​​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду та об’єднаних палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 4 по 10 листопада 2024 року.

Детальніше – https://is.gd/5f2RU6.

​​Виключно співвласникам багатоквартирного будинку належить право на отримання у власність чи постійне користування земельної ділянки комунальної власності, на якій цей будинок розташований – КГС ВС

Виключне право на отримання у власність чи постійне користування земельної ділянки комунальної власності, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок, будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, належить співвласникам багатоквартирного будинку.

Такий висновок зробив КГС ВС.

Постанова КГС ВС від 18 вересня 2024 року у справі № 910/14564/23 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/121753716.

Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua/.

Детальніше – https://is.gd/e7BPdP.

​​У цьому провадженні прокурор стверджував про необґрунтоване виправдання директора Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України», який обвинувачувався в розтраті й привласненні майна підприємства на понад 4,6 млн грн та в підбурюванні посадової особи ФГ «Радалан-Ойл» до підроблення документа. На переконання прокурора, досудове слідство за фактом вчинення інкримінованих обвинуваченому злочинів проводилося в межах кримінальної справи в порядку КПК України в редакції 1960 року, тобто до створення ЄРДР.

ВС вказав, що рішення місцевого суду не узгоджується з правилами п. 8 розд. ХІ «Перехідні положення» КПК України, згідно з якими допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається в порядку, що діяв до набрання ним чинності. Колегія суддів ККС ВС вважає, що суд першої інстанції всупереч вимогам статей 94, 370, 374 КПК України і ст. 67 КПК України 1960 року повною мірою не проаналізував обставин кримінального провадження, не надав оцінки всім доказам сторони обвинувачення з погляду належності, допустимості, достовірності, при цьому вибірково оцінив докази та дійшов передчасного висновку про недоведеність вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень.

Детальніше – https://is.gd/ht3xaD

​​Дайджест судової практики ВП ВС за жовтень 2024 року (рішення, внесені до ЄДРСР за жовтень 2024 року) – https://is.gd/DLbRwA

У дайджесті вміщено правові висновки Великої Палати ВС, зокрема, щодо:

✅ повноважень прокурора на звернення до суду в інтересах держави в особі державного підприємства до 15 липня 2015 року;

✅ застосування порядку пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців відповідно до ст. 1281 ЦК України, якщо боржник помер під час розгляду судової справи;

✅ належного підписання особою процесуального документа;

✅ способу захисту порушеного права власника земельної ділянки, на якій розміщено тимчасові споруди, що не належать до нерухомого майна;

✅ юрисдикції спору про оскарження постанови державного виконавця про визначення розміру додаткових витрат;

✅ тлумачення змісту поняття «особа, яка не повідомлена про розгляд справи» при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження (п. 1 ч. 2 ст. 358 ЦПК України);

✅ застосування кондикційного позову до речей, визначених як індивідуальними, так і родовими ознаками, а також субсидіарно після ухвалення рішення суду про віндикацію.

​​Для отримання містобудівних умов та обмежень на реконструкцію будинку без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані подання документа, що посвідчує право на земельну ділянку, не вимагається – КАС ВС

Департамент архітектури відмовив підприємству в наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію нежитлових приміщень під багатоквартирний житловий будинок з надбудовою через неподання визначених ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» документів, зокрема копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Суди попередніх інстанцій відмовили в задоволенні позову.

КАС ВС рішення судів попередніх інстанцій скасував та ухвалив нове рішення – про часткове задоволення позову.

Детальніше – https://is.gd/iCRIRn

Верховний Суд залишив у силі обвинувальний вирок щодо експрацівника розформованого батальйону міліції особливого призначення «Беркут»

Колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду 14 листопада 2024 року проголосила резолютивну частину рішення у справі щодо експрацівника спецпідрозділу «Беркут», якого 21 грудня 2023 року Київський апеляційний суд визнав винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України, та призначив йому покарання у виді 6 років позбавлення волі.

За обставинами провадження 19 січня 2014 року в районі стадіону «Динамо» імені В. Лобановського в м. Києві засуджений разом з іншими правоохоронцями затримав та катував двох учасників акції протесту.

За результатами розгляду касаційних скарг Верховний Суд у частині призначення покарання колишньому правоохоронцю залишив вирок апеляційного суду без змін, змінивши його в частині процесуальних витрат. В частині вирішення цивільних позовів потерпілих – вирок апеляційного суду скасував та призначив новий судовий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Повний текст постанови ККС ВС буде оголошено 19 листопада 2024 року о 16:30.

​​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду, об’єднаних палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 11 по 17 листопада 2024 року.

Справи, передані на розгляд ВП ВС:

1. Ухвалою КЦС ВС від 4 вересня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для визначення юрисдикції спору про скасування наказів АТ, єдиним акціонером якого є держава, про звільнення виконавчого органу (директора) підприємства, яке входить до сфери управління цього АТ, через скасування доступу до державної таємниці (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України), про скасування наказу цього підприємства, виданого на підставі вказаних наказів АТ, а також про поновлення позивача на посаді директора (відновлення повноважень виконавчого органу) відповідного товариства.

2. Ухвалою КГС ВС від 16 жовтня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо наявності / відсутності в арбітражного керуючого повноважень ліквідатора боржника, зокрема, подавати від імені боржника заяви та судові позови, за відсутності в судах України справи про банкрутство такого боржника.

3. Ухвалою КЦС ВС від 23 жовтня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КАС ВС щодо можливості перевірки в судовому порядку законності рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою.

4. Ухвалою КЦС ВС від 31 жовтня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку ВП ВС, КЦС ВС, КАС ВС щодо врахування виключно перспективної дії рішень (висновків, юридичної позиції) Конституційного Суду України при вирішенні справ судом, який зроблений без урахування імперативних приписів процесуальних норм про те, що положення нормативно-правового акта, які суперечать Конституції України, не можуть застосовуватися судом.

5. Ухвалою КЦС ВС від 6 листопада 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо тлумачення та застосування критеріїв визначення нікчемності правочинів банку, що не обліковувалися за балансовими та/або позабалансовими рахунками банку на момент набуття права власності на акції банку державою, передбачені абз. 9 ч. 6 ст. 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

6. Ухвалою КГС ВС від 7 листопада 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС про те, що перебіг п’ятирічного строку безперервного невикористання торговельної марки як підстави для дострокового припинення дії свідоцтва на торговельну марку повністю або частково має здійснюватися від дати отримання особою прав на використання спірного знаку для товарів і послуг від попереднього власника.

Справи, передані на розгляд ОП ККС ВС:

Ухвалою ККС ВС від 29 жовтня 2024 року на розгляд ОП ККС ВС передано справу для відступу від висновку ОП ККС ВС (шляхом уточнення) щодо неможливості перегляду ухвал слідчого судді за нововиявленими обставинами, а також відступу від висновку ККС ВС щодо неможливості апеляційного оскарження ухвал слідчого судді про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.

Справи, передані на розгляд ОП КЦС ВС:

Ухвалою КЦС ВС від 6 листопада 2024 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС щодо можливості судового розгляду вимог про відшкодування моральної шкоди, спричиненої процесуальними діями іншої сторони (учасника).

​​Верховний Суд зазначив, що за встановлених судом першої інстанції фактичних обставин є повністю доведеним той факт, що особа після вчинення ДТП не надала будь-якої допомоги потерпілому, який унаслідок отриманих тілесних ушкоджень її потребував, не викликала карету швидкої медичної допомоги, не впевнившись у тому, чи прибула швидка допомога, чи було надано потерпілому медичну допомогу, самовільно покинула місце пригоди, при цьому, хоч і неодноразово поверталася, залишила потерпілого в небезпечному для життя стані.

Колегія суддів ККС ВС вказала, що для кваліфікації злочину не має значення, чи відвернула б надана винною особою допомога завдання шкоди життю або здоров’ю особи. Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ВС, навіть у випадках, коли через несумісну з життям травму будь-яка допомога не була здатна відвернути смерть людини, особа, яка залишила потерпілого в небезпеці, несе відповідальність за ст. 135 КК України. Для кваліфікації дій винного за цією нормою кримінального закону не має значення і те, що хтось інший надав чи намагався надати допомогу залишеному в небезпеці.

Детальніше – https://is.gd/I3IFQG

​​Огляд судової практики Верховного Суду щодо судових витрат у господарському та цивільному судочинстві

Пропонуємо до вашої уваги огляд судової практики Верховного Суду щодо судових витрат у господарському та цивільному судочинстві (рішення, внесені до ЄДРСР, за 2018 рік – серпень 2024 року) – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KGS_KCS_sud_vutrat_2018_08_2024.pdf

Питання, що відображені в огляді, можуть бути корисними як для фахівців у галузі права, так і для сторін судового процесу. Огляд містить аналіз судових рішень та правових позицій Верховного Суду, які формують сучасний підхід до застосування норм щодо судових витрат, їх розподілу між сторонами та відшкодування, а також основні тенденції, які простежуються у вирішенні спорів щодо судових витрат, зокрема про:

✅ визначення судового збору за подання позовної заяви майнового характеру;

✅ судовий збір за подання апеляційних та касаційних скарг;

✅ застосування положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору за подання заяв (скарг);

✅ застосування положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від його сплати;

✅ порядок повернення судового збору;

✅ розподіл судових витрат у разі залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі;

✅ розподіл судових витрат за результатами розгляду справ за участю прокурора;

✅ особливості розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Тож читайте, застосовуйте, поширюйте!

​​Спір за позовом кредитора до спадкоємця боржника про стягнення грошових коштів, сплачених на виконання договору про продаж фермерського господарства, розглядається господарським судом – КЦС ВС

Спір між кредитором та спадкоємцем боржника щодо застосування наслідків недійсності договору про продаж фермерського господарства (стягнення грошових коштів), який не є правочином у сімейних чи спадкових правовідносинах, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

Детальніше – https://is.gd/XWPR6k.

​​Спір за позовом фізичної особи щодо оскарження висновку з оцінки впливу на довкілля, виданого третій особі – суб’єкту господарювання, належить до компетенції адміністративного суду – КАС ВС

Спір за позовом фізичної особи щодо оскарження висновку з оцінки впливу на довкілля, виданого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України третій особі – суб’єкту господарювання, є публічно-правовим і належить до компетенції адміністративного суду.

Про це зазначив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі за позовом фізичної особи до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправним і скасування висновку з оцінки впливу на довкілля, який стосується запланованого Товариством будівництва.

Детальніше – https://is.gd/p15WAE

​​За вироком місцевого суду водія автомобіля ГАЗ визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України, а саме за те, що він припаркував та залишив свій автомобіль на правій смузі, на проїзній частині вулиці. У результаті чого, при настанні темряви в умовах недостатньої видимості, водій автомобіля BMW X5 вчинив наїзд на автомобіль ГАЗ.

Апеляційний суд скасував цей вирок і закрив кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення.

Верховний Суд погодився з таким рішенням суду апеляційної інстанції та вказав, що автомобіль ГАЗ був залишений водієм у межах населеного пункту максимально паралельно тротуару за напрямком руху біля правого краю проїзної частини – якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху та не створювати останнім небезпеку. У цій дорожній ситуації дорожніх знаків чи інших обставин, які б забороняли стоянку автомобіля ГАЗ, не було. Разом з тим положення пунктів ПДР, у порушенні яких обвинувачувався водій автомобіля ГАЗ, містять вимоги до водія виключно у випадку здійснення ним зупинки, а не стоянки. Враховуючи, що поняття «вимушена зупинка», «зупинка», «стоянка», викладені в п. 1.10 ПДР, не тотожні, а є абсолютно відмінними та альтернативними видами припинення руху транспортного засобу, місцевий суд безпідставно визнав порушення водієм автомобіля ГАЗ правил зупинки.

Детальніше – https://is.gd/qmM9zF.

​​У разі подання апеляційної скарги через «Електронний суд» доданий до неї ордер не вимагає окремого підпису адвоката – КЦС ВС

Якщо ордер на надання правничої (правової) допомоги додано до документа, що посвідчений електронним підписом адвоката, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається.

Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

Детальніше – https://is.gd/RHd8Ph.

​​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду та об’єднаних палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 18 по 24 листопада 2024 року.

Справи, передані на розгляд ВП ВС:

1. Ухвалою КГС ВС від 12 листопада 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КАС ВС щодо визначення підсудності справ за участю особи, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, відповідачем у яких є центральний орган виконавчої влади, щодо захисту майнових прав боржника в частині процедури передачі єдиного майнового комплексу державного підприємства.

2. Ухвалою КГС ВС від 13 листопада 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу (шляхом уточнення) від висновку ВП ВС щодо права суду зменшувати розмір відсотків річних, передбачених ст. 625 ЦК України.

3. Ухвалою ОП КГС ВС від 15 листопада 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку ОП КГС ВС та КЦС ВС щодо поширення обмежень, передбачених ч. 3 ст. 195 ГПК України (провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1–3-1 ч. 1 ст. 227 та п. 1 ч. 1 ст. 228 ГПК України), при апеляційному перегляді справи.

4. Ухвалою КАС ВС від 21 листопада 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо строків звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Справи, передані на розгляд ОП КГС ВС:

Ухвалою КГС ВС від 13 листопада 2024 року на розгляд ОП КГС ВС передано справу для відступу від висновків КГС ВС щодо визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі встановленого порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Справи, передані на розгляд ОП ККС ВС:

Ухвалою ККС ВС від 12 листопада 2024 року на розгляд ОП ККС ВС передано справу для відступу від висновку ОП ККС ВС про те, що рішення апеляційного суду, яким змінюється вирок суду першої інстанції лише в частині неправильного зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання, повинне ухвалюватися судом апеляційної інстанції у формі вироку.

Справи, передані на розгляд ОП КЦС ВС:

Ухвалою КЦС ВС від 6 листопада 2024 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС щодо нікчемності умов кредитного договору, укладеного в період із 13 січня 2006 року, на підставі статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про захист прав споживачів”», який набрав чинності 13 січня 2006 року, та ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

​​Пропонуємо до вашої уваги черговий огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_VS_10_2024.pdf

В огляді відображено найважливіші правові позиції і висновки з кримінального та кримінального процесуального права, що містяться в постановах ККС ВС, ухвалених у жовтні 2024 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики.

Серед цих висновків слід виокремити такі.

У сфері кримінального права:

✅ зроблено висновок про застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК України з урахуванням положень Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»;

✅ звернуто увагу на те, що закриття кримінального провадження за ст. 49 КК України є нереабілітуючою підставою, оскільки може бути застосоване лише щодо тієї особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Суд не може скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав у кримінальному провадженні, у якому був ухвалений виправдувальний вирок;

✅ зазначено, що військовослужбовець набуває статусу військової службової особи внаслідок призначення на посаду, яка покладає на нього обов'язки командира (начальника) або інші обов’язки, передбачені у примітці 1 до ст. 425 КК України, або внаслідок отримання спеціального доручення повноважного командування, пов’язаного з виконанням таких функцій. При цьому саме по собі військове звання не може вважатися ознакою військової службової особи.

У сфері кримінального процесуального права:

✅ зроблено висновок про застосування норми, передбаченої ч. 3 ст. 233 КПК України, та вказано, що слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи в невідкладних випадках, зокрема з метою врятування матеріальних об’єктів (майна), що потенційно можуть мати значення як речові докази у кримінальному провадженні, від прогнозованого знищення, втрати;

✅ акцентовано, що у кримінальних провадженнях, внесених у ЄРДР до 16 березня 2018 року, а також у тих провадженнях, що були об'єднані або виділені з інших, у яких початок строку досудового розслідування мав місце до вказаної дати, продовження строків досудового розслідування належить до компетенції прокурора відповідного рівня, але якщо такий строк було продовжено слідчим суддею, то таке продовження відповідає гарантіям, визначеним кримінальним процесуальним законом.

Упродовж жовтня 2024 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.

​​Відкриття провадження у справі про банкрутство є безумовною підставою для проведення позапланової перевірки банкрута як платника податків – КГС ВС

Під час ліквідаційної процедури банкрута до господарського суду звернувся орган державної податкової служби, який не є кредитором у справі про банкрутство, з клопотанням про зобов'язання ліквідатора провести аналіз фінансового становища боржника, закрити рахунки та надати інформацію про рух коштів за всіма банківськими рахунками, ліквідаційний баланс, результати проведеної інвентаризації основних фондів тощо.

Клопотання мотивоване тим, що відмова ліквідатора надати документи фінансово-господарської діяльності є перешкодою для реалізації контролюючим органом функцій здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків, зборів та платежів шляхом проведення перевірки і через цей факт неможливо зробити остаточні висновки щодо припинення або неприпинення банкрутом господарської діяльності.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні клопотання податкового органу, затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував його і закрив провадження у справі про банкрутство.

Суди дійшли висновку, що до компетенції суду не входить спонукання розпорядника майна чи ліквідатора надати податковим органам документи щодо діяльності підприємства-боржника, у тому числі його ліквідаційний баланс та докази закриття розрахункових рахунків. Обставини, пов’язані з виконанням податковим органом своїх повноважень, не можуть бути приводом для зупинення процесу ліквідації господарюючого суб’єкта, а також перешкодою для завершення провадження у справі про банкрутство за наявності передбачених законодавством про банкрутство підстав.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду задовольнив касаційну скаргу податкового органу, судові рішення у цій справі скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Детальніше – https://is.gd/TRTndj.

Довічне позбавлення волі за жорстоке вбивство студентки у Львові: Верховний Суд залишив без змін покарання для засудженого

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, відповідно до яких чоловіка визнано винуватим у скоєнні умисного вбивства, вчиненого з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України). Його засуджено до довічного позбавлення волі.

Як установили суди, засуджений готувався до вчинення вбивства. Він запросив на заздалегідь орендовану квартиру знайому, з якою раніше мав стосунки. Там під час конфлікту він заподіяв їй гострим предметом велику кількість тілесних ушкоджень, а також 22 проникаючі колото-різані рани грудної клітки. Від отриманих травм потерпіла померла. Після того засуджений залишив місце скоєння злочину та переховувався від правоохоронних органів.

Серед іншого, Верховний Суд вказав, що призначене покарання у виді довічного позбавлення волі є обґрунтованим.

З повним текстом постанови ККС ВС від 26 листопада 2024 року у справі № 463/1771/22 (провадження № 51-7150 км 23) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/.

​​Перебування у відпустці та/або на лікарняному відповідальної особи за супроводження судових справ органу державної влади не може бути поважною підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду – КАС ВС

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом можуть визнаватися лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з касаційною скаргою, пов’язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Перебування у відпустці та/або на лікарняному особи, відповідальної за супроводження судових справ та ведення електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» органу державної влади, до складу якого входить відповідальний за виконання таких функцій структурний підрозділ, не може бути поважною підставою для поновлення пропущеного строку.

Про це зазначив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

Детальніше – https://is.gd/C15KEm.

​​Наявність форс-мажорних обставин виключає можливість внесення змін до договору у зв'язку з істотною зміною обставин – КГС ВС

ТОВ звернулося з позовом, у якому просило внести зміни до договору шляхом продовження строків виконання зобов’язань, збільшення строку дії договору, обґрунтовуючи вимоги тим, що обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, істотно змінилися з 2023 року через обставини непереборної сили (посилення ворожих атак / обстрілів, мобілізацію та ін.), а тому позивач має право на внесення змін до договору на підставі ст. 652 ЦК України та п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

КГС ВС, залишив в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, вказавши, що позивач міг і повинен був за певної обачності передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, що пов’язані з введенням воєнного стану, зважаючи на те, що на момент укладення договору по всій території України вже було введено воєнний стан. Тому настання зазначених ним подій не може розглядатися як підстава для внесення змін в окремі пункти договору та додатку до нього у зв’язку з істотною зміною обставин, а наявність обставин непереборної сили суд першої інстанції не встановив.

Детальніше – https://is.gd/hQhs9K.

​​Формулювання в договорі умови про сплату пені за кожен день прострочення не є встановленням цим договором іншого, ніж визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій – ВП ВС

Застосування в тексті господарського договору формулювання «за кожен день прострочення» не можна вважати встановленням іншого, ніж визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені).

У разі використання в договорі лише формулювання про нарахування пені «за кожен день прострочення» за відсутності застережень про період чи строк, за який нараховується пеня, таке нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.

Детальніше – https://is.gd/38hSdL.