Постанова ККС ВС щодо конфіскації автомобіля, який не є власністю засудженого, та неприпустимості вирішення спору про право власності на майно в кримінальному провадженні
Розглянувши касаційні скарги засудженого та його дружини на судові рішення, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду повернув речові докази (автомобіль та свідоцтво про його реєстрацію) останній як власниці транспортного засобу, яка не знала, що її чоловік незаконно його використовував. ККС ВС також вказав, що апеляційний суд, який установив, що автомобіль на праві власності зареєстрований за особою, котра не знала про незаконне його використання, та конфіскував на користь держави частину цього транспортного засобу і свідоцтво про його реєстрацію, допустив неправильне застосування кримінального закону.
Згідно з вироком місцевого суду чоловік був визнаний винним у тому, що він умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав з території підприємства майно на загальну суму 2284,50 грн, завантажив його в багажник автомобіля та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши майнову шкоду на зазначену суму. Особі було призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн, відповідно до затвердженої угоди про примирення, укладеної між представником потерпілого та обвинуваченим.
Вироком також вирішено питання про речові докази, зокрема на підставі статей 96-1, 96-2 КК України конфісковано в рахунок держави знаряддя вчинення кримінального правопорушення – автомобіль і свідоцтво про його реєстрацію.
Апеляційний суд змінив вирок, конфіскувавши у власність держави частину автомобіля, а другу його частину залишивши під арештом. У решті вирок залишив без зміни.
У касаційних скаргах особи ставили питання про скасування судових рішень у частині конфіскації в рахунок держави автомобіля і свідоцтва про його реєстрацію. Вони зауважили, що, порушуючи вимоги закону, суд конфіскував автомобіль, який є власністю не засудженого, а його дружини. При цьому жодних даних про те, що остання знала про незаконне використання автомобіля, в матеріалах провадження немає. Крім того, скаржники вказали, що апеляційний суд у кримінальному провадженні поділив майно подружжя, що є неприпустимим.
Як зазначено в постанові ККС ВС, з огляду на норми статей 96-1 та 96-2 КК України спеціальна конфіскація може бути застосована до майна засудженого чи в передбачених КК України випадках – до майна іншої особи, яке використовувалося як знаряддя вчинення злочину, лише у випадках, якщо власник знав про їх незаконне використання.
Детальніше за посиланням: bit.ly/3fEXPxb.
Розглянувши касаційні скарги засудженого та його дружини на судові рішення, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду повернув речові докази (автомобіль та свідоцтво про його реєстрацію) останній як власниці транспортного засобу, яка не знала, що її чоловік незаконно його використовував. ККС ВС також вказав, що апеляційний суд, який установив, що автомобіль на праві власності зареєстрований за особою, котра не знала про незаконне його використання, та конфіскував на користь держави частину цього транспортного засобу і свідоцтво про його реєстрацію, допустив неправильне застосування кримінального закону.
Згідно з вироком місцевого суду чоловік був визнаний винним у тому, що він умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав з території підприємства майно на загальну суму 2284,50 грн, завантажив його в багажник автомобіля та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши майнову шкоду на зазначену суму. Особі було призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн, відповідно до затвердженої угоди про примирення, укладеної між представником потерпілого та обвинуваченим.
Вироком також вирішено питання про речові докази, зокрема на підставі статей 96-1, 96-2 КК України конфісковано в рахунок держави знаряддя вчинення кримінального правопорушення – автомобіль і свідоцтво про його реєстрацію.
Апеляційний суд змінив вирок, конфіскувавши у власність держави частину автомобіля, а другу його частину залишивши під арештом. У решті вирок залишив без зміни.
У касаційних скаргах особи ставили питання про скасування судових рішень у частині конфіскації в рахунок держави автомобіля і свідоцтва про його реєстрацію. Вони зауважили, що, порушуючи вимоги закону, суд конфіскував автомобіль, який є власністю не засудженого, а його дружини. При цьому жодних даних про те, що остання знала про незаконне використання автомобіля, в матеріалах провадження немає. Крім того, скаржники вказали, що апеляційний суд у кримінальному провадженні поділив майно подружжя, що є неприпустимим.
Як зазначено в постанові ККС ВС, з огляду на норми статей 96-1 та 96-2 КК України спеціальна конфіскація може бути застосована до майна засудженого чи в передбачених КК України випадках – до майна іншої особи, яке використовувалося як знаряддя вчинення злочину, лише у випадках, якщо власник знав про їх незаконне використання.
Детальніше за посиланням: bit.ly/3fEXPxb.
КЦС ВС вказав на межі здійснення цивільних прав і зловживання ними
Задовольняючи частково позовні вимоги першого продавця майна до кінцевого набувача, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із наявності передбачених ст. 388 ЦК України підстав для витребування із незаконного володіння відповідача нерухомого майна, договори щодо відчуження якого першим продавцем на користь другого продавця суд визнав недійсними.
Скасовуючи ці судові рішення та відмовляючи в задоволенні позову, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вказав на таке.
Майно може бути витребувано від добросовісного набувача шляхом подання віндикаційного позову з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України. Таке витребування застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпну сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Детальніше за посиланням: bit.ly/2Cld3cj.
Задовольняючи частково позовні вимоги першого продавця майна до кінцевого набувача, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із наявності передбачених ст. 388 ЦК України підстав для витребування із незаконного володіння відповідача нерухомого майна, договори щодо відчуження якого першим продавцем на користь другого продавця суд визнав недійсними.
Скасовуючи ці судові рішення та відмовляючи в задоволенні позову, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вказав на таке.
Майно може бути витребувано від добросовісного набувача шляхом подання віндикаційного позову з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України. Таке витребування застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпну сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Детальніше за посиланням: bit.ly/2Cld3cj.
Огляд практики Європейського суду з прав людини за період з 09.06.2020 по 12.06.2020
Черговий (двадцятий третій у 2020 році) огляд рішень Європейського суду з прав людини містить, зокрема, опис двох справ проти України.
Так, справа FORTETSYA, MPP v. UKRAINE стосувалася позбавлення права власності компанії-заявника у зв’язку з помилкою органів державної виконавчої служби під час проведення торгів та невідшкодування відповідних втрат, розглянувши яку ЄСПЛ констатував порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (захист права власності).
В іншій справі – M.S. v. SLOVAKIA AND UKRAINE – заявник скаржився на недоліки в процедурі подачі та розгляду заяви про надання притулку в Україні, у зв’язку з чим ЄСПЛ констатував порушення Україною ст. 3 (заборона катування) та пунктів 2, 4 ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність).
Цікавою в аспекті дотримання права на повагу до приватного і сімейного життя є справа DRAŠKOVIĆ v. MONTENEGRO, що стосувалася відмови у задоволенні прохання заявниці перевезти останки її померлого чоловіка з Чорногорії до Боснії та Герцеговини. Розглянувши цю справу, ЄСПЛ нагадав про необхідність дотримання справедливого балансу між конкуруючими інтересами суспільства та окремої особи, у зв’язку з відсутністю якого констатував наявність порушення ст. 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя) в цій справі.
Огляд доступний за посиланням: bit.ly/3fDdVXX.
Черговий (двадцятий третій у 2020 році) огляд рішень Європейського суду з прав людини містить, зокрема, опис двох справ проти України.
Так, справа FORTETSYA, MPP v. UKRAINE стосувалася позбавлення права власності компанії-заявника у зв’язку з помилкою органів державної виконавчої служби під час проведення торгів та невідшкодування відповідних втрат, розглянувши яку ЄСПЛ констатував порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (захист права власності).
В іншій справі – M.S. v. SLOVAKIA AND UKRAINE – заявник скаржився на недоліки в процедурі подачі та розгляду заяви про надання притулку в Україні, у зв’язку з чим ЄСПЛ констатував порушення Україною ст. 3 (заборона катування) та пунктів 2, 4 ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність).
Цікавою в аспекті дотримання права на повагу до приватного і сімейного життя є справа DRAŠKOVIĆ v. MONTENEGRO, що стосувалася відмови у задоволенні прохання заявниці перевезти останки її померлого чоловіка з Чорногорії до Боснії та Герцеговини. Розглянувши цю справу, ЄСПЛ нагадав про необхідність дотримання справедливого балансу між конкуруючими інтересами суспільства та окремої особи, у зв’язку з відсутністю якого констатував наявність порушення ст. 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя) в цій справі.
Огляд доступний за посиланням: bit.ly/3fDdVXX.
КАС ВС поновив на посаді особу у зв’язку з порушенням порядку звільнення
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглянув справу про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України щодо звільнення особи з посади Голови Державної служби з питань надзвичайних ситуацій за порушення Присяги державного службовця та наказу Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій по особовому складу цивільного захисту і поновлення на посаді у зв’язку з порушенням передбаченого законом порядку звільнення.
Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги з огляду на те, що звільнення позивача відбулося без додержання встановленого порядку та без наявних на це підстав.
Суд апеляційної інстанції погодився з позицією суду першої інстанції щодо безпідставного звільнення позивача із займаної посади та змінив рішення у частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу шляхом уточнення суми стягнення.
КАС ВС розглянув касаційну скаргу і дійшов висновку, що з посади, яку обіймав позивач, може звільнити Кабінет Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, яке внесене за пропозицією Міністра внутрішніх справ України. У пропозиції щодо звільнення з посади обґрунтовуються причини неможливості перебування особи на займаній посаді. До подання додаються завізований керівником відповідного органу проєкт рішення про звільнення з посади із зазначенням причини, біографічна довідка з фотокарткою, що засвідчується підписом керівника кадрової служби і скріплюється печаткою, заява особи про звільнення, пояснення особи, що звільняється за порушення трудової дисципліни, у разі потреби – матеріали службового розслідування, медична довідка, інші документи, що безпосередньо стосуються справи.
Детальніше за посиланням: bit.ly/2YMCniQ.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглянув справу про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України щодо звільнення особи з посади Голови Державної служби з питань надзвичайних ситуацій за порушення Присяги державного службовця та наказу Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій по особовому складу цивільного захисту і поновлення на посаді у зв’язку з порушенням передбаченого законом порядку звільнення.
Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги з огляду на те, що звільнення позивача відбулося без додержання встановленого порядку та без наявних на це підстав.
Суд апеляційної інстанції погодився з позицією суду першої інстанції щодо безпідставного звільнення позивача із займаної посади та змінив рішення у частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу шляхом уточнення суми стягнення.
КАС ВС розглянув касаційну скаргу і дійшов висновку, що з посади, яку обіймав позивач, може звільнити Кабінет Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, яке внесене за пропозицією Міністра внутрішніх справ України. У пропозиції щодо звільнення з посади обґрунтовуються причини неможливості перебування особи на займаній посаді. До подання додаються завізований керівником відповідного органу проєкт рішення про звільнення з посади із зазначенням причини, біографічна довідка з фотокарткою, що засвідчується підписом керівника кадрової служби і скріплюється печаткою, заява особи про звільнення, пояснення особи, що звільняється за порушення трудової дисципліни, у разі потреби – матеріали службового розслідування, медична довідка, інші документи, що безпосередньо стосуються справи.
Детальніше за посиланням: bit.ly/2YMCniQ.
Огляд судової практики об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: bit.ly/2Ng3MED
Передача справи на розгляд, зокрема, об’єднаної палати з мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше прийнятому рішенні, є одним із дієвих інструментів усунення різності судової практики.
Такий інститут є новелою в процесуальному законодавстві, зокрема в КАС України, та має на меті створення умов для однакового застосування норм права судами в порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, тобто забезпечення принципу єдності судової практики.
Передача справи на розгляд, зокрема, об’єднаної палати з мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше прийнятому рішенні, є одним із дієвих інструментів усунення різності судової практики.
Такий інститут є новелою в процесуальному законодавстві, зокрема в КАС України, та має на меті створення умов для однакового застосування норм права судами в порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, тобто забезпечення принципу єдності судової практики.
Анонс засідань Верховного Суду у справах, які можуть бути цікавими для правників, ЗМІ та громадськості
✅ У справі № 922/989/18, розгляд якої відбудеться о 10:00 23 червня, Велика Палата Верховного Суду має вирішити виключну правову проблему, яка полягає у визначенні особи, якій належить право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, про що видано державний акт на ім’я засновника фермерського господарства – юридичної особи.
✅ Того ж дня об 11:00 відбудеться засідання Великої Палати ВС у справі № 909/337/19, виключна правова проблема в якій зводиться до того, що чинним Цивільним кодексом України не встановлено позовної давності для звернення до суду з позовом про переведення на наймача прав і обов’язків покупця за договором купівлі-продажу у разі порушення переважного права купівлі орендованого майна. Питання, яке має вирішити суд, стосується можливості застосування до таких спірних правовідносин положень ч. 4 ст. 362 ЦК України та п. 3 ч. 2 ст. 258 ЦК України як аналогії закону.
✅ 24 червня о 10:00 Велика Палата ВС розгляне зразкову справу № 160/8324/19 щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям.
✅ У судовому засіданні, призначеному на 11:00 24 червня, Велика Палата ВС розгляне заяву про перегляд судових рішень щодо засудженого на підставі рішення ЄСПЛ у справі «Скоморохов проти України», в якому суд установив порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку з катуванням заявника та відсутністю ефективного розслідування його скарг на таке поводження, а також ст. 6 Конвенції у зв’язку з використанням для його засудження доказів, отриманих від заявника внаслідок катування. (Справа № 1-03/2007, провадження № 13-105зво19)
✅ 24 червня о 12:30 Велика Палата ВС розгляне справу № 9901/543/19, у якій Приватне підприємство «Діоніс» оскаржує Указ Президента України від 11 квітня 2019 року № 140/2019 «Про створення національного природного парку «Кам’янська Січ».
Більш детально за посиланням: bit.ly/2Ypirnn.
✅ У справі № 922/989/18, розгляд якої відбудеться о 10:00 23 червня, Велика Палата Верховного Суду має вирішити виключну правову проблему, яка полягає у визначенні особи, якій належить право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, про що видано державний акт на ім’я засновника фермерського господарства – юридичної особи.
✅ Того ж дня об 11:00 відбудеться засідання Великої Палати ВС у справі № 909/337/19, виключна правова проблема в якій зводиться до того, що чинним Цивільним кодексом України не встановлено позовної давності для звернення до суду з позовом про переведення на наймача прав і обов’язків покупця за договором купівлі-продажу у разі порушення переважного права купівлі орендованого майна. Питання, яке має вирішити суд, стосується можливості застосування до таких спірних правовідносин положень ч. 4 ст. 362 ЦК України та п. 3 ч. 2 ст. 258 ЦК України як аналогії закону.
✅ 24 червня о 10:00 Велика Палата ВС розгляне зразкову справу № 160/8324/19 щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям.
✅ У судовому засіданні, призначеному на 11:00 24 червня, Велика Палата ВС розгляне заяву про перегляд судових рішень щодо засудженого на підставі рішення ЄСПЛ у справі «Скоморохов проти України», в якому суд установив порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку з катуванням заявника та відсутністю ефективного розслідування його скарг на таке поводження, а також ст. 6 Конвенції у зв’язку з використанням для його засудження доказів, отриманих від заявника внаслідок катування. (Справа № 1-03/2007, провадження № 13-105зво19)
✅ 24 червня о 12:30 Велика Палата ВС розгляне справу № 9901/543/19, у якій Приватне підприємство «Діоніс» оскаржує Указ Президента України від 11 квітня 2019 року № 140/2019 «Про створення національного природного парку «Кам’янська Січ».
Більш детально за посиланням: bit.ly/2Ypirnn.
КЦС ВС роз’яснив судам дію цивільного процесуального закону в часі
У квітні 2019 року суд першої інстанції відкрив провадження у справі про стягнення заборгованості.
Відповідач оскаржив зазначену ухвалу суду в апеляційному порядку, посилаючись на порушення правил територіальної підсудності.
Суд апеляційної інстанції 23 вересня 2019 року відкрив апеляційне провадження, але 13 лютого 2020 року його закрив і повернув справу до районного суду, зазначивши, що 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким виключено п. 8 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, який передбачав можливість оскарження окремо від рішення суду ухвал про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду не погодився з таким висновком суду і передав справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Детальніше за посиланням: bit.ly/314kpev.
У квітні 2019 року суд першої інстанції відкрив провадження у справі про стягнення заборгованості.
Відповідач оскаржив зазначену ухвалу суду в апеляційному порядку, посилаючись на порушення правил територіальної підсудності.
Суд апеляційної інстанції 23 вересня 2019 року відкрив апеляційне провадження, але 13 лютого 2020 року його закрив і повернув справу до районного суду, зазначивши, що 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким виключено п. 8 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, який передбачав можливість оскарження окремо від рішення суду ухвал про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду не погодився з таким висновком суду і передав справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Детальніше за посиланням: bit.ly/314kpev.
Огляд практики застосування Верховним Судом Закону України «Про судовий збір» у господарських справах: bit.ly/3fK6v5k
Огляд поділений на п’ять розділів:
1. Визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання до господарських судів заяв (скарг).
2. Застосування статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору за подання до господарських судів заяв (скарг).
3. Процесуальні питання, пов’язані зі справлянням судового збору за подання до господарських судів заяв (скарг).
4. Застосування статті 8 Закону України «Про судовий збір» щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від його сплати.
5. Окремі питання щодо розподілу судового збору між сторонами.
Огляд поділений на п’ять розділів:
1. Визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання до господарських судів заяв (скарг).
2. Застосування статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору за подання до господарських судів заяв (скарг).
3. Процесуальні питання, пов’язані зі справлянням судового збору за подання до господарських судів заяв (скарг).
4. Застосування статті 8 Закону України «Про судовий збір» щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від його сплати.
5. Окремі питання щодо розподілу судового збору між сторонами.
Дайджест правових позицій Великої Палати Верховного Суду за квітень – травень 2020 року: bit.ly/2V99FIa
Дайджест охоплює здебільшого нові правові позиції Великої Палати Верховного Суду, відображені в рішеннях, що оприлюднені в квітні – травні 2020 року.
Серед них позиції щодо:
✅ умов стягнення виконавчого збору;
✅ юрисдикції спорів про оскарження правомірності наказу директора навчального закладу про відрахування учня;
✅ можливості накладення виконавцем арешту на право оренди земельної ділянки боржника-орендаря;
✅ захисту права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки у випадку укладення наступного договору оренди того ж майна під час дії первинного договору оренди;
✅ відступ від позиції ВСУ щодо сплати судового збору у справах про адміністративні правопорушення та ін.
Дайджест охоплює здебільшого нові правові позиції Великої Палати Верховного Суду, відображені в рішеннях, що оприлюднені в квітні – травні 2020 року.
Серед них позиції щодо:
✅ умов стягнення виконавчого збору;
✅ юрисдикції спорів про оскарження правомірності наказу директора навчального закладу про відрахування учня;
✅ можливості накладення виконавцем арешту на право оренди земельної ділянки боржника-орендаря;
✅ захисту права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки у випадку укладення наступного договору оренди того ж майна під час дії первинного договору оренди;
✅ відступ від позиції ВСУ щодо сплати судового збору у справах про адміністративні правопорушення та ін.
Постанова ККС ВС щодо крадіжки, поєднаної з проникненням до телекомунікаційного колодязя
Крадіжку чужого майна, поєднану з проникненням до колодязя кабельної каналізації електрозв’язку (телекомунікаційного колодязя), слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України як крадіжку, поєднану з проникненням до іншого приміщення.
Такий висновок зробила Друга судова палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши та залишивши без задоволення касаційну скаргу захисника засудженого на вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів.
Згідно із судовими рішеннями троє осіб були визнані винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Вони незаконно проникли до двох колодязів кабельної каналізації, з яких таємно викрали кабель телефонного зв’язку.
У касаційній скарзі захисник зазначив, що в діях його підзахисного, які вчинені у співучасті з двома іншими особами, немає такої кваліфікуючої ознаки, як «проникнення до сховища», оскільки будь-яких доказів, що каналізаційний колодязь охоронявся і що вільного доступу до кабелю не було, не встановлено.
У постанові ККС ВС йдеться про те, що для правильної кваліфікації дій засуджених у цьому кримінальному провадженні необхідно відповісти на два ключових питання: чи має колодязь кабельної каналізації електрозв’язку (колодязь ККЗ) ознаки «іншого приміщення» та/або «сховища» в розумінні ч. 3 ст. 185 КК України і чи мало місце «проникнення».
Детальніше за посиланням: bit.ly/2Cy40Vw.
Крадіжку чужого майна, поєднану з проникненням до колодязя кабельної каналізації електрозв’язку (телекомунікаційного колодязя), слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України як крадіжку, поєднану з проникненням до іншого приміщення.
Такий висновок зробила Друга судова палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши та залишивши без задоволення касаційну скаргу захисника засудженого на вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів.
Згідно із судовими рішеннями троє осіб були визнані винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Вони незаконно проникли до двох колодязів кабельної каналізації, з яких таємно викрали кабель телефонного зв’язку.
У касаційній скарзі захисник зазначив, що в діях його підзахисного, які вчинені у співучасті з двома іншими особами, немає такої кваліфікуючої ознаки, як «проникнення до сховища», оскільки будь-яких доказів, що каналізаційний колодязь охоронявся і що вільного доступу до кабелю не було, не встановлено.
У постанові ККС ВС йдеться про те, що для правильної кваліфікації дій засуджених у цьому кримінальному провадженні необхідно відповісти на два ключових питання: чи має колодязь кабельної каналізації електрозв’язку (колодязь ККЗ) ознаки «іншого приміщення» та/або «сховища» в розумінні ч. 3 ст. 185 КК України і чи мало місце «проникнення».
Детальніше за посиланням: bit.ly/2Cy40Vw.
Керівники судових органів влади обговорили потреби у зв’язку з пандемією COVID-19
22 червня 2020 року відбулася онлайн-конференція «Потреби судових інституцій України в зв’язку з пандемією COVID-19 та потенційна допомога з боку Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)». Організатори заходу – Вища рада правосуддя у співпраці з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) в межах програми «Нове правосуддя».
Конференція об’єднала представників судових органів влади з метою обговорення викликів та загроз для судової системи України, спричинених епідеміологічною ситуацією в світі. Учасники заходу окреслили потреби судових інституцій і визначили потенційні напрями допомоги Агентства США з міжнародного розвитку.
Верховний Суд представили Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, суддя Касаційного адміністративного суду у складі ВС Андрій Жук та суддя Касаційного господарського суду у складі ВС Юрій Чумак.
Валентина Данішевська поінформувала про стан здійснення правосуддя та роботу Верховного Суду в умовах загальнодержавного карантину, розповіла про нові методи та інноваційні підходи до роботи, застосовані з метою забезпечення сталості перебігу судового процесу. Також Голова ВС наголосила на важливості дотримання балансу між громадською безпекою і здоров’ям та правами і свободами людини, зокрема правом на судовий розгляд упродовж розумного строку та правом на доступ до суду.
Детальніше за посиланням: bit.ly/3g1K3oD.
22 червня 2020 року відбулася онлайн-конференція «Потреби судових інституцій України в зв’язку з пандемією COVID-19 та потенційна допомога з боку Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)». Організатори заходу – Вища рада правосуддя у співпраці з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) в межах програми «Нове правосуддя».
Конференція об’єднала представників судових органів влади з метою обговорення викликів та загроз для судової системи України, спричинених епідеміологічною ситуацією в світі. Учасники заходу окреслили потреби судових інституцій і визначили потенційні напрями допомоги Агентства США з міжнародного розвитку.
Верховний Суд представили Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, суддя Касаційного адміністративного суду у складі ВС Андрій Жук та суддя Касаційного господарського суду у складі ВС Юрій Чумак.
Валентина Данішевська поінформувала про стан здійснення правосуддя та роботу Верховного Суду в умовах загальнодержавного карантину, розповіла про нові методи та інноваційні підходи до роботи, застосовані з метою забезпечення сталості перебігу судового процесу. Також Голова ВС наголосила на важливості дотримання балансу між громадською безпекою і здоров’ям та правами і свободами людини, зокрема правом на судовий розгляд упродовж розумного строку та правом на доступ до суду.
Детальніше за посиланням: bit.ly/3g1K3oD.
Верховний Суд розгляне зразкову справу щодо нарахування та виплати інваліду війни разової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік
На 13 липня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду призначив до розгляду зразкову справу за позовом фізичної особи до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.
Позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а також просив зобов’язати відповідачів нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він є особою з інвалідністю другої групи внаслідок війни та відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічної разової грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Справу, що розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження, призначено до розгляду без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала Верховного Суду (про відкриття провадження у зразковій справі) від 17 червня 2020 року у справі № 440/2722/20 (провадження № Пз/9901/14/20): http://reyestr.court.gov.ua/Review/89869102.
На 13 липня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду призначив до розгляду зразкову справу за позовом фізичної особи до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.
Позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а також просив зобов’язати відповідачів нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він є особою з інвалідністю другої групи внаслідок війни та відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічної разової грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Справу, що розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження, призначено до розгляду без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала Верховного Суду (про відкриття провадження у зразковій справі) від 17 червня 2020 року у справі № 440/2722/20 (провадження № Пз/9901/14/20): http://reyestr.court.gov.ua/Review/89869102.
Можливість застосування до боржника процедур банкрутства є альтернативним способом задоволення вимог кредитора – КГС ВС
Господарський суд Донецької області ухвалою, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду, відкрив провадження у справі № 905/2030/19 про банкрутство ПАТ «Геркулес».
Судові рішення мотивовані обґрунтованістю вимог заявника – ПП «Маріната» та наявністю підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ «Геркулес» відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ).
За результатами касаційного перегляду цих судових рішень КГС ВС залишив їх без змін, сформулювавши такі висновки.
Метою відновлення платоспроможності боржника – юридичної особи або визнання його банкрутом через застосування процедур банкрутства, передбачених КУзПБ, є саме задоволення вимог кредиторів.
Аналіз приписів статей 34, 39 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не встановлюється обов’язку для кредитора – заявника (ініціюючого кредитора) додавати до такої заяви докази вжиття заходів щодо стягнення з боржника суми боргу.
У разі неналежного виконання грошового зобов’язання кредитор має можливість, крім звернення до суду з позовом до боржника, застосувати щодо такого боржника встановлені КУзПБ процедури для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Детальніше за посиланням: bit.ly/2Z0CZS4.
Господарський суд Донецької області ухвалою, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду, відкрив провадження у справі № 905/2030/19 про банкрутство ПАТ «Геркулес».
Судові рішення мотивовані обґрунтованістю вимог заявника – ПП «Маріната» та наявністю підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ «Геркулес» відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ).
За результатами касаційного перегляду цих судових рішень КГС ВС залишив їх без змін, сформулювавши такі висновки.
Метою відновлення платоспроможності боржника – юридичної особи або визнання його банкрутом через застосування процедур банкрутства, передбачених КУзПБ, є саме задоволення вимог кредиторів.
Аналіз приписів статей 34, 39 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не встановлюється обов’язку для кредитора – заявника (ініціюючого кредитора) додавати до такої заяви докази вжиття заходів щодо стягнення з боржника суми боргу.
У разі неналежного виконання грошового зобов’язання кредитор має можливість, крім звернення до суду з позовом до боржника, застосувати щодо такого боржника встановлені КУзПБ процедури для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Детальніше за посиланням: bit.ly/2Z0CZS4.
Огляд судової практики Верховного Суду щодо перегляду ухвал слідчих суддів: bit.ly/31biKE4
В огляді містяться правові позиції Верховного Суду відносно ухвал слідчих суддів, які підлягають або не підлягають апеляційному оскарженню.
В апеляційному порядку можуть бути оскаржені, зокрема, ухвали слідчих суддів про надання дозволу на проведення позапланових перевірок; зміну запобіжного заходу з особистого зобов’язання на домашній арешт; надання тимчасового доступу до речей і документів, відповідно до якої надано дозвіл слідчому на тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження з можливістю їх вилучення; відмову у відкритті провадження за скаргою на невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР; направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні.
Не підлягають апеляційному оскарженню ухвали слідчих суддів про: передачу АРМА в управління майна, на яке накладено арешт; надання дозволу на затримання особи з метою приводу; скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК; зобов’язання вчинити певну дію (передати кримінальне провадження до відповідного підрозділу (органу) ДБР; скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження та зобов’язання вчинити певні дії; надання тимчасового доступу до матеріалів цивільної справи; відмову в задоволенні скарги на бездіяльність прокурора, що полягає у нездійсненні повідомлення про підозру та незастосуванні щодо підозрюваного запобіжного заходу; надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування; відмову у задоволенні клопотання про призначення психіатричної експертизи у кримінальному провадженні тощо.
В огляді містяться правові позиції Верховного Суду відносно ухвал слідчих суддів, які підлягають або не підлягають апеляційному оскарженню.
В апеляційному порядку можуть бути оскаржені, зокрема, ухвали слідчих суддів про надання дозволу на проведення позапланових перевірок; зміну запобіжного заходу з особистого зобов’язання на домашній арешт; надання тимчасового доступу до речей і документів, відповідно до якої надано дозвіл слідчому на тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження з можливістю їх вилучення; відмову у відкритті провадження за скаргою на невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР; направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні.
Не підлягають апеляційному оскарженню ухвали слідчих суддів про: передачу АРМА в управління майна, на яке накладено арешт; надання дозволу на затримання особи з метою приводу; скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК; зобов’язання вчинити певну дію (передати кримінальне провадження до відповідного підрозділу (органу) ДБР; скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження та зобов’язання вчинити певні дії; надання тимчасового доступу до матеріалів цивільної справи; відмову в задоволенні скарги на бездіяльність прокурора, що полягає у нездійсненні повідомлення про підозру та незастосуванні щодо підозрюваного запобіжного заходу; надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування; відмову у задоволенні клопотання про призначення психіатричної експертизи у кримінальному провадженні тощо.
Верховний Суд отримав звернення Хмельницького міськрайонного суду з проханням звернутися до КСУ щодо можливості притягнення Президента України до адміністративної відповідальності
22 червня 2020 року до Верховного Суду надійшло звернення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із проханням скликати Пленум ВС для прийняття рішення про звернення до Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення ч. 1 ст. 105 Конституції України в аспекті можливості притягнення Президента України до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення під час виконання повноважень.
Необхідність звернення до КСУ Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області обґрунтовує тим, що у його провадженні перебуває справа про порушення Президентом України Володимиром Зеленським правил карантину.
Про подальші дії Верховного Суду стосовно цього звернення буде повідомлено додатково.
22 червня 2020 року до Верховного Суду надійшло звернення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із проханням скликати Пленум ВС для прийняття рішення про звернення до Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення ч. 1 ст. 105 Конституції України в аспекті можливості притягнення Президента України до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення під час виконання повноважень.
Необхідність звернення до КСУ Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області обґрунтовує тим, що у його провадженні перебуває справа про порушення Президентом України Володимиром Зеленським правил карантину.
Про подальші дії Верховного Суду стосовно цього звернення буде повідомлено додатково.
Щотижневий огляд рішень, ухвалених Верховним Судом (за період з 15 по 19 червня 2020 року)
✅ 16 червня Велика Палата Верховного Суду вирішила виключну правову проблему у справі № 910/5953/17 щодо правонаступництва АТ «Укрзалізниця» за боргами державних підприємств залізничної галузі, шляхом злиття яких було створене це товариство.
Так, Велика Палата ВС зазначила, що при реорганізації відбувається універсальне правонаступництво, коли все майно, права та обов’язки юридичної особи, яка припиняється, переходять до правонаступників. При злитті є лише один правонаступник, який набуває не окремі, визначені в акті приймання-передачі активи та зобов’язання юридичних осіб, які припиняються, а всю їх сукупність. Тому АТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх державних підприємств залізничної галузі (зокрема, ДП «Донецька залізниця»), шляхом злиття яких було створене це товариство.
Велика Палата ВС також визначила, що АТ «Укрзалізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця» з дати державної реєстрації АТ – 21 жовтня 2015 року.
✅ 17 червня Касаційний цивільний суд у складі ВС частково задовольнив касаційну скаргу позивача у справі № 362/48/18 та вселив його до спірної кімнати в гуртожитку. Депутат міської ради, якій належить гуртожиток, виніс речі позивача з кімнати, де він проживав із дружиною, та змінив замки на дверях. Позивач оскаржив такі дії в суді, оскільки виселення відбулося без його згоди та за відсутності рішення суду.
Суд першої інстанції позов задовольнив, однак апеляційний суд його рішення скасував, зокрема, через те, що хоча відповідач і порушив порядок виселення позивача зі спірної кімнати, яке має здійснюватися в судовому порядку, але дія договору найму кімнати закінчилася.
КЦС ВС, ухвалюючи рішення, застосував висновок ЄСПЛ із рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Прокопович проти Росії», щодо порушення ст. 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
✅ 18 червня Касаційний кримінальний суд у складі ВС залишив без задоволення касаційну скаргу захисника солдата, засудженого до трьох років і пʼяти днів позбавлення волі. Цей солдат у серпні 2018 року самовільно залишив військову частину на Дніпропетровщині, після чого майже рік ухилявся від проходження військової служби. (Справа № 183/3964/19, провадження № 51-932км20)
✅ 16 червня Велика Палата Верховного Суду вирішила виключну правову проблему у справі № 910/5953/17 щодо правонаступництва АТ «Укрзалізниця» за боргами державних підприємств залізничної галузі, шляхом злиття яких було створене це товариство.
Так, Велика Палата ВС зазначила, що при реорганізації відбувається універсальне правонаступництво, коли все майно, права та обов’язки юридичної особи, яка припиняється, переходять до правонаступників. При злитті є лише один правонаступник, який набуває не окремі, визначені в акті приймання-передачі активи та зобов’язання юридичних осіб, які припиняються, а всю їх сукупність. Тому АТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх державних підприємств залізничної галузі (зокрема, ДП «Донецька залізниця»), шляхом злиття яких було створене це товариство.
Велика Палата ВС також визначила, що АТ «Укрзалізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця» з дати державної реєстрації АТ – 21 жовтня 2015 року.
✅ 17 червня Касаційний цивільний суд у складі ВС частково задовольнив касаційну скаргу позивача у справі № 362/48/18 та вселив його до спірної кімнати в гуртожитку. Депутат міської ради, якій належить гуртожиток, виніс речі позивача з кімнати, де він проживав із дружиною, та змінив замки на дверях. Позивач оскаржив такі дії в суді, оскільки виселення відбулося без його згоди та за відсутності рішення суду.
Суд першої інстанції позов задовольнив, однак апеляційний суд його рішення скасував, зокрема, через те, що хоча відповідач і порушив порядок виселення позивача зі спірної кімнати, яке має здійснюватися в судовому порядку, але дія договору найму кімнати закінчилася.
КЦС ВС, ухвалюючи рішення, застосував висновок ЄСПЛ із рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Прокопович проти Росії», щодо порушення ст. 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
✅ 18 червня Касаційний кримінальний суд у складі ВС залишив без задоволення касаційну скаргу захисника солдата, засудженого до трьох років і пʼяти днів позбавлення волі. Цей солдат у серпні 2018 року самовільно залишив військову частину на Дніпропетровщині, після чого майже рік ухилявся від проходження військової служби. (Справа № 183/3964/19, провадження № 51-932км20)
ВП ВС залишила без змін рішення у зразковій справі щодо перерахунку пенсії військовослужбовцям
Велика Палата Верховного Суду залишила без змін рішення Касаційного адміністративного суду у складі ВС у зразковій справі № 160/8324/19 щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям.
КАС ВС, із висновком якого погодилася Велика Палата ВС, визнав протиправною відмову територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України у підготовці та наданні до ГУ Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру його пенсії.
У зазначеному рішенні КАС ВС вказав, що 5 березня 2019 року набрало законної сили судове рішення у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними і нечинними норми постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45), якими для обрахунку розміру пенсій не враховано щомісячних додаткових видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців.
Таким чином, із 5 березня 2019 року виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 160/8324/19 (провадження № 11-20заі20) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень –www.reyestr.court.gov.ua.
Велика Палата Верховного Суду залишила без змін рішення Касаційного адміністративного суду у складі ВС у зразковій справі № 160/8324/19 щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям.
КАС ВС, із висновком якого погодилася Велика Палата ВС, визнав протиправною відмову територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України у підготовці та наданні до ГУ Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру його пенсії.
У зазначеному рішенні КАС ВС вказав, що 5 березня 2019 року набрало законної сили судове рішення у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними і нечинними норми постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45), якими для обрахунку розміру пенсій не враховано щомісячних додаткових видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців.
Таким чином, із 5 березня 2019 року виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 160/8324/19 (провадження № 11-20заі20) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень –www.reyestr.court.gov.ua.
Верховний Суд залишив без розгляду позов щодо звільнення позивача з посади першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України
24 червня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду залишив без розгляду позов Сергія Семочка до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Служба зовнішньої розвідки України.
Позивач просив визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 12 квітня 2019 року № 143/2019 про його звільнення з посади першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України, а також поновити його на цій посаді.
Повний текст ухвали буде виготовлено протягом п’яти днів.
З ухвалою Верховного Суду у справі № 9901/277/19 (адміністративне провадження № П/9901/277/19) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень − http://reyestr.court.gov.ua/.
24 червня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду залишив без розгляду позов Сергія Семочка до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Служба зовнішньої розвідки України.
Позивач просив визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 12 квітня 2019 року № 143/2019 про його звільнення з посади першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України, а також поновити його на цій посаді.
Повний текст ухвали буде виготовлено протягом п’яти днів.
З ухвалою Верховного Суду у справі № 9901/277/19 (адміністративне провадження № П/9901/277/19) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень − http://reyestr.court.gov.ua/.
Огляд судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: bit.ly/2VgAHxk
Огляд актуальної практики КГС ВС охоплює правові позиції, викладені в рішеннях, що внесені до ЄДРСР за травень 2020 року.
Серед них позиції щодо :
✅ переривання перебігу позовної давності;
✅ порушення права учасника товариства;
✅ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно;
✅ припинення договору оренди земельної ділянки;
✅ продовження дії договору оренди нерухомого майна;
✅ відповідальності за несвоєчасну сплату заборгованості за спожитий природний газ.
Крім того, в огляді містяться окремі правові позиції КГС ВС у справах про банкрутство, зокрема, щодо: черговості погашення кредиторських вимог про відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації; поширення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на залік забезпечених вимог до боржника в рахунок ціни майна; апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції у справі про банкрутство особою, яка не була залучена до участі у справі; підстав звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати.
Огляд актуальної практики КГС ВС охоплює правові позиції, викладені в рішеннях, що внесені до ЄДРСР за травень 2020 року.
Серед них позиції щодо :
✅ переривання перебігу позовної давності;
✅ порушення права учасника товариства;
✅ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно;
✅ припинення договору оренди земельної ділянки;
✅ продовження дії договору оренди нерухомого майна;
✅ відповідальності за несвоєчасну сплату заборгованості за спожитий природний газ.
Крім того, в огляді містяться окремі правові позиції КГС ВС у справах про банкрутство, зокрема, щодо: черговості погашення кредиторських вимог про відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації; поширення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на залік забезпечених вимог до боржника в рахунок ціни майна; апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції у справі про банкрутство особою, яка не була залучена до участі у справі; підстав звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати.
Огляд рішень Верховного Суду | 15.06.2020 - 19.06.2020
Минулого тижня Велика Палата ВС вирішила виключну правову проблему щодо правонаступництва АТ «Укрзалізниця», Касаційний цивільний суд вирішив спір стосовно виселення з гуртожитку, а Касаційний кримінальний суд розглянув скаргу засудженого солдата, який самовільно залишив військову частину та ухилявся від проходження служби.
Про рішення у цих справах ми розповідаємо у щотижневому відеоогляді: https://youtu.be/WfThe2TTVCA
Минулого тижня Велика Палата ВС вирішила виключну правову проблему щодо правонаступництва АТ «Укрзалізниця», Касаційний цивільний суд вирішив спір стосовно виселення з гуртожитку, а Касаційний кримінальний суд розглянув скаргу засудженого солдата, який самовільно залишив військову частину та ухилявся від проходження служби.
Про рішення у цих справах ми розповідаємо у щотижневому відеоогляді: https://youtu.be/WfThe2TTVCA
YouTube
Огляд рішень Верховного Суду | 15.06.2020 - 19.06.2020
Минулого тижня Велика Палата ВС вирішила виключну правову проблему щодо правонаступництва АТ «Укрзалізниця», Касаційний цивільний суд вирішив спір стосовно виселення з гуртожитку, а Касаційний кримінальний суд розглянув скаргу засудженого солдата, який самовільно…