Старий Лев
10.1K subscribers
4.38K photos
77 videos
2.46K links
Telegram-домівка Видавництва Старого Лева. Розповідаємо про новини, новинки та життя видавництва зсередини

Запрошуємо до чату обговорень «Рорк зі Старим Левом»: t.me/starylev
Download Telegram
Forwarded from yara in the books🔖
🦁Поки я чимчикую у Львів, розкажу про три дні святкування дня народження у Старому Леві:

• Сьогодні ввечері буде чудове атмосферне обговорення книжки «Сорочине вбивство» за участі Олексія та Ані. Я чесно думаю, що вони вже за десять хвилин від початку розмови забудуть, що сидять на події, тому це буде цікавезне обговорення. Не пропускайте!🔥

• У суботу мій колега Ігор модеруватиме презентацію книжки Рустема Халіла «Часу немає». Навіть якщо ви не читали книжку — не пропустіть, автор не дуже часто приїздить на події🙌

• А в неділю я вестиму майстерку для дітей та розповідатиму про читацький щоденник. Буде творчо, тому якщо маєте малят від 6 до 8 — забігайте в гості 🙂‍↕️
📚 У прифронтовому Пересічному на Харківщині працює публічна бібліотека Солоницівської селищної ради — попри постійну загрозу й обстріли. Вона залишається місцем, де можна знайти не лише книжки, а й людське тепло, підтримку, простір для навчання і розвитку.

Саме тому на Coffee, Books & Vintage #6 (31 травня – 1 червня, Львів) ми оголошуємо збір книжок для бібліотек Солоницівської громади. Приносьте сучасні українські видання або купуйте їх на стендах під час події.

🔗 Повна історія — за посиланням на нашому сайті.
🌞 Зовсім скоро до нас приїде підліткова новинка — «Під жовтим небом мрій» Лариса Федорченко з ілюстраціями Тані Зейналової.

Марія-Валентина Мороз-Матіас — столична школярка, донька українця й домініканки. Від своїх однолітків вона відрізняється хіба що шкірою, темнішою на кілька тонів. Однак ця деталь стає приводом для насмішок однолітків.

Книжка написана у формі щоденника, у якому дівчинка міркує над буденними і винятковими ситуаціями свого життя. Переживати прикрощі їй допомагає сім’я, друзі й улюблене заняття — малювання. І навіть коли життя робить крутий поворот, виявляється, що за ним — лише цікаві відкриття, а можливо, навіть здійснення мрій.

🖌️ Теплий, чесний текст і чутливі ілюстрації — зовсім скоро на наших полицях. Слідкуйте за новинами!
Сьогодні у нас одразу два книжкові клуби — обидва про історії, що затягують і не відпускають до останньої сторінки. Запрошуємо 💛📚

📍 Івано-Франківськ, вул. Шашкевича, 1
📖 18:00 — обговорення роману «Сорочине вбивство» Ентоні Горовіца
Разом з книжковими блогерами: Олексієм Рафаловичем — автором телеграм-каналу «Перехресні стежки» та Анною Шаламай — авторкою книжкового блогу un.book — говоритимемо про детектив у детективі, про авторів, редакторів і загадки, що змушують сумніватися в реальності.

📍 Львів, вул. Стрийська, 200А
📚 19:00 — книжковий клуб за романом «Часу немає» Рустема Халіла
Модерує зустріч Милана (телеграм-канал «Меланчине життя і книжки»), а серед учасників — сам автор! Говоритимемо про час, владу, кохання, вибір і можливість змінити свою (чи чиюсь) долю.
Вхід вільний за реєстрацією.

Приєднуйтеся до обговорень — буде цікаво!
Forwarded from Закнижжя!
«Фієста» і «Прощавай зброє» тепер в моїй бібліотеці.
Приїхали 2 книжечки від ВСЛ, які для мене і по життю йдуть в парі.

Це перші 2 романи видатного автора Ернесте Гемінгвея. Ветерана 1 Світової війни. Нобелівського лауерата і письменника світового рівня.
Я обожнюю обидва. І коротко про те, чому.

Перший, «Фієста», вийшов в 1926. Це його перший роман, до того він тільки тренувався на оповіданнях і писав репортажі.
Це по суті роман про військового з симптомами ПТСР, який намагається жити життя далі. Виходить так собі. Якщо вам цікаво як почувається ветеран війни серед цивільних - це одна з кращих ілюстрацій.
Написано настільки шикарно, що я вже перечитав його трьома мовами і один раз прослухав в аудіо.
Мало де пишуть, але весь гонорар за нього (а це величезні гроші на той час) він віддав першій дружині, яка вирішила з ним розлучитись. Він в одному з листів розказує про це батькам.

Другий, «Прощавай зброє», вийшов в 1929 році. І приніс всесвітню славу автору. По суті, зробив його тим, ким всі ми знаємо.
Це один з найсильніших антивоєнних творів для мене.
Це твір де військовий обирає шлях.
Якщо вам важливо розуміти, як відчуває себе військовий на війні — це прекрасна ілюстрація.
Автобіографічний і водночас з дуже неочікуваним закінченням (без спойлерів)
І він настільки потужно написаний, що образи з нього досі в голові коли думаю про війну, про доблесть, честь, гідність, несправедливість.
Він вийшов і зробив його настільки цікавим всім, що далі всі його романи продавались великими тиражами. Але заслуга в цьому є саме у цих двох романів.

Моя суб’єктивна думка - ці 2 книги зробили Гемінгвея тим, ким він є. Видатним письменником зі своїм самобутнім стилем.
Для мене саме вони, особливо «Прощавай зброє» - це вершина його творчості. Не «Старий і море». Не «По кому подзвін». Саме ці.

У мене взагалі є звичка перечитувати щороку будь що з Гемінгвея або Кормака Маккарті, бо вони неймовірні стилісти.
І ці 2 книги - в топі тих, які перечитую.

Люблю Видавництво Старого Лева за те, що вони видали всю цю красу.
Поступово збираю все в бібліотеці.

А ви любите Гемінгвея? Які з його творів читали?

P.S. А ілюстрації в книзі «Прощавай зброє» просто неймовіні. Я в коментарях залишу кілька.
@BagnenkoText
Forwarded from one more chapter
Катерина Корнієнко «Дивокровці»
⭐️ 5/5
🌙 5/5
🔮 5/5


Знаєте, от є такі книги, де ти з перших сторінок розумієш: це моя авторка. Саме так у мене вийшло з «Дивокровцями».

Київська восьмикласниця Коханнячко Латник розслідує таємниче зникнення Інни, дівчини свого батька. Натомість вона знаходить чарівну громаду, яка вже сотні років живе у Києві. Раніше Коханнячко завжди почувалася самотньою. Дорослішання, перше кохання та спроби порозумітися з батьком-ветераном не робили життя простішим. Тепер вона виявляє, що й сама — наполовину перевертень. Залишилося тільки навчитися користуватися своїми силами, які все ніяк не прокинуться. І зробити це якомога скоріше. Адже Інна зникла не просто так. На громаду дивокровців насувається небезпека. Коханнячко, яка вперше відчула, що значить бути частиною чогось, не збирається стояти осторонь.

🌙 «Дивокровці» — це підліткове фентезі, і це саме та книжка, яка так мені була потрібна в дитинстві. На той час фентезі, яке написане українською і відбувається в українських реаліях, було справою геть не звичною.

💛 Але не лише це так притягнуло б мене до книжки — Коханнячко Латник, попри дотичність до світу магічного, стикається з усіма проблемами світу реального. Тут і шкільні негаразди, і перший краш, і непорозуміння з новою дівчиною батька, і поспішне дорослішання, від якого все якесь таке ніякове і незручне.

🌳 Коханнячко живе в Києві, але не простому. Цей Київ не лише магічний, а ще й воєнний. Події відбуваються в нашому часі, і мені дуже подобається, як майстерно Катерина вписала оцю «буденність» війни, з якою ми стикаємося щодня: повітряні тривоги під час сеансу в кіно, плетіння маскувальних сіток з однокласниками, батько-ветеран у Коханнячка. Це аж ніяк не гнітить, а навпаки дає сильніший звʼязок з книжкою.

🕯Увесь час, що я читала книжку, я відчувала таку приємну ностальгію, як теплі обійми минулого, яке я тепер сприймаю зовсім інакше. Коли Коханнячко переймалася через стосунки з подругою, я теж була там. Коли здавалося, що весь світ проти тебе, і з рота виривається нестримний потік гірких слів. Коли чекаєш ту шкільну дискотеку, мовби це найважливіша подія в житті. Коли хочеш бути причетною до чогось важливого, хочеш допомогти, робити все правильно, не стояти осторонь. Я точно відчувала, що авторка розуміє, про що пише, і весь текст відчувався мов теплі обійми.

⭐️І дуже-дуже хочу зазначити один беззаперечний плюс книги. Останнім часом є у авторів тенденція надто сильно пояснювати сюжет чи спрощувати його, особливо коли це книжки для підлітків. Так-от, у «Дивокровцях» цього не було — Катерина не недооцінює своїх читачів, вона дає їм змогу самостійно розібратися, зчитати натяки й підтексти, і це просто чудово! Тому цю історію буде так круто перечитувати й розплутувати ниточки (бо я, наприклад, не вгадала детективний поворот).

📖 Тому читайте «Дивокровців» — попри те, скільки вам років, ви точно знайдете щось для себе у цій книжці. Чудовий стиль, дотепний гумор, захопливий сюжет, цікава українська міфологія — у цю книжку неможливо не закохатися.
#omc_fantasy #omc_reviews
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Мар’яна Савка — номінантка премії «Жінка України» у категорії «Культура»!

Ми раді поділитися новиною: засновниця та головна редакторка «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка увійшла до переліку номінанток на національну незалежну премію «Жінка України» — у категорії «Культура».

Це відзнака для тих, хто через мистецтво, слово, звук і образ зберігає українську ідентичність і формує нову культурну реальність.

Мар’яна Савка — письменниця, поетка, музикантка, культурна лідерка. Вона авторка понад 20 книжок і 50 пісень, лідерка гурту «Тріо Мар’яничі», ініціаторка і програмна директорка фестивалів «Земля поетів» та BestsellerFest. Її авторський мюзикл «Пиши листи до Миколая» у 2023 році зібрав понад 4 тисячі глядачів у Львові.

Мар’яна активно підтримує ЗСУ, організовує збори, купує автівки й спорядження для захисників України. А ще — у 2024 році ввійшла до короткого списку Шевченківської премії.

🟡 Ця премія — про жінок, які змінюють країну.
🔵 І ми віримо, що саме такі голоси мають звучати гучніше.

📌 Підтримайте Мар’яну Савку своїм голосом за посиланням.
Forwarded from anasstep
у ВСЛ стартувала акція 1+1=3 🎁

Тож залишаю вам рекомендації книг цього видавництва, які варто придбати 🤌

* «Сорочине вбивство» я лише планую читати, та мені траплялись хороші відгуки

📌 ЗА ПОКУПКАМИ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
"Коли я вперше поїхав на війну, моя шестирічна донька вночі розбудила маму і каже: "А що якщо ми тут спимо, а тата вже вбили?".

Це розповідає Ілларіон Павлюк в подкасті "Голосів дітей", і ледь не плаче від власних слів. Вчора вийшло його свіже годинне інтерв'ю. І це прямо важко слухати 💔

Але це дуже хороша й глибока розмова.

https://youtu.be/Xe31M5OwKgU?si=pZDxPFUco42EFrTo
Чому ми з нетерпінням чекаємо на «Як продати будинок з привидами» Ґреді Гендрікса — і вам радимо!

Поки книга вже ось-ось їхатиме до нас із друкарні, ділимося кількома фактами, які змушують рахувати дні до її появи 👇

1. Визнаний хіт — і критиками, і читачами

📚 Роман був номінований на премію Брема Стокера за найкращий роман, а також потрапив до шортлистів престижних відзнак у жанрі горору: Locus Award, British Fantasy Award, RUSA Reading List, Goodreads Choice Award.

На Goodreads — понад 140 000 оцінок і статус читаного-бажаного майже в кожного фаната жахів 👀

2. Це історія не лише про привидів, а й про втрату

Ґреді Гендрікс написав цей роман під час локдауну — в часи, коли особливо гостро відчувалася самотність, втрата, крихкість близькості. У сюжеті — болісне повернення в батьківський дім після смерті рідних, і не менш болісне прощання з речами, які колись були частиною життя. Це книга про те, як важко відпускати — і людей, і простори, і саму ідею минулого.

Бо що таке привид, як не щось, що залишилось після когось?.. 💔

3. Папкін. Так, це ім’я. Так, це лялька. І ні, ви не забудете його.

Після знайомства з Папкіном плюшеві іграшки вже ніколи не здаватимуться безпечними. У романі Ґреді Гендрікса ляльки — не просто моторошний реквізит. Вони дивляться. І автор недарма зауважує: «Ляльки — це єдині неживі об’єкти, що можуть встановити з вами зоровий контакт». Вони активують у нас первісний страх, той, що живе глибоко в мозку, — страх перед образом, що ніби оживає, перед тим, що може захопити нас через маску чи маріонетку. Із Папкіном усе саме так: спершу це просто родинна лялька, а потім — присутність, що не відпускає 🧸

4. Очікуємо екранізацію

🎬 Права на адаптацію «Як продати будинок з привидами» придбала Legendary Entertainment, режисером стане Джеймс Ешкрофт (Coming Home in the Dark), а серед продюсерів — Сем Реймі та Роб Тейперт (Ghost House Pictures). Сценарій до фільму напише сам Ґреді Гендрікс.

5. Автор, якого обожнюють за баланс між жахом і людяністю

Ґреді Гендрікс завжди працює на кількох рівнях. У кожній книжці він не лише досліджує певну тему — цього разу це втрати, сімейна пам'ять і прив’язаність до речей, — а й ставить перед собою новий письменницький виклик. У «Як продати будинок з привидами» він уперше спробував чесно написати про родину: «Родини — це складно, бо все складається з бекґраунду й підтекстів». Саме тому цей роман — глибший, тепліший і емоційніший, ніж попередні. Іронія відходить на другий план. Головне тут — відвертість і серце.

Переклад: Гєник Бєляков
Обкладинка: Мітя Фєнєчкін


Признавайтеся, чекаєте? 🫢
📣 Видавництво Старого Лева запрошує до команди! Маємо відкриті вакансії, і шукаємо саме вас — відповідальних, уважних, закоханих у книжки людей 🧡

🎨 Верстальник/ця (м. Львів)
👩‍💻 Обов’язки:
– верстка книжок і підготовка їх до друку
– робота з художниками, адаптація і промальовування шрифтів
– кольорокорекція, ретуш і обробка ілюстрацій
– внесення редакторських і коректорських правок
– підготовка макетів обкладинок у 2D та 3D
– узгодження дизайну з правовласниками

📌 Вимоги:
– досвід буде перевагою
– впевнене володіння Adobe Photoshop, Illustrator, InDesign

🗓️ Приймаємо заявки до 29 травня 2025 року на пошту recruiting@starlev.com.ua

📚 Працівник/ця книгарні-кав’ярні (Львів, вул. Краківська, 3)
👀 Шукаємо людину, яка:
– орієнтується в сучасному книжковому світі
– має хороші комунікаційні навички
– чесна, відповідальна
– має досвід у сфері кави або книжок (вітається!)

📋 Обов’язки:
– консультування відвідувачів
– знання асортименту книгарні
– ведення внутрішньої документації
– участь у житті та розвитку книгарні (можна ініціювати події, читання, клуби тощо)

📆 Умови:
повна зайнятість (150–160 год/місяць), гнучкий графік 2/2 або 3/3, офіційне працевлаштування

📋 Форма для відгуку тут.

📌 Детальніше про вакансії на нашому сайті.

Приєднуйтесь до Старого Лева 💛
Forwarded from anasstep
🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️

Незнайомець нагорі - Ліза М.Матлін 🌟

сюжет: Сара та Джо - подружжя, яке тікає від свого минулого. Тож, вони купують будинок, який стояв пусткою 40 років, адже сам там сталось моторошне вбивство. Ці двоє мають на меті заробити грошенят, шляхом ремонту будівлі та перепродажу її за вищу ціну. Але, схожу, що сам будинок не хоче ремонту і нових мешканців...

жанр: трилер

мої враження: перед тим як узятися за цю книгу, я знала про неї зовсім небагато. Вона трохи нагадувала мені один роман Фріди Мак-Фадден, тому я очікувала емоцій - яких саме, позитивних чи негативних, не знала, але хотіла відчути щось сильне. І знаєте що? Манера написання мене приємно здивувала. Стиль легкий, доступний, захоплює з головою. Авторка так майстерно занурює читача у покинутий Блеквуд (будинок), що ти буквально проживаєш цю історію разом із головною героїнею.
Сюжет? Дуже крута задумка. Не можу сказати, що це повністю камерний роман, але елемент замкненого простору тут однозначно присутній. Я не вгадала, хто злочинець, і не здогадалась, хто ж той загадковий незнайомець нагорі. Та й думаю, що мало кому це вдасться - фінал тут реально “виносить мозок”. Причому не тільки фінал. Коли завершується перша частина книги, останнє речення просто перевертає все з ніг на голову. А чим ближче я була до розв’язки, тим більше не розуміла, що, власне, відбувається - але при цьому шалено хотіла дійти до кінця. І це було дуже захопливо.
Книга мені дуже сподобалася, хоча не настільки, щоб поставити їй 5. Моє остаточне рішення - 4. Але це дуже гідна оцінка для трилера, бо злочинця тут справді майже неможливо вгадати.
Тож я щиро раджу вам прочитати цю книгу - мені дуже хочеться з кимось її обговорити. Якщо вже читали - пишіть у коментарях, поговоримо 🌝

4/5 💫

#відгук_анасстеп
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM