lllemonworld lovin' torture party
399 subscribers
1.84K photos
169 videos
1 file
230 links
Download Telegram
Forwarded from Капібарчик у пошуках сенсу
Хороший пост від моєї знайомої психотерапевтки і мій коментар.
написала зараз

«В 2014 мене хуярило страхом і тільки потім злістю

В 2022 і досі є спочатку злість
Страх навіть не друга емоція»

і це не тільки війни стосується

я почала переживати особисте на злості і «так не можна»

і виявляється, якщо це робити не на провині і не на пошуках своїх уявних пройобів, переживається значно швидше

інтенсивність правда ніхуя собі
Forwarded from Пошук форми
Не те щоб я була про прикмети, скоріше про спостереження. Моя професія тренує здатність помічати дрібниці, але не давати їм якусь оцінку одразу ж. А ще - постійно перемикатись, не втрачати фон за деталями і не втрачати деталі за фоном.

Отже весна і дрібниці весни.

В 2021 році я завела цуцика, гуляючи з ним я багато дивилася під ноги - ну щоб він бува не зжер якоїсь несанкціонійки. І я бачила тоді таку кількість мертвих пташенят, ще не опірених, випавших із гнізда, що це мене дуже здивувало.
Я тоді подумала, що може то взагалі так завжди, природа жорстока всі діла, це я просто під ноги раніше так не задивлялася.

Але весною 2022 мертвих пташенят не було, натомість в полях з'явилось стільки маків, що здаля вони видавались суцільно-червоними.

Весною 2023 впадала в очі якась неймовірна кількість померлих дерев і кущів. Я казала собі, що то наслідки попереднього засушливого року, але не звертати увагу не могла.

Весна 2024 - це якийсь суцільний античний жертовник. На вулиці пахне вишневим квітом, смаженим м'ясом і трошки морем. Нарциси вродились, як дурні. Такої кількості чоловіків з букетами на 8 березня я не пам'ятаю за останні хз скільки роки. Такої кількості компаній, що в полі за ЖК вийшли на шашлики - не пам'ятаю теж. Ну на свята. Але зараз це нескінченний пікнік з п'ятниці по неділю.

Як я вже казала - помітити і описати я можу, а ось дати оцінку - ні. Античні жертовники курились з різних причин. Видатних, але різних.
Forwarded from Anastasiia
Настя
Ты бобер
Ты точно знаешь, что делать с брёвнами
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
последние дни ощущение все больше интончающейся грани между мирами
я просто в свое время пересмотрела сериал fringe, не спрашивайте
Forwarded from SLYNA
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
неподобство момент
Я в эти волосы вмазываю вмазываю ращу ращу

А они: иди ты
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
я конечно хотела опыта переплывания Адриатического моря на пароме

но самолет Рим-Тирана 15 евро

а паром 100
и всю ночь
и до Бари или Бриндизи еще надо доехать

прости паром, в другой раз
а ну с багажом 63 почти, но все равно не сто + дорога до берега

по состоянию на сейчас у меня есть только билеты Кишинев-Милан на 29 мая и билет на концерт 3 июня в Риме

и договоренности с подругой что мы скорее всего полетим вместе из Рима в Тирану
Forwarded from Метод Равлика (Alisa Pyvovarchyk)
Дуже часто зустрічаю ідею, що стрес треба перебивати фізичною активністю. У цій ідеї є насіння правди, бо взагалі-то стресові реакції готують нас до руху: бити або бігти. Є ще низка стресових реакцій, але вони вже похідні (завмерти, годувати, підлещуватися тощо).

Стрес перерозподіляє кровотік від внутрішніх органів до органів руху, кінцівок. Тому хронічний стрес - це часто проблеми з системою травлення, система травлення працює після стресу, для відновлення і живлення.

Підвищується кров'яний тиск, глюкоза крові, вміст жирних кислот у крові - усе, щоб дати вам ресурси для руху. При хронічному стресі це може перерости у гіпертонію, дісліпідемію (порушення жирового обміну), цукровий діабет.

Тому щоб використати і розсіяти стресові реакції, потрібний рух. Стресувати без руху - це неймовірно шкідливо.

Але є стрес, а є виснаження. Виснаження може бути наслідком стресу, але коли сил рухатися вже просто нема.

Через нічні тривоги середня кількість силових тренувань у мене ледве 2 на тиждень (а ідеальний розклад розписаний на 4-5), з кардіо ще гірше, бо якщо є сили на один вид тренувань, я буду робити силові, тому що мені потрібно утримати м'язову масу і кісткову масу. Замість кардіо я ходжу, багато ходжу, у дні з тривогами - це єдине, що я могу робити з фізичного.

А так я не можу робити нічого вдома, не можу працювати, про тренування, навіть легкі, взагалі мовчу.

І це нормально. Ненормальна ситуація, у якій ми живемо. А такий стан у такій ненормальній ситуації - це нормально. Якщо хочете зробити собі ще гірше і добити себе остаточно - лайте себе за те, що щось там не виконали, щось не зробили, саботували якісь рутини, щось зафейлили тощо. Користі нуль, шкода - гігантська.

У такій ситуації єдине, що вам від себе самого потрібно - це співчуття, розуміння, ласка і любов. Все.

Історії про силу волі залиште продавцям невловимих мильних бульбашок і фальшивих еталонів.
Н. Мак-Вильямс так описывает свое представление об отличии проективной идентификации от проекции: «И проекция, и интроекция имеют целый континуум форм – от самых примитивных до самых зрелых. На примитивном конце спектра они слиты, поскольку в них смешано внутреннее и внешнее. Эти слияние мы и называем проективной идентификацией».

Для иллюстрации отличия проективной идентификации от «зрелой проекции» она предлагает рассмотреть гипотетические высказывания двух молодых людей на предварительной беседе перед госпитализацией:

Пациент А (несколько извиняющимся тоном): «Я знаю, что у меня нет причин считать, что вы меня осуждаете, но я все равно так думаю и ничего не могу с этим поделать».

Пациент В (обвинительным тоном): «Вы, психиатры паршивые, все любите вот так сидеть в кресле и судить людей, но мне плевать, что вы там думаете!»

Оба пациента проецируют на терапевта интернализованный критикующий объект. Однако, их коммуникации сильно отличаются по следующим аспектам.

Во-первых, пациент А обнаруживает признаки наблюдающего Эго, которое может видеть, что его фантазия совершенно не обязательно соответствует реальности, его проекция Эго-дистонна.

Пациент В, с другой стороны, переживает проецируемое как точное описание позиции терапевта; его проекция Эго-синтонна.

Мак-Вильямс видит здесь «слияние когнитивных, аффективных и поведенческих измерений опыта, характерное для примитивных процессов».

Во-вторых, проективные процесс двух пациентов различаются в том, насколько они достигают защитной цели – избавления от неприятного чувства.

«Пациент А вывел вовне критическую позицию и испытывает облегчение, сообщая о ней. Пациент В проецирует и, в то же время, сохраняет ее. Он приписывает ее другому человеку, но это не избавляет его от того обстоятельства, что он чувствует себя осуждающим.

Кернберг характеризует данный аспект проективной идентификации как «сохранение эмпатии» со спроецированных содержанием».

«Наконец, коммуникации пациентов имеют совершенно разное эмоциональное воздействие. Терапевту легко симпатизировать пациенту А. Между ними должен быстро сформироваться рабочий альянс.

С пациентом В терапевт столь же быстро начнет ощущать себя именно таким, каким тот его воспринимает: равнодушным, осуждающим и не собирающимся тратить энергию, необходимую для того. чтобы попытаться проявить заботу об этом пациенте. Иными словами, контртрансфер терапевта с первым пациентом будет позитивным и мягким, со вторым – негативным и интенсивным».

Источник: Ирина Пантелеева. Вина как базовое допущение образования групп. Некоторые клинические и прикладные аспекты теории Мелани Кляйн (2012).

#проективная_идентификация
#психоанализ
#проекция