Увага! Чергове розпорядження про зміну територіальної підсудності судових справ!
Чергове розпорядження про зміну територіальної підсудності стосується окремих судів Запорізької області: https://cutt.ly/DD42yWd.
Чергове розпорядження про зміну територіальної підсудності стосується окремих судів Запорізької області: https://cutt.ly/DD42yWd.
Від ворожого обстрілу загинула працівниця Донецького апеляційного суду
13 березня 2022 року під час ракетного обстрілу в м. Маріуполі сталося горе – загинула провідний спеціаліст відділу судової статистики Донецького апеляційного суду Анастасія Костоманова, яка працювала в суді з 2012 року. У квітні їй мав виповнитися 31 рік. Без мами залишився 7-річний син Сашко.
Про цю непоправну втрату колеги дізналися лише 3 квітня.
Колектив Верховного Суду висловлює щирі співчуття рідним, близьким і колегам Анастасії Костоманової.
Просимо усіх небайдужих допомогти фінансово родині загиблої.
Кошти можна переказати на рахунок Костоманова Євгена Федоровича (батько померлої) в АТ "ПУМБ", код ЄДРПОУ 14282829, IBAN — UA443348510000026209405228700.
Р.s. Через технічні проблеми з банківською карткою було неможливо перерахувати допомогу родині загиблої, новий номер банківської картки – 4314 1402 0457 0789.
13 березня 2022 року під час ракетного обстрілу в м. Маріуполі сталося горе – загинула провідний спеціаліст відділу судової статистики Донецького апеляційного суду Анастасія Костоманова, яка працювала в суді з 2012 року. У квітні їй мав виповнитися 31 рік. Без мами залишився 7-річний син Сашко.
Про цю непоправну втрату колеги дізналися лише 3 квітня.
Колектив Верховного Суду висловлює щирі співчуття рідним, близьким і колегам Анастасії Костоманової.
Просимо усіх небайдужих допомогти фінансово родині загиблої.
Кошти можна переказати на рахунок Костоманова Євгена Федоровича (батько померлої) в АТ "ПУМБ", код ЄДРПОУ 14282829, IBAN — UA443348510000026209405228700.
Р.s. Через технічні проблеми з банківською карткою було неможливо перерахувати допомогу родині загиблої, новий номер банківської картки – 4314 1402 0457 0789.
Оновлено карту територій України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції
У Верховному Суді оновили карту територій України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції. . Інформація станом на 04 квітня 2022 року.
Також надаємо посилання на актуалізовану узагальнену таблицю «ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану»: https://cutt.ly/ZD6KOmU.
У Верховному Суді оновили карту територій України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції. . Інформація станом на 04 квітня 2022 року.
Також надаємо посилання на актуалізовану узагальнену таблицю «ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану»: https://cutt.ly/ZD6KOmU.
Увага! Важлива інформація щодо відрядження суддів до інших судів в період дії надзвичайного чи воєнного стану
Згідно з п. 56 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в період дії надзвичайного чи воєнного стану та протягом 30 днів після дня його скасування (припинення) і за умови відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя, визначеного ст. 131 Конституції України, Голова Верховного Суду приймає рішення про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації та про дострокове закінчення відрядження судді.
На сьогодні, з огляду на вказане повноваження, до Голови Верховного Суду надходять численні звернення щодо відрядження суддів. Це питання системно опрацьовується, зокрема, здійснюється збір та аналіз інформації про штатну, фактичну кількість суддів у місцевих та апеляційних судах, вивчається доцільність збільшення кількості штатних посад і, відповідно, перерозподілу бюджетних витрат.
Наступного тижня, орієнтовно 11 квітня 2022 року, планується оприлюднити оголошення з орієнтовним переліком судів, які потребують кадрового поповнення. Суддям буде запропонована можливість подати заяви про відрядження до цих судів. За результатами розгляду їхніх заяв передбачається ухвалення системного рішення про тимчасове відрядження суддів, яке враховуватиме як потребу судів, так і бажання суддів.
Згідно з п. 56 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в період дії надзвичайного чи воєнного стану та протягом 30 днів після дня його скасування (припинення) і за умови відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя, визначеного ст. 131 Конституції України, Голова Верховного Суду приймає рішення про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації та про дострокове закінчення відрядження судді.
На сьогодні, з огляду на вказане повноваження, до Голови Верховного Суду надходять численні звернення щодо відрядження суддів. Це питання системно опрацьовується, зокрема, здійснюється збір та аналіз інформації про штатну, фактичну кількість суддів у місцевих та апеляційних судах, вивчається доцільність збільшення кількості штатних посад і, відповідно, перерозподілу бюджетних витрат.
Наступного тижня, орієнтовно 11 квітня 2022 року, планується оприлюднити оголошення з орієнтовним переліком судів, які потребують кадрового поповнення. Суддям буде запропонована можливість подати заяви про відрядження до цих судів. За результатами розгляду їхніх заяв передбачається ухвалення системного рішення про тимчасове відрядження суддів, яке враховуватиме як потребу судів, так і бажання суддів.
Увага! Чергове розпорядження про зміну територіальної підсудності судових справ!
Чергове розпорядження про зміну територіальної підсудності стосується окремих судів Запорізької та Харківської областей.
Чергове розпорядження про зміну територіальної підсудності стосується окремих судів Запорізької та Харківської областей.
Оновлено карту територій України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції
У Верховному Суді оновили карту територій України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції. . Інформація станом на 06 квітня 2022 року.
Також надаємо посилання на актуалізовану узагальнену таблицю «ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану»: https://cutt.ly/6Fi2HQf.
У Верховному Суді оновили карту територій України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції. . Інформація станом на 06 квітня 2022 року.
Також надаємо посилання на актуалізовану узагальнену таблицю «ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану»: https://cutt.ly/6Fi2HQf.
Договір не може бути визнаний удаваним у частині сторони правочину – Об’єднана палата КЦС ВС
Єпархія УГКЦ позивалася до спадкоємця свого архієрея – його сина, просила суд визнати недійсними (удаваними) договори купівлі-продажу земельних ділянок в частині покупця.
Позов обґрунтований тим, що земельні ділянки насправді придбані єпархією за кошти, отримані від благодійних організацій та фізичних осіб, для будівництва молодіжного реколекційного центру. Покупцем був архієрей, оскільки відповідно до ст. 82 ЗК України земельні ділянки за договорами купівлі-продажу можуть набуватися юридичними особами у власність для здійснення підприємницької діяльності, їх набуття не для здійснення підприємницької діяльності розцінювалося нотаріусами як заборона. Тому єпископ оформив вищезазначені договори купівлі-продажу земельних ділянок на своє ім’я. Отже, вказані правочини є удаваними в частині покупця, а фактичний власник земельних ділянок – єпархія.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, позов задоволено. Судові рішення мотивовані тим, що оспорювані договори в частині покупця є удаваними, оскільки придбані архієреєм за кошти єпархії для її потреб без створення правових наслідків для нього як фізичної особи.
Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики, скасував попередні судові рішення та відмовив у задоволенні позову, зробивши такі правові висновки.
За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Висновки судів про те, що оспорювані договори купівлі-продажу земельних ділянок у частині покупця є удаваними, оскільки придбані архієреєм за кошти та для потреб єпархії без створення правових наслідків для нього як фізичної особи, є безпідставними, оскільки нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції, як позов про визнання недійсним договору в частині сторони договору.
Висновок Верховного Суду про застосування норм права:
▫️Удаваним є правочин, що вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а не сторони́ правочину. Тобто сторони з учиненням удаваного правочину навмисно виражають не ту внутрішню волю, що насправді має місце. Отже, сторони вчиняють два правочини: один удаваний, що покликаний «маскувати» волю осіб; другий – прихований, від якого вони очікують правових наслідків, а не «приховують» сторону правочину.
▫️ Нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції, як позов про визнання недійсним договору в частині сторони договору. Стаття 235 ЦК України не може бути підставою для визнання правочину удаваним у частині сторони, оскільки це суперечить її положенням.
Постанова Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 346/2238/15-ц (провадження № 61-14680сво20): https://reyestr.court.gov.ua/Review/103844331.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
Єпархія УГКЦ позивалася до спадкоємця свого архієрея – його сина, просила суд визнати недійсними (удаваними) договори купівлі-продажу земельних ділянок в частині покупця.
Позов обґрунтований тим, що земельні ділянки насправді придбані єпархією за кошти, отримані від благодійних організацій та фізичних осіб, для будівництва молодіжного реколекційного центру. Покупцем був архієрей, оскільки відповідно до ст. 82 ЗК України земельні ділянки за договорами купівлі-продажу можуть набуватися юридичними особами у власність для здійснення підприємницької діяльності, їх набуття не для здійснення підприємницької діяльності розцінювалося нотаріусами як заборона. Тому єпископ оформив вищезазначені договори купівлі-продажу земельних ділянок на своє ім’я. Отже, вказані правочини є удаваними в частині покупця, а фактичний власник земельних ділянок – єпархія.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, позов задоволено. Судові рішення мотивовані тим, що оспорювані договори в частині покупця є удаваними, оскільки придбані архієреєм за кошти єпархії для її потреб без створення правових наслідків для нього як фізичної особи.
Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики, скасував попередні судові рішення та відмовив у задоволенні позову, зробивши такі правові висновки.
За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Висновки судів про те, що оспорювані договори купівлі-продажу земельних ділянок у частині покупця є удаваними, оскільки придбані архієреєм за кошти та для потреб єпархії без створення правових наслідків для нього як фізичної особи, є безпідставними, оскільки нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції, як позов про визнання недійсним договору в частині сторони договору.
Висновок Верховного Суду про застосування норм права:
▫️Удаваним є правочин, що вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а не сторони́ правочину. Тобто сторони з учиненням удаваного правочину навмисно виражають не ту внутрішню волю, що насправді має місце. Отже, сторони вчиняють два правочини: один удаваний, що покликаний «маскувати» волю осіб; другий – прихований, від якого вони очікують правових наслідків, а не «приховують» сторону правочину.
▫️ Нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції, як позов про визнання недійсним договору в частині сторони договору. Стаття 235 ЦК України не може бути підставою для визнання правочину удаваним у частині сторони, оскільки це суперечить її положенням.
Постанова Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 346/2238/15-ц (провадження № 61-14680сво20): https://reyestr.court.gov.ua/Review/103844331.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
Увага! Чергове розпорядження про зміну територіальної підсудності судових справ
Чергове розпорядження про зміну територіальної підсудності стосується окремих судів Донецької та Харківської областей.
Чергове розпорядження про зміну територіальної підсудності стосується окремих судів Донецької та Харківської областей.
Розпочато процедуру відрядження суддів місцевих судів, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, територіальну підсудність яких було змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду
На сайті Верховного Суду оприлюднено Оголошення про початок процедури відрядження суддів місцевих судів, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, територіальну підсудність яких було змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду (https://bit.ly/3rgBiia).
Відповідно, розпочато приймання заяв суддів місцевих судів, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, територіальну підсудність яких було змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду.
Також затверджено Орієнтовний перелік судів, до яких передбачається відрядження суддів місцевих судів, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, територіальну підсудність яких було змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду (https://bit.ly/3DZffSy).
Суддям запропоновано до 18 квітня 2022 року включно звернутись із заявами про їх відрядження (https://bit.ly/37aI0zt) згідно з указаним Орієнтовним переліком. У своїй заяві судді слід зазначити назви трьох судів відповідно до бажаної пріоритетності та згаданого Орієнтованого переліку судів, до яких він має бажання бути відрядженим.
Заяву потрібно написати власноруч (або в електронному вигляді, наклавши електронний цифровий підпис) та надіслати на електронну адресу: application2022@supreme.court.gov.ua
На сайті Верховного Суду оприлюднено Оголошення про початок процедури відрядження суддів місцевих судів, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, територіальну підсудність яких було змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду (https://bit.ly/3rgBiia).
Відповідно, розпочато приймання заяв суддів місцевих судів, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, територіальну підсудність яких було змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду.
Також затверджено Орієнтовний перелік судів, до яких передбачається відрядження суддів місцевих судів, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, територіальну підсудність яких було змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду (https://bit.ly/3DZffSy).
Суддям запропоновано до 18 квітня 2022 року включно звернутись із заявами про їх відрядження (https://bit.ly/37aI0zt) згідно з указаним Орієнтовним переліком. У своїй заяві судді слід зазначити назви трьох судів відповідно до бажаної пріоритетності та згаданого Орієнтованого переліку судів, до яких він має бажання бути відрядженим.
Заяву потрібно написати власноруч (або в електронному вигляді, наклавши електронний цифровий підпис) та надіслати на електронну адресу: application2022@supreme.court.gov.ua
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Іван Міщенко розповів виданню «The New Yorker» про те, чому вирішив змінити суддівську мантію на військову форму та вступити до лав Територіальної оборони, як адаптувався до військового життя та яких зусиль докладає задля перемоги України.
Стаття англійською мовою доступна за посиланням нижче.
Judge of the Commercial Cassation Court within the Supreme Court Ivan Mishchenko told The New Yorker why he decided to change his judicial robe to a military uniform and join the ranks of the Territorial Defense, how he adapted to military life and what efforts he is making for the victory of Ukraine.
The article in English is available at the link – https://bit.ly/3JzDc47
Стаття англійською мовою доступна за посиланням нижче.
Judge of the Commercial Cassation Court within the Supreme Court Ivan Mishchenko told The New Yorker why he decided to change his judicial robe to a military uniform and join the ranks of the Territorial Defense, how he adapted to military life and what efforts he is making for the victory of Ukraine.
The article in English is available at the link – https://bit.ly/3JzDc47
Уточнення щодо процедури відрядження суддів місцевих судів, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії
Нагадуємо, що триває процедура відрядження суддів місцевих судів, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, територіальну підсудність яких було змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду. Інформація про початок процедури тут: https://cutt.ly/eFWkc9L.
Враховуючи одержання численної кількості уточнювальних запитань, додатково інформуємо, що на сьогодні зазначена процедура стосується суддів окремих судів Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Харківської, Херсонської областей, територіальну підсудність яких було змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду.
Відповідні розпорядження оприлюднено на вебсайті Верховного Суду за адресою: https://bit.ly/3LXaHyB
Нагадуємо, що триває процедура відрядження суддів місцевих судів, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, територіальну підсудність яких було змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду. Інформація про початок процедури тут: https://cutt.ly/eFWkc9L.
Враховуючи одержання численної кількості уточнювальних запитань, додатково інформуємо, що на сьогодні зазначена процедура стосується суддів окремих судів Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Харківської, Херсонської областей, територіальну підсудність яких було змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду.
Відповідні розпорядження оприлюднено на вебсайті Верховного Суду за адресою: https://bit.ly/3LXaHyB
Призначені спадкодавцеві як ВПО за життя, але незаконно не виплачені страхові виплати можуть бути успадковані – ОП КЦС ВС
Батько позивача за життя отримував страхові виплати як травмована на виробництві особа. З грудня 2014 року він отримував їх у Волноваському відділенні УВД ФССУ в Донецькій області як внутрішньо переміщена особа (ВПО). Проте в листопаді 2017 року виплати припинили через закінчення терміну дії довідки внутрішньо переміщеної особи. Позивач просив суд зобов’язати УВД ФССУ в Донецькій області здійснити нарахування страхових виплат батькові з листопада 2017 року по день смерті та виплатити нараховані кошти йому як спадкоємцю, який прийняв спадщину.
Суд першої інстанції задовольнив позов. Апеляційний суд це рішення скасував і відмовив у задоволенні позову, вказавши, що страхові виплати припинено потерпілому за його життя через скасування довідки ВПО і неоформлення за місцем проживання, проте ці дії відповідача він не оспорював. Страхові суми батькові позивача за життя не нараховувались, у зв’язку з чим вони не можуть входити до складу спадщини після його смерті. Відповідно до вимог цивільного законодавства до складу спадкового майна входить лише призначена (нарахована) сума страхового відшкодування, а право на її призначення та виплату згідно зі ст. 1219 ЦК України до складу спадщини не входить.
Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики, скасував постанову апеляційного суду та змінив рішення суду першої інстанції в частині періоду нарахування страхових виплат, зробивши такі правові висновки.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України), крім прав і обов’язків, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця.
Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини (ст. 1227 ЦК України).
Потрібно розмежовувати ситуації при застосуванні положень ст. 1217 ЦК України, за яких члени сім’ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, і випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України.
Висновок про застосування норми права:
Припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та неоскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається, і в розумінні положень ст. 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Постанова Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20): https://reyestr.court.gov.ua/Review/103844358.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
Батько позивача за життя отримував страхові виплати як травмована на виробництві особа. З грудня 2014 року він отримував їх у Волноваському відділенні УВД ФССУ в Донецькій області як внутрішньо переміщена особа (ВПО). Проте в листопаді 2017 року виплати припинили через закінчення терміну дії довідки внутрішньо переміщеної особи. Позивач просив суд зобов’язати УВД ФССУ в Донецькій області здійснити нарахування страхових виплат батькові з листопада 2017 року по день смерті та виплатити нараховані кошти йому як спадкоємцю, який прийняв спадщину.
Суд першої інстанції задовольнив позов. Апеляційний суд це рішення скасував і відмовив у задоволенні позову, вказавши, що страхові виплати припинено потерпілому за його життя через скасування довідки ВПО і неоформлення за місцем проживання, проте ці дії відповідача він не оспорював. Страхові суми батькові позивача за життя не нараховувались, у зв’язку з чим вони не можуть входити до складу спадщини після його смерті. Відповідно до вимог цивільного законодавства до складу спадкового майна входить лише призначена (нарахована) сума страхового відшкодування, а право на її призначення та виплату згідно зі ст. 1219 ЦК України до складу спадщини не входить.
Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики, скасував постанову апеляційного суду та змінив рішення суду першої інстанції в частині періоду нарахування страхових виплат, зробивши такі правові висновки.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України), крім прав і обов’язків, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця.
Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини (ст. 1227 ЦК України).
Потрібно розмежовувати ситуації при застосуванні положень ст. 1217 ЦК України, за яких члени сім’ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, і випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України.
Висновок про застосування норми права:
Припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та неоскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається, і в розумінні положень ст. 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Постанова Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20): https://reyestr.court.gov.ua/Review/103844358.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
Внаслідок обстрілу Миколаєва поранено працівника апеляційного суду
15 квітня 2022 року під час обстрілу м. Миколаєва сталася трагедія – поранено працівника Миколаївського апеляційного суду Олексія Параконного, який працює в суді з 2011 року.
Наразі Олексій перебуває в реанімації у вкрай важкому стані.
Просимо всіх небайдужих підтримати родину Олексія та долучитися до фінансової допомоги на його лікування.
Кошти можна перерахувати на банківську картку дружини Олексія – Вікторії Параконної – 5169 3075 0866 8949 («УкрСиббанк»).
15 квітня 2022 року під час обстрілу м. Миколаєва сталася трагедія – поранено працівника Миколаївського апеляційного суду Олексія Параконного, який працює в суді з 2011 року.
Наразі Олексій перебуває в реанімації у вкрай важкому стані.
Просимо всіх небайдужих підтримати родину Олексія та долучитися до фінансової допомоги на його лікування.
Кошти можна перерахувати на банківську картку дружини Олексія – Вікторії Параконної – 5169 3075 0866 8949 («УкрСиббанк»).
Судді КАС ВС розповіли про зміни до податкового та соціального законодавства під час воєнного стану
Судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська, Анна Бучик та Ірина Желтобрюх взяли участь у програмі підготовки суддів окружних та апеляційних адміністративних судів «Здійснення правосуддя адміністративними судами в умовах війни: проблеми, виклики, шляхи вирішення». Захід, організований Національною школою суддів України, відбувся 11–12 квітня 2022 року в онлайн-режимі.
У межах навчальної програми суддя КАС ВС Наталія Блажівська розповіла про зміни в оподаткуванні під час воєнного / надзвичайного стану.
Лекторка зазначила, що зміни, прийняті на період дії правового режиму воєнного стану, стосуються: мораторію на проведення податкових перевірок; зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством; відповідальності за порушення податкового законодавства; пільг з єдиного податку, плати за землю, єдиного соціального внеску, екологічного податку; оподаткування осіб, що перебувають на спрощеній системі оподаткування; плати за землю та мінімального податкового зобов’язання; податку на додану вартість; акцизного податку та ін.
Наталія Блажівська звернула увагу на Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (від 3 березня 2022 року № 2118-IX), яким було доповнено підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України і встановлено особливості щодо справляння податків і зборів тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Детальніше з матеріалом лекції Наталії Блажівської можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3JVICGw
Суддя КАС ВС Ірина Желтобрюх розповіла про особливості оподаткування в період дії воєнного стану.
Зокрема, суддя проаналізувала Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (від 3 березня 2022 року № 2118-ІХ), Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ) та Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ).
Також лекторка звернула увагу на роз’яснення Державної податкової служби України, зокрема, щодо особливостей справляння єдиного податку під час воєнного, надзвичайного стану на території України та реєстрації ПДВ-ліміту.
Детальніше з матеріалом лекції Ірини Желтобрюх можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3OpJIxG.
Виступ судді КАС ВС Анни Бучик був присвячений захисту пенсійних та соціальних прав під час воєнного стану.
Суддя розповіла про зміни, внесені до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України «Про освіту».
У своїй лекції Анна Бучик висвітлила питання щодо соціального захисту осіб з інвалідністю з дитинства, порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану.
Окремо суддя зупинилася на правових позиціях Верховного Суду щодо регулювання правовідносин у соціальній та пенсійній сферах.
Детальніше з матеріалом лекції Анни Бучик можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3L0JAD0.
Судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська, Анна Бучик та Ірина Желтобрюх взяли участь у програмі підготовки суддів окружних та апеляційних адміністративних судів «Здійснення правосуддя адміністративними судами в умовах війни: проблеми, виклики, шляхи вирішення». Захід, організований Національною школою суддів України, відбувся 11–12 квітня 2022 року в онлайн-режимі.
У межах навчальної програми суддя КАС ВС Наталія Блажівська розповіла про зміни в оподаткуванні під час воєнного / надзвичайного стану.
Лекторка зазначила, що зміни, прийняті на період дії правового режиму воєнного стану, стосуються: мораторію на проведення податкових перевірок; зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством; відповідальності за порушення податкового законодавства; пільг з єдиного податку, плати за землю, єдиного соціального внеску, екологічного податку; оподаткування осіб, що перебувають на спрощеній системі оподаткування; плати за землю та мінімального податкового зобов’язання; податку на додану вартість; акцизного податку та ін.
Наталія Блажівська звернула увагу на Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (від 3 березня 2022 року № 2118-IX), яким було доповнено підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України і встановлено особливості щодо справляння податків і зборів тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Детальніше з матеріалом лекції Наталії Блажівської можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3JVICGw
Суддя КАС ВС Ірина Желтобрюх розповіла про особливості оподаткування в період дії воєнного стану.
Зокрема, суддя проаналізувала Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (від 3 березня 2022 року № 2118-ІХ), Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ) та Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ).
Також лекторка звернула увагу на роз’яснення Державної податкової служби України, зокрема, щодо особливостей справляння єдиного податку під час воєнного, надзвичайного стану на території України та реєстрації ПДВ-ліміту.
Детальніше з матеріалом лекції Ірини Желтобрюх можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3OpJIxG.
Виступ судді КАС ВС Анни Бучик був присвячений захисту пенсійних та соціальних прав під час воєнного стану.
Суддя розповіла про зміни, внесені до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України «Про освіту».
У своїй лекції Анна Бучик висвітлила питання щодо соціального захисту осіб з інвалідністю з дитинства, порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану.
Окремо суддя зупинилася на правових позиціях Верховного Суду щодо регулювання правовідносин у соціальній та пенсійній сферах.
Детальніше з матеріалом лекції Анни Бучик можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3L0JAD0.
ВП ВС розгляне кримінальне провадження щодо осіб, засуджених за участь у збройній агресії РФ проти України
Велика Палата Верховного Суду призначила до розгляду кримінальне провадження за касаційними скаргами захисників двох осіб, засуджених за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 437 КК України (планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни); ч. 1 ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни); ч. 3 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини); ч. 2 ст. 260 КК України (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань) і ч. 1 ст. 263 КК України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами), до 10 років позбавлення волі.
Як установили суди попередніх інстанцій, вказані особи та ще двоє осіб, судові рішення щодо яких у касаційному порядку не оскаржені, у період із кінця травня по 24 липня 2014 року на території м. Лисичанська Луганської області взяли участь у збройній агресії Російської Федерації проти України у складі не передбаченого законом збройного формування, що безпосередньо керувалося й контролювалося невстановленими службовими особами збройних сил країни-агресора. Діючи за попередньою змовою з цими особами й виконуючи їхні явно злочинні накази, всі засуджені на лінії розмежування між силами супротивника, використовуючи зброю, безпосередньо обстрілювали позиції, знищували живу силу та бойову техніку Збройних сил України, Національної гвардії України, підрозділів територіальної оборони й інших правоохоронних органів України.
Окрім цього, засуджені у складі організованої злочинної групи із застосуванням зброї викрали шістьох осіб, незаконно позбавляли їх волі та залучали до робіт воєнного характеру; порушили встановлені міжнародно-правовими нормами закони і звичаї війни; незаконно придбали, зберігали і носили при собі вогнепальну зброю і патрони до неї.
У цій справі Велика Палата ВС, зокрема, має вирішити питання про те, чи підлягають кримінальній відповідальності за ст. 437 КК України особи, котрі не здійснюють військового й політичного керівництва державою-агресором, не наділені службовою компетенцією чи іншими можливостями впливати на прийняття рішень щодо планування, підготовки, розв’язування чи ведення агресивної війни, агресивних воєнних дій та/або контролювати їх виконання, однак задіяні як співвиконавці в заходах, що за змістом становлять участь у веденні такої війни чи воєнних дій.
Засідання Великої Палати Верховного Суду у справі № 415/2182/20 (провадження № 13-15кс22) призначене на 10:00 18 травня 2022 року.
Велика Палата Верховного Суду призначила до розгляду кримінальне провадження за касаційними скаргами захисників двох осіб, засуджених за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 437 КК України (планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни); ч. 1 ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни); ч. 3 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини); ч. 2 ст. 260 КК України (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань) і ч. 1 ст. 263 КК України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами), до 10 років позбавлення волі.
Як установили суди попередніх інстанцій, вказані особи та ще двоє осіб, судові рішення щодо яких у касаційному порядку не оскаржені, у період із кінця травня по 24 липня 2014 року на території м. Лисичанська Луганської області взяли участь у збройній агресії Російської Федерації проти України у складі не передбаченого законом збройного формування, що безпосередньо керувалося й контролювалося невстановленими службовими особами збройних сил країни-агресора. Діючи за попередньою змовою з цими особами й виконуючи їхні явно злочинні накази, всі засуджені на лінії розмежування між силами супротивника, використовуючи зброю, безпосередньо обстрілювали позиції, знищували живу силу та бойову техніку Збройних сил України, Національної гвардії України, підрозділів територіальної оборони й інших правоохоронних органів України.
Окрім цього, засуджені у складі організованої злочинної групи із застосуванням зброї викрали шістьох осіб, незаконно позбавляли їх волі та залучали до робіт воєнного характеру; порушили встановлені міжнародно-правовими нормами закони і звичаї війни; незаконно придбали, зберігали і носили при собі вогнепальну зброю і патрони до неї.
У цій справі Велика Палата ВС, зокрема, має вирішити питання про те, чи підлягають кримінальній відповідальності за ст. 437 КК України особи, котрі не здійснюють військового й політичного керівництва державою-агресором, не наділені службовою компетенцією чи іншими можливостями впливати на прийняття рішень щодо планування, підготовки, розв’язування чи ведення агресивної війни, агресивних воєнних дій та/або контролювати їх виконання, однак задіяні як співвиконавці в заходах, що за змістом становлять участь у веденні такої війни чи воєнних дій.
Засідання Великої Палати Верховного Суду у справі № 415/2182/20 (провадження № 13-15кс22) призначене на 10:00 18 травня 2022 року.
Судді Верховного Суду прочитали лекції для колег із місцевих та апеляційних господарських судів
14–15 квітня відбувся онлайн-семінар для суддів місцевих та апеляційних господарських судів «Здійснення правосуддя господарськими судами в умовах воєнного стану: проблеми, виклики, шляхи вирішення». Навчання організовано Київським, Харківським, Дніпровським і Одеським відділеннями Національної школи суддів України.
Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/3F772eV
14–15 квітня відбувся онлайн-семінар для суддів місцевих та апеляційних господарських судів «Здійснення правосуддя господарськими судами в умовах воєнного стану: проблеми, виклики, шляхи вирішення». Навчання організовано Київським, Харківським, Дніпровським і Одеським відділеннями Національної школи суддів України.
Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/3F772eV
Увага! Розпорядженням Голови Верховного Суду від 21.04.2022 № 18/0/9-22 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ Іванківського районного суду Київської області» відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", враховуючи наявність належних умов здійснення правосуддя Іванківським районним судом Київської області, відновлено територіальну підсудність судових справ Іванківського районного суду Київської області:
На Житомирщині відновлено територіальну підсудність судових справ трьох районних судів
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 21.04.2022 № 24/0/9-22 відновлено територіальну підсудність судових справ трьох судів Житомирської області, у яких є належні умови для здійснення правосуддя: Брусилівського, Малинського та Овруцького районних судів.
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 21.04.2022 № 24/0/9-22 відновлено територіальну підсудність судових справ трьох судів Житомирської області, у яких є належні умови для здійснення правосуддя: Брусилівського, Малинського та Овруцького районних судів.
Відновлено територіальну підсудність судових справ двох господарських судів
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 22.04.2022 № 25/0/9-22 відновлено територіальну підсудність судових справ двох господарських судів, у яких є належні умови для здійснення правосуддя: Господарського суду Сумської області та Господарського суду Чернігівської області.
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 22.04.2022 № 25/0/9-22 відновлено територіальну підсудність судових справ двох господарських судів, у яких є належні умови для здійснення правосуддя: Господарського суду Сумської області та Господарського суду Чернігівської області.
Верховний Суд сформулював висновок щодо судового імунітету РФ у справі про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором: «Суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни»
Позивачка, діючи у власних інтересах і від імені малолітніх дітей, звернулася до суду з позовом до РФ про відшкодування моральної шкоди, завданої їй та її дітям у зв’язку із загибеллю її чоловіка й батька її дітей унаслідок збройної агресії РФ на території України.
Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив. Апеляційний суд постановив ухвалу про направлення посольству РФ запиту на згоду або незгоду про розгляд українським судом зазначеної цивільної справи, примірника апеляційної скарги й ухвали про відкриття апеляційного провадження, а також зупинив провадження у справі до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави – посольства РФ в Україні.
Постанова КЦС ВС від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104086064.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
Про результати касаційного перегляду справи Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду читайте за посиланням: https://bit.ly/3OwGAAl.
Позивачка, діючи у власних інтересах і від імені малолітніх дітей, звернулася до суду з позовом до РФ про відшкодування моральної шкоди, завданої їй та її дітям у зв’язку із загибеллю її чоловіка й батька її дітей унаслідок збройної агресії РФ на території України.
Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив. Апеляційний суд постановив ухвалу про направлення посольству РФ запиту на згоду або незгоду про розгляд українським судом зазначеної цивільної справи, примірника апеляційної скарги й ухвали про відкриття апеляційного провадження, а також зупинив провадження у справі до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави – посольства РФ в Україні.
Постанова КЦС ВС від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104086064.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
Про результати касаційного перегляду справи Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду читайте за посиланням: https://bit.ly/3OwGAAl.
