❗️Ціни знову зросли: "Нова пошта" підвищила тарифи на доставку

З 13 квітня вартість доставки по Україні змінилася. Тепер ціни такі: до 2 кг — 90 грн, до 10 кг — 135 грн, до 30 кг — 200 грн.

Підписатися | @uanova⚡️

❗️Загроза балістики — тривога у столиці та областях

У Києві та кількох областях оголошено повітряну тривогу через загрозу ракетних атак. Громадянам рекомендують залишатися в укриттях до завершення небезпеки.

Підписатися | @uanova⚡️

Україна уклала 10-річні угоди з країнами Близького Сходу

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що країна домовилася про 10-річні угоди з Саудівською Аравією, Об'єднаними Арабськими Еміратами та Катаром. Ще 11 країн регіону виявили зацікавленість у співпраці.

Підписатися | @uanova⚡️

Ланцюгову пилу, ту з якої виросла бензопила для хорорів винайшли в 1780-х роках двоє шотландських лікарів, Джон Ейткен та Джеймс Джеффрі, і призначалася вона для однієї конкретної маніпуляції. Розпилювати лобкову кістку жінки під час пологів. Процедура називалася симфізіотомія, її почали робити ще в кінці 16 століття скальпелем, але скальпель постійно влучав у сечовий міхур та уретру, тож лікарі шукали щось точніше. Ну і винайшли. Гнучкий ланцюг із дрібними зубцями, дерев’яні ручки з обох боків, ручне крутіння. Жінку тримали, ланцюг гудів, хрящ піддавався, а іноді й кістка. Анестезії в сучасному розумінні не існувало. Дитина виходила через розширений прохід, якщо вдавалося, а мати потім жила як могла, якщо виживала.

Я була мʼяко кажучи шокована, коли дізналася що ця процедура була в медичному арсеналі не десять років і не п’ятдесят. Наприклад, в Ірландії симфізіотомію робили аж до 1980-х, причому масово і навіть без згоди пацієнток, бо католицька доктрина не схвалювала кесарів розтин через обмеження подальшої народжуваності. Близько півтори тисячі жінок у сучасній Ірландії це саме ті, кому розпиляли таз у пологовому, і багато з них дізналися про це через десятиліття, коли почали шукати причину, чому не можуть нормально ходити, тримати сечу та жити повноцінним статевим життям. Їм ніхто не сказав у день операції. Просто зробили.

А потім цей інструмент, відпрацювавши свою жіночу зміну, тихенько перейшов у деревообробку. І не те щоб я хотіла додати колориту, але в хорорі, за яким ви можливо сьогодні ввечері жуватимете попкорн, зубастий ланцюг біжить за героїнею, яка добряче оре. А двісті років тому той самий зубастий ланцюг біг по її прапрабабусі у повній тиші, бо кричати тоді було абсолютно неприпустимо, бо непристойно.

Тепер же повернімося в 2026 рік. Подивіться на зображення. Це таз жінки після пологів. Він розійшовся навпіл у місці лобкового зчленування, тепер попереду щонайменше рік фізіотерапії, корсет, милиці, болі при кожному русі, болі при сечовипусканні, болі коли перевертаєшся вночі в ліжку, болі коли береш на руки немовля. Про секс мова не йде взагалі. Про повноцінну ходьбу мова не йде так само довго. А немовля поруч просить груди кожні дві години, бо дитині все одно, у якому стані тазостегновий суглоб його матері.

Симфізіопатія та повний розрив симфізу під час природних пологів це не екзотика і не рідкісна аномалія. Це тема, якої офіційна статистика старанно уникає, діагноз у пологовому не поспішають озвучувати, лікар на консультації часто каже «це у вас фантомні болі, жінки після пологів перебільшують», а реальна цифра тих, кому після народження дитини довгий час болить кожен крок, набагато більша за ту, яку визнають офіційно.

Далі наведу список речей, про які дівчат не попереджають ніде. Ні в школі, ні на курсах підготовки до пологів, ні лікар на прийомі, ні навіть у більшості книжок про материнство, хоча як раз саме там логічно було би.

Епізіотомія, тобто розсічення промежини ножицями під час пологів. У багатьох пологових її роблять на автоматі, часто без окремого знеболення, часто без обговорення з жінкою. «Щоб не порвалося само» – формулювання, за яким ховається зручність роботи акушерки.

Розриви третього і четвертого ступеня, коли рветься м’язове кільце ануса разом із тканинами піхви. Наслідки тягнуться роками, а іноді до кінця життя. Нетримання калу після природних пологів це реальність для багатьох жінок, про яку вони не говорять нікому, навіть подрузі, навіть партнеру, часто навіть гінекологу, бо соромно.

Пролапс органів малого таза, коли стінка піхви разом із сечовим міхуром або прямою кишкою провисає вниз. Вимагає операції. Статистика варіюється, але за серйозними дослідженнями йдеться про десятки відсотків жінок, які народжували вагінально.

Нетримання сечі. Не «ой трохи покапало, коли я чхнула», а реальна проблема, з якою жінка живе після пологів роками, витрачає гроші на прокладки, не може стрибнути на батуті з власною дитиною, не може бігти за трамваєм.

Післяпологова депресія. За оцінками МОЗ і міжнародних досліджень, ідеться приблизно про кожну сьому породіллю, і це лише ті хто потрапив до статистики. Реальність значно масштабніша, просто до психіатра жінки не доходять зі зрозумілих причин, бо немовля, бо «сама винна», бо чоловік каже «інші ж народжують і нормально».

Післяпологовий психоз. Рідший, але небезпечніший. У новинах про нього дізнаються зазвичай постфактум, коли сталося щось страшне.

І це навіть не повний список. Це верхівка титаніка.

Питання ж, яке мене не відпускає, просте. Чому цього всього не розповідають дівчатам до того, як вони вирішують народжувати? У школі ми вчили дати битв, у яких жодна з нас не брала участь. Вчили тичинки й маточки в ботаніці. Вчили склад слова і квадратні рівняння. І це все потрібне і добре. Але про власне тіло, про процес, який проходить майже кожна жінка на планеті, ніхто не каже нічого. Про небезпеки говорять у стилі «ну буває, але це рідко», про наслідки не говорять взагалі, про сам процес кажуть «народиш і забудеш», хоча жінки, які народили, навпаки не забувають. Вони просто мовчать, бо культура навчила.

Відповідь, чому мовчать, не така вже й загадкова. Якби дівчатам у 15 років чесно й детально розповідали, що таке пологи у реальному, не голлівудському варіанті, народжуваність почала б помітно просідати. Система це відчуває навіть без формального розрахунку. Тому існує розтиражований образ сяючої вагітної, магічної миті першого прикладання до грудей, «материнство це найкраще, що з тобою може статися». І паралельно не існує публічного простору, де без осуду обговорюється розірвана промежина, провислий сечовий міхур, болючий секс через два роки після пологів, ненависть до власного тіла, яке стало чужим.

А потім, коли жінка вже народила, пройшла через усе це, сидить удома на розламаному тазі й годує немовля о третій ночі, приходить чоловік зі стандартним текстом «Ну і що ти такого особливого робиш».

Друже, вона робить те, чого ти фізично не здатен зробити. Вона буквально розвалила власний організм на частини і зараз намагається його скласти назад, поки одночасно тримає живою маленьку істоту, яка кричить кожні дві години. Вона робить це без дня відпустки, без обідньої перерви, без лікарняного, часто без нормальної допомоги. Вона робить це з тілом, яке вже ніколи не буде колишнім, хоч би що писали в інстаграмах про «повернутися у форму за три місяці».

Двісті років тому її прапрапрабабусю тримали за руки, поки лікар крутив ручку ланцюгової пили. Сьогодні її вкладають у ряд із десятком інших породіль, роблять епізіотомію на автоматі, виписують на четвертий день і кажуть бути терплячою. Між цими двома картинками лежить велика історія медичного прогресу, за який варто подякувати. Але також між ними лежить сумна неперервна лінія, на якій жіноче тіло сприймається як інструмент для відтворення населення, і говорити з ним відверто про те, що з ним при цьому відбувається, ніхто особливо не збирається.

Показуйте цей текст чоловікам, особливо тим, у кого в голові живе фраза «ну всі ж народжують». Показуйте синам, яким колись доведеться розмовляти з власними партнерками. Показуйте лікарям, які після пологів кажуть «зберіться, ви ж мати». І показуйте донькам, коли вони достатньо дорослі, щоб знати правду про власне тіло раніше, ніж це тіло опиниться на пологовому столі.

А ще, коли наступного разу побачите бензопилу, просто пам’ятайте, звідки вона прийшла в ліс. З пологового залу. І подумайте, скільки ще побутових речей навколо нас має подібну передісторію, про яку вголос не прийнято говорити.

Радника міністра оборони намагалися вбити

Йдеться про Сергія "Флеша" Бескрестнов. Він наразі у лікарні, і сам повідомив про замах.

НОВИНА | Підписатися

Хочеш працювати в міжнародній компанії та бути частиною справді масштабних проєктів?
HatchTech Ukraine LLC — це частина глобального лідера в інноваційних рішеннях для інкубації та вирощування птиці 🐣
Наші технології працюють по всьому світу, і внесок української команди є важливою складовою цього успіху.
Компанія активно розвивається, команда зростає — тому запрошуємо нових колег, які хочуть розвиватися разом із нами.
✨ Стабільна робота, сучасне виробництво та сильна команда — welcome to HatchTech.
Ми відкриті як для досвідчених спеціалістів, так і для тих, хто лише починає свій шлях.
Навчаємо, допомагаємо з адаптацією та підтримуємо на кожному етапі роботи.

Деталі за 📞099-493-72-52
📍Броварський р-н, селище Баришівка

Є такий етнос , називається Тораджі. Так от у них є традиція - вони щороку дістають з могил своїх померлих родичів , фоткаються з ними, можуть одягти їх в сучасний новий одяг, наліпити сонячні оуюкуляри, вставити цигарку в зуби, гуляють з ними, за стіл садять поруч і т д.
( дізналась випадково, потрапила на рілс і якийсь чувак з цього етносу написав - дякую що не засуджуєте наші традиції) , короче потім стало цікаво пошукала , попідписувалась на їх сторінки в інстаграмі .
Це частина їх культури.

Та в мене інше питання . Чому нам видаються дивними і страшними традиції і ритуали інших - хоча наші - насправді нічим не відрізняються фактично?

Ну мертві люди, і? Тобто всі ж нормально сприймають коли бігають молитися і цілувати могили чуваків у Києво-Печерській лаврі?😂 ну , уявіть , тобто наших не дивує що частина нашої культури ходити в печери дивитися і прикладатися до трупів невідомих незнайомих нам людей?) це сприймається як належне, а от в іншій культурі якщо стосується померлих - то ми такі - ой ой , як дивно!

Для мене наприклад виглядає логічніше приклад Тораджі . Вони сакралізують своїх близьких і рідних, інтегрують їх навіть після смерті в своє життя.
Це якось логічніше ніж сакралізувати якихось невідомих чуваків і називати їх « святі мощі» . Камон - це просто чуваки які займали високі ієрархічні посади при церкві і мали вплив , соціальний і політичний ( бо церква завжди була сестрою політики) , то в чому тут логіка?
Ми навіть не знаємо як вони на ті посади виперлись, може теж через хабарі і манупуляціі ( що скоріш за все так і є )

‼️Сумам приготуватися

Є загроза напівоточення міста Суми — там тривають активні штурми і це найгірша можлива ситуація, повідомляє ТСН.

Тим часом Білорусь разом з РФ готова воювати проти Польщі, країн Балтії та України – лукашенко впевнений, що на РБ насувається напад з боку цих країн, і він «готовий застосувати усю зброю, яка є. Всім мало не здасться»

ПОДПИСАТЬСЯ

“Дружбу” запустять сьогодні опівдні - Bloomberg

Україна очікує, що нафтопровід “Дружба” може відновити транзит російської нафти вже у вівторок після ремонту пошкодженої ділянки.

Це прибирає головну формальну перепону для розблокування кредиту ЄС на 90 млрд євро, який раніше блокувала Угорщина.

Bloomberg: Україна очікує відновлення постачання нафти через нафтопровід «Дружба» у вівторок.

Це має розблокувати кредит у €90 млрд.

На вівторок заплановані технічні випробування трубопроводу, повідомляє видання, посилаючись на власні джерела.

▪️Сьогодні речник Кіпрського президентства при Євросоюзі повідомив Суспільному, що Угорщина може зняти вето на позику ЄС для України в середу. Останній елемент, який потрібен для надання кредиту — поправка до регламенту про багаторічний бюджет ЄС (MFF). Її включили до порядку денного засідання послів ЄС 22 квітня як пункт без обговорення. Після затвердження розпочнуть письмову процедуру, аби ухвалити рішення остаточно.

Відмічено пуски 4 груп шахедів з Орла.

Підписатися на Радар 🇺🇦