Tanya Adams
25.8K subscribers
3.64K photos
827 videos
1 file
838 links
Download Telegram
Юрій Ніколов

На фото слідчі дії САП і поліції у Георгія Біркадзе. Того самого, що недавно на телемарафоні обмовився "37 мільярдів ми вкрали…ой, вклали у фортифікації". Він відомий як колишній голова Броварської РДА, вигравач будівельних тендерів і нині є "політичним так економічним експертом", який на телемарафоні рекламує дії Офісу президента Єрмака.

Одночасно прокурори провели обшук у детектива з "секретного" підрозділу НАБУ Валерія Полюги. Це той самий підрозділ, який вже давно знаходиться у віданні замголови Бюро Гізо Углави.

Українська правда повідомила, що обшуки у цих прекрасних людей проводяться через "розголошення даних досудового розслідування представниками НАБУ в інтересах зокрема бізнесмена Юрія Голика, який є фігурантом антикорупційного розслідування по "великому будівництву". Відповідне провадження розпочато після службової записки викривача – співробітника НАБУ".

Простими словами це означає, що один співробітник НАБУ зрозумів, що по справі "великого крадівництва" біда - йдуть зливи інформації, що заважає добратись до голови спрута. Він звернувся в САП. Прокурори залучили до обшуків силовиків з поліції (ну хто б долучив представника НАБУ, коли якраз на тому боці і підозрюється виток?). І будь ласка - слідчі дії.

Я приблизно розумію до яких вершин дна може дійти розслідування, якщо воно зможе дійти до кінця. Нагадаю, мова йде про один з найбільших корупційних потоків в історії України. В останній рік перед вторгненням через "великих будівельників" пройшла кожна десята гривня державного бюджету. Тоді на армію витрачали у п'ять(!) разів менше. Навіть при Януковичу на вуглепром зливали менший відсоток бюджету.

Але розбор польотів по потоку Великого крадівництва постійно буксував. От не вдавалось детективам отримати доказову базу навіть під час раптових обшуків. Тому що для фігурантів вони виявлялись не раптовими.

Вам це може здатись якимись дрібними розборками. Але насправді це один з найбільших боїв в історії України. Між добром і злом. Я не шучу. Мова йде про те, що антикорупціонери заїбались терпіти корумпантів, дахованих на вищому рівні, і підняли руку на корупційні скрєпи. Да-да. Саме з асфальтної маржі "слугам народу" роздавали щомісячний конверт вагою 20 тисяч безумовних одиниць, який тримав фракцію купи. Бо інакше Зеленський просто не розумів як змусити нардепів працювати. Вони тупо алкали грошей. Бо їх тупо на них підсадили на самому початку роботи ("якщо їм не платитиму я - то їм платитиме Ахметов"). А коли під час вторгнення цей потік припинився (я вже стопіцот разів казав, що Кубраков позбавився Голика і той мігрував в Офіс Ємарка), то конверти зникли і "слуги" почали забивати на свого господаря. В общім, це реально одна з найкрутіших метаморфоз в історії України буде, якщо хтось зніме серіал)))))

Не маю жодних сумнівів, що піар-аси з НАБУ і ОП включать гамномьот і по детективу-викривачу, і по САП. Але це саме та криза, яка є для нас можливістю змінити країну. Від корумпованої Малороссії - до демократичної України. Я не шучу))
А эти всё с теневыми схемами борятся, юродивые.
То есть судя по всему, я теперь не смогу оплатить всю машину на фронт в один месяц, потому что они все стоят сильно больше 100к грн. А плюс услуги СТО, запчасти (эти машины не приезжают уже готовыми к эксплуатации в условиях жопы мира), дизель, перевозка и тыды.
Борцы блд.
Лучше бы боролись с тем, что на фронте нет машин.
Сидят пиздюки в костюмчиках и думают, как же нам дополнительно поднасрать волонтёрам, а то ж теневые схемы, да. Нашли главных теневиков, фас их.


https://t.me/nuts_roses/4315
Пока я отдыхаю, Форест вапще берега попутал. Раздает там всем люлей направо и налево.
Вот что значит, когда выпала верхняя ступень в иерархии и некому настучать по наглой рыжей жоппе.
Ну хоть Настю покусать не дал и то хорошо. Расслабились там без меня.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Коли мене спитають, що робити з мешканцями окупованих територій в разі деокупації, я буду показувати це відео.
Україна чомусь досі не дуже знає, що робити з ними навіть без деокупації, з такими поодинокими випадками.

Дівчина потрапила в окупацію ще неповнолітньою. З українських документів має тільки свідоцтво про народження, де немає фото, тобто неможливо довести, що це саме її свідоцтво. Для України цієї дівчинки не існує.

Можна скільки завгодно декларувати, що Донецьк це Україна, друкувати мапи і прінти на футболках, але по факту сама держава не визнає своїх громадян і за 10 років не розробила хоч якогось внятного механізму для людей, що хочуть повернутися в правове поле України.

Це щось вкрай неправильне. Бо проблема є і проблема буде великою, якщо (коли) ми повернемо Донбас, Крим і тиди. Цим треба займатися, здебільшого не шанована Рада. Бо спустошена Україна не може собі дозволити розкіш нехтувати своїми громадянами, навіть якщо їм не пощастило з пропискою.

Вибачаюсь за свою прилизану українську...
Я вчора обіцяв написати дуже важливий допис🔥

Завдання, яке немає граничних термінів виконання. Завдання, яке ми не можемо опублікувати у форматі «фотозвіту». Але без цього завдання наші чергові вантажівки DAF Leyland 45.150, DAF YA 4442 та Foden 8*6 не потраплять до ЗСУ. І я зараз прошу допомогу у розв'язанні цієї проблеми.

Є “відомі” волонтерські проєкти, є “термінові”, є “модні”. Вони всі потрібні, вони важливі. Благодійними фондами та волонтерськими групами на них збираються мільярди гривень. Всі ці проєкти чудово допомагають нашим захисникам, я без іронії та сарказму. Один із наших власних «відомих» проєктів — закупівля сотень вживаних вантажівок у Європі, з їх подальшим відновленням, ремонтом та модернізацією.

Щомісяця під нашу СТО ми купуємо бочки моторних олив, ящики патрубків та підшипників, болтів та стяжок, акумуляторів та лампочок. Все те, без чого неможливий ремонт. Це багато сотень тисяч гривень на місяць, щомісяця, місяць за місяцем. І ось зараз борги нагромадилися до критичного стану коли робота СТО під загрозою паузи до моменту розрахунку із постачальниками.

Акумулятори — борг 218 880 гривень
Запчастини — 233 184 та 114 466 гривень
Олії та технічні рідини — 212 760 гривень

Загальні борги за ремонт вантажівок – 779 290 гривень.

🔥🔥🔥Ми просимо про допомогу. У нас немає інших варіантів щодо цього завдання.
🔥🔥🔥Я прошу допомоги. 

Наші ДАФи досить відомі на фронті, бригади терпляче стоять у черзі на отримання та ми можемо допомагати ще і ще. Але нам потрібно відремонтувати машини! У цьому проханні немає "маленька сума допомоги". Кожні 5 гривень на карту, кожні 5 доларів на пейпал – це якась гайка чи лампочка, це ще одна стяжка чи дошка на підлогу кузова.

Я дуже прошу допомогти. І я дуже вдячний за будь-яку допомогу, у тому числі й за допомогу у поширенні самої інформації.

Дякую!

💳 ПРИВАТ24:
5169 3305 2068 6400

💳 ІНШІ БАНКИ:
5375 4115 0177 8331

🌎 PayPal:
wingman2006@mac.com
Нипадоша слез со своего подоконника, пришел сам, ластится. Соскучился пацан, дошел до ручки)))
Завтра приеду, держись, шизик наш
После недавнего обстрела Харькова почему-то сильно захотелось туда поехать.
Я была в Харькове ещё студенткой, когда Барабашка вытащил меня из комнаты в чем стояла и сообщил, что мы едем в Харьков.
Но тогда кроме здания бывшей женской тюрьмы и попыток заснуть на третьей полке вместе с двухметровым Барабашкой, я ничего не запомнила.
А сейчас мне просто надо в Харьков, блд!

Я не покупаю бумажные книги уже давно. Сначала из-за переездов постоянных, а теперь привыкла читать цифровые версии или вообще слушать книги. Удобно очень: занимаешься чем-то по дому и одновременно тебе сказки рассказывают.
А сейчас мне очень надо купить что-то у разбомбленного видавництва. Именно у них. Одну из 50к уничтоженных книг.

Тетя мне рассказывает о родне из Краснодарского края, я их в жизни не видела, но они есть. Одна из маминых сестер сто лет назад зачем-то поменяла квартиру в Мариуполе на халабуду без воды и газа в ебенячем посёлке РФ.
Вот она рассказывает о них, а у меня только и мысли о том, чтоб в их новый красивый дом прилетела авиабомба. Пусть даже они выживут, нивчемневиноватые или даже сочувствующие, но чтоб без крыши над головой. 10 лет назад кто б сказал, я б не поверила.

Просто потому, что на первом этаже обычной полтавской хрущебы, живёт старушка с палочкой. Ее дочь-военнослужащая погибла на Азовстали, там и осталась где-то в неглубокой могиле.
Просто потому, что на 4м этаже живут три пенсионера, которые в 70+ остались без ничего.
Просто потому, что Дедюхин почти ежедневно выкладывает фото солдат из маленькой Полтавы, которых он отпевает.
Потому что на улице можно легко встретить ребенка без ноги или мужчину со стеклянными глазами в камуфляже.

И пока одни бухают под шашлычки, будучи уверенными, что маленькую Полтаву пронесёт мимо большой войны, Полтава становится ещё меньше. Каждый город или село Украины становится меньше каждый божий день. Только не все замечают почему-то.

Я замечаю.
Я съезжу в Харьков, куплю книгу, пожелаю перед сном бомбу на голову каждого нивиноватого кацапа. Соберу денег на очередную машину, хоть и ненавижу эти сборы. Куплю игрушечную мышку у бабушки-переселенки на Минской, хотя с Алика будет дешевле.
Попытаюсь донести, что нам надо выжить и жить. Назло и вопреки. До победы и дальше. Вкладываясь в очень неопределенное будущее по максимуму.
Ждали меня))
Все живы, все здоровы. Нипадох обидився, ошкурился, нахохлился, бычит.
К вечеру простит.
В общем, математики справились. Хоть сломали шланг на душе, но то мелочи))
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Я вам тут будуЮщего кандидата в президенты принесла. Как только отодвинули от кормушки, это юное дарование заговорило правильные вещи гарною українською мовою. Стопудово удобряяет будущий электорат. Иначе с чегоб-с такие вдруг прозрения?

Вопросы, безусловно, правильные задаёт Дмитрий, только вот "поздно, милая дамочка, поздно!"(с)
Кстати
На встрече в Днепре я сказала людям одну важную для себя вещь, которую постоянно забываю сказать тут.

Есть блогеры, которые вообще не бывают в комментах и не отвечают никому. Есть те, кто отвечает только на наезды. Есть много в этом мире, друг Гораций. И я не про осуждать. Не знаю кто как, но я в своем чатике реально отдыхаю.

Если убрать бототню, засирающую периодически чат, и десант после репоста какого-нибудь условного луганского, мне в моем чате максимально комфортно.

Вы собрались тут, в маленькой бульбашке, какие-то особенные. Более менее спокойные. Более-менее способные вести беседу без истерик и говнометания. Это такая редкость сейчас.

Вы очень отзывчивые.
То есть не только я могу реализовать какие-то свои потребности типа дайте денег, найдите хату, котика нужно пристроить и тыды, но и вы тут друг другу бываете крайне полезны, я уже не раз замечала.
Микросообщества единомышленников хоть и искажают общую картинку происходящего, но дают очень нужную подпитку друг от друга. Реальную помощь. Просто понимание, что ты не один и можешь попросить этой помощи. Или оказать ее.

В общем, спасибо вам за то,что вы тут собрались такие уютные. Спасибо за поддержку. Спасибо за то,что читаете и пишете своё.
И внезапно я даже не буду просить денег под пост такого рода)))
Буду, конечно, но потом.

Просто я рада, что вы у меня тут есть. Рада, что ваши коменты иногда смешнее, чем мои посты.
Обнимашек всем.
Пока меня не было, соседка слепая что-то разбила в квартире и попросила Настю помочь убрать стекло.
Ну и пока она там убирала, соседка Насте внука сватала, каже, у мене онук неодружений, треба вас познайомити.

Настя отшутилась, но мысль, видимо, плотно засела у бабульки в голове.
Сегодня прям с утра пересеклись в коридоре и она сразу:

- У тебе така доця хороша, допомогла мені прибрати скло.

И в атаку:
- Маю онука нежонатого, треба їх познайомити.

А у меня настроение игривое, говорю:
- Ну ви хоч розкажіть про нього. Де навчався, ким працює.

- Та навчався трохи. То лі експедитор, то лі аудитор, щось таке. Вже три роки як закінчив....Ніде не робе...Й досі..
Нашо він їй треба?!

І пішла собі.
Forwarded from Горіха Зерня (Zernya)
У дитинстві ми приносили у школу мило і бритви для посилок "нашим захисникам у Афганістані". Мені досі цікаво, куди школа потім поділа це мило?
Ну і звісно ж ми знали, що в Африці голодують діти. Це була універсальна відповідь на всі ситуації. Доки ти тут те то і те то, там голодують діти. Поліція скорботи має довгі традиції.

Так от, слухаючи Зеленського, я ніби провалююся у дитинство. Але зараз би хотілося отримати деякі відповіді з позиції дорослого.
1. Де мило?! (закреслено)
1. Коли ми говоримо про допомогу українським зерном країнам африканського континенту - ідеться про допомогу на платній основі? Нам за це зерно хтось платить?

2. Продовольчий хаб у Африці ,що б це не було, будуватиметься за кошти українського бюджету чи українського бізнесу?

3. Що таке посилення енергетичної незалежності африканських друзів,і за чий рахунок бенкет?
Ця допомога в енергетичній сфері, вона з вами в одній кімнаті? Вона буде здійснена до, після чи одночасно з посиленням енергетичної безпеки України?
Советую к просмотру эпичное зрелище, как Портников пользует недолибералку из недостраны в хвост, в гриву, а потом в обратном порядке.

Во-первых, это красиво.
А во-вторых, всю беседу хотелось взывать к Латыниной словами великого русского классика Михаила Афанасьевича:
"Пальцами блох ловить! Пальцами!"

Самое забавное, что под тонким налетом любого кацаполиберала сидит условный Гиркин. "Я не враг Украины, но мне немножко жалко, что вы не стали раком".
И заикающимся голосом что-то там скулит про этнических русских. В упор не замечая, сколько этносов они переварили, выстраивая свое чудовище Франкенштейна.

"Молчать и слушать!"(с), госпожа Латынина. Молчать и слушать.

Виталий Эдуардович, снимаю шляпу. Отличная наждачка по великоросскому ебальцу получилась.

https://www.youtube.com/watch?v=eYTJKyGZVYI&ab_channel=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2.%D0%90%D1%80%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%8B
История одного змеепобеждения.

Свят Георгий во бое
На лихом сидит коне
Держит в руце копиё
Тычет змия в жопиё (с)