Яким буде hromadske після трансформації? Ми розпитали про це нову головну редакторку Наталію Гузенко.

Додам сюди фрагмент Q&A з Наталією, а повний текст читайте за лінком;)

Кілька років тому Facebook різко змінював свої алгоритми. Ви враховує цей ризик у своїй стратегії?
Ми намагаємося диференціювати канали та не залежати від Facebook. Ми працюємо над тим, аби більша частина нашого трафіку була прямим. Щоб в нас було своє ядро аудиторії й люди ходили на hromadske тому, що це hromadske.

Це як якщо тобі треба знайти бізнес-новини, ти йдеш на Interfax. Або якщо тобі треба зрозуміти що відбувається з міським життям у Києві, ти йдеш на The Village. Якщо тобі треба зрозуміти, що відбувається важливого в житті країни — ти йдеш на hromadske. Це наша мета.

Ви не думали по модель членства, яка затягуватиме читачів та робитиме їх лояльними, постійно включеними?
Так. В нас є спільнота, з якою ми працюємо. Hromadske, по суті, були піонерами в «Спільнокошті». В нас є групи, спільноти, й є люди, які ними опікуються. Вони відстежують, які запити з’являються в цих групах, передають їх або керівникам стрічки новин, або розповідають на редакційних нарадах. Що люди хочуть? Що їм незрозуміло? Ми намагаємося прислухатися, моніторити всі канали, через які до нас може потрапити ця інформація.

Однак це була непостійна, навіть ситуативна підтримка. Тепер ми хочемо розширити це коло лояльних до нас людей та впевнено спиратися на їхню рекурентну підтримку. Ми дуже хочемо, аби читачі й глядачі стали адвокатами нашого бренду. Тому найближчими тижнями ми запустимо модель членства, в якій буде декілька рівнів підтримки нашого медіа. Люди зможуть таким чином взяти участь у розбудові та розвитку hromadske. А ми у відповідь готуємо для них певні бонуси.

Які ваші найближчі плани та кроки, як нової редакторки hromadske?
Це не мої кроки — це кроки редколегії. Наші найближчі плани — закінчити план довгих продуктів, сітку для hromadske, зробити так, щоб справді в нас постійно періодично виходили матеріали, які ми вважаємо ключовими для медіа. Також закінчити роботу над портретами аудиторії.

Я, як редакторка, частіше думаю про продукти, які ми робимо, але без портретів аудиторії ми не зможемо розробити ефективні програмні плани. Ми маємо зрозуміти ким є аудиторія hromadske, чого вона прагне.

Нашою метою також є щоб люди, які в нас працюють, мали можливість розкрити свій потенціал. Мали можливість всередині hromadske знайти нові можливості для себе. Горизонти мають розширюватися. Одна моя знайома сказала, що життя завжди заводить тебе в мертві петлі. Як літак. Але або ти сам в неї зайдеш, і тоді ти зможеш цим процесом керувати, або життя зажене, і це не дуже приємно. Тому наша редколегія прагне, щоб у людей була можливість шукати теми, робити глобальні цікаві проєкти.

Як на медіа вплинув карантин: менше грошей, нова нативка та оптимізація. Так дуже коротко можна розповісти про медіабізнес після послаблення карантину.

А якщо піти в деталі, то ми дізналися наступне:

Приріст аудиторії через паніку. Усі медіа, з якими ми поспілкувалися — а це The Village Україна, WAS, 24 канал та LIGA.net — відзначили значне зростання аудиторії на піці кризи. Наприклад, у цифрових платформ 24 каналу відвідуваність зросла на 150%. У LIGA.net — вдвічі.

Але в травні, коли паніка через вірус почала спадати, відвідуваність сайтів теж почала приходити до звичних показників.

Урізноманітнювати контент — чи є в цьому сенс? На початку карантину редактори розповідали The Lede про те, що аудиторія була готова читати та дивитися будь-що зі словом «коронавірус». До травня ж люди від цієї теми втомилися й лише нетипові новини, пов’язані з коронавірусом, викликають в них реакцію.

Диверсифікувати контент — це стратегія, якої медіа дотримуються незалежно від того, чи працюють вони в умовах коронакризи, чи ні.

Нова нативка. Вона стає не про «давайте зробимо щось креативне», а про відстеження ефективності, створення воронки продажів, просування та підсвічування бренду. Й усе це — за менші бюджети та в більш стислі терміни.

Накладає свій відбиток і те, що команди працюють дистанційно, на самоізоляції. Наприклад, команді Was Media довелося створити нативний проєкт на карантині за 55-60% від звичайної ціни і вдвічі швидше звичайного терміну.

У The Village також з’явився «антикризовий» формат нативних проєктів. Вони в основному побудовані навколо відеоформату й в них немає великої текстової частини чи художнього оформлення сторінок. Тим не менше, цей новий формат “вистрілив”, що дало виданню відчутну фінансову підтримку в кризу.

Грошей стає менше. Структура доходів у медіа мінлива й продовжує адаптуватися до нових умов, але одну річ відзначають усі — доходів стало менше. З іншого боку, українські медіа починають запроваджувати донейти, пейвол та створення спільнот читачів. Микола Балабан розповідає, що в їх видання кілька місяців не було медійної реклами, водночас спрацював донейт, який запустили два місяці тому.

Внутрішня оптимізація та короткотермінове планування. The Village Україна до карантину планували найняти двох нових людей у відділ продажів, але через карантин продовжили з ними співпрацю на особливих умовах. Основну команду медіа не скорочували.


24 канал в першу чергу відмовився від співпраці з фрілансерами та позаштатними працівниками. Всередині команди медіа не проводило прямих скорочень, але відправило частину людей у відпустку за свій рахунок на два місяці.

LIGA.net у квітні-травні скоротила витрати редакції на 30%, порівнюючи із запланованим. «Ми скоротили премії, витрати на позаштатних працівників та фотослужби. Була скорочена редакція: деякі люди йшли й ми не набирали на їх місце нових», — каже Борис Давиденко. Редакція відмовилася від відеоконтенту та зменшила витрати на дизайн. «Ті функції, які можна було перерозподілити, ми розподілили. Тепер журналісти не лише щось пишуть, але й щось малюють чи верстають», — додає редактор.

Більше інсайтів про медіаринок та ситуацію в регіональних редакціях Media Development Foundation опублікує в своєму щорічному дослідженні.

Що там з фрілансом? — три історії від авторки текстів, відеографа та контент-менеджерки

Чи не шкодують вони про свій вибір? Як набирати замовників та чітко домовлятися з ними про завдання? Як коронакриза вплинула на їх роботу й що треба вміти та знати, аби успішно працювати далі на ринку фрілансерів?

Тетяна Гонченко, пише нативні тексти на фрілансі. Тетяна розповідає, що на початку карантину зникли нові замовлення, проте вже пізніше все повернулося в звичний ритм. «Коли мені перестали замовляти тексти, у відчай не впадала, навпаки — вирішила, що це прекрасна нагода відпочити. Але поки дописувала те, що мала, ринок потрохи ожив і почали з’являтися все нові й нові завдання», — відзначає вона. Жартує, що відпочити так і не вдалося. Та все ж карантин вносить свої корективи: «Змінилося те, що тексти в мене зараз замовляють більше для бізнесу, а частина редакцій відпали — мабуть, їм найбільше відчувається криза».

Назарій Мазилюк, знімає відео на фрілансі. На карантині із фрілансом бувало по-різному, згадує Назарій. «Спочатку, як не дивно, в мене було більше замовлень, аніж попередні місяці — і новий клієнт з’явився, і ті, з якими співпрацював, теж активізувалися. Тому в мене було так багато роботи, що й не помітив коли минув цілий місяць (карантину – ред.). По фінансах вийшло в рази більше, ніж до карантину. Пізніше вже стало менше роботи, а зараз потрохи все входить у звичний ритм», — розповів він.

Марія Прохоренко, займається контент-менеджментом на фрілансі. Марія каже, що у фрілансерів навряд чи щось змінилося із початком карантину, адже попри закриття деяких компаній чи згортання проектів, роботи в онлайні завжди вистачає. «Людство вже давно дійшла висновку: діджиталізуйся або помри. На кожен закритий проєкт, обов’язково відкривається інший. Більше того, через масовий вихід компаній в онлайн, нестачі роботи серед фрілансерів немає. Зараз є великий запит на якісних SEOшників, SMMників, копірайтерів та інших спеціалістів», — розповіла вона.

The Lede повертається в Telegram - і з новими цікавими текстами 🎉🎉🎉

Наша тренерка та експертка з SEO Наталія Судокова написала блог про те, чому матеріали про «50 видів грибів», «пугачова галкін» і «паска пасха як правильно» - це не зовсім те
SEO, яке потрібне медіа.

Натомість працювати треба одразу за двома напрямками: • виправлення технічних помилок
• створення контенту за правилами й вимогами пошуковиків.

Більше - в її блозі тут https://bit.ly/32ULWzt

📍 Є питання: що і коли писати про вибори? Як не прогавити черговий важливий етап кампанії? Де стежити за реєстром кандидатів? Щоб допомогти вам не пропустити жодного дедлайну, ми оновили шпаргалку з датами, які зорієнтують і підкажуть, що вам треба висвітлювати до 25 жовтня 2020 року.

Усе корисне шукайте тут 👇
https://bit.ly/2RWtRuu

🌊У часи офлайну ми вільно знайомилися на конференціях і форумах, тиснули один одному руки, пили каву і вели приємні розмови без захисних масок на обличчях.

Часи змінилися, і ми пристосувалися до карантинної реальності із зумом, скайпом і нескінченними фейсбук-трансляціями.

А тепер ще й створили гайд про те, як (не)робити онлайн-івенти.

Кілька порад:
💬 запитайте себе, чи дійсно вам потрібне включення наживо онлайн, щоб досягнути своїх цілей;
📢 попросіть ваших партнерів та друзів поширити анонс про вашу подію;
📲 перевірте якість звуку, відео, інтернет-підключення (якщо вас буде погано чути, вважайте, все пропало);
⏳ не робіть включення менше, ніж на 30 хвилин, але й не розтягуйте захід, якщо він не дуже динамічний.

Більше лайфхаків ми зібрали ось тут: https://bit.ly/3hZjsJn

📌 Наша стажерка програми Journalism Exchange Program Наталія Засядько створила підбірку текстів про нішеві медіа, які пишуть про книги: ЛітАкцент, Читомо та Litcentr. Тексти варто почитати, щоб дізнатися:

- чи прибуткові книжкові видання в Україні?
- як працює редакція таких видань?
- які креативні формати можна поєднати в медіа про книги?
- чи почали люди більше читати під час карантину?

📗 Кейс ЛітАкценту
https://bit.ly/3cEAsDA

📘 Кейс Читомо
https://bit.ly/3n1AzxA

📕 Кейс Litcentr
https://bit.ly/30ac3AP

💰 Як писати про культуру без фінансування?
✏ Яким повинен бути редактор волонтерського медіа?
💭 Для чого популяризувати філософію в медіа?
📝 Як мотивувати авторів писати без гонорарів?

Стажерка набору JEP-онлайн Анна Сєдих відповідає на ці питання у своєму тексті про культурне медіа Контур 👇
https://bit.ly/33kLACz

📌 Раніше ми уже робили шпаргалку для медійників про найважливіші дати цьогорічних виборів. Цього разу розповідаємо, що ж відбувається у «день Х». А відбувається от що:

комісія розпочинає своє ранкове засідання не раніше, ніж 7:15 ➡
видає окремим членам комісії списки виборців та виборчі бюлетені ➡
інформує ТВК про те, що вони провели засідання і повідомляє кількість виборців, які голосують на дільниці та вдома, і...➡

не ухвалює жодних рішень з 8 ранку до 8 вечора. І лише після того, як останній виборець вийшов з приміщення виборчої дільниці, комісія розглядає скарги, які надійшли протягом дня на їхню адресу, і починає рахувати голоси.

Більше інформації у нашому тексті 👇
https://bit.ly/33Gk56F

⌛ До дня Х (на нього ще кажуть День виборів або 25 жовтня) залишилося 11...10...9...8...7...

А тому ми продовжуємо ділитися текстами, які допоможуть краще розібратися у процесі. Цього разу розказуємо про те, як організувати політичні дебати − формат, який передбачає, що медіа надає кандидатам майданчик, де вони можуть краще розповісти про власну передвиборчу програму.

Кілька порад:
🔥 завчасно (що раніше – то краще) розіслати запрошення усім кандидатам і отримати від них відповідь (позитивну чи негативну, головне − її отримати, щоб знати до чого готуватися);

🔥 ввести модератора в загальний контекст і розповісти про нюанси, які можуть «тригерити» когось із кандидатів;

🔥 домовитися про місце для проведення дебатів, де можна буде безпечно зібрати кандидатів та глядачів;

🔥 упевнитись, що на локації є хороший інтернет і не виникне перебоїв з прямою трансляцією на ваші сторінки у Facebook та YouTube.

Більше порад та реальний кейс організації політичних дебатів читайте за посиланням: https://bit.ly/375OvRK

H1 ≠ Title, Description ≠ лід

⚡ Якщо все, що ви тут бачите, це рандомний набір слів і символів, ви, швидше за все, ще не читали наш текст про перше правило контентного SEO. А дарма!

Заповнювати метадані, тобто правильні Title і Description в адмінці, – одне із базових правил успішного SEO для кожного журналістського матеріалу. Від цього залежить, як Google показуватиме ваш текст при пошуковій видачі. А отже і те, яким буде трафік вашого сайту.

⚡ Співзасновниця агенції SEOforMedia та медіаменеджерка Наталія Судакова розповіла, на що звертає увагу Google, коли читає ваш текст, і чому для медіа критично важливо заповнювати рядки Title та Description правильно.
https://bit.ly/3199q2C

Новина дня − ми запустили Школу нативних проєктів 🚀

🔥 Що це? Інтенсивний онлайн-курс, який ми розробили разом з експертами з діджиталу й сторітелінгу.

🔥 Для кого? Для журналістів, які працюють у професії менше 5 років і хочуть навчитися створювати класні спецпроєкти (плюси в карму полетять тим, хто вже працював з довгими формами).

🔥 А хто ментор? Куратор курсу − Ярослав Кобзар, екс-керівник відділу продажів медіа WAS і Bird in Flight. Вас будуть вчити Ярослав та 5 запрошених менторів, також ви пройдете воркшопи від креативу й пітчингу ідеї до дистрибуції і аналітики.

🔥 Коли буде навчання? З 2 листопада по 13 грудня. Вам потрібно буде від 2 до 6 годин на день.

🔥 Добре. А де реєструватися? Заповнити анкету можна прямо за цим лінком: https://bit.ly/31mn2HP

Дедлайн: 28 жовтня

До кінця реєстрації на Школу нативних проєктів залишилося 3 дні! А отже, ви ще встигаєте податися і отримати:
📍 безкоштовне онлайн-навчання під наставництвом 5 менторів-професіоналів
📍 команду колег з різних куточків України
📍опублікований спецпроєкт, який може стати діамантом у вашому резюме

Окрім того, вкінці ментори визначать найкращий матеріал, а переможці зможуть обрати редакцію й пройти там місяць оплачуваного стажування. Програма стартує 2 листопада і триватиме до 13 грудня.

🤟Щоб податися на Школу нативних проєктів, заповнюйте форму за цим посиланням: https://bit.ly/31mn2HP

Нині в Білорусі бейдж та жилетка з написом «преса» є швидше мішенню, ніж захистом. Журналістів позбавляють акредитації, затримують, штрафують, депортують, проти них використовують різні тактики переслідування.

Керівниця інформаційного відділу Білоруської асоціації журналістів Ольга Хвоін поділилася списком медіа та телеграм-каналів, де шукати актуальну і перевірену інформацію про події в Білорусі:

📌 TUT.BY
📌 NAVINY.MEDIA
📌 NASHANIVA.BY
📌 NOVYCHAS.BY
📌 EURORADIO.PL
📌 BELSAT.EU
📌 SVABODA.ORG

Більше про те, що відбувається в медіасфері країни, читайте в нашому тексті: https://bit.ly/3oS0Sr5

У новому тексті про культурні медіа наша стажерка Анна Сєдих розібралася, як влаштована внутрішня кухня «Пусто».

«Пусто» − це неакадемічний проєкт про літературу, живопис та кіно. Його у 2017 році запустили чотири дівчини: Тетяна Кулик, Дарія Гуцалюк, дизайнерка Катерина Іщенко та редакторка Марія Глух. Спершу вони робили по одній лекції на два тижні й публікували по дві статті на день. Зараз над «Пусто» працює двадцять людей, команда пропонує читачам лекції, подкаст, коментовані кінопокази і канал на YouTube 🎥

Читайте повний текст, щоб дізнатися про креативні рішення проєкту, фінансування, а також чому мистецтво можна порівняти з брокколі 🌊

https://bit.ly/38cMfJf

Недавно агенція сторітелінгу та інтернет-журнал Platfor.ma анонсували Open-call для важливого. Його мета — привернути увагу до тих соціальних, культурних та освітніх тем, які заслуговують на неї, але губляться в інформаційному шумі.

У новому тексті читайте про те, яким має бути сторітелінг для складних тем та як привернути увагу до соціально-важливих проєктів 💬

https://bit.ly/2JHH6ym

«Це був момент, коли всі відділи культури позакривались в медіа. «Українська правда» закрила свій відділ, закрився Art Ukraine, «Культпростір» теж зник. Ми себе знайшли в ситуації, що не існує платформи про культуру», - розповідає головна редакторка Ліза Корнійчук.

⌛ Так почалася історія незалежного культурного видання ВОНО. Його створили у 2016 році студентки Національної Академії мистецтв у Києві. Зараз же в редакції експериментують з форматами, намагаються поєднувати іронію та більш неформальний стиль і якось змінити тон та інтонацію, якими всі звикли говорити про мистецтво.

🔑 Більше про проєкт читайте тут: https://bit.ly/2IHdjWh

Скучили за матеріалами про культуру? А ми тут як тут з новим текстом про відеолекторій WiseCow 👏

Проєкт пропонує лекції за 9 напрямками:
📌 література
📌 кіно
📌 мистецтво
📌музика
📌журналістика
📌театр
📌історія
📌мода
📌соціум

Одна з фішок WiseCow - формат «100 років за 100 хвилин». На думку засновниці проєкту Тетяни Кисельчук, це зручно, адже менш ніж за півтори години можна прослухати курс історії України XX століття або курс історії української літератури.

Зараз проєкт на паузі, але вже взимку лектори хочуть зняти масштабний курс «американської літератури».

Більше про WiseCow шукайте тут: https://bit.ly/3fsxVgY