Forwarded from НеоАрхаїка 🐾
#НАрх_постать
#НАрх_ідея
#блаженні_маргінали
Два роки тому у засвіти пішов Теодор Качинський (Унабомбер) - культова і визначальна персона рубежу ХХ-ХХІ століття. Він жив, як учив, і учив, як жив сам. Тед виніс безжальний вирок індустріальному і споживацькому світові, й сьогодні ми все частіше бачимо справедливість прогнозів, зроблених у Маніфесті 1995 року.
Міста й великі автомобільні траси тотально проглядаються відеокамерами буцімто під приводом "громадської безпеки"; цифрові генератори тексту й графічних зображень заполонили медіа, підроблюючи та спотворюючи людську творчість; гаджети перетворилися на нові наркотики; чимало людей безперервно занурені в сурогатну діяльність або намертво застрягли у тенетах віртуальності.
Методи Теда можна і варто критикувати - передовсім за малий масштаб і невелику кількість випадків практичного застосування. Для менш рішучих людей субкультура "унабомберства" давно сформувала цілком миролюбні варіанти: від пропагандистського хуліганства Тайлера Дьордена до сімейного "уходу в Ліс", представленого в "Капітан Фантастик".
Качинський задав певні стартові точки, які можна переосмислювати і розвивати, однак головне - діяти самому або разом зі своїм племенем. Також нагадаю, що спадщина Качинського не обмежується Маніфестом, і його інші праці також заслуговують на український переклад.
Дотепно, що саме сьогодні "впав" ублюдочний ChatGPT. Це - чудова ілюстрація ефемерності й скороминущості системи "високих технологій". Електронні гроші та генератори тексту зникнуть в одну мить із вимкненням електроенергії. Більше того, єдиним повноцінним володарем цих технологій та активів є той, хто контролює виробництво і розподіл електрики. Потойбіч всіх LLM'ок і віртуального павутиння завжди лишатиметься те, що воістину має сенс: родина, плем'я, радісне напруження м'язів, тепло родючої землі й неквапливі розмови духів очерету уночі.
#НАрх_ідея
#блаженні_маргінали
Два роки тому у засвіти пішов Теодор Качинський (Унабомбер) - культова і визначальна персона рубежу ХХ-ХХІ століття. Він жив, як учив, і учив, як жив сам. Тед виніс безжальний вирок індустріальному і споживацькому світові, й сьогодні ми все частіше бачимо справедливість прогнозів, зроблених у Маніфесті 1995 року.
Міста й великі автомобільні траси тотально проглядаються відеокамерами буцімто під приводом "громадської безпеки"; цифрові генератори тексту й графічних зображень заполонили медіа, підроблюючи та спотворюючи людську творчість; гаджети перетворилися на нові наркотики; чимало людей безперервно занурені в сурогатну діяльність або намертво застрягли у тенетах віртуальності.
Методи Теда можна і варто критикувати - передовсім за малий масштаб і невелику кількість випадків практичного застосування. Для менш рішучих людей субкультура "унабомберства" давно сформувала цілком миролюбні варіанти: від пропагандистського хуліганства Тайлера Дьордена до сімейного "уходу в Ліс", представленого в "Капітан Фантастик".
Качинський задав певні стартові точки, які можна переосмислювати і розвивати, однак головне - діяти самому або разом зі своїм племенем. Також нагадаю, що спадщина Качинського не обмежується Маніфестом, і його інші праці також заслуговують на український переклад.
Дотепно, що саме сьогодні "впав" ублюдочний ChatGPT. Це - чудова ілюстрація ефемерності й скороминущості системи "високих технологій". Електронні гроші та генератори тексту зникнуть в одну мить із вимкненням електроенергії. Більше того, єдиним повноцінним володарем цих технологій та активів є той, хто контролює виробництво і розподіл електрики. Потойбіч всіх LLM'ок і віртуального павутиння завжди лишатиметься те, що воістину має сенс: родина, плем'я, радісне напруження м'язів, тепло родючої землі й неквапливі розмови духів очерету уночі.
😢4❤🔥3
Forwarded from ПЛЕМ’Я 🔥🐒
Сьогодні все живе святкує літнє Сонцестояння! 🌞
Посміхнися Сонцю, яке досягло піку в цьогорічному циклі, та насолодися найкоротшою ніччю року 🌚
І хоча Світило тепер старішатиме, затухаючи та готуючи біосферу до зими — всі знають, воно знову відродиться молодим та подарує тепло всьому живому навколо! 🌻
Посміхнися Сонцю, яке досягло піку в цьогорічному циклі, та насолодися найкоротшою ніччю року 🌚
І хоча Світило тепер старішатиме, затухаючи та готуючи біосферу до зими — всі знають, воно знову відродиться молодим та подарує тепло всьому живому навколо! 🌻
🏔 Практичний анімізм на захисті Природи 🌳
🤖 Сучасний світ будується на найгіршій формі матеріалізму — тій, де ігноруються навіть інтерпретації матерії як духовного чи священного, де все нелюдське (а часто і деякі люди) є лише ресурсами для користування. Але іноді державам простіше визнати чиїсь релігійні переконання, аніж боротись із ними — і так з'являються чудові прецеденти!
🙌 Цього року у Новій Зеландії корінні захистили свою священну гору — Таранакі. Її законодавчо визнали особою, і наділили повними людськими правами та обов'язками.
👻 Як таке можливо? Корінні Нової Зеландії, маорі, буквально вбачають цю гору своїм предком та мають міцний духовний зв'язок із нею, а тож боряться проти її колонізації вже понад 250 років. Тепер же найпопулярніша гора країни та 1.2 мільйони акрів землі національного парку переходять під "опікунство" комітету із представників маорі та МінДовкілля — а тож, хоча і земля не повертається суто до корінних, там встановлять настанови для туристів, і маорі отримають більше інструментів захисту їхньої рідної землі.
💬 «Сьогодні ми підтвердили те, що завжди знали: наша гора ніколи не була власністю Корони, вона — наш предок, живе та дихаюче втілення нашої ідентичності».
🌋 Також вулкану офіційно повернули племінну назву (із часів колонізації гора називалась Еґмонт), а британська Корона визнала та вибачилась завикрадення окупацію конфіскацію вулкану і територій, переселення місцевих племен та перешкоджання доступу до води, їжі і священної землі.
Та для маорі це не перше таке досягнення!
🌊 У 2017-му правами наділили річку Вангануї — одну з найбільших тамошніх рік — також визнавши її предком місцевих племен та передавши під спільне опікунство. Це визнання означає, що закон не розрізнятиме шкоду племені та шкоду річці, оскільки вони є одним цілим. «З нашої точки зору, ставлення до річки як до живої істоти є найвірнішим підходом, на відміну від попереднього століття володіння та менеджменту».
🏞 Ще раніше, у 2014-му, так само уособили національний парк дощових лісів Те Уревера. Ось чудова стаття про те, як там нині живуть люди.
🐋 А нещодавно вожді тихоокеанських корінних з різних країн підписали декларацію, де визнають суб'єктність китів та дельфінів! Документ ще не має юридичної сили, але намір прекрасний.
І щоразу сотні представників племен збиралися на святкування досягнень у цій багаторічній боротьбі 😌
👐 Центральна думка анімізму — це персоніфікація, одухотворення начебто неживих об'єктів. Тобто ставлення до них із повагою, як до осіб із власними інтересами та життями. І сприйняття маорі гір, річок та лісів як своїх предків — це чудовий приклад анімістичного світогляду, що приносить людям радість у єдності із Природою.
💁 З іншого боку, є менш духовний, скоріше індивідуальний приклад персоніфікації — як-то передача улюбленому дереву прав!
🌳 У місті Афіни (Джорджія, США) росте білий дуб, що володіє собою та землею довкола себе.
📰 Легенда пішла у фольклор із місцевої газети 1890 року. Там йшлося про документ полковника Вільяма Джексона, в якому той передає дереву права на себе та його ділянку. І нині поруч стоїть табличка, де написано: «Зважаючи на мою велику любов до цього дерева та моє сильне бажання назавжди захистити його, я передаю йому повне володіння над собою та вісьма футами землі навколо нього».
🧑⚖️ Де-юре, на жаль, це дерево насправді не має прав — бо за законодавством США дерева не здатні набувати власності. Та й історія, судячи з усього, була вигадана газетою. Проте місцевим легенда сподобалась — тож дерево де-факто отримало певний публічний захист, і тепер є місцевою туристичною пам'яткою.
🪴 Та ще цікавіше те, що це не те саме дерево! Оригінальне дерево, віком близько 400 років, впало під час шторму у жовтні 1942-го. Проте місцеві садівники, підтримавши традицію, виростили нове дерево із жолудя померлої істоти! Звичайно, права "на себе" і на землю довкола перейшли дереву у спадок — тож вже друге покоління цієї дубової родини росте без загрози бути знищеним.
Якщо хтось буде висміювати веганів словами про «захист прав дерев та мінералів» — можеш показати їм цей пост 😉
ПЛЕМ’Я 🔥🐒
🤖 Сучасний світ будується на найгіршій формі матеріалізму — тій, де ігноруються навіть інтерпретації матерії як духовного чи священного, де все нелюдське (а часто і деякі люди) є лише ресурсами для користування. Але іноді державам простіше визнати чиїсь релігійні переконання, аніж боротись із ними — і так з'являються чудові прецеденти!
🙌 Цього року у Новій Зеландії корінні захистили свою священну гору — Таранакі. Її законодавчо визнали особою, і наділили повними людськими правами та обов'язками.
👻 Як таке можливо? Корінні Нової Зеландії, маорі, буквально вбачають цю гору своїм предком та мають міцний духовний зв'язок із нею, а тож боряться проти її колонізації вже понад 250 років. Тепер же найпопулярніша гора країни та 1.2 мільйони акрів землі національного парку переходять під "опікунство" комітету із представників маорі та МінДовкілля — а тож, хоча і земля не повертається суто до корінних, там встановлять настанови для туристів, і маорі отримають більше інструментів захисту їхньої рідної землі.
💬 «Сьогодні ми підтвердили те, що завжди знали: наша гора ніколи не була власністю Корони, вона — наш предок, живе та дихаюче втілення нашої ідентичності».
🌋 Також вулкану офіційно повернули племінну назву (із часів колонізації гора називалась Еґмонт), а британська Корона визнала та вибачилась за
Та для маорі це не перше таке досягнення!
🌊 У 2017-му правами наділили річку Вангануї — одну з найбільших тамошніх рік — також визнавши її предком місцевих племен та передавши під спільне опікунство. Це визнання означає, що закон не розрізнятиме шкоду племені та шкоду річці, оскільки вони є одним цілим. «З нашої точки зору, ставлення до річки як до живої істоти є найвірнішим підходом, на відміну від попереднього століття володіння та менеджменту».
🏞 Ще раніше, у 2014-му, так само уособили національний парк дощових лісів Те Уревера. Ось чудова стаття про те, як там нині живуть люди.
🐋 А нещодавно вожді тихоокеанських корінних з різних країн підписали декларацію, де визнають суб'єктність китів та дельфінів! Документ ще не має юридичної сили, але намір прекрасний.
І щоразу сотні представників племен збиралися на святкування досягнень у цій багаторічній боротьбі 😌
👐 Центральна думка анімізму — це персоніфікація, одухотворення начебто неживих об'єктів. Тобто ставлення до них із повагою, як до осіб із власними інтересами та життями. І сприйняття маорі гір, річок та лісів як своїх предків — це чудовий приклад анімістичного світогляду, що приносить людям радість у єдності із Природою.
💁 З іншого боку, є менш духовний, скоріше індивідуальний приклад персоніфікації — як-то передача улюбленому дереву прав!
🌳 У місті Афіни (Джорджія, США) росте білий дуб, що володіє собою та землею довкола себе.
📰 Легенда пішла у фольклор із місцевої газети 1890 року. Там йшлося про документ полковника Вільяма Джексона, в якому той передає дереву права на себе та його ділянку. І нині поруч стоїть табличка, де написано: «Зважаючи на мою велику любов до цього дерева та моє сильне бажання назавжди захистити його, я передаю йому повне володіння над собою та вісьма футами землі навколо нього».
🧑⚖️ Де-юре, на жаль, це дерево насправді не має прав — бо за законодавством США дерева не здатні набувати власності. Та й історія, судячи з усього, була вигадана газетою. Проте місцевим легенда сподобалась — тож дерево де-факто отримало певний публічний захист, і тепер є місцевою туристичною пам'яткою.
🪴 Та ще цікавіше те, що це не те саме дерево! Оригінальне дерево, віком близько 400 років, впало під час шторму у жовтні 1942-го. Проте місцеві садівники, підтримавши традицію, виростили нове дерево із жолудя померлої істоти! Звичайно, права "на себе" і на землю довкола перейшли дереву у спадок — тож вже друге покоління цієї дубової родини росте без загрози бути знищеним.
Якщо хтось буде висміювати веганів словами про «захист прав дерев та мінералів» — можеш показати їм цей пост 😉
ПЛЕМ’Я 🔥🐒
❤🔥12
🫥 Як розчинитись у екосистемі
та зробити це із користю та задоволенням!
⚖️ Тож, як ми писали, в тобі трохи більше не-твоїх клітин, аніж твоїх. Більшість із них — бактерії, які співпрацюють із твоїм організмом: допомагають травленню, підтримують здоров'я та захищають від шкідливих мікроорганізмів — все твоє життя, від народження і до самої смерті.
⏭️ А що ж відбувається після смерті?
🫀 Смерть означає не тільки кінець твого життєвого досвіду, а й зупинку обміну речовин. Серце зупиниться й більше не качає кров, яка розносила кисень до кожної клітинки організму. Без кисню твої клітини почнуть розпадатись — руйнуватись під впливом власних ферментів. Перестане працювати й імунна система.
📈 А в якийсь момент бактерії, грибки та інші члени твого мікробіому побачать, що твій імунітет їх більше не стримує — і тоді вони теж візьмуться за справу.
☠️ Так, той самий мікробіом, який жив із тобою весь цей час — саме він і розкладатиме твоє тіло після смерті.
🦠 Бактерії з кишківника, яких найбільше у людському організмі, буквально зферментують тебе із середнини. Вони й відігрáють головну роль у рокзаладанні тіла, розповзаючись по всіх інших органах.
🙌 Таким чином твій труп дасть останній поштовх рідному мікробіому — бактерії "наїдаються", примножують популяцію та опиняються за межами організму, де їхня колонія шукатиме кращого прихистку, вже без тебе 🫡
🍖 Але смерть зазвичай не трапляється у стерильному вакуумі. Окрім наших внутрішніх бактерій, є й інші організми, які хочуть поживитися мертвими тканинами.
🪰 Найчастіше смерть пов'язують із мухами та їхніми личинками. І дійсно, мухи добре чують запах гниття! Тому вони, ймовірно, і стануть першими комахами, які почнуть поїдати твої тканини та заселяти у цю поживну масу своє потомство.
🐜 Та до тебе приповзуть й багато інших комашок! Насправді, всі комахи, якщо вони хоч трохи всеїдні, здатні класно харчуватись тваринними рештками. Мурахи, метелики… Із неочікуваних — коники та мокриці також можуть навідатися до мертвого тіла!
💀 Найдовше, судячи з усього, на тобі лишаться шкіроїди — родина жуків, що дуже вміло об'їдають залишки тканин із кісток. Якщо вони на тебе натраплять, то твій білий череп буде найкрасивішим прихистком в усьому лісі 😉
😋 Звісно, своїм трупом можна нагодувати не тільки тварин, а ще й рослини та гриби — це зветься компостуванням людини, і це класний варіант, якщо спланувати свої екопохорони заздалегідь!
🍄🟫 Окрім грибків, які вже є у кожному тілі й харчуватимуться трупом із середини, ззовні тіло можна згодувати повнорозмірним грибам! Є комерційні грибні труни для небіжчиків — але, при бажанні віддатись грибам, це можна влаштувати і самому!
💐 Є також і варіант із контрольованим перетворенням тіла на гумус. Це таке штучне компостування: рештки кладуть у залізну камеру, наповнену мульчею, тирсою та квітками, і підтримують у ній ідеальну для розкладання температуру, в якій твій мікробіом почувається максимально комфортно та швидше перероблює твої рештки. В результаті виходить ~1м³ гумусу, який можна використати де захочеться: посадити у ньому дерево чи додати у свій сад.
🏞 Багато де у світі експериментують із екопохоронами. Наприклад, у Австралії під це виділили цілий парк! Там, де раніше було 18 гектарів ферми, тепер хочуть відродити ліс: людей ховатимуть без бальзамування, у трунах із картону чи очерету без використання токсичних матеріалів, хоча і від труни можна відмовитись, віддавши перевагу простій тканині — а надгробком слугуватиме пам'ятне дерево, з яких і утвориться ліс. Різні форми екопоховань є у деяких штатах США, у Британії та багатьох інших країнах — але такий проєкт, схоже, перший у "цивілізованому" світі.
Продовження постом нижче 👇
та зробити це із користю та задоволенням!
⚖️ Тож, як ми писали, в тобі трохи більше не-твоїх клітин, аніж твоїх. Більшість із них — бактерії, які співпрацюють із твоїм організмом: допомагають травленню, підтримують здоров'я та захищають від шкідливих мікроорганізмів — все твоє життя, від народження і до самої смерті.
⏭️ А що ж відбувається після смерті?
🫀 Смерть означає не тільки кінець твого життєвого досвіду, а й зупинку обміну речовин. Серце зупиниться й більше не качає кров, яка розносила кисень до кожної клітинки організму. Без кисню твої клітини почнуть розпадатись — руйнуватись під впливом власних ферментів. Перестане працювати й імунна система.
📈 А в якийсь момент бактерії, грибки та інші члени твого мікробіому побачать, що твій імунітет їх більше не стримує — і тоді вони теж візьмуться за справу.
☠️ Так, той самий мікробіом, який жив із тобою весь цей час — саме він і розкладатиме твоє тіло після смерті.
🦠 Бактерії з кишківника, яких найбільше у людському організмі, буквально зферментують тебе із середнини. Вони й відігрáють головну роль у рокзаладанні тіла, розповзаючись по всіх інших органах.
🙌 Таким чином твій труп дасть останній поштовх рідному мікробіому — бактерії "наїдаються", примножують популяцію та опиняються за межами організму, де їхня колонія шукатиме кращого прихистку, вже без тебе 🫡
🍖 Але смерть зазвичай не трапляється у стерильному вакуумі. Окрім наших внутрішніх бактерій, є й інші організми, які хочуть поживитися мертвими тканинами.
🪰 Найчастіше смерть пов'язують із мухами та їхніми личинками. І дійсно, мухи добре чують запах гниття! Тому вони, ймовірно, і стануть першими комахами, які почнуть поїдати твої тканини та заселяти у цю поживну масу своє потомство.
🐜 Та до тебе приповзуть й багато інших комашок! Насправді, всі комахи, якщо вони хоч трохи всеїдні, здатні класно харчуватись тваринними рештками. Мурахи, метелики… Із неочікуваних — коники та мокриці також можуть навідатися до мертвого тіла!
💀 Найдовше, судячи з усього, на тобі лишаться шкіроїди — родина жуків, що дуже вміло об'їдають залишки тканин із кісток. Якщо вони на тебе натраплять, то твій білий череп буде найкрасивішим прихистком в усьому лісі 😉
😋 Звісно, своїм трупом можна нагодувати не тільки тварин, а ще й рослини та гриби — це зветься компостуванням людини, і це класний варіант, якщо спланувати свої екопохорони заздалегідь!
🍄🟫 Окрім грибків, які вже є у кожному тілі й харчуватимуться трупом із середини, ззовні тіло можна згодувати повнорозмірним грибам! Є комерційні грибні труни для небіжчиків — але, при бажанні віддатись грибам, це можна влаштувати і самому!
💐 Є також і варіант із контрольованим перетворенням тіла на гумус. Це таке штучне компостування: рештки кладуть у залізну камеру, наповнену мульчею, тирсою та квітками, і підтримують у ній ідеальну для розкладання температуру, в якій твій мікробіом почувається максимально комфортно та швидше перероблює твої рештки. В результаті виходить ~1м³ гумусу, який можна використати де захочеться: посадити у ньому дерево чи додати у свій сад.
🏞 Багато де у світі експериментують із екопохоронами. Наприклад, у Австралії під це виділили цілий парк! Там, де раніше було 18 гектарів ферми, тепер хочуть відродити ліс: людей ховатимуть без бальзамування, у трунах із картону чи очерету без використання токсичних матеріалів, хоча і від труни можна відмовитись, віддавши перевагу простій тканині — а надгробком слугуватиме пам'ятне дерево, з яких і утвориться ліс. Різні форми екопоховань є у деяких штатах США, у Британії та багатьох інших країнах — але такий проєкт, схоже, перший у "цивілізованому" світі.
Продовження постом нижче 👇
❤🔥16
Початок постом вище 👆
🦅 На жаль, у наших традиційних похованнях не зберіглась екологічна складова, як це є у деяких народів. Наприклад, у буддистів Тибету є опція Небесного поховання — ритуалу, в якому тіло згодовують яструбам (а часто й ведмедям та шакалам), і навіть кістки додають у традиційне борошно цампу й згодовують місцевій дикій фауні! Тибетці вірять, що після повного розчинення тіла душі легше знайти інше тіло для переродження.
🌱 Але і просто закопатись своїми рештками у ґрунт на власній ділянці та посадити над ними певні дерева, кущі, трави чи гриби — теж класний та дешевий варіант допомогти тілу у переродженні. А у українців є численні багатовікові традиції щодо того, які дерева саджати на могилах! Доречним буде переконатися, що тіло заховане подалі від джерел, щоб трупні речовини не потрапили до питної води.
🍑 І хоча в Україні, певно, щоб забрати тіло з моргу "на руки" потрібно або його викрасти, або заплатити комусь хабара — але це все-ж вартувало би того: сад, що годував тебе, заслуговує годуватись тобою 😌
🙄 І ні, попри розповсюджений міф, людські тіла не токсичні для ґрунту. Людина — хто б знав?! — розкладається в землі так само, як і будь-яка інша тварина. І якщо не кусати гнилий труп — то отруєння міфічними "трупними токсинами" людям теж не загрожує. Але не варто дозволяти заливати тіла формальдегідом у морзі, він і справді токсичний, та компостувати тіла все ж треба подалі від джерел води.
📦 Деякі люди так прив'язані до свого фізичного тіла та так відірвані від реальності довкілля, що не усвідомлюють всю красу смерті та відродження, і тому намагаються зупинити смерть або ж знищити тіло вогнем.
🔥 Дійсно, популярність кремації зростає саме через переповненість кладовищ та дорожчання "традиційного" поховання. Та окремо від духовного аспекту, кремація має великий негативний ефект для довкілля: на неї витрачається дуже багато палива, під час спалювання разом із тілом до атмосфери викидається близько 240 кг CO² — це як проїхати 1000 кілометрів на машині! А кому цього замало, то можна ще й запустити прах у космос 🙄
⚰️ Та найчастіше прекрасні органічні рештки бальзамують та кидають у синтетичні труни — щоб навіть після смерті тебе оточували мерзенні отруйні хімікати та мікропластик. І це — бридкіше за будь-яке гниття. З тим же успіхом можна заливати людські тіла бетоном у фундаментах будинків — а що, ефективно, і місця зайвого не займає 🥴
Як ми вже писали, «"після смерті" організм навіть більш анархний, ніж "при житті"» 😬
🌀 І це ж так прекрасно! По закінченню свого життя, одного повного циклу від народження до смерті, ти повертаєшся до землі, у більший цикл, який продовжуватиметься і далі, аж поки існує життя та сама Природа. І твій дух — енергія, що концентрувалася у одній формі твого тіла — розсіється у довкіллі та продовжить жити у мільйонах інших тіл.
ПЛЕМ’Я 🔥🐒
🦅 На жаль, у наших традиційних похованнях не зберіглась екологічна складова, як це є у деяких народів. Наприклад, у буддистів Тибету є опція Небесного поховання — ритуалу, в якому тіло згодовують яструбам (а часто й ведмедям та шакалам), і навіть кістки додають у традиційне борошно цампу й згодовують місцевій дикій фауні! Тибетці вірять, що після повного розчинення тіла душі легше знайти інше тіло для переродження.
🌱 Але і просто закопатись своїми рештками у ґрунт на власній ділянці та посадити над ними певні дерева, кущі, трави чи гриби — теж класний та дешевий варіант допомогти тілу у переродженні. А у українців є численні багатовікові традиції щодо того, які дерева саджати на могилах! Доречним буде переконатися, що тіло заховане подалі від джерел, щоб трупні речовини не потрапили до питної води.
🍑 І хоча в Україні, певно, щоб забрати тіло з моргу "на руки" потрібно або його викрасти, або заплатити комусь хабара — але це все-ж вартувало би того: сад, що годував тебе, заслуговує годуватись тобою 😌
🙄 І ні, попри розповсюджений міф, людські тіла не токсичні для ґрунту. Людина — хто б знав?! — розкладається в землі так само, як і будь-яка інша тварина. І якщо не кусати гнилий труп — то отруєння міфічними "трупними токсинами" людям теж не загрожує. Але не варто дозволяти заливати тіла формальдегідом у морзі, він і справді токсичний, та компостувати тіла все ж треба подалі від джерел води.
📦 Деякі люди так прив'язані до свого фізичного тіла та так відірвані від реальності довкілля, що не усвідомлюють всю красу смерті та відродження, і тому намагаються зупинити смерть або ж знищити тіло вогнем.
🔥 Дійсно, популярність кремації зростає саме через переповненість кладовищ та дорожчання "традиційного" поховання. Та окремо від духовного аспекту, кремація має великий негативний ефект для довкілля: на неї витрачається дуже багато палива, під час спалювання разом із тілом до атмосфери викидається близько 240 кг CO² — це як проїхати 1000 кілометрів на машині! А кому цього замало, то можна ще й запустити прах у космос 🙄
⚰️ Та найчастіше прекрасні органічні рештки бальзамують та кидають у синтетичні труни — щоб навіть після смерті тебе оточували мерзенні отруйні хімікати та мікропластик. І це — бридкіше за будь-яке гниття. З тим же успіхом можна заливати людські тіла бетоном у фундаментах будинків — а що, ефективно, і місця зайвого не займає 🥴
Як ми вже писали, «"після смерті" організм навіть більш анархний, ніж "при житті"» 😬
🌀 І це ж так прекрасно! По закінченню свого життя, одного повного циклу від народження до смерті, ти повертаєшся до землі, у більший цикл, який продовжуватиметься і далі, аж поки існує життя та сама Природа. І твій дух — енергія, що концентрувалася у одній формі твого тіла — розсіється у довкіллі та продовжить жити у мільйонах інших тіл.
ПЛЕМ’Я 🔥🐒
❤🔥15
🩸 Жертви сучасним богам 🤖
💀 Ох уж ці люди минулого! Приносили своїх близьких та тварин у жертву богам. Ну дурні — думали, що це має якийсь вплив!
🙏 Цікаво, якби їх тоді спитали — «навіщо всі ці жертви?» — що б вони відповіли? Напевно, так треба. Що це дає удачу та схильність богів у битвах чи побуті, що кров невинних звільняє твою душу від гріха, що це лише незначні жертви у порівнянні з тим благом, яке ти особисто чи навіть весь світ отримує в результаті.
🦅 Певно, еталоном "кривавих релігій" є вірування ацтеків. Ті приносили людські серця своїм богам — щоб Сонце, яке харчується людською кров'ю та плоттю, не згасло. Кількість жертв за час проведення церемоній невідомі — колонізатори-християни наводять абсурдно безглузді цифри у 80,000 жертв на честь побудови великого храму. І це ритуально, без вогнепальної зброї чи газових камер — можеш порахувати, скільки людиногодин знадобиться на такі жертви. Насправді, найбільші ацтекські жертвоприношення було б правильно порівнювати із війнами. Наприклад, більшість знайдених черепів у відомих баштах із кісток були не місцеві. Скоріш за все ці черепи належали людям, вбитим у війнах чи захопленим у полон і страченим пізніше. Але про різницю між пре- і пост-індустріальними війнами якось іншим разом…
🐂 Є теорія, що Молох — божество, якому згідно єврейським міфам приносили в жертву дітей — насправді взагалі не був окремою сутністю. Ймовірно, це назва ритуалу, коли люди просили чогось у богів, і якщо боги надавали прохане — то люди приносили обіцяну жертву: зазвичай це були ягнята, але діти вважалися значно ціннішою жертвою у кризові періоди. Жертвопринешення дітей у місцевих культурах взагалі не були чимось табуйованим, у найкритичніших ситуаціях.
😵 Та будь-які ритуальні жертвоприношення — це взагалі ніщо, у порівнянні із промисловими смертями щороку, щодня, щохвилини.
🚘 Абсолютну більшість крові та життів поїдає транспорт.
Наземний транспорт вбиває >1,200,000 людей щороку — це головна причина смерті у віці 5-29 років, найчастіша рукотворна та №11 серед усіх причин смерті взагалі. Що іронічно, ВООЗ закликає вчити дітей дорожній безпеці…
💁 Але на алтар Машин кладуть не лише людей. Тільки у Австралії пишуть про 10 мільйонів смертей тварин від автомобілів щороку. Для Європи є дані про 194 мільйони птахів та 29 мільйонів ссавців щороку, а у США — >350 мільйонів хребетних тварин, але це дані '60-х, тобто нині вони точно вищі. Комах, звісно ж, неймовірно більше — за підрахунками, щороку машини вбивають 228 трильйонів комах. Транспорт вже і напряму загрожує біорізноманіттю.
🏭 Не відстає і промисловість.
Щороку від робочих умов помирає 2.3 мільйони людей. Причому від нещасних випадків гине 350 тисяч, всі ж інші — через захворювання, напряму пов'язані із професією: різні види раку, пневмоконіоз (в т.ч. силікоз), наслідки минулих травм, менталочка тощо.
Великі техногенні катастрофи у нас вже не влізають по символам, але суть зрозуміла.
🫀 Банальність зла полягає в тому, що ріки крові наповнилися саме тоді, коли жертва перестала бути священною та стала прикрою випадковістю. Ми більше не вирізаємо серця на алтарях, тепер ми відрізаємо руки на станках чи намотуємо тіла на колеса машин. Ми звикли до випадковостей, жахливі трагедії (на відміну від жахливого наміру у ритуалах) стали статистичним фоном — і ось, жертовна кров полилася в промисловому масштабі.
🦾 Духи машин працюють на наших зусиллях, боги машин харчуються нашою кров'ю та потом. Певно, їм навіть не потрібно, щоб ми визнавали їх богами, допоки ми приносимо "випадкові" жертви у їхнє благо — у кожній автокатастрофі, у кожній промисловій аварії, у кожній втраченій на виробництві кінцівці, у кожній техногенній катастрофі. Ми і побудували цих кривавих ненаситних богів. Чесно, краще б серця вирізали…
Тож не годуй цих штучних богів ані нафтою, ні кров'ю 🫵
🌏 А плекай своїх богів та духів, які живуть в лісі, в річці, в тобі, та всьому живому…
ПЛЕМ’Я 🔥🐒
💀 Ох уж ці люди минулого! Приносили своїх близьких та тварин у жертву богам. Ну дурні — думали, що це має якийсь вплив!
🙏 Цікаво, якби їх тоді спитали — «навіщо всі ці жертви?» — що б вони відповіли? Напевно, так треба. Що це дає удачу та схильність богів у битвах чи побуті, що кров невинних звільняє твою душу від гріха, що це лише незначні жертви у порівнянні з тим благом, яке ти особисто чи навіть весь світ отримує в результаті.
🦅 Певно, еталоном "кривавих релігій" є вірування ацтеків. Ті приносили людські серця своїм богам — щоб Сонце, яке харчується людською кров'ю та плоттю, не згасло. Кількість жертв за час проведення церемоній невідомі — колонізатори-християни наводять абсурдно безглузді цифри у 80,000 жертв на честь побудови великого храму. І це ритуально, без вогнепальної зброї чи газових камер — можеш порахувати, скільки людиногодин знадобиться на такі жертви. Насправді, найбільші ацтекські жертвоприношення було б правильно порівнювати із війнами. Наприклад, більшість знайдених черепів у відомих баштах із кісток були не місцеві. Скоріш за все ці черепи належали людям, вбитим у війнах чи захопленим у полон і страченим пізніше. Але про різницю між пре- і пост-індустріальними війнами якось іншим разом…
🐂 Є теорія, що Молох — божество, якому згідно єврейським міфам приносили в жертву дітей — насправді взагалі не був окремою сутністю. Ймовірно, це назва ритуалу, коли люди просили чогось у богів, і якщо боги надавали прохане — то люди приносили обіцяну жертву: зазвичай це були ягнята, але діти вважалися значно ціннішою жертвою у кризові періоди. Жертвопринешення дітей у місцевих культурах взагалі не були чимось табуйованим, у найкритичніших ситуаціях.
😵 Та будь-які ритуальні жертвоприношення — це взагалі ніщо, у порівнянні із промисловими смертями щороку, щодня, щохвилини.
🚘 Абсолютну більшість крові та життів поїдає транспорт.
Наземний транспорт вбиває >1,200,000 людей щороку — це головна причина смерті у віці 5-29 років, найчастіша рукотворна та №11 серед усіх причин смерті взагалі. Що іронічно, ВООЗ закликає вчити дітей дорожній безпеці…
💁 Але на алтар Машин кладуть не лише людей. Тільки у Австралії пишуть про 10 мільйонів смертей тварин від автомобілів щороку. Для Європи є дані про 194 мільйони птахів та 29 мільйонів ссавців щороку, а у США — >350 мільйонів хребетних тварин, але це дані '60-х, тобто нині вони точно вищі. Комах, звісно ж, неймовірно більше — за підрахунками, щороку машини вбивають 228 трильйонів комах. Транспорт вже і напряму загрожує біорізноманіттю.
🏭 Не відстає і промисловість.
Щороку від робочих умов помирає 2.3 мільйони людей. Причому від нещасних випадків гине 350 тисяч, всі ж інші — через захворювання, напряму пов'язані із професією: різні види раку, пневмоконіоз (в т.ч. силікоз), наслідки минулих травм, менталочка тощо.
Великі техногенні катастрофи у нас вже не влізають по символам, але суть зрозуміла.
🫀 Банальність зла полягає в тому, що ріки крові наповнилися саме тоді, коли жертва перестала бути священною та стала прикрою випадковістю. Ми більше не вирізаємо серця на алтарях, тепер ми відрізаємо руки на станках чи намотуємо тіла на колеса машин. Ми звикли до випадковостей, жахливі трагедії (на відміну від жахливого наміру у ритуалах) стали статистичним фоном — і ось, жертовна кров полилася в промисловому масштабі.
🦾 Духи машин працюють на наших зусиллях, боги машин харчуються нашою кров'ю та потом. Певно, їм навіть не потрібно, щоб ми визнавали їх богами, допоки ми приносимо "випадкові" жертви у їхнє благо — у кожній автокатастрофі, у кожній промисловій аварії, у кожній втраченій на виробництві кінцівці, у кожній техногенній катастрофі. Ми і побудували цих кривавих ненаситних богів. Чесно, краще б серця вирізали…
Тож не годуй цих штучних богів ані нафтою, ні кров'ю 🫵
🌏 А плекай своїх богів та духів, які живуть в лісі, в річці, в тобі, та всьому живому…
ПЛЕМ’Я 🔥🐒
❤🔥13🗿5🙉1