Главная проблема — что в тебе настоящее, а что нет. Ты говоришь, в этом городе нет ни споров, ни обид, ни страстей? Замечательно! Дай мне бог здоровья — и я зааплодирую вот этими руками. Но подумай сам: если нет споров, обид и страстей — значит, нет и обратного. Радости, блаженства, любви. Ведь именно потому, что существуют отчаяние, разочарование и печаль, на свет рождается Радость. Куда ни пойди — ты нигде не встретишь восторга без отчаяния. Вот это и есть Настоящее… А еще есть Любовь. Что у тебя с девчонкой из Библиотеки? Возможно, ты действительно ее любишь, но это чувство ни к чему не приводит. Потому что она своего Настоящего лишена. Человек, который забыл, кто он на самом деле, — не человек, а ходячий мираж. Какой смысл приручать такого человека? И ради чего жить такой жизнью до бесконечности?

Мураками

#thekeeper_text

Коли я був дитиною
Я грав сам у
кутку шкільного двора
На самоті.

Я ненавидів ляльок
і я ненавидів ігри,
тварини були недружніми і
пташки летіли геть.

Коли хтось шукав
мене, я ховався за
дерево та кричав:
«Я сирота».

Й ось я,
центр усієї краси!
Пишу ці вірші!
Уявляю!

Френк О’Хара

#thekeeper_poem

— 450 миль до Данвера. Бензин на исходе, а денег нет.
— Колумб отправился в путь, не зная, будет ли ветер.

#thekeeper_text

love supreme - beauty (acoustic)

#thekeeper_cover

Страх убивает разум. Страх - это малая смерть, несущая забвение. Я смотрю в лицо моему страху, я дам ему овладеть мною и пройти сквозь меня. И когда он пройдет сквозь меня, я обернусь и посмотрю на тропу страха. Там, где прошел страх, не останется ничего. Там, где прошел страх, останусь только я.

— Когда тебя нет дома, я представляю себе, что ты умер. Каждый день думаю о смерти. Когда мы вдвоем, ей это поперек горла. Представь, что у тебя куча денег, а магазины через час закроются. Волей-неволей приходится хапать.

Фаулз «Волхв»

#thekeeper_text

Я - Гойя!
Глазницы воронок мне выклевал ворон,
слетая на поле нагое.

Я - Горе.

Я - голос
Войны, городов головни
на снегу сорок первого года.

Я - Голод.

Я - горло
Повешенной бабы, чье тело, как колокол,
било над площадью голой...

Я - Гойя!

О, грозди
Возмездья! Взвил залпом на Запад -
я пепел незваного гостя!
И в мемориальное небо вбил крепкие звезды -
Как гвозди.

Я - Гойя.


Вознесенский Андрей

#thekeeper_poem

Виживуть ніжні.
Для ніжності Бог пропонує відстрочку.
«Виживуть ніжні» —
Звучить, як пророцтво.
 
Виживуть ніжні,
Полюблять ближнього,
Закохаються у ближнього
Світлі та темні, лагідні й хижі,
З Одеси до Києва, від Львова до Ніжина,
І з ніжністю будуть нести свій хрест.
Виживуть ніжні – як маніфест!
 
Виживуть ніжні
Онлайн та в офлайні,
Тайні, реальні,
Ніжно-брутальні.
 
В хатинах, квартирах, криївках, пентхаузах,
В апартаментах, колибах та мазанках,
Святі, марнославні, скромні та грішні,
Кіношні та книжні, верхні та нижні –
Виживуть ніжні.
 
Як виживуть тільки коханці по Джармушу,
Пройдуть потопи, прокази та згарища,
Щоб один одного обійняти,
Минуть століття, минуть прокляття,
Вічні, щасливі, рідні, крилаті –
”Виживуть ніжні” — як закляття!
 
Виживуть ніжні — як ворожба.
Ніжність — не слабкість, а боротьба.
У притчах, в казках та в ріднім краю
Ніжні відстоюють правду свою.
 
Сонце в долонях, пшениця у жменьках
Навіть ненависть до “вороженьків”
З присмаком люті, зневаги й жалю.
Ніжні виборюють ніжність свою.
 
Від лютого йде ланцюг лютих тижнів.
Попіл війни летить чорно-сніжний.
Ніжність у серці — мов камінь наріжний,
Світяться ніжні і виживуть ніжні.
 
Бо ніжні за суттю своєю — вільні,
А вільні за суттю своєю — сильні,
Бо ніжні насправді неймовірно круті,
І виживуть ніжні, як не крути…
 
Андрій Пермяков
#thekeeper_poem

– Не йди! Моїм мертвим погано сьогодні ввечері; засунь мені палець у вухо, щоб я і уві сні знала, що ти тут. Слухай! Сердце в темряві вистукує сумму чиїхсь років, котрі оживають у нас…

Мілорад Павіч

#thekeeper_text

Вона мені дуже подобається, але головне не подати виду.
Потрібно придумати, що їй сказати, як розпочати розмову.
Вона на мене дивиться, і я з жахом ховаю очі.
Як же у людей все складно, заплутано та незрозуміло.
У посібнику з розмноження кроликів сказано, що якщо кролику сподобалася кролиця, він повинен її трахнути. Причому негайно тут і зараз.
У нас все дуже непросто. Головне не подати виду.
Найскладніше завдання - спаритися, не подавши виду!

Чак Поланік

#thekeeper_text

Як щодо влади та покори? Сексуальність - це завжди чиясь сила і слабкість. Ти мені потрібна це слабкість. Але мені вистачить сил, щоб поставити тебе на коліна і міцно зв'язати. Мені треба тебе зв'язати. Терпкою мотузкою із джуту. Залишаючи на тілі вузли в тих місцях, що змушують тебе тремтіти, вириватися, кричати і стогнати від болю і задоволення. Я все зроблю правильно, і після ти мріятимеш, щоб знову стати на коліна. Але розв'язавши тебе, я теж хочу впасти, побачити замість покірності — лють, яка притисне мене до підлоги і змусить солодко страждати.

#thekeeper_text

Людська, надто людська структура хтивості, чуттєвості та уяви, що б'є через край, безперервна у своєму вічному переродженні. Вона застрягла у мені. Її досконалість не в якості задоволення, а в тому, щоб завжди вислизати і дражнити. Досконала фантазія— це ти, коли тебе немає. Це зробити з тобою все, що можна і що не можна уявити.

#thekeeper_text

Твоє тіло — храм, і я повинен спалити його. Зачаровано стояти і дивитися, як сходи, стіни, престол і вівтар піддаються вогню. Я горітиму разом з ними, передчуваючи, коли рухнуть опори, провалиться дах, земля покриється чорним і охолоне до ранку. Ніколи. Цей храм не горить до кінця. Потяг, бажання, хіть і пристрасть змусять руїни тліти і знову палати, і бажати, щоб наші тіла знову і знову зверталися в попіл. Це секс. Це – фантазія. Це текст про сексуальну фантазію.

#thekeeper_text

Synkro - Presence

#thekeeper_cover

The Flashbulb - Opus At The End Of Everything

#thekeeper_cover