§ 1. Суть цивільно-правових дій та їх види

Дії, як #акти_поведінки_людей або окремої #особи, яка #наділе­на_волею і #здатна_її_виявляти, є предметом вивчення психології або інших наук про людину. Водночас це питання є актуальним і для науки цивільного права. Так як з #волевиявленням окремих людей цивільне законодавство пов´язує певні #правові_наслідки, воно є однією з підстав виникнення цивільно-правових відносин. Ґрунтуючись на цьому, цивільно-правові відносини можна поді­лити на дві групи:
1)  правовідносини, що виникають з волі їх учасників;
2)  правовідносини, що виникають з інших, передбачених за­коном підстав.
Перша група правовідносин передбачає #обовязковість_воле­виявлення_їх_субєктів, друга - може носити як #вольовий, так і #не_вольовий_характер. Таким чином, всі дії можна поділити на #юридично_значимі й #байдужі_до_права.
Під юридично значимими діями розуміють дії однієї особи стосовно інших осіб, які призводять до безпосереднього або опо­середкованого виникнення юридичних фактів (правочини, де­лікти тощо). Опосередковано юридичні факти виникають тоді, коли особа не вступає в безпосереднє спілкування із зацікавле­ними особами, але наслідки своїх дій пов´язує з їх інтересами (складання заповіту, видача довіреності).
Як бачимо, для юриста має значення дія як зовнішнє вияв­лення волі особи. Внутрішнє волевиявлення відображається у свідомості людини; цивільне право не може його зафіксувати, а відтак воно не породжує правових наслідків.
Однак не кожна дія як волевиявлення є юридичною дією. Більшість дій людей для права «байдужі». Людина спить, їсть, збирає в лісі гриби або ягоди, просто прогулюється - ці дії для права здебільшого є нейтральними. Але можливі випадки, коли виникає питання: а чи має право особа діяти таким чином. Уяві­мо, вартовий заснув на посту, або громадянин збирає гриби чи ягоди в забороненій зоні. Зрозуміло, такі дії не байдужі для пра­ва, вони можуть бути підставою для виникнення певних право­вих наслідків. Отже, кожна певна дія залежно від місця, часу та інших чинників її здійснення може мати юридичну силу.
Юридичні дії поділяються на активні й пасивні, законні й протиправні.
#Активні_дії проявляються у #виконанні чого-небудь. Початком активної дії є #бажання «#хочу», #кінцем - «#роблю». До активних дій можна віднести виплату платежів, передачу речей, виконан­ня робіт, укладання договорів тощо.
#Пасивні_юридично_значимі_дії проявляються в #утриманні_від_виконання того, що #слід_зробити. Початком пасивної дії є неба­жання щось робити («не хочу»), кінцем - нездійснення чогось («не роблю»). Не сплачую податки, не виконую роботу, хоча знаю, що зобов´язаний це робити.
Пасивні дії ще називають «#бездіяльністю». На нашу думку, термін «пасивні дії» більш придатний для розкриття змісту цьо­го явища. Застосовуючи саме цей термін, ми акцентуємо увагу на вольовому характері бездіяльності, на волевиявленні. #Не_ви­конуючи_певний_обовязок_особа_виявляє_волю_до_цього.
#Законні_дії - це ті дії, які базуються на певних статтях цивіль­них або інших законів, на які особа має право. Для громадян за­конними є дії, що #не_заборонені_правом, для #посадових_осіб_ті_що_дозволені_законом.
#Протиправними слід вважати дії, що #порушують те чи інше #право. Іншими словами, правовими діями особа реалізує своє право, протиправними - порушує права інших осіб.

Про суди

В 92й статье конституции Украины указано что суд создаётся только на законодательном уровне.
В законе про судоустройство в 19й статье говорится что местные суды может создавать президент.
Получается что указ Порошенко 449 от 2017 про ликвидацию и создание судов - действительный и имеет юр силу?

Мало того, що не виконали вимоги Указів, так ще і не дотримуються Конституції. Немає закону про утворення судів.

То что указе прописано.

утворений всупереч вимогам ст. 6, ст.19 (ч. 2), ст.106 (п. 23), ст.125 (абз.1, абз.2) Конституції України (імперативного припису), ст.16_1 (п. 6.) Розділу XV ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕННЬ Конституції України (імперативного припису); ст..19, ст. 21, ст. 22, ст. 147, ст. 151 вашого Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

так він ще і працює в тестовому режимі) і в багатьох документах на сайті ВРУ інший статус чим в тих же докумегтів на ліга=закон.+ на ліга закон, щоб отримати доступ до повних текстів деяеих документів треба оформити підписку 2800грн на місяць. Ми можемо і на це посилатися) + ст. 228 = правочини, що порушують публічний порядок. А порядрк доведкння законів до відома то є імперативна норма що відноситься до публічного порядку. Нові правила оприлюднення. Про всяк випадок) п https://jurliga.ligazakon.net/news/181239_d-noviy-poryadok-dovedennya-do-vdoma-naselennya-zakonv. І що цікаво) LIGA ZAKON — українська продуктова IT-компанія
яка забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи. Тобто бізнес за грощі забезпечений коаще загромадян. П.С. і звеніть увагу))) закони, лише В В А Ж А Ю Т Ь С Я доведенеми до відома населення) Так само як вважається що людина , в цивільних поавовідносинах є ф.о.)

Кримінальне право

https://arm.naiau.kiev.ua/books/kval-ok-zlochuniv-25-04-207/lectures/lecture_2.html