дуже випадково і різко у мене виставка цієї пʼятниці в tloom
але напевно так особисто та в найкращому сенсі слова інфантильно я давно нічого не робив
їй навіть не придумаєш інтелектуальну графоманську експлікацію, бо все прозаїчно: іван зелінський
(але це я тільки вам тут скажу)

дуже багато зараз слухаю арт-панк-авангард-поп нью-йорку та лос-анджелесу 00х, japanther та the mae shi
ніколи не зустрічав людей що з ними знайомі, бо жанр максимально зараз немодний, а я великий хіпстер
дуже подобається швидко ходити по місту посміхатись і уявляти себе крутим

взяли квитки на sunny bunny тільки на документалку про пі-оррідж та леді джей, настя каже «хлопци я свий»

стартер пак To my Skramz Prince

я себе настільки відчуваю щасливим та трікстерним, я живу у кіно
ми зустріли і. з. по дорозі додому після відкриття виставки про нього !!!
друзі, ви всі скарб, стільки любові та підтримки, поки ви у мене є — нічого не страшно
я не один, бо блять стараюсь щодня
дякую вові та арістарху за абсолютну підтримку на всіх етапах створення, монтаж, налаштування світла, манкідональдс, знервованість наче це у них відкриття
дякую насті, каті, паші, соні, бодічкє, ладі, дані, всім хто прийшов: що завітали, підбадьорювали, подарували чудові квіти, виділили час та раділи як за себе
звісно ж мені не похуй на зустріч з і.з, як розійшовся шов на шкірі — але я не один, і я прекрасний; я радий, що живу це життя, і не боюсь пити його літрами. не боюсь робити мистецтво про інтимне та вразливе. десь за рогом чекає безмежне північне кохання, а поки:

artist, not a lover

мою реальну хворобу неможливо вилікувати

мої плани на це літо…..курс мужика це вова вчить сварці, практика зміни свідомості це ритуальне голодування

як з таким забитим графіком та потужною генерацією ідей ходити на роботу