Свідомі
22.8K subscribers
9.29K photos
1.1K videos
2 files
39.3K links
Досліджуємо сенси

https://svidomi.in.ua/

Співпраця: communication@svidomi.in.ua

Є зареєстрованим суб'єктом у сфері онлайн-медіа. Рішення Національної ради з питань телебачення та радіомовлення №2102 від 13.06.2024. Ідентифікатор медіа R40-04014.
Download Telegram
🇺🇦Російський вплив на події Революції Гідності: факти, докази та покарання

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними Генпрокуратури та МВС, під час Революції гідності 107 людей загинули, ще 2,5 тисячі — постраждали. Більшість загинули в лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею.

Євромайдан став не лише боротьбою за європейське майбутнє, а й протестом проти корупції, насильства з боку влади та узурпації державних інституцій.

Свідомі розповідають про Революцію Гідності, розслідування справ Майдану та російський слід в подіях. 
33-річний штурмовик Євген Єрмаков, позивний Єрмак, загинув 1 листопада 2023 року в районі села Водяне на Донеччині. Зазнав смертельного поранення від російської кулі, прикривши побратимів.

Євген був родом з міста Кривий Ріг. Захоплювався автомобілями, міг відремонтувати або знайти проблему. Останні роки працював монтажником сонячних панелей на фірмі «Іскра Енерджі».

Під час повномасштабної війни чоловік воював у лавах Збройних Сил України. Служив у 2-й елітній роті 1-го стрілецького батальйону 53-ї окремої механізованої бригади імені Князя Володимира Мономаха.

Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.

Поховали Євгена в рідному Кривому Розі на Національному військовому меморіальному кладовищі Центрального цвинтаря.

Вдома на захисника чекали батьки, дружина і донька.

Свідомі спільно з платформою @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
Старший матрос Станіслав Марченков, позивний Банан, поліг 28 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу острова Тендрівська коса. Воїну назавжди залишилось 29 років.

Станіслав народився в місті Красноград Харківської області. Працював на підприємстві у Харкові, згодом — у теплицях «Красноградської овочевої фабрики». Любив футбол, уболівав за ФК «Металіст».

Під час повномасштабного вторгнення чоловік захищав свою країну в складі 73-го морського центру спеціальних операцій імені кошового отамана Антіна Головатого ССО ЗСУ. Воював на посаді старшого оператора групи команди загону.

У грудні 2023 року військовий був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», а посмертно — орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали Героя на Новому кладовищі в селі Наталине Харківської області, де він жив із родиною.

У Станіслава залишились дружина, донька, мама, бабуся та сестра.

Свідомі спільно з платформою @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
⚖️Злочини проти людяності в Криму: чи змусить світ Росію відповісти?

9006 — саме стільки порушень прав людини зафіксували правозахисники у тимчасово окупованому Криму з 2017 по 2023 рік.

Україна неодноразово розслідувала та доводила злочини Росії у тимчасово окупованому Криму. Щонайменше 25 заяв подали до Європейського суду з прав людини, 24 доповіді подали до ОБСЄ, та понад 45 документів та скарг до ООН. Та чи розслідують порушення прав людини Росією в Криму, і як на це реагує міжнародна спільнота — це складне питання.

Тому на 11 рік окупації Криму Свідомі розповідають про злочини Росії проти людяності у Криму та чи можливо притягнути Росію до відповідальності.
Військовослужбовиця Олеся Михайленко, позивний Леся, перестала виходити на зв'язок після 8 травня 2022 року. Вона перебувала на території комбінату «Азовсталь» в Маріуполі Донецької області, коли в бункер влучила російська авіабомба. Захисниці було 22 роки.

Олеся народилася в селі Воскресенка Запорізької області.

Під час повномасштабної війни дівчина проходила військову службу в Окремому загоні спеціального призначення «Азов». Спочатку була діловодом у роті матеріального забезпечення, потім обійняла посаду телефоністки 1-го екіпажу командно-штабної машини вузла зв'язку.
 
Посмертно старший солдат Михайленко Олеся Володимирівна нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

В Олесі залишились тато Володимир, який також захищає Україну в складі бригади «Азов», мама Надія, старші брати Ігор та Данило, які воюють у 3-ій штурмовій бригаді, старший брат Світогор, цивільний. Ще є племінники і племінниці.

Свідомі спільно з платформою @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
🔍«Сертифікат психолога» за рік і псевдонаукові напрямки навчання. Як школа Expert X заробляє на екпрес-курсах?

Повномасштабне вторгнення руйнує не лише інфраструктуру, економіку та норми міжнародного права. Понад 40% громадян відчувають потребу у психологічній допомозі. Орієнтовно 3-4 мільйони українців страждають від середньотяжких форм психологічних розладів.

Де зʼявляється високий попит — там неодмінно виникне і пропозиція. На ринку є десятки шкіл і сервісів, які хочуть допомогти українцям за відповідну плату. Як добросовісних, так і абсолютно некомпетентних у цій сфері.

Свідомі розповідають про те, як Expert X маніпулює громадянами та продає «психологічну освіту», а також як уникати подібних шкіл.
Старший сержант Юрій Лисоконь, позивний Добродій, загинув 8 травня 2022 року в бою за місто Маріуполь Донецької області. Захиснику було 38 років.

Юрій народився в місті Бурштин Івано-Франківської області. Закінчив Рогатинський державний аграрний коледж за програмою підготовки водіїв транспортних засобів категорії «С». Працював помічником машиніста екскаватора Бурштинської ТЕС. У мирному житті займався відеозйомкою. У 2015 році став військовим відеооператором в редакції газети «Чорне сонце» полку «Азов».

У 2019 році у боях на Світлодарській дузі чоловік отримав травми ноги та голови, однак продовжив виконувати свій обов’язок перед Батьківщиною. Під час повномасштабного вторгнення обіймав посаду головного сержанта снайперського підрозділу в ОЗСП «Азов» і з перших днів боронив Маріуполь.

Юрій був нагороджений відзнаками «За військову службу Україні», «За оборону Маріуполя» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Свідомі з @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
🪖🇺🇦Багатовікова безкарність — зброя Росії. Чому без справедливості не буде миру?

Війна, яку веде сьогодні Росія проти України, не є випадковістю. Це багатовікова історія російської агресії, яка супроводжувалась репресіями, геноцидами, знищенням української ідентичності.

Росія розпочала війну проти України ще й тому, що за попередні свої злочини вона ніколи не була покарана. Це сприяло повторенню трагедій — від знищення Гетьманщини та колонізації України Російською імперією, до Голодомору, репресій радянської доби.

До річниці повномасштабного вторгнення Свідомі розповідають про тяглість безкарності Росії проти України.
Капітан Віталій Морозов, позивні Батя і Бізон, загинув 7 березня 2022 року під час оборони Київщини. Офіцеру було 32 роки.

Віталій народився в місті Андрушівка Житомирської області. Після закінчення школи вступив до Житомирського агротехнічного коледжу, який закінчив з відзнакою у 2010 році за спеціальністю техніка-електрика. У 2010-2011 рр. проходив строкову службу в ЗСУ. У 2011 році вступив на навчання до Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова Національного авіаційного університету. Після закінчення у 2016-му для проходження служби був призначений в ГУР МО. У 2018 році був переведений до рідного ЖВІ на посаду курсового офіцера навчального курсу.

З початком повномасштабного вторгнення Віталій у складі зведеного стрілецького батальйону брав участь в обороні Київської області.

Посмертно офіцера нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали Віталія в рідному місті.

Свідомі з @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
💭«Ой, Ви дівчина, а така розумна». Українські фахівчині про дискримінацію та боротьбу за рівні можливості

«Я досі часто чую щось на кшталт: “Ой, Ви дівчина, а така розумна”, або “Ох, ця Ваша жіноча логіка”», — розповідає Олена Компанієць.

У матеріалі з’ясовуємо, що таке «скляна стеля» і яка ситуація з гендерною рівністю в Україні на прикладах історій спеціалісток різних сфер про те, як їм доводиться боротися за рівні можливості. 
Солдат Дмитро Пєтухов, позивний Морс, загинув 25 лютого 2023 року біля села Новосілка Волноваського району Донецької області. Воїну було 20 років. 

Дмитро народився в Дніпрі. Закінчив ліцей інформаційних технологій. Під час повномасштабного вторгнення навчався на другому курсі Національного технічного університету «Дніпровська політехніка».

Дмитро служив у 128-й окремій бригаді територіальної оборони. Був командиром 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 232-го окремого батальйону ТРО. Напередодні загибелі прийшов наказ про присвоєння йому звання молодшого сержанта. Але Дмитро про це так і не дізнався.

Дмитро Пєтухов нагороджений нагрудним знаком «Оборона. Єдність. Перемога», медаллю «Незламним героям російсько-української війни», а вже посмертно — пам'ятною медаллю «Захиснику Вітчизни» та «Орденом мужності». 

Поховали захисника в Дніпрі на Алеї Слави Краснопільського кладовища. 

Свідомі з @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
💭Ми забули, як відпочивати. Тож як саме це потрібно робити та навіщо?

Зараз здається, ніби відпочинок чи відпустка — це щось заборонене або щонайменше неприпустиме. Бо як це — відпочивати, коли триває війна?

Тут важливо розуміти, що відпочинок потрібен усім без винятків для нормального функціонування організму (і мозку зокрема). До того ж, коли ви нормально функціонуєте, то можете зробити набагато більше, аніж лежачи на дивані не в змозі піднятися.

Сьогодні, щоб підтримати вас, Свідомі спільно з «Бережи себе» публікують матеріал про важливість правильного відпочинку.
Нацгвардієць Володимир Крижан, позивний Шабаш, загинув 12 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання в районі села Мала Токмачка Запорізької області. У березні захиснику виповнився б 31 рік.

Володимир народився і жив у місті Миколаєві. Закінчив місцевий Національний аграрний університет за спеціальністю «Механізація сільського господарства» та здобув кваліфікацію інженера-механіка. Працював складальником відділу комплектації товарів аптечного складу в компанії «БаДМ». Захоплювався футболом.

Під час повномасштабного вторгнення чоловік воював у лавах 15-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України. Обіймав посаду старшого механіка-водія взводу оперативного призначення (на бронетранспортерах).

Поховали захисника в селищі Олександрівка на Миколаївщині.

Свідомі з @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
👤💭#НеМовчи: чому театри роками ігнорували проблему харасменту?

У січні 2025 року випускниця університету імені Карпенка-Карого Софія Сапожнік оприлюднила відео, у якому звинуватила викладача та режисера Андрія Білоуса в сексуальних домаганнях.

Ця історія стала поштовхом для інших студенток та випускниць розповісти про власний досвід неетичної поведінки викладачів та наслідки пережитого.

Свідомі зʼясували, які наслідки мала реакція театральної спільноти та як зробити театр безпечним для творчості, навчання та розвитку.
Військовий Олександр Добріца, позивний Добрий, поліг 20 листопада 2023 року під час штурмових дій ворога в районі селища Курдюмівка Бахмутського району Донеччини. Захиснику отримав смертельні поранення внаслідок мінометного обстрілу. У жовтні воїну виповнилося 52 роки.

Олександр був родом із селища Олександрівка Миколаївської області. Закінчив місцеву школу. Строкову службу проходив прикордонником на афгано-іранському кордоні. Потім опанував фах механіка будівельних машин у Миколаївському будівельному технікумі. У мирному житті працював теслярем. Останні 15 років — на Південноукраїнській АЕС. На дозвіллі любив рибалити.

У червні 2023 року чоловік був призваний до лав Збройних Сил України. Він проходив службу у 28-й окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу. Обіймав посаду стрільця-помічника гранатометника. Разом із побратимами боронив Донеччину.

Поховали Героя в рідному селищі.

Свідомі з @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
🧑‍🔬«Не нав'язувати, а збирати навколо однодумців»: як лекторій Science Kids змінює підхід до популяризації науки серед дітей?

Одним з найбільш результативних способів популяризації науки серед дітей є STEM-підхід. З таким підходом діти навчаються бачити зв’язки між різними галузями науки, креативно вирішувати завдання та безпосередньо долучатися до дослідів.

Серед громадських організацій, які ефективно популяризують науку сьогодні, — INSCIENCE. Зараз один з шести проєктів організації — це Science Kids, присвячений популяризації науки серед дітей.

Свідомі поспілкувалися з командою проєкту про те, як вдається заохотити дітей цікавитися наукою та чому STEM допомагає критично мислити.
Солдат Богдан Іванчишин, позивний Боб, загинув 26 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Білогорівка на Луганщині. Воїну було 38 років.

Богдан народився в селищі Запитів Львівської області. Здобув середню спеціальну освіту в залізничному училищі. Працював на підприємстві «VEND» в селі Старий Яричів. Любив футбол.

Чоловіка призвали на військову службу до Збройних Сил України 22 лютого 2023 року. Він служив у 81-й аеромобільній бригаді Десантно-штурмових військ. Був командиром відділення.

«Ми завжди тебе будемо пам'ятати. Ти завжди був веселим, дружелюбним і життєрадісним. Дуже нам тебе не вистачає. Сумуємо і любимо», — написала сестра воїна Мар'яна.

Поховали десантника в селі Цеперів на Львівщині.

У Богдана залишились мама, сестра та племінники.

Свідомі спільно з платформою @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
👩‍🔬Від студентських проєктів до роботи в інноваційних компаніях: три хімікині про свій кар'єрний шлях

Серед української молоді спостерігається низький рівень знань у природничих науках, йдеться в міжнародному дослідженні  якості освіти РІSA-2022. Так, лише 66% учнів/-ениць досягають базового рівня. Водночас професії у сфері STEM входять до десятки найбільш затребуваних у світі.

Три науковиці, які перебувають на різних сходинках кар’єри в хімічній галузі, розповіли Свідомим та INSCIENCE про те, які є в Україні перспективи для жінок в науці, що дає вступ до аспірантури та які уявлення про науку є стереотипними.
Військовий Олександр Кодинець, позивний S.T.A.L.K.E.R, помер у Дніпровському шпиталі 3 квітня 2023 року. Навесні 2022-го при виконанні бойового завдання біля села Нововоронцовка на Херсонщині він отримав травми внаслідок артилерійського обстрілу. Згодом кілька разів їздив на лікування, переніс операції та повертався на службу. Та стан його здоров’я погіршився і Олександр помер. Йому було 33 роки.

Олександр народився і жив у Дніпрі. У 2015-2020 роках брав участь в АТО/ООС. Служив у 164-й радіотехнічній бригаді Повітряних Сил України, 25-й бригаді ДШВ. У 2019 році брав участь у міжнародних навчаннях в Румунії — «Saber Guardian 2019». Здійснив 14 стрибків з парашутом.

З перших днів повномасштабного вторгнення Олександр знову пішов добровольцем на захист Батьківщини. Воював у складі 3-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ. Був гранатометником.

Поховали Олександра на Алеї Героїв в рідному місті.

Свідомі з @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
Привіт, свідомі! 

З вами на звʼязку я — Анастасія Бакуліна, засновниця Свідомих.

Це рішення далось мені нелегко. Але останні пів року були дуже виснажливими, а за останні два місяці ситуація з фінансуванням у нас не покращилась. Тож зараз нам довелося наважитися на цей крок — призупинити нашу діяльність.

Ми сподіваємось, що все ж знайдемо ресурси, аби продовжувати свою роботу і повернутись до вас з новими ідеями та силами. 

Я щиро вдячна всім, хто за цей час став частинкою Свідомих: 

▪️кожному члену команди, який був з нами на різних етапах життя медіа, ви зробили значний внесок у Свідомі
▪️кожному нашому підписнику та підписниці, адже саме ви вказували шлях та рухали нас уперед
▪️кожному нашому донейтору, який був з нами, і тому, хто вирішив продовжувати свою підписку й надалі
▪️кожному бізнесу, організації за те, що ви обирали нас та зробили свій внесок у створення якісного контенту. 

Усі ви стали для нашої команди опорою у важкі часи.

Не прощаємося, адже сподіваємось, що зможемо повернутись до вас💙