Сьогодні в моєму календарі - і насправді в міжнародному календарі - День вдячності великому пальцю.
Це смішне неофіційне свято Thumb Appreciation Day, яке відзначають щороку 18 лютого.

Подивіться зараз на свій великий палець. Зробіть жест «круто!». Правда, він крутий? 😊

Він допомагає нам тримати ложку й телефон, застібати ґудзики, малювати, писати, й показувати «все круто».

Він - один із маленьких пазлів, що робить нас людьми. Дає можливість брати, тримати, створювати.

Сьогодні день, коли ми помічаємо, як багато насправді залежить від того, що здається маленьким.

Доброго безпечного дня! ❤️
#натхнення
@stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших "2 хвилинах для себе" практика для розвитку міжпівкульної взаємодії. Підбирала, щоб був задіяний великий палець :-)

Нагадаю, як працюють подібні вправи: Окрім того, що це – енергетизатори для мозку, вони допомагають повернути концентрацію, їх використовують травматерапевти.

Під час переживання травматичного досвіду змінюється активність мозолевого тіла – воно інтегрує роботу півкуль.

Права півкуля бере на себе більше навантаження: вона фіксує відчуття страху, тілесний спазм, зорові й аудіальні образи травми - усі сенсорні подразники.

Ліва півкуля, пов’язана з логічним осмисленням, мовою, послідовністю дій, часто «вимикається». Це пояснює, чому людина після травми не може чітко описати, що сталося, або згадує подію фрагментарно.

У результаті інформація про травму залишається неінтегрованою.

Рухи, що перетинають серединну лінію тіла, або дії, які синхронізують роботу обох півкуль, активуючи мозолеве тіло, допомагають відновити цю синхронізацію.

❤️
Відновлення!
@stijkist Світлана Ройз

Я сьогодні була на конференції у Києві, присвяченій роботі та підтримці доглядальників. Це єдина офлайн-активність, яку я не скасувала цими днями.

Віз мене зовсім молодий водій. У дорозі я говорила телефоном із мамою, він почув і почав розповідати про своїх батьків. Про те, як вони переживають зиму. Сказав: «Їм уже по 50».

Я відповіла: «Ой, так і мені ось виповнилося 50».
Він повернувся до мене: - Та ви порівняно з ними дівчинка 😊
Було одночасно смішно й приємно.

Готуючись до майстерки, я переглядала результати досліджень. Поділюся коротко, це може бути важливим всім, хто піклується про інших.

1. Соціальна підтримка самих доглядальників пов’язана з нижчим рівнем відчутого навантаження.
Тобто коли ми є для когось - і водночас хтось є для нас - наше навантаження сприймається більш переносимим.

2. Метаналізи показують: наявність хоча б однієї людини, з якою можна чесно говорити, знижує ризик і рівень депресивних симптомів у доглядальників.

Коли поруч є хтось, хто готовий послухати нас хоча б 5 хвилин, не перебиваючи, не оцінюючи, не даючи порад - ризик вигорання та симптомів депресії знижується.

Я щиро бажаю нам таких людей поруч.
І можливості бути такими людьми для когось.

Доброї безпечної ночі ❤️
#роздуми
@stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в моєму календарі - День мрії про літо.

Зима цього року відчувається занадто довгою.
Але ми можемо намріяти сьогодні тепло, навіть не весну, а одразу літо.

На світанку я вже чула птахів. Їхні пісні зовсім весняні. А може, й літні.

Сьогодні день, коли ми в уяві розфарбовуємо те, чому хочеться додати кольорів і ароматів…

Можливо, «розфарбуємо» кольоровим одягом і парфумами себе?
Нехай цей день стане днем закликання тепла.

Доброго безпечного дня! ❤️
#натхнення
@stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших "2 хвилини для себе" #практика від нас з Моменталом, Юнісеф та Ти як. Де ми стаємо морем.

Відновлення ❤️
@stijkist Світлана Ройз

Сьогодні ще один «дурдень», як колись назвала складний день випадкова людина.

Ми їхали від моїх батьків у село. Я помітила, що водій у навушниках слухає подкаст «Запах Слова» від Громадського радіо. Попросила включити, щоб і ми могли послухати. А там- програма про Розстріляне Відродження.
Наприкінці ведучий сказав:
«Я вірю, що все з нами розмовляє. всі речі, все, що є навколо. Тільки важливо слухати».

Я зраділа, бо я теж впевнена: світ до нас завжди промовляє. Через речі, події, зустрічі, ситуації ми можемо почути й зрозуміти себе більше.

Сьогодні я дізналася про себе, що я вже точно навчилась казати «стоп». І зупиняти хамство.

Ми терміново їхали з мамою до лікарні. Медик дозволив собі звертатись до неї нахабно. Я стала між ними й сказала:
Стоп. Тихіше. І з повагою.

Я завжди дивуюсь, як люди з владою іноді намагаються компенсувати щось за рахунок тих, хто в слабшій позиції.

Мій голос у житті тихий і, попри вік, дитячий. Але моє «стоп» і «ні» вже таке, що його точно чують. За ці кілька днів я в цьому переконалась.

А вдома на мене чекав подарунок: знайома надіслала літо - кошик із фруктами. Я згадала нашу з дітьми традицію: раз на кілька тижнів купувати один новий, незнайомий фрукт, щоб розширювати свою абетку смаків і знань про світ.

Вранці я казала, що в нас «день мрій про літо».
Сьогодні літо стало реальністю. Нехай у всіх нас буде літо.

Доброї безпечної ночі ❤️
#роздуми
@stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в моєму календарі - День прагнення бути кимось більшим, ніж ти є, і водночас залишатися собою.

Це день, коли ми не відмовляємося від того, ким ми є чи стали, але все ж дозволяємо собі піти далі.

Ми можемо не змінювати себе, а розширювати. Пізнавати глибше свою природу, але й додавати, якщо хочемо, до неї крила.

Можливо, просто поставивши запитання: а якщо я наважуся?

Доброго безпечного дня ❤️
#натхнення
@stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших "2 хвилинах для себе" швидка дорожня #практика. Буде сьогодні без докладного опису.

Це мімічна, артикуляційна гімнастика, і водночас - стабілізаційна і косметична практика.
Ми впливаємо на тонус щічних, жувальних м'язів, круговий м'яз рота, активуємо корінець язика - він передає сигнали блукаючому нерву, гілці нашої парасимпатичної нервової системи. І навіть залучаємо в роботу мозолеве тіло

Відновлення нам ❤️
@stijkist Світлана Ройз

Сьогодні я сказала всім своїм, що я дуже хочу в Києві спробувати потрапити на лекцію про моду і стиль. "Стиль важких часів". "Весь мій тиждень пройшов між нашим селом і квартирою батьків у Києві.

Датчик в осушувачі повітря після потопу показує в ній рівень відносної вологості 90%. Відчуваєш себе рибкою в дивному акваріумі.

Але сусід і батько вже організували замуну батареї, ремонт стояка. І вже ЖЕК (сволоти, вибачте) пустили опалення.
Квартира відкочена до базових налаштувань. Лише стіни, яким потрібно висихати. Шпалери можна було викручувати, як ганчірки.

...А я сьогодні взяла із собою сукню, косметику, парфуми, прикраси. Щоб після роботи в квартирі переодягтися і поїхати на лекцію про моду військового часу.

Це щось, що тримає мене на межі нормальності.

Доброї безпечної ночі і вихідних.
Дякую за тиждень разом.
До понеділка ❤️
#роздуми
@stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших "2 хвилинах для себе" наймиліша і корисніша #практика від нас з Моменталом, Юнісеф та Ти Як.

Коли буде час, опишу принцип її дії, ви здивуєтесь, який від таких простих рухів може бути глибокий вплив.

❤️
Відновлення!
@stijkist Світлана Ройз

Цими днями мене питають про реакції, пов’язані з ефектом річниці. Ефект річниці - це явище, коли в дату, пов’язану з травматичною подією, у людей може загострюватися емоційний або фізичний стан.
Навіть якщо здається, що «все вже давно прожито й опрацьовано».

Це буває не у всіх. І складно передбачити, наскільки інтенсивними будуть прояви.

Чому так відбувається? Тіло може зберігати дату, як маркер небезпеки. У перші тижні великої війни ми більше діяли, ніж проживали й усвідомлювали. Частина реакцій могла бути відкладена.

Інформаційне поле - новини, дописи, спогади інших - активує внутрішні образи. І нервова система ніби «видає нагору» спогади й відчуття, які потребують усвідомлення та опрацювання.

Як саме це відбувається: Мозок фіксує контекст травматичної події: дату, світло, запахи, звуки, температуру повітря, пору року. Якщо подія була надто інтенсивною, нервова система кодує її як «сигнал небезпеки».

Коли наближається схожий контекст, наприклад, та сама дата або навіть схожа пора року, нервова система може автоматично активувати режим готовності - щоб ми могли зреагувати "вчасно". І це відбувається ще до того, як ми свідомо про це подумали.

Досвід 24.02.2022 був для більшості з нас новим і надто інтенсивним.

Доньці я нагадую: сьогодні вже 2026 рік. Сьогодні понеділок, завтра вівторок 2026 року.

Тоді 4 роки тому ми зовсім не мали досвіду. Скільки всього нового ми навчилися і змогли витримати. Ми тоді і зараз – зовсім різні люди. Ми багато втратили за ці роки. Але в нас з’явилося теж багато.

Наш мозок знає, що зараз 2026-й. А тіло може реагувати по-своєму.

Якщо хочеш, ми можемо пригадати, що робили в той день. Те, що ми переживали, було дуже важливим і складним для всіх нас, тому пам’ять про це зберігається - в тілі, емоціях, думках.

Я пропоную дозволити собі сказати: ми впоралися тоді. І впораємося зараз.
Дозволити собі щось, що пов’язує нас із життям, щось просте: смаколик, зустріч із друзями, фільм.
І запланувати щось, що буде після 24-го, ніби дивитися на лінію горизонту.

Подруга неочікувано сказала: О! Я чекаю на вихід нового сезону “Бриджертонів”.
А я очікую наступного тижня - бо вже буде весна. І в мене стартує новий проєкт.

Ми вистояли і впоралися чотири роки тому.
Зараз, у точці нашої реальності, ми досвідчені й набагато міцніші за себе - минулих.

І маємо мужність івпертість жити, чекати на весну, саджати квіти й планувати майбутнє.

Сьогодні понеділок, завтра вівторок 24 лютого 2026 року. Ми вже в реальності 2026 року. Це складна, але інша реальність.

Доброї безпечної ночі.
Залишилось менше тижня зими!!!
❤️
#роздуми
@stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в моєму календарі - День трьох радостей.
Навіть в найскладніші та сумніші дні видаються миті радості.

Сьогодні нам важливо їх помічати і рахувати.
Спробуймо знайти щонайменше три.

Що сьогодні стане нашими маленькими митями спокою та відновлення?

Доброго безпечного дня! ❤️
#натхнення
@stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших "2 хвилинах для себе" #практика для впливу на тонус жувальних м'язів.

Вони одні з найсильніших у нашому тілі. І водночас одні з найчастіше напружених.

Вони інервуються через Трійчастий нерв. А саме він має зв’язки зі структурами мозку, що беруть участь у стресовій реакції.

Коли ми стискаємо зуби, нервова система зчитує це як сигнал готовності до боротьби або захисту. Активується симпатична нервова система.

Коли ж ми свідомо навіть просто ледь розтискаємо зуби чи масажуємо м’язи - запускається зворотний процес. Знижується симпатичний тонус, активується парасимпатична нервова система, пов’язана з відновленням і безпекою.

Щелепа пов’язана фасціальними ланцюгами з шиєю, під’язиковими м’язами, діафрагмою, плечовим поясом. Коли вона напружена, часто підтягуються плечі, стискається шия, дихання стає поверхневим.

Коли ж щелепа розслабляється, поглиблюється видих, язик опускається і наші плечі, нарешті, опускаються - починається відновлення.

Відновлення нам ❤️
@stijkist Світлана Ройз

Саме сьогодні, два роки тому, народився наш простір «Стійкість для Стійких»
Дякую кожному й кожній з вас за довіру, присутність і спільноту.

Мені хотілося, щоб серед телеграм-каналів із новинами й маршрутами небезпеки був ще один - той, на який можна перевести погляд. Де безпечно і точно знаєш: мені тут раді. Мені тут є місце.

Усе, що я створюю для нашого каналу -одна з моїх радостей цього складного часу.
Коли вигадую теми дня, коли ділюся роздумами, я, в тому числі, запрошую вас у свій світ. І дякую, що можу розділити його з вами.

Я не знаю, чи робите ви практики з «2 хвилин для себе». Звісно, я була б щаслива, якби в нас формувалася звичка маленьких внесків у себе.

Я впевнена: ми все витримаємо. І в нас буде багато приводів радіти.
І особливий - святкувати Перемогу. вірю, що вона буде.

Сьогодні, в цей складний день, я ставила запитання: що ви зробите першим, коли почуєте слова про нашу Перемогу?
Я, напевно, мовчки обійму рідних.
А ви?

Доброї безпечної нам ночі ❤️
#роздуми
@stijkist Світлана Ройз