це з ЗУ Про електронну комерцію. А будь яка електронна комерція починається з первинного документа у паперовій формі .

в жодному нпа не написано що споживач це людина чи громадянин, але а ст.24 ЦК написано *вважається* 😁

ГК продовжує діяти щодо тих договорів, які були укладені раніше, і то тільки для тих, хто ті договори уклав, бо був обманутий. Тобто треба не просто розривати такий договір, а писати правочин, що мав місце ОБМАН. ПС. моє бачення.

ЗУ Про дозвільну систему у сфері господарскої діяльності

Лист мін регіонального розвитку Щодо реалізації постанови КМУ N77 "Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди"

читати всі три абзаца. ЗУ про пілприємства в Україні. ПС народне господарство замінили на ринкову економіку, а це комерція. Були підприємства, замінили на госполарюючих суб'єктів.

отак ще було

Я такого же мнения. Молчание может быть согласием, только если договор заключается здесь и сейчас.
- Хотите чаю?
- ... (молчание)
Иду делаю чай тому, кто промолчал.

Опять же, слово "може" - моё любимое. ))
Модальность в юриспруденции и грамматике - увлекательная тема.

Статья 18
1) Заявление или иное поведение адресата оферты, выражающее согласие с офертой, является акцептом. Молчание или бездействие само по себе не является акцептом.

В ГК эрэфии тоже так написано, черным по белому. А в ЦКУ - обтекаемо.

В ЗУ Про захист прав споживачів 2003 года редакции написано, что споживач - це громадянин:
споживач - громадянин, який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб;

Считаю этот закон незаслуженно забытым. Там много полезного.
В суде по таким делам не платится судебный сбор.
Не проект! Есть даже англоязычная версия, что нечасто бывает с другими законами.
Всё, что я решала с его использованием, было в мою пользу.

На днях читала НПК к ККУ 2013 года, там упоминается редакция ЦКУ 2003 года, хотя были и более поздние редакции.
Выбор года редакции свободен, согласно автономии воли.

Господарський кодекс

Стаття 39. Захист прав споживачів

2. Держава забезпечує громадянам захист їх інтересів як споживачів, надає можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг), набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Громадянин - не споживач, а як споживач. Можна написати користувач бо в цій статті є слово використання товарів.

ЕЕ (наприклад) - товар, сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупец. А ви тут сперечаєтеся хто такий споживач -фо чи громадянин. Питання має бути чому нам навязують договір з приєднання або інші офертні правовідносини де стороною є споживач, а не покупець. А відповідь тут (див. скрін) 97-97 - поліграфічна продукція - П-порти вже в обігу, ІНН також. Це було заплановано що в 1991, коли випустили ЗУ Про захист прав споживачів.

"ЗУ" Про зовнішньо економічну діяльність - а національна економіка це термін, яким замінили термін народне господарство.

Слідкуйте за датами

спочатку зовнішньо економічна діяльність, потім субєкт цієї діяльності - споживач

громадянам ніхто не забороняє здійснювати з- діяльність, але здійснюють вони її як споживачі.