Батл Сергія Колеснікова і Альони Токаревої з #ШоТам? 🔥

Сергій критикує TikTok, Альона – захищає. Читайте повний текст і діліться враженнями – кого підтримуєте?

Ловіть фрагмент батлу 😉

Сергій: Розвиток каналу в Тік-ток для нішевих медіа, таких, як #ШоТам, я вважаю недоцільним. Це, можливо, добре для таких гігантів, як WP, але не для молодих незміцнілих стартапів. Коли ти вже 100500 років на ринку і у тебе однозначна впевненість в завтрашньому дні — є сенс інвестувати в роботу з майбутніми читачами.

Альона: Фішка у тому, що стати популярним у ТікТок можна без інвестицій. Політика засновників — створити віральне відео може кожен.

Що робить The Washington Post: вони створили окремий підрозділ та тематику блогу. Це не про новини, це про команду медіа.

Що може #ШоТам чи інше нішеве медіа — виростити власну аудиторію серед молоді та заручитися їхньою підтримкою в інших мережах. Стояти осторонь від нової платформи — означає втратити момент стати популярним не за всі кошти світу, як у Instagram. Ніде ще не було так легко поширювати ідеї, як у ТіkТоk. Запусти челендж із меседжем «прибери під супергеройську музику сміття» — і заради переглядів та популярності учасники вичистять до блиску все місто і підуть далі. Руйнівна сила!

​​⚡ Хочете дізнатися різні інсайти зі сфери медіа, які не розкажуть в університеті? Дивіться канали на YouTube з якісним контентом.

Наша авторка склала підбірку з 13 корисних каналів, щоб ваша прокрастинація на YouTube була максимально пізнавальною. Ось кілька рекомендацій:

ANNA GRYNIV — про журналістику і подорожі: секрети телебачення, помилки журналістів і поради для початківців у медійному світі.
АЛИНА СОЛОДКА-ДОЛЯ — авторка ділиться власними роздумами про реалії роботи в журналістиці: як влаштуватися на роботу та отримати перший досвід. Не лише про журналістику, але й про lifestyle та психологію.
АЛЬОНКА ТБ — українськомовний канал про залаштунки телебачення та роботу у медіа: про емоційне вигорання та типи людей, які дратують журналістів.

​​Дивіться, що ми зробили для вас🔥

Стікери отримають ті, хто дійде на Медіабіль 😉 Нагадаю, що конференція вже в цю суботу.

Чекаємо всіх, хто отримав підтвердження участі ❤️

​​#дегроші Вінницьке медіа «20 хвилин» зробило перший крок, щоб запустити пейвол. Ідея проста: пропонуєш користувачу зареєструватись. А коли бачиш, що він читає сайт регулярно, то пропонуєш підписку – і отримуєш профіт.

🔥 СЕО «RIA Media» Олег Горобець на «Медіаболі» розповів про перші інсайти:

«Ми готуємось запровадити пейвол. Це буде м‘який пейвол: більша частина новин залишиться безкоштовною, кращі статті – лише для передплатників.

Зараз ми на стадії технічної підготовки. І вже запустили авторизацію для прочитання окремих статей. Вивчаємо як читачі реагують на контент різного типу.

⚡️За 5 місяців зібрали майже 70 тисяч авторизацій. Дані показують, що найбільше реєстрацій, як і трафіку, збирає shoking content. Але найбільший відсоток авторизацій до переглядів статті має практично-корисний локальний контент: як користуватись е-квитком, де є безкоштовні гуртки для дітей і подібне».

​​Нативна реклама у якісних медіа – це дорого. Тому трапляється, що клієнти зникають після пітчингу ідеї, почувши вартість її реалізації. А через якийсь час втілюють вашу ідею з кимось, кому можна було заплатити у кілька разів менше. 😢 Образливо? Звичайно. Але не засмучуйтесь.

Комерційний директор видання The Village Україна та тренер акселератору Regional Champions Accelerator Микола Балабан у новому тексті про спецпроєкти розповів, чому це не так страшно, як здається (а ми віртуально обіймаємо усіх редакторів спецпроєктів, які стикалися з подібним❤) .

Уявіть ситуацію: до вас прийшов клієнт, ви запропонували йому варіанти проєкту, обговорили стратегію, склали план та кошторис. Все супер, але клієнт відмовляється під приводом «занадто дорого» і зникає з вашою ідеєю, яку він реалізує вже без вашої участі.

Так, будь-який клієнт може вкрасти вашу ідею або її частину. Єдине, що нереально вкрасти – експертизу. Це ваші знання про те, на якому рівні, як часто і як глибоко комунікувати з аудиторією.

Якщо серед вашої аудиторії є сто людей, які вас постійно читають і ви знаєте, як з ними комунікувати – для клієнта це може бути цінніше, ніж тисяча випадкових підписників телеграм-каналу, який більшість з них одразу зам’ютить. Часто до постійної аудиторії, з якою медіа має контакт, компанії достукатися дуже важко.

Тому ваша експертиза – цінність для бренду.

​​​​#едвайс У нас тут вийшов дуже важливий текст для медіаменеджерів. Якщо ви давно думали про те, щоб створити довгострокову стратегію для свого медіа, але гугл так ні до чого вас і не привів, то читайте у нашому тексті про те, якою має бути стратегія для медіа і як зробити її важливою, а не такою, про яку всі забудуть наступного ж дня.

З чого складається розробка стратегії:

⚡ 1. Аналіз ситуації (зберіть докупи існуючі факти)

На цьому етапі фасилітатори запропонують вам подумати над питанням про ваші сильні і слабкі сторони, а також проаналізувати середовище.

⚡ 2. Цінності (визначте або перегляньте свої цінності та місію)

Одні і ті ж слова люди можуть розуміти по-різному. Коли ви визначаєте цінності, оперуйте не тільки поняттям — свобода, демократія, люди, чесність — але і проговоріть, як люди в команді розуміють ці поняття.

⚡ 3. Бачення (трохи помрійте про майбутнє)

Спробуйте уявити, як виглядатиме медіа через певний проміжок часу? Що ви робитимете? Для кого працюватимете? Яку цінність ви приносите людям?

⚡ 4. Стратегічні цілі (визначте пріоритетні напрямки роботи)

Отже, коли є яскраве бачення, саме час запитати себе «як ми цього досягли?» і побачити що вийде. Зазвичай виходить перелік певних дій, які привели вас до бажаного результату у майбутньому. Їх варто згрупувати і систематизувати в певні напрямки.

⚡ 5. Що далі (визначте практичні наступні кроки)

Зазвичай довгостроково успішні компанії мають в основі своїх стратегій пристрасть (тобто роблять те, що можуть краще за всіх у світі), економічну модель (розуміють як максимізувати грошові потоки), та орієнтуються на суспільство та оточення (думають ширше, ніж в рамках своєї компанії).

Але для того, щоб навіть найкраща стратегія не залишилася мертвим папером, нам треба зробити ще один крок та зв’язати стратегію з операційною діяльністю.

​​#едвайс Як загорнути складну історію у відеоформат та зробити це в простий і зрозумілий спосіб?

На це питання шукала відповідь наша стажерка по Journalism Exchange Program Анна. Вона поїхала з Чернівців у Полтаву, щоб пройти стажування у виданні «Трибуна».

Ось декілька важливих порад:

⚡ Аби доступно розповісти історію, потрібно в ній орієнтуватися.

Журналіст, як і його друг-оператор чи монтажер, повинні розуміти, що і для чого вони роблять впродовж всього етапу роботи над матеріалом. Якщо історія незрозуміла чи нецікава вам самим, глядач в ній заплутається ще більше і без роздумів прогорне стрічку далі.

⚡ Іскра, буря, підготовка.

Приїдьте на місце зйомки заздалегідь, банально дослідіть джерела світла, наявність розеток чи фотогенічних стільців. Познайомтеся напередодні з усіма дійовими особами вашого матеріалу, не вганяйте їх у стресовий стан з перших секунд увімкнувши камеру з погрозливим «Ну! Говоріть».

⚡ Пиши – скорочуй.

Позначили у блокноті найцікавіше, що далі? А далі більш нудна робота – викинути з тексту усі однакові слова і занадто довгі складносурядні речення, розкласти текст на структуру за тематикою і композиційними відтінками, визначити послідовність інформації. Одним словом, спростити. Подумайте, чи можна щось важливе і сказане впродовж двох хвилин вмістити у одне речення з уст журналіста. Спойлер: можна, треба.

⚡ Оточіть себе «свіжоголовими».

Таким «свіжоголовим» може бути адекватна й свідома людина, не стільки в професійній царині, як в особистісній. Покажіть начерки та перші проби монтажу людині, якій довіряєте і чию думку цінуєте: мамі, другу, колезі-оператору, знайомому сусіду чи навіть хорошій редакторці. І просто запитайте їх: «Що тут не так?».

⚡ Працюйте з джерелами.

Схвалення іншої сторони потрібно не для «аби було», а щоб цілковито переконатися у достовірності логічних зв’язок, передумов чи наслідків – у не-викривленні інформації. Цей процес може бути стресовим, часо- та ресурсоємним. Тому, щоб не чекати днями відповіді у месенджерах, показати людині готовий продукт перед публікацією можна й наживо.

​​#можливості Ми запустили набір на програму міжредакційних обмінів Journalism Exchange Program.

🕵 Шукаємо молодих журналістів, які хочуть на 2 тижні чи на місяць змінити редакцію, команду, регіон і навіть аудиторію, з якою вони працюють! Цікаво ж звучить?

😅 Ви ж там ще не зовсім потонули у рутині, щоб пропустити цю можливість?

З вас - ініціативність, бажання розвиватися і включатися у роботу в іншій команді, з нас - стипендія і організація вашого стажування.

🤔 Що нас питають, коли ми запускаємо Journalism Exchange Program:

⚡ Якою буде стипендія?
620$, якщо поїдете на місяць, 310$ - на два тижні.

⚡ Куди я поїду?
У редакцію, де ви ще не працювали. Це буде новий для вас регіон і команда, що, ймовірно, працює за іншими правилами, а то й з іншими форматами. У нас професійні і креативні партнерські редакції, тому у будь-якому випадку буде цікаво і корисно!

⚡ А хто взагалі може податися на програму?
Ми шукаємо людину, яка у професії до 5 років, готова поїхати працювати у редакцію в іншому регіоні, бути відповідальною та ініціативною.

⚡ Коли можна почати?
Коли вам зручно. Дату початку стажування обираєте самі, якщо пройшли відбір.

⚡ Чи мене візьмуть, якщо я вже брав/ла участь?
Ні. Ми хочемо, щоб цю можливість отримали різні люди, які хочуть розвиватися. А для наших стажерів ми готуємо інші програми і можливості.

Якщо ви маєте бажання почати працювати краще, ефективніше і більш якісно, то подавайтеся. А ще ми дуже любимо стажерів, які протягом стажування думають не тільки про свою користь і розвиток, але й про редакцію, куди потрапили. Бо Journalism Exchange Program - це про якісну співпрацю, комунікацію, корисний фідбек, інтенсивне навчання, роботу і надихаючі зміни.

Відгукується? Тоді подавайтесь 😉

❤

ДЕДЛАЙН: 20 березня.

Ілля Пономаренко з Kyiv Post готував репортажі з зони бойових дій на Донбасі, у Палестині та Конго.

Зараз триває кампанія зі збору коштів для того, аби Ілля міг поїхати вчитися за програмою Alfred Friendly Press Partners до США. На сьогодні вдалося зібрати більше половини необхідних коштів.

Більше про кампанію — тут.

В інтерв'ю для The Lede Ілля розповів, скільки всього треба знати, щоб поїхати у Конго.

Кілька фрагментів із тексту, щоб у вас з’явилося бажання його прочитати:

⚡ У 2019 році експерти з Global Conflict Tracker нарахували 26 війн та збройних конфліктів різної інтенсивності у світі, які б могли зацікавити репортерів.

⚡ Переліт на військовому літаку разом з нашими миротворцями гарантує не лише незабутні враження та досвід, але і суттєву економію. Переліт від Борисполя до Браззавиля (столиці ДРК) коштуватиме від 40 до 100 000 грн.

⚡ Всі щеплення я не зміг зробити, бо частини просто немає в Україні. Добре, що я зв’язався з офіцером, який займався підготовкою ротації. Вона мені сказала, що для того, щоб потрапити на борт літака з солдатами, мені потрібно буде лише мати щеплення від жовтої лихоманки та візу.

⚡ У Конго більшість місцевого населення вірить в те, що коли ти їх фотографуєш, ти крадеш їхню душу. Побачивши камеру, тебе можуть закидати каміннями. Одна знімальна група не знала про це і посеред міста просто почала знімати все навколо. Їх закидали камінням.

⚡ Варто не забувати про те, що головне у вашій подорожі — це історія, яку ви розкажете іншим. І хоча красиві краєвиди та екзотичні тварини теж важливі елементи цієї розповіді, центральним має стати історія людей, які живуть в цьому середовищі.

​​🐢 У мене є гугл-документ, де за тиждень збирається кілька лінків на довгі тексти, які дуже хочеться почитати (у будні їх не читаю, бо працюю, тому ті тексти чекають свого часу, вихідних).

😏 Ми здогадуємося, що у вас теж не завжди є час читати якісно написані довгі тексти протягом тижня, тому сьогодні ловіть підбірку матеріалів під будь-який настрій:

⚡ якщо дуже хочеться повчитися і розібратися, навіщо медіа Youtube (+ блок про монетизацію): Як запустити та монетизувати Youtube.
⚡ якщо сумно і шукаєте легкий і корисний контент, то ось батл навколо TikTok (з відео, яке команда #ШоТам? знімала для цього тексту): Батл навколо TikTok.
⚡ якщо хочеться помріяти про кращий дизайн для свого сайту: Дизайн & медіа.
⚡ якщо хочеться запустити свій канал і розпланувати всі “навіщо” (бонус: кілька цікавих коментарів про канали від різних медіаменеджерів): Telegram-канал для медіа.
⚡ якщо вихідні не приносять радості і хочеться кинути роботу, то ось текст про любов і підтримку, а також про те, що “медійникам важливо давати собі внутрішній дозвіл на відпочинок”: Як не вигоріти, коли працюєш у медіа.

Відпочивайте, читайте і діліться, якщо провели на якомусь із текстів більше 7 хвилин! Ми порадіємо
❤

#робота Ми в MDF дуже інтенсивно працюємо, щоб зробити щось корисне і допомогти медійникам в сьогоднішніх умовах. Розуміємо, що не у всіх є час і можливість моніторити, як хто працює в час коронавірусу і як покращити процеси, зберегти ефективність і швидко адаптуватися.

Є ідея невеликого проєкту, який має бути корисним і журналістам, і медіаменеджерам. Шукаємо людину, яка могла б його координувати. Робота займатиме кілька годин в день, гонорар теж буде.

Якщо у когось є бажання/можливість долучитись (чи знайомі, яким це буде цікаво), то читайте опис проєкту за лінком.

Давайте працювати разом ❤️

​​Covid-19 — той ще челендж. І поки питань більше, ніж відповідей. Тому ми дуже стараємось, щоб полегшити ваш біль і допомогти з пошуками відповідей і рішень.

Ось, що ми зробили за останній тиждень:
⚡ провели невелике дослідження українських медіа і на його основі написали текст про те, як медіа адаптуються до роботи під час пандемії (опитали їх за трьома напрямками: фінанси, менеджмент, контент).
⚡підготували огляд американських медіа: показали, як чотири редакції у різних штатах висвітлюють тему коронавірусу і які формати найбільше використовують.
⚡запустили новий проєкт: Survival Kit для медійників у часи коронавірусу. Його ідея в тому, щоб зібрати максимально повну і корисну інформацію про те, як медіа виживати і продовжувати якісно робити свою роботу. Цей хендбук працюватиме, якщо ви долучитесь і допоможете нам його наповнювати і вдосконалювати.

Давайте разом робити все можливе, щоб допомогти один одному пережити кризу?❤

#дегроші Регіональні медіа в умовах, які склалися через коронавірус, стараються викручуватися і шукають нові можливості монетизації. Але не всі такі креативні, як хотілося б, тому ми розпитали п'ятьох медіаменеджерів щодо монетизації, управління, контенту і дистрибуції. Ціль: допомогти тим медіаменеджерам, кому зараз складно і немає до кого звернутися за порадою, порушити важливі питання, проаналізувати ефективні рішення. Ще рано робити глобальні висновки, але певні тенденції можна окреслити.

⚡ Одразу кидається в очі згуртованість та тісні зв’язки з місцевим бізнесом, які проявилися під час кризи в регіональних виданнях. «20 хвилин» (Вінниця), 6262.com.ua (Слов’янськ), «Район in.ua» виступили із закликом підтримати місцевих підприємців та обираючи товари й послуги, купувати їх саме в них. Також медіа намагаються скористатися ростом трафіку та наростити доходи за рахунок programmatic, в той час як пряма реклама скорочується.
⚡«Твоє місто» планувало запуск моделі членства якраз напередодні карантину й має намір повернутися до цієї ідеї. «Я думаю, що криза однозначно відкриє нові можливості. Ми запровадимо більше якоїсь сервісності в нашому медіа. Напевно, більше комунікації з аудиторією», — керівник медіахабу Тарас Яценко.
⚡«Така невизначеність — це найгірше. В цей час доводиться багато уваги приділяти не тому, аби укласти угоду з клієнтами, а щоб вмовити не панікувати й не здаватися. Ми трохи як психологи навіть зараз працюємо», — головний редактор 6262.com.ua Валерій Гармаш. Його медіа зараз пропонує підприємцям послуги з ведення комунікацій між ними та їх аудиторією й клієнтами. У видання вже є перших сім клієнтів, які скористалися цією послугою.
⚡ Вінницьке видання «20 хвилин» також розповідає про падіння прямої реклами, водночас programmatic виріс вдвічі, пропорційно до трафіку. Це вже дозволяє виданню оплатити роботу редакції. Ще одна можливість, яку для себе бачить медіа — це запуск СРА-моделі (Cost Per Action, модель, за якою рекламодавець платить за кожну зазначену дію, наприклад перехід на сайт чи клік) через онлайн-довідку.

​​Новиииииини, дуже багато новин! Іноді вони викликають тривогу, тому люди вже почали гуглити “як не впасти в депресію від новин про коронавірус/під час карантину”. А їм часто дають такі поради, як “споживати менше новин і рідше перевіряти соцмережі”, “читати кілька перевірених ресурсів” і подібні. От ми і хочемо допомогти вам потрапити у список тих, кого читачі не покинуть, якщо дослухаються до цих порад.

😎 Перший крок до успіху - повні, якісні і професійно написані новини, які будуть інформувати, а не викликати паніку чи тривогу.

Текст про якісні новини підготувала наша стажерка, яка поїхала по Journalism Exchange Program у редакцію проєкту “Новини здорової людини”.

Вона зробила свої висновки після стажування і ділиться з вами:

⚡ постарайтесь знайти у новині - новину (думайте у першу чергу про користь для свого читача);
⚡ зрозумійте хто ваш читач (можна це обговорити за кавою з редактором чи маркетологом, якщо досі не знаєте);
⚡ перші два речення мають містити в собі всю інформацію і відповідати на запитання (хто? що? як? де? коли? навіщо?). Наступне речення має містити першоджерело (документи, офіційні джерела, інформаційні агентства або твіти чи пости). Потім йдуть доповнення і бекграунд, у якому описуються подробиці і пояснюється з чого все почалось;
⚡ у заголовку має бути дія і той, хто її виконує;
⚡ якщо в новині є конфлікт, у ньому треба розібратись. Бажано, показати позиції всіх сторін (через коментарі). Це називається балансом думок;
⚡ новину треба писати тоді, коли ви впевнені в її актуальності, важливості і неупередженості. А ще, коли вона зрозуміла. Навіть для тих, хто не є експертом в конкретній темі.

#можливості Ми стежимо за можливостями, які можуть допомогти і підтримати як журналістів, так і редакції. Читайте, оцінюйте свою спроможність подаватися - і пробуйте!

😎 Детальні описи можливостей - у тексті за лінком. Розповіли про такі (дедлайни вже близько!):

⚡ National Geographic: COVID-19 Emergency Fund for Journalists - можуть податися журналісти, фотографи, відеографи, які хочуть висвітлювати COVID-19 у своїх спільнотах, перевагу також матимуть журналісти з локальних та гіперлокальних медіа. Податися можна на отримання гранту в розмірі від $1000 до $8000.

⚡ Pulitzer Center on Crisis Reporting: Coronavirus News Collaboration Challenge - це можливість для редакцій з різних країн попрацювати разом та винайти нові підходи й формати для висвітлення коронавірусу.

⚡ International Fact-Checking Network: Coronavirus Fact-Checking Grant Program - до $50 000 на фактчекінг та боротьбу з дезінформацією про коронавірус. Дедлайн на прийом заявок — 1 квітня. Але вони приймаються через форму Submittable, яку доволі швидко заповнити.

⚡ Persephone Miel Fellowships 2020 - учасники отримають $5000 на створення свого проєкту та $2500 для покриття витрат на поїздки, пов’язані з навчанням.

⚡ One World Media Fellowship - програма спрямована на журналістів та фільммейкерів, які розповідають про країни, що розвиваються та прагнуть руйнувати стереотипи. Учасники отримають £1,000 на втілення свого проєкту, менторську підтримку, допомогу виконавчого продюсера, доступ до воркшопів та вебінарів.

В Україні запустили сайт «По той бік пандемії», де публікують фейки про коронавірус. Якщо ви теж спростовуєте фейки, то надсилайте їх Альоні Романюк на пошту info@coronafakes.com. Їх опублікують на сайті.

⚡ «По той бік пандемії» - це платформа українських журналістів та фактчекерів з перевірки інформації про коронавірус. Матеріали на сайті розподілені на фейки, маніпуляції та правду про COVID-19.

Волонтерська ініціатива об’єднала журналістів, аналітиків та фактчекерів редакцій По той бік новин (ІРРП - Інститут розвитку регіональної преси), БезБрехні, Наші гроші. Львів, Кавун.City, Букви, а також незалежних фахівців-аналітиків із України та Німеччини.

#медіабіль У кінці лютого (коли нам ще можна було збирати багато хороших людей в одному просторі) ми зібрали медіаменеджерів, редакторів і журналістів на конференції для медійників “Медіабіль” 😎

❤ Чесно, відверто і конструктивно обговорили те, що нам болить: ринок подкастів в Україні, перспективи пейволу для українських медіа, інсайти YouTube для медіа і, найболючіше, монетизацію.

Наші партнери з Videohead зняли і змонтували відео з конференції, щоб вам не було нудно на самоізоляції (або ж, щоб заповнити ваш час прокрастинації чимось справді корисним).

Давайте згадаємо, який же крутий нетворкінг вживу?) І помріємо про наступний такий же офлайн-івент, поки сидимо у своїх домівках 😏

Ловіть атмосферне відео з другої конференції для медійників “Медіабіль”.

А за лінками дивіться повні записи панелей і виступів наших спікерів:

⚡ Про пейвол і перші інсайти вінницького медіа “20 хвилин”.
⚡ Про подкасти на українському ринку.
⚡ Про монетизацію.
⚡ Про YouTube для медіа.

​​Раніше ми писали про виклики перед редакціями всеукраїнських і регіональних медіа у час коронавірусу, а тепер запитали у журналісток-фрілансерок, як ситуація з COVID-19 впливає на їхню роботу.

Ці журналістки пишуть про бізнес, ІТ, науку, освіту. Працюють на західні медіа. Займаються правозахисними темами і проводять тренінги. Тому для них важливо, щоб бізнес був готовий платити за нативку, люди хотіли читати щось, крім матеріалів про коронавірус у своїй країні, а в регіонах могли відбуватися офлайн-заходи для медійників.

Що ми почули:

⚡ з початком карантину «відпало» 80% замовників
⚡ компанії переглядають бюджети, намагаються урізати всі витрати, тому їм зараз не до публікацій у ЗМІ
⚡ історії про Україну в час коронавірусу мало кому потрібні (моя робота залежить від інтересу західних медіа до України)
⚡ до карантину я не знала, за що хапатися, а зараз майже без роботи – дороблюю те, про що домовилась раніше
⚡ вже почались затримки гонорарів навіть по тим текстам, які написала до карантину, багато замовників заборгували гроші
⚡ пропозиції про відрядження і роботу з історіями людей на Донбасі більше не надходять; підробітки у сфері медіатренінгів чи модерації/фасилітації теж не світять у найближчі місяці

Переходьте за лінком, якщо вам цікаво дізнатися, а що журналістки планують робити у найближчому майбутньому, а також прочитати, що нам відповіли редактори AIN.UA і LIGA.net щодо їхньої співпраці з фрілансерами (там є й хороші новини!😉).

​​Ви ж помітили, що криза мотивує нас швидко змінюватись, адаптовуватися, включати креатив і думати про нові формати, щоб бути корисними і потрібними своїй аудиторії? Людям необхідно розуміти, що і чому відбувається, бо зараз достовірна інформація може врятувати життя багатьом (на відміну від закритих груп у соцмережах, де поширюють фейки і страх).

Водночас медійники кажуть, що бути виданням “Хроніки коронавірусу” - погана ідея, бо люди втомлюються і їхня зацікавленість помітно падає. Ці думки звучали на вчорашньому вебінарі LMF з білоруським медійником і стратегом. Ірина Андрейців з LIGA.net зазначила, що “коронавірус зараз топ-тема, але люди від неї втомилися, і статистика це яскраво показує. Падають суттєво перегляди по тематиці. Медіа повертаються до доепідемічних показників”.

Схожу думку озвучила і засновниця MC.Today у своїй публікації на фейсбуці. Вона написала, що команду, і аудиторію, вже нудить від цієї теми, тому вони вирішили давати більше конструктиву і повертатися до нормального життя в контенті.

А на іншому вчорашньому вебінарі про те, як медіа можуть вижити - “GIJN Webinar Series: Strategies for Financial Survival” - один із спікерів сказав, що зараз кожна історія - це коронавірусна історія і кожен журналіст теж працює в межах цієї тематики. І це буде залишатися актуальним найближчим часом. Тому важливо експериментувати з форматами, щоб і справді випадково не перетворитися на вісник коронавірусу (якщо що, то я не дивлюсь вебінари щодня, але знати і розуміти ситуацію в медіасфері - дуже важлива частина моєї роботи в MDF 😏).

Тепер зізнаюся, що цей пост - довжелезна підводка до нашого нового тексту про коронавірус і креатив! (клікайте і читайте, що цікавого знайшла наша журналістка 😉)

⚡ Якщо коротко, то бути вісником коронавірусу і справді не надто вдала ідея, але криза - це чудова мотивація, щоб експериментувати і знаходити креативні рішення усіх цих викликів: як бути корисними і цікавими, де баланс, щоб інформувати достатньо добре і водночас не лякати та/чи втомлювати нашу аудиторію.

Продовжуємо говорити з головредами різних медіа про зміни в їхніх редакціях через COVID-19. Цього разу ми запитали у редакторів Delfi (Латвія), Gazeta Wyborcza (Польща), Aktuálně.cz (Чехія) та Denník N (Словаччина), що змінилося у контексті монетизації, управління і в контенті.

Про монетизацію:

⚡ Редактор Delfi не розцінює кризу як можливість запустити нові способи монетизації. «Це історія про виживання, а не про розвиток. З’явилася підтримка держави, але її ще потрібно отримати. Дохід від платного контенту зростає, але ми розуміємо, що масової передплати на тлі кризи не буде, адже люди теж стурбовані виживанням». Найбільшим фінансовим ризиком він називає неможливість запланувати бюджет.

⚡ Для польського видання Gazeta Wyborcza коронакриза створила два основні виклики. По-перше, це скорочення обсягу друкованої версії. По-друге, це скорочення обсягу реклами, особливо у друкованій версії. «Наразі більше читачів хочуть платити за доступ до матеріалів у мережі — у нас було понад 240 тисяч підписників наприкінці березня. Це на 40 тисяч більше порівняно з кінцем грудня».

⚡ Головний редактор Aktuálně.cz Йозеф Паздерка порівнює кризу коронавірусу з економічною кризою 2008 року. «Це дуже важкий удар для медіакомпаній у Чехії. Рекламодавці зупинили розміщення оголошень, що різко зменшило дохід редакцій. Менші медіа зазнають дуже сильного удару й, можливо, закриються. Більші змушені будуть реструктуризувати свої доходи. Чим більше ти домінуєш на ринку, тим в кращому становищі ти зараз».

⚡ А ось словацькому виданню Denník N вдалося не дуже сильно втратити обсяги своєї друкованої версії. За оцінками його співзасновника Томаша Белли, тираж друку знизився приблизно на 10-20%, але обсяги онлайн підписки різко зросли.
«Дохід від реклами був на підйомі у березні. Ми очікуємо, що в найближчі місяці він знизиться, а приріст нових підписників не буде таким великим. Але вплив цих явищ для нас, ймовірно, не буде дуже різким. Більша частина нашого доходу генерується через онлайн підписників, і вони є досить стабільним джерелом доходів».

😉 Більше про монетизацію, а також про зміни, які відбулися в управлінні і в контенті цих медіа - читайте за лінком.