від зворотнього = асигнування це зобов'язаня, відтак без взяття бюджетною установою зобов'язань ніяких асигнувань бути не може.

+ як ми вже знаємо такі зобрв'язвння ьеруть не иільки бюджетні установи.

Про категорію посадові особи - роз'яснення – Професійна спілка працівників охорони здоров'я України (взято из браузера)

http://lviv.medprof.org.ua/lviv/socialno-ekonomichnii-zakhist/pro-kategoriju-posadovi-osobi-rozjasnennja/#:~:text=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%202%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%2D%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%B9.

Взято из браузера.

Державними службовцями в Україні є особи, які займають посади в державних органах та їх апараті, виконуючи практичні завдання держави та отримуючи заробітну плату за рахунок державних коштів. 
Деякі приклади категорій державних службовців:

Керівники: територіальних органів державних органів та місцевих держадміністрацій.

Заступники: керівників, зазначених вище.

Керівники: самостійних структурних підрозділів, їх заступники.

Керівники: підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів, їх заступники.
Інші: посади, визначені законом. 
Додаткова інформація:
Посади державної служби розподіляються за рівнями, які визначають їх відповідальність та зарплату. 

Державні службовці можуть бути на звичайній (цивільній) службі або на спеціальній (мілітаризованій) службі. 
Державна служба регулюється Законом України "Про державну службу" та іншими нормативними актами. 

Взято из браузера

Посади державної служби в Україні поділяються на три категорії: "А" (вищий корпус державної служби), "Б" (керівні посади) та "В" (некерівні посади). Крім того, для кожного рівня визначаються ранги, заборони та специфічні вимоги, які залежать від категорії посади. 

Детальніше про категорії:
Категорія "А" (вищий корпус державної служби):
включає посади Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, державних секретарів міністерств, а також керівників центральних органів виконавчої влади та їх заступників.

Категорія "Б" (керівні посади):
включає посади керівників регіональних та місцевих держорганів, керівників структурних підрозділів в усіх держорганах.

Категорія "В" (некерівні посади):
включає всі інші посади державної служби, такі як головні спеціалісти, провідні спеціалісти, спеціалісти тощо. 
Крім категорій, для державних службовців визначаються:

Ранги:
система, яка визначає професійну кваліфікацію та досвід роботи державних службовців. 

Заборони:
певні обмеження для державних службовців, такі як заборона займатись підприємницькою діяльністю. 

Спеціальні вимоги:
додаткові вимоги до кандидатів на посади державної служби, що залежать від специфіки посади. 

Ранги державних службовців | Національне агентство України з питань державної служби

Взято из браузера. На стрелочки нажимать, которая находится возле нужной темой


https://nads.gov.ua/sluzhbovcyam/rozyasnennya/derzhavna-sluzhba/prohodzhennya-derzhavnoyi-sluzhbi/rangi-derzhavnih-sluzhbovciv

Юридичні аспекти громадянства СРСР після розпаду Союзу:

1. Правова ліквідація СРСР – відсутня як акт волевиявлення народу
• СРСР формально припинив існування у грудні 1991 року, але немає окремого конституційного чи іншого акта, прийнятого безпосередньо народом (референдумом або конституційним процесом), який би юридично ліквідував СРСР як державу.
• Розпад відбувся внаслідок політичних домовленостей між керівниками союзних республік (Біловезька угода та інші), але це не є прямим актом волевиявлення громадян СРСР.

2. Громадянство СРСР – правова колізія
• Громадянство СРСР було визначено Конституцією СРСР і законами СРСР.
• Після розпаду Союзу правових актів, які б офіційно припинили громадянство СРСР як юридичну категорію, не було.
• Натомість кожна нова держава, у тому числі Україна, прийняла власні закони про громадянство, вводячи національні громадянства.

3. Відсутність акту припинення громадянства СРСР означає:
• З точки зору міжнародного і конституційного права, припинення громадянства СРСР без відповідного правового акту є сумнівним.
• Отже, людина, яка не відмовилася офіційно від громадянства СРСР і не набула інше громадянство за відповідною процедурою, формально зберігає статус громадянина СРСР.

4. Практичні наслідки:
• Україна та інші держави визнають свої громадянства і не визнають громадянство СРСР.
• Але для правового волевиявлення людини можна посилатися на відсутність формального припинення громадянства СРСР, що дає підстави для використання норм Конституції УСРР 1937 року як базових правових гарантій.

Коротко:
Відсутність конституційного або законодавчого акту, який би формально припинив громадянство СРСР, створює юридичну основу для того, щоб вважати себе громадянином СРСР з правами, закріпленими в Конституції УСРР 1937 року.

Взято из браузера
Обзор от ИИ

"Київстар" - це українська компанія, що надає послуги мобільного зв'язку та інтернет, та її діяльність регулюється Конституцією України. 
Конституція гарантує право на підприємництво та свободу ведення бізнесу, включаючи телекомунікаційний сектор, де "Київстар" працює. 

Деталі:
Діяльність "Київстару" регулюється Конституцією:
Компанія веде свою діяльність відповідно до Конституції України, яка гарантує право на свободу підприємництва та ведення бізнесу. 

Право на підприємництво:
Конституція забезпечує право компаній, таких як "Київстар", на вільне ведення діяльності у телекомунікаційному секторі, що дозволяє їм надавати послуги мобільного зв'язку та інтернет. 

Права та свободи користувачів:
Конституція також захищає права користувачів телекомунікаційних послуг, включаючи право на конфіденційність та захист від зловживань. 

Зобов'язання компанії:
"Київстар", як і будь-яка інша компанія, зобов'язана дотримуватися Конституції та законів України при веденні своєї діяльності. 

Регулювання діяльності:
Діяльність телекомунікаційних операторів, включаючи "Київстар", регулюється законами та нормативними актами, які розробляються та приймаються відповідно до Конституції України. 

ЗУ Про поштовий зв’язок

Стаття 1. Визначення термінів:
- користувач послуг поштового зв’язку (користувач) - фізична або юридична особа, яка користується послугами поштового зв’язку як відправник або одержувач;

Стаття 8. Компетенція державних органів у сфері надання послуг поштового зв’язку:
- сприяє розвитку ринку послуг поштового зв’язку;

Міністерство зв'язку СРСР, який виконує державну функцію поштового зв'язку, Законом СРСР від 15.03.1946 створено як загальносоюзне міністерство, яке замінило Наркомат зв'язку СРСР. З 15.03.1946 до 28.12.1954 Міністерство зв'язку Української РСР діяло як союзно-республіканський орган, підпорядкований Раді міністрів Української РСР та Міністерство зв'язку СРСР. Забезпечувало поштовий зв'язок як гарантоване право громадянина (Конституція Української РСР 1978 року, 888-09).
  Указ ПВС СРСР (28.12.1954) перетворив Міністерство зв'язку СРСР на союзно-республіканське міністерство, посиливши автономію республіканських міністерств, включаючи Українську РСР.
  Постановою Верховної Ради Української РСР (16.07.1990) Міністерство зв'язку Української РСР перейменовано на Міністерство зв'язку України (Української РСР), що підпорядковується Раді Міністрів Української РСР. Функції ті самі, включаючи забезпечення гарантованого права громадянина на поштовий зв'язок.
  24.08.1991 Після Акту проголошення незалежності УКРАЇНИ (1427-XII) Міністерство зв'язку України стало органом УКРАЇНИ (як держави), підпорядкованим «КМУ».
  26.12.1991 Ліквідація Міністерства зв'язку СРСР (Відомості ЗС СРСР, 1991 № 52, ст. 1458). Активи на території України перейшли до Міністерство зв'язку України.
  07.07.1994 створено ДП «Укрпошта» (ЄДРПОУ 21560045), що успадкувало функцію поштового зв'язку, де Міністерство зв'язку України зберегло нагляд.
  1994 року Міністерство зв'язку України об'єднано з Мінтрансом до Міністерства транспорту та зв'язку України. Нагляд за Укрпоштою продовжено.
  09.12.2010 Мінтранс та зв'язки реорганізовано до Міністерства інфраструктури України. Укрпошта підпорядкована йому. Функції зв'язку частково передані Держспецзв'язку.
  01.03.2017 ДП «Укрпошта» перетворено на АТ «Укрпошта» (ЄДРПОУ 21560045, 100% акцій у «КМУ»). Управління – через Мінфраструктури.
  09.02.2011 створено Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України (ЄДРПОУ 37471928). Функції: будівництво, житлова політика, ЖКГ, без зв'язку.   17.12.2022 Мінфраструктури та Мінрегіон об'єднані до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (ЄДРПОУ 37472062). Функції: транспорт, інфраструктура, поштовий зв'язок через АТ "Укрпошта".
  На 2025 рік юридична особа МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД, ТЕРИТОРІЙ ТА ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ (ЄДРПОУ 37472062, D-U-N-S® number: 36-536-5507) управляє юридичною особою АТ «Укрпошта» (ЄДРПОУ 21560045, D-U-N-S® number: 53-532-8637) забезпечуючи функцію поштового зв'язку та виступає Боржником, який успадкував зобов'язання Української РСР перед Кредитором у забезпеченні реалізації права громадянина держави на поштовий зв'язок.

  У радянських нормативно-правових актах (НПА) поштовий зв’язок розглядався як державна служба, державна діяльність, частина загальнодержавної системи зв’язку, а не як «послуга» в сучасному комерційному сенсі Боржника. Він регулювався через низку актів, зокрема Статут зв’язку СРСР, Правила користування поштовим зв’язком та інструкції Міністерства зв’язку СРСР, був частиною централізованої системи зв’язку, що підпорядковувалася Міністерству зв’язку СРСР, і мав стратегічне значення для забезпечення комунікацій, державної безпеки та економічної діяльності. Основна відповідальність лежала на Міністерстві зв’язку СРСР та його підприємствах.
  Статут зв’язку 1971 зазначає, що підприємства зв’язку є державними організаціями, які забезпечують «задоволення потреб населення, установ і організацій у засобах зв’язку» (ст. 1).
  Основна мета поштового зв’язку полягала в забезпеченні пересилання письмової кореспонденції, посилок, періодичних видань і грошових переказів, що розглядалося як державна функція, а не ринкова послуга.
У радянській правовій системі поняття «послуга» не було поширеним як у сучасному комерційному сенсі. Замість цього використовувалися терміни на кшталт «забезпечення», «обслуговування» або «діяльність». Наприклад, у нормативних актах поштові операції описувалися як «пересилання поштових відправлень» або «надання засобів зв’язку».

жилі будинки в Укр. РСР а житлові в КОРПОРШАШКЄ. Жилі з газом водою і електрикою на земельних ділянках. Житлові = все купуйте самі + утримання прибудинкової тер=ї.

житловий (жилищный) дом (Тип постройки/категория) – первично предназначенный (планируется) в будущем для жилья но, не обязательно что там, в настоящее время могут жить люди.
К примеру: житловий (жилищный) дом, по причинам технического состояния, не может быть признан как жилой пока идёт процесс строительства (Строится дом - Какого типа: житловий (жилищный)) или другие виды строительства как торговый комплекс, художественный, культурный, учебный, и тд.

жилий (жилой) дом – жильё в котором уже заселились и живут люди, или без всяких препятствий, могут (могли бы) жить люди. Готовое жильё предназначенное для комфортной жизни людей (жильё с полным комплектом жилищных условий - вода, отопление, газ, эл-во, и тп).


Отсюда следует вопрос: Почему в жилом доме, где живут люди отсутствует "централізоване гаряче водопостачання", если по советским Гостам предусмотрено отсутствие горячей воды в случае ремонта не более 15 дней.

Информация по горячему водоснабжению взята из:
Санітарні правила влаштування та експлуатації систем централізованого гарячого водопостачання (№ 4723-88, прийнятий 15.11.1988), встановлюють обов'язок забезпечувати гарячою водою цілий рік, а відключення – лише короткострокові (до 15 днів), що підтримує право на гігієну.
Пункт 3.1: Гаряча вода повинна відповідати ГОСТ 2874-82 "Вода питна" за якістю та бути доступною для побутових потреб.
Пункт 4.4: Відключення гарячої води для профілактичних ремонтів не повинно перевищувати 15 діб.

Будівельні норми та правила "Гаряче водопостачання" (СНиП II-34-76, прийнятий 31.12.1976) встановлюють обов'язок, що гаряча вода — норма для побутових потреб, та її відсутність навесні, влітку, восени суперечить цим стандартам.
Розділ 2: Системи гарячого водопостачання повинні проектуватись для цілорічного забезпечення населення гарячою водою з температурою 50–75°C.
Розділ 5: Допускаються короткострокові перерви на ремонт, не більше 14 днів на рік.

Правила технічної експлуатації систем теплопостачання та теплоспоживання (затверджені Мінжитлокомгоспом УРСР, прийняття 1985 рік) зазначають, що гаряче водопостачання має бути безперебійним, крім планових ремонтів (до 2 тижнів).
Обов'язок місцевих рад та підприємств забезпечувати населення гарячою водою для санітарних потреб.

Горячая вода является неотъемлемой частью права человека/гражданина на гигиену.

Про державну службу (3723-XII,
Стан: Чинний, поточна редакція — Ухвалення судового рішення від 23.12.2022)
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/3723-12?lang=uk#Text
Стаття 3. Основні принципи державної служби:
служіння народу України;

Закон втратив чинність на підставі Закону N 889-VIII ( 889-19 ) від 10.12.2015, крім статті 37 ...

А почему тогда не перенесли эту статью в новую версию? То может он весь чинний???


Про державну службу (889-VIII,
Стан: Чинний, поточна редакція — Редакція від 01.04.2025);
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text
Стаття 4. Принципи державної служби:
1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави;
4) патріотизму - відданість та вірне служіння Українському народові;