Сергей Стеценко
Чому я читаю Богуцьку? Тому що в неї що в голові - те й у фейсбуці.
Ось, наприклад, відповідь на питання, чому Лероса забанили навічно, а депутати опзж сидять і будуть сидіти в Раді.
Бо не можна казати "гадості в адрєс руководства страни", а працювати проти України - можна.
P.S. І так, Бойко залишається Героєм України, а Шуфрич - головою комітету з питань свободи слова.
Чому я читаю Богуцьку? Тому що в неї що в голові - те й у фейсбуці.
Ось, наприклад, відповідь на питання, чому Лероса забанили навічно, а депутати опзж сидять і будуть сидіти в Раді.
Бо не можна казати "гадості в адрєс руководства страни", а працювати проти України - можна.
P.S. І так, Бойко залишається Героєм України, а Шуфрич - головою комітету з питань свободи слова.
Там Алла Комарова страдает. Ей не нравится неровное число подписчиков на ее книжном канале. Бесит прям Аллу, сильно.
Поэтому, если кто-то из любителей читати, курво, книжки еще не подписался, порадуйте Аллу. Она хорошая, она прочитывает тонны всякого разного, чтобы выбрать для вас реально стоящую литературу. Тем самым экономля ваше время и денежки))
https://t.me/daphniasuggests
Поэтому, если кто-то из любителей читати, курво, книжки еще не подписался, порадуйте Аллу. Она хорошая, она прочитывает тонны всякого разного, чтобы выбрать для вас реально стоящую литературу. Тем самым экономля ваше время и денежки))
https://t.me/daphniasuggests
Telegram
Читай, krw, книжки️📚
Активна пропаганда гарних книг: новинки, події, добірки та відгуки. І ще трішки про українське книговидання
З будь-якими пропозиціями: @Daphnia23
Підтримати канал гривнею:
https://send.monobank.ua/jar/8SQDfvy3pS
www.patreon.com/23daphnia
З будь-якими пропозиціями: @Daphnia23
Підтримати канал гривнею:
https://send.monobank.ua/jar/8SQDfvy3pS
www.patreon.com/23daphnia
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Настя сегодня сказала:
- Ты чего злобничаешь, голодная что-ли?
И я задумалась.
В общем, если вас бесят все вокруг, то скорее всего вам надо пожрать. А если всех вокруг бесите вы, то скорее всего вам поспать надо.
- Ты чего злобничаешь, голодная что-ли?
И я задумалась.
В общем, если вас бесят все вокруг, то скорее всего вам надо пожрать. А если всех вокруг бесите вы, то скорее всего вам поспать надо.
Минали роки, а українці все не замерзали і не замерзали. У нас просто антифриз замість крові)))
Картиночку у Падре скомунізділа
https://t.me/padrePoltava
Картиночку у Падре скомунізділа
https://t.me/padrePoltava
Нинашо не намекаю. Просто поразительно похожи: наш обаятельный юрист Владимир Александрович и венгерский обаятельный юрист Виктор Михай Орбан.
И не только внешне блд...
И не только внешне блд...
Коэффициент зарплаты немецкого парламентария к средней по стране 2,8. В Британии 2,7. Во Франции 2,5. В Финляндии 1,9.
В Украине этот коэффициент теперь 3,2
Нет, я только за.
Люди, определяющие политику, экономику, законотворчество европейской страны должны зарабатывать больше, чем грузчик.
Но я ж могу теперь расчитывать, что Верховная Рада станет лучше выполнять свою работу? Перестанет тихонечко в лес уходить? Дрочить на заседаниях? Не ходить на них вообще? Брать еще одну зарплату в конверте? Начнет писать эффективные законопроекты, которые позволят Украине жить так, как европейcкие локомотивы?
А если коэффициент будет 5,8, самым высоким в Европе, тогда мы сможем расчитытвать на то, что в Раду будут заходить профессионалы, а не Богуцкая и Клочко?
Еще мне очень интересно: зачем именно сейчас делать какие-то манипуляции с депутатскими окладами, увеличивая их, спустя неполный месяц после минусовой "оптимизации" зарплат в ЗСУ? Это вот прям острая необходимость или "а хули вы нам сделаете"?
В Украине этот коэффициент теперь 3,2
Нет, я только за.
Люди, определяющие политику, экономику, законотворчество европейской страны должны зарабатывать больше, чем грузчик.
Но я ж могу теперь расчитывать, что Верховная Рада станет лучше выполнять свою работу? Перестанет тихонечко в лес уходить? Дрочить на заседаниях? Не ходить на них вообще? Брать еще одну зарплату в конверте? Начнет писать эффективные законопроекты, которые позволят Украине жить так, как европейcкие локомотивы?
А если коэффициент будет 5,8, самым высоким в Европе, тогда мы сможем расчитытвать на то, что в Раду будут заходить профессионалы, а не Богуцкая и Клочко?
Еще мне очень интересно: зачем именно сейчас делать какие-то манипуляции с депутатскими окладами, увеличивая их, спустя неполный месяц после минусовой "оптимизации" зарплат в ЗСУ? Это вот прям острая необходимость или "а хули вы нам сделаете"?
Автор: Зоя Казанжи
Я бачила те відео. Якраз 2 березня, рік тому. На ньому жінка ходила між деревами і розмовляла з чоловіком, який все знімав на мобільний телефон. Жінка коментувала:
- Боже, він без голови! Господи, розірваний навпіл. Не знімай! Бо ж це якщо його мати побачить!..
Це був Херсон. Бузковий парк. Між деревами, у куртках та спортивних штанах, були розкидані тіла полеглих тероборонівців. 18 чоловіків і хлопців (щонайменше, бо ще називають цифру в 30 людей) були розстріляні там під час спроби чинити супротив і обороняти Херсон, в який на всіх парах і безперешкодно в’їхали окупанти.
Кожний другий із 194-го білозерського батальйону Сил територіальної оборони ЗСУ. Всі люди – з сіл Білозерського району. Були атошники, але в основному там були хлопці без військового досвіду.
В Бузковому парку їх чекали. Бій продовжувався до півгодини. Хлопців розстрілювали як в тирі. Лупили із БМП, танків, крупнокаліберного кулемету, із мінометів. Працювали снайпери.
У наших були дві «Мухи» і ящик з коктейлями Молотова. Із однієї «Мухи» підбили БМП.
Вороги були за 15-200 метрів. Ті, хто вцілів, розповідали, що навіть підвестися, щоб кинути коктейль Молотова, було нереально. Працювали снайпери.
Наші хлопці намагалися зупинити колону окупантів. І там вони полягли. Їхні понівечені тіла знайшли в Бузковому парку. Поряд – пляшки з коктейлем Молотова.
Ті, хто залишились, відійшли всередину нафтозаводу. Там закопували зброю. І вирішили, дочекавшись темряви, відходити. Вийшли через чорнобаївський аеродром.
Найстрашніше, що окупанти обшукували тіла, діставали телефони і дзвонили рідним полеглих… Рідним намагались продати тіла.
Херсон окупували і не давали поховати тіла. І ті тіла досить довго лежали в парку. Місцевий священник, отець Сергій, спромігся все-таки домовитися з покидьками. Рештки збирали фактично руками.
Ще коли був окупований Херсон, у травні, люди зробили там меморіал в пам’ять про полеглих – хрест і табличка.
Херсон та область стали першими територіями, які захопили росіяни. Територіальну оборону міста залишили непризволяще. Бо з міста одразу виїхали правоохоронці, прокурори, спецслужбісти.
В Херсоні розповідають, що списки активістів і атошників одразу опинились в руках окупантів. Цікаво, чи колись ми дізнаємось, хто їх передав? І як це сталось? Зрадили чи просто розгільдяйство?
Полеглим в Бузковому парку - наша пам'ять і вдячність.
Я бачила те відео. Якраз 2 березня, рік тому. На ньому жінка ходила між деревами і розмовляла з чоловіком, який все знімав на мобільний телефон. Жінка коментувала:
- Боже, він без голови! Господи, розірваний навпіл. Не знімай! Бо ж це якщо його мати побачить!..
Це був Херсон. Бузковий парк. Між деревами, у куртках та спортивних штанах, були розкидані тіла полеглих тероборонівців. 18 чоловіків і хлопців (щонайменше, бо ще називають цифру в 30 людей) були розстріляні там під час спроби чинити супротив і обороняти Херсон, в який на всіх парах і безперешкодно в’їхали окупанти.
Кожний другий із 194-го білозерського батальйону Сил територіальної оборони ЗСУ. Всі люди – з сіл Білозерського району. Були атошники, але в основному там були хлопці без військового досвіду.
В Бузковому парку їх чекали. Бій продовжувався до півгодини. Хлопців розстрілювали як в тирі. Лупили із БМП, танків, крупнокаліберного кулемету, із мінометів. Працювали снайпери.
У наших були дві «Мухи» і ящик з коктейлями Молотова. Із однієї «Мухи» підбили БМП.
Вороги були за 15-200 метрів. Ті, хто вцілів, розповідали, що навіть підвестися, щоб кинути коктейль Молотова, було нереально. Працювали снайпери.
Наші хлопці намагалися зупинити колону окупантів. І там вони полягли. Їхні понівечені тіла знайшли в Бузковому парку. Поряд – пляшки з коктейлем Молотова.
Ті, хто залишились, відійшли всередину нафтозаводу. Там закопували зброю. І вирішили, дочекавшись темряви, відходити. Вийшли через чорнобаївський аеродром.
Найстрашніше, що окупанти обшукували тіла, діставали телефони і дзвонили рідним полеглих… Рідним намагались продати тіла.
Херсон окупували і не давали поховати тіла. І ті тіла досить довго лежали в парку. Місцевий священник, отець Сергій, спромігся все-таки домовитися з покидьками. Рештки збирали фактично руками.
Ще коли був окупований Херсон, у травні, люди зробили там меморіал в пам’ять про полеглих – хрест і табличка.
Херсон та область стали першими територіями, які захопили росіяни. Територіальну оборону міста залишили непризволяще. Бо з міста одразу виїхали правоохоронці, прокурори, спецслужбісти.
В Херсоні розповідають, що списки активістів і атошників одразу опинились в руках окупантів. Цікаво, чи колись ми дізнаємось, хто їх передав? І як це сталось? Зрадили чи просто розгільдяйство?
Полеглим в Бузковому парку - наша пам'ять і вдячність.
Ми думали, що Арестович в Італії
Ми плювали в спину Баканову як агенту ФСБ
Ставилися з огидою до Поворознюка
Дивувалися, де зник Юзик і Лисий
Навіть не запитали, куди подівся Тищенко після Таїланду
Чому Тимошенко будував дороги саме на сході і скуповував автомобілі
І, врешті-решт, чому мовчить Мосейчук?!
Команда 95 з боями проривається з Брянську на Москву!
Молимося за невідомих героїв!
Володимир Омелян
Ми плювали в спину Баканову як агенту ФСБ
Ставилися з огидою до Поворознюка
Дивувалися, де зник Юзик і Лисий
Навіть не запитали, куди подівся Тищенко після Таїланду
Чому Тимошенко будував дороги саме на сході і скуповував автомобілі
І, врешті-решт, чому мовчить Мосейчук?!
Команда 95 з боями проривається з Брянську на Москву!
Молимося за невідомих героїв!
Володимир Омелян
Фейсбук подкинул один из немногих моих текстов, где я не подбирала нужных слов
-------------
Когда ты лишний на этом празднике жизни (2021й)
Ты не вписываешься в шаблон Донецка, потому что ты не сепар, не уёбок, и знаешь, что кофе не склоняется.
Ты не вписываешься в шаблон патриотов, потому что ты сепар, уёбок, и чому не державною.
Ты не вписываешься в шаблон «а что мне дала эта страна», потому что точно знаешь, дают только пиздов, всё остальное надо взять самостоятельно. Причем взять так, чтоб не дали пиздов, т.е. честно заработать.
Ты не вписываешься в шаблон «мы за мир», потому что ты по ходу за войну ж, да? Ведь ты точно знаешь, что мир от войны отличается только тем, кто именно отгреб люлей и теперь сидит и не нявкает.
Ты не вписываешься в богатых, потому что ты сцк бедный и бездомный.
Ты не вписываешься в зубожилых, потому что назло врагам можешь пить Финсбери с Бехером, а не Березові бруньки, или как их там.
Ты можешь себе позволить сказать, что Позняки – это пиздец, и ты не можешь похвастаться 30ю кв метрами на этих самых Позняках.
Ты неистово любишь своих дорогих комплементарных донбасян из прошлой жизни, и также неистово люто ненавидишь других, ужаленых русским миром бывших друзей.
Ты хочешь быть уникальным компонентом, важной, необходимой молекулой смеси, претендующей на украинскую аутентичность, но тебя всё время норовят сепарировать, отделить, указать твоё место, научить как правильно быть правильным украинцем.
Ты мечешься между «да мы такие же как и вы» и «не смейте нас выбрасывать как лишний мусор!»
Уважаемые блогеры рассуждают, как красиво очистить Украину от Донбасса, а ты смотришь на видео с Харькова 14-го и не понимаешь – а почему мы - мусор? Почему ТОЛЬКО мы? Почему оптом?
Донбасяне, мы привыкли к пиздюлям.
Мы привыкли к шаблонам, стереотипам, к обобщениям.
Мы - такие же разные, как киевляне, харьковчане или одесситы, но у нас на спинах метка.
И я люблю вас.
Тех, которые мне созвучны. Которые приходят вовремя, много не пиздят, говорят по телефону быстро, делают качественно и знают, що Україна понад усе.
Обнимаю вас, земели. Пока мы вместе, мы – банда. Меченые, неудобные, не вписывающиеся. Отдавшие предпочтение свободе. Бросившие всё. Выбравшие не «родную гавань», а бесконечный шторм.
-------------
Когда ты лишний на этом празднике жизни (2021й)
Ты не вписываешься в шаблон Донецка, потому что ты не сепар, не уёбок, и знаешь, что кофе не склоняется.
Ты не вписываешься в шаблон патриотов, потому что ты сепар, уёбок, и чому не державною.
Ты не вписываешься в шаблон «а что мне дала эта страна», потому что точно знаешь, дают только пиздов, всё остальное надо взять самостоятельно. Причем взять так, чтоб не дали пиздов, т.е. честно заработать.
Ты не вписываешься в шаблон «мы за мир», потому что ты по ходу за войну ж, да? Ведь ты точно знаешь, что мир от войны отличается только тем, кто именно отгреб люлей и теперь сидит и не нявкает.
Ты не вписываешься в богатых, потому что ты сцк бедный и бездомный.
Ты не вписываешься в зубожилых, потому что назло врагам можешь пить Финсбери с Бехером, а не Березові бруньки, или как их там.
Ты можешь себе позволить сказать, что Позняки – это пиздец, и ты не можешь похвастаться 30ю кв метрами на этих самых Позняках.
Ты неистово любишь своих дорогих комплементарных донбасян из прошлой жизни, и также неистово люто ненавидишь других, ужаленых русским миром бывших друзей.
Ты хочешь быть уникальным компонентом, важной, необходимой молекулой смеси, претендующей на украинскую аутентичность, но тебя всё время норовят сепарировать, отделить, указать твоё место, научить как правильно быть правильным украинцем.
Ты мечешься между «да мы такие же как и вы» и «не смейте нас выбрасывать как лишний мусор!»
Уважаемые блогеры рассуждают, как красиво очистить Украину от Донбасса, а ты смотришь на видео с Харькова 14-го и не понимаешь – а почему мы - мусор? Почему ТОЛЬКО мы? Почему оптом?
Донбасяне, мы привыкли к пиздюлям.
Мы привыкли к шаблонам, стереотипам, к обобщениям.
Мы - такие же разные, как киевляне, харьковчане или одесситы, но у нас на спинах метка.
И я люблю вас.
Тех, которые мне созвучны. Которые приходят вовремя, много не пиздят, говорят по телефону быстро, делают качественно и знают, що Україна понад усе.
Обнимаю вас, земели. Пока мы вместе, мы – банда. Меченые, неудобные, не вписывающиеся. Отдавшие предпочтение свободе. Бросившие всё. Выбравшие не «родную гавань», а бесконечный шторм.
Forwarded from Prozapas
Генерал Кривонос:
*розповідає як дав команду залити маслом взлітну полосу Жулян через небезпеку приземлення ворожих літаків.
Позитивні блогери Єрмака-Подоляка:
- Посадіть єво!!! Іспортіл народноє імущєство!!
Міністр Рєзніков:
* розповідає як вони залили маслом маслом взлітну полосу Жулян через небезпеку приземлення ворожих літаків.
Позитивні блогери:
- Ура!! Наши гєрої! Не втікли!!
........
Я б теж хотів так навчитись, жити легше, і народу заходить.
Підкажіть, може курси сцяння в очі десь є?
*розповідає як дав команду залити маслом взлітну полосу Жулян через небезпеку приземлення ворожих літаків.
Позитивні блогери Єрмака-Подоляка:
- Посадіть єво!!! Іспортіл народноє імущєство!!
Міністр Рєзніков:
* розповідає як вони залили маслом маслом взлітну полосу Жулян через небезпеку приземлення ворожих літаків.
Позитивні блогери:
- Ура!! Наши гєрої! Не втікли!!
........
Я б теж хотів так навчитись, жити легше, і народу заходить.
Підкажіть, може курси сцяння в очі десь є?
Mason Lemberg
Є така країна, називається Південно-Африканська Республіка. Ну чули: апартеїд, бантустани, нельсон мандела герой і все таке інше.
Колись найрозвиненіша країна Африки. До речі, одна з двох країн які добровільно відмовилися від ядерної зброї. Іншу країну ви знаєте)
Ну і ще в політичному плані країна відома тим, що є членом БРІКС (Бразилія-Росія-Індія-Китай-ПАР), тобто мертвонародженого проекту, який мав на меті економічно протистояти Заходу.
Так от: найбагатшою і найрозвиненішою ця країна була в ті самі часи апартеїду, коли країною керувала біла меншість.
А потім до влади прийшов старий пдр-комуніст нельсон мандела і все пішло по..зді..
З 90-х років, з моменту відміни апартеїду, владу у цій країні незмінно очолює комуністична партія мандели. За цей час держава перетворилася на суцільний бантустан з криміналом, зруйнованою інфраструктурою міст тотальним піздцом, безнадією і сотнями тисяч мігрантів, які її покидають.
Чорношкіре населення, яке нібито дуже боролось за рівність, почало політику расизму стосовно інших рас. Мова не тільки про білих, а й про індійців, яких в країні багато і про людей змішаних рас.
Зокрема, в країні на цілком офіційному рівні діє закон який дає пріоритетне право афро-південноафриканцям на все: на освіту, на працевлаштування ітд. Тобто, ти маючи гарну освіту і хороший досвід, знання ітд але не той колір шкіри, не зможеш влаштуватися на роботу якщо на неї претендує чувак з тим кольором шкіри, який вечорами підпрацьовує гопстопом на районі.
Ну і це все привело до того, що тепер білі люди, повинні жити в ізоляції від цього суцільного бантустану.
Ну і канєшно, борцям за рівні права людей, назважаючи на колір шкіри, на те насрати.
Вчора (сьогодні) вночі не будучи зацікавленим читати про Іво Бобула, трохи читав зарубіжні новини і прочитав що в ПАР великий скандал зараз, якого не було з часів відміни апартеїду.
Місцеві комуністи за 30 років дохазяйнувались до того, що засрали не тільки міста, а й вбили ключові галузі економіки, зокрема енергетику. В країні щодня відбуваються блекаути за графіком і поза ним.
Тому всупереч своїй расистській політиці взамін ефективним і незамінним менеджерам з правильним кольором шкіри, 2 роки тому було вирішено запросити на посаду керівника головної енергетичної компанії країни (Eskom) білого південно-африканця з зовнішністю класичного арійця))
І в чувака вийшло. І люди відчули. Але потім знову щось пішло не так.
Так от, суть скандалу і основної події в цій країні полягає в тому, що чувака порвало (його намагались отруїти до цього) і він пішов з цієї посади і все розказав у ЗМІ. Все що там відбувалося, як намагались саботувати і знищити головне енергетичне підприємство цієї країни, як намагались красти і крали гроші, коли питання з електрикою тільки погіршувалось.
За його підрахунками крали по мільярду в рік. І винуватцями були міністри, прізвища яких він не називав.
Так от, зараз цей чувак, класичний арієць, прямо з плакатів (на фото), є мало не національним героєм і вперше чорношкіра більшість підтримує його, замість традиційних своїх фаворитів.
Ну і тут, звісно не обійшлося без "Порошенка" (ну тобто, звинувачення влади що це все проіски расистів, які хочуть повернутися до влади). Але чомусь в цьому випадку воно не діє.
Тепер підсумую і скажу про те, що хотів сказати:
- в монопартійній комуністичній країні деградуючій є опозиційні ЗМІ, до яких можна прийти, дати інтерв'ю, його покажуть по всіх каналах.
- чоловік не розкривав прізвищ, не надавав документів (на даний час партія влади вимагає надати документи, шантажуючи тюрмою за лжесвідчення)
- попри расові стереотипи чоловік зміг переконати навіть малоосвічене населення.
І головною тезою суспільного збурення є те, що вони не гроші крадуть, а їхнє майбутнє, вбиваючи бізнес, підприємства і перспективи.
Тепер порівняйте з собою, пані і панове. Зі сміхом і огидним шакалячим кривлянням зжерли історії про розкрадання гуманітарки з фактами, про крадіжках на їжі в воюючого солдата, про беню я вже й не згадую..
Є така країна, називається Південно-Африканська Республіка. Ну чули: апартеїд, бантустани, нельсон мандела герой і все таке інше.
Колись найрозвиненіша країна Африки. До речі, одна з двох країн які добровільно відмовилися від ядерної зброї. Іншу країну ви знаєте)
Ну і ще в політичному плані країна відома тим, що є членом БРІКС (Бразилія-Росія-Індія-Китай-ПАР), тобто мертвонародженого проекту, який мав на меті економічно протистояти Заходу.
Так от: найбагатшою і найрозвиненішою ця країна була в ті самі часи апартеїду, коли країною керувала біла меншість.
А потім до влади прийшов старий пдр-комуніст нельсон мандела і все пішло по..зді..
З 90-х років, з моменту відміни апартеїду, владу у цій країні незмінно очолює комуністична партія мандели. За цей час держава перетворилася на суцільний бантустан з криміналом, зруйнованою інфраструктурою міст тотальним піздцом, безнадією і сотнями тисяч мігрантів, які її покидають.
Чорношкіре населення, яке нібито дуже боролось за рівність, почало політику расизму стосовно інших рас. Мова не тільки про білих, а й про індійців, яких в країні багато і про людей змішаних рас.
Зокрема, в країні на цілком офіційному рівні діє закон який дає пріоритетне право афро-південноафриканцям на все: на освіту, на працевлаштування ітд. Тобто, ти маючи гарну освіту і хороший досвід, знання ітд але не той колір шкіри, не зможеш влаштуватися на роботу якщо на неї претендує чувак з тим кольором шкіри, який вечорами підпрацьовує гопстопом на районі.
Ну і це все привело до того, що тепер білі люди, повинні жити в ізоляції від цього суцільного бантустану.
Ну і канєшно, борцям за рівні права людей, назважаючи на колір шкіри, на те насрати.
Вчора (сьогодні) вночі не будучи зацікавленим читати про Іво Бобула, трохи читав зарубіжні новини і прочитав що в ПАР великий скандал зараз, якого не було з часів відміни апартеїду.
Місцеві комуністи за 30 років дохазяйнувались до того, що засрали не тільки міста, а й вбили ключові галузі економіки, зокрема енергетику. В країні щодня відбуваються блекаути за графіком і поза ним.
Тому всупереч своїй расистській політиці взамін ефективним і незамінним менеджерам з правильним кольором шкіри, 2 роки тому було вирішено запросити на посаду керівника головної енергетичної компанії країни (Eskom) білого південно-африканця з зовнішністю класичного арійця))
І в чувака вийшло. І люди відчули. Але потім знову щось пішло не так.
Так от, суть скандалу і основної події в цій країні полягає в тому, що чувака порвало (його намагались отруїти до цього) і він пішов з цієї посади і все розказав у ЗМІ. Все що там відбувалося, як намагались саботувати і знищити головне енергетичне підприємство цієї країни, як намагались красти і крали гроші, коли питання з електрикою тільки погіршувалось.
За його підрахунками крали по мільярду в рік. І винуватцями були міністри, прізвища яких він не називав.
Так от, зараз цей чувак, класичний арієць, прямо з плакатів (на фото), є мало не національним героєм і вперше чорношкіра більшість підтримує його, замість традиційних своїх фаворитів.
Ну і тут, звісно не обійшлося без "Порошенка" (ну тобто, звинувачення влади що це все проіски расистів, які хочуть повернутися до влади). Але чомусь в цьому випадку воно не діє.
Тепер підсумую і скажу про те, що хотів сказати:
- в монопартійній комуністичній країні деградуючій є опозиційні ЗМІ, до яких можна прийти, дати інтерв'ю, його покажуть по всіх каналах.
- чоловік не розкривав прізвищ, не надавав документів (на даний час партія влади вимагає надати документи, шантажуючи тюрмою за лжесвідчення)
- попри расові стереотипи чоловік зміг переконати навіть малоосвічене населення.
І головною тезою суспільного збурення є те, що вони не гроші крадуть, а їхнє майбутнє, вбиваючи бізнес, підприємства і перспективи.
Тепер порівняйте з собою, пані і панове. Зі сміхом і огидним шакалячим кривлянням зжерли історії про розкрадання гуманітарки з фактами, про крадіжках на їжі в воюючого солдата, про беню я вже й не згадую..
як останні пришиблені барани носяться з "попустив журналістку" в ситуації, коли мова йшла про державну зраду, яка привела до сотень тисяч загиблих і втрачені регіони.
Вам з вашою поведінкою до людей з бантустанів ще рости і рости. При тому що ваші загрози куди більші ніж їхні і ваше майбутнє може бути вкрадено тотально, повністю, разом з вашим життям і життям ваших дітей.
І ще окремо декілька слів до тих, кому не на часі. Ваша політика мовчання і видування бульок з носа за цей рік зазнала абсолютного, повного краху. Пацієнту стало очевидно гірше, оточення (і він теж в темі) не соромитися красти навіть у солдата на війні. Їжу. Це ваші результати, результати вашої річної стратегії замовчування хйні.
І зараз ви вже нічого не зміните, на далі буде гірше і непрогнозовано. Непрогнозовано настільки, що ви будете готові прийняти навіть "білого арійця". Але за це прийдеться заплатити кров'ю.
Вам з вашою поведінкою до людей з бантустанів ще рости і рости. При тому що ваші загрози куди більші ніж їхні і ваше майбутнє може бути вкрадено тотально, повністю, разом з вашим життям і життям ваших дітей.
І ще окремо декілька слів до тих, кому не на часі. Ваша політика мовчання і видування бульок з носа за цей рік зазнала абсолютного, повного краху. Пацієнту стало очевидно гірше, оточення (і він теж в темі) не соромитися красти навіть у солдата на війні. Їжу. Це ваші результати, результати вашої річної стратегії замовчування хйні.
І зараз ви вже нічого не зміните, на далі буде гірше і непрогнозовано. Непрогнозовано настільки, що ви будете готові прийняти навіть "білого арійця". Але за це прийдеться заплатити кров'ю.
В ситуації, коли до вас на вулиці звернувся перехожий російською мовою, що ви зробите?
Anonymous Poll
67%
Відповім українською
24%
Відповім російською
1%
Відповім англійською
3%
Взагалі проігнорую питання
4%
Розкажу йому, що не треба на вулиці питати щось на цій клятій мові
С годовщиной нас, дончане.
Уже 9 лет прошло. Время летит как в прорву...
-------
2019й
Сегодня ровно пять лет с нашего первого митинга в Донецке.
Мы собрались тогда за сутки, просто через соц.сети. Без организаторов, без подгонял, без раздачи флагов и заранее нарисованных плакатов.
У меня как раз была очень тяжелая кошка, две работы и никуда не хотелось идти. Всегда находятся причины не вылазить из раковинки своих каких-то забот и дел...
Но идти надо было.
Хотя бы просто для того, чтобы нас увидели.
Уже давно все новостные ленты были забиты крикливой тусовкой под ОГА с триколорами, бабульками-невменяшками, хмурого вида пациками, прячущими глаза от камер.
Мы шли, чтобы показать ДРУГОЙ Донецк.
Молодой, умный, энергичный, весёлый, улыбчивый, европейский.
Украинский Донецк. Мирный.
Мы тогда еще не боялись.
Мы не знали, что нас могут убить. Просто так. На площади. Рядом с ментами убить просто потому, что мы не того цвета.
Мы тогда ещё не знали, что они победят в Донецке.
Голожопые пинатели хуёв. Поедатели телевизионного говна, которые устроились на работу и на этом точка. Эволюция закончилась. Дальше только бутылёк после смены и игровые автоматы после зп.
Мы тогда ещё не знали, что нам придётся уехать.
Во Львов, в Одессу, в Киев, в Мариуполь.
Не потому, что там лучше, а потому что тут невозможно.
Уехать, оставив все.
Знаете, ничего не страшно, пока оно где-то там. Страшно только то, что увидел перед собой. То, что прям сейчас может расфигачить тебя на тыщу кровавых клочков.
Мы ведь тоже были бесстрашными. В сотый раз наверное пишу и не устану.
Иногда тоже посещают мысли. Уж простите.
Мыли о том, как ебанёт где-то рядом с вами. Просто рядом. Всего лишь миномёт. Хоть один раз. Просто для просветления. Просто, чтоб обосрались.
Просто, чтоб перестали воспринимать МИР условием по умолчанию.
Тут же тормозишь себя.
Потому что , не правильно- такие мысли.
Люди, настоящие живые люди там, на фронте, стоят именно для того, чтобы «материковые» не знали. Не слышали. Не чувствовали костями как дрожат стены и осколками рвётся фундамент всей твоей жизни.
Тормозишь только потому, что это перебор- желать кому-то ТАКОГО понимания.
Пять лет назад мы сделали очень мало.
Пять лет назад нам никто не помог сделать больше.
Пять лет назад для нас закончилась одна жизнь и началась совсем другая.
Но я, наверное, навсегда запомню жёлто-голубой Донецк марта 14-го.
Толпы молодых, красивых людей, поющих про Степь донецкую и про Червону руту.
Улыбающихся.
Вспомнивших, что они украинцы.
Слишком поздно вспомнивших.
А сегодня вы хотя бы попытайтесь научиться на наших ошибках.
На своих очень дорого. И больно.
Уже 9 лет прошло. Время летит как в прорву...
-------
2019й
Сегодня ровно пять лет с нашего первого митинга в Донецке.
Мы собрались тогда за сутки, просто через соц.сети. Без организаторов, без подгонял, без раздачи флагов и заранее нарисованных плакатов.
У меня как раз была очень тяжелая кошка, две работы и никуда не хотелось идти. Всегда находятся причины не вылазить из раковинки своих каких-то забот и дел...
Но идти надо было.
Хотя бы просто для того, чтобы нас увидели.
Уже давно все новостные ленты были забиты крикливой тусовкой под ОГА с триколорами, бабульками-невменяшками, хмурого вида пациками, прячущими глаза от камер.
Мы шли, чтобы показать ДРУГОЙ Донецк.
Молодой, умный, энергичный, весёлый, улыбчивый, европейский.
Украинский Донецк. Мирный.
Мы тогда еще не боялись.
Мы не знали, что нас могут убить. Просто так. На площади. Рядом с ментами убить просто потому, что мы не того цвета.
Мы тогда ещё не знали, что они победят в Донецке.
Голожопые пинатели хуёв. Поедатели телевизионного говна, которые устроились на работу и на этом точка. Эволюция закончилась. Дальше только бутылёк после смены и игровые автоматы после зп.
Мы тогда ещё не знали, что нам придётся уехать.
Во Львов, в Одессу, в Киев, в Мариуполь.
Не потому, что там лучше, а потому что тут невозможно.
Уехать, оставив все.
Знаете, ничего не страшно, пока оно где-то там. Страшно только то, что увидел перед собой. То, что прям сейчас может расфигачить тебя на тыщу кровавых клочков.
Мы ведь тоже были бесстрашными. В сотый раз наверное пишу и не устану.
Иногда тоже посещают мысли. Уж простите.
Мыли о том, как ебанёт где-то рядом с вами. Просто рядом. Всего лишь миномёт. Хоть один раз. Просто для просветления. Просто, чтоб обосрались.
Просто, чтоб перестали воспринимать МИР условием по умолчанию.
Тут же тормозишь себя.
Потому что , не правильно- такие мысли.
Люди, настоящие живые люди там, на фронте, стоят именно для того, чтобы «материковые» не знали. Не слышали. Не чувствовали костями как дрожат стены и осколками рвётся фундамент всей твоей жизни.
Тормозишь только потому, что это перебор- желать кому-то ТАКОГО понимания.
Пять лет назад мы сделали очень мало.
Пять лет назад нам никто не помог сделать больше.
Пять лет назад для нас закончилась одна жизнь и началась совсем другая.
Но я, наверное, навсегда запомню жёлто-голубой Донецк марта 14-го.
Толпы молодых, красивых людей, поющих про Степь донецкую и про Червону руту.
Улыбающихся.
Вспомнивших, что они украинцы.
Слишком поздно вспомнивших.
А сегодня вы хотя бы попытайтесь научиться на наших ошибках.
На своих очень дорого. И больно.
Forwarded from Березовый сок (B.B.)
Хочу всіх привітати з ще однією перемогою нашої влади. Те, що ОП не вдалося провернути з САП, вдалося з НАБУ. Аплодисменти переходящі у овації!
З величезною вірогідністю Конкурс на посаду Голови НАБУ виграє Семен Кривонос, Голова Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ). Раніше це було... ДАБІ, яке давно вже є символом корупції у владі зі дня створення. Цікаво інше. Кривонос вже колись намагався очолити Одеське НАБУ. Туди він хотів пити з посади заступника Одеської митниці. Але через мутні історії з квартирами його визнали недоброчесним. Тож для очільника Одеської філії НАБУ він не підійшов, а для Голови НАБУ все ок.
Злі язики з Банкової підтвердили мені, що Кривонос на 100% людина Єрмака. Не на 99% або 95%, а саме на 100%. Він дружить з Олексієм Кулебою, заступником Єрмака та має близки приятельскі відносини з колишнім міністром Мінрегіону та нинішнім головою Нафтогазу Олексієм Чернишовим, до якого у НАБУ є питання. Але щось мені підсказує, що після призначення Кривоноса, вже не буде.
Людина з САП влучно сказала, що після призначення Кривоноса треба буде визнати, що конкурс виграв ОП. Це означає, що НАБУ стає каральним органом Банкової і буде працювати в першу чергу по опозиції. А справу у нас можна висмоктати з пальця, якщо є наказ. На фоні останніх подій з незрозумілими справами від НАБУ мені здається, що на антикорупційній структурі можна сміливо ставити хрест і думати про її реформу.
PS Але не все так погано. Халімону Клочко та іншим слугам можна видохнути. Поки вони будуть лояльні Офісу президента їм нічого не загрожує. І уявляю, як психує Трухін, який трохи не дотягнув. Але це таке...
З величезною вірогідністю Конкурс на посаду Голови НАБУ виграє Семен Кривонос, Голова Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ). Раніше це було... ДАБІ, яке давно вже є символом корупції у владі зі дня створення. Цікаво інше. Кривонос вже колись намагався очолити Одеське НАБУ. Туди він хотів пити з посади заступника Одеської митниці. Але через мутні історії з квартирами його визнали недоброчесним. Тож для очільника Одеської філії НАБУ він не підійшов, а для Голови НАБУ все ок.
Злі язики з Банкової підтвердили мені, що Кривонос на 100% людина Єрмака. Не на 99% або 95%, а саме на 100%. Він дружить з Олексієм Кулебою, заступником Єрмака та має близки приятельскі відносини з колишнім міністром Мінрегіону та нинішнім головою Нафтогазу Олексієм Чернишовим, до якого у НАБУ є питання. Але щось мені підсказує, що після призначення Кривоноса, вже не буде.
Людина з САП влучно сказала, що після призначення Кривоноса треба буде визнати, що конкурс виграв ОП. Це означає, що НАБУ стає каральним органом Банкової і буде працювати в першу чергу по опозиції. А справу у нас можна висмоктати з пальця, якщо є наказ. На фоні останніх подій з незрозумілими справами від НАБУ мені здається, що на антикорупційній структурі можна сміливо ставити хрест і думати про її реформу.
PS Але не все так погано. Халімону Клочко та іншим слугам можна видохнути. Поки вони будуть лояльні Офісу президента їм нічого не загрожує. І уявляю, як психує Трухін, який трохи не дотягнув. Але це таке...
Кстати, позитивные мои. Когда вы тычете носом старых дряхлых мастодонтов из Фейсбука в то, что они отстали от жизни, что миллионники из инсты формируют мировоззрение молодежи, а не вы - старые перечницы, и не надо, мол, отрицать очевидное.
Я тут полностью с вами согласна, блогер Фейсбука безнадёжно устарел.
Только почему вы упускаете тот факт, что из всех инстаблогеров-миллионников ваши работодатели выбрали откровенную вату, которая формирует мировоззрение молодежи именно в российских нарративах?
Вечно одно и то же: придумывается максимально нелогичная отмазка в ответ на резонанс и ситуация только усугубляется. Никому не нравится моча в глаза.
Я тут полностью с вами согласна, блогер Фейсбука безнадёжно устарел.
Только почему вы упускаете тот факт, что из всех инстаблогеров-миллионников ваши работодатели выбрали откровенную вату, которая формирует мировоззрение молодежи именно в российских нарративах?
Вечно одно и то же: придумывается максимально нелогичная отмазка в ответ на резонанс и ситуация только усугубляется. Никому не нравится моча в глаза.