🎙 Досвід представлення інтересів ВПО на прикладі Білолуцької СВА
Не для кого з нас не секрет, що в приймаючих громадах до нас ставлять у більшості суто як до споживачів. Переселенцям лише потрібна гуманітарка, пільги, житло тощо. Хоча багато хто є фахівцями з великим досвідом у певній сфері та можуть бути корисними місцевим громадам.
21 квітня 2026 року Олександр Козич, начальник Білолуцької селищної військової адміністрації взяв участь у Другій Регіональній конференції Рад з питань внутрішньо переміщених осіб Черкащини. Захід об’єднав понад 60 учасників — представників Рад ВПО з усієї області, органів місцевої та обласної влади, громадських організацій і партнерів.
У межах конференції відбулося три панельні дискусії, присвячені підбиттю підсумків роботи та визначенню подальших напрямків розвитку. Під час події учасники: презентували результати своєї діяльності, обговорювали актуальні виклики, ділилися практиками, які вже працюють та напрацьовували спільні підходи та рішення. Особливу увагу було приділено успішним рішенням та їх адаптації для впровадження в інших громадах.
Під час конференції Олександр Козич виступив із промовою на тему впливу внутрішньо переміщених осіб на розвиток громад.
Хочеться частіше бачити представників Старобільського району в місцевих радах ВПО, зокрема й результати цієї участі.
Не для кого з нас не секрет, що в приймаючих громадах до нас ставлять у більшості суто як до споживачів. Переселенцям лише потрібна гуманітарка, пільги, житло тощо. Хоча багато хто є фахівцями з великим досвідом у певній сфері та можуть бути корисними місцевим громадам.
21 квітня 2026 року Олександр Козич, начальник Білолуцької селищної військової адміністрації взяв участь у Другій Регіональній конференції Рад з питань внутрішньо переміщених осіб Черкащини. Захід об’єднав понад 60 учасників — представників Рад ВПО з усієї області, органів місцевої та обласної влади, громадських організацій і партнерів.
У межах конференції відбулося три панельні дискусії, присвячені підбиттю підсумків роботи та визначенню подальших напрямків розвитку. Під час події учасники: презентували результати своєї діяльності, обговорювали актуальні виклики, ділилися практиками, які вже працюють та напрацьовували спільні підходи та рішення. Особливу увагу було приділено успішним рішенням та їх адаптації для впровадження в інших громадах.
Під час конференції Олександр Козич виступив із промовою на тему впливу внутрішньо переміщених осіб на розвиток громад.
«Я сьогодні говорю не лише як керівник громади — я говорю як людина, яка втратила свій дім. І я точно знаю: внутрішньо переміщені особи — це не про слабкість. Це про силу, яка народжується після втрати.
Це не люди «з проблемою» — це люди з досвідом, який здатен змінювати громади. Ми втратили свої домівки, але не втратили себе. Не втратили гідності. Не втратили здатності будувати. І наше завдання — не жаліти переселенців. Наше завдання — дати їм можливість діяти. Бо саме вони сьогодні стають опорою для інших і рушієм розвитку громад».
Хочеться частіше бачити представників Старобільського району в місцевих радах ВПО, зокрема й результати цієї участі.
👍8❤2🙏1🤡1
Forwarded from 🇺🇦Олексій ХАРЧЕНКО Луганська ОВА/OFFICIAL🇺🇦
Луганчанка Діана Шевченко — срібна призерка міжнародного турніру зі стрибків у воду в Німеччині
Вона виборола срібну нагороду міжнародного турніру серед юніорів, що триває у Дрездені.
У змаганнях на вишці серед представниць вікової групи А Діана вперше представила на міжнародній арені свою нову програму, за яку отримала від суддів 367.00 бала.
Вітаємо!
Ukrainian Diving Federation
Вона виборола срібну нагороду міжнародного турніру серед юніорів, що триває у Дрездені.
У змаганнях на вишці серед представниць вікової групи А Діана вперше представила на міжнародній арені свою нову програму, за яку отримала від суддів 367.00 бала.
Вітаємо!
Ukrainian Diving Federation
❤26🤡1
Forwarded from Мандрівна бібліотека
СРСР розпався раптово? Насправді він "помирав" довго!
Запрошуємо на черговий ІстІвент: "Луганщина у совєтській агонії".
Це буде розмова із залізними аргументами про те, як система ламалася десятиліттями під вагою власних помилок.
🗓 Коли: 30 квітня о 19:00
📍 Де: в Zoom за покликанням https://us05web.zoom.us/j/81200550180?pwd=l4OD1K1PknbbhPGy0I8H38FBTaSLFj.1
Разом розберемося:
🔹 Чому система не витримала саму себе?
🔹 Який насправді вигляд мала "стабільність" на Луганщині?
🔹 Дефіцит, контроль та страх: на чому все трималося?
🔹 Чому міф про "сильний Союз" живий досі?
🎤 Спікер: Олександр Набока — доктор історичних наук, професор та краєзнавець Луганщини.
🌿Модератор: Сергій Летучий, івент-менеджер @lugounb
Готуйте свої запитання — будемо розвінчувати пропаганду разом ✊
Запрошуємо на черговий ІстІвент: "Луганщина у совєтській агонії".
Це буде розмова із залізними аргументами про те, як система ламалася десятиліттями під вагою власних помилок.
🗓 Коли: 30 квітня о 19:00
📍 Де: в Zoom за покликанням https://us05web.zoom.us/j/81200550180?pwd=l4OD1K1PknbbhPGy0I8H38FBTaSLFj.1
Разом розберемося:
🔹 Чому система не витримала саму себе?
🔹 Який насправді вигляд мала "стабільність" на Луганщині?
🔹 Дефіцит, контроль та страх: на чому все трималося?
🔹 Чому міф про "сильний Союз" живий досі?
🎤 Спікер: Олександр Набока — доктор історичних наук, професор та краєзнавець Луганщини.
🌿Модератор: Сергій Летучий, івент-менеджер @lugounb
Готуйте свої запитання — будемо розвінчувати пропаганду разом ✊
❤8👍2
Forwarded from Zelenskiy / Official
193 українські воїни повертаються додому в межах обміну.
Військові зі Збройних Сил, Нацгвардії, Державної прикордонної служби, Національної поліції, Державної спеціальної служби транспорту. Захищали Україну на різних напрямках. Серед них є ті, на кого Росія завела кримінальні справи, є і поранені.
Важливо, що обміни є і що наші люди повертаються додому. Я дякую всім, хто працює заради обмінів. Кожному підрозділу, який на фронті забезпечує поповнення обмінного фонду для України. Вдячний усім партнерам, які допомагають у цьому.
Памʼятаємо про кожного й кожну і щодня продовжуємо роботу над поверненням наших людей додому з російської неволі.
Військові зі Збройних Сил, Нацгвардії, Державної прикордонної служби, Національної поліції, Державної спеціальної служби транспорту. Захищали Україну на різних напрямках. Серед них є ті, на кого Росія завела кримінальні справи, є і поранені.
Важливо, що обміни є і що наші люди повертаються додому. Я дякую всім, хто працює заради обмінів. Кожному підрозділу, який на фронті забезпечує поповнення обмінного фонду для України. Вдячний усім партнерам, які допомагають у цьому.
Памʼятаємо про кожного й кожну і щодня продовжуємо роботу над поверненням наших людей додому з російської неволі.
👍25❤13🙏8
Старобільська РДА похвалилася видачею гуманітарки переселенцям, які перемістилися до Києва. Пишуть, що видача продуктів проводилася у співпраці Благодійною організацією "Київський міський благодійний фонд "Фудбенк".
От цікаво, хто затверджував такий перелік продуктів? Судячи по обличчям людей всі просто вахуї захваті. З варіантами видачі допомоги цією благодійною організацією можете ознайомитися на її офіційній сторінці у Facebook.
В адміністрації повідомляють, що щотижня можуть видавати лише 8-12 наборів. У першу чергу допомогу надаватимуть найбільш вразливим категоріям населення, а саме пенсіонерам, особам з інвалідністю та багатодітним родинам.
За додатковою інформацією можна звернутися за номером: +38 (050) 512-04-57.
От цікаво, хто затверджував такий перелік продуктів? Судячи по обличчям людей всі просто в
В адміністрації повідомляють, що щотижня можуть видавати лише 8-12 наборів. У першу чергу допомогу надаватимуть найбільш вразливим категоріям населення, а саме пенсіонерам, особам з інвалідністю та багатодітним родинам.
За додатковою інформацією можна звернутися за номером: +38 (050) 512-04-57.
🤯12🤡5❤2👎1🤔1🙏1😭1👀1
🫡 24 квітня — день пам’яті двох захисників з Біловодщини
Ця дата назавжди пов’язана з болем утрати та мужністю воїнів, які віддали життя за Україну.
🇺🇦 Андрій Олександрович Лєдєньов
Солдат, десантник 81-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ ЗСУ.
Народився 21 лютого 2000 року в селищі Біловодськ. У 2018 році закінчив Новодеркульську школу імені А.В. Пастухова. Після навчання обрав шлях служіння державі — вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, а згодом став на захист України в складі десантно-штурмових військ.
З початком повномасштабного вторгнення боронив Україну на Луганщині, Харківщині та Донеччині.
24 квітня 2022 року поблизу села Богородичне Андрій прийняв свій останній бій.
Похований у місті Дніпро.
У нього залишилася сестра Каріна, яка згадує його як щиру, добру та справедливу людину.
Посмертно нагороджений орденом «За мужність» II ступеня.
🇺🇦 Ігор Євгенович Скляров
Сержант, військова частина ОК «Північ».
Народився 23 липня 1992 року в селищі Біловодськ. З початком повномасштабної війни став на захист України, виконував бойові завдання на Донеччині.
24 квітня 2022 року зник безвісти в районі Корового Яру (Донецька область).
За мужність і відданість державі посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (Указ Президента України №368/2022).
Вічна пам’ять і слава Героям...
Біловодська СВА просить рідних, друзів і побратимів допомогти зібрати повні біографічні дані та світлини Захисників.
📞 +38(097)294-25-98 (дзвінки, WhatsApp)
📧 bilov.zvernennya@ukr.net
Ця дата назавжди пов’язана з болем утрати та мужністю воїнів, які віддали життя за Україну.
🇺🇦 Андрій Олександрович Лєдєньов
Солдат, десантник 81-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ ЗСУ.
Народився 21 лютого 2000 року в селищі Біловодськ. У 2018 році закінчив Новодеркульську школу імені А.В. Пастухова. Після навчання обрав шлях служіння державі — вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, а згодом став на захист України в складі десантно-штурмових військ.
З початком повномасштабного вторгнення боронив Україну на Луганщині, Харківщині та Донеччині.
24 квітня 2022 року поблизу села Богородичне Андрій прийняв свій останній бій.
Похований у місті Дніпро.
У нього залишилася сестра Каріна, яка згадує його як щиру, добру та справедливу людину.
Посмертно нагороджений орденом «За мужність» II ступеня.
🇺🇦 Ігор Євгенович Скляров
Сержант, військова частина ОК «Північ».
Народився 23 липня 1992 року в селищі Біловодськ. З початком повномасштабної війни став на захист України, виконував бойові завдання на Донеччині.
24 квітня 2022 року зник безвісти в районі Корового Яру (Донецька область).
За мужність і відданість державі посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (Указ Президента України №368/2022).
Вічна пам’ять і слава Героям...
Біловодська СВА просить рідних, друзів і побратимів допомогти зібрати повні біографічні дані та світлини Захисників.
📞 +38(097)294-25-98 (дзвінки, WhatsApp)
📧 bilov.zvernennya@ukr.net
💔29🙏14❤4😭2
📊 Як громади Луганщині впроваджують програми підтримки ВПО: приклад Чмирівської та Рубіжанської ВА
На тлі триваючого переміщення населення та викликів для ринку праці громади Луганщини системно посилюють підтримку внутрішньо переміщених осіб, поєднуючи соціальні й економічні інструменти.
Під час «Діалогу з бізнесом» Олексій Смирнов, перший заступник голови облдержадміністрації, повідомив, що всі 26 військових адміністрацій населених пунктів Луганської області вже затвердили місцеві програми підтримки ВПО. Загальний обсяг фінансування на 2026 рік становить майже 8,4 млн грн.
— зазначив Олексій Смирнов.
Зокрема, у Рубіжанській громаді діє Програма сприяння працевлаштуванню ВПО на 2025–2026 роки, яка передбачає:
▪️ допомогу в працевлаштуванні та інтеграції до місцевого ринку праці;
▪️ компенсацію витрат на переїзд і перевезення майна;
▪️ оплату оренди житла протягом перших 3 місяців (за потреби);
▪️ супровід при працевлаштуванні за новим місцем проживання.
У Чмирівській громаді у 2026 році діятимуть такі механізми підтримки:
▪️ 5 000 грн — після підтвердження працевлаштування та роботи не менше 3 місяців;
▪️ 10 000 грн — компенсація витрат на адаптацію або релокацію (житло, транспорт);
▪️ 7 500 грн — за проходження професійної підготовки або перепідготовки.
Ознайомитися з деталями програм можна за посиланнями:
Рубіжанська громада — https://surl.lu/iwjhbr
Чмирівська громада — https://surl.li/nfhemy
📌 Наступна зустріч у межах «Діалогу з бізнесом» відбудеться 30 квітня 2026 року об 11:00. Тема заходу — «Програми пільгових кредитів на енергообладнання для бізнесу».
Для участі необхідно зареєструватися до 12:00 28 квітня 2026 року за посиланням: https://surl.li/nrfuly
На тлі триваючого переміщення населення та викликів для ринку праці громади Луганщини системно посилюють підтримку внутрішньо переміщених осіб, поєднуючи соціальні й економічні інструменти.
Під час «Діалогу з бізнесом» Олексій Смирнов, перший заступник голови облдержадміністрації, повідомив, що всі 26 військових адміністрацій населених пунктів Луганської області вже затвердили місцеві програми підтримки ВПО. Загальний обсяг фінансування на 2026 рік становить майже 8,4 млн грн.
«Такі програми є важливим кроком для економічної адаптації та соціальної інтеграції. Вони дозволяють поєднати підтримку бізнесу з розвитком місцевих громад, створюючи нові можливості для працевлаштування та відновлення економічної активності»,
— зазначив Олексій Смирнов.
Зокрема, у Рубіжанській громаді діє Програма сприяння працевлаштуванню ВПО на 2025–2026 роки, яка передбачає:
▪️ допомогу в працевлаштуванні та інтеграції до місцевого ринку праці;
▪️ компенсацію витрат на переїзд і перевезення майна;
▪️ оплату оренди житла протягом перших 3 місяців (за потреби);
▪️ супровід при працевлаштуванні за новим місцем проживання.
У Чмирівській громаді у 2026 році діятимуть такі механізми підтримки:
▪️ 5 000 грн — після підтвердження працевлаштування та роботи не менше 3 місяців;
▪️ 10 000 грн — компенсація витрат на адаптацію або релокацію (житло, транспорт);
▪️ 7 500 грн — за проходження професійної підготовки або перепідготовки.
Ознайомитися з деталями програм можна за посиланнями:
Рубіжанська громада — https://surl.lu/iwjhbr
Чмирівська громада — https://surl.li/nfhemy
📌 Наступна зустріч у межах «Діалогу з бізнесом» відбудеться 30 квітня 2026 року об 11:00. Тема заходу — «Програми пільгових кредитів на енергообладнання для бізнесу».
Для участі необхідно зареєструватися до 12:00 28 квітня 2026 року за посиланням: https://surl.li/nrfuly
❤4👍1🤡1
🍲 Окрошка як пароль: як луганці впізнають “своїх” за рецептом
Для Луганщини окрошка — це частина традиції. І це лише верхівка того, що вдалося зібрати з реальних історій людей. Авторка тексту — Марина Терещенко, луганчанка і двічі переселенка. Замість кулінарних книжок вона звернулася до своїх — і отримала майже 300 відповідей про те, «як у нас вдома готували».
І виявилося: окрошка тут — це більше, ніж страва. Це маркер «свій/своя». Достатньо спитати: «На чому робиш?» — і вже зрозуміло, звідки людина.
Сироватка чи квас? Це не просто інгредієнти — це два табори. Одні не уявляють окрошку без кислої сироватки зі сметаною, інші — без домашнього квасу із закваскою, яку берегли роками. І обидві сторони впевнені: саме їх варіант — «правильний».
Але за цими суперечками — щось глибше. Закваска, яку не встигли забрати у 2014-му. Смак, який неможливо відтворити в іншому місті. Рецепти, що обриваються разом із домом — і водночас живуть далі, адаптуючись.
А ще — несподівані поєднання:
— окрошка з таранькою або оселедцем;
— зі смаженою картоплею;
— на курячому бульйоні чи мінералці;
— навіть на комбучі або розсолі з помідорів.
Кожен рецепт — це маленька карта Луганщини: Лисичанськ, Кадіївка, Сватове, Кремінна, Антрацит… І водночас — історія про дім, який зараз для багатьох лише в пам’яті.
Це текст не тільки про їжу. Це про втрату, пам’ять і ідентичність, яка тримається навіть у дрібницях.
Чому окрошка стала «паролем для своїх» і які рецепти здивують навіть гурманів — читайте повністю.
Для Луганщини окрошка — це частина традиції. І це лише верхівка того, що вдалося зібрати з реальних історій людей. Авторка тексту — Марина Терещенко, луганчанка і двічі переселенка. Замість кулінарних книжок вона звернулася до своїх — і отримала майже 300 відповідей про те, «як у нас вдома готували».
І виявилося: окрошка тут — це більше, ніж страва. Це маркер «свій/своя». Достатньо спитати: «На чому робиш?» — і вже зрозуміло, звідки людина.
Сироватка чи квас? Це не просто інгредієнти — це два табори. Одні не уявляють окрошку без кислої сироватки зі сметаною, інші — без домашнього квасу із закваскою, яку берегли роками. І обидві сторони впевнені: саме їх варіант — «правильний».
Але за цими суперечками — щось глибше. Закваска, яку не встигли забрати у 2014-му. Смак, який неможливо відтворити в іншому місті. Рецепти, що обриваються разом із домом — і водночас живуть далі, адаптуючись.
А ще — несподівані поєднання:
— окрошка з таранькою або оселедцем;
— зі смаженою картоплею;
— на курячому бульйоні чи мінералці;
— навіть на комбучі або розсолі з помідорів.
Кожен рецепт — це маленька карта Луганщини: Лисичанськ, Кадіївка, Сватове, Кремінна, Антрацит… І водночас — історія про дім, який зараз для багатьох лише в пам’яті.
Це текст не тільки про їжу. Це про втрату, пам’ять і ідентичність, яка тримається навіть у дрібницях.
Чому окрошка стала «паролем для своїх» і які рецепти здивують навіть гурманів — читайте повністю.
❤32👍8💔2👀1
Пишуть, що в місті блекаут.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
⚡16🔥15🤣4🙏2👀1
🇺🇦 Старобільськ life
Ще кадри з Луганська.
👍23🔥5🤬3❤2👎1