КОЛИ ПОМРЕ ОСТАННІЙ ПУТІН
Ми живемо в середньовіччі -
Знов морок інквізиції настав,
І «стріли божі» з потойбіччя
Знаменням біс благословляв.
Той патріарх - слуга не Бога,
В диявола у служках ходить він,
Для них усіх одна дорога -
Підуть до пекла, як один!
Коли помре останній путін -
Не буде кров людська текти,
І Богом ми не будемо забуті,
Допоки нам цей хрест нести…
А нам його нести до перемоги,
Яка і є святою вірою, по суті -
ПовЕрнемось на ріднії пороги,
Коли помре останній путін.
(«Словосполучення «коли помре
останній путін» належить
© Андрію Куркову)
© Сергій Дубенко
23.04.2025 -24.04.2025
Київ
Ми живемо в середньовіччі -
Знов морок інквізиції настав,
І «стріли божі» з потойбіччя
Знаменням біс благословляв.
Той патріарх - слуга не Бога,
В диявола у служках ходить він,
Для них усіх одна дорога -
Підуть до пекла, як один!
Коли помре останній путін -
Не буде кров людська текти,
І Богом ми не будемо забуті,
Допоки нам цей хрест нести…
А нам його нести до перемоги,
Яка і є святою вірою, по суті -
ПовЕрнемось на ріднії пороги,
Коли помре останній путін.
(«Словосполучення «коли помре
останній путін» належить
© Андрію Куркову)
© Сергій Дубенко
23.04.2025 -24.04.2025
Київ
🖼️ Весняне тепло у фарбах Тетяни Яблонської
Картина «Весняне сонечко» (1964) — одна з тих робіт, які не потребують слів, аби передати емоцію. У цій теплій, спокійній сцені художниця Тетяна Яблонська зобразила молоду маму з немовлям на руках і чоловіка поруч — можливо, батька або дідуся. Вони сидять на лавці біля української хати, під вікном, через яке проривається сонячне світло. На вікні — вазони, за спиною — голуба тінь весняного дерева.
Ця картина — не просто побутова сценка. Вона про надію, про родинне тепло, про нове життя, яке народжується разом із весною. Яблонська вміло передає настрій світла і затишку, які так цінні після довгої зими.
Тетяна Яблонська (1917–2005) — одна з найвідоміших українських художниць ХХ століття. У її творах — сила, ніжність і справжнє життя українського народу. «Весняне сонечко» — один із численних шедеврів, у яких вона розповідає історії без слів.
Картина «Весняне сонечко» (1964) — одна з тих робіт, які не потребують слів, аби передати емоцію. У цій теплій, спокійній сцені художниця Тетяна Яблонська зобразила молоду маму з немовлям на руках і чоловіка поруч — можливо, батька або дідуся. Вони сидять на лавці біля української хати, під вікном, через яке проривається сонячне світло. На вікні — вазони, за спиною — голуба тінь весняного дерева.
Ця картина — не просто побутова сценка. Вона про надію, про родинне тепло, про нове життя, яке народжується разом із весною. Яблонська вміло передає настрій світла і затишку, які так цінні після довгої зими.
Тетяна Яблонська (1917–2005) — одна з найвідоміших українських художниць ХХ століття. У її творах — сила, ніжність і справжнє життя українського народу. «Весняне сонечко» — один із численних шедеврів, у яких вона розповідає історії без слів.
Європейські столиці не підтримають жодних кроків США щодо визнання Криму російським або тиску на Київ, щоб той погодився на це, — Financial Times.
Крим і прагнення України до членства в НАТО є для нас червоною лінією. Ми не можемо від них відмовитися.
Крим — це Україна, заявила Кайя Каллас.
Крим і прагнення України до членства в НАТО є для нас червоною лінією. Ми не можемо від них відмовитися.
Крим — це Україна, заявила Кайя Каллас.
Унікальна історична світлина з Хрещатого парку (тоді — Пролетарський парк), орієнтовно 1932 рік.
На фото — оглядовий майданчик із видом на Дніпро та ще не затоплене селище на Трухановому острові. Це рідкісний кадр, адже невдовзі після цього більшість поселень на острові було знищено під час будівництва гідроспоруд та змін русла річки.
Світлина передає не лише краєвид довоєнного Києва, а й дух тогочасної епохи — з людьми, які відпочивають, прогулюються та споглядають на величну ріку.
Історія, яку ми можемо побачити на власні очі…
На фото — оглядовий майданчик із видом на Дніпро та ще не затоплене селище на Трухановому острові. Це рідкісний кадр, адже невдовзі після цього більшість поселень на острові було знищено під час будівництва гідроспоруд та змін русла річки.
Світлина передає не лише краєвид довоєнного Києва, а й дух тогочасної епохи — з людьми, які відпочивають, прогулюються та споглядають на величну ріку.
Історія, яку ми можемо побачити на власні очі…
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
ГУР знищило російський винищувач СУ-30СМ на аеродромі "Ростов-на-Дону".
Орієнтовна вартість знищеного літака ― $50 млн.
Орієнтовна вартість знищеного літака ― $50 млн.
Печатка князя Ігоря Ольговича (перша половина XII ст.)
Свинець, карбування.
Розміри: 21×23 мм, товщина — 2 мм, вага — 7 г
З колекції #МузейШереметьєвих, Київ (VР-334)
На аверсі зображено святого Георгія в повен зріст: у лівій руці спис, правою — спирається на овальний щит із перлинним оздобленням. Обабіч — напис-скорочення «Святий Георгій» грецькою.
На реверсі — княжий двозуб у супроводі крапок — особистий знак Ігоря Ольговича.
Ця печатка, ймовірно, використовувалась наприкінці його путивльського правління.
Ігор Ольгович був князем Путивльським (1127–1142), Берестейсько-дорогичинським (1142–1146) і нетривалий час — Великим князем Київським (1146). Загинув трагічно — вбитий розлюченим натовпом у Києві після політичного перевороту.
За описом: Олександр Алфьоров, 1000 років української печатки, Київ, 2013.
-
Свинець, карбування.
Розміри: 21×23 мм, товщина — 2 мм, вага — 7 г
З колекції #МузейШереметьєвих, Київ (VР-334)
На аверсі зображено святого Георгія в повен зріст: у лівій руці спис, правою — спирається на овальний щит із перлинним оздобленням. Обабіч — напис-скорочення «Святий Георгій» грецькою.
На реверсі — княжий двозуб у супроводі крапок — особистий знак Ігоря Ольговича.
Ця печатка, ймовірно, використовувалась наприкінці його путивльського правління.
Ігор Ольгович був князем Путивльським (1127–1142), Берестейсько-дорогичинським (1142–1146) і нетривалий час — Великим князем Київським (1146). Загинув трагічно — вбитий розлюченим натовпом у Києві після політичного перевороту.
За описом: Олександр Алфьоров, 1000 років української печатки, Київ, 2013.
-
🇦🇿 🇺🇦 Азербайджан відбудував клініку в Ірпені
Після російських обстрілів, Азербайджан надав фінансову підтримку для відновлення ірпінської міської поліклініки. Також там створили умови для перебування сотень людей в укритті.
Азербайджан надасть підтримку ще чотирьом обʼєктам в Ірпені.
Після російських обстрілів, Азербайджан надав фінансову підтримку для відновлення ірпінської міської поліклініки. Також там створили умови для перебування сотень людей в укритті.
Азербайджан надасть підтримку ще чотирьом обʼєктам в Ірпені.
Проєкт марки Української Держави, 1918 рік
Номінал — 30 шагів. Художник — Сальников.
У буремному 1918-му, коли Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського намагалася утвердитися як самостійна та модерна держава, велике значення надавалося державній символіці — зокрема поштовим маркам. Цей ескіз — один із проєктів марки номіналом 30 шагів, створений у рамках роботи Експедиції заготовок державних паперів, що діяла при Міністерстві фінансів України.
Художник позначений як N(?) Сальников — ім’я поки лишається не повністю ідентифікованим. Сам ескіз, ймовірно, залишився лише у вигляді проєкту і ніколи не був надрукований.
Зберігається цей історичний документ у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (м. Київ).
Цей малюнок — ніби зафіксований подих епохи, яка шукала візуальні образи незалежної України, що тільки народжувалася.
Номінал — 30 шагів. Художник — Сальников.
У буремному 1918-му, коли Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського намагалася утвердитися як самостійна та модерна держава, велике значення надавалося державній символіці — зокрема поштовим маркам. Цей ескіз — один із проєктів марки номіналом 30 шагів, створений у рамках роботи Експедиції заготовок державних паперів, що діяла при Міністерстві фінансів України.
Художник позначений як N(?) Сальников — ім’я поки лишається не повністю ідентифікованим. Сам ескіз, ймовірно, залишився лише у вигляді проєкту і ніколи не був надрукований.
Зберігається цей історичний документ у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (м. Київ).
Цей малюнок — ніби зафіксований подих епохи, яка шукала візуальні образи незалежної України, що тільки народжувалася.
ВПЕРЕД, БАТАЛЬЙОНИ!
Герої Майдану крокують в строю,
А Сотня Небесна їх в бій проводжає -
Врятуй, Боже мій, Україну мою,
Нехай нам оркестр "Ще не вмерла" заграє!
Вперед, батальйони "Дніпро" і "Донбас",
"Україна", "Азов" - за єдину країну!
В атаку іде український спецназ,
Свята ллється кров за святу Україну!
Боже наш правий, боронь нас в бою!
СвЯтий наш Боже, солдат захисти!
Врятуй, Боже мій, Україну мою -
Дай до кінця нам цей хрест пронести!
Нащадки Богдана, стрільці Богуна,
Онуки героїв козацького роду,
Ви зробите все, щоб скінчилась війна -
Вперед, батальйони, за нашу свободу!
Зоря перемоги на сході встає -
В боях відстоїм рідну землю країни,
Бо в нас Україна одна тільки є -
Вперед, батальйони, за Батьківщину!
Герої Майдану крокують в строю,
А сотня небесна їх в бій проводжає -
Врятуй, Боже мій, Україну мою,
Нехай нам оркестр «Ще не вмерла» заграє!
Боже наш правий, боронь нас в бою!
СвЯтий наш Боже, солдат захисти!
Врятуй, Боже мій, Україну мою -
Дай до кінця нам цей хрест пронести!
© Сергій Дубенко
2014 р.
м. Київ
Герої Майдану крокують в строю,
А Сотня Небесна їх в бій проводжає -
Врятуй, Боже мій, Україну мою,
Нехай нам оркестр "Ще не вмерла" заграє!
Вперед, батальйони "Дніпро" і "Донбас",
"Україна", "Азов" - за єдину країну!
В атаку іде український спецназ,
Свята ллється кров за святу Україну!
Боже наш правий, боронь нас в бою!
СвЯтий наш Боже, солдат захисти!
Врятуй, Боже мій, Україну мою -
Дай до кінця нам цей хрест пронести!
Нащадки Богдана, стрільці Богуна,
Онуки героїв козацького роду,
Ви зробите все, щоб скінчилась війна -
Вперед, батальйони, за нашу свободу!
Зоря перемоги на сході встає -
В боях відстоїм рідну землю країни,
Бо в нас Україна одна тільки є -
Вперед, батальйони, за Батьківщину!
Герої Майдану крокують в строю,
А сотня небесна їх в бій проводжає -
Врятуй, Боже мій, Україну мою,
Нехай нам оркестр «Ще не вмерла» заграє!
Боже наш правий, боронь нас в бою!
СвЯтий наш Боже, солдат захисти!
Врятуй, Боже мій, Україну мою -
Дай до кінця нам цей хрест пронести!
© Сергій Дубенко
2014 р.
м. Київ