подивитися презентацію – тут.
#щомісячні_огляди_ЦЕС
Останнім часом ракетних влучань в об’єкти енергосистеми стало менше. Однак дефіцит електроенергії все одно зберігається через попередні руйнування та холодну погоду.
⚡️Наразі в третини домогосподарств відключення тривають від 5 до 9 годин на день. Водночас, повного знеструмлення більше не очікується.
В опитуванні Центру Разумкова 43% українців вказали, що відключення сильно вплинули на життя. Ще 35% вважають вплив середнім.
З боку бізнесу все більше підприємств стали забезпечувати себе електроенергією самостійно за рахунок малої генерації. Також уряд дозволив непобутовим споживачам імпортувати електроенергію, щоб уникати відключень у окремих регіонах (детальніше тут).
✔️Почитати більше про те, як відключення електроенергії впливає на економіку можна у нашому огляді економіки за січень. Подивитися презентацію – тут.
#щомісячні_огляди_ЦЕС
📝 Центр економічної стратегії шукає стажерів з комунікацій
Стажери отримають можливість:
▫️познайомитися із сферою економічних реформ;
▫️побачити, як організована робота у комунікаційній команді;
▫️опублікувати матеріали у медіа у співавторстві з експертами;
🔥 Ти підійдеш, якщо:
▫️грамотно пишеш українською;
▫️знаєш англійську на рівні B2 та вище;
▫️розумієш, як працюють соціальні мережі, особливо Twitter;
▫️маєш улюблені англомовні медіа;
Що потрібно робити:
▫️писати та перекладати колонки і дописи для соціальних мереж;
▫️оформлювати та редагувати аналітичні продукти Центру;
▫️працювати з CRM-системою, email розсилками та наповненням сайту;
Готові навчати, якщо щось з цього списку тобі невідоме.
❗️Стажування оплачуване. Зайнятість часткова: від 2-4 годин на день або більше за бажанням самого стажера.
📩 Чекаємо на ваші резюме та супровідні листи – press@ces.org.ua
Стажери отримають можливість:
▫️познайомитися із сферою економічних реформ;
▫️побачити, як організована робота у комунікаційній команді;
▫️опублікувати матеріали у медіа у співавторстві з експертами;
🔥 Ти підійдеш, якщо:
▫️грамотно пишеш українською;
▫️знаєш англійську на рівні B2 та вище;
▫️розумієш, як працюють соціальні мережі, особливо Twitter;
▫️маєш улюблені англомовні медіа;
Що потрібно робити:
▫️писати та перекладати колонки і дописи для соціальних мереж;
▫️оформлювати та редагувати аналітичні продукти Центру;
▫️працювати з CRM-системою, email розсилками та наповненням сайту;
Готові навчати, якщо щось з цього списку тобі невідоме.
❗️Стажування оплачуване. Зайнятість часткова: від 2-4 годин на день або більше за бажанням самого стажера.
📩 Чекаємо на ваші резюме та супровідні листи – press@ces.org.ua
📈 Головне завдання Мінекономіки — зростання ВВП, а Нацбанку — утримання макрофінансової стабільності. Тому питання облікової ставки — критично важливе для обох інституцій.
На події ЦЕС “Як монетарна політика впливає на економічне зростання?”, між першим заступником міністра економіки Денисом Кудіним та заступником голови НБУ Сергієм Ніколайчуком відбулася цікава дискусія.
📌 Урядовці розповіли про те, як підвищення облікової ставки вплинуло на економіку минулого року. Нижче уривок з діалогу:
Денис Кудін: Я вважаю, що рішучі дії НБУ в перші три місяці повномасштабного вторгнення увійдуть в підручники як приклад, якою має бути політика центрального банку в умовах війни. Без сумніву, якби не ті кроки, ми б мали інший графік ВВП.
Однак Мінекономіки стримано ставилось до рішення НБУ переглянути облікову ставку. Деякі з наших прогнозів збулися. Перше – ставка 25% не вирішила питання втечі капіталу через карткові розрахунки мігрантів.
Друге — ми вважаємо, що інфляція повністю залежить від проблем пропозиції. Родині, яка сідає в машину в Запоріжжі і їде від бомбардувань байдуже скільки коштує пальне. Воно просто повинно бути.
Тому треба розширювати пропозицію критичних товарів в умовах війни за рахунок фінансування. Але це йде врозріз з політикою НБУ.
Сергій Ніколайчук: Щодо останнього: для регулятора головне — забезпечити макростабільність. Стимулювання економічної активності монетарними методами загрожують такій стабільності.
Мене цікавить також оцінка втрат для ВВП від підвищення облікової ставки. В червні, після підвищення ставки, Мінекономіки прогнозувало, що це дасть додаткових 5-7% падіння ВВП до базового сценарію у 33-35%. Однак реальність виявилася кращою.
Денис Кудін: Тоді ще не було “зернової угоди” і оцінка втрат для ВВП базувалася на тому, що логістичні шляхи будуть закриті. Це і є ключовий фактор, який змінив наші прогнози. Так само він впливає на 2023 рік через обсяги посівної. Не було б угоди про експорт морем, ми би мали менші посіви.
На мою думку, збільшення облікової ставки призвело до збільшення витрат підприємств. У великої кількості позичальників ставки в кредитних угодах були прив’язані до облікової ставки НБУ. Вона постійно знижувалась, підприємці думали, що так буде вигідніше і фіксували це в контрактах, особливо аграрії.
Якщо процентні ставки за новими кредитами в 2021 році були 9,1% в середньому, то в листопаді 2022 вже 20,8%. Це негативно впливає на інфляцію, тому що виробники ці витрати перекладають на кінцевих споживачів.
✅ Це лише уривок з дискусії про те, як монетарна політика впливає на економіку. Прослухати розмову повністю можна на YouTube.
На події ЦЕС “Як монетарна політика впливає на економічне зростання?”, між першим заступником міністра економіки Денисом Кудіним та заступником голови НБУ Сергієм Ніколайчуком відбулася цікава дискусія.
📌 Урядовці розповіли про те, як підвищення облікової ставки вплинуло на економіку минулого року. Нижче уривок з діалогу:
Денис Кудін: Я вважаю, що рішучі дії НБУ в перші три місяці повномасштабного вторгнення увійдуть в підручники як приклад, якою має бути політика центрального банку в умовах війни. Без сумніву, якби не ті кроки, ми б мали інший графік ВВП.
Однак Мінекономіки стримано ставилось до рішення НБУ переглянути облікову ставку. Деякі з наших прогнозів збулися. Перше – ставка 25% не вирішила питання втечі капіталу через карткові розрахунки мігрантів.
Друге — ми вважаємо, що інфляція повністю залежить від проблем пропозиції. Родині, яка сідає в машину в Запоріжжі і їде від бомбардувань байдуже скільки коштує пальне. Воно просто повинно бути.
Тому треба розширювати пропозицію критичних товарів в умовах війни за рахунок фінансування. Але це йде врозріз з політикою НБУ.
Сергій Ніколайчук: Щодо останнього: для регулятора головне — забезпечити макростабільність. Стимулювання економічної активності монетарними методами загрожують такій стабільності.
Мене цікавить також оцінка втрат для ВВП від підвищення облікової ставки. В червні, після підвищення ставки, Мінекономіки прогнозувало, що це дасть додаткових 5-7% падіння ВВП до базового сценарію у 33-35%. Однак реальність виявилася кращою.
Денис Кудін: Тоді ще не було “зернової угоди” і оцінка втрат для ВВП базувалася на тому, що логістичні шляхи будуть закриті. Це і є ключовий фактор, який змінив наші прогнози. Так само він впливає на 2023 рік через обсяги посівної. Не було б угоди про експорт морем, ми би мали менші посіви.
На мою думку, збільшення облікової ставки призвело до збільшення витрат підприємств. У великої кількості позичальників ставки в кредитних угодах були прив’язані до облікової ставки НБУ. Вона постійно знижувалась, підприємці думали, що так буде вигідніше і фіксували це в контрактах, особливо аграрії.
Якщо процентні ставки за новими кредитами в 2021 році були 9,1% в середньому, то в листопаді 2022 вже 20,8%. Це негативно впливає на інфляцію, тому що виробники ці витрати перекладають на кінцевих споживачів.
✅ Це лише уривок з дискусії про те, як монетарна політика впливає на економіку. Прослухати розмову повністю можна на YouTube.
📌 Коаліція RISE, до якої входить Центр економічної стратегії, закликає повністю відкрити ЄДР
Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР) — це основний бізнес-реєстр країни, який містить актуальну інформацію про всіх юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відкриті дані ЄДР оприлюднюються з 2015 року і сприяють громадському суспільству при перевірці контрагентів, журналістських і антикорупційних розслідуваннях, пошуку активів російських олігархів.
Обмеження доступу до ЄДР унеможливлює проведення антикорупційної діяльності та громадського контролю процесу відбудови.
❗️Зважаючи на це коаліція RISE закликає Кабінет Міністрів України відновити доступ до ЄДР.
Представники Коаліції готові приєднатись до публічних консультацій з питань відкриття ЄДР та забезпечити юридичну підтримку у напрацюванні рішень для якнайшвидшого відкриття реєстру.
📝 Повний текст звернення доступний за посиланням.
Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР) — це основний бізнес-реєстр країни, який містить актуальну інформацію про всіх юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відкриті дані ЄДР оприлюднюються з 2015 року і сприяють громадському суспільству при перевірці контрагентів, журналістських і антикорупційних розслідуваннях, пошуку активів російських олігархів.
Обмеження доступу до ЄДР унеможливлює проведення антикорупційної діяльності та громадського контролю процесу відбудови.
❗️Зважаючи на це коаліція RISE закликає Кабінет Міністрів України відновити доступ до ЄДР.
Представники Коаліції готові приєднатись до публічних консультацій з питань відкриття ЄДР та забезпечити юридичну підтримку у напрацюванні рішень для якнайшвидшого відкриття реєстру.
📝 Повний текст звернення доступний за посиланням.
🌾 Через складний експорт аграрії змінюють класичну структуру посівів — обирають культури, які дають менший валовий збір, але більший дохід.
Про це розповів перший заступник міністра економіки Денис Кудін на події ЦЕС.
За його словами, перспективи морського експорту наразі незрозумілі. Макропрогноз на 2023 рік побудований на припущенні, що до кінця року ситуація залишатиметься незмінною.
Однак як тільки морський експорт стане повністю доступним, почнеться швидке відновлення як в агросекторі, так і в металургії.
Заступник міністра економіки додає, що повноцінна деблокада моря важлива і для того, щоб в України з’явилася можливість перевозити товари з високою доданою вартістю.
🧮 "Середня вартість тонни товару, вивезеної залізницею, становить близько 270 дол (дорівнює вартості тонни в металургійному секторі). Середня вартість тонни, вивезеної морським транспортом — 350-380 дол (дорівнює вартості тонни в агросекторі).
Тоді як середня вартість перевезення автомобільним транспортом — 1500 дол. Коли ми забиваємо автомобільну логістику агропродукцією, то не маємо змоги вивозити товари з високою доданою вартістю", — пояснив Денис Кудін.
Нагадаємо, що у 2022 році Україна експортувала товарів 44 млрд дол (у 2021 році експорт становив 68 млрд дол).
📌 Подивитися дискусію можна за посиланням. Завантажити огляд економіки січня — тут.
Про це розповів перший заступник міністра економіки Денис Кудін на події ЦЕС.
За його словами, перспективи морського експорту наразі незрозумілі. Макропрогноз на 2023 рік побудований на припущенні, що до кінця року ситуація залишатиметься незмінною.
Однак як тільки морський експорт стане повністю доступним, почнеться швидке відновлення як в агросекторі, так і в металургії.
Заступник міністра економіки додає, що повноцінна деблокада моря важлива і для того, щоб в України з’явилася можливість перевозити товари з високою доданою вартістю.
🧮 "Середня вартість тонни товару, вивезеної залізницею, становить близько 270 дол (дорівнює вартості тонни в металургійному секторі). Середня вартість тонни, вивезеної морським транспортом — 350-380 дол (дорівнює вартості тонни в агросекторі).
Тоді як середня вартість перевезення автомобільним транспортом — 1500 дол. Коли ми забиваємо автомобільну логістику агропродукцією, то не маємо змоги вивозити товари з високою доданою вартістю", — пояснив Денис Кудін.
Нагадаємо, що у 2022 році Україна експортувала товарів 44 млрд дол (у 2021 році експорт становив 68 млрд дол).
📌 Подивитися дискусію можна за посиланням. Завантажити огляд економіки січня — тут.
🔍 Нещодавно Microsoft представила пошук Bing на основі продукту OpenAI. Пізніше Bing стане частиною Windows, як помічник.
Незважаючи на те, що OpenAI став широко популярним тільки в листопаді минулого року завдяки випуску ChatGPT, вже сотні компаній використовують сервіси цієї компанії.
👉🏻 Згідно з даними, опублікованими платформою Enterprise Apps Today, найчастіше перевагами AI користуються компанії у сфері технологій та освіти. Також серед галузей є фінанси, промислове виробництво та бізнес-послуги.
Штучний інтелект використовують і в сфері охорони здоров’я, зокрема, для обробки великих обсягів даних, щоб отримати інформацію про пацієнта. А також в робототехніці для хірургії, догляду за хворими, реабілітації тощо.
📌 Джерело – Statista.
Незважаючи на те, що OpenAI став широко популярним тільки в листопаді минулого року завдяки випуску ChatGPT, вже сотні компаній використовують сервіси цієї компанії.
👉🏻 Згідно з даними, опублікованими платформою Enterprise Apps Today, найчастіше перевагами AI користуються компанії у сфері технологій та освіти. Також серед галузей є фінанси, промислове виробництво та бізнес-послуги.
Штучний інтелект використовують і в сфері охорони здоров’я, зокрема, для обробки великих обсягів даних, щоб отримати інформацію про пацієнта. А також в робототехніці для хірургії, догляду за хворими, реабілітації тощо.
📌 Джерело – Statista.
💵 Чи вистачить Україні міжнародної допомоги у 2023 році?
У жовтні в уряді порахували, що у 2023 році Україна потребуватиме $38 млрд від західних партнерів. Щомісячний дефіцит бюджету очікувався на рівні $3-3,5 млрд. А покривати його мали здебільшого США, ЄС та МВФ.
👉 Однак ця оцінка потреби бюджетного фінансування вже застаріла — її озвучили до початку російських атак на енергосистему. У МВФ вважають, що насправді потреби України у фінансовій допомозі коливаються від $39,5 млрд до $57 млрд.
Потреба у додатковому фінансуванні може виникнути з різних причин: якщо до бюджету надійде менше податкових та митних надходжень, або якщо зростуть видатки – наприклад, через необхідність фінансування ремонтів енергосистеми, додаткових військових витрат тощо.
💰Звідки взяти гроші?
Деякі партнери вже почали виконувати фінансові обіцянки на 2023 рік. У січні Україна отримала перший транш розміром 3 млрд євро від ЄС (з пакету допомоги на 18 млрд євро) і $1 млрд від США (з пакету допомоги на $14 млрд).
Це ще не покриває всі потреби повністю, тому Україна також очікує на нову програму від МВФ розміром у $12-14 млрд. Ці кошти досі не затверджені, тому не є гарантованими.
🏦 Умови фінансування від МВФ є найменш вигідними у порівнянні із коштами США (гранти) та ЄС (пільгові кредити, повернення яких розтягнуте на десятиліття).
«Додаткові кредити МВФ збільшать борговий тягар України. Втім, наявність фінансування краще за його відсутність, і будь-які його обсяги стануть корисними цього року», – коментує економіст ЦЕС Максим Самойлюк.
🤝 Першочергова цінність співпраці з МВФ полягає в тому, що вона слугує сигналом для інших партнерів: український уряд стабільний, проактивний, з ним можна працювати та надавати йому фінансування.
Нагадаємо, що уряд не планує друкувати гроші у 2023-му році. Минулоріч до таких заходів вдавалися у зв’язку із нерегулярним надходженнями фінансової підтримки від партнерів.
У жовтні в уряді порахували, що у 2023 році Україна потребуватиме $38 млрд від західних партнерів. Щомісячний дефіцит бюджету очікувався на рівні $3-3,5 млрд. А покривати його мали здебільшого США, ЄС та МВФ.
👉 Однак ця оцінка потреби бюджетного фінансування вже застаріла — її озвучили до початку російських атак на енергосистему. У МВФ вважають, що насправді потреби України у фінансовій допомозі коливаються від $39,5 млрд до $57 млрд.
Потреба у додатковому фінансуванні може виникнути з різних причин: якщо до бюджету надійде менше податкових та митних надходжень, або якщо зростуть видатки – наприклад, через необхідність фінансування ремонтів енергосистеми, додаткових військових витрат тощо.
💰Звідки взяти гроші?
Деякі партнери вже почали виконувати фінансові обіцянки на 2023 рік. У січні Україна отримала перший транш розміром 3 млрд євро від ЄС (з пакету допомоги на 18 млрд євро) і $1 млрд від США (з пакету допомоги на $14 млрд).
Це ще не покриває всі потреби повністю, тому Україна також очікує на нову програму від МВФ розміром у $12-14 млрд. Ці кошти досі не затверджені, тому не є гарантованими.
🏦 Умови фінансування від МВФ є найменш вигідними у порівнянні із коштами США (гранти) та ЄС (пільгові кредити, повернення яких розтягнуте на десятиліття).
«Додаткові кредити МВФ збільшать борговий тягар України. Втім, наявність фінансування краще за його відсутність, і будь-які його обсяги стануть корисними цього року», – коментує економіст ЦЕС Максим Самойлюк.
🤝 Першочергова цінність співпраці з МВФ полягає в тому, що вона слугує сигналом для інших партнерів: український уряд стабільний, проактивний, з ним можна працювати та надавати йому фінансування.
Нагадаємо, що уряд не планує друкувати гроші у 2023-му році. Минулоріч до таких заходів вдавалися у зв’язку із нерегулярним надходженнями фінансової підтримки від партнерів.
⚡️Раніше ми писали, що уряд дозволив бізнесу імпортувати електроенергію, щоб уникнути відключень.
У рішенні йдеться, що підприємства, які користуються електрикою з-за кордону не відключатимуть за загальними графіками.
Однак, незважаючи на те, що купувати електроенергію в інших країн можна було з початку року, активно робити це бізнеси почали лише зараз.
🔥 Як пише Forbes, за останні шість днів січня Україна імпортувала 71,5% місячного обсягу електроенергії. А станом на 6 лютого трейдери вперше забронювали всю потужність для імпорту зі Словаччини.
Серед бізнесів-імпортерів: компанія з деревообробки «Кроноспан», виробник тютюнових виробів «Імперіал Тобакко», виробник ліків «Фармак», Coca Cola, виробник колісної та трубної продукції «Інтерпайп».
📉 Одна з причин, чому компанії почали імпортувати електрику лише зараз – це падіння цін на електроенергію в ЄС.
Станом на 8 лютого електроенергія в Словаччині, звідки Україна імпортує, коштує близько 6300 грн/МВт⋅год, тоді як в кінці листопада ціна сягала 14 000 грн/МВт⋅год.
Однак навіть за таких цін, витрати на генератор обійдуться бізнесу дорожче, ніж імпорт електроенергії.
Собівартість електроенергії, яку виробляє дизель-генератор, – приблизно 20 грн/КВт·год. До того ж жоден генератор фізично не може дати заводу необхідні 30 чи 50 МВт, а імпорт – може, коментує голова комітету ВР з енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус.
📌 Нагадаємо, що на події ЦЕС “Як допомогти бізнесу під час відключень електроенергії?” Андрій Герус також розповідав, що забезпечити себе електрикою, бізнеси можуть встановивши мініелектростанції на газу. Подивитися подію можна за посиланням.
Інфографіка — Forbes.
У рішенні йдеться, що підприємства, які користуються електрикою з-за кордону не відключатимуть за загальними графіками.
Однак, незважаючи на те, що купувати електроенергію в інших країн можна було з початку року, активно робити це бізнеси почали лише зараз.
🔥 Як пише Forbes, за останні шість днів січня Україна імпортувала 71,5% місячного обсягу електроенергії. А станом на 6 лютого трейдери вперше забронювали всю потужність для імпорту зі Словаччини.
Серед бізнесів-імпортерів: компанія з деревообробки «Кроноспан», виробник тютюнових виробів «Імперіал Тобакко», виробник ліків «Фармак», Coca Cola, виробник колісної та трубної продукції «Інтерпайп».
📉 Одна з причин, чому компанії почали імпортувати електрику лише зараз – це падіння цін на електроенергію в ЄС.
Станом на 8 лютого електроенергія в Словаччині, звідки Україна імпортує, коштує близько 6300 грн/МВт⋅год, тоді як в кінці листопада ціна сягала 14 000 грн/МВт⋅год.
Однак навіть за таких цін, витрати на генератор обійдуться бізнесу дорожче, ніж імпорт електроенергії.
Собівартість електроенергії, яку виробляє дизель-генератор, – приблизно 20 грн/КВт·год. До того ж жоден генератор фізично не може дати заводу необхідні 30 чи 50 МВт, а імпорт – може, коментує голова комітету ВР з енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус.
📌 Нагадаємо, що на події ЦЕС “Як допомогти бізнесу під час відключень електроенергії?” Андрій Герус також розповідав, що забезпечити себе електрикою, бізнеси можуть встановивши мініелектростанції на газу. Подивитися подію можна за посиланням.
Інфографіка — Forbes.
🔥Мовні моделі, такі як ChatGPT, скоро перевернуть багато ринків і підважать тих, хто здавався непорушними, як Google.
А ще значно спростять роботу з даними, про що детальніше писав у своєму дописі старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай:
"Розвиток ШІ провокує надзвичайно цікаві питання в етиці та державному регулюванні (а без регулювання - ніяк, застосування ШІ створює серйозні ризики).
Два роки тому я пройшов програму Монреальського інституту етики штучного інтелекту. Це було надзвичайно цікаве навчання — кросдисциплінарне і кросгалузеве, з людьми спектру від помічника депутата Європарламенту, який драфтить нормативку ЄС про ШІ, до канадського юриста, який займається авторськими правами на генеровану музику.
Якби не війна, зараз би точно робив якесь цікавенне дослідження на цю тему (власне, таке у мене було в планах на 2022), але поки пріоритети у нас всіх зовсім інші.
Але що хочу сказати: як аналітик, я із захватом чекаю благословенного часу, коли ШІ прикрутять до роботи з даними і замість скриптів можна буде формувати запити людською мовою.
На кшталт "витягни мені митні декларації з митною вартістю за межами одного середнього квадратичного відхилення, покажи податкове навантаження на декларантів у розрізі митниць, та відхилення обсягів імпорту у розрізі начальників змін митних постів, для мобільних телефонів з Китаю", а ШІ піде шуршати твоїми базами у хмарі.
✔️ І це не примітивізує роль аналітиків та економістів, ні. Це дасть значно більше можливостей, глибини аналізу і звільнить час від рутинної роботи для тих, хто розвиватиметься далі рівня "оператор екселю".
Можливо, через багато років та ітерацій вдосконалення технологій, аналітичні запити і деградують до "ок гугл, яке падло курує хабарі на Одеській митниці?". А може й ні. Але то ще не скоро.
Але робота з даними уже за кілька років стане зовсім іншою, в цьому я не сумніваюся."
А ще значно спростять роботу з даними, про що детальніше писав у своєму дописі старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай:
"Розвиток ШІ провокує надзвичайно цікаві питання в етиці та державному регулюванні (а без регулювання - ніяк, застосування ШІ створює серйозні ризики).
Два роки тому я пройшов програму Монреальського інституту етики штучного інтелекту. Це було надзвичайно цікаве навчання — кросдисциплінарне і кросгалузеве, з людьми спектру від помічника депутата Європарламенту, який драфтить нормативку ЄС про ШІ, до канадського юриста, який займається авторськими правами на генеровану музику.
Якби не війна, зараз би точно робив якесь цікавенне дослідження на цю тему (власне, таке у мене було в планах на 2022), але поки пріоритети у нас всіх зовсім інші.
Але що хочу сказати: як аналітик, я із захватом чекаю благословенного часу, коли ШІ прикрутять до роботи з даними і замість скриптів можна буде формувати запити людською мовою.
На кшталт "витягни мені митні декларації з митною вартістю за межами одного середнього квадратичного відхилення, покажи податкове навантаження на декларантів у розрізі митниць, та відхилення обсягів імпорту у розрізі начальників змін митних постів, для мобільних телефонів з Китаю", а ШІ піде шуршати твоїми базами у хмарі.
✔️ І це не примітивізує роль аналітиків та економістів, ні. Це дасть значно більше можливостей, глибини аналізу і звільнить час від рутинної роботи для тих, хто розвиватиметься далі рівня "оператор екселю".
Можливо, через багато років та ітерацій вдосконалення технологій, аналітичні запити і деградують до "ок гугл, яке падло курує хабарі на Одеській митниці?". А може й ні. Але то ще не скоро.
Але робота з даними уже за кілька років стане зовсім іншою, в цьому я не сумніваюся."
🍳 У США теж зросли ціни на яйця — майже вдвічі. На це вплинула і війна проти України
У грудні 2022 року десяток яєць в США коштував вдвічі більше, ніж в той самий час 2021 року (у середньому 4,25 дол).
The New York Times пояснили, в чому причина подорожчання. Повномасштабне вторгнення росії в Україну — один з найголовніших факторів.
🌾 Через скорочення експорту зерна з України ціни на корм для курей (кукурудза, овес, ячмінь) зросли. Крім цього, фермери додатково стикнулися зі збільшенням цін на електрику та газ для транспортування врожаю.
Ще один фактор, що спричинив зростання цін – пташиний грип, який спалахнув на початку минулого року і знову восени. Тоді популяція курей у США різко скоротилася (-44 млн).
Після спалаху може знадобитися кілька місяців, щоб виробництво яєць повернулося до попереднього рівня.
📈 І останній фактор подорожчання – високий попит, який зберігається навіть з високими цінами.
У грудні 2022 року десяток яєць в США коштував вдвічі більше, ніж в той самий час 2021 року (у середньому 4,25 дол).
The New York Times пояснили, в чому причина подорожчання. Повномасштабне вторгнення росії в Україну — один з найголовніших факторів.
🌾 Через скорочення експорту зерна з України ціни на корм для курей (кукурудза, овес, ячмінь) зросли. Крім цього, фермери додатково стикнулися зі збільшенням цін на електрику та газ для транспортування врожаю.
Ще один фактор, що спричинив зростання цін – пташиний грип, який спалахнув на початку минулого року і знову восени. Тоді популяція курей у США різко скоротилася (-44 млн).
Після спалаху може знадобитися кілька місяців, щоб виробництво яєць повернулося до попереднього рівня.
📈 І останній фактор подорожчання – високий попит, який зберігається навіть з високими цінами.
🛂 Україна навряд чи може увійти в ЄС з митницею, яка існує зараз.
Про це у новому випуску подкасту “Що з економікою?” ми говорили з експертом з митних питань Робертом Зелді.
💬 "Ні для кого не секрет, що країни ЄС не мають між собою митного кордону. Для євроінтеграції важливо, щоб наша інституція працювала ідеально", — розповідає експерт.
Роберт зауважує, що план реорганізації митниці має включати три фактори: люди, процеси і технології.
Детальніше — SoundCloud, Apple Podcast, Google Podcast, Spotify.
Про це у новому випуску подкасту “Що з економікою?” ми говорили з експертом з митних питань Робертом Зелді.
💬 "Ні для кого не секрет, що країни ЄС не мають між собою митного кордону. Для євроінтеграції важливо, щоб наша інституція працювала ідеально", — розповідає експерт.
Роберт зауважує, що план реорганізації митниці має включати три фактори: люди, процеси і технології.
Детальніше — SoundCloud, Apple Podcast, Google Podcast, Spotify.
