Честно говоря, вообще не поддерживаю рефлексий на тему "Зеленский просрал международную дипломатию, так ему и надо".
Потому что это не он просрал, а мы просрали.
Это не ему поводили по губам, а нам всем.
Это не его дипломатично послали по пути известного корабля, а нас.
И это не он будет ебашиться в неглубоком окопе саперной лопаткой, а наши мужья и дети.

Не вижу повода для злорадства. Зло есть, радости мало. Быдло-стайл наших "международников", обученных ведению переговоров в Трускавецкой Академии Всего, перестал играть уже год назад, но эти додики продолжают топать ножкаме и сучить ручкаме: дайти! Именно поэтому меня по жизни штырят люди, которые берутся что-то делать, не имея ни навыков, ни желания научиться. И не важно: дворник ты, строитель или дипломат. Просто масштаб пиздеца разный по итогу выполненных работ.

Я искренне надеюсь, что планы западных политиков вообще никак не связаны с поведением наших дипломатов. У них своя игра, это понятно. Но в роли статистов жить как-то подзаебало. У пешки есть шансы пройти в дамки, а не быть сожранной сразу. Но для этого надо играть. И факт к сожалению на лицо: зелёные играть не умеют. То, что было хорошим ходом год назад, теперь уже нет.

​​На "Українській правді" вийшла шикарна стаття "Всі свої. Як офіс президента бере під контроль Укрінформ". Присвячений матеріал діяльності на чолі агенції її колишнього директора Олексія Мацуки. Від прочитаного на мене просто пахнуло часами Віктора Януковича.

Якщо коротко. Мацука - цілковито людина Банкової і цього навіть не приховував. За Мацуки в Укрінформі забуяли цензура, темніки і списки "небажаних спікерів" - у першу чергу, представників опозиції. З'явилися вказівки додатково висвітлювати діяльність Андрія Єрмака (!!).

І що характерно - з'явилася заборона поширювати інформацію про тодішніх командувача об'єднаних сил генерала Сергія Наєва та про головкома Валерія Залужного.

Стаття дає зрозуміти, що звільнення Мацуки сталося після того, як під час зустрічі журналістів з послами G7 були оприлюднені конкретні докази тиску на журналістів з боку влади. І не тільки мова про Укрінформ.

У статті ідеться, що скандал з виданням "Kyiv Post" (там власник звільнив весь колектив і набрав нову команду на нових принципах) стався після тиску влади на власника видання. Т Тобто цензура поширилася не тільки на державні, а й на приватні ЗМІ. Скільки видань з владою просто "тихо парєшали", або впровадили внутрішню самоцензуру "аби не відсвічувати", думаю всі здогадаються самі.

Власне, хіба ми дізналися щось для себе нове? Хіба ми не бачили як зелена влада від перших днів почала поводитися з журналістами як з билом - за повної байдужості з боку самих журналістів?

Колись давно, у той рік коли Віктора Януковича обрали президентом, я працював на фірмі що обслуговувала різноманітну електроніку на телеканалах. За Ющенка багато каналів стали інформацію добуту журналістами пускати в прямий ефір з коліс. Так от на моїх очах всі канали як один після обрання Януковича весь контент стали проводити через редакторів, аби в ефір зайве не потрапило. І ніхто нікого не вивозив в ліс, не залякував - саме все сталося. Ми дивувалися чому журналісти, які хизувалися футболками "Я тобі не дорогенька" за Порошенка, почали мовчки ковтати грубіянство зелених? А от тому ж.

Чому ж тоді зараз УП заспівала про утиски преси? Вочевидь - посли G7 ставлять забагато питань.

Давно відомо, Захід незадоволений форматом мономарафону і не раз зауважував про утиски опозиційних ЗМІ з боку діючої влади. Схоже зараз знову проведуть виховну роботу.

Плюс - Європейська Солідарність уже готує позов до Генпрокуратури з приводу цензури і тиску на ЗМІ з боку Банкової. Депутати Порошенка вже штормлять комітет ВР зі свободи слова.

Вочевидь - далі буде.

https://www.pravda.com.ua/articles/2024/05/29/7458080/

Тиша карабкался на подоконник. Собака сутулая с нарушенной координацией.
Так что котики - это не только ценный мех в вашем супе. Это ещё и постоянно растущая энтропия. Ну и пузяки, конечно. Хоть какой-то с них толк ...

Жить на Оболони - это в час ночи орать на ёжиков, чтоб они прекратили драку у тебя под окнами, и кидать в них кошачьим кормом. Может хоть пока жрут не будут хрюкать как стадо кабанов....

На рассвете орать на птичку, которая прилетает строго на ветку впритык окна и поёт. Причем поёт - это вот очень на любителя. Верещит как Ирма Крат, кому понравится? А часа через два после птички выходят собачники и обмениваются новостями прям под окном, в то время как их собачки тоже обмениваются новостями.

Как в частном доме живу.
Помню, в первую ночь в доме в Донецке ко мне к забору пришла лошадь. Интересно, на Оболони есть лошади?

Кстати, хотела поднять тему как раз для коментов, чтобы накопить информацию.

Вчера мне позвонили с обычного номера на 050 и робот сообщил, что был запрос на изменение пароля в Приват 24, хотя я никаких изменений не запрашивала. Мол, если я согласна нажмите 1, если нет - 2.
И это хорошо, что я была не сонная или затурканная, и не начала нажимать что угодно, а просто сбросила звонок и заблокировала номер.

Накидайте современных способов развода на карточные бабки. Очень интересно будет почитать всем.

И проблема не в том, что генерала ЗСУ назвали чОртом. Проблема в том, что подобное позволяет себе депутат ВР.
Ну то есть дракона мы ещё не победили, но своих пучок уже вырастили.
Владимир Александрович, вам предыдущая Рада не нравилась настолько, что вы аж закон переступили и распустили её. Как вам ваши депутанги? Все ок? Лодку все ещё не надо раскачивать?
Или наш драккар на дне лежит?

Это вот впервые Дебеляш (иногда Быдляш) спит кверху пузом. Начал доверять, видимо

Андрей Плахонин

Відома астрологиня (а за сумісництвом докторка технічних наук, професорка, завідувачка кафедрою інформаційних технологій в телекомунікаціях Навчально-наукового інституту телекомунікаційних систем) Марія Скулиш стала кандидаткою на посадку ректорки Київського політехнічного інституту імені поки що не Нострадамуса. Ознайомився з її астрологічним доробком, як на мене, усі дані для цієї відповідальної посади в неї є.

-------
Нам ещё таролог нужен экономистов обучать и гомеопат в мед.университет. Вот тогда реформы засияют новыми гранями, ящетаю

57-річний журналіст "Укрінформу", який оприлюднив інформацію про темники і цензурний тиск у державному інформаційному агентстві, отримав повістку.

Що я можу сказати у цьому зв'язку. Наступного разу зливайте інформацію через жінок.

Зараз деякі з колишніх пропагандистів і журналістів, які підтримували Зеленського, починають обережно промацувати грунт.
Лунають дещо здивовані вигуки - як же ми це допустили, як ми дожилися до такого?

Під цим "ми" стидливо маються на увазі всі громадяни України. От така колективна відповідальність на рівному місці.

То я прошу мене з цього "ми" виключити.
Говоріть за себе. Говоріть із застереженнями, пояснюйте, хто такі ці "ми".

Я особисто і кілька моїх друзів бачили, що величезний камінь котиться до прірви. І як могли його гальмували. А ви - ви - сміялися з марності наших зусиль. Це вам здавалося, що ви на коні. А тепер, коли ваш кінь виявився тим, чим він і був з самого початку, тобто дохлою кобилою, і ця туша починає привалювати вас самих, ви починаєте волати про диктатуру і про те, що країна зовсім не схожа на те, чого ви очікували.