🦭 Морські котики освоїли відеогру і розкрили секрет навігації у морі 🎮
Як морські котики орієнтуються у каламутній воді? Вчені з Німеччини вирішили це з’ясувати… за допомогою відеоігри для тюленів! Трьох гаванських котиків (Нік, Лука та Міро) навчили сидіти перед екраном із симуляцією морського дна та рухом частинок у воді. Кожен раз, коли котик думав, що “рухається” вліво чи вправо, він мав торкнутися червоної кульки з відповідного боку — і отримував смаколик.
Виявилось, що тюлені чудово визначають напрям руху лише за тим, як рухаються точки (немов дрібні частинки у воді) на екрані. Саме такі “оптичні потоки” формуються на сітківці їхніх очей, коли вони пливуть у справжньому морі! Дослідження показало: навіть у майже повній темряві котики зчитують напрям по руху частинок навколо.
В майбутньому вчені перевірять, чи можуть тюлені ще й оцінювати відстань, яку пропливли.
Джерело: Journal of Experimental Biology
Quantum Horizon
Як морські котики орієнтуються у каламутній воді? Вчені з Німеччини вирішили це з’ясувати… за допомогою відеоігри для тюленів! Трьох гаванських котиків (Нік, Лука та Міро) навчили сидіти перед екраном із симуляцією морського дна та рухом частинок у воді. Кожен раз, коли котик думав, що “рухається” вліво чи вправо, він мав торкнутися червоної кульки з відповідного боку — і отримував смаколик.
Виявилось, що тюлені чудово визначають напрям руху лише за тим, як рухаються точки (немов дрібні частинки у воді) на екрані. Саме такі “оптичні потоки” формуються на сітківці їхніх очей, коли вони пливуть у справжньому морі! Дослідження показало: навіть у майже повній темряві котики зчитують напрям по руху частинок навколо.
В майбутньому вчені перевірять, чи можуть тюлені ще й оцінювати відстань, яку пропливли.
Джерело: Journal of Experimental Biology
Quantum Horizon
⚡️ Квантові комп’ютери стали в 10 разів економніші! 🧊
Канадська компанія Nord Quantique розробила нову технологію, яка робить квантові комп’ютери у 10 разів енергоефективнішими, меншими та швидшими. Вони придумали, як уникати помилок без складних обхідних рішень — їхній підхід дозволяє “відсіювати” неправильні обчислення і не витрачати на це зайву енергію.
Тепер замість величезної серверної квантовий комп’ютер поміститься на 20 квадратних метрах, а складні задачі, які раніше вимагали тижнів і тисяч кіловат-годин, можна вирішити за годину і з мінімальним споживанням електрики.
Nord Quantique обіцяє показати свою першу повноцінну машину вже у 2029 році — і це може зробити революцію у світі суперобчислень!
Quantum Horizon
Канадська компанія Nord Quantique розробила нову технологію, яка робить квантові комп’ютери у 10 разів енергоефективнішими, меншими та швидшими. Вони придумали, як уникати помилок без складних обхідних рішень — їхній підхід дозволяє “відсіювати” неправильні обчислення і не витрачати на це зайву енергію.
Тепер замість величезної серверної квантовий комп’ютер поміститься на 20 квадратних метрах, а складні задачі, які раніше вимагали тижнів і тисяч кіловат-годин, можна вирішити за годину і з мінімальним споживанням електрики.
Nord Quantique обіцяє показати свою першу повноцінну машину вже у 2029 році — і це може зробити революцію у світі суперобчислень!
Quantum Horizon
🚀 Ядерна революція для космосу: США тестують двигун на розплавленому урані ⚛️
Американські науковці представили проривну концепцію ядерного ракетного двигуна, який використовує розплавлений уран. Такий підхід може подвоїти ефективність польотів у глибокий космос і значно прискорити місії до Місяця, Марса та далеких планет.
Двигун нового покоління — Centrifugal Nuclear Thermal Rocket (CNTR) — нагріває водень до надвисоких температур, забезпечуючи набагато більшу швидкість і гнучкість космічних подорожей у порівнянні з класичними хімічними та навіть ядерними двигунами.
Залишаються інженерні виклики, але потенціал цієї технології — справжній “game changer” для людства. Це може стати першим кроком до регулярних міжпланетних польотів, освоєння Місяця й Марса та нової ери в дослідженні Сонячної системи.
Джерело: Acta Astronautica, NASA
Quantum Horizon
Американські науковці представили проривну концепцію ядерного ракетного двигуна, який використовує розплавлений уран. Такий підхід може подвоїти ефективність польотів у глибокий космос і значно прискорити місії до Місяця, Марса та далеких планет.
Двигун нового покоління — Centrifugal Nuclear Thermal Rocket (CNTR) — нагріває водень до надвисоких температур, забезпечуючи набагато більшу швидкість і гнучкість космічних подорожей у порівнянні з класичними хімічними та навіть ядерними двигунами.
Залишаються інженерні виклики, але потенціал цієї технології — справжній “game changer” для людства. Це може стати першим кроком до регулярних міжпланетних польотів, освоєння Місяця й Марса та нової ери в дослідженні Сонячної системи.
Джерело: Acta Astronautica, NASA
Quantum Horizon
🪙 Чому не варто засовувати монети у скелі Гігантської Дороги? ⛔️
Якщо ви коли-небудь подорожуватимете до Північної Ірландії й відвідаєте легендарну Гігантську Дорогу (Giant’s Causeway), пам’ятайте: вставляти монети в тріщини каменю категорично не можна! Така «традиція» стала проблемою для місцевих геологів і екологів: туристи різних країн (найбільше з Європи, США та Азії) лишають монетки у тріщинах між колонами, вірячи у щастя чи на згадку.
Але це не безневинно: монети швидко іржавіють, розширюються втричі та розколюють древній базальт, залишаючи на ньому плями та руйнуючи структуру унікальних шестигранних колон. Спеціалісти змушені проводити делікатне очищення, аби врятувати 60-мільйонолітню пам’ятку.
Гігантська Дорога — це не просто туристичне місце, а об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, який сформувався внаслідок вулканічної активності десятки мільйонів років тому.
Quantum Horizon
Якщо ви коли-небудь подорожуватимете до Північної Ірландії й відвідаєте легендарну Гігантську Дорогу (Giant’s Causeway), пам’ятайте: вставляти монети в тріщини каменю категорично не можна! Така «традиція» стала проблемою для місцевих геологів і екологів: туристи різних країн (найбільше з Європи, США та Азії) лишають монетки у тріщинах між колонами, вірячи у щастя чи на згадку.
Але це не безневинно: монети швидко іржавіють, розширюються втричі та розколюють древній базальт, залишаючи на ньому плями та руйнуючи структуру унікальних шестигранних колон. Спеціалісти змушені проводити делікатне очищення, аби врятувати 60-мільйонолітню пам’ятку.
Гігантська Дорога — це не просто туристичне місце, а об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, який сформувався внаслідок вулканічної активності десятки мільйонів років тому.
Quantum Horizon
🍄 Вчені створили живий біопластик, який гнеться, розкладається і навіть їстівний 🌱
Швейцарські науковці з Empa представили новий пластикоподібний матеріал, який не просто біорозкладний — він досі живий! Основу LFD (living fiber dispersions) складає міцелій їстівного гриба Schizophyllum commune. Його перетворюють на гелеподібну масу, не руйнуючи природні біологічні функції.
Цей матеріал можна формувати у будь-яку форму: від тонких плівок (наприклад, для компостних пакетів) до надміцних біобатарей або харчових емульгаторів. Оскільки LFD виробляється з їстівного гриба, він абсолютно нетоксичний — його можна навіть вживати в їжу.
Головна фішка — гриб залишається живим і продовжує виробляти корисні молекули, зміцнюючи структуру матеріалу з часом. Це відкриває шлях до нового покоління матеріалів, які не тільки не шкодять довкіллю, а й адаптуються під потреби людини.
Дослідження опубліковане в журналі Advanced Materials.
Quantum Horizon
Швейцарські науковці з Empa представили новий пластикоподібний матеріал, який не просто біорозкладний — він досі живий! Основу LFD (living fiber dispersions) складає міцелій їстівного гриба Schizophyllum commune. Його перетворюють на гелеподібну масу, не руйнуючи природні біологічні функції.
Цей матеріал можна формувати у будь-яку форму: від тонких плівок (наприклад, для компостних пакетів) до надміцних біобатарей або харчових емульгаторів. Оскільки LFD виробляється з їстівного гриба, він абсолютно нетоксичний — його можна навіть вживати в їжу.
Головна фішка — гриб залишається живим і продовжує виробляти корисні молекули, зміцнюючи структуру матеріалу з часом. Це відкриває шлях до нового покоління матеріалів, які не тільки не шкодять довкіллю, а й адаптуються під потреби людини.
Дослідження опубліковане в журналі Advanced Materials.
Quantum Horizon
🧠 Завантажити свідомість у комп’ютер — це реально? 💻
Може здатися фантастикою, але ідея "завантаження розуму" — створити цифрову копію своєї свідомості, яка житиме в комп’ютері — поступово стає темою для серйозних наукових обговорень. Теоретично це можливо: достатньо перенести структуру й функціонування мозку в симульоване цифрове середовище.
Але на практиці ми поки дуже далеко. Потрібно змоделювати не лише всі 86 мільярдів нейронів і трильйони їхніх зв’язків, а й відтворити всі сигнали, які мозок отримує від тіла та довкілля. Без цього цифрова свідомість буде неповноцінною.
Нині вчені можуть відсканувати лише мізерні ділянки мозку дрібних тварин, а повна карта людського мозку — питання майбутніх десятиліть, якщо не століть. Також потрібно буде зрозуміти, як мозок "обчислює" думки та почуття — це ще складніше завдання.
Завантаження розуму навряд чи стане реальністю у найближчі 100 років. Проте, у віддаленому майбутньому це вже може бути не фантастика.
Джерело: The Conversation
Quantum Horizon
Може здатися фантастикою, але ідея "завантаження розуму" — створити цифрову копію своєї свідомості, яка житиме в комп’ютері — поступово стає темою для серйозних наукових обговорень. Теоретично це можливо: достатньо перенести структуру й функціонування мозку в симульоване цифрове середовище.
Але на практиці ми поки дуже далеко. Потрібно змоделювати не лише всі 86 мільярдів нейронів і трильйони їхніх зв’язків, а й відтворити всі сигнали, які мозок отримує від тіла та довкілля. Без цього цифрова свідомість буде неповноцінною.
Нині вчені можуть відсканувати лише мізерні ділянки мозку дрібних тварин, а повна карта людського мозку — питання майбутніх десятиліть, якщо не століть. Також потрібно буде зрозуміти, як мозок "обчислює" думки та почуття — це ще складніше завдання.
Завантаження розуму навряд чи стане реальністю у найближчі 100 років. Проте, у віддаленому майбутньому це вже може бути не фантастика.
Джерело: The Conversation
Quantum Horizon
🌊 Океани темнішають — і це загрожує всьому живому 🌑
За останні 20 років п’ята частина світових океанів стала помітно темнішою. Це означає, що "фотична зона" — верхній шар води, куди проникає сонячне світло і де відбувається майже все життя в океані — стрімко звужується.
Дослідження, засноване на даних супутників з 2003 по 2022 рік, показало: у 10% вод океанів фотична зона зменшилась більш ніж на 50 метрів, а місцями — навіть на 100 метрів! Це зменшує простір для морських рослин, які створюють основу всієї харчової піраміди моря. Менше світла — менше їжі для риб, коралів, морських ссавців.
Причина? Комбінація забруднення, надлишку поживних речовин і змін океанічних течій через кліматичні зміни. Через це світло проникає менше, а мікроорганізми залежні від світла, змушені підніматися вище до поверхні й конкурувати за ресурси.
Фотичні зони — це "легені" планети, які виробляють кисень, та критично важливе середовище для рибного промислу і підтримки клімату.
Джерело: Global Change Biology
Quantum Horizon
За останні 20 років п’ята частина світових океанів стала помітно темнішою. Це означає, що "фотична зона" — верхній шар води, куди проникає сонячне світло і де відбувається майже все життя в океані — стрімко звужується.
Дослідження, засноване на даних супутників з 2003 по 2022 рік, показало: у 10% вод океанів фотична зона зменшилась більш ніж на 50 метрів, а місцями — навіть на 100 метрів! Це зменшує простір для морських рослин, які створюють основу всієї харчової піраміди моря. Менше світла — менше їжі для риб, коралів, морських ссавців.
Причина? Комбінація забруднення, надлишку поживних речовин і змін океанічних течій через кліматичні зміни. Через це світло проникає менше, а мікроорганізми залежні від світла, змушені підніматися вище до поверхні й конкурувати за ресурси.
Фотичні зони — це "легені" планети, які виробляють кисень, та критично важливе середовище для рибного промислу і підтримки клімату.
Джерело: Global Change Biology
Quantum Horizon
🧠 Нові дослідження показали: мозок вчиться не так, як ми думали 🔄
Вчені з Sainsbury Wellcome Centre при UCL відкрили у мозку другий навчальний механізм, який пояснює, як формуються звички та чому так важко їх позбутися. Досі вважалося, що мозок вчиться лише через “пробу й помилку”, вибираючи найбільш цінні дії (так звані сигнали дофаміну про очікувану винагороду — RPE).
Тепер дослідники виявили ще один тип дофамінових сигналів — “помилка передбачення дії” (APE). Він не оцінює цінність, а відстежує, як часто ми повторюємо певну дію. Іншими словами, мозок не лише обирає краще, а й “запам’ятовує” найчастіше обрану стратегію — і формує звичку.
В експериментах із мишами з’ясувалося, що на ранньому етапі навчання діє система вибору цінностей, а на пізньому — звичкова.
Це відкриття пояснює, чому старі звички так складно змінити, і чому найефективніше не просто “боротися” з ними, а заміщати новими діями (наприклад, жувати жуйку замість куріння).
Джерело: Nature
Quantum Horizon
Вчені з Sainsbury Wellcome Centre при UCL відкрили у мозку другий навчальний механізм, який пояснює, як формуються звички та чому так важко їх позбутися. Досі вважалося, що мозок вчиться лише через “пробу й помилку”, вибираючи найбільш цінні дії (так звані сигнали дофаміну про очікувану винагороду — RPE).
Тепер дослідники виявили ще один тип дофамінових сигналів — “помилка передбачення дії” (APE). Він не оцінює цінність, а відстежує, як часто ми повторюємо певну дію. Іншими словами, мозок не лише обирає краще, а й “запам’ятовує” найчастіше обрану стратегію — і формує звичку.
В експериментах із мишами з’ясувалося, що на ранньому етапі навчання діє система вибору цінностей, а на пізньому — звичкова.
Це відкриття пояснює, чому старі звички так складно змінити, і чому найефективніше не просто “боротися” з ними, а заміщати новими діями (наприклад, жувати жуйку замість куріння).
Джерело: Nature
Quantum Horizon
🤖 AI розкрив марсіанську таємницю: 500 000 «слідів» без жодної краплі води 🔴
Десятки років вчені ламали голову над дивними смугами на схилах Марса. Їх вперше зафіксували ще в 1970-х на фото з апаратів NASA — багато хто підозрював, що це сліди солоної води, а отже, ймовірних ознак життя.
Але нове дослідження за участі штучного інтелекту змінило уявлення! Науковці з Університету Берна та Браунівського університету використали машинне навчання для аналізу 86 000 супутникових знімків з орбітальних апаратів ESA та NASA. Вони створили мапу майже 500 000 таких слідів по всій планеті.
Результат: ці смуги — не наслідок потоків рідини, а пилові "лавини", які спускаються схилами через вітер, метеоритні удари або рух каміння. Більше жодних доказів води — просто пил, який ковзає вниз, створюючи загадкові малюнки.
Це означає, що сліди, які багато років вважали потенційною ознакою води й життя, насправді — результат звичайних сухих процесів Марса.
Джерело: Nature Communications, ESA
Quantum Horizon
Десятки років вчені ламали голову над дивними смугами на схилах Марса. Їх вперше зафіксували ще в 1970-х на фото з апаратів NASA — багато хто підозрював, що це сліди солоної води, а отже, ймовірних ознак життя.
Але нове дослідження за участі штучного інтелекту змінило уявлення! Науковці з Університету Берна та Браунівського університету використали машинне навчання для аналізу 86 000 супутникових знімків з орбітальних апаратів ESA та NASA. Вони створили мапу майже 500 000 таких слідів по всій планеті.
Результат: ці смуги — не наслідок потоків рідини, а пилові "лавини", які спускаються схилами через вітер, метеоритні удари або рух каміння. Більше жодних доказів води — просто пил, який ковзає вниз, створюючи загадкові малюнки.
Це означає, що сліди, які багато років вважали потенційною ознакою води й життя, насправді — результат звичайних сухих процесів Марса.
Джерело: Nature Communications, ESA
Quantum Horizon
🦾 Графен навчили розтягувати: він тепер гнучкий, як акордеон 🔬
Фізики з Віденського університету відкрили нову властивість графену — він може стати набагато еластичнішим, якщо його поверхню зробити хвилястою. Досі графен славився жорсткістю й провідністю, але був майже нерозтяжним. Тепер, завдяки ефекту «акордеона», його гнучкість зросла!
Ключ — у «зморшках», які виникають, якщо з графену видалити сусідні атоми. Коли такий «хвилястий» графен розтягують, він розгладжується, і це потребує значно менше сили, ніж у випадку ідеально пласкої структури.
Цей ефект відкрився лише завдяки надчистим експериментам без впливу повітря й часток — вони, як з’ясувалося, навпаки, роблять матеріал ще жорсткішим. Відкриття дозволяє регулювати жорсткість графену і відкриває шлях до гнучкої електроніки, сенсорів та носимих пристроїв майбутнього.
Джерело: Physical Review Letters
Quantum Horizon
Фізики з Віденського університету відкрили нову властивість графену — він може стати набагато еластичнішим, якщо його поверхню зробити хвилястою. Досі графен славився жорсткістю й провідністю, але був майже нерозтяжним. Тепер, завдяки ефекту «акордеона», його гнучкість зросла!
Ключ — у «зморшках», які виникають, якщо з графену видалити сусідні атоми. Коли такий «хвилястий» графен розтягують, він розгладжується, і це потребує значно менше сили, ніж у випадку ідеально пласкої структури.
Цей ефект відкрився лише завдяки надчистим експериментам без впливу повітря й часток — вони, як з’ясувалося, навпаки, роблять матеріал ще жорсткішим. Відкриття дозволяє регулювати жорсткість графену і відкриває шлях до гнучкої електроніки, сенсорів та носимих пристроїв майбутнього.
Джерело: Physical Review Letters
Quantum Horizon
🖥 Нове дослідження спростовує популярну версію гіпотези симуляції 🕶
Ідея, що ми живемо у комп’ютерній симуляції, як у фільмі «Матриця», давно приваблює багатьох. Проте нове дослідження фізика Франко Ваззи з Університету Болоньї ставить цю теорію під сумнів.
Він проаналізував, чи могла б розвинута цивілізація створити симуляцію нашого Всесвіту або Землі. Виявилось, що енергетичні затрати на таку симуляцію просто нереальні — для моделювання навіть однієї планети треба було б використати енергію цілого зоряного скупчення або навіть галактик.
Навіть спрощена «низькодетальна» симуляція, яка моделює тільки те, що ми можемо спостерігати, потребує "космічної" кількості енергії. Це робить гіпотезу про симуляцію нашої реальності малоймовірною.
Фізик наголошує: «Ми впевнені, що це остаточно спростовує сценарій, у якому ми — симульовані істоти у Всесвіті, як у "Матриці"».
Дослідження опубліковане у Frontiers in Physics.
Quantum Horizon
Ідея, що ми живемо у комп’ютерній симуляції, як у фільмі «Матриця», давно приваблює багатьох. Проте нове дослідження фізика Франко Ваззи з Університету Болоньї ставить цю теорію під сумнів.
Він проаналізував, чи могла б розвинута цивілізація створити симуляцію нашого Всесвіту або Землі. Виявилось, що енергетичні затрати на таку симуляцію просто нереальні — для моделювання навіть однієї планети треба було б використати енергію цілого зоряного скупчення або навіть галактик.
Навіть спрощена «низькодетальна» симуляція, яка моделює тільки те, що ми можемо спостерігати, потребує "космічної" кількості енергії. Це робить гіпотезу про симуляцію нашої реальності малоймовірною.
Фізик наголошує: «Ми впевнені, що це остаточно спростовує сценарій, у якому ми — симульовані істоти у Всесвіті, як у "Матриці"».
Дослідження опубліковане у Frontiers in Physics.
Quantum Horizon
📜 Сувої Мертвого моря могли написати оригінальні автори Біблії 🕰
Штучний інтелект допоміг вченим визначити вік сувоїв Мертвого моря, і виявилось, що деякі з них на століття старші, ніж вважалося раніше. Найцікавіше — два сувої з Книги Даниїла та Екклезіяста були написані саме в той час, коли, ймовірно, творилися оригінальні біблійні тексти.
Ці стародавні єврейські рукописи були знайдені в середині ХХ століття на Західному березі, але точний їх вік довгий час залишався невідомим. Зазвичай вік визначають за стилем письма, але у цей період немає датованих рукописів для порівняння.
Щоб вирішити цю проблему, дослідники створили AI-модель Enoch, яка аналізувала стиль письма й визначала вік документів з високою точністю. Вона виявила, що деякі сувої датуються навіть кінцем IV століття до н.е. — значно раніше, ніж вважалося.
Це відкриття змушує по-новому переосмислити історію та хронологію виникнення біблійних текстів і політичні зміни в регіоні.
Дослідження опубліковане в журналі PLOS ONE
Quantum Horizon
Штучний інтелект допоміг вченим визначити вік сувоїв Мертвого моря, і виявилось, що деякі з них на століття старші, ніж вважалося раніше. Найцікавіше — два сувої з Книги Даниїла та Екклезіяста були написані саме в той час, коли, ймовірно, творилися оригінальні біблійні тексти.
Ці стародавні єврейські рукописи були знайдені в середині ХХ століття на Західному березі, але точний їх вік довгий час залишався невідомим. Зазвичай вік визначають за стилем письма, але у цей період немає датованих рукописів для порівняння.
Щоб вирішити цю проблему, дослідники створили AI-модель Enoch, яка аналізувала стиль письма й визначала вік документів з високою точністю. Вона виявила, що деякі сувої датуються навіть кінцем IV століття до н.е. — значно раніше, ніж вважалося.
Це відкриття змушує по-новому переосмислити історію та хронологію виникнення біблійних текстів і політичні зміни в регіоні.
Дослідження опубліковане в журналі PLOS ONE
Quantum Horizon
🍹 Вчені виявили: цукор у напоях шкідливіший за цукор у їжі ⚠️
Дослідники з Brigham Young University показали, що джерело цукру має велике значення для ризику діабету 2 типу. Цукор у солодких напоях — газованці, енергетиках, навіть у фруктових соках — значно підвищує ризик захворювання. Натомість цукор у твердих продуктах, особливо багатих на поживні речовини, може бути менш шкідливим або навіть захисним.
З кожною додатковою порцією газованої води ризик діабету зростає на 25%, а з соками — на 5%. Це пов’язано з тим, що рідкі цукри швидко підвищують рівень глюкози в крові і створюють навантаження на печінку, сприяючи інсулінорезистентності.
Фруктовий сік не є корисною заміною цілим фруктам через високий вміст цукру і відсутність клітковини.
Вчені закликають розрізняти цукор залежно від джерела і переглянути рекомендації щодо вживання напоїв з доданим цукром.
Дослідження опубліковане в Advances in Nutrition.
Quantum Horizon
Дослідники з Brigham Young University показали, що джерело цукру має велике значення для ризику діабету 2 типу. Цукор у солодких напоях — газованці, енергетиках, навіть у фруктових соках — значно підвищує ризик захворювання. Натомість цукор у твердих продуктах, особливо багатих на поживні речовини, може бути менш шкідливим або навіть захисним.
З кожною додатковою порцією газованої води ризик діабету зростає на 25%, а з соками — на 5%. Це пов’язано з тим, що рідкі цукри швидко підвищують рівень глюкози в крові і створюють навантаження на печінку, сприяючи інсулінорезистентності.
Фруктовий сік не є корисною заміною цілим фруктам через високий вміст цукру і відсутність клітковини.
Вчені закликають розрізняти цукор залежно від джерела і переглянути рекомендації щодо вживання напоїв з доданим цукром.
Дослідження опубліковане в Advances in Nutrition.
Quantum Horizon
🌍 Лише одна країна світу може повністю прогодувати себе 🍎
Дослідження університетів Геттінгена та Единбурга показало: серед 186 країн лише Гаяна здатна повністю забезпечити себе всіма сімома ключовими групами продуктів.
Китай та В’єтнам близькі до цього, забезпечуючи шість з семи груп.
Більшість країн залежать від міжнародної торгівлі, але багато з них мають лише одного основного постачальника — це робить їх уразливими до ринкових шоків.
Економічні союзи, як Рада співпраці країн Перської затоки, забезпечують себе лише м’ясом, а інші — двома групами продуктів.
Дослідники підкреслюють важливість різноманітних торговельних зв’язків і закликають до зміцнення продовольчих ланцюгів для майбутнього здоров’я населення.
Дослідження опубліковане в Nature Food.
Quantum Horizon
Дослідження університетів Геттінгена та Единбурга показало: серед 186 країн лише Гаяна здатна повністю забезпечити себе всіма сімома ключовими групами продуктів.
Китай та В’єтнам близькі до цього, забезпечуючи шість з семи груп.
Більшість країн залежать від міжнародної торгівлі, але багато з них мають лише одного основного постачальника — це робить їх уразливими до ринкових шоків.
Економічні союзи, як Рада співпраці країн Перської затоки, забезпечують себе лише м’ясом, а інші — двома групами продуктів.
Дослідники підкреслюють важливість різноманітних торговельних зв’язків і закликають до зміцнення продовольчих ланцюгів для майбутнього здоров’я населення.
Дослідження опубліковане в Nature Food.
Quantum Horizon