Forwarded from Irritable Orc
🇺🇸 Трамп: Угода з фюрером є, крематорії готові, технології відпрацьовані, потрібна згода жидів.
Так, многие интересуются Лютиком, отчитываюсь.
Пока рано выдыхать или что-то прогнозировать, но сегодня Лютый первый раз за десять дней самостоятельно немножко поел.
Так что сдержанно радуемся, чтоб не сглазить. ФИП підступний.
Пока рано выдыхать или что-то прогнозировать, но сегодня Лютый первый раз за десять дней самостоятельно немножко поел.
Так что сдержанно радуемся, чтоб не сглазить. ФИП підступний.
Я часто пишу, что такое плохая ветеринария, напишу ради разнообразия что такое хорошая
У Фореста проблемы с зубами и мы в этой связи прошли уже и Крым, и Рим и Зоолюкс простигосподи. Так что есть с чем сравнить. И я таки сразу уточню: это первый визит, результатов пока конечно нет, но впечатление уже есть.
Во-первых, врач нас принял вовремя, а не вот этот СТАБИЛЬНЫЙ пиздец, когда у тебя запись, а потом ты ещё полчаса ждёшь, пока же снизойдут до тебя сильно занятые врачи, не умеющие планировать свое время. Или пытающиеся впихнуть максимум консультаций в минимум рабочего времени.
Во-вторых, он сразу сказал, что консервативное лечение не поможет. Предыдущие генерации врачей советовали попробовать, каждый раз. Результатов не было, каждый раз. Зато были бесконечно поездки, анализы анализов и гадание накофейной гуще препаратах, авось поможет. Два года еслишо.
В-третьих, он нам прям детально рассказал, что будет делать, как, в каком порядке и даже показывал слайды. Обычно чтоб врач тебе сказал, что и для чего он делает, нужен мой скандал, его закатывание глаз и "вы же не специалист и не поймёте".
В-четвёртых, нам СРАЗУ сказали окончательную цену на предоперационные дослідження и саму операцию. НИКТО И НИКОГДА мне не говорит, сколько это будет стоить. Всегда говорили "Ну посмотрим, ну поглядим, по ходу пьесы порешаем", сколько содрать бабла конкретно с этого клиента.
В-пятых, он сам несколько раз говорил, спрашивайте всё, тупых вопросов не бывает. Казалось бы мелочь, но тот же зоолюкс за пиздилион денег на вопросы отвечает так, словно я милостыню прошу в грязном рубище около их охуительного Бентли.
По ценам: ну в Ветнова ориентировочно нам назвали немножко большую сумму, а в Зоолюксе в 2,5 раза большую, а там ещё надо будет умножить минимум на полтора по итогу
Так что если у вас проблема по стоматологии, то прям рекомендую. Правда мне лично на Осокорки ехать предельно всрато, но тут уж штош, если на Оболони ничего нет.
Клиника ВЕТДЕНТ-СЕРВІС ВЕТЕРИНАРНОЇ СТОМАТОЛОГІІ / Клиника Ветеринарной Стоматологии
врач Кравченко В'ячеслав Миколайович
У Фореста проблемы с зубами и мы в этой связи прошли уже и Крым, и Рим и Зоолюкс простигосподи. Так что есть с чем сравнить. И я таки сразу уточню: это первый визит, результатов пока конечно нет, но впечатление уже есть.
Во-первых, врач нас принял вовремя, а не вот этот СТАБИЛЬНЫЙ пиздец, когда у тебя запись, а потом ты ещё полчаса ждёшь, пока же снизойдут до тебя сильно занятые врачи, не умеющие планировать свое время. Или пытающиеся впихнуть максимум консультаций в минимум рабочего времени.
Во-вторых, он сразу сказал, что консервативное лечение не поможет. Предыдущие генерации врачей советовали попробовать, каждый раз. Результатов не было, каждый раз. Зато были бесконечно поездки, анализы анализов и гадание на
В-третьих, он нам прям детально рассказал, что будет делать, как, в каком порядке и даже показывал слайды. Обычно чтоб врач тебе сказал, что и для чего он делает, нужен мой скандал, его закатывание глаз и "вы же не специалист и не поймёте".
В-четвёртых, нам СРАЗУ сказали окончательную цену на предоперационные дослідження и саму операцию. НИКТО И НИКОГДА мне не говорит, сколько это будет стоить. Всегда говорили "Ну посмотрим, ну поглядим, по ходу пьесы порешаем", сколько содрать бабла конкретно с этого клиента.
В-пятых, он сам несколько раз говорил, спрашивайте всё, тупых вопросов не бывает. Казалось бы мелочь, но тот же зоолюкс за пиздилион денег на вопросы отвечает так, словно я милостыню прошу в грязном рубище около их охуительного Бентли.
По ценам: ну в Ветнова ориентировочно нам назвали немножко большую сумму, а в Зоолюксе в 2,5 раза большую, а там ещё надо будет умножить минимум на полтора по итогу
Так что если у вас проблема по стоматологии, то прям рекомендую. Правда мне лично на Осокорки ехать предельно всрато, но тут уж штош, если на Оболони ничего нет.
Клиника ВЕТДЕНТ-СЕРВІС ВЕТЕРИНАРНОЇ СТОМАТОЛОГІІ / Клиника Ветеринарной Стоматологии
врач Кравченко В'ячеслав Миколайович
Forwarded from Аналітика Куща
Ну и еще об одном моем предупреждении, которое сейчас подтвердил МВФ.
Согласно прогнозам фонда, общий размер госдолга Украины в 2025 году впервые превысит критическую отметку в 100% ВВП.
А если точнее, то госдолг достигнет 110% ВВП.
В 2022-м году я писал, что в течение нескольких лет войны, если не предпринимать нужных шагов, госдолг Украины достигнет критического уровня в 100% ВВП и большая часть - это будет внешний долг в иностранной валюте, а не внутренний в гривне.
Помню как на неформальной встрече с одним высокопоставленным чиновником, я применил все свое красноречие, чтобы убедить его в простой истине: единственный вариант для Украины - это системное списание и реструктуризация госдолга в рамках Парижского и Лондонского клуба кредиторов.
При чем списание долга на уровне минимум 50%.
Для достижения этой цели, у нас есть весь набор аргументов: война как глобальный форс-мажор, оккупированные территории, миллионы беженцев за границей и внутренне перемещенных лиц.
Если это не сделать, будет критический уровень госдолга в 100% ВВП.
А если сделать, получим относительно оптимальный уровень госдолга в 60-80% ВВП.
В ответ прозвучал аргумент: вот война скоро закончится и тогда поговорим с кредиторамм, они с нами надолго, не хотим с ними портить отношения.
Я тогда лишь отметил, что когда историческое окно возможностей по списанию госдолга в 2022 году закроется, никто нам уже не спишет 50% долгов.
История все раставила на свои места: окно возможностей закрылось, списали лишь часть долга и это не спасло нас от критического уровня задолженности.
За которой маячит или дефолт, или новая реструктуризация, но на более жестких условиях.
Тем более, что рассчитывать на значительное внешнее финансирование на оставшемся треке войны и на восстановительном периоде после, уже не приходится.
Согласно прогнозам фонда, общий размер госдолга Украины в 2025 году впервые превысит критическую отметку в 100% ВВП.
А если точнее, то госдолг достигнет 110% ВВП.
В 2022-м году я писал, что в течение нескольких лет войны, если не предпринимать нужных шагов, госдолг Украины достигнет критического уровня в 100% ВВП и большая часть - это будет внешний долг в иностранной валюте, а не внутренний в гривне.
Помню как на неформальной встрече с одним высокопоставленным чиновником, я применил все свое красноречие, чтобы убедить его в простой истине: единственный вариант для Украины - это системное списание и реструктуризация госдолга в рамках Парижского и Лондонского клуба кредиторов.
При чем списание долга на уровне минимум 50%.
Для достижения этой цели, у нас есть весь набор аргументов: война как глобальный форс-мажор, оккупированные территории, миллионы беженцев за границей и внутренне перемещенных лиц.
Если это не сделать, будет критический уровень госдолга в 100% ВВП.
А если сделать, получим относительно оптимальный уровень госдолга в 60-80% ВВП.
В ответ прозвучал аргумент: вот война скоро закончится и тогда поговорим с кредиторамм, они с нами надолго, не хотим с ними портить отношения.
Я тогда лишь отметил, что когда историческое окно возможностей по списанию госдолга в 2022 году закроется, никто нам уже не спишет 50% долгов.
История все раставила на свои места: окно возможностей закрылось, списали лишь часть долга и это не спасло нас от критического уровня задолженности.
За которой маячит или дефолт, или новая реструктуризация, но на более жестких условиях.
Тем более, что рассчитывать на значительное внешнее финансирование на оставшемся треке войны и на восстановительном периоде после, уже не приходится.
Карл Волох
«А що ви пропонуєте - віддати Крим?» - питають мене генії аналізу, коли я пояснюю, що ХХ не має права так спілкуватися з Трампом, від якого ми критично залежні.
Дивіться, панове, мої поради навряд чи стануть у пригоді Зеленському чи, ймовірно, вам, бо все, що я пропоную - це бути мудрими і професійними, а не закомплексованими дебілами й популістами, котрі готові заради красного слівця й рейтингу в інфантилів здати базові інтереси країни.
Проте, для ілюстрації, ось вам варіант поведінки. Ну, по-перше, будь-які заперечення Трампу не мають бути публічними. Якщо навіть викидання геть із Овального кабінету не навчило цьому Зеленського, то не знаю, чи виправить його могила.
Друге. Можна, звичайно, сказати Трампу «ми ніколи не поступимося свою територією», що цей самозакоханий півень сприйме, як плювок у обличчя (ще й від людини, котру він відверто зневажає).
А можна сформулювати, наприклад, так:
- Пане президент, я надзвичайно зацікавлений у припиненні війни й вдячний Вам за умови, котрі ви для нас «виторгували». Проблема в тому, що відмова від Криму потребує зміни Конституції України, а це більше трьохсот голосів у парламенті. У мене немає ані найменшого шансу їх зібрати. Тому, такий договір ніколи не буде ратифікований і взагалі валідний. Єдиним наслідком буде, що мене заарештують, а війна розгориться з іще більшою силою. І це жодним чином не буде виглядати, як перемога Трампа.
Тому, будь ласка, давайте шукати компроміс, який не потребує зміни конституції.
Зазначте, це лише один варіант відповіді Рудому, який гарантовано зберіг би нам стосунки, а йому обличчя, а їх (варіантів), поза сумнівом, є набагато більше.
Але це в разі, якби дипломатією керували досвідчені, розумні, професійні й цілеспрямовані люди, а не оце еталонне ніщо
«А що ви пропонуєте - віддати Крим?» - питають мене генії аналізу, коли я пояснюю, що ХХ не має права так спілкуватися з Трампом, від якого ми критично залежні.
Дивіться, панове, мої поради навряд чи стануть у пригоді Зеленському чи, ймовірно, вам, бо все, що я пропоную - це бути мудрими і професійними, а не закомплексованими дебілами й популістами, котрі готові заради красного слівця й рейтингу в інфантилів здати базові інтереси країни.
Проте, для ілюстрації, ось вам варіант поведінки. Ну, по-перше, будь-які заперечення Трампу не мають бути публічними. Якщо навіть викидання геть із Овального кабінету не навчило цьому Зеленського, то не знаю, чи виправить його могила.
Друге. Можна, звичайно, сказати Трампу «ми ніколи не поступимося свою територією», що цей самозакоханий півень сприйме, як плювок у обличчя (ще й від людини, котру він відверто зневажає).
А можна сформулювати, наприклад, так:
- Пане президент, я надзвичайно зацікавлений у припиненні війни й вдячний Вам за умови, котрі ви для нас «виторгували». Проблема в тому, що відмова від Криму потребує зміни Конституції України, а це більше трьохсот голосів у парламенті. У мене немає ані найменшого шансу їх зібрати. Тому, такий договір ніколи не буде ратифікований і взагалі валідний. Єдиним наслідком буде, що мене заарештують, а війна розгориться з іще більшою силою. І це жодним чином не буде виглядати, як перемога Трампа.
Тому, будь ласка, давайте шукати компроміс, який не потребує зміни конституції.
Зазначте, це лише один варіант відповіді Рудому, який гарантовано зберіг би нам стосунки, а йому обличчя, а їх (варіантів), поза сумнівом, є набагато більше.
Але це в разі, якби дипломатією керували досвідчені, розумні, професійні й цілеспрямовані люди, а не оце еталонне ніщо
Уриэль Штерн
Вони кажуть, американцям байдуже. А потім ти бачиш цифри — і розумієш: ні.
У США провели опитування. Понад 60% американських виборців турбує вторгнення росії в Україну. Це не 10% "активістів". Це не якісь вашингтонські політики. Це — проста більшість звичайних громадян.
Так, на першому місці — здоров’я, витрати, страх перед рецесією. І правильно. Люди переживають за своє життя. Але війна в Україні — вище, ніж фондовый ринок. І це в країні за тисячі кілометрів від Києва.
Можна багато сміятись з американських шоу, ТікТоків і байдужості. Але в критичні моменти — більшість з них усе одно розуміє, де чорне, а де біле.
З іншого боку океану сидять наші вороги. Вони переконані, що світ втомиться, що Америка нас зіллє. Їм здається, що виборець там хоче “домовитись із путіним”. Вони не читають соціологію. Вони не бачать, що навіть на фоні проблем всередині країни, американці вважають нашу боротьбу справедливою.
📊 Що найбільше турбує американських виборців?
Подивіться самі:
Згідно з опитуванням:
— Політичні розбіжності: 78%
— Охорона здоров’я: 76%
— Державні витрати: 73%
— Рецесія: 72%
— Імміграція: 66%
— Ядерна загроза з боку Ірану: 66%
— Вторгнення РФ в Україну: 61%
— Фондовий ринок: 58%
Чи все безнадійно? Ні. Просто втома — не зрада, а частина війни.
Завдання України сьогодні — не тільки вистояти на фронті, а й залишатись у серці світової уваги. І ми це робимо: через дипломатів, волонтерів, діаспору, ветеранів, журналістів, митців і простих людей, які щодня нагадують: війна ще триває. Зло ще озброєне. І наш бій — це не локальна сварка, а битва за цивілізацію.
Поки 61% турбує Україна — ми не самі. І це не причина розслабитись. Це причина говорити ще гучніше. Битися ще сильніше. І дякувати тим, хто не втомився.
Бо перемога — це марафон. А ми вже пробігли більше, ніж хтось взагалі вважав можливим.
Опубліковано 23 квітня 2025 р. о 18:00 EDT
foxnews
Диаграмма в комментариях
Вони кажуть, американцям байдуже. А потім ти бачиш цифри — і розумієш: ні.
У США провели опитування. Понад 60% американських виборців турбує вторгнення росії в Україну. Це не 10% "активістів". Це не якісь вашингтонські політики. Це — проста більшість звичайних громадян.
Так, на першому місці — здоров’я, витрати, страх перед рецесією. І правильно. Люди переживають за своє життя. Але війна в Україні — вище, ніж фондовый ринок. І це в країні за тисячі кілометрів від Києва.
Можна багато сміятись з американських шоу, ТікТоків і байдужості. Але в критичні моменти — більшість з них усе одно розуміє, де чорне, а де біле.
З іншого боку океану сидять наші вороги. Вони переконані, що світ втомиться, що Америка нас зіллє. Їм здається, що виборець там хоче “домовитись із путіним”. Вони не читають соціологію. Вони не бачать, що навіть на фоні проблем всередині країни, американці вважають нашу боротьбу справедливою.
📊 Що найбільше турбує американських виборців?
Подивіться самі:
Згідно з опитуванням:
— Політичні розбіжності: 78%
— Охорона здоров’я: 76%
— Державні витрати: 73%
— Рецесія: 72%
— Імміграція: 66%
— Ядерна загроза з боку Ірану: 66%
— Вторгнення РФ в Україну: 61%
— Фондовий ринок: 58%
Чи все безнадійно? Ні. Просто втома — не зрада, а частина війни.
Завдання України сьогодні — не тільки вистояти на фронті, а й залишатись у серці світової уваги. І ми це робимо: через дипломатів, волонтерів, діаспору, ветеранів, журналістів, митців і простих людей, які щодня нагадують: війна ще триває. Зло ще озброєне. І наш бій — це не локальна сварка, а битва за цивілізацію.
Поки 61% турбує Україна — ми не самі. І це не причина розслабитись. Це причина говорити ще гучніше. Битися ще сильніше. І дякувати тим, хто не втомився.
Бо перемога — це марафон. А ми вже пробігли більше, ніж хтось взагалі вважав можливим.
Опубліковано 23 квітня 2025 р. о 18:00 EDT
foxnews
Диаграмма в комментариях
Да, забыла про один прекрасный диалог с юным врачом из Зоолюкса.
Он мне с пафосом матёрого шерстяного волка говорит:
- Вы не сможете кормить кота насильно. Его необходимо положить в стационар.
Я. Не смогу накормить кота. Никогда ж в жизни не кормила кота насильно.
Чёт так выбесил своим этим снисходительным отношением, личинка врача блд.
Поэтому я максимально ласково сказала:
- Солнышко, если надо будет я и тебя насильно накормлю. И не факт, что перорально.
Сдулся конечно, но я прям не перестаю удивляться вот этому разводилову.
Он мне с пафосом матёрого шерстяного волка говорит:
- Вы не сможете кормить кота насильно. Его необходимо положить в стационар.
Я. Не смогу накормить кота. Никогда ж в жизни не кормила кота насильно.
Чёт так выбесил своим этим снисходительным отношением, личинка врача блд.
Поэтому я максимально ласково сказала:
- Солнышко, если надо будет я и тебя насильно накормлю. И не факт, что перорально.
Сдулся конечно, но я прям не перестаю удивляться вот этому разводилову.
Десять минут бегала по хате за Беляшом с целью вытереть ему жопу после туалета. Я взывала к нему громко и рассказывала, что хорошие котики вытирают жопу бумажкой, а не белым покрывалом. Беляш довольно резво для такого жиробаса делал ноги по педалям, наматывал круги по хате и озирался недоверчиво. На всякий случай спетлял и Тиша, этого два раза в нычку приглашать не надо.
Я спросила у мужа:
- Что с этими котами не так? Почему как только я называю имя кота, он непременно тикает и нычится.
На что мужис сказал:
- Я тоже так делаю.
Семейка упырей блин ...
Доброго утричка, шановні.
Я спросила у мужа:
- Что с этими котами не так? Почему как только я называю имя кота, он непременно тикает и нычится.
На что мужис сказал:
- Я тоже так делаю.
Семейка упырей блин ...
Доброго утричка, шановні.