Увага! Чергове розпорядження про зміну територіальної підсудності судових справ! Чергове розпорядження про зміну територіальної підсудності стосується окремих судів Донецької, Харківської та Херсонської областей.
Ми оновили карту територій України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції. Інформація станом на 18 березня 2022 року.
Надалі ми регулярно оновлюватимемо цю карту.
Також надаємо посилання на актуалізовану узагальнену таблицю «ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану»:
https://cutt.ly/eShPa6w.
Надалі ми регулярно оновлюватимемо цю карту.
Також надаємо посилання на актуалізовану узагальнену таблицю «ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану»:
https://cutt.ly/eShPa6w.
Суддя Верховного Суду Василь Крат підготував статтю «Огляд специфіка регулювання окремих цивільних відносин під час воєнного стану».
Автор звернув увагу на те, що у підпунктах 2, 8, 11 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX (http://www.golos.com.ua/tmp/iwzkob_170322.pdf) урегульовано застосування окремих цивілістичних конструкцій в період воєнного стану.
Він указав на особливості обчислення цивільно-правових строків, розповів про наслідки прострочення виконання за договором позики чи кредитним договором, договором про споживчий кредит і про деякі аспекти кредитних правовідносин під час воєнного стану.
Статтю можна завантажити у Telegram: https://t.me/glossema/105.
Автор звернув увагу на те, що у підпунктах 2, 8, 11 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX (http://www.golos.com.ua/tmp/iwzkob_170322.pdf) урегульовано застосування окремих цивілістичних конструкцій в період воєнного стану.
Він указав на особливості обчислення цивільно-правових строків, розповів про наслідки прострочення виконання за договором позики чи кредитним договором, договором про споживчий кредит і про деякі аспекти кредитних правовідносин під час воєнного стану.
Статтю можна завантажити у Telegram: https://t.me/glossema/105.
На жаль, деякі міста України зараз перебувають у тимчасовій окупації. Читайте за посиланням матеріал про те, як живуть наші колеги – судді в окупованих Херсоні та Мелітополі: https://cutt.ly/LSx1AIU.
Ділимося інтерв'ю судді Верховного Суду Андрія Калараша виданню "Юридична практика", у якому він розповів про те, чому вирішив захищати не тільки незалежне правосуддя, а й безпосередньо незалежність України. Читайте за посиланням ▶️ https://cutt.ly/cSQDPCK.
Суддя Верховного Суду, секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Раїса Ханова та науковий консультант відділу забезпечення роботи секретаря та суддів судової палати управління забезпечення роботи судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів секретаріату КАС ВС Анна Барікова розповіли про новели податкового законодавства.
Докладніше читайте за посиланням: https://cutt.ly/VSWEFgT.
Докладніше читайте за посиланням: https://cutt.ly/VSWEFgT.
Чергові розпорядження про зміну територіальної підсудності стосуються окремих судів Сумської області та господарських судів Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей.
Детальніше за посиланнями: https://cutt.ly/4STC5e0, https://cutt.ly/ISTVbxd.
Детальніше за посиланнями: https://cutt.ly/4STC5e0, https://cutt.ly/ISTVbxd.
Оновлено карту територій України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції. Інформація станом на 22 березня 2022 року.
Також надаємо посилання на актуалізовану узагальнену таблицю «ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану»: https://cutt.ly/SSYjaHJ.
Також надаємо посилання на актуалізовану узагальнену таблицю «ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану»: https://cutt.ly/SSYjaHJ.
Учора (22 березня 2022 року) Європейський суд з прав людини ухвалив Резолюцію про наслідки припинення членства рф у Раді Європи у світлі статті 58 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: https://cutt.ly/iSDJOjk.
Суддя Верховного Суду Тетяна Анцупова прокоментувала ухвалення ЄСПЛ Резолюції про наслідки припининня членства рф у Раді Європи.
Основні наслідки:
російська федерація перестає бути високою Договірною Стороною Конвенції 16 вересня 2022 року.
Суд має компетенцію розглядати заяви проти російської федерації, які можуть становити порушення Конвенції, за умови, що вони тривали до 16 вересня 2022 року.
Призупинення розгляду всіх заяв проти російської федерації відповідно до Рішення Голови Суду від 16 березня 2022 року скасовується з невідкладним виконанням.
Ця Резолюція не заважає розгляду будь-якого правового питання, пов'язаного з наслідками припинення членства російської федерації в Раді Європи, яке може виникнути під час здійснення Судом своєї компетенції щодо розгляду, відповідно до Конвенції, переданих йому справ.
Час пішов...
Суддя Верховного Суду Тетяна Анцупова прокоментувала ухвалення ЄСПЛ Резолюції про наслідки припининня членства рф у Раді Європи.
Основні наслідки:
російська федерація перестає бути високою Договірною Стороною Конвенції 16 вересня 2022 року.
Суд має компетенцію розглядати заяви проти російської федерації, які можуть становити порушення Конвенції, за умови, що вони тривали до 16 вересня 2022 року.
Призупинення розгляду всіх заяв проти російської федерації відповідно до Рішення Голови Суду від 16 березня 2022 року скасовується з невідкладним виконанням.
Ця Резолюція не заважає розгляду будь-якого правового питання, пов'язаного з наслідками припинення членства російської федерації в Раді Європи, яке може виникнути під час здійснення Судом своєї компетенції щодо розгляду, відповідно до Конвенції, переданих йому справ.
Час пішов...
Друзі, пропонуємо до прочитання статтю судді Верховного Суду доктора юридичних наук, професора Наталії Коваленко «Про сили територіальної оборони та добровольчі формування» – https://cutt.ly/tSZThLr.
Автор розповіла про національний спротив і рух опору, про правовий статус добровольчих формувань територіальних громад, зокрема про сили територіальної оборони, підпорядкування добровольчих формувань, їхні завдання тощо.
Сили територіальної оборони – це окремий рід сил ЗСУ, а добровольче формування територіальної громади – воєнізований підрозділ добровольців, які проживають у територіальній громаді (водночас на них поширюється дія статутів ЗСУ). Ведення руху опору здійснюється на території України, захопленій агресором, провідна роль у його організації належить Силам спеціальних операцій ЗСУ.
Автор розповіла про національний спротив і рух опору, про правовий статус добровольчих формувань територіальних громад, зокрема про сили територіальної оборони, підпорядкування добровольчих формувань, їхні завдання тощо.
Сили територіальної оборони – це окремий рід сил ЗСУ, а добровольче формування територіальної громади – воєнізований підрозділ добровольців, які проживають у територіальній громаді (водночас на них поширюється дія статутів ЗСУ). Ведення руху опору здійснюється на території України, захопленій агресором, провідна роль у його організації належить Силам спеціальних операцій ЗСУ.
Рішенням Голови Верховного Суду відтерміновано зміни до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (в частині визначення особливостей автоматизованого розподілу судових справ) до 1 червня 2022 року.
Увага! Чергове розпорядження про зміну територіальної підсудності судових справ!
Розпорядження про зміну територіальної підсудності стосується окремих судів Сумської, Харківської областей.
Розпорядження про зміну територіальної підсудності стосується окремих судів Сумської, Харківської областей.
Суддя Верховного Суду Олександра Яновська розповіла виданню «Цензор.нет», якими можуть бути наслідки нещодавнього рішення Міжнародного суду ООН, і до яких ще міжнародних юридичних механізмів може вдатися Україна. Докладніше читайте за посиланням: https://bit.ly/3IJpz1E.
Оновлено карту територій України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції. Інформація станом на 25 березня 2022 року.
Також надаємо посилання на актуалізовану узагальнену таблицю «ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану»: https://cutt.ly/pS8sQPw.
Також надаємо посилання на актуалізовану узагальнену таблицю «ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану»: https://cutt.ly/pS8sQPw.
Внаслідок ворожої атаки пошкоджено будівлю Господарського суду Миколаївської області
Вранці 29 березня 2022 року внаслідок ракетного удару по приміщенню Миколаївської ОДА зазнав пошкоджень Господарський суд Миколаївської області, який був розташований на верхніх поверхах лівої частини будівлі.
За попередньою інформацією, є постраждалі із числа працівників апарату суду – одна дівчина прооперована й перебуває у важкому стані. Пошуково-рятувальні роботи щодо ще двох працівників апарату наразі продовжуються.
Вранці 29 березня 2022 року внаслідок ракетного удару по приміщенню Миколаївської ОДА зазнав пошкоджень Господарський суд Миколаївської області, який був розташований на верхніх поверхах лівої частини будівлі.
За попередньою інформацією, є постраждалі із числа працівників апарату суду – одна дівчина прооперована й перебуває у важкому стані. Пошуково-рятувальні роботи щодо ще двох працівників апарату наразі продовжуються.
Чому суддя Верховного Суду Володимир Бевзенко змінив мантію на однострій і чим займатиметься після перемоги в мирному житті читайте в інтерв'ю виданню "Юридична практика": https://cutt.ly/BDG3ySU.
КЦС ВС вказав на умови та підстави представництва дітьми своїх батьків
Позивачка особисто звернулася до суду, а згодом її представник за довіреністю подав заяву про залишення позову без розгляду, яку місцевий суд задовольнив. Син позивачки подав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд повернув її на підставі п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду закрив касаційне провадження за касаційною скаргою сина позивачки, зробивши такі правові висновки.
У цивільному судочинстві є два інститути, коли від імені та в інтересах сторін, третіх осіб можуть діяти інші особи:
представництво;
участь у судовому процесі органів та осіб, яким за законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Залежно від підстави виникнення процесуальне представництво поділяється на договірне та законне.
Син позивачки не надав доказів, що він уклав з матір’ю договір про надання правової допомоги, що його повноваження як представника позивачки підтверджуються ордером або чинною довіреністю.
Відповідно до ст. 59 ЦПК України законне представництво передбачено лише у випадку, якщо, зокрема, сторона є недієздатною чи обмежено дієздатною.
Доказів на підтвердження того, що позивачка визнана недієздатною чи обмежено дієздатною і син призначений її опікуном чи піклувальником, немає.
Сам собою той факт, що позивачка є непрацездатною за віком особою, не означає обмеження її цивільної процесуальної дієздатності та виникнення в сина права бути її законним представником у суді.
У цивільному судочинстві поряд із представництвом є інститут захисту прав інших осіб у передбачених законом випадках органами та особами.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, зокрема, фізичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Вказана норма передбачає наявність закону, а також не передбачає, що такі фізичні особи можуть вступити у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи.
Провадження у справі було відкрито за позовом матері, а не за зверненням сина в її інтересах, тому не заслуговують на увагу посилання в касаційній скарзі на положення ч. 1 ст. 56 ЦПК України, оскільки син не звертався до суду з позовом щодо захисту прав, свобод та інтересів своєї матері. Закріплене в цій частині положення не дає права фізичній особі на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) інших осіб, і подавати, зокрема, апеляційну, касаційну скарги.
Із системного тлумачення ч. 1 ст. 56 ЦПК України, ст. 172 СК України випливає, що повнолітні дочка та син мають право звертатися до суду і заявляти про захист прав, свобод та інтересів своїх непрацездатних, немічних батьків без спеціальних на те повноважень, тобто виступати ініціаторами відкриття провадження у справі на захист їх інтересів. Після відкриття провадження у справі вони на підставі ч. 4 ст. 42, статей 43, 57 ЦПК України набувають статусу учасників справи та користуються правами особи, в інтересах якої вони діють.
Син не був ініціатором відкриття провадження у справі в інтересах матері та не набув статусу учасника справи, який має право самостійно, без процесуальних на те повноважень від позивачки, подавати апеляційну чи касаційну скаргу.
Ухвала Верховного Суду від 25 березня 2022 року у справі № 318/131/18 (провадження № 61-11522св21): https://reyestr.court.gov.ua/Review/103930750.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
Позивачка особисто звернулася до суду, а згодом її представник за довіреністю подав заяву про залишення позову без розгляду, яку місцевий суд задовольнив. Син позивачки подав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд повернув її на підставі п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду закрив касаційне провадження за касаційною скаргою сина позивачки, зробивши такі правові висновки.
У цивільному судочинстві є два інститути, коли від імені та в інтересах сторін, третіх осіб можуть діяти інші особи:
представництво;
участь у судовому процесі органів та осіб, яким за законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Залежно від підстави виникнення процесуальне представництво поділяється на договірне та законне.
Син позивачки не надав доказів, що він уклав з матір’ю договір про надання правової допомоги, що його повноваження як представника позивачки підтверджуються ордером або чинною довіреністю.
Відповідно до ст. 59 ЦПК України законне представництво передбачено лише у випадку, якщо, зокрема, сторона є недієздатною чи обмежено дієздатною.
Доказів на підтвердження того, що позивачка визнана недієздатною чи обмежено дієздатною і син призначений її опікуном чи піклувальником, немає.
Сам собою той факт, що позивачка є непрацездатною за віком особою, не означає обмеження її цивільної процесуальної дієздатності та виникнення в сина права бути її законним представником у суді.
У цивільному судочинстві поряд із представництвом є інститут захисту прав інших осіб у передбачених законом випадках органами та особами.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, зокрема, фізичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Вказана норма передбачає наявність закону, а також не передбачає, що такі фізичні особи можуть вступити у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи.
Провадження у справі було відкрито за позовом матері, а не за зверненням сина в її інтересах, тому не заслуговують на увагу посилання в касаційній скарзі на положення ч. 1 ст. 56 ЦПК України, оскільки син не звертався до суду з позовом щодо захисту прав, свобод та інтересів своєї матері. Закріплене в цій частині положення не дає права фізичній особі на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) інших осіб, і подавати, зокрема, апеляційну, касаційну скарги.
Із системного тлумачення ч. 1 ст. 56 ЦПК України, ст. 172 СК України випливає, що повнолітні дочка та син мають право звертатися до суду і заявляти про захист прав, свобод та інтересів своїх непрацездатних, немічних батьків без спеціальних на те повноважень, тобто виступати ініціаторами відкриття провадження у справі на захист їх інтересів. Після відкриття провадження у справі вони на підставі ч. 4 ст. 42, статей 43, 57 ЦПК України набувають статусу учасників справи та користуються правами особи, в інтересах якої вони діють.
Син не був ініціатором відкриття провадження у справі в інтересах матері та не набув статусу учасника справи, який має право самостійно, без процесуальних на те повноважень від позивачки, подавати апеляційну чи касаційну скаргу.
Ухвала Верховного Суду від 25 березня 2022 року у справі № 318/131/18 (провадження № 61-11522св21): https://reyestr.court.gov.ua/Review/103930750.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
Увага! Чергове розпорядження про зміну територіальної підсудності судових справ!
Чергове розпорядження про зміну територіальної підсудності стосується окремих судів Запорізької області: https://cutt.ly/DD42yWd.
Чергове розпорядження про зміну територіальної підсудності стосується окремих судів Запорізької області: https://cutt.ly/DD42yWd.
Від ворожого обстрілу загинула працівниця Донецького апеляційного суду
13 березня 2022 року під час ракетного обстрілу в м. Маріуполі сталося горе – загинула провідний спеціаліст відділу судової статистики Донецького апеляційного суду Анастасія Костоманова, яка працювала в суді з 2012 року. У квітні їй мав виповнитися 31 рік. Без мами залишився 7-річний син Сашко.
Про цю непоправну втрату колеги дізналися лише 3 квітня.
Колектив Верховного Суду висловлює щирі співчуття рідним, близьким і колегам Анастасії Костоманової.
Просимо усіх небайдужих допомогти фінансово родині загиблої.
Кошти можна переказати на рахунок Костоманова Євгена Федоровича (батько померлої) в АТ "ПУМБ", код ЄДРПОУ 14282829, IBAN — UA443348510000026209405228700.
Р.s. Через технічні проблеми з банківською карткою було неможливо перерахувати допомогу родині загиблої, новий номер банківської картки – 4314 1402 0457 0789.
13 березня 2022 року під час ракетного обстрілу в м. Маріуполі сталося горе – загинула провідний спеціаліст відділу судової статистики Донецького апеляційного суду Анастасія Костоманова, яка працювала в суді з 2012 року. У квітні їй мав виповнитися 31 рік. Без мами залишився 7-річний син Сашко.
Про цю непоправну втрату колеги дізналися лише 3 квітня.
Колектив Верховного Суду висловлює щирі співчуття рідним, близьким і колегам Анастасії Костоманової.
Просимо усіх небайдужих допомогти фінансово родині загиблої.
Кошти можна переказати на рахунок Костоманова Євгена Федоровича (батько померлої) в АТ "ПУМБ", код ЄДРПОУ 14282829, IBAN — UA443348510000026209405228700.
Р.s. Через технічні проблеми з банківською карткою було неможливо перерахувати допомогу родині загиблої, новий номер банківської картки – 4314 1402 0457 0789.
Оновлено карту територій України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції
У Верховному Суді оновили карту територій України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції. . Інформація станом на 04 квітня 2022 року.
Також надаємо посилання на актуалізовану узагальнену таблицю «ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану»: https://cutt.ly/ZD6KOmU.
У Верховному Суді оновили карту територій України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції. . Інформація станом на 04 квітня 2022 року.
Також надаємо посилання на актуалізовану узагальнену таблицю «ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану»: https://cutt.ly/ZD6KOmU.
Увага! Важлива інформація щодо відрядження суддів до інших судів в період дії надзвичайного чи воєнного стану
Згідно з п. 56 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в період дії надзвичайного чи воєнного стану та протягом 30 днів після дня його скасування (припинення) і за умови відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя, визначеного ст. 131 Конституції України, Голова Верховного Суду приймає рішення про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації та про дострокове закінчення відрядження судді.
На сьогодні, з огляду на вказане повноваження, до Голови Верховного Суду надходять численні звернення щодо відрядження суддів. Це питання системно опрацьовується, зокрема, здійснюється збір та аналіз інформації про штатну, фактичну кількість суддів у місцевих та апеляційних судах, вивчається доцільність збільшення кількості штатних посад і, відповідно, перерозподілу бюджетних витрат.
Наступного тижня, орієнтовно 11 квітня 2022 року, планується оприлюднити оголошення з орієнтовним переліком судів, які потребують кадрового поповнення. Суддям буде запропонована можливість подати заяви про відрядження до цих судів. За результатами розгляду їхніх заяв передбачається ухвалення системного рішення про тимчасове відрядження суддів, яке враховуватиме як потребу судів, так і бажання суддів.
Згідно з п. 56 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в період дії надзвичайного чи воєнного стану та протягом 30 днів після дня його скасування (припинення) і за умови відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя, визначеного ст. 131 Конституції України, Голова Верховного Суду приймає рішення про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації та про дострокове закінчення відрядження судді.
На сьогодні, з огляду на вказане повноваження, до Голови Верховного Суду надходять численні звернення щодо відрядження суддів. Це питання системно опрацьовується, зокрема, здійснюється збір та аналіз інформації про штатну, фактичну кількість суддів у місцевих та апеляційних судах, вивчається доцільність збільшення кількості штатних посад і, відповідно, перерозподілу бюджетних витрат.
Наступного тижня, орієнтовно 11 квітня 2022 року, планується оприлюднити оголошення з орієнтовним переліком судів, які потребують кадрового поповнення. Суддям буде запропонована можливість подати заяви про відрядження до цих судів. За результатами розгляду їхніх заяв передбачається ухвалення системного рішення про тимчасове відрядження суддів, яке враховуватиме як потребу судів, так і бажання суддів.
