🎢 Одеський фунікулер: легенда, що повернулась
Є в історії Одеси місця, які залишаються в памʼяті назавжди. Одне з таких — старий одеський фунікулер, справжній символ міста, якого в первісному вигляді вже не побачиш, але який живе у спогадах і легендах 🌊🏙️
🛠 Побудовано з розмахом
Фунікулер з’явився в Одесі ще в 1902 році за проєктом інженера Миколи Пятницького. Це була одноколійна лінія з розʼїздом — два вагончики курсували вгору-вниз по рейках довжиною приблизно 100 метрів. Той, що спускався, допомагав тягнути нагору інший — фізика в дії 💡
🔻 Спуск — 2 копійки, 🔺 підйом — 3 копійки. Традиційно легше вниз 😉
Вагончики були французькі, місткі — до 35 пасажирів, а троси виготовляли на Одеському канатному заводі. Знизу, на Приморській, була камʼяна станція з касою та конторою. Зверху — деревʼяний павільйон і оглядовий містик із чарівним видом на порт 🛳️
💥 Війни, революції й… повернення
Фунікулер пережив три війни, революцію і навіть «не менш важкі мирні часи». У 1926 році газета «Известия» писала:
> «Одеса відроджується... Маленькі, свіжопофарбовані вагончики знову поповзли залізними стежками. Їх зустрічала гучним «ура» зібрана публіка...»
📈 За день піднялося 400 людей, спустилося — 700. Фунікулер знову став потрібним ❤️
🚧 Кінець першої епохи
У 1967 році міська влада вирішила: досить ремонтувати — краще збудувати модний ескалатор. Старий фунікулер демонтували, і вже в 1970 році відкрився новий механізм руху нагору.
Але… не судилося. Через дефіцит запчастин уже через 10 років працювала тільки одна сторона. Іншу розібрали на «донорство» 🧩
🔄 Друге народження
У 1997 році ескалатор остаточно припинив роботу. І тоді ж було прийнято рішення — повернути фунікулер! 💪
Втім, все йшло не так просто, як у 1902-му. Реальні роботи почались у 1998-му, а повноцінно фунікулер запрацював лише у вересні 2005 року. Але це вже не класичний фунікулер — тепер це два незалежні нахилені ліфти.
📚 За визначенням, фунікулер — це рельсовий транспорт з канатною тягою. Технічно, нинішній — не зовсім той самий. Але головне інше:
> Фунікулер в Одесі знову є! 🎉
🔭 Новий погляд на старе
Кабінки нові — компактні, на 12 осіб, зате з прекрасним видом на море й порт 🌅 Раніше над колією був містик — і на початку ХХ століття, і в часи ескалатора. Нині його, на жаль, не відновили. Але з’явився прохід під фунікулером, який додає зручності.
---
🕰️ Сто років тому збудувати таку систему було легше, ніж відновити її в наш час. Але історія все одно зробила коло. Одеса має свій фунікулер знову — сучасний, зручний, а головне — живу пам’ять про минуле ❤️
Є в історії Одеси місця, які залишаються в памʼяті назавжди. Одне з таких — старий одеський фунікулер, справжній символ міста, якого в первісному вигляді вже не побачиш, але який живе у спогадах і легендах 🌊🏙️
🛠 Побудовано з розмахом
Фунікулер з’явився в Одесі ще в 1902 році за проєктом інженера Миколи Пятницького. Це була одноколійна лінія з розʼїздом — два вагончики курсували вгору-вниз по рейках довжиною приблизно 100 метрів. Той, що спускався, допомагав тягнути нагору інший — фізика в дії 💡
🔻 Спуск — 2 копійки, 🔺 підйом — 3 копійки. Традиційно легше вниз 😉
Вагончики були французькі, місткі — до 35 пасажирів, а троси виготовляли на Одеському канатному заводі. Знизу, на Приморській, була камʼяна станція з касою та конторою. Зверху — деревʼяний павільйон і оглядовий містик із чарівним видом на порт 🛳️
💥 Війни, революції й… повернення
Фунікулер пережив три війни, революцію і навіть «не менш важкі мирні часи». У 1926 році газета «Известия» писала:
> «Одеса відроджується... Маленькі, свіжопофарбовані вагончики знову поповзли залізними стежками. Їх зустрічала гучним «ура» зібрана публіка...»
📈 За день піднялося 400 людей, спустилося — 700. Фунікулер знову став потрібним ❤️
🚧 Кінець першої епохи
У 1967 році міська влада вирішила: досить ремонтувати — краще збудувати модний ескалатор. Старий фунікулер демонтували, і вже в 1970 році відкрився новий механізм руху нагору.
Але… не судилося. Через дефіцит запчастин уже через 10 років працювала тільки одна сторона. Іншу розібрали на «донорство» 🧩
🔄 Друге народження
У 1997 році ескалатор остаточно припинив роботу. І тоді ж було прийнято рішення — повернути фунікулер! 💪
Втім, все йшло не так просто, як у 1902-му. Реальні роботи почались у 1998-му, а повноцінно фунікулер запрацював лише у вересні 2005 року. Але це вже не класичний фунікулер — тепер це два незалежні нахилені ліфти.
📚 За визначенням, фунікулер — це рельсовий транспорт з канатною тягою. Технічно, нинішній — не зовсім той самий. Але головне інше:
> Фунікулер в Одесі знову є! 🎉
🔭 Новий погляд на старе
Кабінки нові — компактні, на 12 осіб, зате з прекрасним видом на море й порт 🌅 Раніше над колією був містик — і на початку ХХ століття, і в часи ескалатора. Нині його, на жаль, не відновили. Але з’явився прохід під фунікулером, який додає зручності.
---
🕰️ Сто років тому збудувати таку систему було легше, ніж відновити її в наш час. Але історія все одно зробила коло. Одеса має свій фунікулер знову — сучасний, зручний, а головне — живу пам’ять про минуле ❤️
📷 Ціпний міст і панорама Києво-Печерської лаври, Київ
На цій мальовничій листівці зображено Ціпний (ланцюговий) міст через Дніпро — одну з перших постійних переправ, що з'єднували два береги Києва. На передньому плані — жвава набережна з пішоходами, що заходять на пристань. Ліворуч видно пароплав, типову річкову транспортну систему тих часів. На задньому плані, на високому пагорбі — велична Києво-Печерська лавра з її золотими банями, що домінують над дніпровським ландшафтом. Зображення сповнене спокою, повсякденного життя та архітектурної величі старого Києва.
📌 Місце зйомки: Київ, вид на Ціпний міст через Дніпро і Києво-Печерську лавру
🗓 Дата зображення: приблизно 1900–1910 роки
🖼 Тип зображення: кольорова ретушована листівка
📚 Джерело: Архів-фототипія С. В. Кульженка, Київ
На цій мальовничій листівці зображено Ціпний (ланцюговий) міст через Дніпро — одну з перших постійних переправ, що з'єднували два береги Києва. На передньому плані — жвава набережна з пішоходами, що заходять на пристань. Ліворуч видно пароплав, типову річкову транспортну систему тих часів. На задньому плані, на високому пагорбі — велична Києво-Печерська лавра з її золотими банями, що домінують над дніпровським ландшафтом. Зображення сповнене спокою, повсякденного життя та архітектурної величі старого Києва.
📌 Місце зйомки: Київ, вид на Ціпний міст через Дніпро і Києво-Печерську лавру
🗓 Дата зображення: приблизно 1900–1910 роки
🖼 Тип зображення: кольорова ретушована листівка
📚 Джерело: Архів-фототипія С. В. Кульженка, Київ
БАТАЛЬЙОН «МОНАКО»
Поза світи тікає, бо ховає свою сраку
Ґламурний, горезвісний ухилянт -
«Бере» Європу «батальйон Монако»,
Який в цій справі вже давно не дилетант.
«Бере в оточення» готелі, ресторани,
Розкішні яхти з лімузинами бере,
«Штурмує» банки і несе все на дувани,
Або спускає в казино чи кабаре.
Своє майно він «героїчно захищає»,
І бій кривавий йде за кожний «міллійон»,
Тож знає він - назад шляху немає,
Бо це не жарти, а «Монако батальйон»!
«Герої» зрадники, «герої» ухилянти,
Лушпиння нації, що здриснуло, втекло -
«Монако батальйону» комбатанти,
Всі як один - на позивний «Сцикло».
© Сергій Дубенко
29.12.2024 р.
м. Київ
Поза світи тікає, бо ховає свою сраку
Ґламурний, горезвісний ухилянт -
«Бере» Європу «батальйон Монако»,
Який в цій справі вже давно не дилетант.
«Бере в оточення» готелі, ресторани,
Розкішні яхти з лімузинами бере,
«Штурмує» банки і несе все на дувани,
Або спускає в казино чи кабаре.
Своє майно він «героїчно захищає»,
І бій кривавий йде за кожний «міллійон»,
Тож знає він - назад шляху немає,
Бо це не жарти, а «Монако батальйон»!
«Герої» зрадники, «герої» ухилянти,
Лушпиння нації, що здриснуло, втекло -
«Монако батальйону» комбатанти,
Всі як один - на позивний «Сцикло».
© Сергій Дубенко
29.12.2024 р.
м. Київ
Особняк Мойсея Зайцева на розі Прорізної та Чикаленка.
Зведений на початку ХХ століття, він став не лише прикрасою вулиці, а й осередком культурного життя: у 1917–1919 роках тут працював Український клуб.
Будівля не збереглася — під час Другої світової її підірвали радянські війська разом з місцевістю навколо Хрещатика.
Сьогодні на цьому місці — сквер.
Зведений на початку ХХ століття, він став не лише прикрасою вулиці, а й осередком культурного життя: у 1917–1919 роках тут працював Український клуб.
Будівля не збереглася — під час Другої світової її підірвали радянські війська разом з місцевістю навколо Хрещатика.
Сьогодні на цьому місці — сквер.
🌆 Київ початку ХХ століття — розмірений, елегантний і ще не зворушений війнами. На фото — Хрещатик і Думська площа (нинішній майдан Незалежності): місто у своїй золотій юності. Тут — фраки, капелюхи, екіпажі й перші трамваї. Архітектура вражає витонченістю, а світло м’яко торкається бруківки.
Постать на передньому плані, ніби наш сучасник, дивиться на старий Київ з ніжністю. Цей кадр — як вікно у минуле, де ще пахне свіжою випічкою й лунають дзвони трамвая. Збережіть цю мить у серці — і поділіться з тим, з ким хотіли б пройтись таким Хрещатиком.
📅 Орієнтовна дата: 1900 рік
📍 Локація: Думська площа, Хрещатик
📷 Фото: С. В. Муравський, архів київського фотоательє
Постать на передньому плані, ніби наш сучасник, дивиться на старий Київ з ніжністю. Цей кадр — як вікно у минуле, де ще пахне свіжою випічкою й лунають дзвони трамвая. Збережіть цю мить у серці — і поділіться з тим, з ким хотіли б пройтись таким Хрещатиком.
📅 Орієнтовна дата: 1900 рік
📍 Локація: Думська площа, Хрещатик
📷 Фото: С. В. Муравський, архів київського фотоательє
🎭 Старий Міський театр — серце культурного Києва
Перед вами — погляд у минуле, де Київ жив у ритмі вистав і вуличних кав’ярень. На фото — велична будівля театру з куполом, що колись приймала найкращих акторів і найвибагливішу публіку. Бруківка, ранні трамваї, ошатні фасади — усе дихає епохою, коли мистецтво формувало місто.
Уявіть — кавовий аромат з найближчої кав’ярні, гомін глядачів перед початком вистави, м’яке світло ліхтарів на фасаді театру після заходу сонця. Саме тут, на зламі століть, народжувались культурні події, які залишили слід у душі Києва.
Це фото — як відкриті двері в інший час. Поділіться ним із тими, хто цінує історію та магію старого міста.
📅 Орієнтовно 1898–1902 роки
📍 Київ, Міський театр (нині — Національна опера)
📷 Фото: С. В. Муравський, київський фотограф
Перед вами — погляд у минуле, де Київ жив у ритмі вистав і вуличних кав’ярень. На фото — велична будівля театру з куполом, що колись приймала найкращих акторів і найвибагливішу публіку. Бруківка, ранні трамваї, ошатні фасади — усе дихає епохою, коли мистецтво формувало місто.
Уявіть — кавовий аромат з найближчої кав’ярні, гомін глядачів перед початком вистави, м’яке світло ліхтарів на фасаді театру після заходу сонця. Саме тут, на зламі століть, народжувались культурні події, які залишили слід у душі Києва.
Це фото — як відкриті двері в інший час. Поділіться ним із тими, хто цінує історію та магію старого міста.
📅 Орієнтовно 1898–1902 роки
📍 Київ, Міський театр (нині — Національна опера)
📷 Фото: С. В. Муравський, київський фотограф
Велика Британія вдесятеро збільшує постачання дронів Україні.
Як йдеться на сайті британського уряду, країна інвестує у це рекордні £350 мільйонів. Мета – збільшити постачання дронів з 10 000 у 2024 році до 100 000 у 2025 році.
Як йдеться на сайті британського уряду, країна інвестує у це рекордні £350 мільйонів. Мета – збільшити постачання дронів з 10 000 у 2024 році до 100 000 у 2025 році.