Верховний Суд
19.2K subscribers
7 photos
3.41K links
Правові висновки Верховного Суду
Download Telegram
​​Верховний Суд підготував зведений огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, викладеними в періодичних оглядах практики ЄСПЛ, які було опубліковано впродовж 2023 року – https://is.gd/6pD3SL.

Для зручності в користуванні рішення, наведені у зведеному огляді, систематизовано за статтями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, кожне рішення містить посилання на періодичний огляд із перекладом відповідного витягу.

Нагадуємо, що зі всіма оглядами практики ЄСПЛ, підготованими Верховним Судом, ви можете ознайомитися за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pokazniki-diyalnosti/analiz/.
​​Верховний Суд висловився щодо використання нецензурної лексики та символів у процесуальних документах

Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Заяви і скарги, що подаються до суду, мають відповідати вимогам чинного законодавства. У текстах цих документів не можна використовувати образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їхнім представникам і суду. В іншому разі це свідчить про очевидну неповагу автора документа до честі, гідності цих осіб. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами.

Про це йдеться в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який розглянув касаційну скаргу заявника на ухвалу АП ВАКС. Згідно з останньою скаржнику було повернуто апеляційні скарги на ухвалу слідчого судді ВАКС у зв’язку з тим, що ці скарги містили образливі висловлювання на адресу суддів, що є неприйнятним.

Детальніше з текстом можна ознайомитися за посиланням: https://is.gd/KJ4lef
​​Центр протидії дезінформації та департамент кібербезпеки СБУ створили список зі 124 безпечних каналів отримання інформації в Telegram, до якого ввійшов і Telegram-канал Верховного Суду.

Тож стежте за безпечною і надійною інформацією – актуальною судовою практикою на Telegram-каналі Верховного Суду.
​​Ухвала слідчого судді в об’єднаному кримінальному провадженні, у якому частина відомостей внесена до ЄРДР до 16 березня 2018 року, а частина – після, підлягає апеляційному оскарженню – рішення ККС ВС

Під час досудового розслідування ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри в об’єднаному кримінальному провадженні, у якому частина відомостей про кримінальні правопорушення внесена до ЄРДР до 16 березня 2018 року, а частина – після, підлягає апеляційному оскарженню.

Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу захисника на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Детальніше – https://is.gd/qusjFH
​​До вашої уваги – огляд найважливіших правових позицій і висновків із кримінального та кримінального процесуального права, що містяться в постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, ухвалених у лютому 2024 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики – https://is.gd/bhpY62

Зокрема, у сфері кримінального права:

 констатовано, що дії громадянина України, який реалізовував державну політику держави-окупанта – рф у військовій сфері, здійснюючи примусовий призов цивільного населення України, яке проживає на тимчасово окупованій території України, на строкову військову службу до збройних сил рф, є такими, що порушують закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 438 КК України;

 акцентовано на тому, що положення Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» від 3 березня 2022 року № 2114-IX не декриміналізують протиправного поводження з предметами злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, вчиненого до набуття чинності цим Законом, та не встановлюють правомірності незаконного поводження з предметами, отриманими всупереч порядку, встановленому МВС України, в період дії воєнного стану.

У сфері кримінального процесуального права, серед іншого:

 вирішено питання щодо можливості оскарження під час досудового розслідування в апеляційному порядку ухвал слідчого судді: про повернення скарги на повідомлення про підозру; про відмову в задоволенні скарги на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри в об’єднаному кримінальному провадженні, у якому частина відомостей про кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР до 16 березня 2018 року, а частина – після цієї дати; про зобов’язання слідчого та/або прокурора вчинити конкретну дію щодо закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України;

 встановлено, що закриття кримінального провадження стосовно особи з нереабілітуючих підстав, передбачених ст. 46 КК України, у зв’язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим і застосування до неї більш м’якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов’язаних із проведенням судової автотехнічної експертизи та судової експертизи технічного стану транспортного засобу.

Упродовж лютого 2024 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.
​​До вашої уваги пропонуємо огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у спорах щодо відшкодування витрат на житлово-комунальні послуги – https://is.gd/uM2sxm

Ключовим питанням таких спорів є захист права вразливих споживачів житлово-комунальних послуг на безповоротну адресну державну соціальну допомогу – житлову субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Аналітичний матеріал висвітлює судову практику вирішення спорів щодо призначення, перерахунку, повернення та припинення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, сформовану за період із лютого 2018 року до лютого 2024 року, і містить правові позиції, зокрема, про:

визначення підстав для внесення особи до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги;

наявність заборгованості у споживача житлово-комунальних послуг як підставу для відмови в призначенні субсидії або скасування раніше призначеної субсидії;

неправомірність відмови в призначенні субсидії за житлово-комунальні послуги у зв’язку з відсутністю реєстрації місця проживання особи в належному їй житловому приміщенні;

призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг фізичним особам – підприємцям;

необхідні умови для призначення житлової субсидії особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає в житловому приміщенні;

повернення суми надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії;

вимоги до подання про припинення раніше призначеної субсидії;

неправомірність припинення надання раніше призначеної житлової субсидії з такої підстави, як надання недостовірних даних про місце реєстрації особи, яка звернулася за призначенням субсидії;

тлумачення визначених у Положенні про порядок призначення житлової субсидії, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848, термінів «член сім’ї особи із складу домогосподарства» та «член домогосподарства»;

реалізацію права на розрахунок субсидії з огляду на кількість зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (осіб, які фактично проживають) тощо.
​​Посилання на список вакантних посад, розміщений на вебсайті, не є доказом виконання роботодавцем вимог щодо працевлаштування працівника, посада якого підлягає скороченню – ОП КЦС ВС

При звільненні працівника у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України) посилання роботодавця на інтернет-ресурс і зазначення, що працівник може ознайомитися з актуальним списком вакантних посад та обрати посаду відповідно до спеціальності, кваліфікації і досвіду за відповідним посиланням, не є належним доказом виконання роботодавцем своїх обов’язків, передбачених ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, щодо працевлаштування працівника.

Такий висновок з метою забезпечення єдності судової практики зробила Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, розглянувши справу за позовом працівника, звільненого на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку зі скороченням штату, про поновлення на роботі.

Детальніше – https://is.gd/hJleNr
​​КАС ВС визначив, що міська рада наділена повноваженнями звертатися до суду з позовом про скасування містобудівних умов та обмежень, виданих її виконавчими органами

Міська рада наділена правом самостійно звертатися до суду в інтересах територіальної громади та на виконання покладених на неї функцій, зокрема у сфері охорони встановленого порядку планування та забудови території, звертатися до суду з позовом про скасування рішення підконтрольних і підзвітних їй органів – виконавчого комітету та органу державного архітектурно-будівельного контролю, а саме – про надання містобудівних умов та обмежень.

Такого висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

Детальніше - https://is.gd/N7hjLT
​​Пленум ВС розгляне питання про звернення до КСУ з поданнями щодо конституційності положень КУпАП і норм пенсійного законодавства

22 березня 2024 року Пленум Верховного Суду розгляне питання про звернення до Конституційного Суду України з поданнями щодо конституційності положень трьох законодавчих актів.

Так, перше з них стосується норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII), якими збільшено пенсійний вік для отримання пенсії на пільгових умовах для осіб, які відпрацювали в особливих умовах і на момент підвищення пенсійного віку набули необхідний стаж, який передбачав право на пільгову пенсію (ст. 114, абзаци 2 та 3 п. 2 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону).

Крім того, на засіданні розглядатиметься питання про звернення до КСУ з поданням щодо конституційності положень ст. 14-2 КУпАП, що передбачають відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Також Пленум ВС планує вирішити питання про звернення до КСУ з поданням щодо конституційності положень законів України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими розмір пенсії вказаних осіб обмежується розміром десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Засідання Пленуму ВС відбудеться о 10:00 у приміщенні Верховного Суду за адресою: вул. Пилипа Орлика, 8 (Кловський палац), м. Київ і транслюватиметься на ютуб-каналі Верховного Суду – https://www.youtube.com/@supremecourtua.

Акредитація представників медіа – до 16:00 21 березня 2024 року (тел.: (044) 253 06 48).
​​До вашої уваги – перший у 2024 році огляд актуальної судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду – https://is.gd/slgCQq.

В огляді висвітлена низка правових позицій в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції, викладених у постановах КГС ВС, внесених до ЄДРСР протягом січня – лютого 2024 року.

Так, у постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки щодо:

▪️неможливості одночасного оскарження в одній апеляційній скарзі різних процесуальних документів суду першої інстанції, прийнятих у справі про банкрутство;

права на звернення податкового органу із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство;

стадій торгів (аукціону) та мораторію на задоволення вимог кредиторів.

У постановах у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності наведено висновки стосовно:

захисту прав та охоронюваних законом інтересів у спорі про визнання недійсним патенту;

надання оцінки зазначеній підставі для касаційного оскарження судових рішень – відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено концепцію розвитку міста, та ст. 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав містяться висновки про:

підвідомчість господарським судам спорів про оскарження правочину стосовно внесення до статутного капіталу господарського товариства майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, з підстав відсутності згоди одного з подружжя;

непоширення компетенції державних судів на спір щодо недійсності рішень органу управління Асоціації ветеранів футболу України;

предмет доказування у справах щодо стягнення ФГВФО з пов’язаних із банком осіб шкоди, завданої рішеннями, діями та/або бездіяльністю цих осіб.

У постановах у справах щодо земельних відносин викладено правові висновки стосовно:

зміни виду цільового призначення земельної ділянки комунальної власності, віднесеної до категорії земель житлової та громадської забудови;

права постійного володіння землею.

У постановах у спорах, що виникають із правочинів, зроблено висновки про:

дискреційні повноваження суду при вирішенні питання про зменшення заявленої до стягнення суми пені та підстави, які має враховувати суд;

застосування підпунктів 1, 2 п. 9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 13 квітня 2022 року № 148;

визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом помилки.

Також в огляді висвітлено правові висновки з процесуальних питань щодо:

прийняття як доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги платіжної інструкції, в якій платником зазначена інша особа;

неможливості відшкодування судових витрат за подання заяви про стягнення / розподіл судових витрат;

обґрунтування пропуску процесуальних строків здійсненням волонтерської діяльності.
​​Прострочення виконання зобов’язання з повернення безпідставно набутого майна (ст. 1212 ЦК України) виникає з моменту безпідставного набуття такого майна або з моменту, коли підстава його отримання відпала – ВП ВС

Зобов’язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми ст. 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов’язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала.

Із цього моменту виникає передбачений ч. 2 ст. 625 ЦК України обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду.

Детальніше – https://is.gd/gShyE6.
​​Верховний Суд зробив висновок щодо особливостей кваліфікації хуліганства

Для юридичної оцінки діяння як хуліганства (ст. 296 КК України) обов’язковим є поєднання ознак об’єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб’єктивної сторони, зокрема мотиву явної неповаги до суспільства.

Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу захисника особи, засудженої за хуліганство (ч. 1 ст. 296 КК України).

Детальніше – https://is.gd/SZdihE
​​Пропонуємо до вашої уваги черговий щомісячний огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за лютий 2024 року – https://is.gd/w1HwYC.

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

у спорах, що виникають із виконання чи невиконання договірних / недоговірних зобов’язань, зазначено, що щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, яку отримує дружина, та грошова компенсація за піднайом (найом, оренду) жилого приміщення, яку отримує чоловік, є різними грошовими допомогами, які отримують дві різні особи (чоловік і дружина) з різних підстав, тому їх виплата не залежить одна від одної;

у спорах, що виникають із трудових правовідносин, наголошено, що роботодавець, звільняючи директора закладу освіти за вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням роботи, повинен установити конкретні діяння з боку працівника, які б полягали в певному вигляді насильства над учнями (психологічне, фізичне), їх систематичність і наявність наслідків у вигляді заподіяння учням психічної та/або фізичної шкоди. Самі по собі заяви батьків без доведення конкретними доказами викладених у них обставин щодо дій з боку працівника стосовно учнів (їхніх дітей), які роботодавець розцінив як булінг, не свідчать про аморальність проступку в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України;

у спорах, що виникають із житлових правовідносин, указано, що на військовослужбовців (зокрема, звільнених із військової служби), а також членів їхніх сімей, які були забезпечені постійним житлом у межах норми (у тому числі, шляхом отримання грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення), не можуть поширюватися гарантії, передбачені ст. 125 ЖК України, при їх виселенні з попередньо наданого на час проходження військової служби тимчасового житла (службового житла чи кімнати в гуртожитку). Ризики, пов’язані з використанням отриманої військовослужбовцем грошової компенсації та порядком й умовами придбання житла, не можуть покладатися на Збройні Сили України та державу загалом, яка належним чином виконала свої обов’язки;

у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, констатовано, що при вирішенні спору між розлученими батьками про визначення місця проживання дитини суд, керуючись міжнародними нормами та принципом рівності прав і обов’язків батьків, з урахуванням обставин справи має право розглянути питання щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків із забезпеченням контакту дитини з іншим із батьків чи застосування спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини в помешканні кожного з батьків за відповідним графіком;

щодо застосування норм процесуального права акцентовано, що в разі відсутності в матеріалах справи висновку органу опіки та піклування про надання дозволу на припинення частки малолітньої особи у праві власності суд не позбавлений можливості запросити відповідний письмовий висновок. Зазначене є не отриманням нового доказу, а виконанням завдання цивільного судочинства й унеможливлює формальне скасування судового рішення.
​​Додаткова винагорода поліцейським, яка виплачується на період воєнного стану, враховується при визначенні розміру аліментів – КЦС ВС

Додаткова винагорода, що виплачувалася поліцейським на період воєнного стану (30 тис. грн) до 16 листопада 2022 року (дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1263, яка дозволила стягувати аліменти з додаткової винагороди, що виплачується на період воєнного стану), не є одноразовим нерегулярним видом грошового забезпечення, мала постійний характер та належала до видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.

Такий правовий висновок зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі щодо оскарження бездіяльності державного виконавця та зобов’язання здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів на утримання дочки у виконавчому провадженні за період із березня по жовтень 2022 року.

Детальніше – https://is.gd/SxA1SM
​​Суд може відмовити в повторному допиті малолітніх потерпілих для забезпечення найкращих інтересів дитини – ККС ВС

Національним законодавством та міжнародними правовими актами, зокрема Конвенцією Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (ратифікована із заявами Законом України від 20 червня 2012 року № 4988-VI), закріплено положення, відповідно до яких під час розслідування та розгляду кримінального провадження повинні вживатися всі можливі заходи для забезпечення найкращих інтересів дитини й унеможливлення посилення вже отриманої травми, пов’язаної із сексуальним насильством.

На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду під час розгляду касаційної скарги сторони захисту.

Детальніше – https://is.gd/YvYSk9
​​Відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ЦК України – ВП ВС

Відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, адже для зобов’язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб’єкт, а саме кредитор – банк або інша фінансова установа.

У разі відступлення банком права вимоги за кредитним та іпотечним договорами фізичній особі, в результаті чого фізична особа зареєструвала право власності на предмет іпотеки – нерухоме майно – і відступила його на користь третьої особи, іпотекодавець як власник такого майна має право звернутися з позовом про витребування такого майна від кінцевого набувача. Для витребування майна закон не вимагає визнавати недійсними договори про відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами, визнавати незаконним і скасовувати рішення нотаріуса щодо реєстрації права власності за договором іпотеки, а також визнавати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна кінцевому набувачеві.

На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду.

Детальніше – https://is.gd/cdy4pN.
​​Пропонуємо ознайомитися із черговим оглядом актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за лютий 2024 року – https://is.gd/oIf23Z.

Зокрема, в огляді наведено висновок об’єднаної судової палати КАС ВС (постанова від 8 лютого 2024 року у справі № 480/8341/22) стосовно того, що надіслання електронної копії судового рішення суду першої інстанції на офіційну електронну адресу в ЄСІТС представника сторони (адвоката) слід вважати належним і достатнім способом вручення судового рішення стороні у справі. Отже, з датою такого вручення можна пов’язувати строк його апеляційного оскарження такою стороною.

Огляд містить і висновки у справах, які розглядали судові палати, а саме щодо:

необхідності отримання дозволу на спеціальне водокористування підприємством, діяльність якого пов’язана з використанням води та скиданням надлишкових зворотних вод;

права контролюючого органу формувати та направляти вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період із 14 квітня 2014 року по 12 лютого 2020 року (включно) відповідно до положень ст. 25 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

В огляді відображено також правові позиції колегій суддів Верховного Суду, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, про:

підстави для анулювання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв;

відповідальність за порушення резидентами строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в умовах карантину;

правовий режим для формування податкового кредиту з податку на додану вартість в умовах воєнного стану;

непоширення обмежень правового режиму воєнного стану на проведення громадських слухань щодо рішення органу місцевого самоврядування про зупинення діяльності закладу освіти;

умови реалізації гарантій військовослужбовця щодо проходження військової служби за місцем проживання;

належні засоби підтвердження необхідності здійснення постійного догляду за особою та суб’єкта, уповноваженого щодо їх формування.

Заслуговують на увагу й правові висновки у сфері застосування процесуального закону, зокрема, щодо:

безпідставності обґрунтування прокурором пропуску строку звернення до суду регулярними зверненнями до суб’єкта владних повноважень із метою витребування документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді;

розрахунку норм витрат палива для автомобільного транспорту, необхідного для переїзду до суду, при вирішенні питання щодо компенсації витрат позивача.

Упродовж лютого 2024 року КАС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, з якими можна ознайомитися в огляді судової практики.
​​До вашої уваги – огляд судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо захисту права учасника (акціонера, члена) на отримання інформації про діяльність юридичної особи та права вимагати проведення аудиту фінансової звітності товариства – https://is.gd/3JMmTt.

Огляд містить висновки, сформульовані КГС ВС протягом 2018–2023 років, та структурований за корпоративними правами, яких ці висновки стосуються.

Зокрема, у сфері захисту права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на отримання інформації про діяльність юридичної особи наведено висновки про:

право учасника (акціонера, члена) юридичної особи на отримання інформації про діяльність юридичної особи;

спосіб захисту прав учасника (акціонера, члена) юридичної особи на отримання інформації про діяльність юридичної особи;

обсяг інформації, яку зобов’язана надати юридична особа, тощо.

У спорах, пов’язаних із проведенням аудиторської перевірки діяльності юридичної особи, звернено увагу на:

право учасника ТОВ звернутися з вимогою про проведення аудиту фінансової звітності товариства;

обов’язок товариства забезпечити аудитору можливість провести перевірку.
​​Апеляційний суд вправі запросити висновок органу опіки та піклування про дозвіл на припинення частки дитини у праві власності – КЦС ВС

Апеляційний суд не позбавлений можливості запросити в органу опіки та піклування письмовий висновок щодо дозволу на припинення частки малолітньої особи у праві власності. Зазначене не є отриманням нового доказу на стадії апеляційного провадження, що унеможливлюється з огляду на ст. 367 ЦПК України, а є виконанням завдань цивільного судочинства.

Якщо матеріали справи не містять такого висновку, неможливе формальне скасування рішення суду першої інстанції з цієї підстави.

Такий правовий висновок зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, розглянувши справу за позовом співвласників квартири щодо припинення права малолітньої дитини на частку в квартирі.

Детальніше — https://is.gd/otnl07.
​​ВП ВС визначила критерії суб’єкта злочину, передбаченого ст. 437 КК (планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни) і сформулювала висновки щодо кваліфікації дій, вчинених під час збройного конфлікту

Діяння, визначені у ст. 437 КК України, здатні вчиняти особи, які в силу службових повноважень або фактичного суспільного становища спроможні здійснювати ефективний контроль за політичними чи воєнними діями або керувати ними та/або істотно впливати на політичні, військові, економічні, фінансові, інформаційні та інші процеси у власній державі чи за її межами, та/або керувати конкретними напрямами політичних або воєнних дій.

Планування, підготовка, розв’язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій, і ведення агресивної війни чи агресивних воєнних дій вимагає наявності в суб’єктів відповідних повноважень, ресурсів у сферах міжнародних відносин, внутрішньої політики, оборони, промисловості, економіки, фінансів або такого суспільного становища, яке дозволяє їм впливати на прийняття відповідних рішень уповноваженими особами.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду.

Детальніше – https://is.gd/sWcF2T.