Березень був насиченим і дуже живим 📚
Ми провели його з новими книжками, подіями, зустрічами з авторами та читачами, важливими розмовами й теплими моментами в книгарнях. Ділимося дайджестом — згадуємо, як це було, і дякуємо, що ви були з нами 💛
Ми провели його з новими книжками, подіями, зустрічами з авторами та читачами, важливими розмовами й теплими моментами в книгарнях. Ділимося дайджестом — згадуємо, як це було, і дякуємо, що ви були з нами 💛
❤52❤🔥5🤮1
Forwarded from Букви та сенси 🐉
"У Марго фінансові проблеми" Руфі Торп
Жанр: contemporary fiction, соціальна драма
Моя оцінка: іронічно, сміливо і життєво
Цю книгу я відкладала довго - десь роки два вона просто "жила" у списку бажанок після знайомства на Goodreads. Концепція одразу зачепила: історія про дівчину, яка вирішує заробляти на OnlyFans, звучала нетипово і багатообіцяюче. Тож коли "Видавництво Старого Лева" видало її, я вирішила не тягнути - і взялася за неї майже одразу.
Рестлери вдягають маску героя чи лиходія, мають свій стиль одягу, без якого не вийдуть на вулицю. Марго вирішує наслідувати їх і вигадує власний образ для OnlyFans.
Деяким людям, як Марго, просто не вистачало керівництва й підтримки, коли вони росли. Тому вони шукають любові й прийняття в неправильних місцях.
Окрім того, зростання Марго - це потужне нагадування: погані рішення не визначають вас. Можна продовжувати рухатися вперед, незважаючи ні на що.
"У Марго фінансові проблеми" - це історія про реальну людину. З недоліками, сумнівними рішеннями і бажанням просто якось впоратися з життям. І саме тому вона так чіпляє. Бо ідеальні герої - це добре. Але впізнавані - значно сильніше.
Букви та сенси 🐉 | Видавництво Старого Лева
#відгуки@bukvysensy
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤46
Forwarded from Літературний куточок 📖 (Jean)
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤🔥58❤24👍6
Forwarded from книжкова дегустаторка🍷📚
що ж, поговоримо про перші враження від перших 50 сторінок "Кінотеатр "Космос" Влада Неда
почнемо з того, що я дуже втішена бачити живу мову, бо, ще з анотації, я була в певних сумнівах, чи обіцяний "зріз цілого покоління" буде повноцінно відображатися в поведінці героїв. тобто не тільки їхніх думках, але і в мовленні, повадках та показування себе світу
в нас же головний герой наразі тільки повернувся до рідного Харкова, і знову завів більш близьке спілкування з колишніми друзями. і ось я повністю вірю в характери персонажів, коли бачу такі репліки:
взагалі, мені мені вже відгукуються певні думки, які автор вкладає в текст перед думки героя. не можу сказати, що по віку я співпадаю з віком персонажів (все ж на сім років менша - вважай, напівпокоління), але відчуваю, що проблемами зійдемося (не всіма, але все ж)
ось, наприклад:
ну і ще одна потішна цитата, аби була:
окрема подяка автору про розмову про мізогінію на шістнадцятій сторінці - мій скептицизм, що тут буде дуже вузький погляд на суспільство, все ж розвіявся і страхи прибрав. хоча мені подобається, що пан Нед протиставляє різні характери і підходи до життя - в принципі, як і є в реальному житті
поки що, подобається, але побачимо, що буде далі)
почнемо з того, що я дуже втішена бачити живу мову, бо, ще з анотації, я була в певних сумнівах, чи обіцяний "зріз цілого покоління" буде повноцінно відображатися в поведінці героїв. тобто не тільки їхніх думках, але і в мовленні, повадках та показування себе світу
в нас же головний герой наразі тільки повернувся до рідного Харкова, і знову завів більш близьке спілкування з колишніми друзями. і ось я повністю вірю в характери персонажів, коли бачу такі репліки:
— Не можу зрозуміти: що з нами не так? Мої предки в цьому віці вже розлучалися! Я до школи пішов, коли матері стукнуло тридцять. А ми що? Потриндимо, покуримо і підемо по домівках дрочити. Дуже оригінально.
взагалі, мені мені вже відгукуються певні думки, які автор вкладає в текст перед думки героя. не можу сказати, що по віку я співпадаю з віком персонажів (все ж на сім років менша - вважай, напівпокоління), але відчуваю, що проблемами зійдемося (не всіма, але все ж)
ось, наприклад:
Поки в тебе є робота, ти думаєш про те, як заживеш, коли її позбудешся. Скільки часу приділятимеш приготуванню обіду, і фізичним вправам (тоді-то вже точно почнеш тренуватися), читанню всього, що колись не встиг. Коли робота раптово зникає, левова частка часу йде на роздуми про те, що з тобою не так. Цей стан часто плутають із банальною лінню, забуваючи, як багато сил іде на усвідомлення власної недолугості. За показниками енерговитратності ці процеси перебувають у загальному командному заліку між напівмарафоном і очікуваннями під дверима стоматолога.
ну і ще одна потішна цитата, аби була:
— Очко! Письменники — таке ж очко, як ці лунки! Тому що вони люблять, коли все хуйово. І хочуть, щоб усім було так само!
окрема подяка автору про розмову про мізогінію на шістнадцятій сторінці - мій скептицизм, що тут буде дуже вузький погляд на суспільство, все ж розвіявся і страхи прибрав. хоча мені подобається, що пан Нед протиставляє різні характери і підходи до життя - в принципі, як і є в реальному житті
поки що, подобається, але побачимо, що буде далі)
❤27👍5