🥰 Марія Титаренко «Комунікація від нуля. Есеї для Мані»
★★★★★

Що зробити, щоб думки Марії оселилися в моїй голові?

Одразу скажу – книгу дуже рекомендую. Також рекомендую розтягнути її – наприклад, читати по одному есею щодня, щоб якнайдовше смакувати і мати час погратися в голові з кожною думкою.

Авторка порівнює спілкування дорослих і дітей на рівні слів, мовчання, співопису, обіймів, цілунків, запахів і сприйняття світу. І що ви думали? Мені здається, діти набагато краще нас відчувають все це і є невичерпними генераторами нових сенсів і креативного сприйняття.

Які ідеї я для себе почерпнула:

🖇 веб-павутина – з одного боку на павутину чіпляються терабайти інформації і памʼяті, з іншого – це метафора забуття і чогось занедбаного 🕸

🖇 час можна сприймати по-різному – в східноазійській традиції новонародженій дитині одразу нараховують рік життя. Бо як це так – невже в тілі матері дитя ще не жило?

🖇 ми звикли сприймати запахи і аромати за пірамідами або конкретними назвами. Це мускус, а це – навоз. А якщо спробувати намалювати аромат асоціаціями, образами, які виникають в нашій голові?

🖇 дитячі асоціації часто направлені в майбутнє (пахне ніби баранчик, якого хочеться повести вигулювати на повідку), тоді як асоціації дорослих повертають їх в минуле 🐏

🖇 мультиперспективізм – вміння побачити і зобразити явище чи подію з різних ракурсів і подій. Скажімо, пройтися по Києву і оцінити його з точки зору жителів міста, тих, хто приїхав вперше, дітей, безпритульних, «очима» незрячих, водіїв і пішоходів, птахів.

🖇 Адама і Єву завжди зображають дорослими, проте в Святому Письмі про це нічого не вказано. Тож уявімо їх дітьми?


Коротше, продовжувати можу дуже довго – «Комунікація від нуля» як підкидує ідеї, так і надихає створювати нові самостійно. При цьому самі есеї написані коротко, влучно, гармонійно. Не скажу, що мене зачепили всі, але більшість – точно.

Якщо ви працюєте в креативній сфері, займаєтесь творчістю або просто цікавитися тим, як розширити свій світогляд – хапайте і читайте! 💛