В Україну за результатами проведених репатріаційних заходів повернули тіла 1212 полеглих захисників
За результатами проведених репатріаційних заходів в Україну повернули тіла 1212 полеглих Захисників, повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
З числа повернених "на щиті" Оборонців полеглі з:
- Курщини;
- Харківщини;
- Луганщини;
- Донеччини;
- Запорізької області;
- Херсонщини.
Полеглих Оборонців вдалося повернути за результатами спільної роботи співробітників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБ України, Збройних Сил України, МВС України, Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин, ДСНС України, інших структур Сектору безпеки та оборони України.
Висловлюємо вдячність за сприяння Міжнародному Комітету Червоного Хреста.
?Окрема подяка особовому складу Збройних Сил України, який здійснює перевезення репатрійованих полеглих Героїв до визначених державних спеціалізованих установ, організовує передачу загиблих представникам правоохоронних органів в системі МВС та судово-медичної експертизи в системі МОЗ. Слідчими правоохоронних органів спільно з експертними установами МВС у найкоротші терміни будуть встановлені особи загиблих.
Слава полеглим Героям!
За результатами проведених репатріаційних заходів в Україну повернули тіла 1212 полеглих Захисників, повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
З числа повернених "на щиті" Оборонців полеглі з:
- Курщини;
- Харківщини;
- Луганщини;
- Донеччини;
- Запорізької області;
- Херсонщини.
Полеглих Оборонців вдалося повернути за результатами спільної роботи співробітників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБ України, Збройних Сил України, МВС України, Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин, ДСНС України, інших структур Сектору безпеки та оборони України.
Висловлюємо вдячність за сприяння Міжнародному Комітету Червоного Хреста.
?Окрема подяка особовому складу Збройних Сил України, який здійснює перевезення репатрійованих полеглих Героїв до визначених державних спеціалізованих установ, організовує передачу загиблих представникам правоохоронних органів в системі МВС та судово-медичної експертизи в системі МОЗ. Слідчими правоохоронних органів спільно з експертними установами МВС у найкоротші терміни будуть встановлені особи загиблих.
Слава полеглим Героям!
Глава польського уряду Дональд Туск під час виступу у Сеймі: Не дам себе намовити на антиукраїнські наративи
Серед тем саміту G7, що триватиме з 15 до 17 червня обговорюватимуть зниження «стелі цін» на російську нафту до $30 - експерт
Серед тем саміту G7, що триватиме з 15 до 17 червня у місті Кананаскіс у Канаді, буде й зниження цінової стелі російської нафти до 30 доларів за барель. Про це в коментарі Укрінформу розповів експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Центру оборонних стратегій Олександр Хара.
«Ми очікуємо більше тиску на РФ. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга казав про 30 доларів за барель, як нову цінову стелю для російської нафти (сьогодні вона становить 60 доларів за барель – ред.). Не знаю, чи буде згода на це G7 (за підсумком саміту), однак дуже цікаво те, що серед запрошених також є і спадковий принц Саудівської Аравії Мухаммед ібн Салман і прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді. Мухаммед ібн Салман – це та людина, яка може легко збільшити видобуток нафти і таким чином, навіть без домовленостей про суттєве зниження ціни на нафту «Групою семи», знизити цю ціну. Індія – одна з тих країн, яка у великих обсягах купувала і купує російську нафту. Не думаю, що ця країна відмовиться від цього, але зниження цінової стелі означатиме, що Індія зможе купувати російську нафту дешевше», - розповів Хара.
Він відзначив, що не впевнений у тому, що вдасться знизити вдвічі цінову стелю для російської нафти, проте, за його словами, навіть невелике її зменшення теж піде на користь Україні.
«Це означає, що росіянам доведеться більш інтенсивно використовувати фінансову подушку, яка у нас ще залишається», – зауважив експерт.
Він водночас застеріг, що не варто очікувати на значущі для України заяви у фінальному документі саміту.
«Я не думаю, що будуть якісь заяви у фінальному документі, щось потужне, наприклад, що треба припиняти цю війну і так далі», – сказав Хара.
На його думку, причиною цього є політика президента США Дональда Трампа стосовно Росії, яка «дає підстави вважати, що він на боці Росії і підтримує Путіна».
«Трамп хоче, щоб Російська Федерація зіграла якусь позитивну роль (у перемовинах) з Іраном. Це, звичайно, є абсолютно наївним, але Трамп має пройти певний шлях, щоб зрозуміти, що Путін нічого йому не збирається давати такого, що б дозволило Штатам здобути зовнішньополітичну перемогу», - переконаний експерт.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці травня Президент Володимир Зеленський підтвердив, що має запрошення на саміт G7. Саміт відбуватиметься у Канаді, бо саме ця країна нині головує у G7.
Серед тем саміту G7, що триватиме з 15 до 17 червня у місті Кананаскіс у Канаді, буде й зниження цінової стелі російської нафти до 30 доларів за барель. Про це в коментарі Укрінформу розповів експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Центру оборонних стратегій Олександр Хара.
«Ми очікуємо більше тиску на РФ. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга казав про 30 доларів за барель, як нову цінову стелю для російської нафти (сьогодні вона становить 60 доларів за барель – ред.). Не знаю, чи буде згода на це G7 (за підсумком саміту), однак дуже цікаво те, що серед запрошених також є і спадковий принц Саудівської Аравії Мухаммед ібн Салман і прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді. Мухаммед ібн Салман – це та людина, яка може легко збільшити видобуток нафти і таким чином, навіть без домовленостей про суттєве зниження ціни на нафту «Групою семи», знизити цю ціну. Індія – одна з тих країн, яка у великих обсягах купувала і купує російську нафту. Не думаю, що ця країна відмовиться від цього, але зниження цінової стелі означатиме, що Індія зможе купувати російську нафту дешевше», - розповів Хара.
Він відзначив, що не впевнений у тому, що вдасться знизити вдвічі цінову стелю для російської нафти, проте, за його словами, навіть невелике її зменшення теж піде на користь Україні.
«Це означає, що росіянам доведеться більш інтенсивно використовувати фінансову подушку, яка у нас ще залишається», – зауважив експерт.
Він водночас застеріг, що не варто очікувати на значущі для України заяви у фінальному документі саміту.
«Я не думаю, що будуть якісь заяви у фінальному документі, щось потужне, наприклад, що треба припиняти цю війну і так далі», – сказав Хара.
На його думку, причиною цього є політика президента США Дональда Трампа стосовно Росії, яка «дає підстави вважати, що він на боці Росії і підтримує Путіна».
«Трамп хоче, щоб Російська Федерація зіграла якусь позитивну роль (у перемовинах) з Іраном. Це, звичайно, є абсолютно наївним, але Трамп має пройти певний шлях, щоб зрозуміти, що Путін нічого йому не збирається давати такого, що б дозволило Штатам здобути зовнішньополітичну перемогу», - переконаний експерт.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці травня Президент Володимир Зеленський підтвердив, що має запрошення на саміт G7. Саміт відбуватиметься у Канаді, бо саме ця країна нині головує у G7.
Міноборони обʼєднує зусилля з бізнесом для підвищення якості військової техніки та озброєння
Міністерство оборони України посилює партнерство з приватним бізнесом у сфері забезпечення якості продукції оборонного призначення. В рамках цього процесу підписано меморандум між Міноборони та Всеукраїнською громадською організацією «Український союз промисловців і підприємців» (УСПП), до складу якого входять представники великого, середнього та малого бізнесу, повідомляє Міноборони.
Документ передбачає, що Міноборони сприятиме УСПП у розвитку та впровадженні стандартизації якості, а також запровадженні на підприємствах УСПП міжнародних стандартів якості ISO та стандартів НАТО серії AQAP. Реалізацією цього напрямку займатиметься спільна робоча група, яка визначить пріоритетність дій та розпочне практичну роботу з впровадження системи державного гарантування якості на підприємствах.
«Українське озброєння та військова техніка відповідатимуть тим самим вимогам з якості, що й продукція провідних світових виробників. Наше військо отримуватиме надійне озброєння, яке не підведе в критичну хвилину», – зазначив полковник Євген Красников, начальник Управління державного гарантування якості.
У межах співпраці УСПП підтримуватиме запровадження електронної інформаційно-комунікаційної системи державного гарантування якості оборонної продукції, яка розробляється Міноборони.
Впровадження системи забезпечить:
здійснення моніторингу ефективності функціонування системи менеджменту якості підприємств ОПК;
запобігання корупції шляхом забезпечення доступу до інформації та перевірки дійсності задекларованих даних;
надання консультативно-дорадчої допомоги з питань державного гарантування якості за допомогою відповідних інструментів електронної системи.
Окремим і не менш важливим напрямом співпраці стане запровадження та реалізація спільних навчальних програм для фахівців підприємств, установ та організацій – учасників УСПП з питань реалізації заходів впровадження системи державного гарантування якості.
Міністерство оборони України посилює партнерство з приватним бізнесом у сфері забезпечення якості продукції оборонного призначення. В рамках цього процесу підписано меморандум між Міноборони та Всеукраїнською громадською організацією «Український союз промисловців і підприємців» (УСПП), до складу якого входять представники великого, середнього та малого бізнесу, повідомляє Міноборони.
Документ передбачає, що Міноборони сприятиме УСПП у розвитку та впровадженні стандартизації якості, а також запровадженні на підприємствах УСПП міжнародних стандартів якості ISO та стандартів НАТО серії AQAP. Реалізацією цього напрямку займатиметься спільна робоча група, яка визначить пріоритетність дій та розпочне практичну роботу з впровадження системи державного гарантування якості на підприємствах.
«Українське озброєння та військова техніка відповідатимуть тим самим вимогам з якості, що й продукція провідних світових виробників. Наше військо отримуватиме надійне озброєння, яке не підведе в критичну хвилину», – зазначив полковник Євген Красников, начальник Управління державного гарантування якості.
У межах співпраці УСПП підтримуватиме запровадження електронної інформаційно-комунікаційної системи державного гарантування якості оборонної продукції, яка розробляється Міноборони.
Впровадження системи забезпечить:
здійснення моніторингу ефективності функціонування системи менеджменту якості підприємств ОПК;
запобігання корупції шляхом забезпечення доступу до інформації та перевірки дійсності задекларованих даних;
надання консультативно-дорадчої допомоги з питань державного гарантування якості за допомогою відповідних інструментів електронної системи.
Окремим і не менш важливим напрямом співпраці стане запровадження та реалізація спільних навчальних програм для фахівців підприємств, установ та організацій – учасників УСПП з питань реалізації заходів впровадження системи державного гарантування якості.
В Україні стартувала всеукраїнська кампанія соціальних змін «Безбар'єрність – це коли можеш»
Кабінет міністрів ухвалив рішення про залучення майже 1,7 млрд фунтів від Великої Британії для закупівлі зброї
Кабінет міністрів ухвалив рішення про залучення майже 1,7 млрд фунтів від Великої Британії для додаткової закупівлі зброї. Йдеться про комплекси ЗРК RapidRanger, а також легкі багатоцільові ракети Martlet. Про це повідомив Прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 11 червня, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.
"Сьогодні ухвалюємо рішення про залучення майже 1,7 млрд фунтів від Великої Британії для додаткової закупівлі зброї. За ці кошти плануємо придбати комплекси ЗРК RapidRanger, а також легкі багатоцільові ракети Martlet. Це суттєво посилить нашу протиповітряну оборону і здатність зупинити ворога", — сказав він.
Шмигаль нагадав, що цього місяця Велика Британія оголосила рекордну допомогу щодо постання дронів.
Йдеться про 350 млн фунтів, що дозволить передати Україні 100 тисяч безпілотників уже цього року.
Як повідомляв Укрінформ, на сферу безпеки й оборони витрачено понад 60% від усіх видатків загального фонду державного бюджету.
Кабінет міністрів ухвалив рішення про залучення майже 1,7 млрд фунтів від Великої Британії для додаткової закупівлі зброї. Йдеться про комплекси ЗРК RapidRanger, а також легкі багатоцільові ракети Martlet. Про це повідомив Прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 11 червня, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.
"Сьогодні ухвалюємо рішення про залучення майже 1,7 млрд фунтів від Великої Британії для додаткової закупівлі зброї. За ці кошти плануємо придбати комплекси ЗРК RapidRanger, а також легкі багатоцільові ракети Martlet. Це суттєво посилить нашу протиповітряну оборону і здатність зупинити ворога", — сказав він.
Шмигаль нагадав, що цього місяця Велика Британія оголосила рекордну допомогу щодо постання дронів.
Йдеться про 350 млн фунтів, що дозволить передати Україні 100 тисяч безпілотників уже цього року.
Як повідомляв Укрінформ, на сферу безпеки й оборони витрачено понад 60% від усіх видатків загального фонду державного бюджету.
росія вичерпала майже половину запасів причіпної артилерії на базі зберігання поблизу міста щуч’є
Росія вичерпала майже половину запасів причіпної артилерії на базі зберігання поблизу міста Щуч’є, на якій зберігалось близько 50% усієї причіпної артилерії. При цьому темпи розконсервації впали в понад 4 рази порівняно з 2022 роком, повідомляє ГО "МІЛІТАРНИЙ" із посиланням на осінтер Covert Cabal, посилаючись на аналіз супутникових фото.
База зберігання поблизу міста Щуч’є Курганської області Росії знаходиться приблизно за 1800 км від лінії бойового зіткнення. Вона була створена на основі Арсеналу хімічної зброї Міністерства оборони (в/ч 92746) після утилізації запасів хімічної зброї, що було профінансоване США.
За попередніми підрахунками осінтерів, на цій базі зберігалося приблизно 50% усієї причіпної артилерії Росії. 80–90% з якої знаходились у «глибокому зберіганні».
Попри те, що це важлива база, вона була однією з найменш пріоритетних у сенсі обслуговування — багато артилерії зберігалося у найгіршому стані.
Як зазначають осінтери, через віддаленість бази супутникові знімки надходять дуже рідко та не найкращої якості. Тому підрахунок є приблизним та з більшою, ніж зазвичай, похибкою.
За оцінками дослідників, на базі залишилось 2753 одиниці артилерії з 4839 одиниць, які зберігалися до початку повномасштабного вторгнення.
При цьому у 2022 – першій половині 2023 років артилерія зникала з бази зі швидкістю 72 одиниці на місяць, а з липня 2023 року ці темпи впали до менше ніж 17 одиниць на місяць.
Пік розконсервації артилерії впродовж 2022 року можна пояснити створенням великої кількості підрозділів у ході мобілізації, які було необхідно насичувати технікою. Росія тоді створила щонайменше 70 нових полків, кожен з яких потребував по 18–36 артсистем.
Надалі темп скорочення був стабільним, однак недостатнім для компенсації поточних втрат артилерії. Ймовірно, здатність до повернення в стрій обмежена поганим технічним станом цієї артилерії. Тоді як найкращу техніку вже було знято у 2022 році. Однак, як зазначають осінтери, оцінювати стан причіпної артилерії за супутниковими фото дуже складно. Оскільки, наприклад, ствол калібру 152 мм навіть на знімку з найкращою якістю буде лише один піксель шириною.
Подібного висновку наприкінці березня 2025 року дійшли також дослідники з платформ Resurgam та «Військовий Віщун», аналізуючи запаси російської бронетехніки.
Базуючись на аналізі супутникових знімків баз зберігання та ремонтних заводів, вони встановили, що темпи відновлення російських танків впали у 3,5–4 рази порівняно з 2022 роком.
Виснаження баз зберігання не означає, що російська армія скоро залишиться без техніки, однак її кількість та якість будуть поступово скорочуватись. Або Росії доведеться суттєво нарощувати виробництво, покладатися на своїх союзників у постачанні техніки та переходити на все більше залучення цивільної авто- та мототехніки — що ми вже й спостерігаємо.
Росія вичерпала майже половину запасів причіпної артилерії на базі зберігання поблизу міста Щуч’є, на якій зберігалось близько 50% усієї причіпної артилерії. При цьому темпи розконсервації впали в понад 4 рази порівняно з 2022 роком, повідомляє ГО "МІЛІТАРНИЙ" із посиланням на осінтер Covert Cabal, посилаючись на аналіз супутникових фото.
База зберігання поблизу міста Щуч’є Курганської області Росії знаходиться приблизно за 1800 км від лінії бойового зіткнення. Вона була створена на основі Арсеналу хімічної зброї Міністерства оборони (в/ч 92746) після утилізації запасів хімічної зброї, що було профінансоване США.
За попередніми підрахунками осінтерів, на цій базі зберігалося приблизно 50% усієї причіпної артилерії Росії. 80–90% з якої знаходились у «глибокому зберіганні».
Попри те, що це важлива база, вона була однією з найменш пріоритетних у сенсі обслуговування — багато артилерії зберігалося у найгіршому стані.
Як зазначають осінтери, через віддаленість бази супутникові знімки надходять дуже рідко та не найкращої якості. Тому підрахунок є приблизним та з більшою, ніж зазвичай, похибкою.
За оцінками дослідників, на базі залишилось 2753 одиниці артилерії з 4839 одиниць, які зберігалися до початку повномасштабного вторгнення.
При цьому у 2022 – першій половині 2023 років артилерія зникала з бази зі швидкістю 72 одиниці на місяць, а з липня 2023 року ці темпи впали до менше ніж 17 одиниць на місяць.
Пік розконсервації артилерії впродовж 2022 року можна пояснити створенням великої кількості підрозділів у ході мобілізації, які було необхідно насичувати технікою. Росія тоді створила щонайменше 70 нових полків, кожен з яких потребував по 18–36 артсистем.
Надалі темп скорочення був стабільним, однак недостатнім для компенсації поточних втрат артилерії. Ймовірно, здатність до повернення в стрій обмежена поганим технічним станом цієї артилерії. Тоді як найкращу техніку вже було знято у 2022 році. Однак, як зазначають осінтери, оцінювати стан причіпної артилерії за супутниковими фото дуже складно. Оскільки, наприклад, ствол калібру 152 мм навіть на знімку з найкращою якістю буде лише один піксель шириною.
Подібного висновку наприкінці березня 2025 року дійшли також дослідники з платформ Resurgam та «Військовий Віщун», аналізуючи запаси російської бронетехніки.
Базуючись на аналізі супутникових знімків баз зберігання та ремонтних заводів, вони встановили, що темпи відновлення російських танків впали у 3,5–4 рази порівняно з 2022 роком.
Виснаження баз зберігання не означає, що російська армія скоро залишиться без техніки, однак її кількість та якість будуть поступово скорочуватись. Або Росії доведеться суттєво нарощувати виробництво, покладатися на своїх союзників у постачанні техніки та переходити на все більше залучення цивільної авто- та мототехніки — що ми вже й спостерігаємо.
Міністерка оборони Литви Довіле Шакалієне: Продовжуємо боротися за вступ України до НАТО
Міністерка оборони Литви Довіле Шакалієне заявила, що її країна «ніколи не відмовиться» від ідеї, що Україна повинна бути в НАТО. Про це вона сказала в інтерв'ю POLITICO, передає Укрінформ.
За словами Шакалієне, остаточне рішення про те, яка країна має вступити до НАТО, має бути за Альянсом, а не за Путіним.
«Якщо хтось інший, окрім альянсу, вирішує, хто є членом альянсу, то довіра до альянсу буде серйозно підірвана», - сказала вона.
Шакалієне зазначила, що Литва наполягала на тому, щоб Президент України Володимир Зеленський був на саміті НАТО в Гаазі.
«Я б не підтримала його відсутність у Гаазі», - сказала Шакалієне.
Вона також вважає, що НАТО має спрямовувати частину від збільшення своїх оборонних витрат на озброєння України, оскільки «відновлення української армії базується не на деклараціях, а на реальних можливостях».
Шакалієне назвала війну, яку веде Росія проти України, частиною ширших зусиль з дестабілізації світового порядку.
«Нова вісь - Росії, Китаю, Північної Кореї та Ірану - дуже ефективно співпрацює в реалізації свого плану покласти край нинішньому світовому порядку.
Сполученим Штатам та їхнім союзникам і партнерам, можливо, доведеться стримувати і, в разі необхідності, перемогти і Росію, і Китай одночасно», - сказала вона.
Шакалієне закликала лідерів НАТО відобразити в очікуваній односторінковій декларації в Гаазі небезпеку, що існує на цю мить.
Як повідомляв Укрінформ, черговий саміт НАТО відбудеться в Гаазі 24-25 червня. Очікується, що лідери країн Альянсу розглядатимуть три головні питання – збільшення оборонних витрат, нарощування спроможностей оборонної промисловості та продовження підтримки України.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтвердив, що запросив Україну до участі в наступному саміті Альянсу в Гаазі.
Міністерка оборони Литви Довіле Шакалієне заявила, що її країна «ніколи не відмовиться» від ідеї, що Україна повинна бути в НАТО. Про це вона сказала в інтерв'ю POLITICO, передає Укрінформ.
За словами Шакалієне, остаточне рішення про те, яка країна має вступити до НАТО, має бути за Альянсом, а не за Путіним.
«Якщо хтось інший, окрім альянсу, вирішує, хто є членом альянсу, то довіра до альянсу буде серйозно підірвана», - сказала вона.
Шакалієне зазначила, що Литва наполягала на тому, щоб Президент України Володимир Зеленський був на саміті НАТО в Гаазі.
«Я б не підтримала його відсутність у Гаазі», - сказала Шакалієне.
Вона також вважає, що НАТО має спрямовувати частину від збільшення своїх оборонних витрат на озброєння України, оскільки «відновлення української армії базується не на деклараціях, а на реальних можливостях».
Шакалієне назвала війну, яку веде Росія проти України, частиною ширших зусиль з дестабілізації світового порядку.
«Нова вісь - Росії, Китаю, Північної Кореї та Ірану - дуже ефективно співпрацює в реалізації свого плану покласти край нинішньому світовому порядку.
Сполученим Штатам та їхнім союзникам і партнерам, можливо, доведеться стримувати і, в разі необхідності, перемогти і Росію, і Китай одночасно», - сказала вона.
Шакалієне закликала лідерів НАТО відобразити в очікуваній односторінковій декларації в Гаазі небезпеку, що існує на цю мить.
Як повідомляв Укрінформ, черговий саміт НАТО відбудеться в Гаазі 24-25 червня. Очікується, що лідери країн Альянсу розглядатимуть три головні питання – збільшення оборонних витрат, нарощування спроможностей оборонної промисловості та продовження підтримки України.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтвердив, що запросив Україну до участі в наступному саміті Альянсу в Гаазі.
З Покровського напрямку екіпаж «Білий янгол» продовжує рятувати мирних мешканців
Попри постійні ворожі обстріли та небезпеку від дронів, поліцейські щодня прориваються до прифронтових сіл Покровського району. Цього разу їм вдалося евакуювати двох літніх жінок, важкохворого чоловіка та пораненого, який вижив після атаки дрону, повідомляє Національна поліція.
Серед евакуйованих — 85-річна мешканка села Звірове. Ще в лютому вона змушена була пішки дістатися Покровська, рятуючись від активних бойових дій у рідному селі. Там її прихистили небайдужі люди. Але ворожі снаряди влучили в будинок, де жінка тимчасово проживала. Вона дивом залишилася живою і вирішила евакуюватися у більш безпечне місце.
Ще одного мирного мешканця екіпаж доправив до лікарні у Добропіллі. Чоловіка атакував ворожий дрон, коли той їхав у справах. В результаті атаки він отримав поранення.
Поліцейські також вивезли тяжкохворого чоловіка, який потребував термінової кваліфікованої медичної допомоги.
Ситуація у Покровському районі залишається вкрай небезпечною. Ворожі дрони контролюють дороги, а КАБи та артилерія щодня прилітають по житлових кварталах. Для багатьох мешканців прифронтових сіл «Білі янголи» — єдиний шанс на порятунок.
Якщо вашим близьким потрібна евакуація з Покровська або населених пунктів району, звертайтеся за номером: 066-56-19-102.
Попри постійні ворожі обстріли та небезпеку від дронів, поліцейські щодня прориваються до прифронтових сіл Покровського району. Цього разу їм вдалося евакуювати двох літніх жінок, важкохворого чоловіка та пораненого, який вижив після атаки дрону, повідомляє Національна поліція.
Серед евакуйованих — 85-річна мешканка села Звірове. Ще в лютому вона змушена була пішки дістатися Покровська, рятуючись від активних бойових дій у рідному селі. Там її прихистили небайдужі люди. Але ворожі снаряди влучили в будинок, де жінка тимчасово проживала. Вона дивом залишилася живою і вирішила евакуюватися у більш безпечне місце.
Ще одного мирного мешканця екіпаж доправив до лікарні у Добропіллі. Чоловіка атакував ворожий дрон, коли той їхав у справах. В результаті атаки він отримав поранення.
Поліцейські також вивезли тяжкохворого чоловіка, який потребував термінової кваліфікованої медичної допомоги.
Ситуація у Покровському районі залишається вкрай небезпечною. Ворожі дрони контролюють дороги, а КАБи та артилерія щодня прилітають по житлових кварталах. Для багатьох мешканців прифронтових сіл «Білі янголи» — єдиний шанс на порятунок.
Якщо вашим близьким потрібна евакуація з Покровська або населених пунктів району, звертайтеся за номером: 066-56-19-102.
Відбулася презентація книжки головної редакторки газети "День" Лариси Івшиної
СБУ буде бити ворога там, де він вважає себе недосяжним, – Голова СБУ Василь Малюк про спецоперацію «Павутина»
Служба безпеки України оприлюднила нове відео про спецоперацію «Павутина», за результатами якої вдалося уразити 41 військовий літак одразу на 4 аеродромах рашистів, повідомляє пресцентр СБУ.
На кадрах видно хронологію подій: як саме готували і реалізували одну з наймасштабніших атак у глибокому тилу ворога.
«СБУ б’є і буде бити ворога навіть там, де він вважає себе недосяжним! Ми працюємо над тим, щоб здивувати його новими сюрпризами. Не менш болючими, ніж операція "Павутина"», – заявив Голова СБУ генерал-лейтенант Василь Малюк.
Ця спецоперація стала відповіддю на масовані ракетні обстріли українських міст, лікарень та енергетичної інфраструктури.
Цим задумом безпосередньо керував Голова СБУ Василь Малюк за дорученням Президента України, Верховного Головнокомандувача Володимира Зеленського, а підготовка спецоперації відбувалася в умовах максимальної секретності.
Так, спочатку СБУ переправила до росії fpv-дрони, а згодом – модульні деревʼяні будиночки. Вже на території рф дрони були заховані під дахи будиночків, розміщені на вантажних авто. У потрібний момент дахи будинків дистанційно відкрили, а дрони полетіли уражати визначені цілі – російські бомбардувальники.
«Згідно із законами та звичаями війни ми відпрацювали абсолютно законні цілі – військові аеродроми та авіацію, яка бомбардує наші мирні міста. Тож з нашого боку відбувається реальна демілітаризація рф», – наголосив Василь Малюк.
Нагадаємо, що 1 червня СБУ провела унікальну спецоперацію з одночасного ураження чотирьох військових аеродромів у тилу рф: «Олєнья», «Іваново», «Дягілєво» та «Бєлая». Там базувалася стратегічна авіація держави-агресора, яка регулярно обстрілює мирні українські міста.
Орієнтовна вартість техніки, ураженої за результатами спецоперації Служби безпеки «Павутина», перевищує 7 мільярдів доларів США.
Загальні втрати авіації противника становлять 41 одиницю, серед яких літаки «А-50», «Ту-95», «Ту-22», «Ту-160», а також «Ан-12» та «Іл-78».
Служба безпеки України оприлюднила нове відео про спецоперацію «Павутина», за результатами якої вдалося уразити 41 військовий літак одразу на 4 аеродромах рашистів, повідомляє пресцентр СБУ.
На кадрах видно хронологію подій: як саме готували і реалізували одну з наймасштабніших атак у глибокому тилу ворога.
«СБУ б’є і буде бити ворога навіть там, де він вважає себе недосяжним! Ми працюємо над тим, щоб здивувати його новими сюрпризами. Не менш болючими, ніж операція "Павутина"», – заявив Голова СБУ генерал-лейтенант Василь Малюк.
Ця спецоперація стала відповіддю на масовані ракетні обстріли українських міст, лікарень та енергетичної інфраструктури.
Цим задумом безпосередньо керував Голова СБУ Василь Малюк за дорученням Президента України, Верховного Головнокомандувача Володимира Зеленського, а підготовка спецоперації відбувалася в умовах максимальної секретності.
Так, спочатку СБУ переправила до росії fpv-дрони, а згодом – модульні деревʼяні будиночки. Вже на території рф дрони були заховані під дахи будиночків, розміщені на вантажних авто. У потрібний момент дахи будинків дистанційно відкрили, а дрони полетіли уражати визначені цілі – російські бомбардувальники.
«Згідно із законами та звичаями війни ми відпрацювали абсолютно законні цілі – військові аеродроми та авіацію, яка бомбардує наші мирні міста. Тож з нашого боку відбувається реальна демілітаризація рф», – наголосив Василь Малюк.
Нагадаємо, що 1 червня СБУ провела унікальну спецоперацію з одночасного ураження чотирьох військових аеродромів у тилу рф: «Олєнья», «Іваново», «Дягілєво» та «Бєлая». Там базувалася стратегічна авіація держави-агресора, яка регулярно обстрілює мирні українські міста.
Орієнтовна вартість техніки, ураженої за результатами спецоперації Служби безпеки «Павутина», перевищує 7 мільярдів доларів США.
Загальні втрати авіації противника становлять 41 одиницю, серед яких літаки «А-50», «Ту-95», «Ту-22», «Ту-160», а також «Ан-12» та «Іл-78».
Новообраний президент Румунії Нікушор Дан візьме участь у саміті Україна - Південно-Східна Європа
Новообраний президент Румунії Нікушор Дан візьме участь у саміті Україна - Південно-Східна Європа, який проходить 11 червня в Одесі. Про це повідомляє Romania insider, передає Укрінформ.
Це буде перший візит Дана до України.
Міністерство закордонних справ оголосило 10 червня, що у делегації у саміті Україна - Південно-Східна Європа також візьме участь міністр закордонних справ Еміль Гурезяну.
Під час своєї першої конференції на посаді президента минулого тижня Дан оголосив, що здійснить офіційний візит у Молдову, куди він вирушив 10 червня, і одразу після цього візьме участь у саміті в Україні.
У попередній двосторонній розмові з Президентом Володимиром Зеленським Нікушор Дан підтвердив непохитну підтримку України з боку Румунії і заявив, що конкретна допомога, яку Румунія може надати в майбутньому, більш детально обговорюватиметься в Одесі.
Як повідомляв Укрінформ, президент Сербії Александар Вучич у середу, 11 червня, приїде до України для участі в регіональному саміті, що стане першим візитом дружнього до Москви лідера за 12 років його перебування при владі.
Новообраний президент Румунії Нікушор Дан візьме участь у саміті Україна - Південно-Східна Європа, який проходить 11 червня в Одесі. Про це повідомляє Romania insider, передає Укрінформ.
Це буде перший візит Дана до України.
Міністерство закордонних справ оголосило 10 червня, що у делегації у саміті Україна - Південно-Східна Європа також візьме участь міністр закордонних справ Еміль Гурезяну.
Під час своєї першої конференції на посаді президента минулого тижня Дан оголосив, що здійснить офіційний візит у Молдову, куди він вирушив 10 червня, і одразу після цього візьме участь у саміті в Україні.
У попередній двосторонній розмові з Президентом Володимиром Зеленським Нікушор Дан підтвердив непохитну підтримку України з боку Румунії і заявив, що конкретна допомога, яку Румунія може надати в майбутньому, більш детально обговорюватиметься в Одесі.
Як повідомляв Укрінформ, президент Сербії Александар Вучич у середу, 11 червня, приїде до України для участі в регіональному саміті, що стане першим візитом дружнього до Москви лідера за 12 років його перебування при владі.
Одна людина загинула і одна зазнала поранень від рук росіян на Донеччині
За добу поліція зафіксувала 2 765 ворожих обстрілів по лінії фронту та житловому сектору, повідомляє Головне управління Національної поліції в Донецькій області.
Учора, 10 червня, ворог накрив вогнем 10 населених пунктів: міста Білицьке, Костянтинівка, Лиман, Родинське, села Білокузьминівка, Довга Балка, Іванопілля, Новотроїцьке, Плещіївка, Старорайське.
Пошкоджено 19 цивільних об’єктів, з них 13 житлових будинків.
Вже сьогодні, близько 2:10, війська рф поцілили по Райському Дружківської ТГ двома БПЛА «Герань-2» – вбили цивільну особу, пошкодили приватний будинок.
У цей же час в Краматорську через дронову атаку поранено одну людину, руйнувань зазнали приватний будинок і три автомобілі.
Внаслідок влучань дронів у Родинському пошкоджено багатоквартирний будинок, у Білицькому – інфраструктурний об’єкт.
На Іванопілля окупанти скинули авіабомбу «КАБ-250» – пошкоджено 7 приватних будинків. У Білокузьминівці артобстрілом пошкоджено приватну оселю.
У Старорайському ворожі безпілотники пошкодили 4 приватних будинки, магазин, цивільне авто.
Поліцією та СБУ відкрито кримінальні провадження за ст. 438 (воєнні злочини) Кримінального кодексу України.
За добу поліція зафіксувала 2 765 ворожих обстрілів по лінії фронту та житловому сектору, повідомляє Головне управління Національної поліції в Донецькій області.
Учора, 10 червня, ворог накрив вогнем 10 населених пунктів: міста Білицьке, Костянтинівка, Лиман, Родинське, села Білокузьминівка, Довга Балка, Іванопілля, Новотроїцьке, Плещіївка, Старорайське.
Пошкоджено 19 цивільних об’єктів, з них 13 житлових будинків.
Вже сьогодні, близько 2:10, війська рф поцілили по Райському Дружківської ТГ двома БПЛА «Герань-2» – вбили цивільну особу, пошкодили приватний будинок.
У цей же час в Краматорську через дронову атаку поранено одну людину, руйнувань зазнали приватний будинок і три автомобілі.
Внаслідок влучань дронів у Родинському пошкоджено багатоквартирний будинок, у Білицькому – інфраструктурний об’єкт.
На Іванопілля окупанти скинули авіабомбу «КАБ-250» – пошкоджено 7 приватних будинків. У Білокузьминівці артобстрілом пошкоджено приватну оселю.
У Старорайському ворожі безпілотники пошкодили 4 приватних будинки, магазин, цивільне авто.
Поліцією та СБУ відкрито кримінальні провадження за ст. 438 (воєнні злочини) Кримінального кодексу України.
У столиці Нідерландів протестували проти діяльності міжнародних компаній у росії
У столиці Нідерландів відбулася акція протесту, організована проукраїнськими активістами проти діяльності міжнародних компаній, які продовжують працювати в Росії попри повномасштабну війну проти України. Як повідомляє кореспондент Укрінформу, протест відбувся біля будівлі виставкового центру RAI Amsterdam, де проходив Глобальний саміт Форуму споживчих товарів 2025 року (Global Consumer Goods Forum), який триває з 10 по 13 червня в Амстердамі.
Організатори мітингу наголошують, що «захід зібрав керівників транснаціональних компаній з усього світу, деякі з них, попри численні заклики, досі не залишили російський ринок».
Активісти зустрічали делегатів форуму з плакатами, закликаючи припинити фінансування російської військової машини через сплату податків у РФ. Вони наголошували, що ці кошти безпосередньо сприяють фінансуванню воєнних злочинів і російської агресії проти України.
На форумі також виступала королева Нідерландів Максима. Учасники протесту направили їй відкритого листа, закликавши публічно звернутись до компаній-учасників з вимогою залишити російський ринок, посилаючись на її роль як захисниці сталого розвитку та прав людини.
За даними ініціативи B4Ukraine, лише за 2022–2023 роки транснаціональні компанії сплатили до бюджету РФ щонайменше 41,6 мільярда доларів податків.
«Кожен долар, сплачений до кремлівської казни, – це ще одна ракета, ще один дрон.
Генеральні директори повинні усвідомити, що вони фінансують військову економіку, яка порушує права людини та міжнародне право», – наголосив виконавчий директор B4Ukraine Незір Сінані.
Попри виправдання компаній, що вони постачають «життєво необхідні товари», активісти вважають це маніпуляцією: йдеться про печиво, шоколад і засоби гігієни – речі, які в Україні часто стали недоступними через війну.
«Ведення бізнесу з державою-агресором – це не нейтралітет, це співучасть. Ми закликаємо компанії залишити ринок РФ і діяти згідно з моральними та юридичними принципами», – підкреслив член ради правління Фундації «Українці у Нідерландах» Олександр Томащук.
Учасники акції наголошують, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило катастрофічні гуманітарні наслідки. Збройні сили РФ вчинили понад 170 000 задокументованих воєнних злочинів. Росія зруйнувала понад 4 000 шкіл та 2 000 медичних закладів, спричинивши внутрішнє переміщення 3,7 мільйона українців і змусивши ще 6,5 мільйона шукати прихистку за кордоном.
«Ми досі бачимо компанії, які понад три роки з початку вторгнення продовжують фінансувати агресора. Це неприйнятно – настав час припинити співпрацю з режимом Путіна», – сказала представниця ГО Libereco – Партнерство заради прав людини, в Нідерландах Крісті Мієдема.
Як повідомляв Укрінформ, почесний консул України у Королівстві Карел Бургер Дірвен привітав рішення World Press Photo відкликати запрошення фотокору ТАСС Михайлу Терещенку на церемонію нагородження переможців у травні в Амстердамі.
У столиці Нідерландів відбулася акція протесту, організована проукраїнськими активістами проти діяльності міжнародних компаній, які продовжують працювати в Росії попри повномасштабну війну проти України. Як повідомляє кореспондент Укрінформу, протест відбувся біля будівлі виставкового центру RAI Amsterdam, де проходив Глобальний саміт Форуму споживчих товарів 2025 року (Global Consumer Goods Forum), який триває з 10 по 13 червня в Амстердамі.
Організатори мітингу наголошують, що «захід зібрав керівників транснаціональних компаній з усього світу, деякі з них, попри численні заклики, досі не залишили російський ринок».
Активісти зустрічали делегатів форуму з плакатами, закликаючи припинити фінансування російської військової машини через сплату податків у РФ. Вони наголошували, що ці кошти безпосередньо сприяють фінансуванню воєнних злочинів і російської агресії проти України.
На форумі також виступала королева Нідерландів Максима. Учасники протесту направили їй відкритого листа, закликавши публічно звернутись до компаній-учасників з вимогою залишити російський ринок, посилаючись на її роль як захисниці сталого розвитку та прав людини.
За даними ініціативи B4Ukraine, лише за 2022–2023 роки транснаціональні компанії сплатили до бюджету РФ щонайменше 41,6 мільярда доларів податків.
«Кожен долар, сплачений до кремлівської казни, – це ще одна ракета, ще один дрон.
Генеральні директори повинні усвідомити, що вони фінансують військову економіку, яка порушує права людини та міжнародне право», – наголосив виконавчий директор B4Ukraine Незір Сінані.
Попри виправдання компаній, що вони постачають «життєво необхідні товари», активісти вважають це маніпуляцією: йдеться про печиво, шоколад і засоби гігієни – речі, які в Україні часто стали недоступними через війну.
«Ведення бізнесу з державою-агресором – це не нейтралітет, це співучасть. Ми закликаємо компанії залишити ринок РФ і діяти згідно з моральними та юридичними принципами», – підкреслив член ради правління Фундації «Українці у Нідерландах» Олександр Томащук.
Учасники акції наголошують, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило катастрофічні гуманітарні наслідки. Збройні сили РФ вчинили понад 170 000 задокументованих воєнних злочинів. Росія зруйнувала понад 4 000 шкіл та 2 000 медичних закладів, спричинивши внутрішнє переміщення 3,7 мільйона українців і змусивши ще 6,5 мільйона шукати прихистку за кордоном.
«Ми досі бачимо компанії, які понад три роки з початку вторгнення продовжують фінансувати агресора. Це неприйнятно – настав час припинити співпрацю з режимом Путіна», – сказала представниця ГО Libereco – Партнерство заради прав людини, в Нідерландах Крісті Мієдема.
Як повідомляв Укрінформ, почесний консул України у Королівстві Карел Бургер Дірвен привітав рішення World Press Photo відкликати запрошення фотокору ТАСС Михайлу Терещенку на церемонію нагородження переможців у травні в Амстердамі.
Знищено танки, бронетехніку та склади — результати ударів на Куп’янському напрямку
Підрозділ безпілотних авіаційних систем «Фенікс» бригади «Помста» завдав серії точних ударів по техніці й логістиці окупантів на Харківщині, повідомляє Державна прикордонна служба України.
Протягом тижня на Куп’янському напрямку знищено два танки, три бойові броньовані машини, серед них і ББМ «Тигр», три бойові машини піхоти, бронетранспортер, дві гаубиці та гармату МТ-12 «Рапіра».
Також уражено шість вантажівок, військовий автомобіль, склад пально-мастильних матеріалів і склад боєприпасів.
Підрозділ безпілотних авіаційних систем «Фенікс» бригади «Помста» завдав серії точних ударів по техніці й логістиці окупантів на Харківщині, повідомляє Державна прикордонна служба України.
Протягом тижня на Куп’янському напрямку знищено два танки, три бойові броньовані машини, серед них і ББМ «Тигр», три бойові машини піхоти, бронетранспортер, дві гаубиці та гармату МТ-12 «Рапіра».
Також уражено шість вантажівок, військовий автомобіль, склад пально-мастильних матеріалів і склад боєприпасів.
YouTube
Знищено танки, бронетехніку та склади — результати ударів на Куп’янському напрямку
Підрозділ безпілотних авіаційних систем «Фенікс» бригади «Помста» завдав серії точних ударів по техніці й логістиці окупантів на Харківщині.
Протягом тижня на Куп’янському напрямку знищено два танки, три бойові броньовані машини, серед них і ББМ «Тигр»,…
Протягом тижня на Куп’янському напрямку знищено два танки, три бойові броньовані машини, серед них і ББМ «Тигр»,…
У Мирнограді поліцейські під дронами шукали людей, які попросили про евакуацію
Тут, за 5 км від фронту, разом з місцевими поліцейськими людей рятує екіпаж патрульної поліції. Він прибув за мешканцями, але на обумовленій локації їх не було. Правоохоронці знайшли громадян на місці російського удару, де вони допомагали гасити пожежу. Під час пішого обходу приватного сектору на поліцейських полювали російські дрони, проте групі вдалося уникнути втрат і врятувати 6 людей, повідомляє Головне управління Національної поліції в Донецькій області.
Цього разу рейс видався складним. Росіяни поцілили у приватний будинок, вщент зруйнувавши його. Завдяки щасливому випадку мешканці, подружня пара, вижили. Гасити полум’я на руїнах збіглись сусіди зі всієї вулиці, хто ще залишався. Серед них і ті, хто чекав на евакуацію.
Не знайшовши громадян на адресі, поліцейські вирушили їх шукати. Ховаючись від дронів, перебіжками дістались місця обстрілу, задокументували наслідки та евакуювали 4 осіб.
Небезпечна «прогулянка», втім, допомогла врятувати більше життів: побачивши поліцію, з благанням про порятунок до групи звернулась маломобільна літня жінка.
Загалом правоохоронці провели три евакуації, адже заявки надходять постійно протягом дня. Врятованих громадян доставили до пункту збору, звідки на евакуаційних автобусах вони вирушили до більш безпечних регіонів.
Наразі в Мирнограді залишається понад 2900 людей, які живуть без світла, газу та води.
Тут, за 5 км від фронту, разом з місцевими поліцейськими людей рятує екіпаж патрульної поліції. Він прибув за мешканцями, але на обумовленій локації їх не було. Правоохоронці знайшли громадян на місці російського удару, де вони допомагали гасити пожежу. Під час пішого обходу приватного сектору на поліцейських полювали російські дрони, проте групі вдалося уникнути втрат і врятувати 6 людей, повідомляє Головне управління Національної поліції в Донецькій області.
Цього разу рейс видався складним. Росіяни поцілили у приватний будинок, вщент зруйнувавши його. Завдяки щасливому випадку мешканці, подружня пара, вижили. Гасити полум’я на руїнах збіглись сусіди зі всієї вулиці, хто ще залишався. Серед них і ті, хто чекав на евакуацію.
Не знайшовши громадян на адресі, поліцейські вирушили їх шукати. Ховаючись від дронів, перебіжками дістались місця обстрілу, задокументували наслідки та евакуювали 4 осіб.
Небезпечна «прогулянка», втім, допомогла врятувати більше життів: побачивши поліцію, з благанням про порятунок до групи звернулась маломобільна літня жінка.
Загалом правоохоронці провели три евакуації, адже заявки надходять постійно протягом дня. Врятованих громадян доставили до пункту збору, звідки на евакуаційних автобусах вони вирушили до більш безпечних регіонів.
Наразі в Мирнограді залишається понад 2900 людей, які живуть без світла, газу та води.
Зеленський на саміті в Одесі: росія є основним джерелом загроз для всіх країн Південно-Східної Європи
Високий суд Лондона дозволив найбільшому в світі орендодавцю літаків AerCap стягнути з рф $1 мільярд
Високий суд Лондона постановив, що найбільший у світі орендодавець літаків AerCap може стягнути понад 1 мільярд доларів США за повітряні судна, які застрягли у Росії з початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters.
Згідно із рішенням судді Крістофера Батчера, майже 150 літаків були втрачені, і «ця втрата сталася 10 березня 2022 року, коли російське законодавство заборонило експорт літаків та авіаційного обладнання з Росії».
Це означало, що орендодавці могли отримати відшкодування від своїх «страховиків воєнних ризиків», а не за ширшими умовами про усі ризики, оскільки причиною збитків був «акт або наказ російського уряду».
Суддя також постановив, що санкції ЄС та США не перешкоджають страховикам відшкодовувати позивачам збитки за втрату літаків, які були передані у лізинг російським авіакомпаніям.
Юридична фірма Herbert Smith Freehills Kramer заявила, що рішення суду забезпечило AerCap 1,035 мільярда доларів, «на додаток до значних відшкодувань, досягнутих у результаті попередніх врегулювань». Однак ця сума є меншою, аніж заявлені збитки AerCap у понад 2 мільярди доларів, які компанія могла б отримати за умовами про всі ризики.
У своїй постанові Батчер також зазначив, що AerCap отримала трохи більше 1,3 мільярда доларів у період із серпня по грудень 2023 року за шістьма угодами з орендарями та російською страховою компанією.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня 2022 року найбільший у світі лізингодавець повітряних суден AerCap подав страхову претензію на $3,5 млрд, щоб покрити втрату понад 100 своїх літаків, які залишилися в Росії після її вторгнення в Україну.
Читайте також: Британські винищувачі перехопили два літаки РФ над Балтійським морем
AerCap надала в оренду Росії 135 літаків і 14 двигунів, але змогла повернути лише 22 літаки і три двигуни.
Також усі ірландські лізингодавці виконали санкції Європейського Союзу проти Російської Федерації у зв'язку з її вторгненням в Україну та розірвали договори оренди з російськими авіакомпаніями. Зокрема, договори з російськими авіакомпаніями розірвала найбільша в світі компанія з оренди літаків AerCap Holdings.
Високий суд Лондона постановив, що найбільший у світі орендодавець літаків AerCap може стягнути понад 1 мільярд доларів США за повітряні судна, які застрягли у Росії з початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters.
Згідно із рішенням судді Крістофера Батчера, майже 150 літаків були втрачені, і «ця втрата сталася 10 березня 2022 року, коли російське законодавство заборонило експорт літаків та авіаційного обладнання з Росії».
Це означало, що орендодавці могли отримати відшкодування від своїх «страховиків воєнних ризиків», а не за ширшими умовами про усі ризики, оскільки причиною збитків був «акт або наказ російського уряду».
Суддя також постановив, що санкції ЄС та США не перешкоджають страховикам відшкодовувати позивачам збитки за втрату літаків, які були передані у лізинг російським авіакомпаніям.
Юридична фірма Herbert Smith Freehills Kramer заявила, що рішення суду забезпечило AerCap 1,035 мільярда доларів, «на додаток до значних відшкодувань, досягнутих у результаті попередніх врегулювань». Однак ця сума є меншою, аніж заявлені збитки AerCap у понад 2 мільярди доларів, які компанія могла б отримати за умовами про всі ризики.
У своїй постанові Батчер також зазначив, що AerCap отримала трохи більше 1,3 мільярда доларів у період із серпня по грудень 2023 року за шістьма угодами з орендарями та російською страховою компанією.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня 2022 року найбільший у світі лізингодавець повітряних суден AerCap подав страхову претензію на $3,5 млрд, щоб покрити втрату понад 100 своїх літаків, які залишилися в Росії після її вторгнення в Україну.
Читайте також: Британські винищувачі перехопили два літаки РФ над Балтійським морем
AerCap надала в оренду Росії 135 літаків і 14 двигунів, але змогла повернути лише 22 літаки і три двигуни.
Також усі ірландські лізингодавці виконали санкції Європейського Союзу проти Російської Федерації у зв'язку з її вторгненням в Україну та розірвали договори оренди з російськими авіакомпаніями. Зокрема, договори з російськими авіакомпаніями розірвала найбільша в світі компанія з оренди літаків AerCap Holdings.
Добровольці зможуть допомагати Силам оборони України збивати російські безпілотники
Добровольці зможуть допомагати Силам оборони України збивати російські безпілотники, повідомляє ГО "МІЛІТАРНИЙ".
Відповідне рішення погодив Кабінет Міністрів, повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Це експериментальний проєкт з посилення ППО запропонований Міністерством оборони.
До нього залучатимуть членів воєнізованих формувань та добровольчих формувань територіальних громад Сил територіальної оборони ЗСУ.
Вони зможуть виявляти, супроводжувати й збивати повітряні цілі ворога за допомогою дронів, літаків, особистої зброї, а також залучати власні авто та обладнання. Для цього вони мають мати відповідні льотні навички та/або кваліфікацію, наприклад сертифікат оператора БпЛА.
Також учасники добровольчих груп зможуть отримувати техніку, зброю і боєприпаси від командування Збройних Сил.
Ініціатива має на меті посилити протиповітряну оборону та діятиме протягом дії правового режиму воєнного стану, але не довше двох років. Підготовкою учасників відповідних добровольчих груп ППО, зокрема, зможуть займатися центри національного спротиву.
Організаційно підрозділи будуть підпорядковані Силам територіальної оборони, однак оперативне командування буде покладено на Повітряні сили ЗСУ.
Крім того, добровольці зможуть отримати винагороду до 100 тис. грн (пропорційно участі) на місяць з місцевих бюджетів за протидію російській агресії, пише «Главком».
Російські окупанти збільшили кількість ударних дронів, які вони щоночі застосовують по українських містах, тому Сили оборони мають реагувати всіма доступними методами і засобами на цю загрозу.
Мобільні групи ППО
З початком широкомасштабного російського вторгнення в Україні для швидкого посилення протиповітряної оборони почали створювати мобільні вогневі групи.
Для їхнього пересування здебільшого використовують позашляховики, на які встановлюють великокаліберні кулемети та зенітні гармати малого калібру. Такі групи посилюються бійцями з переносними зенітно-ракетними комплексами (ПЗРК).
Добровольці зможуть допомагати Силам оборони України збивати російські безпілотники, повідомляє ГО "МІЛІТАРНИЙ".
Відповідне рішення погодив Кабінет Міністрів, повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Це експериментальний проєкт з посилення ППО запропонований Міністерством оборони.
До нього залучатимуть членів воєнізованих формувань та добровольчих формувань територіальних громад Сил територіальної оборони ЗСУ.
Вони зможуть виявляти, супроводжувати й збивати повітряні цілі ворога за допомогою дронів, літаків, особистої зброї, а також залучати власні авто та обладнання. Для цього вони мають мати відповідні льотні навички та/або кваліфікацію, наприклад сертифікат оператора БпЛА.
Також учасники добровольчих груп зможуть отримувати техніку, зброю і боєприпаси від командування Збройних Сил.
Ініціатива має на меті посилити протиповітряну оборону та діятиме протягом дії правового режиму воєнного стану, але не довше двох років. Підготовкою учасників відповідних добровольчих груп ППО, зокрема, зможуть займатися центри національного спротиву.
Організаційно підрозділи будуть підпорядковані Силам територіальної оборони, однак оперативне командування буде покладено на Повітряні сили ЗСУ.
Крім того, добровольці зможуть отримати винагороду до 100 тис. грн (пропорційно участі) на місяць з місцевих бюджетів за протидію російській агресії, пише «Главком».
Російські окупанти збільшили кількість ударних дронів, які вони щоночі застосовують по українських містах, тому Сили оборони мають реагувати всіма доступними методами і засобами на цю загрозу.
Мобільні групи ППО
З початком широкомасштабного російського вторгнення в Україні для швидкого посилення протиповітряної оборони почали створювати мобільні вогневі групи.
Для їхнього пересування здебільшого використовують позашляховики, на які встановлюють великокаліберні кулемети та зенітні гармати малого калібру. Такі групи посилюються бійцями з переносними зенітно-ракетними комплексами (ПЗРК).
