​​Молитва до псалма 7:

Господи, визволи нас від усіх гонителів, й ніколи хай диявол не вирве, як лев, у нас того, що даровано Христом. Нехай диявола безпра́в’я на тім’я його́ зійде, щоб народ Твій, псалми співав Імені Твоєму, очищений від усіх гріхів.

Ця молитва з африканської збірки молитов до псалмів з п'ятого століття. Латинський оригінал і французький переклад - в коментарях. Також в коментарях є псалом 7.

Зображення з каналу "Страшно Середньовічне" 

28 жовтня, у день відходу до вічності (+1651(?)), Православна Церква вшановує пам'ять преподобного Йова Желіза (Заліза), одного з перших ігуменів Почаївського монастиря. Церкви, які дотримуються дохристиянського юліанського календаря, відзначають цей день із запізненням наразі на 13 діб.

Його біографія містить історичні суперечності та оповита міфами, у т.ч. створеними на догоду московитській пропаганді. Визнається, що він народився в Угорниках на Прикарпатті.

Також достеменно відомо, що Йов був ігуменом, що зумів зберегти й помножити монастирські добра та християнську вченість, й водночас з тим, не занедбати любові до ближнього.

Ігуменство Йова припадає на буремні часи становлення монастиря, адже після смерті шляхтянки Анни Готської, що в 1597 році дала капітал для заснування Почаївського монастиря, її родич, протестант Андрій Фірлей, забажав отримати кошти назад і в 1623 році пограбував монастир. Йову не лише вдалось залучити для допомоги монастирю нових меценатів, а й виграти у Андрія Фірлея судову справу, що тривала майже чверть століття і завершилась в 1647 році. Невдовзі, завдяки стараннями Йова зведено в Почаєві мурований храм в честь Пресвятої Тройці.

Шану до Тройці висловлював Йов не лише в найменуванні храму, а й повчаннями, в яких гостро виступав проти вчення антитринітаріїв, що проповідували в Речі Посполитій і відкидали вчення про Троїчність Бога.

Також за сприяння Йова в Почаєві знайшла прихисток мандрівна друкарня Кирила Транквіліона-Ставровецького, й саме в Почаєві Ставровецький видав трактат «Дзеркало богослів’я», який називають “першим систематичним викладом богословської системи в Україні”.

Дбання ж за любов до ближнього видно в тому, що під час повстання Богдана Хмельницького Йов переховував у Почаєві унійного протопресвітера Федора Дубницького, а у воєводи Єремії Вишневецького просив від козаків захисту.

​​Молитва до псалма 8:

Увінчай Господи, хвалу з уст дітей Твоїх, і зруйнуй ворога роду людського. Спаси нас, благаємо, бо ми діло перстів твоїх, щоб ім'я Твоє було чу́дне по всій землі

Ця молитва з африканської збірки молитов до псалмів з п'ятого століття. Латинський оригінал і французький переклад - в коментарях і псалом 8 в коментарях.

Зображення з каналу "Страшно Середньовічне"

Молитва до псалма 9:

В брамах дочки Сіонської, Тобі Богу й Отцю вклоняємо коліна сердець наших. Вознеси нас, благаємо від брам смерті, щоб завжди перебували в хвалі Твоїй.

Ця молитва з африканської збірки молитов до псалмів з п'ятого століття. Латинський оригінал і французький переклад - в коментарях і псалом 9 в коментарях.

​​Молитва до Псалма 10

Спаси нас, Господи, бо на Тебе покладаємось, дай нам даром любові твоєї вартіснішими ніж горобців зграя бути. Вчини так, щоб ми притьмом стріли злоби загасили Силою Твоєю, утверджені в тому, що не маючи жодних булих заслуг, любов'ю праведності твоєї ми врятовані.


Ця молитва з африканської збірки молитов до псалмів з п'ятого століття. Латинський оригінал і французький переклад - в коментарях і псалом 10 в коментарях.

Зображення з каналу "Страшно Середньовічне"

​​Молитва до псалма 11:

Збережи нас, Господи, від роду сього навіки. Воскресни благаємо, за́для стражда́ння бідних і за́для сто́гону вбо́гих, й спаси народ твій.


Ця молитва з африканської збірки молитов до псалмів з п'ятого століття. Латинський оригінал і французький переклад - в коментарях і псалом 11 в коментарях. 

Зображення з каналу "Страшно Середньовічне"

​​Молитва до псалма 12:

Всемогутній і вічний Боже, просвіти очі сердець наших, і наснаги чувати над заповідями Твоїми дай нам, щоб серце наше возрадувавшись спасінням твоїм, з довірою кріпкою промовило: Заспіва́ю Го́сподеві, що благодіяв мені.

Ця молитва з африканської збірки молитов до псалмів з п'ятого століття. Латинський оригінал і французький переклад - в коментарях і псалом 12 в коментарях. 

Зображення з каналу "Страшно середньовічне"

​​Молитва до Псалма 13:

Народ твій, Господи Отче всемогутній, з полону поверни і шлях миру появи в Христі твоєму, в якому двох єдністю вчинив. Яви єдність цю в усіх, молимо, щоб єство наше людське як Яків раділо у плоті, й стало Ізраїлем довершеним, що спадщина його - тебе Бога бачити.

Ця молитва з африканської збірки молитов до псалмів з п'ятого століття. Латинський оригінал і французький переклад - в коментарях, як і псалом 13. 

Зображення звідси

Отуто про Введення в Храм Богородиці:

https://risu.ua/vvedennya-v-hram-presvyatoyi-bogorodici-vidznachayut-sogodni-za-yulianskim-kalendarem_n134528

​​Спів у серці

Нині Католицька, Православна і навіть Англіканська Церква вшановує святу Цицилію, яку у нас іменують в житіях свята римська мучениця Кикилія. Найвірогідніше такої людини ніколи не існувало, а житіє святої створене в V столітті мало прославити дівицтво на противагу шлюбу. Бо ж Цецилія навіть на власному весіллі співала в серці пісні Богові, а жениху перед шлюбним ложем сказала, що її охороняє ангел, який заб'є будь кого, хто спокуситься на її цноту. 

Житіє дійсно стало популярним, аж так, що в середньовіччі переспівав житіє Цецилії в Кентерберійських оповіданнях Чосер, а нині вийшло японське аніме "Свята Цецилія і Пастор Лоуренс", але Цецилія замість покровительки дівицтва, яких не бракувало, стала покровителькою співу, чого автор житія напевно не міг передбачити. Такою вона вважається і до нині.  

Храм святої Цецилії у Римі є нині жіночім монастирем бенедектинок, котрі щодня спільнотно моляться добове коло: утреню; часи ; вечірню. Минулого тижня я був на буденній вечірні в цьому монастирі. Окрім монашок і охоронця я там був один, не прийшов навіть священик, яких у Римі звісно ж не бракує. Враховуючи, що вечірня в будень не є в Римі на кожному кроці, можна було б почати обвинувачувати безбожний і втрачений Рим, але треба враховувати одну деталь: спів монахинь, наслідуючи Святу Цецилію, відбувався "в серці" і майже не виривався назовні. Вони співали лиш для себе і ледь-ледь чутно. Це богослужіння було річчю в собі, до якої людина ззовні доєднатись практично не могла. 

Я не маю претензій до сестер, адже вони монахині і моляться для себе, а не для мене який прийшов до них. Це їх "духовність" і вони мають на неї право. Я не маю претензій, але завжди маю питання, наскільки ця духовність, спрямована на себе, а не на ділення дарами з іншими, є властиво християнською. 

Для мене це питання відкрите.

На фото: Монахині моляться вечірню, прямо збираючись в апсиді довколо віватря, відділено від світу.

​​Я думав, що з легкістю знайду в інтернеті повний запис утрені з цим псалтом, але ж ні, нічого не знайшов. Хто знає як знайти -- буду вдячний.

Раджу простий але цікавий випуск про церковну архітектуру та російське засилля в Україні з Іриною Пустинніковою.

З цікавого для мене, всі позитивні приклади були греко-католицькі, що про відновлення храмів, що про будування нових. І ні, це не тому, що автори греко-католики (бо я взагалі сумніваюсь, що то віруючі якоїсь конфесії, або взагалі віруючі).

Я буду дуже радий бачити будь який якісний проєкт з побудови нових церков в православних України.

Я бачу, що досі постять всілякі вигадки про святого Миколая. Наприклад, що він налупив Арія. І то з року в рік, хоча з року в рік і пишуть всі і вся, що не було такого. Але вигідно, щоб було. Бо приємно, коли такий святий "добрячок" єпископ виправдовує насильство.

Якщо Миколай для нас не просто комерція, то маємо нагоду дізнатись про його життя з чудового джерела, писаного, найвірогідніше, пару десятиліть після смерті Святого Миколая. Щоправда українською воно, наскільки я знаю, досі не перекладене.

Отут писав про це детальніше минулого року:

https://risu.ua/sogodni-sv-mikolaya-chudotvorcya-za-yulianskim-kalendarem_n134940